Зеленський заявив про «особливе» засідання Ставки і підготовку «хороших далекобійних речей»
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 28 листопада повідомив, що провів «особливе, тривале, детальне» засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Перше – фортифікація. Значно посилюємо. Були детальні доповіді на всіх рівнях: Генштаб, Міністерство оборони, премʼєр-міністр, обласна влада, командувачі ОСУВ. Усі фінанси є. Всі рішення є. Має бути повна відповідна робота в громадах. Усе абсолютно деталізовано – мін і бетону нашій державі точно вистачить. Потрібно більше швидкості та ефективності, і кожен, хто за це відповідає, має чіткі завдання», – сказав президент.
Крім того, за його словами, на засіданні проаналізували нещодавні атаки Росії проти України. «Проаналізували тактику захисту нашої протиповітряної оборони. Чітка потреба – розвиток і посилення наших мобільних вогневих груп, а також усі максимально ефективні системи ППО. Окремо проаналізували роботу «петріотів» і «насамсів» – усе дуже ефективно, я вдячний партнерам, які допомагають нам саме з цими системами. Командувач Повітряних сил й інші відповідні командувачі, Міністерство оборони мають необхідні доручення», – заявив Зеленський.
На Ставці були і доповіді командувачів за усіма фронтовими напрямками, зокрема щодо Авдіївки, Мар’їнки, району Бахмута, де за цю добу – «найбільш інтенсивні бойові зіткнення», зауважив Зеленський.
«Провів сьогодні й окрему нараду з міністром з питань стратегічних галузей промисловості України, можна назвати її оптимістичною. Ми готуємо, зокрема, хороші далекобійні речі, щоб окупанти відчували українську силу», – додав президент. Подробиці він не навів.
Раніше сьогодні голова держави підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік. Близько половини видатків піде на оборону.
Як могли отруїти дружину Буданова? Фронт, НАТО, делегація у США
- У ГУР підтвердили Радіо Свобода отруєння Маріанни Буданової, дружини керівника Головного управління розвідки Мінборони Кирила Буданова. За словами представника ГУР Андрія Юсова, Маріанну Буданову отруїли важкими металами, зараз вона завершує курс лікування. Як це могло трапитися? Хто за цим стоїть? Чи міг це бути замах на самого керівника ГУР Буданова? Чи означає це провал спецслужб?
- Авдіївка: британська розвідка пише незначне досягнення армії РФ за рахунок тисяч втрат російських військових. Як змінюється фронт? Що відбувається на Куп’янському напрямку?
- Гарантії безпеки для України обговорюють у Брюсселі. Міністри закордонних справ країн-член НАТО з’їхалися на засідання. Українську делегацію представляють керівники МЗС, ВР. Генсекретар НАТО заявив, що Росія лише посилюватиме бої та атаки. Про які гарантії безпеки для України може йтися в таких умовах? А також про що перемовлятимуться у США делегати від Офісу президента?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Місцева влада повідомила про черговий обстріл передмістя Херсона
Начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив про черговий російський обстріл передмістя Херсона.
«Передмістя Херсона під щільним ворожим вогнем. Російські війська атакують з тимчасово окупованого лівого берега. Тримайтеся подалі від вікон», – написав він у телеграмі.
Раніше Роман Мрочко повідомив, що в лікарні помер 40-річний чоловік, який зазнав поранень внаслідок нічного удару сил РФ по Херсону.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
В уряді повідомили про схвалення проєкту адаптованої річної національної програми Україна-НАТО
Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України схвалила проєкт адаптованої річної національної програми (аРНП) на 2024 рік для представлення стороні НАТО, повідомила пресслужба українського уряду.
У Кабміні зауважили, що головна мета аРНП – підготовка України до членства в Північноатлантичному альянсі шляхом підвищення обороноздатності як майбутнього союзника НАТО.
«Адаптована РНП є максимально стислою і практичною, сфокусованою на реформах у секторі безпеки і оборони. У сфері демократичних трансформації чітко зафіксовано посилання на завдання, які Україна виконує на шляху європейської інтеграції. Ми провели хорошу внутрішню роботу, а також ґрунтовні консультації зі штаб-квартирою НАТО. Союзники позитивно оцінили підхід, який ми запропонували, й дали узагальнені рекомендації до проєкту, які були враховані комісією», – зазначила голова комісії, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Проект аРНП представлять союзникам 29 листопада на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, уточнили в уряді.
Проєкт програми містить п’ять базових розділів: політичні й економічні питання, оборонні й військові питання, ресурсні питання, питання безпеки і правові питання.
В уряді повідомили, що фокус аРНП на 2024 рік зосереджений на посиленні оборонних спроможностей сектору безпеки й оборони України через розвиток відповідних систем планування, управління і контролю.
«Зміни відбуватимуться шляхом впровадження стандартів і найкращих практик НАТО з метою досягнення взаємосумісності з Альянсом», – йдеться в повідомленні.
В уряді нагадали, що за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року лідери держав-членів Альянсу домовилися про відмову від Плану дій щодо членства в НАТО. Натомість прогрес України у впровадженні реформ, необхідних для членства в НАТО, регулярно відстежуватимуть через прогрес в індикаторах виконання аРНП під час постійних консультацій з НАТО щодо реалізації програми в межах роботи Ради Україна-НАТО.
У липні відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
У пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» на кордоні з Польщею відновили пропуск автобусів і вантажівок, повідомляє Державна прикордонна служба України.
«Станом на 18:30 електропостачання в пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» відновлено. Пропуск автобусів та вантажівок з повною масою до 7,5 тонн здійснюється у звичайному режимі», – повідомляє пресслужба відомства у фейсбуці.
За даними ДПСУ, у черзі на виїзд з України очікують 55 вантажівок, на вʼїзд – 50, автобусів немає.
Напередодні Держприкордонслужба попередила про тимчасове обмеження руху вантажівок та автобусів у пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» 28 листопада – через ремонт. Повідомлялося, що пропуск легкових автомобілів здійснюватиметься у звичайному режимі.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
Польські перевізники прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Раніше повідомлялось, що від сьогодні, 27 листопада, може розпочатись цілодобове блокування пункту пропуску «Медика-Шегині».
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Генштаб: на фронті за добу було 56 бойових зіткнень, війська РФ вели штурмові дії на 6 напрямках
На фронті протягом доби відбулося 56 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 28 листопада.
«Ворог завдав 11 ракетних і 35 авіаційних ударів, здійснив 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах… Оперативна обстановка на сході та півдні України залишається складною», – йдеться в повідомленні.
У командуванні зауважили, що російські війська вели «безуспішні» штурмові дії на кількох напрямках, зокрема на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому.
«Наші воїни надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – йдеться у зведенні.
Раніше сьогодні Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявило, що за останні дні російські війська здійснили подальше, хоч і незначне, але просування в районі Авдіївки Донецької області.
«Від початку жовтня 2023 року на цій ділянці російські війська просунули лінію фронту на два кілометри. Попри скромність наступу, цей прогрес, ймовірно, є одним із найбільших досягнень Росії з весни 2023 року. Це коштувало залученим підрозділам тисяч жертв. Ця операція поступово наближає російські війська до Авдіївського коксохімічного заводу, де українські сили займають одну з основних оборонних позицій», – йшлося в повідомленні британської розвідки.
За даними британської сторони, Україна водночас продовжує контролювати коридор території довкола у приблизно сім кілометрів, через який здійснюється забезпечення міста.
Помста Путіна? Що стоїть за отруєнням Маріанни Буданової?
У дружини начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова Маріанни діагностували отруєння важкими металами. Про це спочатку, з посиланням на джерела, повідомили українські медіа, а згодом у коментарі Радіо Свобода підтвердив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов. Що про це відомо?
У Нікополі через черговий російський обстріл поранений цивільний – ОВА
У Нікополі на Дніпропетровщині внаслідок чергового російського обстрілу поранений цивільний житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Російські нелюди. Зранку вони вбили людину в Нікополі, ще двох поранили. Та на цьому не зупинилися. Вже за годину скерували на місто дрони-камікадзе. І знову постраждалий серед мирних. Це 43-річний чоловік», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, загалом Нікопольщина за день пережила «з десяток атак».
«По районному центру і Марганецькій громаді ворог бив із важкої артилерії. Поцілив й кількома БпЛА. Пошкоджені адмінбудівля, комунальне і два промислові підприємства. Понівечені три багатоповерхівки і дві приватні оселі. В одному з будинків через обстріл зайнялася квартира. Вогонь надзвичайники приборкали. Також побито сім авто – вантажних і легкових. Зачепило й лінії електропередач і газопроводи», – додав голова ОВА.
Вранці в ОВА також повідомляли про обстріл Росією Нікополя на Дніпропетровщині. За повідомленням, артилерійський снаряд поцілив по п’ятиповерхівці, загинув 63-річний чоловік, постраждали дві жінки – 65 і 63 років.
27 листопада російські війська також обстріляли Нікопольщину в Дніпропетровській області, внаслідок чого, за даними влади, поранень зазнала цивільна жінка.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Суд у Карагандинській області Казахстану засудив 34-річного місцевого жителя Олексія Шомполова до шести років і восьми місяців колонії за участь у війні проти України. Про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода з посиланням на пресслужбу суду.
Шомполов воював на боці Росії у складі ПВК «Вагнер». Чоловіка визнали винним у «найманстві» і «вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти миру і безпеки людства». Суд також постановив конфіскувати у нього кошти у розмірі 205 590 рублів, заявивши, що їх здобули злочинним шляхом.
На суді Шомполов визнав провину і заявив, що пішов на війну через фінансову потребу. Як випливає із вироку суду, в ПВК «Вагнер» він влаштувався за оголошенням у соцмережі. Йому обіцяли щомісячну виплату у розмірі 240 000 рублів. В апеляційній скарзі Шомполов зазначив, що під час укладання договору його ввели в оману, повідомивши, що він не порушує закон, оскільки в Україні «ведеться не війна, а спеціальна операція зі звільнення мирного населення».
Незважаючи на те, що влада Казахстану не засудила війну Росії проти України безпосередньо, участь громадян країни у закордонних війнах є незаконною. За статтею про «найманство» може бути винесений вирок до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а за обтяжливих обставин – аж до довічного ув’язнення з позбавленням громадянства.
Боррель не зустрічатиметься окремо з Лавровим на полях засідання ОБСЄ
Голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель буде присутнім на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ОБСЄ у Північній Македонії. Свої плани відвідати її він підтвердив, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі 28 листопада, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Водночас верховний представник ЄС із закордонних справ зауважив, що через насичений графік окремо зустрічатися з головою МЗС Росії Сергієм Лавровим, який теж буде на зустрічі, на полях засідання ОБСЄ не планує.
«У мене є певний досвід дискусій із міністром Лавровим за складних обставин. Я збираюся на зустріч ОБСЄ. Очевидно, ми повинні там бути, оскільки ми є членами цієї організації, і ми повинні представляти свої погляди і контролювати погляди Росії», – зазначив Боррель.
«У мене не буде можливості для дискусій із паном Лавровим, бо маю повертатися звідти негайно, щоб бути присутнім уже на засіданні Європейського оборонного агентства. Але я не хочу залишати крісло ЄС там (у Скоп’є – ред.) порожнім. І я буду там завтра ввечері. Буду там під час вечері, а наступного дня повертаюся. Росія презентує свою точку зору, а ми, європейці, маємо презентувати нашу. Але прямої дискусії в нас не буде», – наголосив голова європейської дипломатії.
Раніше в МЗС України повідомили, що український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба бойкотуватиме міністерське засідання ОБСЄ у зв’язку з присутністю на ньому очільника МЗС Росії Сергія Лаврова.
У спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії і Литви йдеться про те, що чиновники «шкодують про рішення про особисту участь Лаврова у сесії ОБСЄ, адже це ще одна можливість Росії для пропаганди». Крім того, вони кажуть, що «присутність Лаврова на засіданні ОБСЄ ризикує легітимізувати Росію-агресора як законного члена нашої спільноти вільних націй, применшуючи жорстокі злочини Росії», повідомила кореспондентка Радіо Свобода.
Міністри закордонних справ Естонії, Латвії і Литви запевнили, що також не братимуть участь у засіданні Раді міністрів ОБСЄ.
Водночас у МЗС Болгарії уточнили, що країна «тимчасово відкриє повітряний простір» для літака очільника МЗС Росії Сергія Лаврова. Це дозволить йому взяти участь у зустрічі ОБСЄ у Скоп’є (Північна Македонія), яка відбудеться з 29 листопада по 1 грудня.
Як уточнюють у болгарському МЗС, «дипломатичний дозвіл на проліт носить тимчасовий характер і буде дійсний протягом 3 годин до 72 годин після призначеної дати і часу прольоту».
Іран фіналізував домовленості з Росією про постачання винищувачів і гелікоптерів – Tasnim
Влада Ірану погодила терміни доставки в країну закупленої в Росії військової авіатехніки, повідомила іранська агенція Tasnim із посиланням на заступника міністра оборони Мехді Фарахі.
За повідомленням, Іран отримає багатоцільові винищувачі Су-35, ударні вертольоти Мі-28 і навчально-бойові літаки Як-130. На початку вересня повідомлялося, що останні вже перевезені до країни.
Росія поки що не підтверджувала домовленості.
Москва і Тегеран активізували військову співпрацю після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Росія закупила в Ірану ударні й розвідувальні дрони і ліцензію на їх виробництво і, ймовірно, намагається отримати балістичні ракети.
Вашингтон заявляв, що постачання російської авіатехніки Ірану може змінити баланс сил у регіоні. Скільки саме літаків отримають іранські ВПС – невідомо. Імовірно, йдеться про 24 винищувачі, які Москва зробила для Єгипту. Країна відмовилася від них на користь західної авіатехніки під загрозою санкцій і скорочення військової співпраці з боку США.
Минуло три місяці: чи трансформувався цей шок у посилення сектору БПЛА? За цей час Україні дійсно вдалося наростити потужності у їхньому постачанні для армії: про це говорять і військові, і аналітики, з якими поспілкувались Донбас Реалії. Але оцінки все одно різняться: нерідко можна почути, що з дронами ще й досі усе погано. Пояснення – по-перше, ситуація може сильно відрізнятися від підрозділу до підрозділу. По-друге, навіть паритет (там, де він досягнутий) Україну не влаштовує – потрібна перевага. Росія дійсно вкладає багато, дуже багато у безпілотники, тож Україна не має іншого виходу, крім як постійно збільшувати обсяги виробництва, кажуть військові та інженери з безпілотних технологій.
У цьому матеріалі ми:
- проводимо ревізію того, що вже зробила держава для забезпечення війська дронами;
- запитуємо військових та волонтерів, чи змінилась ситуація останнім часом;
- разом з експертами аналізуємо, що потрібно зробили, аби повністю покрити потребу фронту в безпілотниках;
- а в кінці є шпаргалка про те, які види безпілотників виробляють в Україні, для тих, хто хоче розібратися в темі глибше.
Рада ЄС надасть додаткові кошти на навчання українських військових
Рада ЄС ухвалила рішення про виділення додаткових коштів на навчання українських військовий у рамках тренувальної місії Євросоюзу, йдеться на офіційному сайті відомства.
Відомо, що підтримка надаватиметься через Європейський фонд миру (EPF). Фінансування зросте на 194 млн євро до загальної суми 255 млн євро.
«Мета сьогоднішнього рішення – продовжити підтримувати розбудову спроможностей Збройних сил України місією EUMAM, ґрунтуючись на потребах України та беручи до уваги зростаючі масштаби і складність програми навчання», – йдеться в повідомленні Ради Європи.
«Щойно держави-члени домовилися про збільшення додаткового фінансування підтримки навчальної місії для України, яка є однією з найуспішніших місій, яку ми здійснили. Це близько на 200 мільйонів євро більше з урахуванням зростаючого масштабу та складності навчальних заходів цієї місії, яка вже навчила 34 тисяч солдатів до цього часу. Це найбільший навчальний «провайдер» для України», – розповів високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Крім того, Боррель назвав військову допомогу Україні від ЄС «важливим внеском в обороноспроможність країни, але ми повинні робити більше і швидше».
З серпня 2023 року українська сторона попросила розширити місію не лише на військовослужбовців, але й на окремі підрозділи Нацгвардії, Нацполіції, ДПСУ та Служби безпеки України.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Україна планує офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС на початку 2024 року. За його словами, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня 2023 року, коли буде засідання Європейської Ради, «щоб отримати абсолютне чисте політичне рішення про початок переговорів щодо вступу в ЄС».
Війна Росії проти України: чи дійсно на Заході може існувати план «мир в обмін на території»?
24 листопада німецький таблоїд Bild опублікував статтю «Новий секретний план для України», в якій стверджується, що США та Німеччина підштовхуватимуть Україну до миру з Росією.
Журналіст Юліан Ріпке з посиланням на неназване джерело стверджує, що Джо Байден та Олаф Шольц уже домовилися надавати Україні стільки зброї, скільки їй потрібно для утримання нинішньої лінії фронту – але не заохочувати озброєннями її наступ на позиції військ РФ.
При цьому президент Володимир Зеленський повинен буде сам ухвалити рішення про заморожування конфлікту – жодних відкритих пропозицій від Берліна та Вашингтона в цьому ключі не звучатиме.
Вже 27 листопада Німеччина у коментарі Deutche Welle офіційно спростувала існування певного секретного плану для України.
«Лише Україна може призначити дату початку мирних переговорів», – заявили журналістам в уряді ФРН і додали, що підтримуватимуть Україну «стільки, скільки необхідно для захисту від російської агресії».
Те саме заявив і помічник державного секретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О'Браєн.
«Ми завжди говорили, що це питання має вирішувати Україна», – заявив він на брифінгу.
Проте Німеччина досі не надала ЗСУ далекобійні ракети Taurus, про які просила Україна. А Вашингтон зволікає з передачею Силам оборони далекобійних ATACMS і, за спостереженням військових оглядачів, затяг із наданням Силам оборони танків і літаків – давши можливість Росії окопатися на фронтах.
Головні питання випуску:
Чи могли Байден та Шольц змовитися, щоб не злити Путіна перемогою України?
Чи зможуть ЗСУ продовжувати наступ без західного озброєння?
І що робити Україні, якщо план «мир в обмін на території» справді існує на Заході?
Двоє жінок і дівчинка загинули на Сумщині через російський обстріл – прокуратура
На Сумщині 28 листопада внаслідок російського обстрілу загинули троє людей, зокрема 7-річна дівчинка, ще троє – зазнали поранення, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 28 листопада близько 12:30, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, ворог, за попередніми даними, з РСЗВ обстріляв цивільну інфраструктуру міста Середина-Буди Сумської області. Внаслідок атаки окупантів зруйновано щонайменше 5 приватних будинків, з-під завалів дістали тіла двох загиблих жінок і двох поранених чоловіків. Також у власному авто поранення отримали цивільний чоловік і його 7-річна падчерка. Згодом дівчинка померла в лікарні», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі повідомили, що за процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У НАТО є зброя, яка може забезпечити «технологічний прорив» у війні – голова МЗС Литви
У НАТО є озброєння, яке могло б забезпечити Україні «технологічний прорив у війні проти РФ», йдеться в заяві міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса під час пресконференції перед зустріччю очільників МЗС НАТО у Брюсселі.
«Я знаю, що у нас зараз є озброєння, які потрібні Україні. Вони тут, вони не використовуються, ми відправляємо їх до третіх країн, ми продаємо їх будь-куди, але не відправляємо Україні. Ми можемо це зробити, і це могло б дати той технологічний прорив, про який просить генерал Залужний. Тоді він міг би адаптувати свою стратегію. Якщо ми відкриваємо свої поставки для нього, він може робити будь-що», – сказав Ландсбергіс.
Крім того, міністр підкреслив, що Росія розпочала війну не лише проти України, а й «проти всіх нас», а також висловив здивування тим, що Росію знову запрошують на засідання міжнародних організацій (маючи на увазі саміт ОБСЄ у Скоп’є – ред.).
«Скільки разів ми маємо повторювати цю помилку? Один раз, два, три, чотири? Ми знову запрошуємо Росію обговорювати те, що є безпосередньою загрозою не лише для наших інтересів, а й для самого нашого існування», – зазначив Ландсбергіс, додавши, що Литва, як і дві інші балтійські країни, ухвалили рішення не брати участь у саміті ОБСЄ.
«Ми повернемося, коли Росія стане іншою», – наголосив литовський міністр.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит адміністрації Байдена.
Видання Politico напередодні повідомило, що лідер більшості в Сенаті Чак Шумер планує провести голосування щодо прохання президента Джо Байдена щодо мільярдної допомоги Україні й Ізраїлю вже 4 грудня.
Чому Безугла розкритикувала Залужного і чи коштуватиме їй це посади?
Мар’яна Безугла, заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки може втратити свою посаду в комітеті «у зв’язку з незадовільною роботою». Її колега по фракції Ігор Кривошеєв вже зареєстрував відповідну постанову. Напередодні Безугла критикувала у фейбсуці головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Що ж саме вона написала? Чому її висловлювання розкритикували? І що вона говорить зараз? Читайте – в матеріалі Радіо Свобода.
Зеленський підписав закон про держбюджет на 2024 рік
Президент України Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік. Близько половини видатків піде на оборону, про це йдеться офіційному сайті Верховної Ради.
Згідно з документом, доходи бюджету складуть становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень. Видатки – 3 трлн 355 млрд грн, дефіцит 1 трлн 571,5 млрд гривень, який покриватиметься здебільшого за рахунок міжнародної допомоги.
Головним пріоритетом є сектор оборони і безпеки – 1 трлн 692,6 млрд гривень. Це становить 22,1% ВВП.
Раніше у Мінфіні розповіли про те, що видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки та оборони становили 1,39 трильйонів гривень за перші 10 місяців 2023 року або 59,3% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.
Відомо, що в жовтні бюджетні видатки на оборону становили – 135,8 млрд грн, у вересні – 141,9 млрд грн.
За даними Мінфіну, кошти спрямували на:
- грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
- придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
- медичне забезпечення;
- інші види витрат для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
У Міністерстві фінансів нагадали, що видатки сектору безпеки та оборони уряд фінансує лише за рахунок власних податкових надходжень, а також військових облігацій.
9 листопада Верховна Рада схвалила проєкт держбюджету на 2024 рік в цілому.
Україна не братиме участь у зустрічі ОБСЄ через Лаврова – МЗС
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба бойкотуватиме міністерське засідання ОБСЄ у зв’язку з присутністю на ньому очільника МЗС Росії Сергія Лаврова, повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.
«Делегація України не братиме участі в міністерському засіданні ОБСЄ на рівні міністра закордонних справ», – заявив він.
У спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії та Литви йдеться про те, що чиновники «шкодують про рішення про особисту участь Лаврова у сесії ОБСЄ, адже це ще одна можливість Росії для пропаганди». Крім того, вони кажуть, що «присутність Лаврова на засіданні ОБСЄ ризикує легітимізувати Росію-агресора як законного члена нашої спільноти вільних націй, применшуючи жорстокі злочини Росії», повідомляє кореспонедентка Радіо Свобода.
Міністри закордонних справ Естонії, Латвії та Литви запевнили, що також не братимуть участь у засіданні Раді міністрів ОБСЄ.
Водночас, у МЗС Болгарії уточнили, що країна «тимчасово відкриє повітряний простір» для літака очільника МЗС РФ Сергія Лаврова. Це дозволить йому взяти участь у зустрічі ОБСЄ у Скоп'є (Північна Македонія), яка відбудеться з 29 листопада по 1 грудня.
«Болгарія дала дозвіл на переліт Спеціального авіаційного підрозділу «Росія» через територію повітряного простору Республіки Болгарія для здійснення рейсу з транспортування делегації для участі в міжнародному форумі», – йдеться у заяві.
Як уточнюють у болгарському МЗС, «дипломатичний дозвіл на проліт носить тимчасовий характер і буде дійсний протягом 3 годин до 72 годин після призначеної дати та часу прольоту».
Йдеться про засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ 30 листопада – 1 грудня, що проходитиме у Північній Македонії у Скоп’є.
Жінки в армії, політиці і владі: як змінилася гендерна ситуація в Україні
Жінки в політиці, армії, місцевому самоврядуванні. Останніми роками їхнє представництво у цих сферах збільшилося. Роль жінки змінилася з початком повномасштабного вторгнення, – вказує соціологія. Тисячі взяли зброю і пішли в армію захищати свою домівку. Інші займаються допомогою війську, волонтерством, адвокацією України на міжнародних майданчиках. До того ж, за статистикою, більшість бізнесів відкритих цьогоріч – саме жінками. Велика їхня роль і в повоєнній відбудові.
«Ми разом точно пишемо нову роль жінок», і нинішнє жіноче лідерство українок «здобуте сльозами і кров'ю», – сказала перша леді Олена Зеленська на відкритті 7-го Українського жіночого конгресу у Києві.
То яке ж воно, українське жіноче лідерство під час широкомасштабної війни:
Радіо Свобода порахувало скільки жінок нині на найвищому рівні керують державою.
- Скільки жінок в Україні нині на найвищому рівні керують державою?
- Скільки українок служить в Збройних Силах? І як проявляють себе там гендерні стереотипи?
- Чи є гендерний розрив в Україні? І як його обраховують міжнародні дослідники?
- Чому жінки все ще отримують меншу заробітну плату?
- Чи планує виправити це уряд?
«Якщо порівнювати 20 років тому, то ситуація сьогодні набагато краща стосовно залученості жінок і в політичні процеси, і в державні процеси, і в управлінські процеси, тощо», – вважає Олена Шуляк, народна депутатка, голова президентської партії «Слуга Народу».
Про представництво жінок у владі Радіо Свобода говорило із нею у кулуарах Сьомого Українського Жіночого Конгресу, який 22-23 листопада відбувся у Києві. На його полях учасниці обговорили, зокрема, політичну участь, економічні можливості для жінок та їхню залученість у процесах безпеки.
Зростання кількості жінок у владі бачить і співголова парламентської фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко.
«Як старожил української політики, чи у владі, чи в опозиції, я відстоювала дуже серйозно принцип гендерної рівності. І для нас це дійсно дуже важливо, бо коли в далекому 2007-му році я прийшла в парламент, там було 7% жінок. У першій п'ятірці була обов'язково хтось із представниць шоу-бізнесу або щось таке, і до цього серйозно не ставилися. Ми змінили, зламали цю ситуацію», – стверджує Геращенко.
Про збільшення представництва жінок свідчать і цифри.
За даними Центральної виборчої комісії, які на Жіночому Конгресі озвучив її голова Олег Діденко, в чинному ІХ скликанні парламенту – 21% жінок. І це значно більше ніж у VI скликанні, обраному у 2007-му. Тоді жінок серед нардепів було близько 8%. І з кожним скликанням ситуація покращувалася...