Сирський та Умєров зустрілися з сенаторами США – говорили про зміни на полі бою
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров зустрілися з делегацією сенаторів США, в ході якої обговорили поточну ситуацію на полі бою, останні зміни на театрі воєнних дій, потреби Сил оборони в озброєнні, йдеться в повідомленні Міністерства оборони.
Як уточнили в оборонному відомстві, від американської сторони на зустрічі 23 лютого були лідер більшості в Сенаті Чак Шумер, сенатори Джек Рід з Род-Айленда, Майкл Беннет з Колорадо, Річард Блюменталеь з Коннектикуту та Меггі Хассан з Нью-Гемпшира, які увійшли до складу двопартійної делегації Конгресу США.
ОВА: внаслідок удару «шахеда» по будинку в Одесі загинув чоловік
Внаслідок атаки російських дронів-камікадзе по Одесі загинув чоловік, зазначив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер ввечері 23 лютого.
«Його тіло нині деблокують з-під завалів. Висловлюю щирі співчуття рідним та близьким…», – сказав місцевий чиновник.
Раніше, ввечері 23 лютого, голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер зазначив, що внаслідок атаки сил РФ сталось руйнування житлового будинку в Одесі, з наступним руйнуванням будівлі.
«Наразі відомо про двох постраждалих. Поранені у важкому стані доставлені до лікарні. Тривають пошукові роботи та гасіння пожежі, під завалами можуть перебувати люди», – зазначили у відомстві.
23 лютого в Одесі російські безпілотники поцілили і в обʼєкт цивільної інфраструктури, повідомив опівночі 23 лютого голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
У Києві затримали чоловіків, які напали і пограбували військового – поліція
У центрі Києва двоє чоловіків напали і пограбували військового, йдеться в повідомленні місцевої поліції.
За даними відомства, 23 лютого до Шевченківського управління поліції звернувся військовослужбовець та повідомив про напад. Двоє невідомих підбігли до нього ззаду, вдарили по голові цеглиною та відібрали мобільний телефон, гаманець та золоту каблучку.
«Поліція оперативно визначила місцезнаходження нападників, затримала їх та встановила причетних осіб. Ними виявилось двоє чоловіків: 44-річний харків’янин його 39-річний товариш, мешканець столиці», – зазначається у повідомленні.
Одного із чоловіків затримано неподалік місця події, іншого – на лівому березі столиці.
Індія просить РФ відпустити її громадян, які уклали контракти з російською армією
Індія просить Росію дозволити її громадянам, які уклали контракти з російською армією, звільнитися ще до закінчення термінів контрактів. Про це заявили в Міністерстві закордонних справ Індії, зазначивши, що кілька індійців служать за контрактом у зоні бойових дій на «допоміжних роботах».
У МЗС заявили, що посольство Індії в Москві стежить за долею індійців у російській армії і веде з владою Росії переговори про їхнє дострокове звільнення. Число таких контрактників там не уточнили.
За повідомленням агентства Reuters, раніше індійські джерела називали цифру в приблизно 100 осіб.
У МЗС Індії закликали індійських громадян «бути обережними і залишатися осторонь від цього конфлікту».
Раніше повідомляли, що в Україні на боці Росії за контрактом чи у складі приватних військових компаній воюють громадяни Непалу. Непальська влада заявляла, що їх близько 200, CNN називав число 15 тисяч. Після того, як щонайменше 10 непальців загинули в зоні боїв, Непал припинив видачу своїм громадянам дозволів на роботу в Росії та Україні. Катманду також вимагав від Москви припинити вербування непальців, а вже завербованих повернути додому.
Сили РФ атакували Одесу: загорівся житловий будинок, є постраждалі – влада
Внаслідок атаки сил РФ сталось руйнування житлового будинку в Одесі, з наступним руйнуванням будівлі, йдеться в повідомленні голови обласної військової адміністрації (ОВА) Олега Кіпера ввечері 23 лютого.
«Наразі відомо про двох постраждалих. Поранені у важкому стані доставлені до лікарні. Тривають пошукові роботи та гасіння пожежі, під завалами можуть перебувати люди», – зазначили у відомстві.
Раніше, 23 лютого, в Одесі російські безпілотники поцілили в обʼєкт цивільної інфраструктури, повідомив опівночі 23 лютого голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
«Чудова робота»: Сирський щодо збиття російського літака А-50У
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відреагував на збиття російського літака А-50У.
«Мінус А-50У – чудова робота Повітряних сил та ГУР. Знищення російських літаків та ворогів – це велика честь», – наголосив Сирський.
У п’ятницю, 23 лютого, у Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50.
«А-50 із позивним «Баян» долітався! Вітаю окупантів «С Днем защитника отечества! Святкувати треба вдома, і так, щоб Баян не порвати!», – зазначив командувач Повітряних сил Микола Олещук.
У Міноборони РФ цю інформацію не коментували.
А за словами джерела видання «Української правда» в ГУР МО, російський літак далекого радіолокаційного виявлення А-50 вдалося збити із зенітного ракетного комплексу радянських часів дальнього радіуса дії С-200.
Наразі це вже третя втрата А-50 російськими ВПС. Раніше аналогічний літак вивели з ладу білоруські партизани на авіабазі Мачулищі в лютому 2023 року, а 14 січня 2024 року Повітряні сили ЗСУ збили літаки А-50 та Іл-22.
А-50 – російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління, завдяки якому сили РФ керують атаками своєї ударної авіації та виявляють у небі українські літаки.
Канада услід за США і ЄС розширила санкції проти Росії
Канада розширила санкції щодо фізичних і юридичних осіб із Росії. Обмеження, присвячені другій річниці російського повномасштабного нападу на Україну, торкнулися 153 підприємств і 10 громадян.
Під обмеження потрапили, зокрема, страхові компанії «АльфаСтрахування» і «РЕСО-Гарантія», банк «Санкт-Петербург», авіаційний комплекс імені Іллюшина, концерн «Алмаз-Антей», військово-патріотичний парк «Патріот», низка структур Міноборони Росії.
Серед фізичних осіб, що потрапили під санкції, – помічник президента Росії Ігор Левітін, власники «РЕСО-Гарантії» Сергій і Микола Саркісові, голова «Воєнторгу» Володимир Павлов.
23 лютого про розширення санкцій оголосили США і Євросоюз. Обмеження Сполучених Штатів торкнулися російського фінансового сектора, підприємств оборонної промисловості й осіб, пов’язаних із ув’язненням загиблого в колонії російського політика Олексія Навального.
У низці областей України оголосили повітряну тривогу: загроза «шахедів» і балістики
Російські військові 23 лютого вкотре запустили дрони-камікадзе по території України, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
У низці регіонів оголосили повітряну тривогу.
За інформацією військових, частина російських дронів облітає Одеську область. Курс – південно-східний. Також безпілотники сил РФ фіксують у Лиманському районі Одеської області. Курс – північний.
При цьому, за даними Повітряних сил ЗСУ, кілька груп ворожих дронів помітили у Бобринецькому районі Кіровоградської області. Курс – північно-західний.
Один безпілотник зафіксований у Золотоніському районі Черкаської області (ймовірно, розвідувальний). Курс – північно-західний.
Повітряні сили ЗСУ кажуть і про «шахед» над Одесою, військові закликали мешканців міста перебувати в укриттях.
О 21.45 військові попередили про загрозу застосування балістичного озброєння для східних областей.
У Києві і області також оголосили повітряну тривогу.
О 22.26 оголошено про відбій балістичної небезпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Чудова робота»: Сирський щодо збиття російського літака А-50У
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відреагував на збиття російського літака А-50У.
«Мінус А-50У – чудова робота Повітряних сил та ГУР. Знищення російських літаків та ворогів – це велика честь», – наголосив Сирський.
У п’ятницю, 23 лютого, у Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50.
«А-50 із позивним «Баян» долітався! Вітаю окупантів «С Днем защитника отечества! Святкувати треба вдома, і так, щоб Баян не порвати!», – зазначив командувач Повітряних сил Микола Олещук.
У Міноборони РФ цю інформацію не коментували.
Наразі це третя втрата російського А-50. Раніше аналогічний літак вивели з ладу білоруські партизани на авіабазі Мачулищі в лютому 2023 року, а 14 січня 2024 року Повітряні сили ЗСУ збили літаки А-50 та Іл-22.
А-50 — російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління, завдяки якому сили РФ керують атаками своєї ударної авіації та виявляють у небі українські літаки.
Канада услід за США і ЄС розширила санкції проти Росії
Канада розширила санкції щодо фізичних і юридичних осіб із Росії. Обмеження, присвячені другій річниці російського повномасштабного нападу на Україну, торкнулися 153 підприємств і 10 громадян.
Під обмеження потрапили, зокрема, страхові компанії «АльфаСтрахування» і «РЕСО-Гарантія», банк «Санкт-Петербург», авіаційний комплекс імені Іллюшина, концерн «Алмаз-Антей», військово-патріотичний парк «Патріот», низка структур Міноборони Росії.
Серед фізичних осіб, що потрапили під санкції, – помічник президента Росії Ігор Левітін, власники «РЕСО-Гарантії» Сергій і Микола Саркісові, голова «Воєнторгу» Володимир Павлов.
23 лютого про розширення санкцій оголосили США і Євросоюз. Обмеження Сполучених Штатів торкнулися російського фінансового сектора, підприємств оборонної промисловості й осіб, пов’язаних із ув’язненням загиблого в колонії російського політика Олексія Навального.
Учасники делегації Сенату США на чолі з сенатором-демократом Чаком Шумером, яка 23 лютого відвідала Львів, пообіцяли «тиснути» на спікера Палати представників Майка Джонсона, щоб він поставив на голосування законопроєкт, який передбачає надання подальшої допомоги Україні.
«Ми збираємося зробити все можливе, щоб розповісти йому (спікеру Джонсону – ред.) те, що ми дізналися, і відверто тиснути, щоб він ухвалив правильне рішення: «Спікере Джонсон, приїжджайте в Україну». І ми також говоримо спікеру Джонсону: не дозволяйте політиці стати на шляху чогось такого важливого. Якщо спікер Джонсон винесе цей законопроєкт на розгляд сьогодні, ми впевнені, що він буде ухвалений», – сказав Чак Шумер, лідер демократичної більшості в Сенаті.
За його словами, якщо б при захисті Авдіївки українські військові мали більше озброєння, різних боєприпасів, «то результат би був інший».
«Якщо Україна не отримає допомогу, Путін може бути прямо на польському кордоні рано чи пізно. Америка повинна знати, спікер Джонсон і республіканці Палати представників повинні знати, що без допомоги Україна, ми програємо війну. І навпаки, нам казали майже всі, кого ми бачили військові, політики, дипломати, якщо Україна отримає допомогу, вона виграє війну», – сказав Шумер.
Сенатор-демократ Джек Рід додав, що ухвалити рішення про допомогу Україні США мають, щоб уникнути загибелі власних військових.
«Як чудово сказав сенатор Шумер спікеру Джонсону: якщо ви приїде в Україну, ви побачите кладовище, яке ми бачили сьогодні, якщо підійти до стіни в Києві, яку я відвідав, щоб покласти там квіти, побачите людей різного віку, які загинули заради підтримки демократії. У вас не буде вибору, в Америки немає вибору. Сплатіть зараз, постачаючи зброю відважним бійцям, які стікають кров’ю і вмирають, або нашій молоді чоловіки і жінки будуть стікати кров’ю і вмирати на полях битви Європи», – сказав Рід.
За його словами, під час візиту сенаторам повідомили про потребу України в більшій кількості систем протиповітряної оборони, далекобійної артилерії: «і ми будемо працювати, боротися за додаткову підтримку, яка містить всю цю військову допомогу».
Щодо нових санкцій проти Росії, про які раніше оголосив президент США Джо Байден, Шумер наголосив, що це «хороший крок», і зауважив, що обмежувальні заходи треба продовжувати, щоб «Росія платила ціну».
Водночас сенатор-демократ Річард Блюменталь сказав, що влада США буде притягувати до відповідальності американські компанії, які допомагають Росії обходити санкції і «збільшили продажі на тисячі відсотків певних продуктів, які містять ті мікросхеми і напівпровідники, які потім використовували для виготовлення зброї і в Ірані, і в Росії, і в інших місцях».
«Ми повинні придушити фінансові ресурси, які використовує Путін, щоб підтримувати цю війну», – сказав він.
Раніше стало відомо, що делегація, в складі якої були лідер демократичної більшості в Сенаті Конгресу США Чак Шумер, а також сенатори Річард Блюменталь, Джек Рід, Майкл Беннет і Меггі Гасан, зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським.
Як повідомила його пресслужба, голова держави «детально поінформував» сенаторів про ситуацію на передовій і першочергові потреби Сил оборони України.
Зеленський заявив, що візит сенаторів в Україну напередодні другої річниці початку широкомасштабної військової агресії Росії проти України – «це серйозний меседж з боку США, американського народу».
Читайте також: Зеленський в інтерв’ю популярному серед республіканців каналу Fox News заявив про «критичну важливість» допомоги США
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Нідерланди укладуть з Україною безпекову угоду на 10 років – уряд
Нідерланди незабаром укладуть з Україною угоду про безпеку на наступні десять років, йдеться в повідомленні на сайті нідерландського уряду.
«Ця угода є сигналом від кабінету міністрів, що Нідерланди хочуть підтримувати Україну протягом більш тривалого періоду у сферах безпеки й оборони. Таким чином, Нідерланди допомагають Україні захистити себе від Росії», – йдеться у повідомленні.
Міністерка закордонних справ Нідерландів Ганке Брюїнс Слот вважає, що без підтримки України неможлива безпека в Європі.
«Україна повинна бути впевнена, що вона може розраховувати на нашу підтримку і в довгостроковій перспективі. Це також посилає потужний сигнал Росії: Захід стоїть твердо. Без підтримки Заходу Україна, яку ми знаємо сьогодні, перестане існувати, російська загроза стане ще ближчою, а стабільність і безпека на нашому континенті опиняться під серйозним тиском», – наголошує міністерка.
Угода про безпеку, йдеться у повідомленні, включає домовленості про військову підтримку, співпрацю для зміцнення оборонної промисловості, підвищення кіберстійкості України і посилення сумісності української армії з НАТО.
На сайті не вказані терміни підписання угоди, але зазначено, що це відбудеться незабаром. В інтерв’ю Радіо Свобода прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте розповів, що безпекова угода з Україною буде підписана «в найближчі тижні чи місяці».
На саміті НАТО у Вільнюсі 12 липня 2023 року Нідерланди оголосили, що, як і країни «Групи семи», досягнуть з Україною домовленостей у сфері безпеки.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Раніше Зеленський повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
«Сьогодні на кордоні з обох сторін стоять понад дев’ять тисяч вантажівок. Тристоронній штаб (Україна, Польща і Єврокомісія – ред.) має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішене значно раніше, ніж 28 березня – дати, коли мало б відбутися спільне засідання урядів України й Польщі. В іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску», – написав Шмигаль у фейсбуці 23 лютого.
Прем’єр заявив, що Україна розробила і пропонує Польщі план деблокади кордону з п’яти кроків, один із яких передбачає створення «Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія» під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі й представника Єврокомісії.
«Вітаємо ініціативу прем’єр-міністра Дональда Туска внести до переліку об’єктів критичної інфраструктури прикордонні пункти пропуску з Україною і відповідні ділянки залізниці. Зі свого боку, український уряд також ухвалив відповідні рішення щодо визнання прикордонних пунктів пропуску з нашими західними сусідами критичною інфраструктурою», – зазначив голова уряду.
Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський заявив, що делегація українського уряду 23 лютого прибуде на кордон із Польщею, щоб зустрітися з польськими колегами, проте, за словами Зеленського, чи буде хтось із представників уряду Польщі – невідомо.
Пізніше Денис Шмигаль заявив, що зустріч із польськими урядовцями на кордоні між країнами 23 лютого не відбулася.
Читайте також: Уряд готує «чіткі кроки та конкретні пропозиції» – Шмигаль про розблокування кордону у Польщі
Напередодні Зеленський звернувся до Польщі та Єврокомісії через блокаду польсько-українського кордону. Він заявив, що доручив Кабінету міністрів до 24 лютого бути на кордоні між двома країнами, і попросив голову польського уряду Туска «теж приїхати до кордону».
Польські медіа повідомляли, що Дональд Туск відхилив запрошення президента Зеленського про урядову зустріч на кордоні. Натомість повідомив, що уряди Польщі й України проведуть зустріч у Варшаві 28 березня.
Також Туск заявив, що пункти перетину кордону з Україною вважатимуться «критично важливою інфраструктурою», «щоб забезпечити 100-відсоткову гарантію того, що військова і гуманітарна допомога досягнуть української сторони без будь-яких затримок».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
«Путін брехав нам в очі» – Держдепартамент про 2 роки великої війни
Радіо Свобода поспілкувалось з представницею Державного департаменту США, першою заступницею помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Юрі Кім щодо підтримки України та бачення ситуації після двох років великої війни.
Атака дронів по Дніпру: 24 лютого оголошено днем жалоби за загиблими
У Дніпрі суботу, 24 лютого, оголошено днем жалоби, повідомив міський голова Борис Філатов.
«З метою вшанування пам’яті жертв трагедії, яка сталася 23 лютого 2024 року внаслідок атаки безпілотними літальними апаратами Російської Федерації, у м. Дніпро оголосити днем трауру 24 лютого 2024 року», – йдеться у відповідному розпорядженні місцевого чиновника.
Внаслідок удару російських безпілотників у ніч на 23 лютого в Дніпрі постраждали вісім людей, пошкоджена багатоповерхівка. За даними обласної влади, кілька квартир повністю зруйновані. Відомо про двох загиблих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Війська РФ намагалися 31 раз прорвати оборону ЗСУ на Марʼїнському напрямку – Генштаб
Протягом останньої доби на лінії фронту відбулося 58 бойових зіткнень, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ.
У Збройних силах України повідомили, що стримують війська Росії по усій лінії фронту, зокрема, на Мар’їнському напрямку загарбники 31 раз намагалися прорвати оборону.
«На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Новомихайлівка, Побєда Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, 31 раз намагався прорвати оборону наших військ, успіху не мав. Також противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Красногорівка, Костянтинівка Донецької області», – йдеться у повідомленні.
Повідомляється, що Збройні сили відбили шість атак на Бахмутському напрямку і дев’ять атак на Авдіївському.
«У зоні відповідальності ОСУВ «Одеса», на Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснено сім спроб штурму позицій наших військ», – наголошує Генштаб.
За даними ЗСУ, армія Росії завдала п’ять ракетних і 60 авіаційних ударів, здійснила 62 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ і населених пунктах.
Вранці Генштаб інформував про 43 російські спроби прорвати оборону на Мар’їнському напрямку поблизу Новомихайлівки і Побєди.
Проєкт DeepState у ніч проти 22 лютого повідомив, що армія РФ окупувала Побєду – село на південний захід від Мар'їнки Донецької області. Про це заявили і у російському Міноборони. Військово-політичне керівництво України ці повідомлення не коментувало.
Сили оборони збили розвідувальний російський літак А-50 – Олещук
У п’ятницю, 23 лютого, у Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50.
«А-50 із позивним «Баян» долітався! Вітаю окупантів «С Днем защитника отечества! Святкувати треба вдома, і так, щоб Баян не порвати!», – розповів командувач Повітряних сил Микола Олещук.
У Міноборони РФ цю інформацію не коментували.
Наразі це третя втрата російського А-50. Раніше аналогічний літак вивели з ладу білоруські партизани на авіабазі Мачулищі в лютому 2023 року, а 14 січня 2024 року Повітряні сили ЗСУ збили літаки А-50 та Іл-22.
А-50 — російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління, завдяки якому сили РФ керують атаками своєї ударної авіації та виявляють у небі українські літаки.
Раніше, 15 січня, українські медіа з посиланням на свої джерела повідомляли, що ввечері 14 січня українські військові збили над акваторією Азовського моря російський літак А-50, а також підбили ІЛ-22.
Згодом тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підтвердив, що військові Повітряних сил ЗСУ знищили російські літаки А-50 та Іл-22.
У Міноборони РФ ці дані не коментували. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що у Кремля немає інформації про збиття ЗСУ російських літаків.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 331 літак. Москва про втрати своєї техніки не повідомляє.
В ЄС 23 лютого оприлюднили заяву до другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, підписану президентами трьох основних європейських інституцій – головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, головою Європейського парламенту Робертою Мецолою і президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Заяву планували ухвалити від імені всього ЄС, проте, за даними джерел Радіо Свобода, представники Угорщини відмовилися підписати документ, не надавши конкретних пояснень.
«Росія і її керівництво несуть виключну відповідальність за цю війну і її глобальні наслідки, а також за скоєні тяжкі злочини. Ми, як і раніше, рішуче налаштовані притягнути їх до відповідальності, у тому числі за злочин агресії», – йдеться у заяві.
«Росія і її лідери платитимуть дедалі вищу ціну за свої дії. Разом із партнерами ми запровадили безпрецедентні санкції проти Росії й тих, хто бере участь у війні, і залишаємося готовими посилити тиск на Росію, щоб обмежити її здатність вести війну. Ми маємо також зробили перші конкретні кроки щодо спрямування доходів, отриманих від заморожених російських активів, на підтримку України. Ми продовжуватимемо цілеспрямовані дії для подальшої ізоляції Росії на міжнародних форумах», – додали автори заяви.
Щоб випустити заяву від імені ЄС, усі 27 держав-членів мають висловити свою згоду. Будапешт виступив проти підготовленого тексту. Неофіційно один із дипломатів сказав, що формулювання «занадто жорстке для них».
Угорщина, член Європейського союзу і НАТО, послідовно критикує військову допомогу Україні під різними приводами. У жовтні 2023 року Орбан заявив, що його країна продовжує спілкування з Росією «заради миру».
Тим часом, 23 лютого Рада Європейського союзу ухвалила 13-й пакет санкцій проти Росії.
Пакет передбачає санкції проти 106 фізичних і 88 юридичних осіб, «відповідальних за підрив чи загрозу територіальній цілісності, суверенітету й незалежності України».
Російську тактику моріння голодом в Україні не можна замовчувати
«Точка зору» Катріни Мердок, партнерки в Global Rights Compliance та керівниці проєктів з питань злочину моріння голодом:
«Неспровоковане повномасштабне вторгнення Росії в Україну, безпрецедентне застосування Росією насильства та спричинення масштабних руйнувань домінували в заголовках світових медіа протягом останніх двох років. Це є цілком справедливим.
Проте, поза увагою залишався вагомий наратив щодо певного аспекту цієї війни, якому бракує належного розуміння, висвітлення та розслідування – це використання Росією тактики моріння голодом (юридичний термін – ред.) проти цивільного населення України.
Злочин моріння голодом у сучасному світі зазвичай асоціюювався зі збройними конфліктами у країнах на південь від Сахари, з голодом та бідністю, а віднедавна також із сектором Газа. Але не з Україною, яка сама є однією із світових житниць.
Була, до початку Росією великої війни...»
Удар РФ по Дніпру: з-під завалів дістали тіло жінки, кількість загиблих зросла до двох – влада
Рятувальники дістали тіло жінки з-під завалів будинку, який постраждав унаслідок нічної атаки безпілотників у Дніпрі, повідомив очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ще одна жертва ворожої атаки на Дніпро. Між 8-м і 9-м поверхами знайшли тіло жінки», – написав Лисак.
Раніше він повідомляв, що з-під завалів пошкодженого дроном будинку дістали тіло чоловіка, а рятувальники шукають жінку, яка «ймовірно, була вдома під час удару».
Внаслідок удару російських безпілотників у ніч на 23 лютого в Дніпрі постраждали вісім людей, пошкоджена багатоповерхівка. За даними обласної влади, кілька квартир повністю зруйновані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.