Росія: «Калашников» заявив про намір збільшити виробництво безпілотників-камікадзе
Російський виробник зброї «Калашников» заявив 26 травня, що запускає новий підрозділ із виробництва безпілотників-камікадзе – одного з ключових видів зброї, яка використовується під час війни Росії проти України.
Після того, як українські сили використовували західні, ізраїльські та турецькі безпілотні літальні апарати в перші місяці війни, Росія почала використовувати безпілотники Shahed іранського виробництва, намагаючись збільшити власне виробництво.
«У 2024 році ми зможемо в кілька разів збільшити кількість БПЛА, вироблених у нашій традиційній ніші: баражуючі боєприпаси, розвідувальні безпілотники», – заявив президент «Калашникова» Алан Лушніков, який перебуває під західними санкціями через війну Росії проти України. Точних даних він не назвав.
24 травня президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські військові збили майже 900 іранських дронів «Шахед» із 1160 застосованих російськими військами проти українських міст і сіл.
Двоє людей загинули, понад три десятки поранені через ракетний удар армії РФ по Дніпру 26 травня, повідомила місцева влада. Ракета влучила в триповерхову будівлю лікарні – там був денний стаціонар для людей з психічними захворюваннями. Згоріла також ветклініка поряд – людей встигли вивести. На місці працює поліція і рятувальники, майже пів доби гасять пожежу.
Що зараз відбувається на місці подій, що розказують свідки та які масштаби руйнувань – у репортажі Радіо Свобода.
«Росія завдає психологічних ударів»: Подоляк про ранкову атаку по Дніпру
Удари російських військових по Дніпру вранці 26 травня «є проявом одного з інструментів впливу Москви на війну», зазначив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк в ефірі телемарафону.
За його словами, що атака армії РФ по Дніпру – це «цілеспрямований удар по конкретній інфраструктурі, де перебувають мирні люди, і жодних «військових цілей» для Росії вже немає».
«Росія сьогодні не має інших інструментів впливу на хід цієї війни, крім двох. Перший – це нескінченні розмови про те, що потрібно швидко сісти за стіл переговорів. А другий – це завдавати таких психологічних ударів», – зазначив Подоляк.
За його словами, «подібні атаки спрямовані не лише на свідомість українських людей, а й на свідомість інших країн».
«Після ударів влада РФ може почати вимагати від України сісти за стіл переговорів, аби припинити загибель цивільних», – підсумував Подоляк.
У ніч на 26 травня в Україні була оголошена повітряна тривога, яка тривала кілька годин. Російські військові вночі 26 травня випустили по Україні 17 ракет різних типів та 31 ударний безпілотник. За даними Повітряних сил ЗСУ, українські військові знищили 10 ракет і 23 «шахеди».
Вранці 26 травня армія РФ вдарила ракетою по Дніпру. Вибух пролунав за кілька хвилин до оголошення тривоги. Станом на вечір місцева влада каже про 30 постраждалих внаслідок ранкової ракетної атаки російської армії, серед них двоє дітей. Субота, 27 травня, в Дніпрі оголошена днем жалоби за загиблими внаслілок ракетного удару.
Маріуполь: міська рада повідомляє про вибух у районі «Азовсталі»
Міська влада окупованого Маріуполя повідомила про вибухи в місті 26 травня.
«В Маріуполі вибух! Попередньо відомо про влучання в районі Азовсталі, там великий стовп диму», – йдеться в повідомленні міської ради.
Радник мера міста Петро Андрющенко оприлюднив кілька фотографій, ймовірно, вибухів у місті.
«Два потужних вибухи в районі Азовсталі. Підіймається дим. Жорстко прилетіло. До того над Нікольським зафіксовано невдалу роботу ППО», – заявив він.
Редакція наразі не може незалежно перевірити інформацію про вибухи в Маріуполі.
Міська влада Маріуполя вже повідомляла про вибухи в місті 19 травня.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».
Журналісти з відкритих джерел підтвердили загибель понад 24 тисяч російських військових в Україні
Журналістам Російської служби Бі-Бі-Сі разом із «Медіазоною» і групою волонтерів вдалося встановити імена 24 005 російських військових, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну.
За останні два тижні журналістам стали відомі імена ще 1361 загиблого. Як зазначається у публікації, це, як і раніше, перевищує середні цифри підтверджених щотижневих втрат протягом 2022 року.
Найбільше втрат протягом останніх місяців припадає на загони, створені із в’язнів, відзначають дослідники. Наразі відомі імена 4315 загиблих ув’язнених. Також відомо про смерть 2293 мобілізованих росіян – 60 відсотків із них загинули в період від 1 грудня.
Свердловська область і Краснодарський край Росії продовжують лідирувати за кількістю підтверджених втрат.
Журналісти збирають інформацію про загиблих російських військових із початку бойових дій. До моніторингу потрапляють лише ті люди, чию смерть вдалося встановити на основі відкритих джерел. Реальна кількість втрат, на думку авторів дослідження, може бути помітно більшою. Як зазначають журналісти, за найбільш консервативною оцінкою, загалом у ході повномасштабного вторгнення в Україну Росія могла втратити вбитими 48 тисяч людей.
Міноборони Росії не розкриває дані про втрати особового складу та не коментує цифри, які озвучують журналісти.
Водночас у Генштабі Збройних сил України станом на ранок 26 травня заявили, що Росія від початку повномасштабної війни втратила 205 720 своїх військових.
1 травня Речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі повідомив, що російські військові за останні п’ять місяців війни проти України у боях у районі Бахмуту та інших регіонах України зазнали втрат у 100 тисяч осіб. За його словами, ця цифра, заснована на оцінках американської розвідки, включає понад 20 тисяч загиблих, половина з яких – найманці ПВК «Вагнер».
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Медіа: Китай пропонував ЄС визнати анексію Росією територій України. В ОП прокоментували
Будь-які варіанти завершення війни в Україні, як не включають звільнення всіх українських територій, спричинять зростання кількості конфліктів по всьому світу – про це заявив радник президента Михайло Подоляк 26 травня.
За його словами, будь-який «компромісний сценарій», який уможливить завершення війни без відновлення територіальної цілісності України, «рівнозначний визнанню поразки демократії, виграшу Росії, консервації режиму Путіна і, як наслідок, різкого зростання конфліктів у глобальній політиці».
Водночас, за словами представника Офісу президента, про такі сценарії періодично говорять «анонімні джерела» в європейських та американських елітах.
«Питання риторичне: навіщо окремі публічні суб’єкти продовжують грати в «російський медійний сценарій» і затягувати конфлікт?» – додав Подоляк.
Він не уточнив, чого саме стосується його допис. Водночас раніше 26 травня видання The Wall Street Journal повідомило, що китайська делегація під час свого європейського турне переконувала країни ЄС визнати анексію Росією окупованих територій чотирьох областей України. За даними джерел видання, Китай закликав Росію та Україну припинити вогонь і зафіксувати кордони станом на сьогодні.
Водночас, за словами одного з дипломатів, який був присутній на переговорах, європейська сторона відповіла, що не зацікавлена в замороженні конфлікту і вважає умовою його врегулювання виведення російських військ із України.
Співробітники дипломатичних відомств вважають, що головний інтерес Китаю в тому, щоб Росія не програла війну в Україні і не застосувала ядерну зброю.
16-17 травня спеціальний представник Китаю у справах Євразії Лі Хуей відвідав Україну з візитом. Поїздка, за словами Пекіна, була спрямована на обговорення «політичного врегулювання» війни, яку веде Росія проти України.
Згодом Хуей відвідав Польщу, Францію й Німеччину під час багатоденної поїздки.
МЗС України за підсумками зустрічі Дмитра Кулеби з Лі Хуеєм повідомило, що український міністр наголосив на тому, що Україна не сприймає ніяких пропозицій, які б передбачали втрату її територій або заморожування конфлікту.
ДТП у стані алкогольного сп’яніння: голові райсуду повідомили про підозру
Голові одного із районних судів у Київській області повідомили про підозру за дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинув військовий, повідомляє Офіс генерального прокурора 26 травня.
«За дорученням заступника Генерального прокурора та процесуального керівництва Київської міської прокуратури повідомлено про підозру голові одного з районних судів Київської області за фактом скоєння смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння», – зазначається у повідомленні Офісу генпрокурора.
При цьому прокуратура направила звернення до Вищої ради правосуддя з проханням надати згоду на утримання судді під вартою.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко згодом зазначив, що загиблий – 23-річний Вадим Бондаренко, який проходив строкову службу в Національній гвардії.
Згодом суд дозволив правоохоронцям примусово тестувати суддю на наркотичні речовини через дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинув військовий Національної гвардії – про це заявила Київська міська прокуратура.
Культурологиня Маріам Найєм від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну поставила за мету розповідати західній англомовній аудиторії культурний контекст війни. Зокрема, розуміння російського колоніалізму та культурних репресій, заподіяних Україні та іншим сусідам Росії. Вона також працює над дискурсом деколонізації України, щоб розвінчувати російські імперіалістичні наративи. Радіо Свобода поспілкувалося із культурологинею під час громадського саміту Unlock у Празі, куди Найєм приїхала поділитися досвідом у взаємозв’язку активізму, медіа та технологій у Східній Європі та Центральній Азії.
«Рухаємося до дуже важливих кроків»: Зеленський провів засідання Ставки
Президент України Володимир Зеленський у п’ятницю, 26 травня, провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача, йдеться в повідомленні пресслужби Офісу глави держави.
Згідно з інформацією відомства, під час засідання були розглянуті наступні питання:
- оперативна ситуація на фронті та за окремими напрямками;
- темпи оснащення технікою та всім необхідним бригад наступу;
- перспективи нарощування вітчизняного виробництва дефіцитних боєприпасів;
- масована атака Росії по українських міста в ніч проти 26 травня та можливості посилення захисту від обстрілів.
«За цей тиждень маємо значний прогрес і щодо сучасної авіації для України, яка стане ключовим компонентом нашого захисту в повітрі. Ми рухаємось у модернізації оборони швидше, ніж можна було передбачити ще півроку тому», – каже Володимир Зеленський.
У ніч на 26 травня в Україні була оголошена повітряна тривога, яка тривала кілька годин. Російські військові вночі 26 травня випустили по Україні 17 ракет різних типів та 31 ударний безпілотник. За даними Повітряних сил ЗСУ, українські військові знищили 10 ракет і 23 «шахеди».
Вранці 26 травня армія РФ вдарила ракетою по Дніпру. Вибух пролунав за кілька хвилин до оголошення тривоги. Станом на вечір місцева влада каже про 30 постраждалих внаслідок ранкової ракетної атаки російської армії, серед них двоє дітей. Субота, 27 травня, в Дніпрі оголошена днем жалоби за загиблими внаслідок ракетного удару.
Генштаб повідомляє про 18 бойових зіткнень на основних напрямках на Донбасі
Російські війська продовжують зосереджувати основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках на сході України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 26 травня.
Штаб повідомляє про «безуспішні наступальні дії» армії Росії в районі Масютівки на Куп’янському напрямку, біля Білогорівки на Лиманському напрямку та в напрямку Предтечиного – на Бахмутському. Водночас на Авдіївському напрямку командування не фіксує наступальних дій російських військ.
Штаб також повідомляє про прибуття кількох десятків російських військових до окупованої Новопетриківки на Донеччині для так званих «контрдиверсійних заходів»:
«Загарбники обшукують приватні будинки, вилучають мобільні пристрої, незаконно заволодівають транспортними засобами місцевих жителів. А по великому рахунку – просто грабують громадян».
Штаб звітує про вісім авіаційних ударів по місцях зосередження російських військ і техніки, а також про кілька ударів ракетних військ і артилерії ЗСУ по пунктах управління, місцях зосередження озброєння та військової техніки російської армії.
Речник Східного угруповання Сил оборони Сергій Череватий напередодні констатував деяке зменшення кількості атак у районі Бахмута.
МЗС Франції щодо ударів по Дніпру: «воєнні злочини не можуть залишатися безкарними»
Влада Франції засуджує масовану атаку російської армії, яка була завдана по Києву, Харківській й Дніпропетровській області у ніч проти 26 травня, йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ країни.
«Ці удари знову (удари ракетами та дронами армії РФ – ред.) були навмисно спрямовані проти цивільних об’єктів, включно з лікарнями в Дніпрі, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Як неодноразово наголошувала міністр Європи та закордонних справ Катрін Колонна, ці неприпустимі дії являють собою воєнні злочини і не можуть залишитися безкарними», – повідомляє пресслужба.
У відомстві запевнили, що «Париж надаватиме підтримку судовим органам України й Міжнародному кримінальному суду, щоб боротись із безкарністю за такі злочини». Зокрема Франція й надалі допомагатиме Україні на військовому, так і на гуманітарному рівнях, «доти, доки це необхідно».
У ніч на 26 травня в Україні була оголошена повітряна тривога, яка тривала кілька годин. Російські військові вночі 26 травня випустили по Україні 17 ракет різних типів та 31 ударний безпілотник. За даними Повітряних сил ЗСУ, українські військові знищили 10 ракет і 23 «шахеди».
Вранці 26 травня армія РФ вдарила ракетою по Дніпру. Вибух пролунав за кілька хвилин до оголошення тривоги. Станом на вечір місцева влада каже про 30 постраждалих внаслідок ранкової ракетної атаки російської армії, серед них двоє дітей. Субота, 27 травня, в Дніпрі оголошена днем жалоби за загиблими внаслілок ракетного удару.
Все більше міст Росії під атакою: що відбувається?
- Наслідки удару по Дніпру: 2 загиблих, 31 постраждалих, троє людей поза зв’язком. Ракета вразила житловий квартал, медзаклад, ветклініку та багатоповерхівки навколо, повідомляють в місцевій ОВА. Серед поранених є також двоє дітей трьох та шести років.
Пряме включення із Дніпра у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- У російському місті Краснодарі стався вибух, повідомили місцеві медіа. Мер Краснодара каже: пошкоджень зазнали офісна будівля та житловий будинок. А російські телеграм-канали твердять, що місто зазнало атаки безпілотниками. Також уночі були атаковані Бєлгородська та Ростовська області Росії. Що відбувається? І як це повпливає на війну Росії в Україні?
- Новим головою Верховного суду України обрали Станіслава Кравченка – голову Касаційного кримінального суду. За нього проголосували 108 із 148 суддів. Громадські активісти пишуть: цей варіант ще гірший за попередній – відстороненого ексголову Всеволода Князєва. Докладніше – в «Свобода Live».
СБУ прокоментувала дані про російські паспорти родичів нового заступника голови Служби
Новий заступник голови Служби безпеки України Сергій Наумюк пройшов «усі необхідні перевірки», передбачені законом, повідомляє пресслужба СБУ.
Таким чином відомство прокоментувало дані про російський паспорт батька Наумлюка, про який раніше повідомляв проєкт Радіо Свобода «Схеми».
«У тому числі ретельно була вивчена інформація щодо його сім’ї та родичів», – йдеться в повідомленні.
Як пояснюють у СБУ, близькі родичі Наумюка мають українське громадянство, водночас раніше він повідомляв, що його батько та брат мають російські паспорти. Вони отримали їх після окупації Луганська в 2014 році, де проживали на той момент.
«Після виїзду з тимчасово захопленого регіону вони подали заяви на відмову від російського громадянства. Однак наразі уповноважені органи РФ свідомо блокують розгляд відповідних заяв», – додає Служба.
Батько і брат Наумюка, за заявою відомства, перебувають у Сполучених Штатах, де очікують на скасування громадянства РФ. Вони також «виступають проти дій Росії, яка розпочала повномасштабну війну в Україні».
Раніше проєкт «Схеми» повідомив із посиланням на російську автоматизовану систему «Роспаспорт», що батько новопризначеного заступника голови СБУ Сергія Наумюка має чинний паспорт РФ.
Папа Римський каже, що «деокупація України є політичною проблемою»
Деокупація територій України, які наразі перебувають під контролем російської армії, начебто є «політичною проблемою», зазначив папа Римський Франциск в інтерв’ю Telemundo.
За його словами, зараз влада України нібито «не так і мріє про мирні переговори з Росією», оскільки країна разом із західними союзниками «має дуже велику силу».
При цьому понтифік не став стверджувати, що для досягнення миру Росія має повернути окуповані території України.
«Це (деокупація територій – ред.) політична проблема . Мир буде досягнуто того дня, коли вони (Україна та Росія – ред.) зможуть говорити один з одним – або самі, або через інших», – додав папа Римський.
13 травня в Італії з візитом побував президент України Володимир Зеленський. Відбулися його переговори з президентом і головою уряду Італії, а також зустріч із папою Римським. У пресслужбі Ватикану повідомили, що обговорювалася «гуманітарна та політична ситуація» в Україні.
Папа Римський раніше говорив, що готовий відвідати Київ, але за умови, що він також приїде і до Москви, додавши, що він або відвідає обидва міста, або жодне з них.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, папа Франциск згадував Україну майже у всіх своїх публічних виступах і дедалі більше критикував Москву.
Двом російським військовим повідомили про підозру у вбивстві чотирьох цивільних у Чернігівській області, повідомляє Офіс генерального прокурора 26 травня.
За висновками слідства, фігуранти в березні 2022 року розстріляли з автомобілів два цивільних автомобілі в селі Ольшана Прилуцького району.
У одному з авто двоє чоловіків везли хліб і продукти жителям Ічнянської об’єднаної територіальної громади, в іншому двоє жителів Ічні їхали до лікарні в Прилуках. Всі вони загинули на місці.
«Крім того, підозрювані заволоділи мобільними телефонами загиблих, що допомогло їх ідентифікувати», – додає прокуратура.
Військових підозрюють у порушенні законів і звичаїв війни, поєднаних із умисними вбивствами.
Раніше 26 травня ОГП повідомив, що Київська міська прокуратура та Печерська окружна прокуратура передали до суду обвинувальний акт щодо п’яти російських військових, які розстріляли 10 цивільних автомобілів з мирними мешканцями у селищі Гостомель на Київщині.
За даними слідства, військові Росгвардії 25 лютого протягом шести годин розстрілювали автомобілі мирних мешканців, які намагалися виїхати із зони бойових дій. Внаслідок цього загинули п’ятеро людей, ще шестеро отримали поранення. Правоохоронці ідентифікували п’ятьох російських військових.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В Авдіївці та Бахмуті залишаються п’ятеро дітей, їх не дають евакуювати батьки – влада
Із населених пунктів Донеччини, де тривають бойові дії, було примусово евакуйовано 128 дітей, повідомив під час брифінгу начальник відділу з питань взаємодії з правоохоронними органами департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Олександр Вдовенко.
«У населених пунктах, де ведуться бойові дії, залишається вісім дітей, а саме: в м. Бахмуті – четверо, в Авдіївці – одна (батьки приховують дитину), у Красногорівці - двоє, в селищі Керамік – одна (батьки категорично відмовляються)», - заявили в ОВА.
За словами Вдовенка, примусова евакуація в регіоні охопила 21 населений пункт. Також він закликав мешканців виїхати до більш безпечних регіонів України.
«На жаль, обстріли з боку окупантів стають дедалі частішими. Майже щодня надходить інформація про поранених та загиблих цивільних, тож не нехтуйте своїм життям та життям своїх дітей. Пам’ятайте: евакуація рятує життя», – наголосив він.
Донеччина регулярно зазнає російських атак. Влада закликає місцевих жителів евакуюватися.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В ООН станом на 14 травня підтвердили загибель 8 836 і поранення 14 985 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Смертельне ДТП в Києві: суддю-водія дозволили тестувати примусово – прокуратура
Суд дозволив правоохоронцям примусово тестувати суддю на наркотичні речовини через дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинув військовий Національної гвардії – про це заявила Київська міська прокуратура.
За повідомленням, суд задовольнив клопотання прокуратури та дозволив примусове відібрання біологічних зразків у судді, йдеться в повідомленні.
Прокуратура нагадала, що суддя відмовився від тестування на вміст алкоголю та наркотиків, хоча мав «візуальні клінічні ознаки сп’яніння». Відтак заступник керівника столичної прокуратури звернувся до суду щодо примусового відбору біологічного матеріалу.
Раніше Державне бюро розслідувань повідомило, що вночі проти 26 травня в Києві голова одного з райсудів області збив військового Нацгвардії, який загинув на місці.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко згодом повідомив, що загиблий – 23-річний Вадим Бондаренко, який проходив строкову службу в Національній гвардії.
У Дніпрі оголосили день жалоби за загиблими внаслідок ракетного удару
У Дніпрі субота, 27 травня, оголошена днем жалоби за загиблими внаслідок ракетного удару російської армії, повідомив міський голова Борис Філатов.
За його словами, кількість жертв обстрілу й досі підраховують – «станом на 14:00 маємо, на жаль, вже двох загиблих».
За даними прокуратури, ракета влучила в будівлю медзакладу та ветеринарної клініки. Були пошкоджені приватні та багатоквартирні будинки, автівки. Повідомлялося про двох загиблих.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України).
Вранці 26 травня армія РФ вдарила ракетою по Дніпру. Вибух пролунав за кілька хвилин до оголошення тривоги.
Станом на вечір 26 травня місцева влада каже про 30 постраждалих внаслідок ранкової ракетної атаки російської армії, серед них двоє дітей.
Витрати коштів на відновлення України зроблять прозорими – Шмигаль
Уряд зобов’язав розпорядників та Міністерство інфраструктури регулярно публікувати звіти про надходження та витрати Фонду відновлення зруйнованого майна – про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 26 травня.
За його словами, рішення для вдосконалення використання коштів із Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури ухвалив Кабінет міністрів у п’ятницю.
Уряд вніс зміни до Порядку використання коштів, зібраних у межах ініціативи United24. Зокрема, це дозволить передавати ресурси іншому головному розпоряднику бюджетних коштів, повідомив прем’єр.
«А головне – зобов’язуємо розпорядників та Мінінфраструктури щомісяця на сайті оприлюднювати звіти про надходження та про витрати», – додав Шмигаль.
У промові на засіданні уряду він заявив, що видатки Фонду відновлення мають бути максимально прозорими, аби «донори з різних куточків світу розуміли, як їхні пожертви допомагають Україні».
В Україні з 10 травня запрацювала програма компенсацій за зруйноване війною житло – «єВідновлення». У перший день роботи програми 3 тисячі українців залишили заявки на відшкодування збитків.
Європейська комісія наприкінці червня представить дані про те, як Україна, Молдова та Грузія просуваються на шляху до вступу в ЄС, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
«Усне оновлення» про те, як Україна, Молдова та Грузія просуваються на шляху вступу до ЄС, ймовірно, надійде наприкінці червня, я думаю, приблизно 21 червня. Це дасть достатньо часу для того, щоб українська Рада ухвалила ключові законодавчі пакети», – написав він у твіттері.
Заявку на вступ до Євросоюзу Україна подала майже одразу після початку масштабного російського вторгнення. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.