Росія втратила за добу понад 800 військових і 31 артсистему – нові дані Генштабу ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російських військ за добу вранці 4 лютого.
За даними командування, російські війська втратили близько 810 людей особового складу за добу. Загальні російські втрати, за оцінкою, протягом війни в Україні сягнули 388 750 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки за добу:
- танків – 6343 (+2 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11818 (+13)
- артилерійських систем – 9331 (+31)
- РСЗВ – 979
- засобів ППО – 663
- літаків – 332
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7173 (+12)
- крилатих ракет – 1848 (+1)
- кораблів/катерів – 24
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн - 12393 (+41)
- спеціальної техніки = 1479 (+6)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
31 січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні.
За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Росія «піддала жорсткій цензурі» акцію протесту дружин за повернення додому мобілізованих – ISW
Росія «піддала жорсткій цензурі» акцію протесту дружин мобілізованих солдатів, яка відбулася у Москві 3 лютого, йдеться у звіті американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики кажуть, що «таким чином, влада РФ намагається придушити ймовірне відновлення ширшого громадського руху на підтримку російських солдатів і проти режиму диктатора Володимира Путіна».
Зазначається, що 3 лютого учасники російського громадського руху «Шлях додому» поклали квіти до Могили Невідомого солдата в Москві, а опісля провели акцію протесту на прилеглій Манежній площі з нагоди 500 днів від початку часткової мобілізації, оголошеної президентом РФ у вересні 2022 року.
Американські експерти наголошують, що російські провладні ЗМІ здебільшого не висвітлювали цю подію, але повідомили, що «прокуратура Москви застерегла від відвідування акції протесту, маючи на увазі, скоріш за все, саме акцію «Шлях додому».
Водночас за даними ISW, опозиційні російські ЗМІ «детально висвітлили цей протест, в якому, за підрахунками, взяли участь близько 200 осіб». Вони повідомили, що поліція Москви затримала 27 осіб, більшість із яких були російськими та іноземними журналістами, кажуть аналітики.
Опозиційні ЗМІ також повідомили, що «пізніше влада відпустила затриманих без висунення звинувачень, і що деякі члени акції протестували біля відділку міліції за звільнення усіх затриманих».
«Російська поліція дозволила протестувальникам «Шлях додому» пізніше відвідати передвиборчий штаб Путіна (президента Росії Володимира Путіна – ред.) та від руки написати звернення до нього з проханням повернути мобілізованих додому», – кажуть в ISW.
Однак «штаб дозволив зробити це лише невеликим групам мітингувальників та суворо обмежив доступ ЗМІ до висвітлення цього процесу», зазначають у зведенні.
«Ймовірно, російські правоохоронні органи навмисне затримували журналістів, а не протестувальників, аби обмежити висвітлення події, позбавивши організацію «Шлях додому» статусу «платформи для мучеництва» в інформаційному просторі через арешти її членів», – йдеться у звіті ISW.
У Росії акції за повернення мобілізованих проводить рух «Шлях додому». Після останньої акції в Санкт-Петербурзі дружини мобілізованих заявили про тиск із боку співробітників силових структур, зазначає телеканал «Дождь». До цього учасниці руху «Шлях додому» говорили про тиск із боку влади різних регіонів.
У вересні 2022 року влада Росії оголосила так звану часткову мобілізацію на війну проти України. За офіційними даними, призвали близько 300 тисяч людей. Указ про мобілізацію досі є чинним. Представники російської влади неодноразово заявляли, що мобілізовані залишаться в армії до кінця так званої «спеціальної військової операції».
Востаннє масштабні протести в Росії були після оголошення Путіним так званої часткової мобілізації у вересні 2022 року.
Сили РФ «активно штурмують» населені пункти на північ та південь від Авдіївки – Генштаб ЗСУ
В Україні за добу відбулось 66 бойових зіткнень, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 4 лютого.
За даними військових, сили РФ «активно штурмують» населені пункти на північ та південь від Авдіївки та на Мар’їнському напрямку в Донецькій області.
Відомо, що на Куп’янському напрямку ЗСУ відбили 5 атак російських військових біля Синьківки та Іванівки Харківської області.
«На Лиманському напрямку Сили оборони відбили 8 атак окупантів у районах Серебрянського лісництва, Білогорівки Луганської області, Тернів і Ямполівки Донецької області», – розповіли у ЗСУ.
Водночас на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 3 атаки неподалік від Богданівки та Кліщіївки Донецької області.
«На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 27 атак ворога біля Новокалинового й Авдіївки та ще 3 атаки поблизу Первомайського Донецької області», – кажуть у ЗСУ.
Також, за даними Генштабу, на Мар’їнському напрямку ЗСУ продовжують стримувати сили РФ неподалік Красногорівки, Георгіївки та Новомихайлівки Донецької області, де відбито 7 атак.
«Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по 12 районах зосередження особового складу противника. Підрозділами ракетних військ завдано ударів по 1 району зосередження особового складу та 1 артилерійському засобу противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Фотодокази війни Росії проти віри і духовності показали у Вашингтоні
Хрести на підлозі посеред уламків цегли та «поранені» обстрілами ікони – так виглядають майже пів тисячі українських храмів після російських атак.
Понівечені Росією церкви, монастирі, мечеті й синагоги демонструють, наскільки цинічним є її масштабне вторгнення в Україну, наголосили у Вашингтоні під час відкриття виставки «Зруйновані храми України». Її відкрили в рамках Українського тижня у Вашингтоні, коли українські активісти та неурядові організації проводять низку подій та зустрічей у столиці США, щоб привернути увагу до російської війни в Україні.
Читайте про це за лінком
Окремо від України. У Конгресі США наступного тижня проголосують за допомогу Ізраїлю
Наступного тижня Палата представників США голосуватиме за законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів, розповів спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон.
Як заявив Джонсон, «такий крок необхідний для швидкого отримання допомоги Ізраїлю в його боротьбі з «Хамасом» (угрупованням, визнаним США та ЄС терористичним – ред.) у Секторі Гази».
Він зауважив, що «зараз США немає часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
«Цю пропозицію незабаром оприлюднить Сенат після тривалих переговорів», – сказав Джонсон.
Законопроєкт, за який голосуватимуть, передбачає кошти на ізраїльські системи протиракетної оборони «Залізний купол» і «Залізний промінь», а також на військові операції США на Близькому Сході та «посилений захист американського персоналу в посольствах».
«Хоча Сенат, схоже, готовий нарешті оприлюднити текст свого додаткового пакета після місяців закритих переговорів, їхнє керівництво усвідомлює, що, не включивши Палату представників у свої переговори, вони позбавили можливості швидкого розгляду будь-якого законодавства», – попередив Джонсон.
Проте, за його словами, законопроєкт не матиме компенсаційних скорочень витрат, на відміну від законопроєкту про допомогу Ізраїлю на 14 мільярдів доларів, який був ухвалений Палатою представників через заперечення Демократичної партії.
Раніше, 2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорена процедура розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
Єрмак зустрівся з французькою делегацією: говорили про безпеку і формулу миру
У суботу, 3 лютого, керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів зустріч із делегацією Францією, йдеться в повідомленні пресслужби відомства.
За даними Офісу президента, «сторони обговорили широкий спектр актуальних питань міжнародного та двостороннього порядку денного».
Відомо, що до складу делегації увійшли дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, керівник військового штабу президента Франції Фаб’єн Мандон, радники президента Франції Ксав’є Шатель і Бертран Бюшвальтер.
Зазначається, що «основну увагу приділили безпековій ситуації та першочерговим потребам Сил оборони України для протистояння російській агресії».
Керівник Офісу президента подякував Франції за «потужну оборонну допомогу Україні під час російської агресії».
«Франція демонструє незмінну підтримку України і таким чином наближає нашу спільну перемогу та зміцнює безпеку у Європі. Наше стратегічне партнерство надалі посилюється», – наголосив Єрмак.
Сторони підтвердили зацікавленість у «посиленні співпраці оборонних підприємств двох країн. Крім того, співрозмовники обмінялися думками щодо імплементації формули миру та підготовки до проведення Саміту миру найближчим часом».
«Українська формула миру – це реальний алгоритм забезпечення справедливого миру, подолання наслідків війни та недопущення нової агресії. Ми цінуємо підтримку Франції в реалізації формули та її просуванні серед країн Глобального Півдня», – зазначив керівник ОП.
У межах візиту французької делегації також відбувся «черговий раунд переговорів із Францією щодо укладення двосторонньої угоди про надання Україні безпекових гарантій», повідомили в Офісі президента.
У січні канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що Берлін і Київ невдовзі можуть узгодити угоду про безпекові зобов’язання відповідно до Рамкової декларації «Групи семи», яку ухвалили на саміті НАТО в липні 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.
Зеленський за підсумками розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном 18 січня повідомив, що лідери країн доручили політичним і військовим радникам, зокрема, прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії в межах Вільнюської декларації G7.
ДСНС: російські військові атакували Нікополь, пошкоджена пожежна частина
На Донеччині у Покровську через удар російської армії пошкоджена пожежно-рятувальна частина, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«Сьогодні ввечері (3 лютого – ред.) російські війська обстріляли місто Покровськ. Вибуховою хвилею пошкоджено 3 ролетних воріт у гаражі, скління вікон та двері в одному з приміщень частини», – зазначили у ДСНС.
Серед особового складу, за даними служби, ніхто не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Протягом доби відбулось 45 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Протягом дня авіація Сил оборони завдала ударів по 12 районах зосередження особового складу російських військових, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ.
Протягом доби відбулось 45 бойових зіткнень, кажуть у ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку нашими захисниками відбито 2 атаки ворога в районах населених пунктів Синьківка, Іванівка Харківської області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ. Також ворог завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів: Куп’янськ, Іванівка, Кислівка, Табаївка, Піщане Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 15 населених пунктів, зокрема: Синьківка, Іванівка, Кислівка, Котлярівка Харківської області», – повідомили у Генштабі.
Водночас, на Бахмутському напрямку Силами оборони відбито 3 атаки російських військ в районі населених пунктів Богданівка та Кліщіївка Донецької області, «де ворог безуспішно намагався покращити тактичне положення». Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема: Григорівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 20 атак ворога в районі населеного пункту Авдіївка та ще 3 атаки в районі Первомайського Донецької області, де ворог за підтримки авіації намагався прорвати оборону наших військ. Також противник завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Олександропіль Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів противника зазнали понад 15 населених пунктів, серед них: Новобахмутівка, Бердичі, Степове, Авдіївка, Первомайське Донецької області», – йдеться в зведенні Генштабу ЗСУ.
Українські військові кажуть, що «підрозділами ракетних військ завдано ударів по 1 району зосередження особового складу та 1 артилерійському засобу противника».
Важливо робити все, щоб Україна могла завдавати поразок Росії – Зеленський
Президент Володимир Зеленський звернувся до всіх країн-партнерів та подякував їм за підтримку України. Водночас він нагадав про важливість і надалі співпрацювати, «щоб Росія не виграла війну», йдеться в його вечірньому зведенні 3 лютого.
«Хочу подякувати зараз усім партнерам України, які підтримували і продовжують підтримувати нашу державу. Триває робота із командами європейських держав щодо посилення України, нових оборонних пакетів, нових безпекових рішень», – зазначив глава держава.
Він нагадав, що за останній тиждень Україна отримала велику кількість підтримки від партнерів. Однак, за словами Зеленського, «важливо, щоб й надалі вона не припинялась».
«Війна розпочата Росією на українському фронті, але її мішенню є не тільки наша держава, не тільки наша незалежність. І тому безумовно важливо зберігати максимальну консолідацію вільного світу й робити все можливе та неможливе, щоб Україна могла завдавати поразок Росії. Іншого Москва не розуміє», – вважає Зеленський.
Раніше, 1 лютого, лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
У Лисичанську під обстріл потрапила пекарня: окупанти кажуть про постраждалих і загиблих
В окупованому Лисичанську внаслідок обстрілу начебто обвалилася двоповерхова будівля пекарні, є загиблі та постраждалі, йдеться в повідомленні Міністерства надзвичайних справ Росії у суботу, 3 лютого.
«На цю мить триває обстеження та розбір завалів, у тому числі із застосуванням спецтехніки», – йдеться у повідомленні.
Очільник підконтрольного Москві угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник каже, що «під завалами можуть залишатися кілька десятків мирних жителів».
Згодом рятувальники повідомили про 8 постраждалих і 2 загиблих внаслідок обстрілу. Під завалами «можуть залишатися понад 40 людей», додали в МНС РФ.
«Зараз відомо про 8 мирних жителів, які отримали поранення при ударі українських військ по пекарні в Лисичанську. Троє людей передано до однієї з лікарень на амбулаторне лікування, ще одна людина - в реанімації. Решту поранених госпіталізовано до медзакладів», – розповіли у Міністерстві охорони здоров’я Росії.
Окупанти традиційно звинуватили в обстрілі Збройні сили України. Українське командування цю інформацію наразі не коментувало.
Раніше, 3 липня 2022 року, ЗСУ відійшли з Лисичанська. Наразі місто окуповане російськими військовими.
Окупований російськими військовими Донецьк також часто потрапляє під обстріли, там лунають вибухи. 1 вересня 2023 року через атаку по місту постраждало понад 10 людей, а 6-річна дівчинка загинула.
1 листопада у Будьоннівському районі окупованого Донецька на вантажній залізничній станції Мушкетове сталася пожежа. Підконтрольне РФ угруповання «ДНР» заявило про нібито двох загиблих під час удару по станції. Підтвердити правдивість заяв окупаційної влади неможливо.
На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.
Сили РФ готують програму «масового заселення» окупованої частини Запорізької області – влада
Сили РФ планують здійснити «масове переселення» в окуповану частину Запорізької області, розповів в ефірі телемарафону голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог затвердив нову програму, яка називається «Запорізька цілина» – вони намагаються здійснити масове переселення громадян РФ на тимчасово окуповану територію. І не лише громадян РФ, зараз вони шукають людей з різних куточків РФ, громадян Білорусі, Казахстану, щоб вони приїжджали на тимчасово окуповану територію», – зазначив голова міста.
За словами Федорова, «таким чином ворог має намір вирішити дві проблеми».
«По-перше, погасити той спротив, який продовжує існувати в тимчасовій окупації, зробити заміну генофонду, заміну населення. По-друге, у них (російських окупантів – ред.) шалений дефіцит кадрів на тимчасово окупованій території, тому що наші мешканці не погоджуються масово співпрацювати з ворогом, у них дефіцит 1:4 лікарів, у них дефіцит будівельників. Тож вони готові купувати кадри, щоб вони переїжджали на тимчасово окуповану територію, поселялися в наші захоплені квартири та будинки, і таким чином вирішувати свої демографічні проблеми», – підсумував Федоров.
Радіо Свобода не може перевірити ці дані з незалежних джерел через окупацію частини Запорізької області російськими військовими.
Раніше, 23 січня, міський голова Мелітополя Іван Федоров очолив Запорізьку обласну державну адміністрацію. Він змінив на даній посаді Юрія Малашка.
Мелітополь перебуває під окупацією російських військ від початку повномасштабного вторгнення Росії до України. У березні 2022 року окупанти викрали міського голову Івана Федорова, якого згодом обміняли. З того часу Федоров перебуває на вільній території України.
Голова ОБСЄ відвідав Гостомель, Бучу і Бородянку
Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних та європейських справ і торгівлі Мальти Ієн Борг під час візиту в Україну відвідав Гостомель, Бучу та Бородянку, щоб побачити наслідки російської агресії, повідомив він 3 лютого в соцмережі Х.
«Російська агресія принесла страждання Гостомелю, Бучі та Бородянці в Україні. Як чинний голова ОБСЄ я зустрівся з цими громадами, щоб висловити солідарність. Мальтійське головування в ОБСЄ нагадуватиме світові про звірства, яких вони зазнали», – йдеться у повідомленні.
Борг також зустрівся з родинами трьох незаконно утримуваних Росією українських співробітників СММ ОБСЄ.
Чинний голова ОБСЄ провів зустріч із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком та обговорив, як уряд Мальти та Мальтійське головування ОБСЄ у 2024 році «можуть ще більше посилити нашу активну підтримку формули миру та підтримати зусилля України».
Раніше, з 1 січня 2024 року, Мальта почала річне головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) після того, як РФ місяцями блокувала функціонування організації та схвалення головування Естонії.
Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних та європейських справ і торгівлі Мальти Ієн Борг здійснив свій перший візит на новій посаді до України, 2 лютого він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та главою МЗС України Дмитром Кулебою.
Сирський: «на Куп’янському напрямку на всіх ділянках точаться важкі бої»
На Куп’янському напрямку оперативна обстановка залишається «напруженою», розповів командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський у телеграмі.
За його словами, «на всіх ділянках фронту точаться важкі бої, росіяни продовжують вести штурмові дії високої інтенсивності та постійно підтягують нові резерви».
Як зазначається, Сирський здійснив чергову робочу поїздку до військових частин і підрозділів, які ведуть оборону на Куп’янському напрямку, та «заслухав доповіді командирів безпосередньо на пунктах управління».
«З метою вирішення проблемних питань, які критично важливі для стійкості оборони, було віддано необхідні вказівки та проведено перерозподіл сил та засобів» – повідомив Сирський.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня заявив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська.
У грудні минулого року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Естонія передала Україні новий пакет військової допомоги
Україна отримала чергову військову допомогу від Естонії, йдеться в повідомленні міністерства оборони країни.
За даними відомства, до нового пакету військової допомоги від Естонії, до якого увійшли протитанкові системи Javelin, кулемети, боєприпаси до стрілецької зброї, різна техніка та водолазне спорядження.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур 3 січня заявив, що «черговий пакет допомоги наразі вже використовується ЗСУ».
«Останні події в Європі показують, що постачання таких необхідних ракет та іншої військової допомоги Україні триватимуть у великих масштабах, і цим ми разом з нашими союзниками даємо чіткий сигнал Кремлю, що продовжуватимемо підтримувати Україну до перемоги», – сказав Певкур.
Точний обсяг, час прибуття цього пакета допомоги та інші деталі постачання не розголошуються з міркувань безпеки.
Раніше прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що у Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного Альянсу».
В інтерв’ю виданню The Times вона посилалась на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
Крім того, за даними німецького видання Bild, Бундесвер (Збройні сили Німеччини) готується до гібридної російської атаки на східний фланг НАТО. Видання зазначає, що, згідно з документом, ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. Дії Росії та Заходу описуються місяць за місяцем, кульмінацією є розміщення сотень тисяч солдатів НАТО і неминучий початок війни влітку 2025 року.
Війна на Корейському півострові: Росія рятує і провокує Кіма
Західні економісти свідчать, що допомога Росії у війні з Україною фактично стабілізувала економіку Північної Кореї. «Якщо донедавна можна було говорити про катастрофічну ситуацію, то тепер мотором цієї економіки стала саме військова промисловість» – зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком
«Відбудова є, роботи нема». Внутрішня міграція на Херсонщині: як це впливає на відновлення
Як відновлюються села Благодатне і Правдине на Херсонщині? Чи повертаються туди місцеві жителі і якою є гуманітарна ситуація? За який час можна відбудувати села Херсонщини повністю і від чого це залежить?
Це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте і дивіться за лінком
Скільки дітей із дитячих будинків незаконно вивезла Російська Федерації з території України? З яких областей найбільше депортованих дітей? І яка ситуація з рекрутингом української молоді в окупації і відправлення їх до лав російської армії?
Про це проєкт «Ти як?» (Радіо Свобода) поспілкувався з Юлією Усенко – начальницею Департаменту захисту інтересів дітей Офісу Генерального прокурора під час міжнародної конференції «Війна Росії проти дітей» (Russia’s War on Children), що відбулася у Ризі. Метою зібрання був пошук шляхів системного повернення неповнолітніх українців з РФ. Читайте за лінком
У Запоріжжі пройшла акція на підтримку українських військовополонених-оборонців Маріуполя
У центрі Запоріжжя 3 лютого зібралися понад 100 близьких і рідних українських військових, що перебувають нині в російському полоні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. За словами організаторів, акція має на меті привернути увагу громадськості та міжнародної спільноти до проблеми повернення українських військовополонених.
Учасники акції тримали у руках плакати з написами «Полон вбиває», «Моє серце в полоні другий рік», «Не забувайте оборонців «Азовсталі», «Не мовчи – полон вбиває», «Free Azovstal Defenders».
Первинно через повітряну тривогу учасники акції зібралися у найближчому до місця події простішому укритті-підземному переході. Після відбою вони перемістилися на центральний проспект Запоріжжя, де утворили уздовж дороги живий ланцюг з плакатами та прапорами підрозділів своїх близьких, що знаходяться у полоні. Більше про це за лінком
Українська розвідка заявляє про замах на командира екіпажу Ту-95 в Росії
У Росії «розстріляли» командира екіпажу стратегічної авіації, повідомило Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України 3 лютого.
За даними розвідки, замах на командира літака Ту-95 майора Олега Стєгачова стався в місті Енгельсі.
«Він (Стєгачов – ред.) безпосередньо причетний до нанесення ракетних ударів по цивільних об’єктах в Україні та вбивств наших людей. Внаслідок атаки Олег Стєгачов зазнав вогнепальних поранень. Вижив чи ні — уточнюємо», – йдеться в повідомленні.
Редакція Радіо Свобода наразі не може незалежно підтвердити цю інформацію.
Судячи з російських медіа, вночі проти 3 лютого жителі Енгельса, Саратовська область, повідомляли про звуки стрілянини в центрі міста. За деякими повідомленнями, на місці стрільби бачили пораненого. Наразі деталей щодо його особи немає.
Згідно з розслідуванням компанії Molfar, Олег Стєгачов – пілот Ту-95МС «Воркута», який живе в Енгельсі.
Російська стратегічна авіація регулярно завдає ракетних ударів по Україні, в тому числі з району Енгельса.
Поліція: вісім жителів Херсонщини були поранені напередодні через російські обстріли
Російські війська 67 разів обстріляли Херсонську область протягом попередньої доби, повідомляє Національна поліція 3 лютого. Загалом, за даними правоохоронців, поранень зазнали вісім місцевих жителів, у тому числі неповнолітній.
«Від ворожих комбінованих атак потерпали Херсон, Білозерка, Кізомис, Садове, Токарівка, Інгулець, Велетенське, Степанівка, Інженерне, Станіслав, Придніпровське, Берислав, Республіканець, Шляхове, Качкарівка, Червоний Маяк, Саблуківка, Миколаївка, Зміївка та Нововоронцовка», – заявляє поліція.
В Інгульці поранені 37-річний чоловік та 59-річна жінка, у селі пошкоджено чотири будинки та автомобіль. Один чоловік зазнав поранення в Білозерці, ще один – у Бериславі.
«В обласному центрі після надпотужного вибуху отримали поранення четверо місцевих жителів: жінки віком 58, 73 та 87 років, а також 17-річний хлопець. У потерпілих мінно-вибухові та черепно-мозкові травми, контузії, уламкові поранення», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські обстріли пошкодили будинки, навчальні заклади та підприємства в інших населених пунктах.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.