Зеленський після зустрічі з Туском повідомив про новий оборонний пакет від Польщі
Польща планує новий оборонний пакет для України – про це заявив президент Володимир Зеленський 22 січня після зустрічі з польським прем’єр-міністром Дональдом Туском.
«Є новий польський оборонний пакет. Ми цінуємо таку незмінну допомогу. Є нова форма нашої взаємодії заради більшого масштабу закупівель зброї для українських потреб. Це польський кредит для України», – цитує Зеленського пресслужба Офісу президента.
Крім того, додав він, політики обговорили можливості щодо спільного виробництва зброї в майбутньому.
Зеленський також висловив вдячність Польщі за готовність почати роботу щодо двосторонньої угоди про безпекову співпрацю.
Читайте також: Дуда: «підтримка США – єдина надія на перемогу України»
Канцелярія Туска поширила його слова, за якими «ніщо так не будує взаємну повагу та дружбу, як самовіддана допомога в складні часи».
«Ви не самотні, також у тому сенсі, що ця боротьба триває в кожній європейській країні. Сьогодні будь-хто у вільному світі, хто прикидається нейтральним, дотримується рівної дистанції чи демонструє її до України та Росії, заслуговує на найтемніше місце в політичному пеклі», – заявив голова польського уряду.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибув до Києва раніше в понеділок. Він анонсував свій візит до України 12 січня, заявивши, що вестиме переговори щодо подальшої підтримки України та проблеми польських перевізників.
У Євросоюзі готують кількарічний пакет військової допомоги Україні на 20 мільярдів євро
Офіс Жозепа Борреля висунув пропозицію реформувати Європейський фонд миру, з якого країнам-членам ЄС відшкодовували вартість переданої Україні зброї, і створити на його базі спеціальний військовий фонд для України. Він поглине нинішні активи Європейського фонду миру (близько 6,5 мільярдів євро), й, окрім цього, щороку впродовж наступних чотирьох років поповнюватиметься на 5 мільярдів євро.
Неофіційний документ зовнішньополітичної служби ЄС, котрий, як у ньому йдеться, «базується на широкому обміні інформацією з державами-членами ЄС», з’явився у розпорядженні Радіо Свобода.
Кошти, як передбачає ідея, підуть на спільні закупівлі зброї для України та навчання її військових, і зробить військову допомогу більш структурованою й передбачуваною.
«Це матиме більшу цінність з точки зору надання більшої та кращої оперативної підтримки Україні, ніж це могло б бути у випадку, якби держави-члени діяли індивідуально», – зазначено у паперах.
«Не може бути компромісу щодо територіальної цілісності»: речник МЗС відповів на слова Фіцо
Речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко відреагував на останні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про необхідність «компромісу» між Росією та Україною.
«Не може бути компромісу щодо територіальної цілісності. Ні України, ні Словаччини, ні будь-якої іншої країни», – заявив Ніколенко 22 січня.
Він вказав на те, що Україна та її партнери докладають зусиль для звільнення українських окупованих територій, в тому числі щоб уникнути російського вторгнення до інших країн: «зокрема, і до Кошицького, Пряшівського та інших словацьких країв».
Читайте також: Словаччина відновить співпрацю з Росією та Білоруссю у сфері культури
«Давайте говорити відверто: без безпеки в Україні, не буде безпеки ні в Словаччині, ні в Європі загалом. Маємо спільними зусиллями наближати українську перемогу», – додав він.
Днями прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в своєму інтерв’ю заявив, що Україна нібито має погодитися на територіальні поступки Росії.
«Повинен бути якийсь компроміс. Чого вони (українці – ред.) чекають, що росіяни підуть з Криму, Донбасу і Луганська? Це нереалістично», – сказав він.
Цього тижня в Ужгороді заплановані переговори між прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцом і прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Напередодні зустрічі Фіцо висловив намір сказати українському прем’єру, що Словаччина блокуватиме вступ України до НАТО, оскільки, за його словами, він «загрожує Третьою світовою війною».
Гуменюк розповіла, як вибухи в окупованому Криму впливають на логістику армії Росії
Через вибухи в Криму логістика російських військ сповільнюється або тимчасово зупиняється й не забезпечує їхні потреби з необхідною інтенсивністю. Про це заявила керівниця об’єднаного прес-центру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Впливають (вибухи – ред.) на логістику досить потужно, тому що вона або сповільнюється, або припиняється на деякий час. Тобто вона не відповідає в такому разі інтенсивності потреб окупаційного війська. Коли потрібно поповнювати присутність на тому ж лівобережжі Херсонщини, ворог має очевидні складнощі», – сказала вона в ефірі українського національного телемарафону.
Крім того, зазначила Гуменюк, українські військові намагаються встановити вогневий контроль і над пунктами базування противника у Криму, і над шляхами, якими цей резерв може прямувати до лінії бойового зіткнення.
Читайте також: ISW про потоплений корвет «Тарантул» біля Севастополя: удари України по Криму наприкінці грудня виявилися успішнішими
«Вони усвідомлюють, що якщо не в самому пункті базування, то на шляху постачання цим резервам загрожує небезпека», – додала речниця.
Раніше Гуменюк прокоментувала масштабне відключення електрики у кількох містах Криму увечері 18 січня. Вона зазначила, що «ускладнення життя» військових об’єктів РФ, які живляться із загальної електроенергії півострова, є одним із завдань української армії.
Напередодні російська влада заявляла про «ракетну атаку» на окупований півострів.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
Україна залишається на порядку денному зустрічі Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, заявив високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель 22 січня.
Таким чином він відповів на питання кореспондентки Радіо Свобода, відео відповіді оприлюднила пресслужба голови дипломатії ЄС. За словами Борреля, ситуація в Україні буде першою в порядку денному.
«Той факт, що ми шукаємо рішення для ситуації на Близькому Сході, не означає, що ми не продовжуємо підтримувати Україну. Першим виступатиме міністр закордонних справ України», – сказав він.
Боррель додав, що міністри планують обговорити сталу підтримку України, а на неформальній зустрічі в Гімнічі з цього ж приводу зберуться міністри оборони.
«Не хвилюйтеся. Українцям немає про що хвилюватися. Європейська підтримка залишається такою ж сильною, як і завжди, і вона триватиме», – запевнив голова дипломатії ЄС.
Британська розвідка пояснила, як Україна змогла поновити судноплавство в Чорному морі
У грудні 2023 року українські порти експортували більше сільськогосподарської продукції, «ніж будь-коли після російського вторгнення», йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії.
У зведенні розвідників зазначається, що експорт перевищив щомісячні обсяги, досягнуті в рамках «зернової угоди», яка реалізується за посередництва ООН і Туреччини, коли кораблі піддавалися російським перевіркам.
«Україна досягла цього, оскільки не дозволила російському Чорноморському флоту діяти у західній частині Чорного моря, де він перебуває під загрозою з боку українських ракет та безпілотних надводних кораблів», – йдеться у повідомленні.
Дуда: «підтримка США – єдина надія на перемогу України»
Допомога з боку США є «єдиною надією на перемогу України у війні з РФ та водночас способом уникнути більшої війни і необхідності участі в ній американських військових», розповів президент Польщі Анджей Дуда в інтерв’ю телеканалу Fox News.
Таким чином він відповів на запитання журналістки про важливість підтримки США в той час, коли Конгрес обговорює пакет заходів, необхідних для продовження допомоги Україні.
«Тепер, якщо РФ виграє цю війну та нападе на іншу країну, це означало би ризик ще однієї великої війни в Європі. Тож лише США можуть допомогти уникнути спалаху такої війни, надаючи підтримку Україні», – сказав президент Польщі.
ОВА: російські війська вдарили по Краматорську, одна людина загинула
Російські війська обстріляли Краматорськ, заявив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 22 січня.
«Росіяни обстріляли місто близько 9:25, тип використаної зброї встановлюємо. На місці влучання загинув 49-річний чоловік, поранення отримала його 31-річна донька», – повідомив він у своєму телеграмі.
Філашкін додав, що навіть міста, віддалені від фронту в Донецькій області, небезпечні. Він закликав жителів регіону евакуюватися.
Країни НАТО розпочинають найбільші за останні десятиліття навчання
Північноатлантичний альянс розпочинає у понеділок, 22 січня, найбільші за останні десятиліття військові навчання Steadfast Defender 2024 («Непохитний захисник»).
У навчаннях візьмуть участь усі країни НАТО і країна-кандидат Швеція. Маневри, які триватимуть до кінця травня 2024 року, охоплять територію Європи від Норвегії до Румунії. Сценарій маневрів Steadfast Defender – напад Росії на територію союзників, який приводить у дію статтю п’яту договору НАТО про колективну оборону.
У навчаннях буде залучено близько 90 тисяч осіб. У Steadfast Defender-2024 також візьмуть участь понад 50 кораблів – від авіаносців до есмінців, понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників і щонайменше 1,1 тисячі бойових машин, включно зі 133 танками і 533 бойовими машинами піхоти.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі Крістофер Каволі заявив, що «навчання покажуть, що НАТО може проводити та підтримувати складні операції на суходолі, морі, в повітрі, кіберпросторі та космосі протягом кількох місяців, вздовж тисяч кілометрів, від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи і в будь-яких умовах».
За словами голови Військового комітету НАТО Роба Бавера, такий масштаб навчань – це демонстрація «нової готовності Альянсу».
Внаслідок обстрілу сталася пожежа на об’єкті у Харківській області – Міненерго
Станом на ранок 22 січня дефіциту в енергетичній системі не фіксується. Через обстріл силами РФ сталась пожежа на енергетичному об’єкті у Харківській області, йдеться у повідомленні Міністерства енергетики.
«Внаслідок ворожого обстрілу сталася пожежа на виробничому об’єкті АТ «Харківобленерго», знищено обладнання, працівники не постраждали. Протягом вихідних днів відновлено електропостачання 60 споживачам в області. Триває огляд мереж у чотирьох громадах після нових атак. В області залишається без світла майже 16 тисяч точок обліку», – розповіли у Міненерго.
Ситуація по областях, за даними енергетиків, наступна:
- на Дніпропетровщині внаслідок бойових дій знеструмлювалось понад 10 тисяч споживачів, усіх заживлено;
- у Донецькій області за добу заживлено 9 населених пунктів, які знеструмлювались через бойові дії, водночас через обстріли відключилось понад 70 споживачів. Залишається без напруги 73 населених пункти;
- на Запоріжжі за добу заживлено 870 споживачів, через технологічні причини без світла 5 населених пунктів.
- у Херсоні обстрілів близько 800 нових знеструмлень, всього в місті без світла залишається 4,3 тисячі споживачів, в області – 26 тисяч точок обліку.
- на Чернігівщині через технічні причини за добу знеструмлено майже 200 абонентів.
СБУ: жителя Миколаєва затримали за підозрою в зборі даних про військові шпиталі та Сили оборони
У Миколаєві затримали працівника місцевого комунального підприємства за підозрою в зборі розвідувальних даних для Росії, заявила Служба безпеки України 22 січня.
«Насамперед ворога цікавили локації військових шпиталів та інших медзакладів, де проходили лікування та реабілітацію українські захисники. Також він намагався виявити місця базування бойових підрозділів ЗСУ та з’ясувати про наявне озброєння», – йдеться в повідомленні.
Також затриманого звинувачують у створенні схеми оборонних пунктів поблизу мостів, якими могла рухатись військова техніка Сил оборони України. За даними СБУ, російські війська розраховували отримати від інформатора дані для підготовки ракетно-дронових ударів по військовій інфраструктурі Миколаєва.
Чоловіка затримали у його помешканні. Служба додає, що російські спецслужби зв’язалися з ним через його публічні «прокремлівські погляди».
Читайте також: «Збирав дані про базування ППО»: СБУ повідомила про затримання чергового інформатора ФСБ Росії
«Для виконання ворожих завдань фігурант об’їжджав місто на власному автомобілі та приховано фіксував локації «потрібних» об’єктів. Потім отримані відомості він позначав на електронних картах, про що «звітував» в анонімному чаті своєму російському куратору», – додає відомство.
Затриманому повідомили про підозру в несанкціонованому поширенні інформації про переміщення Збройних сил України. Він перебуває під вартою, йому загрожує 12 років тюрми в разі обвинувального вироку.
У грудні 2023 року Служба безпеки також повідомляла про затримання підозрюваного в роботі на російські спецслужби.
Російські війська постійно обстрілюють Миколаївську область. При цьому в листопаді 2022 року голова Миколаївської області Віталій Кім повідомив, що після звільнення частини Херсонщини безпекова ситуація в Миколаєві покращилася. Втім, місто й область все ще зазнають російських атак.
Генпрокурор: Гринкевича-молодшого затримали при спробі виїхати з України
П’ятого учасника справи про закупівлі одягу для Збройних сил затримали в Одесі – про це заявив генеральний прокурор Андрій Костін під час брифінгу 22 січня, передає пресслужба Офісу генерального прокурора.
Правоохоронці не називають імені затриманого, але обставини вказують на Романа Гринкевича.
За даними генерального прокурора, чоловіка затримали близько 6:50 у понеділок у Одесі при спробі виїхати за межі країни.
Читайте також: Прокуратура отримала дозвіл на затримання Гринкевича-молодшого
«За даними слідства, підозрюваний виїхав до міста Одеса орієнтовно 17 січня і з того часу готувався перетнути державний кордон та виїхати за межі країни. 19 січня за клопотанням прокурорів суд надав дозвіл на його затримання», – йдеться в повідомленні.
Печерський районний суд дозволив затримати п’ятого підозрюваного у справі про закупівлі одягу та білизни для військових 19 січня.
Раніше радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань повідомила Радіо Свобода, що Гринкевича-молодшого не могли затримати, тому що для цього бракувало доказів.
18 січня стало відомо, що ДБР оголосило в розшук Романа Гринкевича. Він є одним із п’яти підозрюваних у кримінальному провадженні про закупівлі одягу для Збройних сил. За даними слідства, сума закупівель сягала майже 1 мільярда гривень. Трьом іншим підозрюваним у Печерському районному суді Києва обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці з можливістю внесення застави розміром у 500 мільйонів гривень.
Читайте також: Прокуратура: суд завершив обрання запобіжних заходів трьом фігурантам справи про закупівлі для ЗСУ
Головний фігурант справи – бізнесмен Ігор Гринкевич – перебуває під вартою з кінця грудня 2023 року. Його затримали під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній у ході розслідування кримінального провадження. Тоді Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).
17 січня Ігорю Гринкевичу повідомили підозру у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. П’яти членам організації, яку, як стверджують в ДБР, створив Ігор Гринкевич, повідомили про підозру у створенні та участі у злочинній організації, у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалася в рамках чинного законодавства. Сам скандал він назвав «замовним».
Цивільних у Крохмальному немає, а у сил РФ там була «весела нічка» – Фітьо
У захопленому російськими силами селі Крохмальному на Харківщині немає цивільних, населений пункт повністю знищений. Проте, російські війська мали там «веселу нічку». Про це в етері Радіо Свобода (проєкту Свобода.Ранок) сказав начальник служби зв’язків з громадськістю Командування Сухопутних військ Збройних сил України, підполковник Володимир Фітьо.
«Це є малесеньке таке село, де до широкомасштабного вторгнення РФ мешкало 45 людей. Це село повністю знищено, відповідно там живого місця немає. І залишатися нашим захисникам боронити якісь розвалини вже не було можливості, це б ставило під загрозу їхні життя. Для цього було обладнані кращі позиції, більш захищені, куди вони перемістилися. Цивільних там вже взагалі не було. І Крохмального як такого, вже немає. Тому що всі будинки там практично вже знищені», – каже Фітьо.
Канцелярія Туска повідомила, що він прибув до Києва
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибув до Києва, повідомила його канцелярія вранці 22 січня.
Пресслужба голови уряду оприлюднила фото Туска на тлі потягу «Укрзалізниці».
«Прем’єр Дональд Туск починає візит до Києва, де зустрінеться з президентом Зеленським і прем’єром Шмигалем», – йдеться в повідомленні.
Польський прем’єр-міністр анонсував свій візит до України 12 січня. Він повідомляв, що вестиме переговори щодо подальшої підтримки України, проблеми польських перевізників.
Влада прифронтових регіонів повідомила про постраждалих через російські обстріли за добу
Протягом доби внаслідок російських обстрілів загинули двоє цивільних жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 22 січня.
«За 21 січня росіяни вбили двох жителів Донеччини: у Кураховому і Красногорівці. Ще чотири людини в області за добу дістали поранення», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Філашкін нагадав, що точна кількість загиблих у Маріуполі та Волновамі наразі невідома.
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив, що російська армія обстріляла з артилерії та мінометів понад 20 населених пунктів області, а також завдали авіаційних ударів по Чугуївському та Куп’янському районах.
Читайте також: Українські військові заявили про непричетність до удару по ринку в Донецьку
«О 12:15 ворог завдав удару по селу Піщане Куп’янського району. Внаслідок обстрілу загинув 74-річний чоловік», – заявив він.
Також поранення через удар, попередньо, ФАБ зазнала 74-річна жителька села Вільхуватка.
Про обстріли своїх регіонів також повідомляли голови Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Зокрема, на Запоріжжі відомо про руйнування двох житлових будинків. За даними місцевої влади, ніхто з цивільних за добу не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні дні Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Росія тримає у Чорному морі 13 кораблів: у ВМС розповіли, скільки серед них носіїв «Калібрів»
Станом на 8 годину ранку, 22 січня, у Чорному морі Росія тримає 13 бойових кораблів, повідомляють у фейсбуці Військово-морські сили Збройних сил України.
За даними українських військових, у Чорному морі РФ розмістила два носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 14 ракет.
Відомо також, що в Азовському та Середземному морях перебувають по одному російському кораблю, ракетоносії на них відсутні.
Російська армія залишиться без пального: значення удару по «Новатек»
- Ситуація на фронті станом на ранок 22 січня 2024 року
Російські сили захопили село Крохмальне на Куп'янському напрямку Харківської області. Заявили в Міноборони РФ. В ЗСУ ж кажуть, що це «тимчасове явище», оскільки лінія фронту щоденно зміщується. Про ситуацію на фронті, цей населений пункт та динаміку.
- Мінюст хоче дозволити засудженим іти до лав ЗСУ
Мін'юст хоче аби всі бажаючі засуджені могли мобілізуватися до лав ЗСУ. Там кажуть, що у відомстві вже розробили пропозиції змін до законодавства і передали їх в комітети Верховної Ради.
Як можуть змінитися правила для цієї категорії громадян? Що відомо про зміни до мобілізації на цей момент?
- Російська армія залишилася без пального?
Російський завод «Новатек», що знаходиться на узбережжі Балтійського моря припинив операції після атаки українських безпілотників. Про це повідомляє Bloomberg.
Як це вплине на експорт РФ? І чи зупинить це постачання пального для армії РФ?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Ранок:
Росія втратила за добу ще 830 військових і понад 10 танків – нові дані ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 376 860 своїх військових, за останню добу – 830, повідомив вранці 22 січня Генштаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат у Генштабі повідомили про такі:
- танків – 6192 (+11 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11489 (+23)
- артилерійських систем – 8896 (+21)
- РСЗВ – 968
- засобів ППО – 657 (+2)
- літаків – 331
- вертольотів - 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня - 6961 (+25)
- крилатих ракет – 1819 (+1)
- кораблів/катерів – 23
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 11891 (+29)
- спеціальної техніки – 1397 (+5)
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
«Дивовижний талант ЗСУ»: американський генерал оцінив досягнення та ризики України
Які успіхи демонструють ЗСУ? Що такого роблять Сили оборони України, чого ніколи ніхто не робив? Як довго Україна зможе оборонятися у разі припинення підтримки Заходу? У чому полягає провал російським ВПС? Що робить і може ще зробити НАТО для України? Чого Україні очікувати від ювілейного 75-го саміту НАТО у Вашингтоні? Чи є загроза того, що США можуть вийти з НАТО? Про це «Голос Америки» розпитав колишнього командувача американських Сухопутних сил в Європі, генерала у відставці Бена Годжеса.
Бен Годжес, колишній командувач сил НАТО у Європі: Тут є три речі. По-перше, це нагадування, що Росії досі не вдалося досягти переваги в повітрі.
Навіть за 10 років війни з величезними перевагами вони не змогли отримати перевагу в повітрі ні над Україною, ні над будь-якою з окупованих територій. Це неймовірний провал російських ВПС.
По-друге, я думаю, що це відображення якості та можливостей українських ППО.
Вони отримали обладнання, і їм вдається робити більше з того, що вони отримують, ніж будь-хто коли-небудь вважав можливим. Я маю на увазі, що це дивовижний талант Українських Збройних сил.
Україні доведеться придумати, як вона забезпечуватиме командування та контроль цими F-16
По-третє, втрата [Росією] цих спроможностей є значною, оскільки це ще більше ускладнює координацію дій російських ВПС щодо виявлення української ППО тощо.
Але також результат цієї ситуації є нагадуванням для України, що коли Україна отримає винищувачі F-16, а йдеться не лише про один літак. Україні доведеться придумати, як вона забезпечуватиме командування та контроль цими F-16, коли вони їх отримають.
Очевидно, що у них не буде А-50 (з дальнім радіолокаційним виявленням) чи чогось подібного, або системи АВАКС. А все-таки вони повинні будуть якось це забезпечити.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 15 січня офіційно підтвердив, що Повітряні сили ЗСУ знищили літак РФ дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22.
– Ви кажете, що ЗСУ пристосовують наявні системи озброєння для виконання завдань. Які системи озброєння могли використати ЗСУ для збиття саме цих двох цінних російських літаків? Адже американські Patriot надто цінні, щоб наближати їх до окупованої території, щоб дістати Азовського моря, де був збитий А-50?
– Знаєте, що обміняти одну ракету Patriot на літак А-50 – це дуже хороший обмін, лише одну ракету Patriot.
Україна повинна мати можливості вражати цілі на кожному квадратному метрі окупованої Росією України
Зрештою, Україна повинна мати можливості вражати цілі на кожному квадратному метрі окупованої Росією України, а це означає кожен квадратний метр Криму, кожен квадратний метр Донеччини.
Україні потрібні можливості, щоб досягти такої відстані, щоб вражати аеродроми, морські порти, логістичні об’єкти, місця запуску безпілотних літальних апаратів – усе, щоб запобігти можливості Росії діяти на окупованій Росією території.
Я думаю, що F-16, коли вони прибудуть і коли українські сили будуть готові їх використати, вони зроблять це таким чином, щоб також допомогти стримувати або перемогти російські ВПС.
Радіо Свобода Weekly: В ISW прокоментували заяву Медведєва, що Росія проти «існування України»
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
ISW: остання заява Медведєва щодо України – сигнал про те, що Москва не зацікавлена в переговорах з Києвом
Американський Інституту вивчення війни (ISW) зазначає, що заява заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва щодо України від 17 січня «є одним з багатьох нещодавніх сигналів від високопоставлених російських чиновників, включно з президентом Володимиром Путіним, про те, що Путін і Кремль не зацікавлені в добросовісних переговорах з Україною і що максималістські цілі Путіна у війні в Україні залишаються незмінними», – йдеться у звіті.
«Непрозорість Медведєва може бути умисною, оскільки нечітко визначена концепція «історичних російських територій» дозволяє Кремлю переслідувати експансіоністські цілі будь-де і будь-коли на широкій території, включаючи Центральну Азію, Кавказ і частину Східної Європи. Наголос Медведєва на знищенні будь-якої Української держави на цих «історичних російських територіях» може свідчити про те, що деякі суб’єкти в Кремлі надають пріоритет експансіоністським цілям, а не визначеній меті зміни режиму, що міститься в закликах до «денацифікації» України», – йдеться у звіті ISW.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медвєдєв 17 січня заявив, що існування України є постійним приводом для військових дій з боку Росії. Більше про це тут