Розвідка Великої Британії заявляє, що ще одним свідченням на користь відсторонення голокомандувача Повітряно-космічних військ Росії, заступника командувача російськими військами в Україні Сергія Суровікіна після заколоту «вагнерівців» є поява на публіці його заступника.
«10 липня начальник Генштабу Росії генерал Валерій Герасимов вперше виступив на телебаченні після невдалого заколоту ПВК «Вагнер» 24 червня. Герасимову доповідав по відеозв’язку начальник штабу Повітряно-космічних військ Росії генерал-полковник Віктор Афзалов. Афзалов перебуває на посаді не менше ніж чотири роки, але це, мабуть, його перша публічна поява з Герасимовим», – йдеться в повідомленні.
«Афзалов є заступником головнокомандувача ВКС Росії генерала Сергія Суровікіна. Збільшення публічності Афзалова, в той час як місце перебування Суровікіна залишається неясним, підсилює твердження про те, що Суровікін був відсторонений після заколоту», – наголосили у розвідці.
Після невдалого заколоту голови ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина надходять різні неофіційні повідомлення про місце перебування Суровікіна. З одного боку повідомляли про його ймовірний арешт, з іншого – що після допиту він опинився на волі.
Офіційно про долю заступника командувача російськими військами в Україні не відомо.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів». The Wall Street Journal з посиланням на джерела у розвідці західних країн повідомляла, що Пригожин під час заколоту планував захопити очільника Міноборони РФ Шойгу та генерала Герасимова.
Видання The New York Times і Wall Street Journal 28 червня писали, посилаючись на джерела у розвідці США, що Суровікін міг знати про плани очільника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина виступити проти армійського керівництва. Про те, чи підтримував він сам заколот, джерела у розвідці не мають певної думки.
Другий день саміту НАТО. Що тепер Байден скаже Зеленському?
- Саміт НАТО – день другий, фінальний. Члени делегації США у Вільнюсі були розлючені дописом Зеленського, в якого той звинувачує НАТО у нерішучості, пише The Washington Post. То якими будуть остаточні документи засідання лідерів Альянсу у Литві і яке місце у них займатиме українське питання?
- Україна та 11 країн підписали меморандум про навчання українських пілотів на F-16, про це повідомив міністр оборони Олексій Резніков. Наскільки таке рішення пришвидшить постачання Україні винищувачів – запитаємо в експерта.
- Одна із головних зустрічей на саміті НАТО. Президент Володимир Зеленський таки матиме розмову з американським колегою Джо Байденом. Які сигнали Вашингтон може відправити до Києва?
Про це та інше дивіться у програмі Радіо Свобода «Свобода.Ранок» за лінком
Кулеба про Вільнюс і скасування ПДЧ: «Шлях України до НАТО став коротшим». Ексклюзивне інтерв’ю
В України, що покладала на саміт НАТО надії почути запрошення до Альянсу з відкритою датою, «змішані почуття» від події. З одного боку, в Києві тішаться сигналу від союзників про готовність розглядати запрошення України в НАТО, зафіксоване в підсумковому комюніке саміту. З іншого, засмучені відсутністю ясності щодо того, коли саме Україна отримає запрошення приєднатися до Альянсу.
Чому, попри стримане формулювання у Вільнюській декларації, яке до останнього лишалося інтригою, Київ не вважає цей саміт повторенням Бухарестського?
Відповіді на всі питання, що виникли після оприлюднення комюніке, Радіо Свобода отримало у топ-дипломата України Дмитра Кулеби. Чи боротиметься Україна далі й за що саме? Читайте ексклюзивне інтерв’ю з Вільнюса за лінком
126 українських жінок перебувають у російському полоні, 80 із них – цивільні. Це останні дані Міністерства реінтеграції України.
Наші журналісти поговорили зі звільненими з полону українками Вікторією Андрушею та Людмилою Гусейновою. Вікторію обміняли 22 вересня 2022 року. Людмила повернулася додому в рамках великого обміну 17 жовтня 2022 року. Вони розповіли про те, що довелося пережити. Читайте за лінком
Безпекові гарантії не замінять Україні членство в НАТО – Кулеба
Україну влаштує будь-яка модель, яка не є альтернативою її членства в НАТО, заявив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи прийнятність для Києва «ізраїльської» безпекової моделі. Ізраїль є найстійкішим партнером США на Близькому Сході, й допомога йому викладена в 10-річних угодах. Остання з них зобов’язує Вашингтон надати її на суму 38 мільярдів доларі із 2019 по 2028 рік.
«Нам не потрібен другий Будапештський меморандум, коли за пусті обіцянки віддали ядерну зброю. Ми не віддамо членство в НАТО за будь-які обіцянки. Тому що всі розуміють, і партнери розуміють, що найсильніша, найпотужніша гарантія того, що в Європі не буде більше війни, – це членство України в Альянсі. Усі інші гарантії безпеки – це добре. Але ніщо не замінить членство в НАТО. Це принципова позиція президента (Володимира Зеленського – ред.). І вона буде реалізована в тих рішеннях, які ухвалюються», – резюмував Дмитро Кулеба.
Міністр наголосив, що Україна зараз має реалізувати рішення Вільнюського саміту таким чином, щоби пришвидшити власну євроатлантичну інтеграцію.
«Є план «А» – членство України в НАТО. Питання тільки в тому, щоб якомога швидше пройти цей шлях», – сказав Кулеба, наголошуючи, що після «Вільнюсу» шлях України до Альянсу став коротшим, але не швидшим.
«Нам не потрібен ніякий план «Б». Ми вже у цю штуку гралися в історії України багато років тому. Нам потрібне членство в НАТО. Членство України в НАТО посилить сам Альянс, зробить нашу країну більш захищеною і, головне, воно запобігатиме новим агресіям в Європі», – заявив очільник МЗС.
Міністр наголосив, що членство України в НАТО – неминучий історичний процес. «Питання в тому, що хтось хоче, щоб це сталося через багато років, а ми хочемо, щоб це сталося набагато-набагато швидше. І, зрештою, я думаю, що буде саме так, як ми хочемо», – наголосив топ-дипломат України.
Відповідаючи на запитання про те, чи розуміють союзники і їхні розвідки, коли завершиться війна, голова МЗС України сказав, що, «якби менше дивилися на членство України в НАТО через призму позиції Москви, то і сьогодні формулювання було би іншим».
Міністр закордонних справ зауважив, що сьогодні ніхто не скаже, коли настане кінець війни.
«Не про це всі мають себе запитувати. Усі мають щодня ставити собі абсолютно інше запитання: а що я ще можу зробити, щоб війна якнайшвидше закінчилася перемогою України? І в цьому плані саміт є і буде успішний», – зазначив міністр, акцентуючи на низці оголошень щодо військової допомоги Україні.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Перед тим президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
Альянс також заявляє про погодження «пакету розширеної політичної та практичної підтримки».
Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.
Двоє людей поранені через влучання «Шахедів» на Черкащині – ОВА
На Черкащині в ніч на 12 липня двоє людей були поранені через влучання запущених Росією іранських безпілотників «Шахед», повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Понад три з половиною години Черкащина була на тривозі. Ворог атакував нашу область «Шахедами». Маємо влучання в один із об’єктів нежитлової інфраструктури в Черкаському районі. Унаслідок цього там виникла пожежа – натепер уже ліквідована. Двох потерпілих із опіками доправлено до лікарні», – написав Табурець у телеграмі.
Він додав, що обстеження території триває.
Раніше сьогодні Київська міська військова адміністрація повідомила, що українські військові в ніч на 12 липня збили всі російські безпілотники, які летіли в напрямку Києва. У КМВА уточнили, що після понад тижневої перерви Росія другий день поспіль запускає іранські БпЛА по Києву. Інформації щодо потерпілих чи руйнування тут наразі не надходило.
Повітряні сили повідомили, що українські військові вночі збили 11 із 15 запущених Росією безпілотників. Загарбники атакували Україну з північно-східного напрямку (Курськ) ударними безпілотниками іранського виробництва Shahed-136/131, уточнили військові.
Повітряні сили: Росія атакувала Україну 15 дронами, 11 із них збили
Українські військові вночі збили 11 із 15 запущених Росією безпілотників, повідомило вранці 12 липня командування Повітряних сил Збройних сил України.
«У ніч на 12 липня російські окупанти атакували Україну з північно-східного напрямку (Курськ) ударними безпілотниками іранського виробництва Shahed-136/131. Усього в ударі було задіяно 15 дронів-камікадзе. 11 із них знищено в зонах відповідальності повітряних командувань «Центр» і «Схід». До відбиття атаки залучено зенітні ракетні підрозділи, винищувальну авіацію, мобільні вогневі групи Повітряних сил і протиповітряну оборону інших складових Сил оборони України», – йдеться в повідомленні.
Про влучання у Повітряних силах не повідомляють.
Раніше сьогодні Київська міська військова адміністрація повідомила, що українські військові в ніч на 12 липня збили всі російські безпілотники, які летіли в напрямку Києва. У КМВА уточнили, що після понад тижневої перерви Росія другий день поспіль запускає іранські БпЛА по Києву. Інформації щодо потерпілих чи руйнування наразі не надходило.
Умови для членства України в НАТО невідомі – Кулеба
Ясності щодо умов майбутньо членства в НАТО для Україня, – які вони і ким мають бути сформульовані, – немає, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«От в цьому і проблема. Тобто коли будуть виконані умови? Що за умови? Ким вони мають бути сформульовані? Які вони? Ще раз наша позиція: існують всі умови для того, щоб запросити Україну стати членом НАТО. Тобто тут у нас взагалі принципово різні позиції. Їхня позиція – що є якісь умови, які треба виконати. Будемо працювати з союзниками для того, щоб воно все не завмерло на місці, а ми рухалися вперед», – зазначив міністр.
Найбільш консервативно налаштованими щодо майбутнього членства України в НАТО були США і Німеччина, підтвердив Дмитро Кулеба. Водночас, зауважив міністр, не все настільки однозначно.
«Знаючи багато нюансів із того, що відбувалося за лаштунками, можу сказати, що США відіграли важливу, вирішальну роль в тому, щоб слово «запрошення» взагалі з’явилося в тексті. Не в тому формулюванні, яке нас задовольняє, але в принципі. І Німеччина теж, зрештою, не чинила цьому опір. Тому світ трошки складніший, ніж просто чорне і біле», – резюмував голова МЗС України.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Перед тим президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
Альянс також заявляє про погодження «пакету розширеної політичної та практичної підтримки».
«Демонстративна відповідь» на саміт НАТО – ISW про удари РФ дронами по Україні
Російські удари безпілотниками по Україні 11 липня, в день початку саміту НАТО у Вільнюсі, ймовірно, є демонстративною відповіддю на зустріч, а також сигналом президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, заявив американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Удари російських безпілотників по портовій інфраструктурі збігаються з першим днем саміту НАТО у Вільнюсі та, ймовірно, спрямовані на те, щоб відохотити членів НАТО від надання військової допомоги Україні. Росія може погрожувати Чорноморській зерновій угоді, щоб повідомити посереднику з укладення цієї угоди, президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, що його нещодавня заява про підтримку членства України в НАТО і повернення п’яти українських командирів «Азову» 7 липня не залишилися непоміченими і не схвалюються Кремлем», – йдеться в повідомленні.
11 липня російські війська завдали серії ударів з безпілотників Shahed 131 і 136 по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська атакували Україну з південно-східного напрямку, а саме з Приморсько-Ахтарська. Усього повідомляли про 28 запущених дронів-камікадзе. Українська ППО знищила 26 ударних БПЛА й один розвідувальний безпілотник типу Zala.
Загарбники, зокрема, атакували зерновий термінал одного з портів Одещини. Через падіння уламків збитих дронів сталося займання двох припортових терміналів, в тому числі зернового, пожежі ліквідували, критичних руйнувань і постраждалих не зафіксували, повідомили в оперативному командуванні «Південь».
Його речниця Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода заявила, що атака дронами по Одещині була спрямована на портову інфраструктуру, щоб зірвати «зернову угоду».
Генштаб повідомив про 29 бойових зіткнень за добу і важкі бої на 5 напрямках
Протягом минулої доби на фронті відбулося 29 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, російські війська і надалі зосереджують основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському й Мар’їнському напрямках, там тривають важкі бої.
«На Лиманському напрямку протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії в районі Веселого Донецької області… На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії, наші захисники успішно відбили атаки противника в районі населеного пункту Григорівка та східніше Оріхово-Василівки», – йдеться у ранковому зведенні.
«На Авдіївському напрямку Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районах Авдіївки, Первомайського і Невельського… На Мар’їнському напрямку, під ворожим вогнем артилерії, наші захисники відбили усі атаки в районах населених пунктів Побєда, Новомихайлівка і Мар’їнка», – додали в Генштабі.
Днями заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що в Бахмуті вже декілька днів Сили оборони України тримають під вогневим контролем переміщення військ РФ містом. За її словами, це стало можливим завдяки тому, що в процесі просування вперед українські війська взяли під контроль основні панівні висоти довкола Бахмута.
Також командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що загарбники перебувають у пастці, а Бахмут береться під вогневий контроль Сил оборони.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 10 липня заявив, що українські військові впродовж останньої доби ліквідували понад дві роти армії РФ на Таврійському напрямку і продовжують просуватися.
США з «об’єктивних причин» поки не дають Україні ATACMS – Кулеба
Міністерство закордонних справ України працює зі Сполученими Штатами Америки щодо надання далекобійної зброї, заявив очільник відомства Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода. Причини, з яких таку зброю досі не надали, попри аналогічні рішення з боку Великої Британії та Франції, Дмитро Кулеба назвав «об’єктивними».
«Я знаю деякі причини, чому США ще не ухвалили це рішення. Вони є доволі об’єктивними. Ми з ними працюємо. Але США ухвалюють рішення щодо надання нам деяких інших типів зброї. Це дуже складні рішення. А вони їх ухвалюють», – зазначив Кулеба. Що це за причини, він не уточнив.
Міністр додав, що у нього немає враження, що рішення щодо передачі Україні ATACMS (американські балістичні ракети класу земля-земля, дальність яких у залежності від модифікації коливається від 160 до 300 кілометрів) не ухвалюється навмисне.
«Я не бачу цього. Там є певні проблеми, є певні аспекти, для яких потрібно знайти рішення для того, щоб це було надано. Але США роблять реально дуже багато для нас. Ми їм за це дуже вдячні. Тому і язик не повертається їх за це критикувати», – резюмував Дмитро Кулеба.
11 липня президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що Париж надасть Україні далекобійні ракети для підтримки українського контрнаступу. Він не уточнив про які ракети йдеться, однак, за даними агентства AFP, нададуть ракети Scalp – аналогічні британським Storm Shadow, здатні вражати стаціонарні цілі на великій відстані.
У травні Велика Британія підтвердила надання Україні крилатих ракет Storm Shadow, що дало країні нові можливості для завдання ударів великої дальності. Це ракета з дальністю дії – близько 250 кілометрів.
Водночас адміністрація президента США Джо Байдена поки не повідомляла про плани надати Україні далекобійні ракети ATACMS (Army Tactical Missile System).
Наприкінці травня президент США Джо Байден на запитання, чи вже час для США надати Україні далекобійні ракети ATACMS, відповів, що «це все ще на розгляді». Ракета ATACMS має радіус дії до 300 кілометрів.
КМВА: другий день поспіль всі «Шахеди», які летіли на Київ, збила ППО
Українські військові в ніч на 12 липня збили всі російські безпілотники, які летіли в напрямку Києва, повідомила Київська міська військова адміністрація.
«Ворог здійснив чергову повітряну атаку на столицю. Цього разу, за попередньою інформацією, він знов використав баражуючі боєприпаси типу Shahed. Після понад тижневої перерви, противник другий день поспіль запускає іранські БпЛА по Києву. Повітряна тривога тривала понад 2 години. Всі ворожі цілі в повітряному просторі навколо Києва було виявлено і знищено силами і засобами нашої ППО», – заявив начальник КМВА Сергій Попко.
За його словами, інформації щодо потерпілих чи руйнування наразі не надходило.
Напередодні вночі російські війська атакували Україну з південно-східного напрямку, а саме з Приморсько-Ахтарська ударними безпілотниками іранського виробництва типу Shahed. Усього повідомляли про 28 запущених дронів-камікадзе. Українська ППО знищила 26 ударних БПЛА й один розвідувальний безпілотник типу Zala. У КМВА повідомляли, що всі дрони, які летіли на Київ, збили.
Голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив, що застосування військами РФ безпілотників по регіону принесло незначні руйнування: у двох районах Київщини внаслідок падіння уламків пошкоджені житлові будинки, у них вибиті вікна, двері, посічені фасади, дахи. Люди не постраждали.
Ніхто не планував виконувати обіцянку, дану Україні на саміті в Бухаресті – Кулеба
Глава української дипломатії Дмитро Кулеба на саміті у Вільнюсі чує від союзників запевнення, що повторення «Бухареста», тобто саміту НАТО в Румунії 2008-го року, не буде. Про це міністр закордонних справ заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи свої зустрічі на полях саміту у Вільнюсі.
«Всі вони мене запевняють в тому, що, Дмитре, ми розуміємо ваші почуття, але ми переконані, що повторення Бухареста не буде. А я їх запитую: так а чому ви так вважаєте? Їхня відповідь: тому, що тоді вам дали перспективу Плану дій щодо членства (не сам ПДЧ), але насправді ніхто не планував виконувати цю обіцянку, а цього разу ми налаштовані виконати дані вам обіцянки. Я кажу: ну, це все супер, звісно, але, як кажуть, це не продається. Тобто ти не можеш вийти і сказати людям: мені на зустрічі пообіцяли, що цього разу це буде інакше», – розповів він.
Голова МЗС також зазначив, що формулювання – «надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли його члени погодяться і умови будуть виконані» – не відображає всю суть дискусії щодо майбутнього членства України, що точиться зараз між союзниками.
«Це саме та ложка дьогтю, яка псує діжку меду. Але будемо працювати. Сьогодні ми вже говорили про те, як імплементувати сьогоднішнє рішення для того, щоб шлях до НАТО не тривав багато років», – підсумував Кулеба.
У Вільнюсі 11 і 12 липня триває дводенний саміт Північноатлантичного альянсу. НАТО, згідно з підсумковим комюніке від 11 липня, буде готове запросити Україну до вступу, коли «члени Альянсу погодяться, а умови будуть виконані». Водночас НАТО вважає за можливе відмовитися від Плану дій щодо членства для України.
Президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі подякував «партнерам за готовність робити нові кроки».
Водночас раніше він називав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Києву вже обіцяли майбутнє членство на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, і з тих пір альянс постійно повторював, що його двері залишаються відкритими. Але ніколи не пропонував шлях або План дій щодо членства.
Через обстріли в одній з громад Сумщини 370 абонентів лишилися без світла – ОВА
осійські війська 22 рази обстріляли прикордонні громади протягом дня 11 липня, загалом зафіксовано 225 вибухів, повідомила Сумська обласна військова адміністрація.
Обстрілів зазнали Краснопільська, Великописарівська, Дружбівська, Шалигінська, Білопільська, Глухівська, Есманська, Хотінська громади.
« Краснопільська громада: ворог бив з мінометів (15 вибухів). Внаслідок одного з обстрілів залишилось без світла 370 абонентів, загинула велика рогата худоба (1 тварина). Внаслідок ще одного обстрілу пошкоджено цивільні будівлі», – заявила місцева влада.
У Хотінській громаді мінометний обстріл пошкодив лінію електропередач.
Напередодні голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх анонсував планову й добровільну евакуацію з прикордонних районів Сумщини через постійні російські обстріли.
Кулеба пояснив «змішані почуття» української делегації від саміту НАТО у Вільнюсі
Впевненість країн-членів у тому, що Україна долучиться до НАТО, значно вища, ніж 2008 року, коли на саміті в Бухаресті вони дали обіцянку, що одного дня Україна стане частиною Північноатлантичного Альянсу – таку думку в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода висловив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи підсумкову декларацію Вільнюського саміту.
«На цьому саміті були ухвалені деякі дуже важливі рішення, які роблять шлях України до НАТО коротшим. Наприклад, скасування ПДЧ (Плану Дій щодо Членства для України – ред.). Ще півроку тому ніхто навіть не наважувався говорити про це. Друге рішення – це створення Ради Україна-НАТО. Але не просто створення Ради – в самій Раді нічого такого немає, але важлива деталь: до цього, наприклад, існувала Рада Росія-НАТО. І це формат привілейованого партнерства. А ми наполягли, щоб в правилах процедури Ради Україна-НАТО було чітко написано, що це інструмент наближення членства України. Тобто все заточується під прискорення нашого членства в НАТО», – пояснив Кулеба рішення Вільнюського саміту.
Водночас, зауважив глава української дипломатії, є рішення, яке Україну «відверто засмутило», і воно стосується відповіді союзників на євроатлантичні амбіції України. Формулювання щодо запрошення, прописані у фінальному комюніке, Дмитро Кулеба назвав «занадто загальними».
«Тут дві школи думки, одні кажуть: ви маєте бути щасливими, що в принципі слова «запрошення» і «Україна» з’явилися поруч. Але нас такий підхід категорично не влаштовує. Ми радіємо, що є готовність розглядати питання запрошення, але ми засмучені тим, що немає чіткого індикатора, коли саме Україна отримає запрошення стати членом НАТО. Тому змішані у нас почуття від саміту», – резюмував Дмитро Кулеба.
НАТО, згідно з підсумковим комюніке від 11 липня, буде готове запросити Україну до вступу, коли «члени Альянсу погодяться, а умови будуть виконані».
Президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі подякував «партнерам за готовність робити нові кроки».
Водночас раніше він називав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
У Сербії схвалили відставку міністра, який виступав за санкції проти Росії
У Сербії 11 липня законодавці проголосували за відставку міністра економіки Раде Баста, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.
Баста – прихильник запровадження санкцій проти Росії. Він вважає, що Сербія платить «дорогу ціну» за відмову від запровадження санкцій проти Москви.
Посадовець був призначений на пост міністра економіки як кандидат від Соціалістичної партії Сербії та партії «Об’єднана Сербія». Союз цих двох партій є молодшим партнером правлячої Сербської прогресивної партії (SNS).
Баста минулого місяця оголосив про створення руху «Європейський шлях» і запевнив своїх прихильників, що з цього руху виросте партія, яка зможе брати участь у виборах усіх рівнів.
Також Сполучені Штати 11 липня застосували санкції щодо директора служби безпеки Сербії Александара Вуліна за нібито використання свого становища для сприяння російським і злочинним планам, включаючи торгівлю зброєю та наркотиками.
Сербія залишилася єдиною країною-кандидатом у члени Євросоюзу, яка не запровадила санкції проти Росії через вторгнення в Україну. Офіційно Белград засудив російське вторгнення, але відмовився запроваджувати санкції, посилаючись на «традиційні звʼязки між двома державами».
На Бахмутському напрямку ініціатива залишається за українськими військами, вони рухаються вперед в «досить помірному темпі», заявив заступник командувача Східного угруповання військ зі стратегічних комунікацій Сергій Череватий.
«На Бахмутському напрямку ініціатива залишається за Силами оборони, ворог відчайдушно чинить спротив і намагається зупинити наше просування. На Лимано-Куп’янському напрямку він намагається перехопити ініціативу і постійно атакує наші підрозділи», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, у зоні Східного угруповання за добу відбулося 10 боєзіткнень, 845 обстрілів з різних типів артилерії.
Череватий додав, що зараз робиться «дуже багато бойової роботи», що витиснути війська РФ з Бахмута.
«Потрібно враховувати, що наші Сили оборони роблять героїчну роботу в умовах паритету по особовому складу і техніці з ворогом. Інколи по кількості снарядів ми програємо. Тому лише наша навченість, мотивованість і кмітливість допомагають постійно рухатися вперед в досить помірному темпі, але з великим збереженням особового складу, що є найціннішим для нас», – додав Череватий.
Напередодні у Міноборони повідомили, що в Бахмуті вже декілька днів Сили оборони України тримають під вогневим контролем переміщення військ РФ містом.
Розвідка Великої Британії та американський Інститут вивчення війни (ISW) 8 липня заявили, що після затишшя в червні 2023 року протягом останніх семи днів Бахмут знову став місцем одних із найзапекліших боїв на фронті. Вони підтвердили, що українські сили досягли стабільних успіхів як на півночі, так і на півдні міста, яке окупувала Росія.
5 липня у Генштабі повідомили про успіх Сил оборони в результаті наступу біля села Кліщіївка, що на північ від Бахмута. Зазначалося, що українські війська продовжують тиснути на російські сили північніше та південніше від Бахмута і вибивають їх із раніше захоплених рубежів.
Командувач Сухопутних військ України Олександр Сирський в інтерв’ю ABC News на запитання, чи впевнений він у тому, що Україна зможе повернути Бахмут, відповів: «Так, звісно. Я впевнений».
У Бердянську протягом дня двічі лунали вибухи, окупанти кажуть про роботу ППО
В окупованому Бердянську Запорізької області протягом дня двічі лунали вибухи. Про це повідомили Бердянська міська військова адміністрація, місцеві телеграм-канали.
У міській військовій адміністрації твердять, що перший вибух було чутно близько 14:00.
«О 16:30 бердянці знову чули вибухи - цього разу їх було близько шести...Бавовна завітала до району заводу «Південгідромаш». Чекаємо на офіційне підтвердження від Генштабу. Проте також є інформація, що через роботу ППО окупантів спалахнула пожежа в полі недалеко від мікрорайону 8 Березня», – повідомляє у фейсбуці адміністрація.
Окупаційна влада заявила, що система ППО запобігла спробі української атаки і збила ракети Storm Shadow.
Місто Бердянськ та Бердянський район російські війська окупували наприкінці лютого 2022 року.
Слідчий комітет Росії заявляє про затримання «підозрюваного» у вбивстві командира підводного човна
У Краснодарському краї Росії затримали підозрюваного у вбивстві начальника міського відділу з мобілізаційної роботи Краснодара Станіслава Ржицького – про це заявив Слідчий комітет РФ 11 липня.
За повідомленням відомства, затримали чоловіка 1959 року на ім’я Сергій Денисенко. При затриманні в нього нібито знайшли «пістолет із глушником, з якого, ймовірно, було вчинене вбивство».
Напередодні стало відомо про вбивство в російському Краснодарі заступника голови міського відділу з мобілізації. Російські медіа також припускали, що йдеться про командира Чорноморського флоту з таким же іменем. Згодом ці дані підтвердила українська розвідка.
Управління стратегічних комунікацій також заявило, що Ржицький був причетний до ракетного удару по Вінниці 14 липня 2022 року. Тоді загалом загинули 27 людей. Як і в інших випадках масової загибелі цивільних, Росія не взяла за себе відповідальність.
Фонд держмайна виставив першу російську компанію на аукціон
Фонд державного майна виставив перший російський актив, який потрапив під санкції, на приватизацію – про це він заявив 11 липня.
Ним стала аграрна компанія «Інвестагро», яка належала російському мільярдеру та акціонеру титанової корпорації Михайлу Шелкову.
Аукціон запланований на 10 серпня, стартова ціна становитиме 55 мільйонів гривень.
«У власності компанії 25 об’єктів нерухомого майна та 12 транспортних засобів. Вона орендує 204 земельні ділянки загальною площею майже 1326 гектарів», – йдеться в повідомленні.
Продаж підсанкційних активів буде відбуватися на відкритих онлайн-аукціонах на платформі Prozorro.Продажі. Кошти від їх продажу спрямовуються у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, додає ФДМУ.
У жовтні минулого року Рада національної безпеки та оборони України ухвалила рішення про блокування українських активів Шелкова.
Михайло Шелков є основним акціонером металургійної компанії «ВСМПО-Авісма», найбільшого світового постачальника титану і титанових сплавів.
У російському списку Forbes Шелков посідає 59-те місце зі статком 1,5 мільярда доларів. За даними Transparency International Ukraine, раніше він очолював інвестиційний підрозділ держкорпорації «Ростех», яка контролювала військових підрядників у РФ.