Зеленський вручив меру Харкова відзнаку «Місто-герой України»
Президент України Володимир Зеленський відвідав Харківщину 22 березня – про це він розповів у вечірньому зверненні.
За словами президента, Харків «тримається міцно».
«Місто живе, місто бореться, Харків дає силу всьому нашому сходу. Я дякую кожному й кожній, хто залишився в Харкові, хто працює, хто дає роботу іншим, хто зберігає безпеку, захищає кордон! Дякую всім – на позиціях, на постах, на об’єктах критичної інфраструктури, комунальникам, місцевій владі, бізнесу, освітянам», – заявив він.
Зеленський додав, що передав Харкову спеціальну відзнаку: «відзнаку міста-героя, стрічку на прапор міста, що позначає особливу хоробрість харків’ян».
Мер Харкова Ігор Терехов також прокоментував отримання нагороди.
«Це заслуга усіх нас – військових, бійців тероборони, комунальників, лікарів, вчителів, волонтерів, всіх, хто робив все можливе, а часто й неможливе, аби Харків вистояв, аби Харків лишився українським містом», – заявив він.
21 березня Володимир Зеленський підписав указ про відзнаку «Місто-герой України», який визначає оформлення і підстави для «для відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст».
Будучи депутатом Верховної Ради АРК, Рефат Чубаров брав активну участь у подіях лютого та березня 2014 року в Криму, був однією з головних осіб кримського спротиву, що розгорнувся 9 років тому. Заслуга проукраїнського руху в Криму тоді полягала в тому, що його учасники затверджували у Криму ідеї Революції гідності. Ми попросили голову Меджлісу кримськотатарського народу Чубарова згадати події тих днів та оцінити їх значення для Криму сьогоднішнього і повоєнного.
Російські війська «переорієнтовують напрямки ударів». У ГУР назвали можливі цілі
Російські військові переорієнтовують напрямки своїх ударів: енергетика залишиться мішенню, але основною ціллю можуть стати військові об’єкти, концентрація українських військ і логістика, заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.
За його словами, Кремлю так і не вдалося зруйнувати українську енергосистему протягом зими. «Тому росіяни зараз будуть дещо переорієнтувати напрямки нанесення ударів. Це можуть бути і військові об’єкти, і концентрація військ, і система логістики наших угруповань», – цитує слова Скібіцького пресслужба ГУР.
Нещодавні удари по нафтобазах, за його словами, підтвердили те, що загарбники будуть намагатися знищити ті критичні елементи інфраструктури, які необхідні Україні для успішного ведення бойових дій.
Скібіцький не виключає того, що ціллю для російських сил також можуть стати гідротехнічні й очисні споруди, як про це раніше говорили в Повітряних силах ЗСУ.
«Ми аналізуємо, розвідку яких об’єктів веде Російська Федерація. Серед них є і гідротехнічні споруди, мости через Дніпро, аеродроми та аеропорти, шляхи постачання озброєння та військової техніки, які йдуть із Заходу. Росія постійно здійснює розвідку цих об’єктів, в тому числі космічну», – сказав представник ГУР.
Раніше сьогодні керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону заявила, що загроза ракетного удару з боку Росії залишається досить високою.
«Враховуючи певну активність ворожої авіації протягом сьогоднішньої доби, можна говорити про те, що рівень загрози ракетного удару є досить високим. Це навряд чи буде масований удар. Скоріш за все, вони будуть дотримуватися практики точкових ракетних ударів», – сказала вона.
У ніч на 22 березня російські сили атакували українські міста дронами. За даними Генштабу ЗСУ, українські військові збили 16 дронів з 21 запущеного російськими силами. 21 березня Одеська районна військова адміністрація повідомила про ракетну атаку на область.
22 березня російські ракети пошкодили багатоповерхівки в Запоріжжі.
Мирний житель загинув через підрив на вибухівці на Херсонщині
Цивільний загинув у Бериславському районі Херсонської області, повідомила обласна військова адміністрація 22 березня.
«Трагедія трапилася поблизу села Червоне. Там під час виконання польових робіт на вибухівку, залишену армією РФ, натрапив 65-річний чоловік. Через тяжкі травми він загинув на місці», – йдеться в повідомленні.
ОВА закликає жителів області дотримуватися правил мінної безпеки: «не варто відвідувати місця, які ще не обстежили вибухотехніки».
На деокупованих територіях місцеві жителі регулярно натрапляють на міни, часто травмуючись чи втрачаючи життя. Влада закликає людей бути обережними і не відвідувати ліси, лісосмуги, поля, які не обстеженні саперами і де ще можуть залишатися вибухонебезпечні предмети.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
На Херсонщині зменшили тривалість комендантської години – ОВА
На Херсонщині зменшили тривалість комендантської години, повідомила обласна військова адміністрація.
«З 24 березня вона починатиметься о 20:00 і триватиме до 6:00… Під час комендантської години пересуватися і перебувати на вулицях населених пунктів суворо заборонено», – йдеться в повідомленні.
Досі комендантська година в Херсонській області тривала з 19:00 до 6:30.
20 березня керівник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко підписав наказ про зміну комендантської години в Києві з 26 березня 2023 року. Згідно з документом, комендантська година діятиме з 00:00 до 05:00 щодня, а не як зараз – із 23:00.
«Верстка»: у понад пів сотні регіонів Росії військовим затримують виплати
У 52 регіонах Росії, а також в окупованому Криму російські військові не отримують належних виплат – йдеться у розслідуванні видання «Верстка». За словами військовослужбовців, багато хто з них не отримує зарплату по кілька місяців або отримує в рази менше від належних сум.
Скарги подають російські військові, у тому числі учасники бойових дій в Україні – контрактники, добровольці і мобілізовані, а також їхні родичі.
Деякі з них повідомляють про невиплати зарплат із початку року чи навіть із кінця минулого. Частина з них все ж таки отримують виплати, але із затримками. Інші не отримують нічого або в рази менше за ті суми, які були їм обіцяні. Називають суми від семи до 15 тисяч рублів на місяць. При цьому розмір оплати рядовим, який заявило Міноборони Росії, має становити 195 тисяч рублів на місяць. Оплата праці офіцерів – вища.
Підрозділи Міністерства оборони Росії у коментарях авторам скарг стверджують, що затримки з виплатами можуть бути зумовлені переведенням військовослужбовців з одних військових частин до інших.
За словами російських військових та їхніх родичів, проблеми з отриманням виплат почалися у 2023 році. 2022 року такі випадки були поодинокими.
Голова російського «Комітету солдатських матерів» Валентина Мельникова вважає, що більшість невиплат пов’язана з адміністративним колапсом, з яким зіткнулася російська армія. На її думку, в умовах бойових дій військові частини виявилися не готовими до ведення суворого обліку для незвично великої кількості військовослужбовців.
НАТО має готуватися до тривалого протистояння в Україні – голова уряду Естонії
Премʼєр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що країни НАТО мають готуватися до тривалої війни в Україні, закликавши союзників збільшити витрати на оборону.
«Росія підготувалася до тривалої конфронтації, і ми теж повинні», — написала Каллас у твітері 22 березня.
Голова уряду Естонії закликала країни НАТО збільшити витрати на оборону понад поріг у 2% від валового внутрішнього продукту.
«Естонія значно збільшила свій оборонний бюджет, до 2024 року він сягне 3% ВВП», наголосила вона. «2% ВВП на витрати на оборону мають бути мінімумом, а не стелею», – додала Кая Каллас.
Естонія вже надала Україні військову допомогу на суму майже 400 мільйонів євро, або понад 1% ВВП.
Удар по Запоріжжю «безумовно може бути» спрямований проти цивільних – Білий дім
Адміністрація Байдена не стала прямо звинувачувати Росію в ракетному ударі по цивільному населенню в Запоріжжі, але заявила, що це «безумовно» узгоджується з попередніми подібними атаками.
«Це, безсумнівно, може бути» націлене на цивільних», – сказав координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.
«Очевидно, що російська практика допускає націлювання на цивільну інфраструктуру і не звертає уваги, щоб уникнути націлювання на цивільних осіб. Так що це абсолютно можливо», – сказав Кірбі, додавши, що США поки не мають точної інформації «конкретно про цей удар».
У Запоріжжі внаслідок влучання російської ракети між двома дев’ятиповерхівками, за останніми даними, постраждали 32 людини, повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій. За повідомленням, шпиталізовані 27 людей, зокрема троє дітей. П’ятьом людям надана допомога на місці. Одна людина загинула.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Блінкен: європейські члени МКС мають заарештувати Путіна, якщо він приїде
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив 22 березня, що будь-яка європейська країна, яка є стороною Міжнародного кримінального суду (МКС), має заарештувати президента Росії Володимира Путіна, якщо він приїде до такої країни.
«Гадаю, що будь-хто, хто є стороною в суді і має зобов’язання, має виконувати свої зобов’язання», – сказав Блінкен у відповідь на запитання сенатора-республіканця Ліндзі Грема на слуханнях у комітеті з асигнувань Сенату.
Блінкен не став говорити, чи видасть влада США президента Росії Міжнародному кримінальному суду, якщо він приїде до Сполучених Штатів, зазначивши, що США не є стороною в суді.
«Я не думаю, що він планує найближчим часом приїхати сюди», – відповів Блінкен.
Путін майже не залишав Росію впродовж останніх років, а до США він не їздив із 2015 року.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової. За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії.
Бахмут: Росія ослабла, але готується наступати? Напрямки, обстріли, загострення
- Обстріли українських міст: Запоріжжя, Одеса, Ржищів. Є загиблі та поранені. У Запоріжжі внаслідок влучання російської ракети між двома дев’ятиповерхівками, за останніми даними, постраждали 32 людини, повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, одна людина загинула. В Одесі, за попередніми даними ОГП, троє людей отримали травми. На Київщині, як повідомила поліція, через нічні атаки РФ загинули семеро людей.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 20:00 на @Радіо Свобода:
- Найближчі тижні будуть критичними? Росія готує новий наступ: у Білому домі дали прогноз щодо подій на фронті. Чи вистачить ресурсів Збройним силам України, щоб стримати російський наступ та для чого президент України Володимир Зеленський знову поїхав під Бахмут? Пряме включення з-під Бахмуту.
- Віктор Медведчук отримав в Росії нові заправки та гроші на політичний проєкт. Яку ставку на нього роблять в Кремлі? Обговорюємо нове розслідування Схем.
У Палаті представників відбудуться наглядові слухання щодо допомоги США Україні
Голова комітету Палати представників Конгресу США Майк Маккол наступної середи, 29 березня, проведе слухання на тему «Нагляд, прозорість і підзвітність допомоги Україні». Про це комітет оголосив 22 березня.
Очікується, що на слуханнях свідчитимуть представники Державного департаменту, міністерства оборони та Агентства США з міжнародного розвитку.
Аналітики припускали, що мільярди доларів допомоги США Україні стануть предметом підвищеної уваги Палати представників під керівництвом республіканців.
Генеральні інспектори американських відомств наразі не оголошували про випадки нецільового використання наданих США коштів або зброї. Офіс Генерального інспектора здійснює десятки поточних проєктів, пов’язаних із наглядом за допомогою США Україні.
20 березня держсекретар США Ентоні Блінкен у 34-й раз оголосив про надання зброї та обладнання для України, цього разу на суму 350 мільйонів доларів. У цілому Сполучені Штати виділили понад 32 мільярди доларів для допомоги Україні з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії понад рік тому.
Генштаб повідомив про «найзапекліші бої» в південній і північній частині Бахмута
Російські війська продовжують вести наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському і Шахтарському напрямках. Найзапекліші бої тривають у південній і північній частині Бахмута, повідомив у вечірньому зведенні 22 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, загарбники також проводили наступальні дії на Авдіївському напрямку «з метою встановлення контролю над Авдіївкою та Мар’їнкою».
У Генштабі додали, що російські війська продовжують застосовувати «тактику терору» проти цивільного населення.
«За добу противник завдав ракетного удару по Запоріжжю, внаслідок чого 2 російські ракети влучили в житловий багатоповерховий будинок, є загиблі і поранені серед цивільних громадян. Також ворог завдав 41 авіаційний удар. Зокрема, окупанти використали 21 БпЛА типу «Шахед-136» із Брянської області РФ, 16 із цих дронів було збито. Внаслідок ударів ворожих БпЛА, росіяни вразили територію гуртожитку фахового коледжу у Ржищеві на Київщині, є загиблі і поранені серед цивільних громадян, а також пошкоджено об’єкт цивільної критичної інфраструктури на Житомирщині. Також загарбники здійснили понад 30 обстрілів з реактивних систем залпового вогню», – йдеться у повідомленні.
Розвідка Великої Британії 20 березня заявила, що за останні три тижні російські війська досягли «повзучих успіхів» навколо контрольованого Україною міста Авдіївки на Донбасі, безпосередньо на північ від Донецька.
«Тактично ситуація подібна до тієї, що склалася у більшому місті Бахмут, північніше. Українські війська продовжують організовану оборону, але їхні лінії постачання на захід перебувають під дедалі більшою загрозою через російську операцію з оточення», – йдеться в повідомленні.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті заявив, що російські сили намагаються створити умови для оточення Авдіївки. Водночас, за даними аналітиків, зараз малоймовірно, що війська РФ зможуть змусити ЗСУ вийти з Бахмута або Авдіївки.
Сі завершив візит у Москву. Блінкен заявив, що підтримка Китаєм Росії суперечить інтересам США
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив американським законодавцям, що дипломатична і політична підтримка Китаєм Росії суперечить інтересам Вашингтона.
22 березня Блінкен відповідав на запитання в Комітеті з міжнародних відносин Сенату в той час, коли президент Китаю Сі Цзіньпін залишив Росію, завершивши триденний візит, під час якого він і президент Росії Володимир Путін підписали низку документів про «стратегічну співпрацю».
«Я думаю, що їхня дипломатична підтримка, їхня політична підтримка і певною мірою матеріальна підтримка Росії, безумовно, суперечить нашим інтересам у припиненні цієї війни», – сказав Блінкен.
За словами держсекретаря, Китай перетне «червону лінію», якщо надасть істотну військову підтримку Росії. 22 березня він заявив законодавцям, що Китай поки не надав Росії військової допомоги, незважаючи на посилення дипломатичної підтримки.
«На сьогодні ми не бачили, щоб вони перетнули цю межу», – сказав Блінкен у відповідь на запитання в комітеті Сенату про те, чи надає Китай «летальну допомогу» Росії.
Як заявив Блінкен, Китай попередили про серйозні проблеми не лише з боку США, а й із боку інших союзників України, якщо він надасть Росії суттєву військову допомогу.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 21 березня відкинув посередницькі зусилля Сі, заявивши, що Китай не має безсторонньої позиції щодо війни.
Кірбі також сказав журналістам у Білому домі, що ніщо з результатів зустрічі Сі та Путіна не свідчить про те, що війна скоро закінчиться.
Речник додав, що під час зустрічі було ясно видно, що Путін сподівається отримати летальну зброю від Китаю.
«Ви можете побачити в тому, що робить пан Путін…, що він має труднощі з ресурсами» і намагається їх подолати, сказав Кірбі.
Візит Сі був його першим візитом до Росії за чотири роки і відбувся на тлі поглиблення міжнародної ізоляції Москви через її повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін назвав переговори в Кремлі «успішними і конструктивними», а Сі сказав, що одна з угод, підписаних двома авторитарними лідерами, переносить зв’язки країн в «нову еру» співпраці.
Стосовно війни Росії проти України Сі сказав, що Пекін підтримує дипломатичне вирішення конфлікту і дотримується «нейтральної позиції».
Країни Заходу раніше розкритикували китайський мирний план – документ із 12 пунктів, який закликає до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні – через те, що цей документ повторює тези Росії.
МКС відкидає «погрози» після ордера на арешт Путіна
У Міжнародному кримінальному суді 22 березня висловили жаль з приводу «погроз» трибуналу через ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за воєнні злочини. Про це повідомляє агенція France-Presse.
Президія Асамблеї держав-учасниць, яка об’єднує країни-члени МКС, заявила, що були «загрози проти Міжнародного кримінального суду, а також заходи, оголошені проти його прокурора та суддів».
Заступник голови російської Ради безпеки, колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив 20 березня, що спроби судити президента ядерної держави в Міжнародному кримінальному суді (МКС) матимуть «жахливі наслідки» для міжнародного права.
Також Медведєв написав, що Росія може відповісти на ці дії ракетним ударом по будівлі МКС.
«Судді МКС роздухарилися (специфічне російське просторічне слово, «розігналися» або «активізувалися» – ред.) марно. Дивіться, мовляв, ми хоробрі, не побоялися (у тексті вжите лайливе російське слово – ред.) підняти руку на найбільшу ядерну державу. На жаль, панове, всі ходять під Богом та ракетами. Цілком можна уявити точкове застосування гіперзвукового «Онікса» з Північного моря з російського корабля по гаазькій будівлі суду. Його не збити, на жаль. І суд лише убога міжнародна організація, а не населення країни НАТО. Тому й війну не розпочнуть. Побояться. І шкодувати ніхто не буде. Тож, громадяни судді, уважно дивіться у небо», – погрожує Медведєв.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової. За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії.
Побачити війну і сказати про «відчуття як удома»: для чого російські журналісти їздять в Україну?
«Точка зору» Наталі Стеблини, медіааналітикині Інституту демократії імені Пилипа Орлика:
«Російська журналістка Євгенія Альбац нещодавно повернулася з України, де перебувала протягом 10 днів. І відразу після повернення дала про це інтерв’ю телеканалу «Дождь».
«Як німецький журналіст, який приїхав до Лондона у 1943 році», – сказала журналістка в ефірі. І додала, що на її думку, кожен російський журналіст має побачити все те, що робить «його влада» в Україні.
Справді, може й настане час, коли російські журналісти приїжджатимуть в Україну, щоб побачити все на власні очі. Але чи результатом стануть зразки якісної журналістики – без пропаганди й імперських маніпуляцій?...»
Україна потребує на відновлення понад 400 мільярдів доларів – Світовий банк
Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів лише за рік після вторгнення Росії, повідомив Світовий банк 22 березня.
Оцінка, проведена спільно урядом України, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, зросла порівняно з 349 мільярдами доларів – про таку суму йшлося у звіті, оприлюдненому у вересні 2022 року.
Як інформує агенція France-Presse, згідно з останньою оцінкою, Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції й реконструкцію та відновлення у 2023 році. Відповідно до оцінки, задоволення цих потреб вимагатиме 11 мільярдів доларів фінансування понад те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року призвело до переміщення мільйонів людей, а глобальні ціни на продовольство та енергоносії підскочили через наслідки війни.
«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування – наші п’ять пріоритетів на цей рік», – зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він додав, що частину робіт із реконструкції вже виконано.
Але Шмигаль також попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях». Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.
Необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни за 2022 рік.
Відбудова України «потребуватиме кількох років», заявила віцепрезидентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Бʼєрде. Вона додала, що підтримка державних інвестицій також має бути «доповнена значними приватними інвестиціями для збільшення доступного фінансування для реконструкції».
У звіті, опублікованому 22 березня, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».
Але збитки не зросли настільки, наскільки могли б, частково через те, що конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди. Деякі з потреб країни були також задоволені урядом України за підтримки своїх партнерів.
ЄСПЛ призначив дату слухань справи України проти Росії щодо окупації Криму
Європейський суд із прав людини призначив дату слухання у справі України проти Росії щодо порушення прав людини в окупованому Криму. Про це повідомляє пресслужба суду у твіттері.
Справа стосується позову України про те, що підконтрольна Росії влада півострова систематично порушувала права людини в Криму з лютого 2014 року.
«Після завершення письмової процедури голова Суду повідомив сторонам, що в інтересах належного виконання правосуддя Суд проведе слухання щодо прийнятності та суті справи, попередньо призначивши його на 8 листопада 2023 року», – сказано в повідомленні.
На цьому засіданні суд розгляне по суті скарги, вже визнані прийнятними, а також розгляне питання прийнятності та суті справи політичних в’язнів і скарги засуджених.
На початку 2021 року ЄСПЛ прийняв справу України проти Росії щодо окупації Криму і перейшов до розгляду по суті. Також суд підтвердив, що Росія мала «загальний ефективний контроль» над півостровом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму».
Раніше громадська організація «КримSOS» подала скаргу до Європейського суду з прав людини щодо незаконного затримання громадянської журналістки Ірини Данилович.
У ДСНС повідомили про зростання числа постраждалих через удар по Запоріжжю
У Запоріжжі внаслідок влучання російської ракети між двома дев’ятиповерхівками, за останніми даними, постраждали 32 людини, повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, шпиталізовані 27 людей, зокрема троє дітей. П’ятьом людям надана допомога на місці. Одна людина загинула.
«Силами підрозділів ДСНС вдалося врятувати шістьох громадян і одного пса. Наразі тривають аварійно-рятувальні роботи. Координацію сил і засобів здійснює штаб з ліквідації надзвичайної ситуації на чолі з головою Запорізької ОВА. На місці події від ДСНС працює 66 рятувальників та 14 одиниць техніки», – йдеться в повідомленні.
В Офісі генпрокурора раніше повідомили, що російські сили запустили шість ракет по Запоріжжю близько 12:00 22 березня, і додали, що тип раке ще встановлюють.
«Одна з ракет поцілила між двома багатоповерхівками, в яких частково зруйновано квартири, балкони, пошкоджено дахи та вибито вікна. Також вибуховою хвилею й уламками пошкоджено інші розташовані поруч житлові будинки, автівки та інші об’єкти цивільної інфраструктури міста», – йдеться в повідомленні прокуратури.
Раніше міська влада повідомила, що внаслідок удару загинула одна людина, щонайменше 25 – постраждали, із них троє людей перебувають у тяжкому стані.
Пошуково-рятувальна операція наразі триває.
Російські війська регулярно атакують Запоріжжя та область.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Шойгу особисто нагородив пілотів, які спричинили падіння американського дрона в Чорне море
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу вручив ордени Мужності пілотам літаків Су-27, які перехопили американський безпілотник над Чорним морем. Як передає агенція «РИА Новости», вони «запобігли порушенню кордонів району спецоперації американським безпілотником».
Як сказав один із нагороджених льотчиків, він і його товариші по службі «виконували маневри, якими намагалися його (безпілотник – ред.) змусити припинити виконання свого завдання. Зброю не застосовували, контакту не вступали».
За версією США, один із російських літаків двічі скинув пальне перед дроном, а потім ударив безпілотник, пошкодивши один із його гвинтів. Після цього, як стверджують, американським Військово-повітряним силам довелося затопити пошкоджений дрон.
Європейське командування США назвало дії російських льотчиків «небезпечним та непрофесійним перехопленням».
Москва заявляє про зростання ймовірності ядерного конфлікту
Імовірність ядерного конфлікту нині вища, ніж у попередні десятиліття. Про це 22 березня заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков під час виступу на майданчику дискусійного клубу «Валдай».
«Я не хотів би занурюватися в обговорення того, чи висока ймовірність ядерного конфлікту на сьогодні, але вона в будь-якому разі вища за все те, що ми мали впродовж останніх десятиліть, скажімо так», – цитує його слова державна російська агенція ТАСС.
Рябков додав, що США і Росія зараз не мають точок дотику, щоб обговорювати повернення Москви до Договіру щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО). «Домовлятися потрібно було раніше, зараз це вже неможливо», – сказав чиновник.
Президент Росії Володимир Путін наприкінці лютого підписав закон про призупинення участі країни в договорі зі США щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Згідно із законом, рішення про поновлення участі Росії в угоді зможе ухвалити президент. Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Про рішення призупинити участь Росії у договорі Путін оголосив у посланні до Федеральних зборів. Вже наступного дня, 22 лютого, законопроект одноголосно ухвалила Держдума та схвалила Рада Федерації.
Путін оголосив про це рішення після відмови Росії відновити передбачені договором обопільні інспекції міжконтинентальних балістичних ракет. Інспекції було перервано у 2020 році після початку пандемії COVID-19. У листопаді 2022 року США закликали провести переговори щодо умов поновлення інспекцій, але Москва відповіла відмовою.
Рішення Путіна про призупинення дії СНО-3 викликало різку критику в західних столицях, попри запевнення російського МЗС у тому, що Росія продовжить виконувати інші важливі умови договору, у тому числі щодо обмежень на кількість ядерних боєголовок, що перебувають у її арсеналі, та сповіщення про випробування ракет.
Заступниця держсекретаря США Бонні Дженкінс зазначила, що Сполучені Штати поки що повністю не проаналізували наслідки рішення Володимира Путіна, але Вашингтон наразі не має свідчень про порушення Росією своїх зобовʼязань за договором СНО-3. Вона закликала Росію припинити «безвідповідальну ядерну риторику».
Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь передбачає, що у Росії та США на бойовому чергуванні буде розміщено не більш як 1550 ядерних боєголовок на не більш ніж 700 носіях.