WSJ опублікувала проєкт мирної угоди між Україною та РФ від квітня 2022 року
Газета The Wall Street Journal опублікувала проєкт мирних угод між Росією та Україною, який обговорювався у квітні 2022 року – після переговорів російської та української делегацій, що відбулися наприкінці березня у Стамбулі.
Документ, який аналізує видання, датований 15 квітня 2022 року, тобто вже після візиту до Києва на той момент прем’єра Великобританії Бориса Джонсона, якого російська влада звинуватила у зриві угод.
Проєкт, зокрема, включав зобов’язання України відмовитися від прагнення вступити до НАТО і зберігати нейтральний статус. При цьому, заборони на вступ України до ЄС документ не містив.
У тексті також йшлося про скорочення української армії до певних розмірів, проте сторони мали різне бачення того, до яких саме. Росія наполягала на її чисельності у 85 тисяч військових, 342 танків, 519 артилерійських гармат. Україна, як стверджується, була згодна на 250 тисяч військовослужбовців, 800 танків та 1900 артилерійських гармат.
Передбачалася також заборона на розміщення в Україні іноземних військових та озброєння, включаючи ракетне.
Читайте також: «Якщо ви виженете Росію з усієї своєї території, вона все одно лишатиметься серйозною загрозою» – Френсіс Фукуяма
Документ передбачав також збереження анексованого Криму під російським контролем без формальної відмови від суверенітету над ним з боку України. Майбутнє частин Донецької та Луганської областей, які перебували під російським контролем до 24 лютого 2022 року, мало бути визначено в ході переговорів президентів двох країн. Про статус інших окупованих Росією територій у документі не йшлося – раніше неодноразово стверджувалося, що передбачалося виведення російських військ звідти та повернення непідконтрольних владі України територій.
Росія висувала ще низку вимог, з якими Україна не була згодна. Йшлося про розширення офіційного використання російської мови в Україні, відмову від розслідувань ймовірних воєнних злочинів в Україні, а також скасування всіх санкцій. Київ також не був згоден з тим, щоб будь-яка з країн-гарантів безпеки України (до яких повинна була увійти і Росія) мала б право вето: у Києві вважали, що це може розв’язати Росії руки для нової агресії в майбутньому.
У Севастополі лунала повітряна тривога – окупанти кажуть про «роботу ППО»
У Севастополі 1 березня лунали вибухи, у місті оголошували повітряну тривогу, а російська влада казала нібито про «роботу систем протиповітряної оборони».
Близько 14.34 російський глава Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що в окупованому РФ місті, оголошено повітряну тривогу. Пізніше він додав, що працює ППО. О 15.32 було оголошено про відбій повітряної тривоги.
Телеграм-канал «Кримский ветер», повідомив про «приліт» по військовій базі у Гвардійському Сімферопольського району, а також про «влучання» в Севастополі та в Сакському районі.
Українська розвідка повідомила про пошкодження російського комплексу «Панцир С-1»
У Бєлгородській області РФ «успішно атакований» російський ракетно-гарматний комплекс «Панцир С-1», повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
У відомстві зазначили, що це трапилося 29 лютого поблизу села Головчино Бєлгородської області, але не уточнили чим був завданий удар по комплексу.
«Після влучання «панцир» виведений з ладу, а його екіпаж поніс санітарні втрати ― поранення зазнали двоє російських окупантів», – йдеться у повідомленні.
Співпраця Росії й Китаю у сфері 5G і супутникового зв’язку становить ризик для України – RUSI
Росія розширює співпрацю з Китаєм у сфері 5G і супутникових технологій, і це може сприяти військовій агресії Москви проти України, попереджає у своїй доповіді Королівський обʼєднаний інститут оборонних досліджень (RUSI), який базується в Лондоні.
У звіті, опублікованому 1 березня, йдеться про те, що хоча інтеграція мереж 5G на полі бою може зіткнутися з внутрішніми перешкодами в Росії, інфраструктура для китайської допомоги російським супутниковим системам вже існує і може «сприяти російським військовим діям в Україні».
Пекін раніше заявив, що він не продає летальної зброї Росії для її війни проти України, але західні уряди неодноразово звинувачували Китай у допомозі в потоці технологій для військових зусиль Росії, незважаючи на санкції Заходу.
У звіті RUSI детально описано, як співпраця між Росією й Китаєм у сфері 5G і супутникових технологій також може допомогти Росії на полі бою в Україні.
«Широке розгортання безпілотників і сучасного телекомунікаційного обладнання є вирішальним на всіх фронтах в Україні, від збору розвідданих до проведення авіаударів», – йдеться у звіті.
«Ці технології вимагають постійного з’єднання і геопросторової підтримки, що робить співпрацю з Китаєм потенційним рішенням для бажання Москви здійснити військовий прорив», – кажуть експерти.
Згідно зі звітом, розвиток мережі 5G набув особливого значення в російсько-китайських стратегічних відносинах в останні роки, що привело до низки угод між китайським технологічним гігантом Huawei і російськими компаніями МТС і «Білайн», проти яких Канада запровадила санкції за зв’язок із військово-промисловим комплексом Росії.
5G – це технологічний стандарт для стільникових мереж, який забезпечує вищу швидкість передачі даних, ніж його попередник 4G. Згідно зі звітом RUSI, 5G «має потенціал змінити поле бою» за рахунок покращеного відстеження військових об’єктів, швидшої передачі й обробки в реальному часі великих наборів даних і покращеного зв’язку.
Це «саме ті функції, які можуть зробити російсько-китайську співпрацю надзвичайно корисною у контексті воєнного часу – і, отже, створити підвищений ризик для України», наголошується у звіті.
Незважаючи на те, що доповідь вказує на «операційні й інституційні обмеження» для інтеграції Росією технології 5G на полі бої, вона має переваги, які роблять її «привабливим пріоритетом» для Москви, заявив Джек Кроуфорд, аналітик RUSI й один з авторів звіту.
Китай заявляє, що є нейтральною стороною у війні Росії проти України, але його критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Розвідка Британії: «ОПК Росії не здатний повністю забезпечити потреби війни у 2024 році»
Оборонно-промисловий комплекс РФ «не здатний повністю забезпечити потреби її війни проти України, але при цьому в змозі забезпечити перевагу над Україною у 2024 році», йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії 1 березня.
Зазначається, що оборонна промисловість Росії у 2023 році «істотно наростила виробництво» за рахунок:
- збільшення робочої сили приблизно до 3,5 млн людей;
- збільшення кількості робочих змін;
- розширення існуючих виробничих ліній;
- повернення до експлуатації виробничих потужностей, що простоювали.
Крім того, як зазначається у зведенні розвідки Британії, у 2023 році в РФ зросло виробництво артилерійських боєприпасів.
«Однак виробництво снарядів, ймовірно, досягне піка в наступні 12 місяців з огляду на обмежені потужності. Хоча оборонна промисловість нездатна повною мірою забезпечити потреби російських операцій проти України, вона майже напевно здатна надати матеріальну перевагу над Україною у 2024 році», – стверджує британська розвідка.
Раніше військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець заявив, що російський ОПК здатен виробляти близько 250-300 «нових і ретельно модернізованих» танків на рік. Крім того, за його словами, російські війська також можуть проводити капітальний ремонт близько 250-300 танків, така ж ситуація з бойовими броньованими машинами. Але Машовець заявив, що російський ОПК, однак, не може виробляти достатньо матеріалів для оснащення великих російських резервів, якщо раптом виникне така потреба. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв у березні 2023 року заявив, що російський ОПК може виробляти 1500 основних бойових танків у 2023 році, що передбачає середній рівень виробництва 125 танків на місяць.
Незалежно перевірити ці дані немає можливості.
На початку грудня 2023 року розвідка Великої Британії повідомила, що Росія намагається наростити розробку надводних дронів-камікадзе.
Президент Володимир Путін 19 грудня заявив, що російська оборонна промисловість відреагувала на війну в Україні швидше, ніж Захід. За його словами, Росія збільшила виробництво танків у 5,6 разів з початку так званої СВО – так Москва називає війну проти України.
Розвідка Британії: «ОПК Росії не здатний повністю забезпечити потреби війни у 2024 році»
Оборонно-промисловий комплекс РФ «не здатний повністю забезпечити потреби її війни проти України, але при цьому в змозі забезпечити перевагу над Україною у 2024 році», йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії 1 березня.
Зазначається, що оборонна промисловість Росії у 2023 році «істотно наростила виробництво» за рахунок:
- збільшення робочої сили приблизно до 3,5 млн людей;
- збільшення кількості робочих змін;
- розширення існуючих виробничих ліній;
- повернення до експлуатації виробничих потужностей, що простоювали.
Крім того, як зазначається у зведенні розвідки Британії, у 2023 році в РФ зросло виробництво артилерійських боєприпасів.
«Однак виробництво снарядів, ймовірно, досягне піка в наступні 12 місяців з огляду на обмежені потужності. Хоча оборонна промисловість нездатна повною мірою забезпечити потреби російських операцій проти України, вона майже напевно здатна надати матеріальну перевагу над Україною у 2024 році», – стверджує британська розвідка.
Раніше військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець заявив, що російський ОПК здатен виробляти близько 250-300 «нових і ретельно модернізованих» танків на рік. Крім того, за його словами, російські війська також можуть проводити капітальний ремонт близько 250-300 танків, така ж ситуація з бойовими броньованими машинами. Але Машовець заявив, що російський ОПК, однак, не може виробляти достатньо матеріалів для оснащення великих російських резервів, якщо раптом виникне така потреба. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв у березні 2023 року заявив, що російський ОПК може виробляти 1500 основних бойових танків у 2023 році, що передбачає середній рівень виробництва 125 танків на місяць.
Незалежно перевірити ці дані немає можливості.
На початку грудня 2023 року розвідка Великої Британії повідомила, що Росія намагається наростити розробку надводних дронів-камікадзе.
Президент Володимир Путін 19 грудня заявив, що російська оборонна промисловість відреагувала на війну в Україні швидше, ніж Захід. За його словами, Росія збільшила виробництво танків у 5,6 разів з початку так званої СВО – так Москва називає війну проти України.
ЗСУ «подекуди відновлюють втрачені позиції» на Авдіївському напрямку – Тарнавський
На Авдіївському напрямку армія Росії нарощує чисельність штурмових груп і має деякі локальні успіхи, однак сили оборони «подекуди відновлюють втрачені позиції», повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
Він додав, що на цьому напрямку Росія має «перевагу у боєприпасах» і «кидає в бій нові резерви».
«За минулу добу на Авдіївському напрямку наші захисники й захисниці відбили 25 атак ворога, на Новопавлівському напрямку – 30, на Оріхівському напрямку – одну атаку», – йдеться у повідомленні.
Тарнавський додав, що за минулу добу в операційній зоні ОСУВ «Таврія» армія Росії завдала 36 авіаударів, 1074 обстріли і 118 ударів дронів-камікадзе, відбулося 56 бойових зіткнень.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 29 лютого повідомив про роботу на Авдіївському і Курахівському напрямках, назвавши серед головних задач у цьому районі «утримати займані позиції і відновити положення там, де ми відійшли».
Сирський після перевірки оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» у частинах, які тримають оборону на Авдіївському напрямку, заявив, що «в окремих командирів були виявлені певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника». За його словами, це вплинуло на стійкість оборони на окремих напрямках.
У лютому українські військові після понад чотирьох місяців виснажливих боїв залишили місто Авдіївка поблизу Донецька, яке ЗСУ утримували з початку збройного протистояння в 2014 році. Після втрати Авдіївки Сили оборони України також втратили контроль над кількома селами, розташованими на північ і північний захід від Авдіївки.
Розвідка Великої Британії заявила 29 лютог, що територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу.
У Міноборони кажуть, що затвердили план заходів у межах співробітництва Україна-НАТО на 2024 рік
Міністр оборони України Рустем Умєров затвердив план заходів оборонного відомства стосовно реалізації адаптованої Річної національної програми (аРНП) співробітництва з НАТО на 2024 рік, повідомляє пресслужба Міноборони.
Вказано, що програма розроблена на виконання домовленостей за результатами Вільнюського саміту НАТО, а пріоритетом плану стане реформа сектору безпеки й оборони України.
«Міністерство оборони України як координатор сил оборони має забезпечити системні зміни на шляху до вступу в НАТО. Відтак, виконання заходів по аРНП є одним із пріоритетів. Заходи програми враховують рекомендації експертів НАТО», – цитує оборонне відомство Рустема Умєрова.
Погоджений план передбачає більше ніж 50 заходів Міноборони в рамках 17 цілей, які мають бути виконані протягом цього року, наголосили у відомстві. Подробиці у відомстві не навели.
Раніше комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України схвалила проєкт адаптованої річної національної програми (аРНП) на 2024 рік для представлення стороні НАТО, повідомила пресслужба українського уряду.
У Кабміні зауважили, що головна мета аРНП – підготовка України до членства в Північноатлантичному альянсі шляхом підвищення обороноздатності як майбутнього союзника НАТО.
29 листопада минулого року у Брюсселі пройшло перше засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. У Меморандумі за підсумками засідання вказано, що Рада НАТО-Україна «вітає представлення Україною адаптованої Річної національної програми на 2024 рік і з нетерпінням очікує на її реалізацію».
За підсумками саміту НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року лідери держав-членів Альянсу домовилися про відмову від Плану дій щодо членства України в НАТО. Натомість прогрес України у впровадженні реформ, необхідних для членства в НАТО, регулярно відстежуватимуть через прогрес в індикаторах виконання аРНП під час постійних консультацій у межах роботи Ради Україна-НАТО.
Два роки на шляху до ЄС – де зараз Україна?
1 березня 2022 року Євросоюз прийняв заявку України на членство у блоці. Відтоді Україна отримала статус кандидата та політичне рішення про початок переговорів про вступ. Проте фактичний початок переговорів може затягнутися через європейські вибори, зазначають фахівці.
28 лютого 2022 року перед будівлею Європарламенту один за одним знімали прапори країн-членів ЄС та вивішували українські. Тривав 5-й день повномасштабного вторгнення, Україна подала офіційну заявку на членство в ЄС.
Наступного дня, 1 березня, Європарламент проголосував термінову резолюцію – заклик до євроінституцій надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
Досі у Брюсселі роками говорили про «втому від розширення», а низка країн по 10 і більше років були у процесі приєднання до Євросоюзу, який ніяк не завершувався.
Проте повномасштабне вторгнення РФ в Україну, кажуть євродепутати, змінило позицію блоку і там вирішили, що час погодитися прийняти нових членів.
Два роки на шляху до ЄС – де зараз Україна?
1 березня 2022 року Євросоюз прийняв заявку України на членство у блоці. Відтоді Україна отримала статус кандидата та політичне рішення про початок переговорів про вступ. Проте фактичний початок переговорів може затягнутися через європейські вибори, зазначають фахівці.
28 лютого 2022 року перед будівлею Європарламенту один за одним знімали прапори країн-членів ЄС та вивішували українські. Тривав 5-й день повномасштабного вторгнення, Україна подала офіційну заявку на членство в ЄС.
Наступного дня, 1 березня, Європарламент проголосував термінову резолюцію – заклик до євроінституцій надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
Досі у Брюсселі роками говорили про «втому від розширення», а низка країн по 10 і більше років були у процесі приєднання до Євросоюзу, який ніяк не завершувався.
Проте повномасштабне вторгнення РФ в Україну, кажуть євродепутати, змінило позицію блоку і там вирішили, що час погодитися прийняти нових членів.
Канада готова відправити військових в Україну для навчання ЗСУ – Міноборони
Канада готова відправити «обмежену кількість» військовослужбовців в Україну, повідомив міністр оборони країни Білл Блер в інтерв’ю Toronto Star.
Він зазначив, що ідея відправки військових обговорювалася на початку цього тижня в Парижі, де він був присутній. Хоча Канада, за словами Блера, «як і багато інших країн НАТО», виступили проти ідеї президента Франції Еммануеля Макрона.
Міністр оборони заявив про «можливу небойову місію» канадських військових – йдеться про відправку обмеженої кількості військовослужбовців для навчання українських захисників на території Україна за умови, що така операція проводитиметься далеко від лінії фронту.
Як зазначається, безпекова угода, підписана минулими вихідними, передбачає, що Канада може проводити навчальну діяльність в Україні, «коли дозволять умови».
Раніше, 24 лютого, Україна підписала угоду про гарантії безпеки також з Італією.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Зеленський також повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
Українські льотчики вже відпрацьовують на F-16 завдання ударів по цілях – Ігнат
Українські пілоти і інженери продовжують навчання на винищувачах F-16, повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
«Перехід на F-16 не може бути швидким, як би нам того не хотілося. І так близько пів року – це максимально короткий термін, за який можна перенавчити і льотний склад, і наземний персонал. Взагалі програма підготовки на F-16 мінімальна – це два роки. Україна робить все можливе для того, щоб якомога швидше цей літак з'явився в нашому небі і виконував завдання», – сказав він.
За словами Ігната, процес підготовки льотчиків триває, вони відпрацьовують тактичні прийоми.
«Відпрацьовують фактично завдання ударів по повітряних й наземних цілях. Це дуже-дуже потрібно. Бо не лише літати треба й контролювати повітряний простір. На них треба воювати. Й саме ці речі зараз відпрацьовують наші пілоти», – пояснив речник.
Він додав, що авіаційні інженери також продовжують навчання з обслуговування літаків та озброєння, програмування, завдання ударів високоточною зброєю
«Вся ця підготовка потрібна для того, щоб максимально ефективно літак працював у небі, знищуючи повітряні, наземні та морські цілі. Україна ж адаптує інфраструктуру на певних майданчиках для того, щоб ці літаки могли застосовуватися з наших летовищ», – наголосив Ігнат.
Раніше Міністерство оборони Данії повідомляло, що країна передасть Україні винищувачі F-16 цього літа. У відомстві зауважили, що встановити чіткий графік передачі винищувачів F-16 важко, тому що «є кілька умов, які повинні бути виконані для того, щоб Україна могла використовувати надані літаки».
Данія і Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів.
За підсумками зустрічі «Рамштайн» 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров заявив, що «все йде за графіком у рамках усіх домовленостей із партнерами». F-16 очікуються навесні, їхнє отримання в ці строки голова місії України при НАТО називала реалістичним. Про те, що винищувачі можуть бути доставлені «за графіком», в інтерв’ю Радіо Свобода заявив і премʼєр Нідерландів Марк Рютте, додавши, що буде не менш як 24 літаки.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Україна пройшла зиму на газі власного видобутку – голова «Нафтогазу»
Україна пройшла зиму «повністю на українському газі», повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов на своїй сторінці у фейсбуці.
«Історична подія. 10 років тому в це ніхто б не повірив. Два роки тому, коли почалась повномасштабна війна, в це теж складно було повірити. Але ми це зробили і плануємо підтримувати тенденцію енергонезалежності України й надалі», – йдеться у повідомленні.
Напередодні зимового сезону Чернишов в інтерв’ю Радіо Свобода повідомляв, що в українських підземних сховищах зберігається 16 мільярдів кубометрів газу. Він зауважував, що Україна продовжує власний видобуток газу і має «історичний шанс» обійтися цієї зими без імпорту.
У червні минулого року Україна запустила в роботу три високопродуктивні свердловини з сумарним дебітом 425 тисяч кубометрів газу на добу. Дві з них – нові, третя отримала нове життя після капітального ремонту, повідомляли у «Нафтогазі».
Очільник уряду Денис Шмигаль раніше заявляв, що ключовим пріоритетом України є зведення до нуля імпорту й покриття власних потреб газу.
19 лютого, під час візиту до Токіо, прем’єр-міністр Денис повідомив, що видобуток і зберігання газу, є однією «основних сфер, у які Україна пропонує інвестувати японському бізнесу вже зараз».
На Запоріжжі через бойові дії без світла залишається 50 населених пунктів – Міненерго
В енергосистемі України 29 лютого фіксувався профіцит електроенергії через сонячну погоду і активний виробіток електроенергії сонячними електростанціями, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики 1 березня.
За даними відомства, в прикордонному районі Харківщини внаслідок обстрілів відключалось обладнання на підстанції 330 кВ. У результаті підстанція втратила власні потреби, згодом підстанцію було заживлено. Також на Харківщині внаслідок бойових дій через пошкодження відключилась лінія ПЛ 110, споживачі не знеструмлювались.
«В Одесі відключилось обладнання на підстанції 110 кВ, внаслідок чого короткостроково знеструмлювалось понад 13 тисяч побутових споживачів, водоканал, електротранспорт, місцева промисловість. Усіх споживачів заживлено», – кажуть у Міненерго.
На Донеччині вимикалось обладнання ПЛ 110 кВ, без електропостачання залишились побутові абоненти міста Слов’янськ. Протягом трьох годин усіх заживлено.
«За добу в Донецькій області енергетики заживили споживачів у 3 населених пунктах, через бойові дії знеструмлено близько 11 тисяч абонентів у 5 населених пунктах. Всього в області без електропостачання залишається 79 населених пунктів – це понад 42,3 тисячі точок обліку. Відновлено газопостачання 116 родинам», – наголосили в Міненерго.
По інших областях, за даними відомства, ситуація наступна:
- у Запорізькій області відновлено енергопостачання 2,6 тисячі родин у 8 прифронтових населених пунктах, що знеструмлювалися напередодні внаслідок пошкодження повітряної лінії електропередачі. З технологічних причин знеструмлено 43 абоненти. Внаслідок бойових дій без електропостачання залишається 50 населених пунктів (3,7 тисячі споживачів);
- на Кіровоградщині відновлено електропостачання понад 600 споживачам, які були знеструмлені через технічні причини;
- у Сумській області через бойові дії в області без електропостачання 2,6 тисячі точок обліку у 56 населених пунктах;
- на Харківщині енергетики відновили електропостачання 35 абонентам, які довгостроково залишалися без світла через бойові дії. Всього в області через бойові дії без світла 15,6 тисячі точок обліку у 63 населених пунктах;
- у Херсонській області енергетики відновили електропостачання 108 споживачам у Херсоні, які знеструмлювались внаслідок обстрілів. Через технічні причини знеструмлено 175 абонентів. Всього в обласному центрі без світла 3,2 тисячі точок обліку, в області без енергопостачання 53 населених пункти;
- у місті Черкаси скоєна крадіжка обладнання газових мереж. Без відключення абонентів;
- на Чернігівщині через технологічні порушення без електропостачання 305 споживачів у 2 населених пунктах. Внаслідок бойових дій залишаються знеструмленими понад 1,6 тисячі точок обліку у 26 населених пунктах;
- у Хмельницькій області через технічні порушення короткостроково знеструмились 7,5 тисячі побутових споживачів, усіх заживлено.
Раніше рештки російського БПЛА пошкодили лінії електропередачі в Лубенському районі Полтавщини. Без світла 27 лютого залишилися понад 200 споживачів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що у 2023 році Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Армія РФ робить «потужний ривок» на Часів Яр – речник ОСУВ «Хортиця»
Російські війська акумулюють свої сили на сході України і станом на зараз відбувається один із «потужних ривків» армії РФ на Часів Яр у Донецькій області, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Ілля Євлаш, начальник пресслужби оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця».
За його словами, російські війська розглядають цей населений пункт як ключовий для продовження наступу на Костянтинівку і Краматорсько-Слов’янську агломерацію.
«Вони акумулюють дуже потужні свої сили і станом на зараз це можна вважати одним із потужних їхніх ривків на Часів Яр… Доступ до Часового Яру відкриє ворогу дорогу для продовження їхніх наступальних дій, плацдарм для наступу на Костянтинівку. І звичайно, що основна ціль в Донецькій області – це Краматорсько-Слов’янська агломерація. Тому ворог не шкодує своїх зусиль, намагається скористатися моментом – доволі довгий час використовує тактику «бігти туди, куди ллється», шукає слабкі місця. І при найменшій нагоді десь прорвати оборону посилює свої угруповання і вдається до штурмових дій», – сказав Ілля Євлаш.
За його словами, поблизу Часового Яру зведено декілька кіл оборони. На цьому напрямку також є мінні поля, як протитанкові, так і протипіхотні, також зробили насипи і протитанкові вали для перешкоджання просуванню важкої техніки російської армії.
«До оборони Часового Яру готувалися давно, ще коли противник зміг захопити Бахмут. Звичайно, було зрозуміло, що необхідно обладнувати додаткові рубежі оборони, більш вигідні. Оскільки найбільший наступний населений пункт на цьому на цьому напрямку був Часів Яр», – сказав Євлаш.
Як повідомив речник ОСУВ «Хортиця», армія РФ намагається знайти слабкі місця, і на тих ділянках фронту, де вдається прорватися, російські військові посилюють штурмові дії. За словами Іллі Євлаша, основні атаки здійснюють із мінометів, також збільшують застосування авіації.
«За минулу добу на Бахмутському напрямку ворог шість разів використовував свою авіацію, також завдав 52 удари своїми дронами-камікадзе, 659 разів обстріляв наші позиції. Ще відбулося чотири бойові зіткнення, в ході яких противник втратив 100 своїх окупантів вбитими й пораненими і 101 зразок військового озброєння і техніки», – повідомив Ілля Євлаш.
Раніше сьогодні в ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що протягом минулої доби на фронті відбулося 83 бойових зіткнення, українські військові відбили атаки російських сил на сімох напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 29 лютого повідомив про роботу на Авдіївському і Курахівському напрямках, назвавши серед головних задач у цьому районі «утримати займані позиції і відновити положення там, де ми відійшли».
Читайте також: Каскад водосховищ зупинить армію РФ на Донбасі – речник ОСУВ «Таврія»
Сирський після перевірки оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» у частинах, які тримають оборону на Авдіївському напрямку, заявив, що «в окремих командирів були виявлені певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника». За його словами, це вплинуло на стійкість оборони на окремих напрямках.
У лютому українські військові після понад чотирьох місяців виснажливих боїв залишили місто Авдіївка поблизу Донецька, яке ЗСУ утримували з початку збройного протистояння в 2014 році. Після втрати Авдіївки Сили оборони України також втратили контроль над кількома селами, розташованими на північ і північний захід від Авдіївки.
Розвідка Великої Британії заявила 29 лютог, що територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу.
«Росія також, імовірно, намагається нарощувати темпи на цій осі, щоб скористатися перевагою того, що там менше фіксованих, добре захищених позицій і міської забудови, з яких можуть вести оборону українські сили», – додали в розвідці.
Японія розширила антивоєнні санкції проти Росії
Японія розширила санкції проти російських осіб і організацій, причетних до війни РФ проти України, повідомило японське Міністерство закордонних справ.
Під обмеження потрапили 12 фізичних і 36 юридичних осіб, зокрема «Тінькофф банк», японські активи якого будуть заморожені наприкінці березня.
Санкційний список також поповнили концерни «Калашников», «Алмаз-Антей», Уралвагонзавод, Атомфлот, а також науково-виробничі об’єднання «Аврора» й «Імпульс».
Санкції також запроваджені проти уповноважених з прав дитини в Чечні, Калузькій і Ростовській областях Росії, а також проти сина колишнього губернатора Красноярського краю РФ Артема Усса. З ними заборонені фінансові й торговельні відносини.
Раніше до другої річниці повномасштабної війни Росії проти України санкції розширили США, ЄС, Велика Британія, Канада, Австралія і Нова Зеландія.
Україна підписала безпекові угоди вже із шістьма країнами – Зеленський
Україна підписала вже шість безпекових угод з країнами Європи, розповів у телеграмі президент Володимир Зеленський.
«Маємо безпекові угоди вже із шістьма державами: Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією», – розповів він.
За словами президента, «кожна така угода наближає нашу державу до більших можливостей, до більшої взаємодії зі світом, до більшої сили».
«І разом із цим кожна така угода додає більше сили міжнародному порядку, заснованому на правилах. Що більше ми взаємодіємо, то швидше російські терористи програють», – додав голова держави.
Раніше, 24 лютого, Україна підписала угоди про гарантії безпеки з Італією і Канадою.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Зеленський також повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
Україна підписала безпекові угоди вже із шістьма країнами – Зеленський
Україна підписала вже шість безпекових угод з країнами Європи, розповів у телеграмі президент Володимир Зеленський.
«Маємо безпекові угоди вже із шістьма державами: Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією», – розповів він.
За словами президента, «кожна така угода наближає нашу державу до більших можливостей, до більшої взаємодії зі світом, до більшої сили».
«І разом із цим кожна така угода додає більше сили міжнародному порядку, заснованому на правилах. Що більше ми взаємодіємо, то швидше російські терористи програють», – додав голова держави.
Раніше, 24 лютого, Україна підписала угоди про гарантії безпеки з Італією і Канадою.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Зеленський також повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
Франція замовила для ЗСУ 100 дронів у компанії Delair – міністр оборони
Франція зробила замовлення на 100 безпілотних літальних апаратів у французької компанії Delair для потреб Збройних сил України. Безпілотники будуть відправлені в Україну вже влітку, повідомив міністр оборони Франції Себастьян Лекорню у соцмережі Х.
Лекорню зазначив, що завдяки інноваційній програмі Франція замовляє 100 безпілотних апаратів із дистанційним управлінням у компанії Delair. У повідомленні не вказано, яку саме модель отримає Україна.
Однак, на опублікованому фото можна побачити модель Delair DT46. Дальність польоту безпілотника такого типу – до 100 кілометрів, він може нести навантаження до п’яти кілограмів, при цьому здатний приземлятися в повністю автономному режимі.
Крім того, французький військово-промисловий комплекс отримає замовлення на виготовлення двох тисяч дронів для французької та української армій. У повідомленні не зазначено, скільки безпілотників з цього замовлення зможе отримати Україна.
У середині лютого Лекорню повідомляв, що Франція передасть Україні новітні дрони-камікадзе «найближчими днями». Він зазначив, що Франція розробляє дрони-камікадзе, і, що «зараз розробка перебуває в експериментальній фазі». Міністр оборони не уточнював, яка компанія працює над розробкою цих дронів.
У вересні минулого року Україна вже отримала 150 безпілотників від французької компанії Delair, придбаних за кошти уряду країни.
Французька компанія Delair, раніше відома як Delair-Tech, є виробником безпілотних літальних апаратів. Підприємство виробляє кілька моделей розвідувальних безпілотників дальністю польоту від восьми до 100 кілометрів. Дрони призначені для збору інформації, моніторингу й розвідки.
Раніше Франція оголосила про надання Україні трьох мільярдів євро військової допомоги протягом 2024 року.
Франція замовила для ЗСУ 100 дронів у компанії Delair – міністр оборони
Франція зробила замовлення на 100 безпілотних літальних апаратів у французької компанії Delair для потреб Збройних сил України. Безпілотники будуть відправлені в Україну вже влітку, повідомив міністр оборони Франції Себастьян Лекорню у соцмережі Х.
Лекорню зазначив, що завдяки інноваційній програмі Франція замовляє 100 безпілотних апаратів із дистанційним управлінням у компанії Delair. У повідомленні не вказано, яку саме модель отримає Україна.
Однак, на опублікованому фото можна побачити модель Delair DT46. Дальність польоту безпілотника такого типу – до 100 кілометрів, він може нести навантаження до п’яти кілограмів, при цьому здатний приземлятися в повністю автономному режимі.
Крім того, французький військово-промисловий комплекс отримає замовлення на виготовлення двох тисяч дронів для французької та української армій. У повідомленні не зазначено, скільки безпілотників з цього замовлення зможе отримати Україна.
У середині лютого Лекорню повідомляв, що Франція передасть Україні новітні дрони-камікадзе «найближчими днями». Він зазначив, що Франція розробляє дрони-камікадзе, і, що «зараз розробка перебуває в експериментальній фазі». Міністр оборони не уточнював, яка компанія працює над розробкою цих дронів.
У вересні минулого року Україна вже отримала 150 безпілотників від французької компанії Delair, придбаних за кошти уряду країни.
Французька компанія Delair, раніше відома як Delair-Tech, є виробником безпілотних літальних апаратів. Підприємство виробляє кілька моделей розвідувальних безпілотників дальністю польоту від восьми до 100 кілометрів. Дрони призначені для збору інформації, моніторингу й розвідки.
Раніше Франція оголосила про надання Україні трьох мільярдів євро військової допомоги протягом 2024 року.