Удар РФ по Дніпру: з-під завалів дістали тіло жінки, кількість загиблих зросла до двох – влада
Рятувальники дістали тіло жінки з-під завалів будинку, який постраждав унаслідок нічної атаки безпілотників у Дніпрі, повідомив очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ще одна жертва ворожої атаки на Дніпро. Між 8-м і 9-м поверхами знайшли тіло жінки», – написав Лисак.
Раніше він повідомляв, що з-під завалів пошкодженого дроном будинку дістали тіло чоловіка, а рятувальники шукають жінку, яка «ймовірно, була вдома під час удару».
Внаслідок удару російських безпілотників у ніч на 23 лютого в Дніпрі постраждали вісім людей, пошкоджена багатоповерхівка. За даними обласної влади, кілька квартир повністю зруйновані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Зеленський розказав про оборону, план війни, новий контрнаступ. Деталі
- Президент України дав інтерв'ю американському телеканалу Fox News. Запис відбувся поблизу лінії фронту на Харківщині. Володимир Зеленський заявив, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ. Також журналіст цікавився у Зеленського причинами відставки Залужного й можливістю переговорів. Основні акценти інтерв’ю. Чи справді можливий новий контрнаступ? Як змінюється фронт після взяття Авдіївки? Де планує наступати Росія?
- Тим часом група урядовців на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем вирушила на кордон із Польщею. Раніше це ініціював Зеленський, але згоди польського прем’єра Туска на таку зустріч на кордоні він не отримав. За даними міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, на пропуску «Дорогуськ» невідомі знову висипали на землю продукцію з українських зерновозів. Чи підтримують у Польщі дії фермерів?
- США запроваджують нові санкції проти Росії, йдеться у заяві президента США Джо Байдена, опублікованій на сайті Білого дому. Також Джо Байден закликав Палату представників Конгресу ухвалити підтриманий Сенатом законопроєкт про додаткове фінансування України. «Доки не пізно», зазначено в заяві. Що буде з американською допомогою Україні? Та як сприйняли у США інтерв’ю Зеленського?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Унаслідок атаки безпілотників РФ на Донеччину знищено близько 480 тонн зерна — ОВА
Через нічну атаку безпілотників на Краматорський район Донеччини постраждало сільськогосподарське підприємство. Через обстріл там знищено 480 тонн зерна, повідомив очільник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Сьогодні вночі ворог «Шахедами» завдав удару по території сільськогосподарського підприємства у Краматорському районі. Зруйновано тік, склади, майстерню, гараж, пошкоджено сільськогосподарську техніку, зіпсовано 480 тонн насіння зернових культур, яке підприємство підготувало для посівної», – йдеться у повідомленні.
В ОВА наголосили, що за час повномасштабної війни підприємство постраждало від обстрілів вже втретє, а загалом в області пошкоджені 337 підприємств.
«За попередніми розрахунками, сума завданих збитків вже склала 4,4 мільярди гривень. Внаслідок бойових дій загинуло понад 1,2 ммільйона голів птиці, 25,1 тисяч свиней, 1200 корів, 600 овець, 3 тисячі кролів. Пошкоджено або знищено 3,5 тисячі одиниць техніки й обладнання», – пише Філашкін.
Попри це, пише очільник ОДА, «аграрії Донеччини не опускають рук і готуються до весняної посівної».
Раніше повідомлялося, що на Донеччині через російський ракетний удар по Мирнограду 23 лютого загинула людина.
У ніч проти 23 лютого російські війська атакували Україну дронами-камікадзе та ракетами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Це серйозний меседж з боку США» – Зеленський про зустріч із делегацією сенаторів у Львові
Президент України Володимир Зеленський 23 лютого у Львові провів зустріч із делегацією американських сенаторів, під час якої «детально поінформував» їх про ситуацію на передовій і першочергові потреби Сил оборони України, повідомила пресслужба голови держави.
За повідомленням, у складі делегації були лідер демократичної більшості в Сенаті Конгресу США Чак Шумер, а також сенатори Річард Блюменталь, Джек Рід, Майкл Беннет і Меггі Гасан.
Зеленський заявив, що візит сенаторів в Україну напередодні другої річниці початку широкомасштабної військової агресії Росії проти України – «це серйозний меседж з боку США, американського народу».
«Це свідчить про те, що ви нас підтримуєте. Американці на боці правди, і в нас спільні цінності. Я дякую за те, що ви допомагаєте нам вберегти демократію не лише в Україні. Боротьба за демократію і свободу має вестися по всьому світу», – сказав президент.
За повідомленням, Зеленський подякував Конгресу, Демократичній і Республіканській партіям, президенту США та американському народу за надання оборонної, фінансової та економічної допомоги Україні.
«Упродовж цих двох років нас завжди супроводжувало відчуття, що США з нами», – сказав президент.
Він закликав і далі нарощувати військову допомогу, щоб досягти стратегічних цілей на фронті, й зауважив, що пріоритетом залишається отримання додаткових систем ППО, БпЛА різних типів, а також посилення далекобійних спроможностей українських військових «для ефективного захисту цивільного населення й об’єктів критичної інфраструктури».
Читайте також: Зеленський в інтерв’ю популярному серед республіканців каналу Fox News заявив про «критичну важливість» допомоги США
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Шмигаль: зустріч із польськими урядовцями на кордоні не відбулася
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що зустріч із польськими урядовцями на кордоні між країнами 23 лютого не відбулася.
«Ми розуміємо складності, з якими стикається польський уряд. І ми готові допомогти у вирішенні цієї ситуації. Ми йдемо назустріч. Президент України запропонував керівництву Польщі майданчик, аби домовитися і знайти компроміс. Тут, на кордоні. Як рівні партнери і союзники. І уряд України сьогодні тут… Але, на жаль, така зустріч з польськими урядовцями сьогодні не відбулася», – написав Шмигаль у фейсбуці, розмістивши фото, на якому видно урядовців на тлі одного з пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.
Він додав, що останні пів року Україна живе в умовах постійної блокади українського кордону з боку Польщі: «блокади, яка вдарила по нашій економіці й наших можливостях краще захищатися».
Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський заявив, що делегація українського уряду 23 лютого прибуде на кордон із Польщею, щоб зустрітися з польськими колегами, проте, за словами Зеленського, чи буде хтось із представників уряду Польщі – невідомо.
Напередодні Зеленський звернувся до Польщі та Єврокомісії через блокаду польсько-українського кордону. Він заявив, що доручив Кабінету міністрів до 24 лютого бути на кордоні між двома країнами, і попросив голову польського уряду Туска «теж приїхати до кордону».
Польські медіа повідомляли, що Дональд Туск відхилив запрошення президента Зеленського про урядову зустріч на кордоні. Натомість повідомив, що уряди Польщі й України проведуть зустріч у Варшаві 28 березня.
Також Туск заявив, що пункти перетину кордону з Україною вважатимуться «критично важливою інфраструктурою», «щоб забезпечити 100-відсоткову гарантію того, що військова і гуманітарна допомога досягнуть української сторони без будь-яких затримок».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Данія надасть Україні перші літаки F-16 до літа – Фредеріксен
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен сподівається, що перші літаки F-16 можна буде побачити в українському небі до літа, повідомила вона 23 лютого на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Львові.
«Ми дуже наполегливо працюємо в цьому аспекті, і я сподіваюся, що нам вдасться найближчим часом, ще до літа, побачити F-16 у повітряному просторі України. І я думаю, що зважаючи на всі ті зусилля, які ми докладаємо, і на чудову співпрацю між нами й союзниками, ми все-таки будемо готові це забезпечити до літа», – наголосила Фредеріксен.
Вона додала, що єдина причина, чому F-16 ще не надали Україні – це технічні моменти, пов’язані з обслуговуванням літаків.
«Навчання пілотів відбувається дуже швидко й дуже добре. І єдина причина, чому ми все ще затримуємось із передачею F-16 в Україну, це просто технічна причина, технічний момент. Потрібна серйозна інфраструктура для обслуговування цих винищувачів, і ми розуміємо, що провести навчання для F-16 набагато довше і триваліше, ніж для будь-яких інших систем зброї чи літаків», – сказала Фредеріксен.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 23 лютого приїхала в Україну з візитом. За результатами зустрічі, вона підписала із президентом Зеленським десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки між країнами. Договір визначає обсяги підтримки, яку надасть Данія Україні.
Раніше Міністерство оборони Данії повідомляло, що країна передасть Україні винищувачі F-16 цього літа. У відомстві зауважили, що встановити чіткий графік передачі винищувачів F-16 важко, тому що «є кілька умов, які повинні бути виконані для того, щоб Україна могла використовувати надані літаки».
Данія і Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів.
За підсумками зустрічі «Рамштайн» 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров заявив, що «все йде за графіком у рамках усіх домовленостей із партнерами». F-16 очікуються навесні, їхнє отримання в ці строки голова місії України при НАТО називала реалістичним. Про те, що винищувачі можуть бути доставлені «за графіком», в інтерв’ю Радіо Свобода заявив і премʼєр Нідерландів Марк Рютте, додавши, що буде не менш як 24 літаки.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Коли дадуть F-16, ATACMS, Taurus? Зброя, що змінює хід війни
Огляд військової допомоги, яка надійшла до України за весь період повномасштабного російського вторгнення.
Протиповітряна оборона NASAMS, Patriot, IRIS-T, SAMP-T; далекобійні ракети ATACMS; зенітні установки Gepard; танки Leopard, Challenger, Abrams; літаки МіГ-29 і F-16; системи залпового вогню HIMARS. Які країни світу відіграли ключову роль у зміцненні обороноздатності України, та яке озброєння Україна досі очікує від партнерів – дивіться у відоблозі Романа Смоляра.
У Дніпрі з-під завалів пошкодженого дроном будинку дістали тіло чоловіка – ОВА
У Дніпрі з-під завалів пошкодженого дроном будинку дістали тіло чоловіка, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Пошуки жінки, яка, ймовірно, була вдома під час удару, продовжуються», – написав Лисак у телеграмі 23 лютого.
Раніше місцева влада повідомляла, що внаслідок удару російських безпілотників у ніч на 23 лютого в Дніпрі постраждали вісім людей, пошкоджена багатоповерхівка. За даними обласної влади, кілька квартир повністю зруйновані. Виконувач обов’язків заступника голови ОВА Андрій Кульбач припускав, що під завалами можуть бути люди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом із міністрами 23 лютого прибуде на кордон із Польщею, повідомив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Львові.
Президент зауважив, що не знає, чи приїдуть до кордону польські колеги, і додав, що завтра українська делегація не зможе бути присутня через другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Ми сказали це відкрито, що ми готові з пропозиціями, з рішеннями, з кроками назустріч. Ми будемо готові до 24-го бути на кордоні. І польська сторона буде чи не буде – мені це невідомо», – заявив Зеленський.
Також президент зауважив, що польські протестувальники затримують продукцію, яка йде до інших країн.
«Українське зерно не йде на ринок Польщі – за бажанням польської сторони. Ми виявили нові шляхи, але коли ми говоримо про транзит, це трохи поза європейським законодавством. Тому ми готові і робитимемо все, щоб вирішити це питання», – наголосив він.
Президент України Володимир Зеленський напередодні звернувся до Польщі та Єврокомісії через блокаду польсько-українського кордону. Він заявив, що доручив Кабінету міністрів до 24 лютого бути на кордоні між двома країнами, і попросив голову польського уряду Туска «теж приїхати до кордону».
Польські медіа повідомляли, що Дональд Туск відхилив запрошення президента Зеленського про урядову зустріч на кордоні. Натомість повідомив, що уряди Польщі й України проведуть зустріч у Варшаві 28 березня.
Також Туск заявив, що пункти перетину кордону з Україною вважатимуться «критично важливою інфраструктурою», «щоб забезпечити 100-відсоткову гарантію того, що військова і гуманітарна допомога досягнуть української сторони без будь-яких затримок».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом із міністрами 23 лютого прибуде на кордон із Польщею, повідомив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Львові.
Президент зауважив, що не знає, чи приїдуть до кордону польські колеги, і додав, що завтра українська делегація не зможе бути присутня через другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Ми сказали це відкрито, що ми готові з пропозиціями, з рішеннями, з кроками назустріч. Ми будемо готові до 24-го бути на кордоні. І польська сторона буде чи не буде – мені це невідомо», – заявив Зеленський.
Також президент зауважив, що польські протестувальники затримують продукцію, яка йде до інших країн.
«Українське зерно не йде на ринок Польщі – за бажанням польської сторони. Ми виявили нові шляхи, але коли ми говоримо про транзит, це трохи поза європейським законодавством. Тому ми готові і робитимемо все, щоб вирішити це питання», – наголосив він.
Президент України Володимир Зеленський напередодні звернувся до Польщі та Єврокомісії через блокаду польсько-українського кордону. Він заявив, що доручив Кабінету міністрів до 24 лютого бути на кордоні між двома країнами, і попросив голову польського уряду Туска «теж приїхати до кордону».
Польські медіа повідомляли, що Дональд Туск відхилив запрошення президента Зеленського про урядову зустріч на кордоні. Натомість повідомив, що уряди Польщі й України проведуть зустріч у Варшаві 28 березня.
Також Туск заявив, що пункти перетину кордону з Україною вважатимуться «критично важливою інфраструктурою», «щоб забезпечити 100-відсоткову гарантію того, що військова і гуманітарна допомога досягнуть української сторони без будь-яких затримок».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Переконати світ у тому, що Україна не зможе перемогти і таким чином змусити партнерів припинити її підтримувати – такою, на думку експертів, є стратегія перемоги президента Росії Володимира Путіна.
Дослідники вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), вважають, що через майже два роки після вторгнення ця мета для Кремля є набагато більш досяжною, ніж перемога на фронті. І заради того, щоб переконати союзників України у своїй перевазі, він навіть готовий пожертвувати десятками тисяч солдатів, що гинуть за незначні з погляду військової стратегії українські міста, такі, як Авдіївка чи Бахмут.
У Росії оголосили заходи у відповідь на санкції ЄС
Міністерство закордонних справ Росії 23 лютого розширило свій «чорний список» осіб, яким заборонений в’їзд до країни.
За заявою відомства, його поповнили представники офіційних структур і комерційних компаній Євросоюзу, яких МЗС Росії вважає відповідальними за військову допомогу Києву і за «недружні кроки» щодо Росії.
Скільки саме людей внесено до списку і хто вони, у заяві російського відомства не уточнюється, зазначено лише, що список «суттєво розширений». У документі сказано, що персонами нон ґрата стали представники Ради Європи, члени законодавчих зборів країн Євросоюзу, учасники Парламентської асамблеї ОБСЄ і ПАРЄ.
Розширення «чорного списку» МЗС Росії стало відповіддю на ухвалений 23 лютого Євросоюзом 13-й пакет санкцій проти Росії після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. У рамках пакету, зокрема, під обмеження потрапили 106 осіб і 88 компаній із Росії, а також Китаю, Індії, Казахстану, Сербії, Туреччини, Таїланду і Шрі-Ланки. Російське МЗС назвало санкції Євросоюзу незаконними.
Раніше агентство Reuters повідомило з посиланням на джерела, що після ухвалення 13-го пакету санкцій Єврокомісія швидко запропонує 14-й набір санкцій, які можуть включати нові заборони на імпорт.
Волкер: військова співпраця Москви з Іраном та КНДР – це не прояв великої сили Росії
Залежність Росії від боєприпасів 30-річної давності з Північної Кореї, не є проявом великої сили, вважає Курт Волкер, спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України в 2017 – 2019 роках. Про це він сказав відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо співпраці Ірану, КНДР і Росії.
«Так, росіяни дуже добре справляються з психологічними операціями. Вони навмисно створюють образ сили, хоча насправді слабкі. Той факт, що Росія залежить від боєприпасів 30-річної давності з Північної Кореї, не є заявою великої сили. Це заява про те, що оборонно-промисловий комплекс Росії не працює і не вистачає боєприпасів», – заявив Курт Волкер.
За його словами, такою ж є ситуація щодо іранських безпілотників.
«Той факт, що Росія змушена покладатися на Іран у своїх військових поставках, є свідченням того, що російський військово-промисловий комплекс не працює належним чином, але вони намагаються зобразити це як силу», – сказав спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України в 2017– 2019 роках.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, як Волкер оцінює вплив на репутацію США як надійного партнера затягування Конгресом виділення допомоги союзникам – Україні, Ізраїлю і Тайваню – особливо на тлі співпраці Ірану, КНДР і Росії, американський дипломат звернув увагу на те, скільки допомоги Америка вже надала Україні.
«Наратив, який ви щойно описали, чи США ненадійні? США не збираються надавати підтримку? Ми надали, як ви знаєте, між США та Європейським Союзом понад 150 мільярдів доларів допомоги Україні протягом двох років майже. Це була масштабна мобілізація ресурсів для України як військових, так і фінансових. І подивіться на Україну через два роки після повномасштабного вторгнення Росії – це динамічна, сильна країна. Тож ми насправді зробили дуже багато. І маємо постійне зобов’язання це робити», – пояснив свою позицію Курт Волкер.
Водночас, за словами Волкера, тривалий розгляд питання про надання допомоги Україні у Конгресі – це демократичний процес, який є ознакою сили, а не слабкості.
«Той факт, що нам доводиться проходити через демократичні процеси, які є безладними, повільними та викликають розчарування, насправді є частиною нашої сили, а не ознакою слабкості», – підсумував дипломат.
Читайте також: Зеленський в інтерв’ю популярному серед республіканців каналу Fox News заявив про «критичну важливість» допомоги США
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
У ГУР повідомили, скільки літаків Росія може використати проти України
Росія на даний час може використовувати проти України майже триста бойових літаків, повідомив заступник начальника Головного управління розвідки українського Міністерства оборони Вадим Скібіцький.
«Багато (літаків має РФ – ред.). Скажімо так, на сьогодні Росія може протиставити і має проти нас майже триста бойових літаків», – сказав Скібіцький в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, літаки F-16, які незабаром будуть передані Україні, – це один із засобів, який дасть змогу знищувати російську авіацію, яку застосовують для завдання ударів по Україні. Водночас Скібіцький зазначив, що «росіяни для себе поставили завдання знищити і нашу авіацію, й інфраструктуру».
«Ось, три дні поспіль противник бомбив аеродром Канатове (недалеко від міста Кропивницького), намагаючись вразити балістичними ракетами. І це якраз той підхід ворога, щоб не дати нам змогу розмістити там авіацію. Вони дуже бояться, що потужна західна техніка прийде в Україну», – сказав заступник начальника Головного управління розвідки.
Він також нагадав про недавнє збиття українськими силами російського літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50. «Тоді росіяни відсунули район бойового чергування, але вони втратили тут дальність ведення розвідки. Це дуже позитивно для нас. Тобто якщо раніше росіяни могли з Азова бачити до Києва, то нині – з Краснодарського краю до Києва вони не дістають засобами розвідки. Тому що вони бояться ближче підходити», – сказав Скібіцький.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Президент України Володимир Зеленський 22 лютого провів засідання Ставки верховного головнокомандувача. Учасники засідання, серед іншого, заслухали доповідь щодо літаків F-16: кількість у першій партії, терміни отримання, підготовка інфраструктури й персоналу.
Того ж дня Міноборони Данії повідомило, що ця країна передасть Україні винищувачі F-16 вже цього літа.
За підсумками зустрічі «Рамштайн» 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров заявив, що «все йде за графіком у рамках усіх домовленостей із партнерами». F-16 очікуються навесні, їхнє отримання в ці строки голова місії України при НАТО називала реалістичним. Про те, що винищувачі можуть бути доставлені «за графіком», в інтерв’ю Радіо Свобода заявив і премʼєр Нідерландів Марк Рютте, додавши, що буде не менш як 24 літаки.
Схід: Росія вибрала нове місце для удару?
Вранці 23 лютого український Генштаб повідомив аж про 43 атаки армії Росії на Мар'їнському напрямку – йдеться про райони Новомихайлівки та Побєди на захід від Донецька.
Це різке збільшення кількості атак на цій ділянці фронту – ще минулої доби українські військові фіксували лише 14 штурмів агресора.
Напередодні проєкт DeepState навіть повідомив про просування армії Росії там – 22 лютого агресор окупував Побєду, невелике село на захід від Мар'їнки. Проте вже 23 лютого аналітики наголосили, що Силам оборони вдалося відкинути окупантів із частини села.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Побєда лежить на трасі, що веде до Вугледару – міста на півдні Донецької області, яке Росія намагається захопити з початку великого вторгнення. На захід від Вугледару розташована Велика Новосілка та кілька інших населених пунктів, які ЗСУ звільнили під час наступу 2023 року.
Головні питання випуску:
- Чи означає різке зростання кількості штурмів на Мар'їнському напрямку, що Росія вибрала нове місце для удару?
- Чим продиктоване бажання Кремля рухатись уперед саме там?
- І чому Росія не рветься на захід від Авдіївки, щоб «розвинути успіх» після захоплення міста?
Схід
- У ніч проти 16 лютого командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив про запеклі бої в Авдіївці. За його словами, відбувається «планове підсилення підрозділів та здійснюється маневр військами на загрозливих напрямках», також військовим виділили додаткові боєприпаси та інші засоби ураження.
- Раніше про критичну ситуацію в місті та загрозу переходу міста під контроль РФ повідомили в Білому домі. За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), потенційне захоплення Авдіївки Росією не матиме оперативного значення і, швидше за все, дасть Кремлю лише «негайну інформаційну й політичну перемогу».
- Проросійські телеграм-канали заявили, що українські військові нібито втратили контроль над низкою позицій у місті. Стверджується, що російські війська захопили головний в'їзд до Авдіївки.
- Ввечері 15 лютого аналітики DeepState констатували, що російські війська просунулися на півночі та півдні міста.
- Третя окрема штурмова бригада Збройних сил України (ОШБр) 15 лютого підтвердила, що була терміново передислокована для посилення українських військ у районі Авдіївки.
- Про додаткові російські сили на Авдіївському напрямку і посилення тиску на українські позиції навколо міста нещодавно повідомляла розвідка Британії. За даними розвідки, Авдіївка залишається основним об’єктом російських атак.
- Російські війська активізувалися під Авдіївкою понад чотири місяці тому, 10 жовтня 2023 року.
Україна надіслала Польщі офіційну ноту через висипане українське збіжжя на кордоні – Зварич
Посольство України в Польщі надіслало офіційну ноту до польських органів влади через випадки з розсипаним українським збіжжям.
Як написав у фейсбуці посол України в Польщі Василь Зварич, українські дипломати вимагають «знайти і притягнути винних до відповідальності, а також не допустити подібних інцидентів у майбутньому».
«Безкарність є неприйнятною. Злочинці, які зневажають і нищать чуже майно, повинні постати перед законом. Правова держава, якою є Польща, повинна діяти в таких випадках рішуче і безкомпромісно», – йдеться у повідомленні.
Раніше, 23 лютого міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що у Польщі на залізничній станції Дорогуськ невідомі висипали на землю українську сільгосппродукцію. За його словами, були розкриті три зерновози з ріпаком – це транзитний вантаж, який прямував до Німеччини.
Це вже не перший подібний випадок на кордоні.
20 лютого польські протестувальники на пункті пропуску «Медика-Шегині» відкрили вантажний контейнер із українською агропродукцією, висипавши на колію кукурудзу, яку транспортували транзитом до Німеччини. Перед цим, 11 лютого, висипали зерно з української вантажівки, яка прямувала до Литви.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Країни ЄC не змогли узгодити спільну заяву до другої річниці війни РФ проти України
Країни Євросоюзу не змогли узгодити спільну заяву до другої річниці війни Росії проти України – її заблокувала Угорщина, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
«Угорщина блокує спільну заяву ЄС на другу річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну. Ймовірно, це буде лише спільна заява трьох очільників інституцій ЄС (рада ЄС, Єврокомісія, Європарламент)», – написав він у соцмережі Х.
Щоб випустити заяву від імені ЄС, усі 27 держав-членів мають висловити свою згоду. Будапешт виступив проти підготовленого тексту. Неофіційно один із дипломатів сказав, що формулювання «занадто жорстке для них».
Угорщина, член Європейського союзу і НАТО, послідовно критикує військову допомогу Україні під різними приводами. У жовтні 2023 року Орбан заявив, що його країна продовжує спілкування з Росією «заради миру».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після переговорів в Польщі заявила, що підтримка України має бути зосереджена на відновленні її експортного потенціалу.
При цьому Фон дер Ляєн повідомила про плани Єврокомісії оновити транспортну угоду, де буде повністю враховано польські побоювання.
«Сьогодні експорт з України Чорноморським маршрутом значно збільшується. І це добре, тому що це полегшує та продовжує розвантажувати сухопутні кордони. Тепер наші зусилля мають зосередитися на підтримці України у відновленні її експортного потенціалу в бік світу. Це важливо для нас», – сказала вона після переговорів у Варшаві.
Очільниця Єврокомісії також заявила, що Європа підтримує польських фермерів і надасть 1,4 мільярда євро безпосередньо місцевим виробникам у Польщі.
У Польщі від 9 лютого триває страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокують пункти пропуску на кордоні з Україною. Крім того, вже відомо про три випадки розсипання українського зерна – з вантажівки, вантажних вагонів – на території Польщі у лютому.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 23 лютого заявив, що уряд готує «чіткі кроки та конкретні пропозиції» задля вирішення ситуації з блокадою кордону у Польщі.
Восени в Польщі перевізники почали страйкувати через надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. Тоді вони також блокували рух вантажівок через кордон.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
Живуть за межею бідності та поряд із фронтом: що кажуть в МОМ про ситуацію з переселенцями
З понад 3,7 мільйона українських внутрішніх переселенців 60% – безробітні та потребують фінансової підтримки. Через два роки з початку вторгнення ВПО обирають не переміщуватися далеко, а залишаються поблизу прифронтових територій.
У яких областях їх найбільше? Скільки біженців приїхало додому? Та чи вже час українцям повертатися з-за кордону? Про це проєкт «Ти як?» Радіо Свобода поспілкувався із заступником голови представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Стівеном Роджерсом.
Україна та Данія підписали безпекову угоду – ОП
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 23 лютого у Львові підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки, повідомив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Повідомляється, що ця угода визначає обсяги підтримки, яку надасть Данія Україні.
«У 2024 році військова підтримка Данії становитиме щонайменше 1,8 мільярда євро. Крім того, Данський Фонд на підтримку України виділив 8,5 мільярдів євро на поточну підтримку нашої держави у 2023-2028 роках», – написав Жовква в фейсбуці.
За його словами, Данія, як співголова Коаліції військово-повітряних сил (AFCC) та учасник Коаліції інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, «підтримуватиме зусилля із забезпечення цілісного потенціалу F-16 через Коаліцію військово-повітряних сил (AFCC), зокрема шляхом надання винищувачів, боєприпасів, тренажерів та навчання, а також роблячи внесок у довгострокове обслуговування винищувачів і створення належних умов в Україні».
Читайте також: Данія оголосила про надання Україні військової допомоги на 228 мільйонів євро
Відповідно до угоди, країна підтримає розбудову морського флоту України, а також надасть безпілотники, засоби зв’язку та радари.
В Офісі президента зазначили, що Данія – перша країна, що не є членом «Групи Семи», з якою Україна уклала подібну угоду. Договір передбачає «підтримку Україні протягом десяти років строку дії цієї угоди і з можливістю продовження за згодою сторін».
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 23 лютого приїхала в Україну. Раніше вона разом із президентом Володимиром Зеленським відвідала Личаківське кладовище у Львові.
Напередодні її візиту Міністерство оборони Данії оголосило про новий пакет військової допомоги для Україні на 1,7 мільярда данських крон (близько 228 мільйонів євро). Ці кошти спрямують на боєприпаси для артилерії та ППО, безпілотники й допомогу в розмінуванні, повідомляє оборонне відомство країни.
Також Данія та Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів.