Арахамія: рішення щодо законопроєктів про мобілізацію ухвалять завтра на погоджувальній раді
Рішення щодо законопроєктів про мобілізацію ухвалять на погоджувальній раді керівників фракцій і груп, заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
«Усі рішення щодо розгляду законопроєктів будуть ухвалюватися на Погоджувальній раді, куди запрошено військове командування та керівництво Міністерства оборони», – написав він у телеграмі.
Арахамія також заявив, що «найближчим часом буде інформація щодо кадрових питань у комітетах Верховної Ради» – ймовірно, маючи на увазі Мар’яну Безуглу, про відкликання якої з посади заступника голови комітету з нацбезпеки у парламенті зареєстрована постанова.
Раніше депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що фракція «Слуга народу» нібито висловилася за повернення урядового законопроєкту про мобілізацію Кабміну на доопрацювання.
Раніше стало відомо, що засідання комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який мав сьогодні ухвалити рішення щодо основного та альтернативних законопроєктів про мобілізацію, перенесли на завтра. За словами членкині комітету, депутатки від «Європейської солідарності» Ірини Фріз, так вирішили у зв’язку з погодженням позиції по урядовому законопроєку на рівні лідерів фракцій.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки 4 січня розпочав розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації. Депутати повідомляли, що обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
ООН проситиме 3,1 мільярда доларів на гуманітарну допомогу Україні в 2024 році
Наступного тижня ООН проситиме в донорів 3,1 мільярда доларів на гуманітарні потреби України у 2024 році. Таку суму назвала на засіданні Ради безпеки ООН представниця Управління з питань координації гуманітарних питань Едем Восорну.
«Поки триває війна в Україні і зростають гуманітарні потреби, фінансова підтримка не повинна слабшати», – сказала Ворсону.
За її словами, масштаб гуманітарних потреб в Україні «залишається величезним».
«Понад 14,6 мільйонів людей – близько 40 відсотків населення України – потребують тієї чи іншої форми гуманітарної допомоги. Чотири мільйони людей, у тому числі майже один мільйон дітей, все ще переміщені всередині країни. Понад 6,3 мільйона людей продовжують жити як біженці в сусідніх європейських країнах і в усьому світі», – сказала Восорну.
Річний план гуманітарної підтримки України представлять у Женеві 15 січня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Організація, що представляє інтереси людей, які перебували в таборах для військовополонених у Ключі на північному заході Боснії під час Боснійської війни, вимагає від Міністерства закордонних справ Боснії і Герцеговини надіслати Росії листа протесту через надання громадянства колишньому офіцеру югославської армії, якого розшукують у Боснії за воєнні злочини.
Ратко Самац був одним із 44 іноземних громадян, які отримали російське громадянство, згідно з указом, підписаним 9 січня президентом Росії Володимиром Путіним.
«Це ганьба, і необхідно надіслати дипломатичну ноту Росії, – сказав Радіо Свобода 10 січня представник згаданої організації Мехмед Бегіч. – Ми запитуємо, кому [Росія] надала громадянство і за які заслуги – за те, що він убивав невинних людей на війні?»
Самац проживає в Росії з 1999 року, свідчать повідомлення російських ЗМІ, які Радіо Свобода не може підтвердити незалежно. Росія відмовилася видати його Сараєву, незважаючи на запити в 2015 і 2018 роках. Москва відхилила ці запити, посилаючись на поганий стан здоров’я Самаца.
Верховна Рада планує почати розглядати законопроєкт про мобілізацію 11 січня. Про це у Верховній Раді повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Мова йде про урядовий законопроєкт, який викликав багато обурень і дискусій, зокрема і через те, що він передбачав низку обмежень для «ухилянтів».
Увесь попередній тиждень в профільному комітеті нацбезпеки оборони і розвідки цей законопроєкт обговорювали, до нього вносили пропозиції, висловлювали зауваження щодо можливих ризиків і 11 січня мають винести на розгляд до Верховної Ради.
Про «градус дискусії в парламенті» довкола законопроєкту в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповів Роман Лозинський, народний депутат України, фракція «Голос», колишній військовослужбовець ЗСУ, учасник бойових дій.
Війська РФ завдали ракетного удару по Мирнограду на Донеччині, загинула людина – ДСНС
Російські війська вранці завдали удару по одному із вугледобувних підприємств міста Мирноград на Донеччині – загинула людина, повідомляє у фейсбуці обласне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«Ракета поцілила в триповерхову адмінбудівлю, внаслідок чого відбулось часткове руйнування будівлі з 3 по 1 поверхи. Під час проведення аварійно-рятувальних робіт рятувальники з-під завалів вилучили тіло чоловіка», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН від кінця грудня зафіксували загибель 125 цивільних в Україні через удари Росії
Від 29 грудня, коли Росія інтенсифікувала удари по Україні, Управління ООН із прав людини зафіксувало загибель 125 цивільних жителів і поранення понад 550 по всій Україні, заявила на засіданні Ради безпеки ООН директорка з операцій і адвокації Управління ООН з координації гуманітарних питань Едем Восорну.
За її словами, таким чином, підтверджена ООН кількість цивільних осіб, які загинули внаслідок агресії Росії від лютого 2022 року, перевищила 10 200, у тому числі 575 дітей, число поранених, за даними організації, складає понад 19 300.
«Майже жоден регіон країни удари не обійшли стороною. Атаки завдають особливо великих збитків мирним жителям поблизу лінії фронту, в Донецькій, Харківській, Херсонській і Запорізькій областях, де потреби і так є гострими. Але громади на заході України і в столиці Києві, далеко від цих ліній фронту, також постраждали», – сказала Восорну.
Вона додала, що остання хвиля атак ще більше вплинула на операції з надання допомоги і на гуманітарних працівників: кількість загиблих гуманітарних працівників зросла більш ніж втричі, з чотирьох у 2022 році до 15 у 2023 році. Ще 35 зазнали поранення.
«Сплеск нападів на об’єкти для зберігання допомоги протягом останніх двох місяців збільшив кількість інцидентів, які негативно вплинули на операції з надання допомоги у 2023 році, до понад 50, більшість з них – це удари, під час яких були влучання по складах. Лише у грудні на Херсонщині були пошкоджені й згоріли дотла п’ять гуманітарних складів, знищивши тонни вкрай необхідної допомоги, включно з продовольством, матеріалами для укриття і медичними засобами», – сказала Едем Восорну.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
2 січня Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні від початку хвилі атак Росії, що почалася 29 грудня, зафіксувала 90 випадків загибелі цивільних людей в Україні, у тому числі двох дітей, і 421 випадок поранення цивільних осіб в 12 областях.
Міністерство оборони «вивчає під мікроскопом» угоду із компанією, яка пов’язана з затриманим львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем і яка все ще залишається чинною. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) повідомив Ілларіон Павлюк – начальник управління преси та інформації Міноборони.
«Для розірвання контракту мають бути підстави, ми живемо в правовій державі, тому зараз, скажімо так, ця угода під мікроскопом, тобто ми надзвичайно уважно вивчаємо всі деталі, якщо будуть виявлені найменші порушення, то, звісно, якщо будуть підстави для розірвання контракту, його буде розірвано», – повідомив Павлюк.
Він зазначив, що йдеться про угоду, яка забезпечує харчування військовослужбовців, станом на зараз за цим документом невідомо про якісь порушення.
«Заступник міністра оборони сам вчора зазначив, що станом на зараз існує один контракт на харчування, і по цьому контракту зараз ніяких порушень не виявлено. Відповідно зараз підстав розірвати його немає. Ми уважно вивчаємо все, що стосується цього контракту, і якість послуг, які надаються, і так далі», – наголосив представник Міноборони.
Напередодні заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив, що Міноборони розірвало договори із компаніями, які пов’язані з Ігорем Гринкевичем. Згодом він уточнив, що ще одна угода продовжує діяти.
Печерський райсуд Києва 30 грудня минулого року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою львівському бізнесмену з можливістю внести заставу у розмірі понад 429 млн. гривень.
За даними ДБР, львівського бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів США одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.
У ДБР повідомили, що кілька місяців тому порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн, однак багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами. У бюро кажуть, що за попередніми оцінками, сума збитків може сягати понад 1 млрд грн.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). У ДБР не уточнювали прізвища бізнесмена, але, за даними ЗМІ, йдеться про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалась в умовах чинного законодавства.
Румунія, Болгарія і Туреччина підпишуть меморандум про операцію з розмінування Чорного моря
Міністри оборони Румунії, Болгарії й Туреччини мають намір підписати угоду про створення групи, яка буде контролювати спільні операції з розмінування в їхніх територіальних водах у Чорному морі, повідомили 10 січня представники влади Румунії і Болгарії.
Міністри 11 січня підпишуть у Стамбулі меморандум про взаєморозуміння щодо створення Військово-морської групи з протимінних заходів у Чорному морі (MCM Black Sea), яка контролюватиме операції місій із розмінування, повідомили офіційні особи.
«Діяльність MCM Black Sea носить виключно мирний характер і не спрямована проти будь-якої іншої країни», – заявили в Міноборони Болгарії.
«Очікується, що це допоможе покращити взаємодію і добросусідські відносини між учасниками, не замінюючи присутність НАТО і діяльність зі стримування й оборони в районі Чорного моря, що триває», – додали в міністерстві.
Міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер оголосив минулого місяця, що меморандум буде підписаний 11 січня після місяців переговорів між країнами-членами НАТО.
Міністр оборони Румунії Ангел Тілвар підтвердив, що візьме участь у підписанні меморандуму разом зі своїми болгарським і турецьким колегами.
Текст угоди не був оприлюднений, але джерело в НАТО повідомило Румунській службі Радіо Свобода, що угода передбачає розмінування територіальних вод Румунії, Болгарії і Туреччини їхніми власними засобами і, можливо, розмінування виключних економічних зон.
«Інші союзники також можуть брати участь з іншими активами, і це великий виграш для Румунії», — сказало джерело.
Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сказала Румунській службі Радіо Свобода, що хоча перший етап проєкту є «тристороннім», він відкритий для участі інших партнерів.
В операції будуть задіяні кораблі розмінування, патрульні кораблі, гелікоптери і безпілотники. Очікується, що Туреччина відіграватиме найбільшу роль, оскільки вона має найбільше кораблів, здатних виконувати операції з розмінування. Румунія візьме участь із кораблями для розмінування, гелікоптерами, безпілотниками і водолазами.
Міни в Чорному морі, встановлені Росією, поставили під загрозу судноплавство й ускладнили спроби України прорвати російську морську блокаду. У другій половині 2023 року були інциденти, коли міни викидало на береги Румунії і Болгарії або через них були пошкоджені судна у морі.
Останній відомий інцидент стався 27 грудня, коли вантажне судно, яке прямувало в український порт для завантаження зерна, натрапило на міну і на борту спалахнула пожежа. За даними української влади, двоє людей були поранені.
Оголошуючи про досягнення домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, 16 грудня Гюлер заявив, що міни досягли турецьких проток. «Через українсько-російську війну і в українських, і в російських портах є міни. Через течії вони також доходять до наших проток», – сказав міністр.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України в Чорному морі було знищено майже 90 плавучих мін, більшість із них українськими силами. Румунські військово-морські сили знищили п’ять мін.
Залужний: війська РФ намагаються наступати на всіх напрямках, ЗСУ відбивають всі атаки
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що російські загарбники намагаються наступати на всіх напрямках, українські захисники відбивають всі атаки.
Як написав він у фейсбуці, попри тиск, українські воїни відбивають російські атаки та завдають значних втрат противнику у живій силі та техніці.
Залужний провели продуктивну роботу із командирами бригад, які виконують завдання на Куп’янському напрямку.
«Визначили послідовність наших кроків з урахуванням постійної зміни оперативної обстановки, спроможностей, а також ухвалили рішення для забезпечення першочергових потреб підрозділів», – написав він.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, протягом доби на фронті відбулось 42 бойових зіткнення. Українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Авдіївському.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) оцінював, що російські війська можуть активізувати зусилля із захоплення Куп’янська Харківської області найближчими тижнями, а російське угруповання на куп’янському напрямку виглядає більш придатним для проведення інтенсивних наступальних зусиль, ніж деінде в Україні або вздовж міжнародно визнаних кордонів України.
Російські війська обстріляли Херсонщину, двоє людей поранені – ОВА
Двоє жителів села Червоний Маяк на Херсонщині були поранені внаслідок російського обстрілу, повідомила обласна військова адміністрація ввечері 10 січня.
«Внаслідок обстрілу пошкоджено щонайменше сім житлових будинків. Постраждало подружжя: чоловік 1959 року народження і жінка 1967 року народження. У них діагностували поранення кінцівок і вибухові травми», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, потерпілих доправили до медичного закладу.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 10 січня відбулось термінове засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів, яку Київ скликав у звʼязку з масованими ракетними обстрілами 29 грудня та на початку січня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі.
Головував на зустрічі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, представники України – командувач Повітряних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук та заступник міністра внутрішніх справ Олексій Сергєєв доєдналися у режимі відеоконференції та проінформували послів НАТО про тип ракет, які використовувала Росія, куди цілила і яким чином партнери з альянсу можуть допомогти Україні протистояти російським ракетним ударам.
«Прозвучали деякі анонси від певних країн вже про нові пакети військової допомоги. Я думаю, що це хороша новина на початку нового року», – повідомила за результатами засідання посол України в НАТО Наталія Галібаренко.
«Так само прозвучали анонси від окремих країн про те, що буде збільшено їхні внески до комплексного пакету допомоги НАТО. Це той інструмент, який вже два роки війни дозволяє нам, наприклад, задовольняти наші першочергові потреби, тобто, умовно, купувати антидрони, пальне, мастила для техніки, турнікети, медикаменти. В перспективі це буде інструмент, в рамках якого будуть йти проекти гуманітарного розмінування з відновлення певних інфраструктурних, військових проектів, об'єктів на території України. І так само в рамках комплексного пакету допомоги одним з проєктів буде побудова разом з НАТО інтегрованих систем ППО в Україні», – розповіла вона.
Генеральний секретар Йенс Столтенберг заявив, що Альянс буде продовжувати підтримувати «хоробрих українців у протистоянні загарбницькій війні Росії».
Країни-члени Альянсу наразі купують до 1000 ракет ППО Patriot, щоб, серед іншого, «продовжити зміцнювати протиповітряну оборону України». Німеччина нещодавно поставила в Україну системи ППО Patriot і Skynex, а також додаткові ракети для ППО IRIS-T, а Велика Британія надсилає в Україну близько 200 ракет ППО, зазначається у прес-релізі НАТО.
«НАТО рішуче засуджує російські ракетні та безпілотні атаки на українських цивільних, у тому числі зі зброєю з Північної Кореї та Ірану. Другий рік поспіль Путін намагається виснажити Україну масовими ударами, але йому це не вдається. Російська кампанія жорстокості лише посилює рішучість України. Поки Москва посилює свої удари по українських містах і цивільному населенню, союзники по НАТО посилюють протиповітряну оборону України», – зазначив генсек НАТО Єнс Столтенберґ.
Формат засідань Рада Україна-НАТО був заснований на саміті НАТО в липні 2023 року і слугує майданчиком для спільних консультацій, рішень і взаємодії між НАТО та Україною. В рамках цього формату Київ отримав право самостійно скликати зустрічі з партнерами НАТО в разі потреби.
Росія втратила в Україні ще двох полковників. Як це впливає на армію агресора?
Два полковники за два дні втратила російська армія у війні з Україною, повідомляють російські військові та пропагандистські телеграм-канали РФ. 4 січня під час удару по командному пункту в окупованому Криму загинув Вадим Ісмагілов, командир третього радіотехнічного полку четвертої гвардійської армії, який називали «очима Кримського ППО», а за два дні, 6 січня – Арман Оспанов, який очолював бронетанкову службу повітряно-десантних військ (ВДВ). Чому мовчить про ці втрати Міноборони Росії, і як вони вплинуть на російську армію?
Члени Радбезу ООН кажуть, що Росія використовує свою позицію в ООН, купуючи ракети у КНДР
Сім членів Ради Безпеки ООН 10 січня звинуватили Росію в тому, що вона використовує своє становище як постійного члена Ради, купуючи північнокорейські ракети та атакуючи ними Україну в порушення резолюцій ООН, схвалених Радою.
«Експорт зброї з КНДР до Росії грубо порушує численні резолюції Радбезу ООН, які забороняють державам-членам ООН закуповувати зброю або пов’язані з ними матеріали у КНДР…Кожне порушення робить світ набагато небезпечнішим. І постійний член Радбезу, який охоче йде на ці порушення, демонструє явне використання свого становища», – йдеться в заяві постійних членів Ради – Британії, Франції та США.
Разом з Україною заяву підтримали також непостійні члени Японія, Мальта, Словенія та Південна Корея.
До складу Радбезу ООН входять п’ять постійних членів – Велика Британія, Китай, Росія, США, Франція – і десять членів, що обираються на два роки.
Москва наразі на цю заяву не реагувала.
У заяві вказується, що 30 грудня 2023 року, 2 січня та 6 січня 2024 року Росія здійснила кілька хвиль авіаударів по Україні, в результаті яких загинули десятки людей, сотні поранені – ці атаки були здійснені, зокрема, з використанням балістичних ракет і пускових установок балістичних ракет, закуплених у КНДР.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.
Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.
Перед цим Сполучені Штати заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася.
Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. Зростання активності, казали експерти, «ймовірно, вказує на постачання Північною Кореєю зброї та боєприпасів до Росії».
Російські війська протягом доби завдавали понад 20 авіаударів і намагалися прорвати оборону українських військ біля Мар’їнки та Новомихайлівки на Донеччині, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога біля Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де противник 7 разів намагався прорвати оборону наших військ та здійснив понад 20 авіаційних ударів в районі Новомихайлівки Донецької області», – йдеться у вечірньому зведенні.
Загалом протягом доби на фронті відбулось 42 бойових зіткнення. Українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Авдіївському.
За даними штабу, на цьому напрямку українські захисники відбили 9 атак біля Новобахмутівки, Авдіївки, Сєверного та ще 10 атак неподалік Первомайського та Невельського Донецької області.
На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили 5 атак біля Синьківки, де ворог намагався прорвати українську оборону, на Лиманському – 3 атаки східніше Тернів та Веселого Донецької області, на Бахмутському – атаку поблизу Кліщіївки, а на Запорізькому – 4 атаки поблизу Роботиного та західніше Вербового, де противник безуспішно намагався відновити втрачене положення, додають у Генштабі.
«Росія вже програла цю Авдіївську битву» – офіцер батальйону «Свобода»
Увесь перший тиждень січня 2024 року армія Росії продовжувала штурмувати Авдіївку – у зведеннях Генштабу повідомлялося про десятки атак щодня на північ і південь від напівоточеного міста. Утім, якихось серйозних просувань армії агресора досягнути за цей час не вдалось. Що дозволяє ЗСУ тримати багатотисячне військо РФ майже на тих рубежах, що і в кінці минулого року? Чому захисники Авдіївки почали називати дії російських солдатів на напрямку «хаотичними», а також кажуть, що противник там любить здаватися у полон? Та наскільки погіршила оборону міста втрата Силами оборони контролю над Авдіївським так званим териконом на півночі та «промкою» на південь від міста?
Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів майор МВС та боєць батальйону «Свобода» 4-ї бригади Нацгвардії України Максим Морозов, який із побратимами тримає там рубіж оборони.
Харківщина, Донеччина: війська РФ «загрузли»? Фронт, мобілізація, «кейс Гринкевича»
- Про невдачі зимового наступу російської армії у Харківській та Донецькій областях пише німецьке видання Bild. Військовий оглядач Юліан Рьопке такі думки висловлює у публікації «Тисячі військових мертві, путінський зимовий наступ провалився». Як це відчувається на фронті? Чи є затишшя? Що відбувається на Бахмутському напрямку – деталі з місця подій. Що на фронті кажуть про мобілізацію?
- Верховна Рада України планує почати розглядати законопроєкт про мобілізацію у четвер, 11 січня, повідомив керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Урядовий законопроєкт продовжують вивчати і обговорювати депутати. Якою буде фінальна версія? Які ідеї не підтримуватимуть категорично?
- А також чому на засіданні Верховної Ради так і не поставили на голосування постанову про звільнення депутатки Мар’яни Безуглої з посади заступниці голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки?
- Син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого підозрюють у хабарництві та оборудках при постачаннях для Міністерства оборони, уперше відреагував на скандал. На сторінці в Instagram Роман Гринкевич заявив, що діяльність його родини відбувалася нібито в умовах чинного законодавства, а сам скандал назвав «замовним». Деталі «кейсу Гринкевича» – від представника Міністерства оборони.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Влада підтвердила вибух в Кривому Розі
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак підтвердив вибух в Кривому Розі. Про це він написав у телеграмі.
За його словами, загиблих та поранених немає. Про пошкодження він не повідомляє.
Після оголошення повітряної тривоги у соцмережах близько 17:00 повідомили про звук вибуху в Кривому Розі.
Сергій Лисак також повідомив про роботу ППО у Синельниківському районі – військові знищили російську ракету.
Крім того, за даними місцевої влади, російські війська сьогодні з важкої артилерії тричі обстрілювали Нікопольщину, також застосовували дрони-камікадзе. Унаслідок цих російських атак постраждали 56-річний чоловік та 39-річна жінка – вони лікуватимуться амбулаторно.
Через російський удар 8 січня у Криворізькому районі постраждали 6 людей. Загалом на Дніпропетровщині внаслідок ракетних ударів по Кривому Рогу, Новомосковську та селу Надія Криворізького району загинула одна людина та 28 зазнали поранень, у тому числі постраждали четверо дітей.
За даними Повітряних сил ЗСУ, військові РФ вранці 8 січня випустили по Україні 51 ракету, 18 вдалося збити.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Засідання комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який мав сьогодні ухвалити рішення щодо основного та альтернативних законопроєктів про мобілізацію, перенесли на завтра у зв’язку з погодженням позиції по ньому на рівні лідерів фракцій. Про це на своїй сторінці в фейсбуці написала членкиня комітету, депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Фріз.
«Вкотре наголошу, що антиконституційний та корупційний законопроєкт від уряду має бути або відкликаний, або відправлений на доопрацювання. В цій редакції він є фатальною помилкою влади, яка намагається його продавлювати через Верховна Рада України в першому читанні», – написала вона.
За її словами, фракція «Європейська солідарність» наполягає «не лише на зміні змісту редакції та усунення антиконституційних та корупційних норм, а й на зміні суб’єкта подання цих змін».
Про продовження розгляду законопроєкту завтра також повідомив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк. Він припускає, що завтра, 11 січня, Рада може схвалити документ у першому читанні.
«Зараз збирають пропозиції від фракцій, які рекомендації включити в текст рішення комітету. Потім завтра на 9:00 ранку погоджувальну раду від фракцій. А на 10:00 вже збирають Комітет де буде (дуже ймовірно) винесене рішення прийняти урядовий закон в першому читанні + рекомендації, що виправити. Далі в 12:00 починається засідання і голосування за перше читання», – написав він у телеграмі.
Керівництво комітету, а також провладна фракція строки розгляду документа не коментували.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки 4 січня розпочав розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації. Депутати повідомляли, що обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів. Очікувалося, що 10 січня члени комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки будуть розглядати і голосувати рекомендації комітету до законопроєкту про мобілізацію.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
Білорусь відправила дітей з окупованих територій України на навчання зі своєю армією
Влада Білорусі відправила групу українських дітей, яка нещодавно прибула з окупованої території України, на навчання з білоруськими військовими, щоб навчити їх евакуюватися у разі пожежі, повідомило місцеве державне телебачення 10 січня.
У повідомленні йшлося про 35 дітей з окупованого Росією українського міста Антрацит на сході України, яких, за словами білоруської влади, відправили до білоруського міста Могильов.
Як повідомив державний телеканал «Беларусь 1», військові «вчать дітей, як поводитися в екстремальних ситуаціях». За даними телеканалу, дітьми опікуються співробітники Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Наприкінці грудня Олександр Лукашенко зустрівся з дітьми, привезеними з окупованих Росією районів України. Про кількість дітей тоді не повідомлялося.
Дослідження Єльського університету виявило, що понад 2400 українських дітей віком від 6 до 17 років були привезені до Білорусі з чотирьох українських регіонів, частково окупованих російськими військами. Білоруська опозиція закликала Міжнародний кримінальний суд притягнути Лукашенка та його чиновників до відповідальності за причетність до незаконного переміщення українських дітей.
У березні минулого року МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженого з прав дитини Марії Львової-Бєлової, звинувативши їх у воєнних злочинах – незаконній депортації дітей і незаконному переміщенні дітей з окупованих територій України до Росії. Москва ці звинувачення відкидає.
Білорусь є найближчим союзником Москви з початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, коли Лукашенко дозволив Кремлю використовувати територію його країни для вторгнення в Україну. Росія також розмістила частину своєї тактичної ядерної зброї в Білорусі.
Юрчишин: наразі Росія утримує в полоні 25 журналістів, які не є комбатантами
Народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин назвав захист прав журналістів одним із своїх пріоритетів на посаді голови комітету зі свободи слова – про це він заявив під час онлайн-розмови 10 січня, яку транслювала Комісія з журналістської етики.
«Тут два великих блоки. Перший – це пошук механізмів активізації звільнення полонених журналістів. У нас понад 25 ваших колег зараз перебувають у полоні за останніми даними. Це не комбатанти, це журналісти, які виконували свою роботу, і, за цивілізованими правилами ведення війни, не мали би бути в полоні в принципі, але факт є факт. Ми розуміємо, наскільки Росія не цивілізована і взагалі потоптала будь-які права людини», – сказав парламентар.
На його думку, це питання вимагає залучення міжнародної спільноти для привернення уваги до звільнення журналістів, а також підготовки притягнення до відповідальності винних у злочинах проти свободи слова в Міжнародному кримінальному суді. Юрчишин припустив, що це може вимагати уточнення низки понять в українському законодавстві.
Читайте також: Комітет захисту журналістів закликає Україну розслідувати погрози розслідувачу Батуріну
Водночас народний депутат додав: «не лише Росія, на жаль, заважає якісній роботі журналістів»:
«Ми маємо падіння розслідування злочинів проти журналістів майже на 80% у 2022 році порівняно з 2021 роком. Можна все пояснювати війною, але ми, як країна, яка йде в європейську спільноту, для якої цінність свободи слова є однією з основних, точно не маємо допускати такого».
Він повідомив, що комітет вже мав спілкувався щодо цього з Міністерством внутрішніх справ і планує комунікацію з Національною поліцією й Офісом генерального прокурора, а також анонсував слухання в комітеті стосовно розслідування справ про перешкоджання журналістській діяльності.
«Зараз чекаємо на дані по 2023 року, щоб вже говорити про власне актуальну інформацію», – додав депутат.
Читайте також: «Хочу найти»: Україна запустила проєкт для родичів російських полонених – у ГУР пояснили мету
Ще одним напрямком роботи він назвав доступ до інформації – «ми розуміємо, що під час війни це суттєво ускладнилося, але також розуміємо, що влада досить часто намагається зловживати тим, що країна у війні і не до ваших запитів».
За даними Інституту масової інформації, станом на початок листопада 2023 року, від початку широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Росія вбила 68 журналістів. 10 з них загинули під час виконання професійних обов’язків, 58 – як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань (з них 45 загинули як учасники бойових дій, 13 – унаслідок російських обстрілів або катувань).
9 грудня Верховна Рада призначила Ярослава Юрчишина головою комітету з питань свободи слова. До цього, з 2019 року, цю посаду обіймав член групи «Платформа за життя і мир» Нестор Шуфрич, обвинувачений у держзраді. 20 вересня парламент відкликав його з посади голови комітету. Перед тим суд обрав для Шуфрича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави. Депутата взяли під варту безпосередньо в залі суду.