Сили РФ втратили за добу 930 осіб – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 344 820 своїх військових, зокрема, за останню добу – 930, повідомив зранку 16 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також повідомили про російські втрати техніки:
- танків – 5720 (+14 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 10667 (+13)
- артилерійських систем – 8100 (+1)
- РСЗВ – 920
- засобів ППО – 605
- літаків – 324
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6238 (+12)
- крилатих ракет – 1609 (+1)
- кораблів/катерів – 22
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10710 (+11)
- спеціальної техніки – 1190 (+1)
Російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції – свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня. За цими даними, від моменту початку наступу в жовтні російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Згідно зі звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона дані про втрати своїх вояків не наводить.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 30 з 31 безпілотника РФ уночі 16 грудня
У ніч на 16 грудня російські військові атакували ударними безпілотниками типу Shahed із трьох напрямків – Приморсько-Ахтарська, Сещі та Курська, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Усього в ударі було застосовано 31 ударний БпЛА Shahed-136/131… До відбиття повітряного нападу залучено винищувачі, зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Повітряних сил ти Сил оборони України. У результаті бойової роботи знищено 30 «шахедів» у межах Дніпропетровської, Київської, Вінницької, Чернігівської, Сумської, Полтавської, Черкаської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської та Хмельницької областей», – указано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На Авдіївському напрямку українські військові відбили 34 атаки за добу – Генштаб ЗСУ
Сили РФ не полишають спроб оточити Авдіївку, на цьому напрямку українські військові відбили 34 атаки за добу, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні 16 грудня.
«Сили оборони успішно відбили 20 атак противника східніше Новобахмутівки, Авдіївки та ще 14 атак східніше Степового, південніше Сєверного та Первомайського Донецької області», – вказано в повідомленні.
Також українські військові вели оборонні дії на Купʼянському, Лиманському, Бахмутському (тут відбито 18 атак), Марʼїнському (13 атак), Шахтарському і Запорізькому напрямках.
У цілому впродовж минулої доби відбулося 96 бойових зіткнень, вказують у Генштабі.
«Загалом ворог завдав двох ракетних та 23 авіаційних ударів, здійснив 40 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – ідеться в ранковому зведенні.
За цими ж даними, впродовж минулої доби авіація Сил оборони завдала сім ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ уразили чотири райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та два склади боєприпасів противника.
Фінляндія знову закрила кордон із Росією
Влада Фінляндії знову закрила кордон із Росією – наступного дня після відкриття двох прикордонних пунктів.
Роботу пунктів пропуску Ваалімаа і Нійрала відновили вранці 14 грудня, 15 грудня о 20:00 їх знову закрили. Влада пов’язує це з черговим напливом мігрантів.
За даними влади, 15 грудня понад 200 осіб попросили притулку у Фінляндії до того, як кордон знову закрили.
В уряді Фінляндії звинуватили російську владу в тому, що вона відразу після тимчасового відкриття двох прикордонних переходів знову почала сприяти шукачам притулку.
11 обстрілів, 41 вибух – Сумська ОВА про обстріли регіону з боку Росії
Російські військові протягом дня здійснили 11 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, зафіксовано 41 вибух, повідомила ввечері 15 грудня обласна військова адміністрація.
За повідомленням, обстрілів зазнали Білопільська, Краснопільська, Новослобідська, Зноб-Новгородська громади.
Російські війська при цьому застосували міномети, артилерію, запускали некеровані авіаційні ракети з гелікоптерів і скидали з БпЛА вибухові пристрої (ВОГ), повідомила влада.
Про постраждалих в ОВА не повідомляють.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міноборони Росії визнало масовану атаку безпілотників на окупований Крим
Міністерство оборони Росії заявило, що 15 грудня окупований Крим атакували 26 безпілотників.
За повідомленням, атака тривала в період з 20:30 до 22:30 за місцевим часом. Російське відомство стверджує, що дрони були збиті. Редакція не має у своєму розпорядженні доказів заяв російської влади.
Кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили, що в Криму було чути вибухи у різних районах. Підконтрольна Росії влада прозвітувала про роботу ППО в Севастополі й Сімферопольському районі. Крім того, повідомляли про роботу ППО у районі Генічеська.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
«Київстар» заявляє, що відновив доступ до мобільного інтернету на всій території країни
Оператор мобільного зв’язку «Київстар», який 12 грудня зупинив роботу своїх сервісів після хакерської атаки, заявляє, що відновив доступ до мобільного інтернету по всій країні.
«Станом на зараз наша команда… активно працює над запуском SMS і відновленням доступу до «Мій Київстар»; поновила роботу понад 95% базових станцій мобільного зв’язку. Мережа стабілізується і працює в усіх стандартах, в тому числі 4G», – повідомила пресслужба компанії у фейсбуці.
«Це означає, що скоро якість зв’язку буде покращуватися. Навіть якщо зараз вона працює зі зменшеною швидкістю. У деяких населених пунктах все ще можуть виникати короткочасні складнощі зі зв’язком. Проте наші спеціалісти оперативно їх усувають. Як тільки ми дізнаємося, що стабілізаційні заходи пройшли успішно і сервіси працюють на 100%, ми обов’язково вам повідомимо» , – додали в компанії.
У роботі мобільного оператора «Київстар» уранці 12 грудня стався «технічний збій». Через це, як попередили в компанії, «можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу в інтернет у частини абонентської бази». Згодом у компанії повідомили про хакерську атаку.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом кібератаки на «Київстар».
«Одна із версій, яку наразі досліджують слідчі СБУ, – за цією хакерською атакою можуть стояти спецслужби РФ», – повідомили Радіо Свобода в СБУ.
У СБУ кажуть, що відповідальність за атаку вже взяло на себе одне з російських псевдохакерських угруповань, яке є підрозділом російського ГРУ.
Від початку повномасштабної війни мобільні оператори запровадили систему безкоштовного внутрішнього роумінгу. Якщо один з операторів недоступний, користувачі можуть перейти у мережу іншого. Після збою абоненти «Київстар» не могли скористатися цієї послугою.
Повітряні сили попереджають про загрозу ударних дронів на сході та півночі
На Запоріжжі та Дніпропетровщині існує загроза ударів безпілотників, заявляють Повітряні сили 15 грудня.
«Групи ударних БПЛА з Запорізької області в напрямку Дніпропетровщини», – заявляє командування.
Крім того, військові застерегли щодо дронів-камікадзе на півночі:
«Ще декілька груп ударних БпЛА з північно-східного напрямку, курсом на Краснопільський район Сумської області».
Згодом військові повідомили, що ударні безпілотники рухаються з Сумської області на Полтавську.
Наразі повітряна тривога триває на Сумщині, Полтавщині та в чотирьох східних областях.
У ніч проти 15 грудня російські війська вкотре атакували Україну ударними безпілотниками типу Shahed, усі 14 дронів збили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб: ЗСУ продовжують стримувати російський наступ у районі Мар’їнки
Російські війська завдали двох ракетних і 11 авіаційних ударів, а також 17 разів обстріляли українські позиції та цивільні об’єкти з реактивних систем залпового вогню протягом дня, заявив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 15 грудня. Крім того, сили протиповітряної оборони збили керовану ракету Х-59.
За добу на фронті зафіксували 82 бойових зіткнення. За зведенням, на Куп’янському напрямку українські війська відбили вісім російських атак біля Синьківки Харківської області. Ще п’ять атак відбили на Лиманському: на схід від Тернів, Ямполівки Донецької області та Макіївки на Луганщині.
Також 15 Сили оборони відбили 15 атак у районі Бахмута: біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки.
Читайте також: Британська розвідка назвала цілі російської армії в Мар’їнці
На Авдіївському напрямку штаб звітує про 17 відбитих штурмів східніше Новобахмутівки й Авдіївки та ще 12 – східніше Степового, південніше Сєверного та Первомайського.
«На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Тут противник, за підтримки авіації, здійснив 12 безуспішних атак на позиції наших захисників», – заявляє командування.
Російські війська також двічі безуспішно атакували поблизу біля Старомайорського на Шахтарському напрямку і ще сім разів – західніше Новопокровки та південніше Роботиного на Запоріжжі.
«Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – додає штаб.
Генштаб звітує про сім авіаційних ударів по місцях зосередження російського особового складу та техніки і шість ракетних ударів по російських військових цілях.
За оцінкою британської розвідки, російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний».
Зруйноване в результаті бойових дій місто Мар’їнка перебувало на лінії фронту від початку вторгнення, і бої серед руїн тривають майже щодня.
Литва передала Україні новий пакет військової допомоги
Литва передала Україні нову партію військової допомоги, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони країни.
За даними відомства, Збройні сили Литви передали Україні кілька мільйонів патронів і кілька тисяч боєприпасів до переносних протитанкових гранатометів малої дальності. До комплекту також увійшли близько тисячі складних розкладачок.
«Ми чуємо настійні прохання України і продовжуємо надавати підтримку відповідно до заявлених потреб. Ми активно закликаємо наших союзників робити те саме», – зазначив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.
За даними Міноборони, Литва вже розробила довгостроковий план підтримки. Зокрема відомо, що на 2024-2026 роки передбачено новий пакет військової допомоги Україні в розмірі 200 мільйонів євро.
Раніше міністр закордонних справ Литви ГабріелюсЛандсбергіс зазначив, що у НАТО є озброєння, яке могло б забезпечити Україні «технологічний прорив у війні проти РФ».
22 листопада Литва передала українській армії понад три мільйони одиниць боєприпасів, а також систем дистанційного підриву і зимове спорядження.
Журналісти підтвердили загибель майже 39,5 тисяч російських військових в Україні
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 39 424 російські військовослужбовці – про це йдеться в черговому зведенні Російської служби Бі-Бі-Сі і видання «Медіазона». Журналісти наголошують, що це лише ті загиблі, чиї імена й місця поховання вдалося встановити за відкритими джерелами, а реальна цифра російських втрат може бути набагато вищою.
Від моменту минулого зведення, 1 грудня, до списку загиблих додалося 1163 імені. Зростання втрат обумовлено насамперед інтенсивними боями, що продовжуються, в районі Авдіївки недалеко від Донецька. Серед нових убитих – троє офіцерів у званні від підполковника і вище. Всі вони були пов’язані з авіацією, але загинули на землі під час обстрілів або вибухів мін.
Найбільше повідомлень про загибель військових приходить у Свердловську і Челябінську області Росії, а також у Башкирію і Бурятію. Велика кількість повідомлень про загиблих із Краснодарського краю і Московської області серед іншого пояснюється тим, що там волонтери обходять цвинтарі й фотографують поховання військових – тобто про більшу кількість втрат стає відомо публічно.
Число загиблих мобілізованих за весь час повномасштабної війни складає 4787 осіб. 4338 загиблих – добровольці, 7247 – в’язні, завербовані на фронт із колоній.
Російська служба Бі-Бі-Сі й «Медіазона» ведуть підрахунок числа загиблих військових РФ від початку повномасштабного російського вторгнення. Вони використовують лише відкриті дані: офіційні документи, повідомлення чиновників і ЗМІ, публікації близьких родичів і дані з цвинтарів. Журналісти попереджають, що ці дані – не повні.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні минулого року, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно,спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день.
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Крим.Реалії: у Євпаторійському районі працювала російська ППО
У районі між Чорноморським та Міжводним (Євпаторійський район окупованого Криму) працює російська протиповітряна оборона – про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили місцеві мешканці.
Також у розпорядженні редакції є кілька відео з різних точок у цьому районі. Офіційно російська влада ситуацію не коментує. Повітряна тривога у Криму також не оголошувалася.
Згодом підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв також заявив про роботу ППО та збиття безпілотника в місті.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Кулеба розповів, як Україні вдалось переконати ЄС почати вступні переговори
Робота над рішенням щодо відкриття вступних переговорів із Європейським союзом була «однією з найскладніших», зазначив голова МЗС Дмитро Кулеба в ефірі з журналістом Вадимом Карп’яком.
«Це рішення було найскладнішим (про початок вступних переговорів України з ЄС – ред.), одним з найскладніших у житті, з якими я стикався. І, справді, на рівні магії потім склалися всі фактори», – заявив Кулеба.
Він зазначив, що «Україні потрібно було працювати з угорцями безпосередньо». І частина цієї роботи – перша зустріч українського міністра зі своїм угорським колегою Петером Сіярто від початку повномасштабної війни, каже Кулеба.
Також, як додав голова МЗС, слід було працювати з європейськими лідерами та міністрами, щоб «вони були максимально налаштовані не просто на боротьбу, а на перемогу». Цим, зокрема, займався і президент Володимир Зеленський.
І ще потрібно було «точково працювати» з тими європейськими чиновниками, які мають вплив на прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, додав глава української дипломатії. Вони мали не просто вести з ним дискусії, а впливати на нього, каже Кулеба.
«І все це мало зійтися в одній точці, в один момент. Усі повинні були виявити характер, принциповість і дотиснути це питання. Ми його дотиснули. І виступ президента (Володимира Зеленського – ред.) – це один з найкоротших, але найпотужніших виступів, які робив президент з початку війни», – додав міністр.
Раніше стало відомо, що прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово погрожував накласти вето на рішення лідерів ЄС щодо відкриття переговорів для України про вступ до Євросоюзу, не було під час сьогоднішнього голосування з приводу цього питання. Як заявив журналістам у Брюсселі чільний представник ЄС, який побажав, щоб його не називали, рішення ухвалили 26 лідерів.
«Орбан міг делегувати когось замість себе, щоб заблокувати рішення, але він цього не зробив. Ухвалене рішення є абсолютно законним з точки зору процедури. Орбан мав 100 варіантів заблокувати початок переговорів, але він цього не зробив – ні сам, ні через когось ним делегованого, а просто залишив раніше зал. Рішення цілком легітимне щодо початку переговорів», – сказав представник ЄС журналістам після голосування на засіданні Європейської ради щодо відкриття переговорів про членство в Євросоюзі з Україною і Молдовою.
Раніше сьогодні президент Євроради Шарль Мішель повідомив, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
14–15 грудня лідери Євросоюзу проводять саміт, на якому також може бути проголосовано пакет допомоги Україні на близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років.
РФ планує захоплювати нові українські міста. Що каже українська розвідка?
- Росія планує до 2026 року захопити Харків, Дніпро та Запоріжжя. А новою лінією фронту, за планами Кремля, має стати річка Дніпро. Цими даними ділиться військовий аналітик Юліан Рьопке з посиланням на власні джерела у розвідці. Подробиці матеріалу – у німецькому виданні Bild. На що розраховує російська влада? Чи може Путін втілити новий план? Як діятиме армія РФ? Які дані в української розвідки?
- Чи готові країни заходу до реальної війни з Росією Інтерв’ю із Вадимом Пристайком, послом України у Великій Британії донедавна.
- Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на рішення Євросоюзу про виділення Україні економічної допомоги в розмірі 50 мільярдів євро. Утім, МЗС України переконане: рішення ЄС про 50 млрд євро для України «принципово ухвалене». Чи так це? Що буде із допомогою ЄС для України? Подробиці з Брюсселю.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
СБУ оголосила в розшук голову Російської православної церкви Гундяєва
Патріарха Російської православної церкви Кирила (Володимира Гундяєва) оголосила в розшук Служба безпеки України – про це йдеться в базі даних Міністерства внутрішніх справ.
Датою зникнення Гундяєва вказане 11 листопада 2023 року. Його розшукують у справі про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Суд заочно обрав патріарху запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Голова РПЦ наразі не коментував оголошення в розшук.
У листопаді СБУ повідомила, що оголосила про підозру патріарху РПЦ Кирилу, «який благословив рашистів на вбивства українців». Крім того, заявили в СБУ, Гундяєв «регулярно розповсюджує наративи Кремля» у вигляді онлайн-проповідей або власних відеокоментарів.
Макрон каже, що Орбана «можна переконати» підтримати фінансування України
Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана «можна переконати» підтримати рішення про фінансування України на суму 50 млрд євро, зазначив президент Франції Еммануель Макрон, пише The Guardian.
Він також переконаний, що у 2023 році Орбана вдасться переконати схвалити пакет фінансової допомоги для України, «оскільки рішення заблокувати його означало, що він також заблокував нові кошти для своєї власної країни, своїх сусідів та для міграційного прикордонного контролю».
Макрон також додав, що Орбан заявив європейським лідерам, що «не блокуватиме переговори про вступ України до ЄС, якщо Київ виконає решту реформ, які йому було запропоновано провести до березня наступного року».
«Якщо ці вимоги будуть виконані, і я поставив йому це запитання, він сказав мені, що не блокуватиме, якщо це так. Якщо сім вимог буде дотримано, тоді вам потрібно буде відкрити дискусії», – сказав Макрон.
Раніше цього року Європейська комісія запропонувала надати Україні фінансову підтримку до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро, з яких 33 мільярди євро будуть видані у вигляді кредитів, а 17 мільйонів євро – у вигляді грантів.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
Рішення про новий пакет допомоги Україні було ускладнене тим, що подальша фінансова підтримка Києва є частиною законодавчої пропозиції щодо радикального перегляду довгострокового бюджету ЄС. ЄС працює за семирічною бюджетною системою, поточний період спільного бюджету триває до 2027 року.
Росія: влада заявляє про «збиття безпілотників» у Курській області
Губернатор Курської області Росії Роман Старовойт заявив, що протиповітряна оборона збиває безпілотники на території області – про це він написав у своєму телеграмі 15 грудня.
«Наразі вже збиті чотири БПЛА», – стверджує Старовойт.
Міністерство оборони Росії також заявило про збиття дронів, звинувативши в атаці Україну.
Перед цим місцеві телеграм-канали поширювали відео нібито вибухів над Курськом. Редакція Радіо Свобода наразі не може підтвердити цю інформацію незалежно.
За півтора року війни з Україною російська влада неодноразово про атаки безпілотників на регіони Росії. Регіональна влада РФ переважно стверджує, що атаки відбуваються з українського боку. Київ ці повідомлення не коментує.
Посол США закликає Конгрес «якомога швидше» схвалити додаткову підтримку для України
Конгрес США має «якомога швидше» схвалити додатковий пакет допомоги для України, наголосила посол в України Бріджит Брінк.
«Це (схвалення додаткового пакету допомоги – ред.) терміново. Вкрай важливо захистити та утримати здобутки, яких українці досягли до цього часу. А також захистити нашу власну національну безпеку, – сказала вона.
Раніше стало відомо, що Сенат США, як очікується, відкладе початок різдвяних канікул у той час, коли тривають двопартійні переговори щодо безпеки кордону і надання додаткової допомоги Україні й Ізраїлю. Законодавці заявили, що Сенат повернеться до роботи в понеділок, 18 грудня, відклавши початок канікул.
Спікер Палати представників Конгресу від Республіканської партії Майк Джонсон, а також республіканці в Сенаті, де більшість мають демократи, неодноразово заявляли, що не голосуватимуть за пакет допомоги Україні й Ізраїлю, який не містить положень щодо захисту кордону США з Мексикою і змін у міграційному законодавстві.
Будь-яка угода, досягнута в Сенаті, також повинна отримати схвалення Палати представників, яку контролюють республіканці. Законодавці Палати представників залишили Вашингтон, як і було заплановано в четвер, щоб розпочати святкові канікули.
Протягом повномасштабного вторгнення Росії українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну й соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
Лисак: через російські обстріли Нікополя поранені бабуся та онука
Російські війська чотири рази протягом дня обстріляли Нікополь, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 15 грудня.
За його словами, російські загарбники випустили близько 15 артилерійських снарядів по місту.
«Постраждали бабуся з онукою. 83-річна жінка з мінно-вибуховою травмою й пораненням обличчя госпіталізована. 16-річна дівчинка лікуватиметься вдома», – заявив Лисак.
Голова області додав, що обстріли пошкодили магазин, 14 приватних будинків, 10 господарських споруд, а також три гаражі, сім парників, автомобіль, лінії електропередачі та газогін.
На решті території області, за даними місцевої влади, обстрілів не було, попри повітряні тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Дніпропетровщину. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Фон дер Ляєн: Єврокомісія готуватиме «робоче рішення» на випадок нового блокування допомоги Україні
Європейська комісія працюватиме над варіантами фінансової програми для України силами 26-ти країн-членів ЄС на випадок збереження угорського вето. Зобов’язання всіх держав блоку, крім Угорщини, надати кошти для цього є, повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, підсумовуючи результати саміту. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Працюємо над тим, щоби була згода 27 держав-членів, але треба мати робоче рішення у разі, якщо одностайність не є можливою… Або досягнемо згоди 27 країн, або запроваджуватимемо в дію альтернативи, над якими зараз працюватимемо. Україні потрібне послідовне, передбачуване та надійне фінансування. Це важливо для України, але також важливо для бізнес-середовища та інвесторів», – зазначила фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії також повідомила, що останній транш із цьогорічної фінансової програми сумою у 18 мільярдів євро, Україна отримає «найближчими днями», і це їй допоможе протриматися, доки в ЄС працюватимуть над подальшими фінансовими планами.
«На наступному етапі буде виділено півтора мільярди, і це допоможе Україні профінансувати свої потреби на початок 2024 року. Це важливо для будівництва невеликого, але важливого «мосту». А потім, як я зазначила, ми використаємо час до наступної Європейської Ради, котра буде для нас дуже важливою», – наголосила посадовиця.
Попри угорське вето на бюджет ЄС, у межах якого закладена фінансова допомога Україні, президент Європейської ради Шарль Мішель зберігає оптимізм щодо компромісу з Будапештом і у фінансовому питанні.
«Остання пропозиція, яку погодили 26 держав-членів, означає, що порівняно з іншими Європейськими Радами, ми розпочнемо (наступне – ред.) засідання, знаючи, що 26 держав-членів підтримують однакові цілі й пріоритети, включаючи пакет із 50 мільярдами для України на наступні чотири роки… Не маю наміру вдаватися в подробиці, але у нас є різні інструменти, щоб переконатися, що ми зможемо виконати нашу обіцянку», – заявив Мішель.
Відповідаючи журналістам на питання, чому він упевнений, що вдасться переконати Угорщину, президент Євроради натякнув на прийом, яким лідери ЄС скористалися, щоби схвалити рішення про відкриття переговорів про вступ до Євросоюзу, зокрема, з Україною.
«Ми сповнені рішучості використати всі можливі аргументи та будемо взаємодіяти з повагою до різних думок, які є на столі Європейської Ради… Думаю, вчорашні дебати допомогли нам зрозуміти, якими можуть бути інструменти й аргументи, котрими ми могли би скористатися, готуючи наступне засідання Євроради», – резюмував Мішель.
Раніше цього року Європейська комісія запропонувала надати Україні фінансову підтримку до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро, з яких 33 мільярди євро будуть видані у вигляді кредитів, а 17 мільйонів євро – у вигляді грантів.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
Рішення про новий пакет допомоги Україні було ускладнене тим, що подальша фінансова підтримка Києва є частиною законодавчої пропозиції щодо радикального перегляду довгострокового бюджету ЄС. ЄС працює за семирічною бюджетною системою, поточний період спільного бюджету триває до 2027 року.