Не варто штучно продовжувати існування режиму Путіна – Подоляк
Не варто «штучно продовжувати існування режиму президента РФ Володимира Путіна», сказав радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, звертаючись до західних партнерів, повідомляє пресслужба відомства.
Як зазначається, він застеріг західних партнерів, «яких може лякати потенційний розпад РФ, від спроб штучно продовжити існування путінського режиму».
Подоляк заявив, що РФ не перестане існувати повністю.
«Але всім уже має бути ясно, що в нинішньому вигляді вона існувати не може», – переконаний радник керівника ОП.
Він констатував, що «хоча повна поразка Росії в Україні призведе до низки проблем у сфері безпеки, альтернатива є значно гіршою».
При цьому Подоляк наголосив на «неприпустимості будь-яких закликів до врегулювання війни в Україні шляхом переговорів та заморожування конфлікту». На його переконання, «спроби нав’язати передчасний мир будуть розцінені у Москві як запрошення до нової війни».
«Будь-яка спроба досягти якогось компромісу з Путіним означатиме кінець української державності. Це нам зрозуміло. І українці не будуть єдиними жертвами», – наголосив радник керівника Офісу президента.
Він зазначив, що війна стане «переломним моментом для міжнародної аудиторії та призведе до тектонічних зрушень у сприйнятті країн колишнього Радянського Союзу».
За словами Подоляка, «українці зараз показують свою силу на полі бою, і вже видно, як змінюється сприйняття України».
«Коли Росія буде переможена, ми нарешті станемо свідками історичної зміни ставлення міжнародної спільноти до всього регіону. Якщо Росію не буде переможено, вторгнення Путіна буде виправдане, а весь його режим отримає нове життя. Наслідки для міжнародної безпеки будуть катастрофічними. Навіщо добровільно робити світ іще нестабільнішим?» – підкреслив Подоляк.
Прем’єр Моравецький обурився викликом посла Польщі до МЗС України
Виклик посла Польщі до Міністерства закордонних справ України не мав відбутися. Варшава надала Києву «значну допомогу», а таких помилок бути не повинно, йдеться в заяві прем’єр-міністра країни Матеуша Моравецького.
«Виклик польського посла – представника країни, єдиної, яка залишалася в Києві в день вторгнення Росії в Україну, – до МЗС України не повинен був відбутися», – зазначив польський чиновник.
За його словами, у міжнародній політиці, в умовах війни, що триває, і з урахуванням величезної підтримки, яку Польща надала Україні, таких помилок бути не повинно.
«Ми завжди захищатимемо добре ім’я Польщі, її безпеку, і інтереси жодної іншої країни ніколи не переважають над інтересами Республіки Польща», – додав Моравецький.
Раніше 1 серпня українське МЗС повідомило про виклик польського посла в Києві Бартоша Ціхоцького. Причиною виклику стали висловлювання керівника Бюро міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидача щодо України.
Напередодні Марцін Пшидач, посадовець канцелярії президента Польщі Анджея Дуди, коментуючи обмеження імпорту українського збіжжя, зокрема в Польщу, завив по польському телебаченню, що «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».
Незабаром після цієї заяви заступник керівника офісу президента Андрій Сибіга написав у фейсбуці, що такі слова польського політика є маніпулятивними і такими, що нав’язують польському суспільству думку, що Україна начебто не цінує підтримку Польщі у боротьбі з російською агресією.
Згодом стало відомо про те, що Міністерство закордонних справ Польщі запросило посла України до резиденції через останні заяви в Києві.
«МЗС повідомляє, що в зв’язку із заявами представників української влади посла України в Польщі запрошено до резиденції МЗС», – йдеться в короткому повідомленні відомства в твітері.
Міністерство не уточнює, про які саме заяви йдеться.
Посольство України в Польщі наразі не коментувало це повідомлення.
«Окупанти точно відчують наслідки нашої роботи»: Зеленський щодо закритої доповіді Буданова
Президент Володимир Зеленський 1 серпня заслухав закриту доповідь керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова.
Як розповів український лідер у відеозверненні фейсбуці, «окупанти точно відчують наслідки нашої роботи».
«Серйозно відчують», – додав президент.
Інших подробиць доповіді Буданова Зеленський не навів.
Вранці 1 серпня президент України Володимир Зеленський провів нараду з керівниками силових та військових відомств.
Боррель заперечує заяви Росії, що зернова угода не сприяла її аграрному експорту
Всупереч заявам Кремля, Євросоюз не запроваджував санкції, які б підважували світову харчову безпеку – про це заявив Високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель 1 серпня.
За словами Борреля, санкції також не поширювалися на експорт російських харчів та добрив до третіх країн. Таким чином він прокоментував вихід Москви з Чорноморської зернової угоди, який вона також пояснювала нібито недотриманням інтересів Росії щодо експорту добрив.
«У спробах перекласти провину Росія стверджує, що її власний сільськогосподарський експорт не мав достатньо сприяння. Це не підтверджується загальнодоступними даними торгівлі, які показують, що російський сільськогосподарський експорт процвітає. Росія також отримала важливі переваги від Меморандуму про взаєморозуміння з ООН щодо експорту добрив, який укладався паралельно з Чорноморською угодою», – заявив дипломат.
Боррель додав, що ООН разом із Євросоюзом працювала над роз’ясненням нормативно-правової бази та шукала рішення для банківського та страхового секторів разом із приватним сектором.
Голова дипломатії блоку навів дані, за якими до початку повномасштабного вторгнення Росії Україна постачала п’яту частину світового ячменю, шосту частину кукурудзи та восьму частину пшениці. При цьому після початку агресії світові ціни на продовольство «різко зросли до рекордного рівня та поставили під загрозу постачання вкрай необхідного продовольства для багатьох країн-імпортерів».
Боррель закликав міжнародну спільноту посилити підтримку світової харчової безпеки, а також вимагати від Росії повернутися до переговорів і відмовитися від української аграрної інфраструктури.
Влада Росії вийшла із зернової угоди 17 липня, заявивши, що частину домовленостей щодо експорту добрив із Росії не виконано. Після цього Москва посилила атаки по півдню України, зокрема, портовій інфраструктурі Одещини. Після чергової російської атаки з використанням ударних дронів, «Оніксів», «Калібрів», Х-22 та інших ракет Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков 26 липня заявив, що Росія за останні дев’ять днів своїми ударами пошкодила і частково знищила 26 об’єктів портової інфраструктури і п’ять цивільних суден.
Шмигаль зустрівся з послами «Групи семи» та ЄС: обговорили відбудову та реформи
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся із послами «Групи семи» та Європейського Союзу – сторони обговорили відбудову України та реформи, спрямовані на зміцнення України.
«Розраховуємо на подальшу допомогу у реалізації пріоритетів fast recovery: відбудові житла, енергетики, критичної та соціальної інфраструктури, гуманітарному розмінуванні та підтримці бізесу», – написав прем’єр.
Також обговорювалися питання конфіскації заморожених російських активів.
«В українському фонді ліквідації наслідків маємо 62 млрд грн, половина з них — вилучені російські кошти. Ми закликаємо наших партнерів так само ухвалити необхідні рішення, які спрямують заморожені в країнах G7 активи Росії на відбудову України», – підкреслив голова уряду.
На зустрічі з послами також йшлося про підготовку до опалювального сезону. Прем’єр поінформував іноземних дипломатів про відновлення та посилення захисту енергооб’єктів країни. Він подякував партнерам за значну допомогу минулої зими та наголосив, що майбутня буде так само складною, тож Україна очікує на підтримку.
Щодо зернової ініціативи Шмигаль констатував, що, вийшовши із домовленостей, Росія поставила під загрозу голоду мільйони людей у світі.
«Розраховуємо на солідарність партнерів у питанні експорту українського зерна через західний кордон», – додав він.
Говорячи про Запорізьку АЕС, голова уряду зауважив, що «»ситуація довкола станції залишається напруженою». Він наголосив на необхідності продовжувати тиск на Російську Федерацію, щоб змусити її залишити об’єкт, та закликав запровадити санкції проти атомної галузі РФ.
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди.
Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ вивчає можливості безпечного продовження роботи зернового коридору, серед іншого, завдяки роботі окремих конвоїв.
Після виходу з зернової угоди Росія посилила атаки по півдню України, зокрема, портовій інфраструктурі. Після чергової російської атаки з використанням ударних дронів, «Оніксів», «Калібрів», Х-22 та інших ракет Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
Польське МЗС викликало посла України через «заяви української влади»
Міністерство закордонних справ Польщі запросило посла України до резиденції через останні заяви в Києві – про це відомство повідомило 1 серпня.
«МЗС повідомляє, що в зв’язку із заявами представників української влади посла України в Польщі запрошено до резиденції МЗС», – йдеться в короткому повідомленні відомства в твітері.
Міністерство не уточнює, про які саме заяви йдеться.
Посольство України в Польщі наразі не коментувало це повідомлення.
Раніше 1 серпня українське МЗС повідомило про виклик польського посла в Києві Бартоша Ціхоцького. Причиною виклику стали висловлювання керівника Бюро міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидача щодо України.
Напередодні Марцін Пшидач, посадовець канцелярії президента Польщі Анджея Дуди, коментуючи обмеження імпорту українського збіжжя, зокрема в Польщу, завив по польському телебаченню, що «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».
Назабаром після цієї заяви заступник керівника офісу президента Андрій Сибіга написав у фейсбуці, що такі слова польського політика є маніпулятивними і такими, що нав’язують польському суспільству думку, що Україна начебто не цінує підтримку Польщі у боротьбі з російською агресією.
Польща підтвердила порушення кордону гелікоптерами Білорусі
Два вертольоти Білорусі 1 серпня порушили державний кордон Польщі, йдеться в заяві пресслужби Міністерства оборони країни.
«Після подання командирами та начальниками служб висновків з аналізу ситуації було встановлено, що сьогодні, 1 серпня 2023 року, сталося порушення повітряного простору Польщі двома білоруськими гелікоптерами, які проводили навчання поблизу кордону», – зазначають у відомстві.
У Міноборони Польщі також уточнили, що перетин кордону стався у районі прикордонного села Біловеж. Гелікоптери летіли на дуже низькій висоті, через що їх не зафіксували радіолокаційні системи.
Міністр оборони Маріуш Блащак закликав збільшити кількість солдатів на кордоні та виділити додаткові сили та засоби, у тому числі бойові вертольоти.
«НАТО було проінформовано про інцидент», – зазначають у Міноборони.
Водночас, Міністерство оборони Білорусі заперечує перетин кордону Польщі двома гелікоптерами, йдеться у повідомленні відомства.
За даними моніторингової групи «Білоруський гаюн», яка відстежує військову діяльність у країні, з 15 липня до Білорусі прибули загалом 11 колон із технікою, яка може належати найманцям «Вагнера».
Активність у покинутому військовому містечку в селі Цель почалася відразу після заколоту ПВК «Вагнер» на чолі з Євгеном Пригожиним 24 червня.
За версією Олександра Лукашенка, саме він зумів досягти компромісу між російською владою та Пригожиним і запросив найманців «Вагнера» до Білорусі. 27 червня Лукашенко підтвердив приїзд Євгена Пригожина до Білорусі.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що найманці ПВК «Вагнер», які перебазувалися до Білорусі, не становлять військової загрози для Польщі чи України, «принаймні поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою».
Білоруський опозиціонер передав Україні дані про дітей, вивезених Росією через Білорусь
Білоруський опозиційний політик, керівник «Народного антикризового управління» Павло Латушко заявив, що передав Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини додаткові докази викрадення дітей Росією. Про це він повідомив 1 серпня.
За словами Латушка, він провів зустріч у офісі омбудсмена, в ході якої «передав додаткові докази воєнних злочинів Лукашенка».
«НАУ встановив особи понад 50 сиріт з 15 окупованих українських міст, незаконно вивезених до Білорусі. Троє дітей були вивезені для всиновлення до Росії», – заявив білоруський політик.
Офіс обудсмена уточнив, що Латушко зустрівся з представником Уповноваженого в системі органів сектору безпеки та оборони Олександром Кононенком.
«Зустріч була присвячена обговоренню порушення прав українських дітей владою Білорусі та її участі у вивезенні наших маленьких громадян. Павел Латушко повідомив про додаткові докази воєнних злочинів влади Білорусі», – йдеться в заяві.
Офіс додає, що сторони домовилися спільно працювати для встановлення деталей залучення Білорусі до воєнних злочинів Росії в Україні.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова 31 липня підтвердила, що з початку вторгнення в Україну окупанти вивезли до Росії понад 700 тисяч українських дітей.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 17 березня видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у відповідальності за незаконну депортацію дітей із окупованих територій України до Росії.
Данілов щодо вибухів у Севастополі: «ЗСУ не даватимуть спокою окупантам»
Збройні сили України не даватимуть спокою російським окупантам до того часу, поки вони не залишать територію країни, наголосив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в ефірі телемарафону.
На його думку, військові мають право використовувати виготовлену на території України зброю там, де вважають за необхідне.
«Ми не будемо давати спокою цим терористам, поки вони не покинуть територію нашої країни. Я можу сказати що час цих гауляйтерів доходить до кінця і вони будуть відповідати за всі ті злочини, які зробили спільно з путінськім режимом», – сказав Данілов.
Він каже, що Україні потрібна перемога і думати, що «бойові дії будуть відбуватись тільки на нашій землі не варто». За словами секретаря РНБО, «атака безпілотників на будівлі в Москві є мовою символів».
«Все що пов’язано з Москвою, містом де приймається рішення вбивати наших громадян – має просто припинити існування», –наголосив він.
1 серпня в окупованому Севастополі було чути вибухи – про це повідомляє 1 серпня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на місцеві соцмережі в Криму.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму, і зокрема в Севастополі, майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для окупованого півострова. У Криму діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Понад 17 тисяч військових та 174 танки: в Міноборони підрахували втрати армії РФ за липень
Армія Ф з 1 по 31 липня втратила в Україні 17 820 військових та 2567 одиниць озброєння та військової техніки, повідомив у телеграмі замміністра оборони генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
Також Силам Оборони вдалось знищити значну кількість озброєння та військової техніки російських військ.
Зокрема:
- 174 танки;
- 337 бойових броньованих машин;
- 677 артилерійських систем;
- 67 РСЗВ;
- 73 установки ППО;
- 530 одиниць автотехніки;
- 138 одиниць спецтехніки.
Окрім цього бійцями ЗСУ було збито 3 гелікоптери російських військових, а також 482 БПЛА та 86 крилатих ракет.
Росія останнім часом не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Угода Злочевського зі слідством: САП повідомляє про передачу понад 800 млн гривень на потреби армії
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду затвердила угоду ексміністра екології зі слідством, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура 1 серпня.
Прокуратура не називає імені фігуранта, але обставини вказують на колишнього члена уряду Миколи Злочевського.
За повідомленням, прокурор врахував визнання підсудним провини, відсутність запоідяної матеріальної шкоди та суспільний інтерес у швидкому судовому розгляді.
«Відповідно до угоди суд визнав колишнього міністра винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК України (організація зловживання впливом – ред.). За вироком суду йому призначено узгоджене основне покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – заявляє САП.
За підсумками угоди ексміністр сплатив суму, яка «стала одним із найбільших донатів на ЗСУ в Україні», заявило відомство. Зокрема було передано:
- 174,1 мільйона гривень – на Сили Спеціальних операцій ЗСУ
- 600 мільйонів – на проект «Армія Дронів» платформи UNITED 24
- 31,4 мільйона – на допомогу ЗСУ через рахунок Нацбанку
У червні 2021 року детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який на той момент перебував у розшуку.
У компанії «Бурісма» натомість запевняли, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
Хорватський шлях. У чому важливість експортного зернового коридору на Адріатику?
В Україні високо оцінили пропозицію Хорватії надати свої порти для експорту українського зерна. Це особливо важливо на тлі блокування Росією чорноморського «зернового коридору» з 17 липня. Про можливість експорту хорватськими морськими портами та Дунаєм домовились раніше цього тижня під час візиту глави хорватської дипломатії до Києва. Між тим, з’явились перші ознаки того, що Росія все ж не готова реалізувати свою погрозу обстрілювати й топити судна, які йдуть до українських портів.
Атака по Харкову: жителі міста показали наслідки російського удару «Шахедами» (відео)
У ніч на 1 серпня військові РФ атакували Харків дронами-камікадзе типу Shahed, повідомила місцева влада. Вибухи були зафіксовані у кількох районах міста. Внаслідок атаки були пошкоджені спортивний комплекс та навчальний заклад. Є один постраждалий – 63-річний охоронець, його госпіталізували. Один з дронів вибухнув поряд з приватними будинками. Про наслідки нічної атаки харків’яни розповіли Радіо Свобода.
Посольство: Україна отримала від Словаччини дві артустановки Zuzana 2
Словаччина передала Україні дві самохідні гаубиці Zuzana 2, повідомило українське посольство у цій країні 1 серпня.
Передача зброї відбулася у місті Дубниця-над-Вагом. На заході були присутні прем’єр-міністр Словаччини Людовіт Одор та міністр оборони Мартін Скленар, а також посли України, Німеччини, Данії та Норвегії.
«Захист України та здатність протистояти російській агресії – у наших спільних інтересах. Для нас неприйнятний світ, у якому правила не діють та міжнародні правила не поважаються. Наш обов’язок допомагати там, де ми можемо і як можемо», – сказав прем’єр-міністр Словаччини.
Поточний пакет допомоги включає 16 одиниць техніки, дві з яких незабаром надійдуть на озброєння української армії. Їхню закупівлю на 92 мільйони євро профінансували Данія, Німеччина та Норвегія.
Раніше стало відомо, що влада Німеччини направила в Україну нову партію зброї, у тому числі шість зенітних установок Gepard і понад 15 тисяч боєприпасів до них.
Мати затриманої на протесті в Грузії українки повідомила, що її звільнили
Затриману на акції протесту в Грузії Марину Чобанян відпустили з-під варти – про це повідомила проєкту Радіо Свобода «Ти як?» її мати Алла Чобанян.
Водночас, за її словами, грузинські правоохоронці не повернули жінці український прапор.
«Щойно вона вийшла на свободу, але не повернули прапор, а це для не неї святе! «Повернуть!», сказала Маринка», – розповіла Чобанян-старша.
Раніше 1 серпня адвокатка українки Ніно Іремадзе повідомила, що затриманій 31 липня на акції проти лайнера з росіянами у Грузії 37-річній громадянці України Марині Чобанян інкримінують дрібне хуліганство і непокору правоохоронцям.
31 липня у грузинському Батумі на акції проти заходу лайнера Astoria Grande із туристами з Росії затримали 23 людини. Як повідомило МВС Грузії і «Ехо Кавказу», їх звинувачують у дрібному хуліганстві та непокорі поліції. Серед затриманих – громадянка України. У мережу потрапило відео її затримання – дівчину силоміць садять в поліцейське авто. Вона заявила, що у неї забрали документи, телефон і прапор України.
Згодом стало відомо про затримання на акції протесту ще одного громадянина України – Дмитра Закревського.
Російські війська «безуспішно» намагалися відновити втрачені позиції біля Кліщіївки – Генштаб
Протягом доби на фронті відбулося 26 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 1 серпня.
Штаб повідомляє про обстріли населених пунктів на Куп’янському та Лиманському напрямках.
«На Бахмутському напрямку ворог здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення північніше та західніше Кліщіївки Донецької області... На Авдіївському напрямку під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки російських військ в районі Авдіївки», – йдеться в зведенні.
Крім того, додає штаб, Збройні сили України продовжують стримувати російський наступ в районі Мар’їнки, також запобігли спробам армії РФ відновити втрачене положення біля Старомайорського.
«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – додає командування.
За зведенням, українська авіація протягом доби завдала сім ударів по російському особовому складу та техніці, ще по одному – по командному пункту та зенітно-ракетному комплексу РФ. Крім того, ракетні та артилерійські війська вразили низку російських цілей, повідомляє штаб.
Нові атаки на Москву змінять хід війни?
- Російські війська знову атакували Херсон та Харків. У Херсоні внаслідок обстрілу лікарні загинув лікар, 5 поранених. А Харків російські військові почали атакувати дронами, хоча до цього більше використовували ракети.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Тим часом у Москві знову літали безпілотники. І знову влучили в башту «Москва-сіті», в яку поцілили й попереднього разу. У цій будівлі мають офіси російські урядові установи. Тим часом видання The New York Times проаналізувало технічні параметри безпілотників і припустило: Москву могли атакувати дрони «Бобер», нещодавно такі показували відомі українські волонтери.
- У Саудівській Аравії готуються до переговорів щодо завершення війни в Україні. У зустрічі на цих вихідних мають взяти 30 країн – представники України, США, Євросоюзу та ключових так званих нейтральних країн. Росію не запросили. Подробиці – у «Свобода Live».
У районі окупованого Севастополя лунають вибухи – медіа
У окупованому Севастополі чути вибухи – про це повідомляє 1 серпня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на місцеві соцмережі в Криму.
Телеграм-канали стверджують, що вибух відбувся в районі селища Цукрова Голівка. Там розташована теплоелектроцентраль, а також чотири склади зброї, боєприпасів, техніки та військового майна Росії.
Вибух у Севастополі також підтвердив Суспільний мовник із посиланням на місцевого жителя.
Російський голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про нібито збитий дрон в районі Кара-Коби. За його словами, на землі стався вибух, загорілися трава та кущі.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму, і зокрема в Севастополі, майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для окупованого півострова. У Криму діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зафіксував понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зазначивши їх на інтерактивній карті Криму.
На тлі зупинки роботи посольства в Москві Ісландія розширює дипломатичну присутність в Україні
Ісландія зупинила роботу свого посольства в Москві, починаючи з 1 серпня, як це було анонсовано раніше – про це Міністерство закордонних справ країни повідомило у вівторок.
За заявою МЗС, посольство в столиці Росії також представляло Ісландію у Вірменії, Білорусі, Казахстані, Молдові, Таджикистані, Туркменистані та Узбекистані.
«Представництво тепер буде здійснювати Міністерство закордонних справ у Рейк’явіку», – йдеться в повідомленні відомства.
МЗС повторює, що це рішення не означає зупинки дипломатичних відносин. Ісландія поставить у пріоритет відновлення роботи в Москві, «щойно умови дозволять».
Водночас 1 серпня МЗС Ісландії заявляє про плани розширити свою присутність в Україні. За повідомленням, відомство уклало меморандум про взаєморозуміння з МЗС Литви, що надасть ісландським дипломатам та представникам доступ до можливостей посольства балтійської країни в Києві.
«Ісландія планує збільшити свою присутність на знак солідарності з Україною під час російської протиправної агресії»», – заявляє дипломатична установа.
За словами міністерки закордонних справ країни Тордіс Колбрун Рейкфьорда Ґільфадоттір, Рейк’явік наразі не планує відкривати посольство в Україні, де наразі діє консульство.
«Щедра пропозиція наших литовських союзників допоможе нам у нашому прагненні бути хорошим і надійним другом України та дасть нам доступ не лише до об’єктів, але й до людей, які мають знання та ноу-хау, якими вони готові поділитися», – заявила вона.
МЗС також цитує литовського колегу Ґільфадоттір Ґабріелюса Ландсберґіса, за словами якого обидві країни «разом закликають до максимальних трансатлантичних зусиль для прискорення перемоги України».
Ісландія анонсувала зупинку роботи свого посольства в Москві 9 червня. На наступний день Міністерство закордонних справ Росії заявило, що на рішення Ісландії про закриття посольства в Москві буде «відповідна реакція».
Росія «наполегливо намагається зупинити» контрнаступ ЗСУ біля Бахмута – Маляр
На всіх східних напрямках бойових дій фіксується збільшення російських обстрілів, заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр 1 серпня.
«Ворог сьогодні доволі наполегливо намагається зупинити наш наступ на Бахмутському напрямку. Але безуспішно», – заявила вона.
За словами Маляр, російська армія сконцентрувала людей і техніку на Куп’янському, Лиманському та Сватівському напрямках, аби відтягнути українські сили від східного напрямку наступу. У цих районах ЗСУ відбивають «всі ворожі штурми», додала вона.
«На Бахмутському напрямку наші війська сьогодні мають справу зі щільним вогнем артилерії, мінуванням та потужним супротивом ворога. Для наших оборонців головне це життя бійців. Тому вони намагаються рухатись обережно, щоб не втрачати людей», –написала заступниця міністра.
У липні речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий повідомив, що українські військові продовжують зберігати ініціативу на Бахмутському напрямку та «тиснуть на ворога на південному й північному флангах».