«Якби таке робили військові НАТО, то обовʼязково із підтримкою крейсера, авіації… У нас цього всього немає взагалі. Робимо все тихо», – сказав про операцію в Чорному морі командир спецпідрозділу «Артан» Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України.
Тоді гурівці пройшли на човнах щонайменше 130 кілометрів, успішно висадилися на «Вишках Бойка» та повернули ці важливі інфраструктурні й військові об’єкти під контроль України, навіть попри наліт російських винищувачів, в один із яких розвідники ще й поцілили.
Проте під час бою один із українських спецпризначенців – «Конан» – випав за борт, а своїм колегам, побоюючись за їхні життя через безперервний потік куль з «російської СУшки», прокричав «відходити!»
Так «Конан» на 14 годин опинився сам на сам зі стихією. Переохолодження, зневоднення, біль, втома – він безперервно плив, щоб вижити.
Вірив – побратими за ним повернуться. І не помилився.
Екслюзивне інтерв'ю Радіо Свобода читайте і дивіться за лінком
Зеленський щодо переговорів із ЄС: «процес буде непростим, але історично ми визначилися»
Процес переговорів України для вступу до Європейського союзу «буде непростим, проте історично Київ визначився», зазначив президент Володимир Зеленський у новому зверненні.
«Ми маємо рішення Європейської ради, заради якого працювали увесь рік, – рішення про відкриття переговорів щодо членства. Ближчими днями офіційно започаткуємо з Єврокомісією процес оцінки українського законодавства на відповідність законодавству Євросоюзу – процес скринінгу», – заявив він.
Зеленський додав, що «також готується і до роботи щодо переговорної рамки для України – очікуємо її навесні».
«Процес переговорів буде непростим, але головне, що історично ми визначились: Україна завжди буде частиною нашого спільного європейського дому. І я дякую усім, хто допомагає наближати необхідні європейські рішення, – усім, хто долучився: і політикам, і громадським лідерам, і народам різних країн, які однаково вірять в нас, в Україну і в Європу», – наголосив він.
Раніше президент Євроради Шарль Мішель повідомив, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
За добу відбулось 54 бойових зіткнення – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові продовжують утримувати позиції на лівобережжі Херсонської області, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу 17 грудня.
За даними ЗСУ, протягом доби відбулось 54 бойових зіткнення.
«На Куп’янському напрямку ворог за підтримки авіації безуспішно намагався прорвати оборону наших військ. Так, українські захисники відбили шість атак противника біля Синьківки та східніше Петропавлівки Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Дворічна, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка Харківської області», – зазначають у Генеральному штабі.
Водночас, на Авдіївському напрямку сили РФ «безуспішно намагалися прорвати оборону ЗСУ», кажуть у Генштабі. Зокрема, відбито 15 атак російських військових в районах Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 10 – південніше Тоненького, Невельського та Первомайського Донецької області. Також російські військові завдали авіаційного удару в районі населеного пункту Новобахмутівка Донецької області, уточнили в Генштабі.
На Мар’їнському напрямку, за інформацією Генштабу ЗСУ, сили РФ «здійснили 4 безуспішні атаки на позиції наших захисників» – під артилерійським та мінометним вогнем російських військ опинилися Красногорівка, Георгіївка, Мар’їнка, Побєда, Новомихайлівка.
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по району зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та двох зенітно-ракетних комплексах противника. Також, силами та засобами протиповітряної оборони знищено сім ударних БпЛА типу Shahed-136/131. Підрозділи ракетних військ уразили чотири райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, артилерійський засіб та склад боєприпасів противника», – підсумували в Генеральному штабі ЗСУ.
У ГУР підтвердили факт бойових зіткнень у Бєлгородській області Росії
Головне управління розвідки Міноборони України підтверджує факт бойових зіткнень поблизу населеного пункту Тєрєбрєно Бєлгородської області.
У пресслужбі ГУР зазначили, що внаслідок атаки, «яку здійснили противники кремлівського режиму на Бєлгородщині, знищено взводний опорний пункт російських військ».
За даними ГУР, «несподіваний напад на позиції підрозділів армії терористичної Росії викликав панічну реакцію серед особового складу місцевого гарнізону».
«Так, за наказом тамтешніх командирів російських військ був відкритий хаотичний артилерійський вогонь по навколишніх селах», – розповіли в Головному управлінні розвідки.
Редакція Радіо Свобода не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
Раніше губернатор Білгородської області Росії В’ячеслав Гладков 17 грудня заявив, що «на кордоні села Теребрено Краснояружського району йде стрілецький бій», написала російська служба Радіо Свобода.
Як стверджує Гладков, нібито «село перебуває під обстрілом українських військових».
Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського військового вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.
На Миколаївщині на міні підірвався автомобіль із людьми – ДСНС
На деокупованій Снігурівщині Миколаївської області на протипіхотній міні підірвався автомобіль з двома людьми, повідомила пресслужба Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«До оперативно-диспетчерської служби ГУ ДСНС України у Миколаївській області надійшло повідомлення про підрив легкового автомобіля ВАЗ 2103 внаслідок детонації вибухонебезпечного предмета. Подія сталася неподалік села Євгенівка Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що двоє чоловіків 1983 р.н. та 1987 р.н. їхали польовою дорогою від села в пошуку дров. Під час руху стався вибух, автотранспорт зазнав значних пошкоджень, а люди залишились неушкодженими. Проте самотужки дістатись безпечної території вони не змогли, оскільки зона підриву була досить щільно замінована, кажуть у ДСНС.
На допомогу чоловікам було направлено групу піротехнічних робіт ДСНС України. Фахівці евакуювали людей шляхом створення безпечного «коридору» завдовжки близько 140 м, зазначили рятувальник.
У ДСНС кажуть, що медичної допомоги чоловіки не потребували. При обстеженні місця детонації піротехніки з'ясували, що громадяни наїхали на протипіхотну міну.
Відомо також, що від ДСНС працювало вісім осіб особового складу та дві одиниці техніки, а також правоохоронні органи.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
29 вересня в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, підірвавшись на вибухонебезпечних предметах, загинула 251 людина, зокрема 13 дітей.
Як ЗСУ воювати без допомоги Заходу?
Військова допомога Заходу Україні значно знизилася і дедалі більше питань щодо її майбутнього.
Які основні потреби української армії та наскільки Україна може сама себе забезпечити? Це з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії». Читайте і дивіться за лінком
Промовисте мовчання. У центрі Варшави провели акцію на підтримку українських військовополонених
У столиці Польщі кілька десятків українців провели акцію-нагадування про українських військовополонених. У руках люди тримали плакатами, також фото та імена бранців Кремля з проханням до світу допомогти їх звільнити.
Більше інформації та світлини за лінком
Російські військові обстріляли Краснопілля на Сумщині, загинула жінка – ОГП
У Сумській області внаслідок артилерійського обстрілу сил РФ у власному будинку загинула 69-річна жінка, повідомляє Офіс генерального прокурора.
У відомстві кажуть, за процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).
За даними слідства, 17 грудня близько 12:50 ворог, за попередньою інформацією, із самохідної артилерійської установки, обстріляв цивільну інфраструктуру Краснопілля Сумської області.
«Один снаряд окупантів потрапив у приватний будинок, 69-річна власниця загинула. Також пошкоджено будинки та транспортні засоби», – йдеться в повідомленні.
Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілів, зазначили у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Росія: влада Бєлгородської області повідомила про «стрілецький бій»
Губернатор Білгородської області Росії В’ячеслав Гладков 17 грудня заявив, що «на кордоні села Теребрено Краснояружського району йде стрілецький бій», пише російська служба Радіо Свобода.
Як стверджує Гладков, нібито «село перебуває під обстрілом українських військових».
Українська влада цю інформацію російського губернатора не коментувала.
Телеграм-канал «База» стверджує, що «бій розпочався близько 11 ранку».
«У Теребрені живуть близько 200 людей, мешканців не евакуювали, зараз люди ховаються в укриттях», – пише «База».
Редакція Радіо Свобода наразі не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського військового вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада, здебільшого, пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
«Моє серце в полоні»: родичі військовополонених вийшли на акцію у Запоріжжі
17 грудня в центрі Запоріжжя зібралися близько двох сотень рідних та близьких українських військовополонених-оборонців Маріуполя, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Люди утворили живий ланцюг центральним проспектом міста. Учасники акції тримали в руках плакати з написами «Волю захисникам Маріуполя», «Save Azovstal», «Не мовчи – полон вбиває», «Ти чекаєш свят- вони обміну» та інші, та скандували «Не мовчи – полон вбиває», «Україна чекає героїв».
Більше інформації та світлини за лінком
У ЗСУ прокоментували створення РФ нового майданчика для запуску дронів у Балаклаві
Керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі українського телемарафону прокоментувала створення російськими силами нового майданчика для запуску дронів у Балаклаві, про що раніше повідомляла британська розвідка.
«Вони намагаються запускати (БпЛА – ред.) саме з тимчасово окупованого Криму, розширюючи там географію цих майданчиків, з яких вони це роблять, розуміючи, що справді можуть бути вражені Збройними силами України, оскільки ми дістаємо до Керчі. Якщо раніше вони запускали лише з мису Чауда, то тепер фіксуємо пуски ще й із Балаклави», – розповіла Гуменюк.
13 грудня розвідка Великобританії повідомила, що Росія відкрила новий майданчик для запуску дронів у Балаклавському районі Севастополя.
Балаклава – п’ятий підтверджений пусковий майданчик російських дронів. Інші відомі місця запуску БПЛА – мис Чауда в окупованому Криму, Єйськ, Приморсько-Ахтарськ і Курськ на території сусідньої Росії.
Російські військові регулярно атакують українські регіони за допомогою різних видів озброєння – БпЛА, ракет, РСЗВ й авіації. Москва, незважаючи на докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріл цивільних осіб в Україні.
ГУР: Росія хоче до кінця грудня паспортизувати кілька сотень українських працівників ЗАЕС
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє, що Росія посилює тиск на громадян України, які працюють на окупованій Запорізькій АЕС, щоби змусити їх отримати російські паспорти і підписати контракти з «Росатомом».
«Відповідно до вимог російських окупантів, декілька сотень українських працівників ЗАЕС повинні бути паспортизовані документами держави-агресора і підписати контракти до 31 грудня 2023 року. З метою примусу на українських фахівців чинять психологічний тиск, вибірково без попереджень позбавляють доступу до робочих місць, анулюючи їхні перепустки», – йдеться в повідомленні.
У ГУР заявили, що серед українських працівників, які відмовляються від підписання контрактів з «Росатомом» і паспортів держави-агресора, російські спецслужби намагаються посіяти недовіру один до одного, створюючи умови для анонімних доносів, зокрема через спеціально створені телеграм-боти.
«Водночас серед завезених на ЗАЕС російських енергетиків зростає невдоволення через невиконані обіцянки щодо термінів відряджень на окуповану українську атомну електростанцію – замість двох місяців Москва наказує їм працювати по пів року й довше, оскільки в Росії важко знайти охочих кваліфікованих фахівців їм на заміну», – йдеться в повідомленні.
Перевірити наведені дані з незалежних джерел редакція з огляду на бойові дії не може.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. На станції перебуває моніторингова місія МАГАТЕ.
81-річний чоловік загинув внаслідок обстрілу Херсона – ОВА
Місцевий цивільний житель загинув внаслідок російського обстрілу Херсона 17 грудня, повідомила обласна військова адміністрація.
«Близько 10:20 окупаційні війська вдарили по центральній частині міста. Травм, несумісних із життям, зазнав 81-річний чоловік», – йдеться в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
НАЗК тимчасово зупинило статус Raiffeisen Bank International у списку спонсорів війни
Національне агентство з питань запобігання корупції тимчасово зупинило статус австрійського Raiffeisen Bank International у списку компаній-спонсорів війни.
«Статус призупинено на період проведення двосторонніх консультацій із залученням представників Європейської комісії», – йдеться в повідомленні НАЗК.
Інших подробиць там не навели.
Раніше агентство Reuters із посиланням на два джерела, знайомі із ситуацією, повідомляло, що Австрія вимагала виключити Raiffeisen Bank International із українського списку «спонсорів війни» в обмін на розблокування 12-го пакету європейських санкцій проти Росії.
16 грудня редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк повідомив, що Європейський союз наступного тижня проведе голосування за 12 пакет санкцій проти Росії.
«Австрія зняла свій резерв. Російські санкції мають бути офіційно ухвалені цього тижня», – зазначив він.
Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну Raiffeisen Bank International заявляв, що має намір залишити російський ринок. При цьому розглядалися два варіанти: продаж російських активів чи відокремлення їх від основної групи. Згодом стало відомо, що австрійська фінансова група запланувала відділення активів на кінець 2023 року. У 2022 році Raiffeisen Bank отримав прибуток у розмірі близько 3,8 мільярда євро, при цьому близько двох мільярдів євро група отримала з Росії. Російські вкладники за рік розмістили у банку понад 20 млрд євро.
Новий пакет санкцій Євросоюзу щодо Росії може стосуватися експорту зварювальних апаратів, хімікатів, оборонних технологій і ліцензування програмного забезпечення. Крім того, буде запроваджено ембарго на російські алмази.
«Верстка»: понад 900 російських військових судяться зі шпиталями
Понад 900 російських військовослужбовців від початку повномасштабної війни Росії проти України подали позови до шпиталів, повідомляє російське видання «Верстка», яке проаналізувало статистику гарнізонних судів у Росії й окупованому Криму.
Військові скаржаться, що їм не видають довідки про поранення або завищують категорію придатності, щоби визнати готовими до подальшої служби.
За даними видання, з березня 2022 по грудень 2023 року до суду на госпіталі подали не менше ніж 922 поранених. Вони намагаються оскаржити рішення військово-лікарських комісій.
«Одні військовослужбовці не згодні з тим, що лікарі оцінили їхню травму як легку і не видали довідку про поранення – без цього документа військові не можуть отримати грошову компенсацію від держави. Інші вважають, що надто хворі, щоб продовжувати воювати», – уточнює «Верстка».
Журналісти стверджують, що з 866 позовів до шпиталів, яким судді вже дали оцінку, задовольнили лише 35. При цьому суди стають на бік військовослужбовців, якщо погоджуються, що військові лікарі необґрунтовано завищили категорію придатності. Проте, уточнює видання, нерідко військові звертаються до суду під час відпустки, яку отримують після лікування у шпиталі, і взяти участь у судовому процесі вони часто не встигають: після відпустки їх забирають назад на фронт.
Російська влада не розкриває кількість бойових втрат на війні проти України. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про загальну кількість втрат 21 вересня минулого року, заявивши про загибель 5937 осіб. Про кількість поранених не повідомляли ніколи.
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
«В очах Бога ми всі – люди». Як біженців-ромів приймали у країнах Європи?
Холодного березня 2022-го черги на кордонах України простягалися на десятки кілометрів. Переповненими евакуаційними потягами, машинами і просто пішки з дітьми на руках з країни, охопленою масштабною війною, прямували люди до межі, за якою на них не летітимуть ракети. Вокзали та пункти перетину заполонили українці. Сусідні країни тепло їх приймали. Та чи всіх?
За даними української влади, від початку повномасштабної війни з країни виїхало майже сто тисяч ромів. Ці люди стали біженцями за кордоном. Чимало з них шукало прихистку в Угорщині, Чехії й Молдові, та знайти його змогли не всі. Радіо Свобода завітало у ці країни, щоб дізнатися, як вони прийняли людей, які, як і решта українців, рятувалися від війни. Читайте і дивіться про це за лінком
Путін попередив Фінляндію про «проблеми»
Президент Росії Володимир Путін попередив про «проблеми», які виникнуть у відносинах РФ з Фінляндією, і сказав, що наказав створити новий військовий округ у регіонах, які межують із цією країною. Що це за проблеми – він не уточнив.
Коментарі Путіна в інтерв’ю, яке буде транслюватися 17 грудня, прозвучали на тлі зростання напруженості між двома сусідніми країнами внаслідок вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і подальшого рішення Фінляндії приєднатися до НАТО.
Останніми тижнями Фінляндія повністю закрила свої кордони з Росією через потік мігрантів, переважно з Близького Сходу, які намагаються перетнути кордон і шукають притулку.
Фінляндія заявила, що російська влада навмисно заохочує мігрантів їхати до Фінляндії, намагаючись дестабілізувати країну. Раніше минулого тижня Фінляндія ненадовго відкрила два пункти пропуску, але через день скасувала це рішення через відновлення потоку мігрантів.
Фінляндія змінила свою давню політику нейтралітету після повномасштабного вторгнення Росії в Україну і на початку цього року стала 31-им членом НАТО. Відтоді Фінляндія посилила військову підготовку резервних підрозділів і нагляд за кордоном, дозволивши літакам НАТО патрулювати прикордонний повітряний простір, чим викликала критику в Росії.
У фрагментах інтерв’ю репортеру державного телебачення Путін неправдиво заявив, що Захід «затягнув» Фінляндію в НАТО. Насправді фінська громадськість різко змінила думку на користь членства в НАТО після вторгнення РФ в Україну.
Він також сказав, що відновлює Ленінградський військовий округ, адміністративний крок, який, за його словами, може призвести до накопичення військ у регіонах на схід від Фінляндії.
«У нас із ними були якісь суперечки? Всі суперечки, в тому числі територіальні з середини 20-го століття, давно вирішені, – сказав Путін. – Проблем не було. Тепер будуть, тому що ми створимо Ленінградський військовий округ і зосередимо там певну кількість військових підрозділів».
Фінська влада поки що не відповіла на коментар Путіна.
Президента РФ також запитали про висловлювання президента США Джо Байдена, який раніше цього місяця заявив, що Росія нападе на союзників США по НАТО, якщо вона переможе в Україні.
«Це повна нісенітниця, і я думаю, що президент Байден це розуміє», – сказав Путін. «У Росії немає причин, інтересів, геополітичних інтересів, ні економічних, ні політичних, ні військових, воювати з країнами НАТО», – додав він.
Про можливу російську загрозу країнам НАТО – насамперед називаються країни Балтії, а також Польща – особливо з початку повномасштабного вторгнення в Україну неодноразово заявляли західні політики й аналітики. Про можливий напад на країни НАТО говорила і низка російських діячів, зокрема, голова Чечні Рамзан Кадиров. Заступник Путіна в Раді безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував Європі «ядерним Армагеддоном», а близький до Кремля політолог Сергій Караганов прямо пропонував завдати ядерного удару по Польщі.
У пакеті вимог так званих гарантій безпеки, висунутих Росією за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну, була й вимога демонтажу всієї військової інфраструктури НАТО в країнах, які вступили в альянс після 1997 року.
Аж до 24 лютого 2022 року російська влада заперечувала плани масштабного вторгнення в Україну. Зокрема, у січні голова МЗС Росії Сергій Лавров говорив, що Москва «не зацікавлена» у війні з Україною. Після початку повномасштабного вторгнення його обґрунтували тим, що це був «превентивний» удар, оскільки Україна нібито хотіла атакувати окуповані РФ частини Донбасу і Крим.
На Таврійському напрямку російські війська продовжують активні піхотні атаки і збільшили активність артилерії, повідомив вранці 17 грудня командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський.
«Ворог продовжує активні піхотні атаки і збільшив активність артилерійських підрозділів. Задіює для підтримки піхоти бронетехніку й авіацію. Так, вчора російські загарбники в операційній зоні ОСУВ «Таврія» завдали 1 ракетного, 13 авіаударів, провели 55 бойових зіткнень та здійснили 1044 артобстріли. Наші воїни стійко тримають оборону та проводять активні дії на визначених напрямках», – написав у телеграмі Тарнавський, у зоні відповідальності якого – Авдіївка, Мар’їнка, Вугледар і Роботине.
Раніше сьогодні Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні повідомив, що протягом минулої доби на фронті відбулося 89 бойових зіткнень, українські військові відбили атаки російських сил на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому напрямках.
13 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважував, що російські війська можуть проводити наступ у несприятливий час задля того, щоб це відбувалося на тлі тривалих дискусій на Заході про подальшу підтримку України.
«Можливо, російські війська проводять дорогі наступальні операції в несприятливий для наземних маневрів час, щоб приурочити потенційну зміну ініціативи на полі бою до постійних розмов на Заході про продовження підтримки України», – йшлося у звіті.
У ISW нагадали, що російські війська розпочали масштабну наступальну операцію з метою захоплення Авдіївки 10 жовтня і згодом активізували локальні наступальні операції в інших місцях на сході України, в той час як українські війська почали згортати контрнаступальні операції.
Розвідка Британії: Росії потрібні «правильні» результати на «виборах» в окупованих регіонах
Російська влада буде вдаватися до фальсифікацій незаконно призначених виборів президента РФ на окупованих нею українських територіях, щоб досягти «правильних» результатів, заявила розвідка Великої Британії.
Там нагадали, що 11 грудня Центральна виборча комісія Росії оголосила, що голосування на виборах президента в березні 2024 року пошириться на окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей України.
«Як і у випадку з регіональними виборами, майже напевно голосування на президентських виборах у підконтрольних Росії регіонах не буде ані вільним, ані чесним. Російська влада майже напевно бачить досягнення «правильних» результатів у цих регіонах як пріоритет, оскільки хоче створити враження легітимності вторгнення Росії», – йдеться в повідомленні, поширеному Міністерством оборони Британії 17 грудня.
«Російська адміністрація майже напевно використовуватиме методи, що включатимуть суттєві фальсифікації виборів і залякування виборців, щоб забезпечити перемогу російського президента Володимира Путіна в згаданих регіонах зі значною перевагою», – додали в розвідці.
Російська Рада федерації на засіданні 7 грудня призначила дату президентських виборів у Росії на 17 березня 2024 року.
Наступного дня, 8 грудня, президент Росії Володимир Путін оголосив про намір взяти участь у запланованих на березень виборах. Ухвалені 2020 року поправки до російської конституції дозволяють йому висунутися на п’ятий термін.
Видання «Медуза», посилаючись на близькі до Кремля джерела, раніше у листопаді писало, що російський президент Володимир Путін уникатиме зосередження своєї президентської кампанії 2024 року на війні в Україні, а зосередиться на нібито стабільності Росії і критиці Заходу.
Двоє людей поранені в Запорізькій області через російські обстріли – ОВА
У Запорізькій області протягом доби внаслідок російських обстрілів поранені двоє цивільних жителів, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко. За його словами, російські війська завдали 174 удари по 21 населеному пункту Запорізької області.
«Ворог здійснив дев’ять РСЗВ-обстрілів Гуляйполя, Полтавки, Малої Токмачки, Роботиного і Малих Щербаків, а також 36 БПЛА-атак по Гуляйполю, Залізничному, Малій Токмачці, Роботиному, Новодарівці, Білогір'ю, Левадному, Червоному, Чарівному, Гуляйпільському й Малих Щербаках», – написав голова ОВА у телеграмі.
За його даними, 129 артобстрілів припали на території прифронтових міст і сіл, зокрема Оріхова, Новоданилівки, Новоандріївки, Преображенського, Левадного, Роботиного, Степового, Плавнів, Лобового і П’ятихаток.
«Внаслідок обстрілу села Гуляйпільське поранення зазнали місцеві жителі – 55-річна жінка і 73-річний чоловік. Їх оперативно доправили до лікувальної установи», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, є повідомлення про пошкодження об’єкту соціальної інфраструктури. Що це за об’єкт – не уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Запорізьку область. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.