Масові затримання: що відбувається у військкоматах?
- Президент Зеленський назвав «невтішними» попередні результати перевірок військкоматів. Наступного ж дня Нацполіція прозвітувала про перші затримання посадовців військкоматів у кількох областях. У правоохоронних органах називають і суми, які підозрювані вимагали у призовників за відстрочку чи фіктивні документи: орієнтовно до 1500 доларів. В Міноборони підтвердили: вже розслідуються кримінальні справи, а щодо 102 посадовців військкоматів ведуть моніторинг способу життя. На усе це звернули увагу після гучної історії зі збагаченням колишнього одеського військкома Євгена Борисова, якого арештували напередодні.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Профільний комітет ВР не підтримав відставку міністра культури та інформаційної політики Олександр Ткаченка. Серед тих, хто не підтримав – і депутати зі «Слуги народу», хоча відставити Ткаченка рекомендував президент Зеленський. Тепер питання голосуватимуть у залі.
- Тим часом у депутата зі Слуг народу Арістова провели обшуки. Про його відпочинок на Мальдівах повідомили розслідувачі. ДБР перевірило і виявило: депутат виїхав у відрядження і заради відпочинку відкрив лікарняний. Опісля рушив «на море». Тепер йому загрожує штраф або в’язниця. Докладніше – у «Свобода Live».
У Міноборони повідомили про дії військових на сході і півдні
Українські військові продовжують стримувати наступ російських військ на Куп’янському і Лиманському напрямках, повідомила 26 липня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
«Там ворог шукає у нашій обороні слабкі місця, здійснює артобстріл, атакує групами піхоти і використовує загони спеціального призначення, всіма силами намагається протиснути нашу оборону, але безуспішно. Наші оборонці на цих напрямках вживають всіх заходів, щоб зупинити ворога», – написала вона у телеграмі.
На Бахмутському напрямку, за її словами, українські війська продовжують «успішно вести наступальні дії» на південному фланзі довкола Бахмута.
«Жорсткі бої» тривають в районі населених пунктів Кліщіївка, Курдюмівка, Андріївка, додала заступниця міністра оборони.
За її словами, війська РФ несуть «значні втрати».
На півдні, як повідомила Маляр, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському й Бердянському напрямках і «поступово просуваються».
«У районі Старомайорського тривають бої, наші оборонці мають успіхи, закріплюються на досягнутих рубежах. Противник намагається повернути втрачені позиції, зокрема північно-східніше Роботиного Запорізької області. Але безуспішно», – зауважила чиновниця.
Вранці Генштаб ЗСУ повідомляв, що українські військові продовжують стримувати російський наступ на п’яти напрямках, і за добу відбулося 26 бойових зіткнень.
Заочно до тюремного ув’язнення засуджені ще 18 депутатів Держдуми РФ – СБУ
Служба безпеки повідомила, що ще 18 депутатів Держдуми РФ, які сприяли розв’язанню повномасштабної війни проти України заочно засуджені до 15 років позбавлення волі, стосовно інших 73 російських депутатів – обвинувальні акти скеровано до суду.
«Встановлено, що 15 лютого 2022 року посадовці підтримали постанову про звернення до президента РФ з проханням визнати «незалежність» тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. А вже 22 лютого вони проголосували за ратифікацію так званого «договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу» між Кремлем і терористичними організаціями «Л/ДНР». Це рішення Москва використала як формальну підставу для початку повномасштабної збройної агресії проти України», – йдеться в повідомленні СБУ.
Повідомляється, що російські депутати проходять у справі про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
«Оскільки 18 засуджених депутатів РФ наразі перебувають на території Росії, то початок строку відбування покарання визначено з дня їхнього фактичного затримання», – зазначили в СБУ.
Повний перелік прізвищ засуджених депутатів Держдуми РФ є на сайті СБУ.
Українські правоохоронці і раніше повідомили заочні підозри десяткам депутатів Державної думи РФ, які «сприяли захопленню частини східних регіонів України».
21 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін визнав незалежність окупованих частин Донбасу, де діють угруповання «ЛНР» і «ДНР». Для України і Заходу це рішення немає законної сили. Під приводом їх захисту 24 лютого Путін розпорядився розпочати повномасштабну війну проти України, яку влада Росії називає «спеціальною військовою операцією».
«Медійна ініціатива за права людини» оприлюднила розслідування про події 28-29 липня 2022 року у виправній колонії в окупованому Росією селищі Оленівка, де загинули щонайменше 50 українських військовополонених.
Як йдеться на сайті ініціативи, у день трагедії українці, які перебували на території колонії, чули вибухи на території закладу і безпосередньо всередині. Зі слів свідків повідомляється, що перший вибух, коли «щось впало» на території колонії прозвучав близько 23:30 28 липня. Приблизно о 23:45 прогримів вибух вже у бараці, кажуть опитані «Медійною ініціативою за права людини» експолонені «азовці».
«Свідки говорять, що загалом у ніч на 29 липня в Оленівці сталося три вибухи. Один – за територією колонії. Два – у бараці, де утримували 193 «азовців». Перший із тих, що пролунали в бараці, стався точно в районі вхідних воріт, які відділяли головне приміщення від умовної кухні. Другий – ймовірно, в кутку за будкою, де «азовці» проводили нараду», – йдеться в розслідуванні.
Як передає агенція «Укрінформ», у середу на презентації розслідування журналістка Марія Климик сказала, що, ті військовослужбовці, які були в основній частині бараку, яку зачепило вибуховою хвилею, фактично одразу ж загинули. «Почалася пожежа, і тіла цих людей уже потім загорілися», – сказала вона. За її словами, у тій частині будівлі, де була будка на пару кімнат, люди зазнали важких поранень, але вижили.
У розслідуванні з посиланням на «азовців» йдеться: «Пожежа, можливо, почалася внаслідок влучання уламків в електрощитову. Ще одна ймовірна причина вибуху, про яку говорять самі «азовці», – закладена всередині бараку вибухівка. Водночас вони стверджують, що напередодні змогли оглянути все приміщення, і не могли б не помітити сторонніх предметів. Щодо причин пожежі, то деякі «азовці», опитані МІПЛ, звертають увагу на мастило, яке, за їхніми словами, було розлито на підлозі. Ніби після вибуху спалахнути могло воно. Однак чимало й тих, хто сумнівається, що мастила було аж так багато, що воно стало причиною такої сильної пожежі».
- У ніч на 29 липня 2022 року один із бараків виправної колонії в окупованому Росією селищі Оленівка був зруйнований. Тоді загинули щонайменше 50 українських військовополонених з «Азовсталі».
- Як стверджує українська влада, Росія організувала масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити й дискредитувати українські сили (зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну). За даними Офісу генпрокурора України, попередньою причиною вибуху в будівлі могла бути термобарична зброя. Водночас у Міноборони Росії заявили, що по тюрмі ракетами HIMARS нібито вдарили українські військові.
- В ООН спочатку вирішили створити місію із встановлення фактів трагедії в Оленівці, але згодом її розформували через неможливість доставити експертів до місця події та тому що «не отримали необхідних гарантій безпеки».
Напередодні, до річниці трагедії в Оленівці, верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк заявив, що Росія продовжує перешкоджати розслідуванню трагедії, а твердження Москви, що українські полонені були вбиті ракетою HIMARS не відповідають дійсності.
Слов’янська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження через можливе втручання журналістів Радіо Свобода в діяльність судді Донецького окружного адміністративного суду Людмили Арестової, у якої журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода) знайшли російське громадянство.
Провадження відкрили після повідомлення судді Арестової про «втручання у здійснення правосуддя з метою її дискредитації», яке вона надіслала до Вищої ради правосуддя і Офіс генерального прокурора.
«Слов’янською окружною прокуратурою 27.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 1 ст. 376 КК України за фактом втручання в діяльність судді при здійсненні правосуддя», – йдеться у відповіді виконувача обов’язків керівника Слов’янської окружної прокуратури Дмитра Левічева на запит Радіо Свобода.
Санкція статті передбачає штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців.
У своєму зверненні до ВРП та Офісу генерального прокурора Арестова повідомила, що журналіст «Схем» Георгій Шабаєв з метою «дискредитації» її як судді «під час війни з рф активно співпрацює з країною агресором», «передає зібрану інформацію до спеціальних служб РФ» та «здійснює незаконне стеження».
У своєму розслідуванні «Схеми» розповіли, що суддя Донецького окружного адміністративного суду Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Витяг вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014-му році, згідно з яким громадяни України та особи без громадянства, які на той момент постійно проживали на півострові, визнавались громадянами РФ.
За допомогою сайту Податкової служби РФ вдалось встановити індивідуальний податковий номер платника податків в Росії Людмили Арестової, прив’язаний до її паспорта громадянки РФ.
«Схеми» знайшли додаткові підтвердження використання суддею Арестовою свого російського паспорту. У витоку з баз даних авіаперельотів РФ є інформація про те, що після окупації півострову у травні 2014 року суддя Арестова літала до Москви. 11 травня суддя вилетіла рейсом Сімферополь-Домодедово, і повернулася до Криму 14 травня 2014 року. В обох випадках суддя використала свій російський паспорт.
Окрім того, у витоках із баз даних про клієнтів медичних організацій Росії «Схеми» знайшли інформацію із зазначенням даних російського паспорта на ім’я Людмили Арестової і податкового номера. Окрім того, там зазначена адреса поштової скриньки, яка, ймовірно, належить сину Арестової – Максиму.
Згадка про Арестову також є у базі даних російської медичної лабораторії «Гемотест», витік інформації з якої відбувся у 2022 році, через що російський суд оштрафував медзаклад на 60 тисяч рублів.
Ці записи свідчать про те, що Людмила Арестова при проходженні тесту на коронавірус вказувала дані російського паспорту.
Журналісти також з’ясували, що у період з 2018-го по січень 2022-го року суддя відвідувала окупований Крим. Загальна кількість днів, що Арестова провела на півострові – понад 250 днів. Сама суддя у коментарі заявила, що «не має російського громадянства», водночас припустила, що паспорт їй «можливо, дійсно був виданий», як і решті зареєстрованих мешканців Криму після псевдореферендуму. Свої поїздки на окупований півострів Арестова пояснила необхідністю відвідувати батьків.
Після розмови з журналістом до редакції Радіо Свобода надійшли адвокатські запити чоловіка судді – Сергія Васильєва – з вимогою надати інформацію про журналістів, які проводять розслідування щодо судді.
Згодом Арестова направила окремий запит до Радіо Свобода із запитаннями, яким саме обсягом інформації про неї володіють журналісти, і вимогою «знищити персональну інформацію судді», яка є у «Схем».
Журналісти направили запит до голови ВРП Григорія Усика з проханням повідомити, чи відомо йому або членам ВРП про наявність у судді російського громадянства і чи може це впливати на доброчесність судді. У відповідь ВРП повідомила, що звернулася до Служби безпеки України, щоб встановити, чи дійсно суддя Арестова має російське громадянство.
Голова СБУ: «руйнування Кримського мосту – це одна з наших реалізацій»
Голова Служби безпеки України Василь Малюк підтвердив причетність спецслужби до пошкодження Керченського мосту, який з’єднує окупований Крим із Росією.
«З перших днів повномасштабного вторгнення РФ співробітники СБУ нищать ворога у найгарячіших точках і роблять все, щоб якнайшвидше звільнити нашу землю. Руйнування Кримського мосту – це одна з наших реалізацій. Переконаний, що унікальні спецоперації, які проводить СБУ, стануть сюжетами для нових марок», – цитує Малюка пресслужба СБУ.
Заява пролунала 26 липня під час презентації СБУ і «Укрпоштою» марки, присвяченої діяльності Служби безпеки та її внеску в захист України.
Керченський міст був пошкоджений вибухами двічі від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Востаннє – 17 липня, а перед тим – у жовтні 2022 року.
Напередодні міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявив, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.
Президент України Володимир Зеленський заявив 21 липня, що Керченський міст, який з’єднує Росію з окупованим Кримом, є необхідним для вторгнення Москви і «має бути нейтралізований».
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в інтерв’ю The Washington Post вкотре запевнив, що українські військові намагатимуться звільнити окупований Крим.
«Щойно в мене з’являться засоби, я щось зроблю. Мені начхати – ніхто мене не зупинить», – наголосив український генерал.
Із моменту трагедії в колонії в окупованій Оленівці минув рік. Один із бараків виправної колонії у селищі Оленівка на Донеччині був зруйнований у ніч на 29 липня 2022 року. Загинули щонайменше 53 зі 193 українських військовополонених, які там утримувалися, у тому числі полонені з «Азовсталі».
Російське командування та проросійські сепаратисти в Донецьку тоді заявили, що удар по колонії було нібито завдано українською армією із застосуванням американської системи залпового вогню HIMARS. В Україні подію назвали масовою публічною карою та російським терактом. Через день після трагедії в твітері посольства Росії у Великій Британії з’явився запис, що бійці полку «Азов» заслуговують на принизливу смерть.
Повітряні сили повідомили про пуски ракет із бомбардувальників РФ і збиття 2 «Калібрів»
Повітряні сили Збройних сил України повідомили про зафіксовані пуски крилатих ракет із 12 російських стратегічних бомбардувальників Ту-95мс із району Каспійського моря.
«Орієнтовний час підльоту крилатих ракет з Каспію година-півтори! Сигнал повітряної тривоги по південних і східних регіонах буде оголошено близько 17:40», – йдеться в повідомленні.
Крім того, військові попередили, що не виключені пуски крилатих ракет морського і наземного базування з акваторії Чорного моря і балістики з території Росії й окупованих територій.
Крім того, у Повітряних силах повідомили про збиття 26 липня на Вінниччині двох крилатих ракет «Калібр».
«Близько 13-ої години 26 липня 2023 року противник завдав удару крилатими ракетами «Калібр» з акваторії Чорного моря. Імовірно, пуски ракет здійснювались з російського підводного човна. В повітряний простір ракети увійшли з південно-східного напрямку, змінюючи курс по маршруту слідування. Обидві ракети збито на Вінниччині», – йдеться в повідомленні.
Вдень майже по всій Україні оголошували повітряну тривогу. Повітряні сили повідомляли про пуски ракет із Чорного моря і виліт у район пусків – Каспійське море – 12 бомбардувальників Ту-95МС.
Суд ЄС скасував рішення про санкції проти ексгенпрокурора Пшонки та його сина – Blomberg
Суд Євросоюзу скасував рішення Ради ЄС про запровадження санкцій проти колишнього генерального прокурора України Віктора Пшонки, який працював за президента Віктора Януковича і втік до Росії на тлі подій Євромайдану. Таке ж рішення ухвалене щодо його сина Артема, повідомляє агенція Blomberg.
Суд, зокрема, вказав на «помилки в оцінках» Ради ЄС і висловив сумнів у тому, що рішення про санкції ґрунтувалося на досить «твердій фактичній основі».
Віктор Пшонка та його син потрапили під санкції ЄС у 2014 році. У вересні минулого року суд ЄС задовольнив позов колишнього президента України Віктора Януковича проти Ради ЄС та скасував рішення про продовження блокування його активів в Україні. Таке ж рішення було і стосовно Віктора Пшонки та його сина. Санкції були запроваджені на підставі кримінальної справи про розкрадання державних коштів та їх незаконне переміщення за межі України.
Пшонка був генеральним прокурором України з 2010 по 2014 рік. У 2014 році він утік із України. Він оголошений в розшук і є фігурантом кількох кримінальних справ, у тому числі про зловживання владою та розкрадання коштів. Його син був членом нині забороненої проросійської «Партії регіонів».
У таборі «вагнерівців» у Білорусі налічується щонайменше 750 одиниць техніки – фото
На супутниковому знімку, зробленому вранці 25 липня службою Planet Labs, видно близько 750 одиниць техніки в таборі ПВК «Вагнер» у селі Цель Осиповицького району в Білорусі. Саме туди, найімовірніше, орієнтовно з 15 липня 2023 року прямували найманці приватної військової компанії Євгена Пригожина, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
Наскільки дозволяє якість супутникового знімка, можна сказати, що схожих на техніку об’єктів – всього 754. Якщо серед них і є важка військова техніка, то її кількість – мінімальна.
На території табору видно принаймні:
- 62 тентовані вантажівки;
- 534 автомобілі з габаритами, аналогічними пікапам УАЗ, фургони, мікроавтобуси УАЗ (так звані «буханки»), мікроавтобуси типу «Газель», УАЗ «Патріоти», легкові автомобілі;
- 33 автобуси різних модифікацій;
- 99 вантажівок різної модифікації, включно з платформами з обладнанням, що переважно, здається, будівельним;
- 26 вантажівок або подібних до них за розміром автомобілів, які мають військове забарвлення. Це можуть бути «Урали», «КамАЗи» або бронетехніка, про що, наприклад, вчора повідомила моніторингова група «Білоруський гаюн».
Від останніх підрахунків 19 липня кількість техніки збільшилася приблизно на 269 одиниць.
Загалом зовнішній вигляд, кольори, а також тип транспортних засобів дуже схожі на ті, які спостерігалися останніми днями на відео вантажівок з технікою, помічених на трасі М5 Гомель-Мінськ поблизу Осиповичів.
Раніше Білоруська служба Радіо Свобода проаналізувала два відео, опубліковані в Telegram-каналі «Білорусь головного мозку». Одне з відео могло бути зняте на дорозі поблизу Осиповичів і села Камарин, а інше – на бобруйській об’їзній дорозі, коли колона перетинала річку Березину. Обидва рази машини рухалися в напрямку, що збігається з розташуванням табору.
За даними моніторингової групи «Білоруський гаюн», яка відстежує військову діяльність у країні, з 15 липня до Білорусі прибули загалом 11 колон із технікою, яка може належати найманцям «Вагнера». Останні з них прибули вчора ввечері. Загалом проєкт нарахував близько 829 одиниць техніки, яка прибула до країни.
Активність у покинутому військовому містечку в селі Цель почалася відразу після заколоту ПВК «Вагнер» на чолі з Євгеном Пригожиним 24 червня.
За версією Олександра Лукашенка, саме він зумів досягти компромісу між російською владою та Пригожиним і запросив найманців «Вагнера» до Білорусі. 27 червня Лукашенко підтвердив приїзд Євгена Пригожина до Білорусі.
За словами Лукашенка, найманці планують працювати в Білорусі інструкторами, їм запропонували використовувати покинуту військову частину.
Ще 17 червня на території військової частини поблизу Целі не було слідів розгортання польового табору. Це видно на супутниковому знімку, опублікованому Радіо Свобода раніше. Не видно табору і на супутниковому знімку від 24 червня. Але на світлинах від 27 червня вже можна побачити ймовірні польові намети й ознаки будівництва – вириті котловани і нові споруди. Після цього в таборі з 300 наметами більше двох тижнів не спостерігалося жодної активності.
14 липня Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок навчання білоруських підрозділів територіальних військ інструкторами «Вагнера». 25 липня Міноборони Білорусі повідомило, що з’єднання і частини збройних сил країни продовжують проводити спільні навчання за участю інструкторів-«вагнерівців».
У Мінцифри озвучили досягнення «Армії дронів» за рік
У Міністерстві цифрової трансформації повідомили, що за рік проєкту «Армія дронів» в Україні вдалося налагодити виробництво БПЛА, створити ударні роти безпілотників і навчити операторів безпілотних літальних апаратів.
«Завдяки потужній підтримці вдалося придбати тисячі дронів та забезпечити ними понад 200 підрозділів», – кажуть у Мінцифри.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров каже, що зараз у межах «Армії дронів» 40 безпілотників українського виробництва мають допуск до експлуатації та вже отримують державні контракти.
У Мінцифри, зокрема, серед досягнень за рік вказали полешення закупівель, облаштування полігону для тренувань тощо.
Повідомляється, що за рік вдалося навчили 10 тисяч операторів дронів.
«Наразі продовжили другий етап, де навчання пройдуть ще 10 тисяч операторів, зокрема, для FPV-дронів, а також пілотів ударних та розвідувальних дронів літакового типу», – йдеться в повідомленні.
Зараз, кажуть у Мінцифри, є ударні роти БПЛА – це 11 підрозділів, які перебувають у складі ЗСУ.
«Почали формувати перший у світі флот морських дронів, які змінюють правила на морі…Планується, що до кінця цього року «Армія дронів» зросте до десятків тисяч безпілотників», – зазначили у відомстві.
У липні 2022 року було оголошено перший збір на «Армію дронів». Протягом року збори на безпілотники для України підтримували донори зі 100 країн, десятки компаній і приватних осіб.
Удар російського безпілотника по українському порту «Рені» – «непряма атака на Румунію та Молдову»
Вранці 24 липня український порт «Рені» на Дунаї зазнав масованого удару російських безпілотників. Атака освітила небо в Румунії, всього за 200 метрів на іншому березі річки, однієї з головних водних артерій Європи. Це була найближча точка війни до Румунії з тих пір, як Росія почала повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
Росія проривається під Сватовим: чим це може загрожувати Харківщині?
Увечері 25 липня проєкт DeepState повідомив, що армії Росії вдалося захопити три села на захід від захопленої Кармазинівки на Луганщині – Надію, Сергіївку та Новоєгорівку. До повномасштабного вторгнення у цих крихітних селах жили сукупно близько 80 мешканців.
На думку аналітиків, Росія націлилася на більший населений пункт – селище міського типу Борова Харківської області, розташованого на лівому березі Оскільського водосховища.
Борова вже була окупована росіянами – і звільнена восени 2022 року. Тепер, вважають у DeepState, росіяни готуються штурмувати Стельмахівку Луганської області дорогою до Борової.
Водночас речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий у коментарі CNN де-факто спростував втрату цих сіл. «Ми цього не підтверджуємо. Тактична лінія там особливо не змінилася», – сказав він.
За оцінками американського Інституту вивчення війни, Росія у такий спосіб хоче відсунути фронт від фактично повністю захопленої Луганської області. Українське військове командування вважає, що таким чином агресор намагається відвернути Сили оборони України від боїв на Півдні та навколо Бахмуту, де ЗСУ мають частковий успіх.
Головні питання випуску:
Як Росії вдалося вибити ЗСУ з позицій на захід від Сватового – якщо це правда?
Наскільки небезпечним для Харківської області є новий плацдарм військ РФ?
І чи може мініпрорив армії Росії в Луганській області відволікти ЗСУ від Півдня?
За диверсію на залізниці в РФ дали 22 роки колонії
Російський військовий суд засудив громадянина Росії та України Сергія Бєлавіна до 22 років колонії, а також до штрафу 600 тисяч рублів за звинуваченням у диверсії на залізниці.
За версією слідства, у червні 2022 року Бєлавін прибув до Росії «під виглядом трудової діяльності», виготовив вибуховий пристрій із дистанційним керуванням та встановив його на залізниці в Брянській області.
Бєлавін застосував пристрій, коли залізницею проходив вантажний потяг із Білорусі, стверджує слідство. Локомотивна бригада не постраждала, потяг та полотно отримали пошкодження, на дільниці «на тривалий час» зупинився рух.
Бєлавіна затримали та висунули йому звинувачення за кримінальними статтями про теракт, проходження навчання терактам, незаконне зберігання вибухових речовин та незаконне виготовлення вибухового пристрою.
Після повномасштабного вторгнення в Україну російська влада розпочала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання.
За підрахунками «ОВД-Инфо», кримінальні справи за антивоєнну позицію порушили щонайменше проти 636 людей, 39 із них звинувачують за статтею про теракт за спробу чи намір підпалити військкомат чи підірвати обʼєкти залізничної інфраструктури.
Поліція повідомляє про затримання співробітників військкоматів у кількох областях
Національна поліція України повідомляє про затримання співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військкоматів) у Волинській, Дніпропетровській та Чернівецькій областях. Цим особам повідомляють про підозри в отриманні хабарів за ухилення від призову.
Суми, які підозрювані вимагали у призовників за відстрочку чи фіктивні документи про непридатність до військової служби, коливалися від 9000 гривень (приблизно 240 доларів) до 1500 доларів, розповіли у правоохоронних органах.
За статтею 368 Кримінального кодексу України затриманим загрожує позбавлення волі на строк від пʼяти до десяти років.
Як заявили в Міноборони України, з початку повномасштабної війни розслідують уже 106 кримінальних справ щодо порушень у роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Фігурантом кримінальних справ став 21 співробітник ТЦК та СП.
У вечірньому відеозверненні 25 липня президент України Володимир Зеленський повідомив про «невтішні результати» перевірки військкомів.
«Сьогодні представили мені деякі попередні результати перевірки інших воєнкомів, окрім колишнього одеського. І невтішні результати. Звичайно, правоохоронці реалізують їх у законний спосіб, і суспільство все побачить», – сказав глава держави.
Читайте також: ДБР розслідує понад 100 проваджень щодо військкоматів і низку справ стосовно депутатів – Тетяна Сап’ян
Володимир Зеленський після чергового засідання Ставки 21 липня повідомив, що триває комплексна перевірка роботи ТЦК – військкоматів.
Цьому передувало оприлюднення розслідування «Батальйон Іспанія» журналіста Михайла Ткача, в якому йшлося, що начальник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов придбав наприкінці 2022 року на іспанському курорті Марбелья віллу вартістю майже 4 мільйони євро. Як стверджується, нерухоме майно він зареєстрував не на себе, а на свою матір-пенсіонерку. За даними журналістів, дружина Борисова стала власницею офісного приміщення на головній вулиці Марбельї.
Наприкінці червня стало відомо, що Євгена Борисова, який став фігурантом розслідування, звільнили з посади.
22 липня Борисову повідомили про підозру, але Державне бюро розслідувань не знало про місце його перебування. Його підозрюють, серед іншого, у набутті активів, вартість яких більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (ст.368-5 КК України), а також в ухиленні від несення обов’язків військової служби шляхом обману.
Через два дні ДБР повідомило про затримання колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Євгена Борисова. 25 липня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави – 150 млн гривень.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявляло про факти незаконного збагачення Борисова на понад 188 млн грн.
МОК запросив на Олімпіаду в Парижі 203 країни, виключивши зі списку Росію і Білорусь
Міжнародний олімпійський комітет офіційно запросив 203 країни взяти участь в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, виключивши зі списку Росію і Білорусь.
Гватемала також не отримала запрошення на Олімпіаду. Її виключили зі списку запрошених, оскільки наразі країну відсторонено від олімпійського руху через ймовірне втручання уряду в незалежність Національного олімпійського комітету країни.
26 липня відбулася церемонія з нагоди відзначення року до початку літньої Олімпіади 2024 року.
Питання про участь спортсменів із Росії й Білорусі в Олімпійських іграх обговорюється відтоді, як Кремль почав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Незважаючи на відсутність запрошення, спортсмени з Білорусі та Росії зберігають можливість взяти участь в Іграх.
Раніше МОК оголосив, що ухвалюватиме рішення щодо участі окремих, нейтральних спортсменів із російським або білоруським паспортом, «відповідно до рекомендацій для міжнародних федерацій і організаторів міжнародних спортивних заходів щодо участі спортсменів з російським або білоруським паспортом у міжнародних змаганнях, у відповідний час».
Минулого тижня Міжнародна федерація гімнастики вирішила допустити російських і білоруських спортсменів до змагань під егідою організації в нейтральному статусі від 1 січня 2024 року, тоді як раніше цього місяця Генеральна асамблея Олімпійської ради Азії проголосувала за те, щоб допустити максимум 500 спортсменів із цих країн до змагань, щоб вони могли отримати кваліфікацію на Паризькі ігри.
Україна наполягає на тому, що, враховуючи агресію Росії проти України і допомогу Білорусі у веденні війни, російські й білоруські спортсмени не повинні бути присутніми на міжнародних спортивних аренах.
Бах сказав, що на Ігри в Парижі продали понад сім мільйонів квитків. Ці змагання стануть першими в історії Олімпійськими іграми з гендерним паритетом, оскільки МОК виділив однакову кількість квот для спортсменок і спортсменів.
Літня Олімпіада відбудеться з 26 липня до 11 серпня 2024 року, а Паралімпіада – з 28 серпня до 8 вересня.
У лютому понад 35 країн підписали заяву щодо міжнародної підтримки України і закликали до того, щоб громадяни Росії і Білорусі не були допущені до змагань як «нейтральні» особи. Але після цього Міжнародний олімпійський комітет (МОК) рекомендував допустити до змагань спортсменів із Росії та Білорусі в нейтральному статусі з дотриманням низки умов.
У Росії ці критерії назвали «дискримінаційними». Україна та низка інших країн засудили це рішення МОК.
У квітні Міністерство молоді та спорту України заборонило офіційним делегаціям національних збірних брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, в яких беруть участь спортсмени з Росії чи Білорусі.
Росія готує флот і авіацію до блокування районів Чорного моря – медіацентр Міноборони
Росія готує кораблі та літаки для блокування районів Чорного моря після виходу із зернової угоди, повідомив 26 липня медіацентр Міністерства оборони України.
«Після виходу Росії із зернової ініціативи збройні сили окупантів активізували бойову підготовку надводних сил та морської авіації Чорноморського флоту. Росіяни, зокрема, відпрацьовують блокування морських районів, виявлення і знищення кораблів. Вочевидь, росіяни практикують ураження цивільних суден, що прямуватимуть до та з портів України. При цьому вони продовжують удосконалювати систему оборони Криму, зокрема Армянського та Перекопського напрямків», – вказано в повідомленні.
Аналогічні припущення висувалися в сьогоднішньому зведенні британської розвідки.
Генерал у відставці, екскомандувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес раніше припустив, що отримання Україною далекобійних ракет ATACMS дозволило б їй змусити Чорноморський флот «перебазуватися в Новоросійськ».
17 липня Москва відмовилася продовжити так звану зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини та ООН, у рамках якої було створено безпечний морський коридор для виходу суден із експортним зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами з портів України. Офіційні американські представники різко розкритикували відмову Росії від зернової угоди, назвавши блокаду українських портів «актом військової агресії».
55% українців хочуть дивитися фільми з українським дубляжем – опитування
55% українців висловилися за перегляд англомовних фільмів з українським дубляжем, свідчать дані опитування Центру Разумкова, оприлюднені 26 липня.
«Відповідаючи на запитання: «Якби у Вас були наступні варіанти перегляду англомовного фільму, який Ви дуже хотіли би переглянути, який варіант Ви обрали б?», лише 8% респондентів віддали б перевагу перегляду англійською мовою з субтитрами, ще 2% – перегляду англійською мовою без субтитрів. 55% – перегляду фільму, дубльованого українською мовою, 16% – дубльованого українською мовою з субтитрами англійською, 7% – дубльованого російською мовою», – йдеться в повідомленні.
Автори дослідження зауважили, що низька підтримка демонстрації фільмів англійською мовою зумовлена низьким рівнем володіння англійською.
«Лише 1% опитаних відповіли, що володіють нею вільно, 7,5% – що можуть читати, писати і говорити англійською, але не володіють нею вільно, 19% – що можуть трохи читати, писати або говорити англійською, але погано, 27% – що орієнтуюся в окремих словах і простих фразах, але читати, писати або говорити не можуть зовсім, 44% – що зовсім не знають англійської мови», – повідомили в Центрі Разумкова.
Опитування було проведене 5-11 липня 2023 року методом face-to-face в усіх регіонах України (за винятком окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Херсонської областей, Криму і територій, на яких тривають бойові дії). Загалом опитано 2 017 респондентів, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Офіс президента 28 червня передав Верховній Раді законопроєкт «Про застосування англійської мови». Зокрема, він передбачає поступовий перехід на 100-відсоткову демонстрацію англомовних фільмів без дубляжу в кінотеатрах до 2027 року. Він також містить вимоги до низки посадовців знати англійську.
Проти ініціативи виступила спільнота акторів дубляжу. Серед інших аргументів вони вказали на те, що саме кіно українською допомагає російськомовним українцям переходити на державну мову. Крім того, членкиня правління Спілки кінотеатрів України Людмила Горделадзе висловила думку, що рішення вдарить по відвідуваності кінозалів.
«Перемога у 2024-му». Чому прогнози політиків щодо війни РФ проти України змінюються?
Чому прогнози офіційних осіб щодо закінчення війни дедалі змінюються і відрізняються? Від чого залежить перемога України і чи йдеться лише про зброю? Чому вихід на кордони 1991 року може не означати закінчення війни і що потрібно для безпеки українців після перемоги? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Ще трьох суддів із Криму засудили до 10 і 12 років в’язниці за держзраду – прокуратура АРК
Трьох російських суддів із окупованого Криму засудили до тюремного строку за державну зраду, повідомила пресслужба прокуратури Автономної Республіки Крим і Севастополя.
Двох із них заочно засуджено до 12 років, третій – отримав 10 років позбавлення волі, йдеться в повідомленні.
«Прокурори автономії довели, що у 2014 році українські судді склали присягу і перейшли працювати на бік ворога. При «новій владі» вони обійняли посади: судді «Верховного суду Республіки Крим», заступника голови «Керченського міського суду» і голови «Євпаторійського міського суду», – йдеться у повідомленні.
Раніше повідомлялося, що український суд заочно засудив до 12 років позбавлення волі суддю підконтрольного Росії Білогірського районного суду Криму за звинуваченням у державній зраді.