Розгортання ефективної системи ПРО в Україні потрібно закріпити в стратегії НАТО – Резніков
Російські атаки по українських містах, які здійснюються з території Росії чи Білорусі, акваторії Каспійського та Чорного морів, є стратегічним викликом для безпеки усієї Європи, заявляє міністр оборони Олексій Резніков.
«Це стратегічний виклик для безпеки усієї Європи. Швидка відповідь на цей виклик має складатися з двох частин. Перша – це посилення санкцій. Щоб рф не могла виготовляти і підтримувати у робочому стані високотехнологічну зброю, яка зараз містить безліч комплектуючих, що постачаються компаніями з країн НАТО. Друга – це якнайшвидше розгортання ефективної системи ПВО/ПРО в Україні. Це додаткові 500-1000 км безпеки для кожного європейського міста. Це дуже наочний і логічний крок, який має бути закріплений у стратегії Північноатлантичного альянсу», – написав він у фейсбуці.
Резніков наголошує, що умовою діалогу про відновлення стосунків цивілізованого світу з Росією має стати «демілітаризація як мінімум європейської частини держави-терориста».
«Глибина та параметри демілітаризації мають бути визначені фахівцями», – додає міністр.
Вночі та рано-вранці 25 червня по всі території України лунали сирени повітряної тривоги. Був масований ракетний обстріл різних регіонів. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. На Рівненщині через ракетний удар загинули чотири людини, є поранені.
Вранці та вдень 26 червня російські ракети атакували Київ, Черкаси, Одесу.
У Києві російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок, внаслідок цього, за попередніми даними, загинула одна людина, ще шестеро поранені.
У Білорусі готують ДРГ, а на кордоні з Україною РФ тримає окремі підрозділи військ – Генштаб ЗСУ
На території Білорусі спостерігається підготовка диверсійно-розвідувальних груп для їх подальших дій на території України, по….
«На Волинському та Поліському напрямках, на території республіки білорусь, відзначається підготовка окремими підрозділами збройних сил російської федерації диверсійно-розвідувальних груп для їх подальших дій на території України», – йдеться у повідомленні.
На Сіверському напрямку, за даними Генштабу, з метою демонстрації присутності та сковування дій українських сил Росія утримує в прикордонних районах Брянської та Курської областей окремі підрозділи військ Західного військового округу.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України 26 червня заявило, що Росія планує нарощування чисельності оперативно-тактичної авіації на території Білорусі, зокрема запланований переліт 10 літаків на аеродром Барановичі.
Вночі та рано вранці 25 червня по всі території України лунали сирени повітряної тривоги. Був масований ракетний обстріл різних регіонів. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. На Рівненщині через ракетний удар загинули чотири людини, є поранені.
За даними української розвідки, російські бомбардувальники «працювали» безпосередньо з території Білорусі. Було задіяно шість літаків Ту-22М3, які виконали пуски 12 крилатих ракет Х-22. Рубіж пуску – неподалік Мозиря, що орієнтовно за 50-60 кілометрів від державного кордону України.
В ГУР заявили, що нічні ракетні удари 25 червня по Україні з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Мінська як безпосереднього учасника у війну проти України.
На саміті НАТО обговорять «найбільше розгортання» сил альянсу – El Pais
Країни НАТО на саміті в Мадриді, який відбудеться наступного тижня, можуть ухвалити рішення майже вдвічі збільшити кількість військовослужбовців альянсу, які зосереджені на його східному фланзі. Це буде найбільше розгортання сил НАТО з часів закінчення Холодної війни – на тлі війни Росії проти Україні. Про це пише із посиланням на джерела іспанська газета El Pais.
До російського вторгнення в Україну в країнах на східному фланзі НАТО було розміщено не більше 10 тисяч військовослужбовців союзу (не рахуючи військових самих цих країн). Після початку війни це число значно зросло, зокрема, до Польщі та Румунії було перекинуто кілька тисяч американських військових.
Однак на розгортання додаткових сил, як і раніше, існує низка обмежень – зокрема, в країнах Балтії мова формально йде не про постійну присутність військових НАТО, а про ротацію підрозділів.
Передбачається, що на саміті може бути ухвалено рішення розміщувати у східних країнах НАТО більші підрозділи, ніж зараз, зокрема у форматі бригад. Це дозволить збільшити кількість військових там майже вдвічі.
Як пише видання El Pais, під час саміту країни НАТО також обговорюватимуть нову стратегічну концепцію. У ній Росія вже не буде названа партнером, як зараз, а навпаки – буде позначена як загроза. Також передбачається, що жорсткішими стануть і формулювання щодо Китаю, про який буде сказано як про «геостратегічний виклик».
На саміті, мабуть, не обговорюватиметься питання про членство Фінляндії та Швеції, оскільки Туреччина, як і раніше, не зняла заперечення проти їхнього вступу до альянсу. Однією із тем стане підтримка України у війні з Росією. При цьому не очікується, що обговорюватимуться якісь кроки на шляху до вступу України до НАТО.
«Огидне варварство» Росії. Лідери G7 розпочали саміт у день обстрілу Києва
Російська війна проти України та наслідки агресивних дій Москви для світу стали головними темами переговорів на саміті «Групи семи» (G7) – зустрічі керівників найвпливовіших демократій, що відбувається у німецькій Баварії.
Читайте про це за лінком
Танки в бою: чи вистачить Україні техніки для битв із Росією?
У війні Росії проти України обидві сторони втратили вже сотні танків. Ці значні втрати, а також вразливість бойових машин перед протитанковою зброєю змусило багатьох задуматися – а чи взагалі має майбутнє танк на полі бою?
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» розповідають про українських танкістів, які стримують тиск російської армії, а також намагалися розібратися, чому танки залишаються незамінною технікою – особливо для армії, яка йде в наступ.
Читайте про це за лінком
Рефат Чубаров: «Крим буде звільнений набагато раніше, ніж цього хотіли б у Кремлі»
Чим зараз живе Крим та які нові виклики стоять перед кримськими татарами після початку масштабного вторгнення Росії до України.
Текст інтерв'ю з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим читайте за лінком.
Генштаб: на Донбасі ЗСУ завдали військам РФ «значних втрат» біля Павлівки
На Бахмутському напрямку ЗСУ завдали російським військам «значних втрат» в районі населеного пункту Павлівка, після невдалого штурму окупанти відійшли, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На Слов’янському напрямку українські військові «успішно відбили» російські штурми в районах Долини, Курульки та Мазанівки.
За даними штабу, на Харківському напрямку війська РФ штурмовими діями намагалися покращити тактичне положення в районі населеного пункту Дементіївка, успіху не мали.
Війська РФ намагаються блокувати Лисичанськ з південного напрямку – Генштаб ЗСУ
Російські війська за підтримки артилерії намагаються блокувати місто Лисичанськ з південного напрямку, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, противник обстріляв цивільну та військову інфраструктуру в районах Лисичанська, Верхньокам’янки та Лоскутівки, завдав авіаудару неподалік Вовчоярівки. Для підтримки наступальних дій противник посилив угруповання артилерії.
На Краматорському напрямку активних бойових дій війська РФ не вели, обстріляли з артилерії район населеного пункту Маяки.
«На Бахмутському напрямку ворог здійснював обстріли наших позицій із мінометів, ствольної та реактивної артилерії поблизу Миколаївки, Берестового, Покровського, Кодеми і Нью-Йорка», – йдеться у повідомленні.
У коментарі Радіо Свобода 23 червня голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай заявив, що армія РФ кинула усі резерви на захоплення Луганщини.
Вранці Міністерство оборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки повідомило, що з 19 червня російські війська, ймовірно, просунулися на 5 кілометрів до південних околиць Лисичанська, та зауважило, що цим «повзучим просуванням» по околицях російські війська піддають тиску на Лисичансько-Сєвєродонецьку ділянку, однак їхні зусилля щодо досягнення глибшого оточення для захоплення західної частини Донецької області залишаються в «глухому куті».
Обговорювали війну в Україні. Джонсон застеріг Макрона від спроб «залагодити конфлікт»
Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон під час зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном наголосив, що «будь-яка спроба залагодити конфлікт зараз» призведе лише до тривалої нестабільності. Про це повідомляє пресслужба британського уряду за підсумками зустрічі.
«Прем'єр-міністр підкреслив, що будь-яка спроба залагодити конфлікт зараз призведе лише до тривалої нестабільності і дасть Путіну дозвіл на постійне маніпулювання як суверенними країнами, так і міжнародними ринками», – йдеться у повідомленні.
Сторони погодилися, що нині – «критичний момент для перебігу конфлікту», і є можливість змінити хід війни.
«І прем’єр-міністр, і президент Макрон наголосили на необхідності підтримки України, щоб посилити її як у війні, так і в будь-яких майбутніх переговорах», – додають у пресслужбі.
Крім того, Борис Джонсон зустрівся з прем’єром Канади Джастіном Трюдо і наголосив – «ми повинні схилити терези на користь України».
«Це означає надати Україні оборонні можливості, підготовку та розвідку, необхідні для відбиття російського просування», – додають у британському уряді.
16 червня у Києві з візитом перебували президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також президент Румунії Клаус Йоганніс і прем’єр Італії Маріо Драґі. Емманюель Макрон у Києві запевнив, що від України не вимагатимуть поступок Росії, «умови переговорів і формат будуть визначатися Україною».
Після цього візиту німецьке видання Die Welt повідомило, що «за зачиненими дверима» лідери Німеччини, Франції та Італії просили українського президента відновити переговори з Росією. Згодом речник Зеленського це повідомлення спростував.
Над Одещиною знищили дві російські ракети – Братчук
Сили ППО знищили дві російські ракети над Одещиною, повідомив речник Одеської ОВА Сергій Братчук.
«На підльоті до Одеси підрозділ ППО знищив дві ворожі ракети. Дякуємо», – написав він у телеграмі.
Раніше у соцмережах повідомлялось, що в Одесі чутно звуки вибуху.
Станом на 23 червня, за даними Володимира Зеленського, російські війська від початку повномасштабного вторгнення випустили по Україні 2709 ракет.
Як повідомили в оперативному командуванню «Південь», штормова погода в Чорному морі продовжує утримувати основний склад корабельного угруповання російського флоту в пунктах базування. В північно-західній частині Чорного моря Росія утримує 2 ракетних кораблі з 16 крилатими ракетами на борту.
«Чекаємо позитивних новин» – Одеська ОВА про «активні дії» ЗСУ на Зміїному
ЗСУ продовжують військову операцію на острові Зміїний, повідомляє речник Одеської ОВА Сергій Братчук.
«Розвідка уточнює результати активних дій сил ЗСУ під час військової операції на о. Зміїному. Чекаємо позитивних новин та не заважаємо ЗС України», – написав він у телеграмі.
За даними оперативного командування «Південь», на Зміїному продовжувались «активні дії» військової операції із задіянням різнорідних сил і видів озброєння. Результати уточнюються.
21 червня оперативне командування «Південь» повідомляло, що на Зміїному ЗСУ вразили російський ЗРК «Панцир С1», радіолокаційну станцію та автомобільну техніку.
Острів Зміїний у Чорному морі перебуває під тимчасовою російською окупацією, починаючи з атаки РФ у перші дні повномасштабної війни. Час від часу українська сторона повідомляє про враження російських сил на острові чи поруч. Зокрема 17 червня стало відомо, що в акваторії Чорного моря був уражений російський буксир «Василий Бех». Це сталося під час транспортування ним на острів Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу чорноморського флоту Росії.
У Мінагрополітики відреагували на пропозиції Білорусі та Росії щодо вивезення українського зерна
У Мінагрополітики України відреагували на пропозиції Білорусі і Росії щодо вивезення українського зерна – «немає можливості їм довіряти». Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заявив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.
«Довіряти заявам цих двох країн немає можливості. 00-09-45 Якщо будуть надані чіткі механізми міжнародних гарантій, військовий супровід під парасолькою ООН, наприклад, або інші. Якщо буде чіткий механізм міжнародних гарантій, тоді можна буде їх коментувати Україні з точки зору прийнятності. А щодо заяв країни-агресора чи колаборанта – немає серйозних підстав для якоїсь їхньої реальної імплементації чи подальшого обговорення», – сказав він.
Допомогти вивезти українське зерно обіцяють Туреччина та Німеччина. За даними СNN, перші судна з українською кукурудзою, прорвавши блокаду, дійшли до Іспанії. Вивезти зерно також запропонували Білорусь та Росія.
На початку червня президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва не перешкоджатиме вивезенню зерна з України. Він запропонував зробити це через окуповані Росією порти Маріуполя і Бердянська, порти, контрольовані Україною, та залізницею через Румунію, Польщу і Білорусь.
Україна є одним із найбільших у світі експортерів пшениці, кукурудзи і соняшникової олії, але російські війська наразі блокують українські чорноморські порти, ставлячи під загрозу світові продовольчі постачання.
На сьогодні 22 мільйони тонн українського зерна неможливо вивезти через блокування чорноморських портів Росією. 13 червня Україна поставила першу партію зерна в ЄС новим морським шляхом через Балтійське море.
Міжнародне співтовариство закликає Росію розблокувати порти й дозволити експорт українського зерна. Зокрема ООН закликала Росію дозволити вивезти зерно із українських портів.
Москва заявляла, що готова наростити постачання продовольства, якщо з неї знімуть санкції, запроваджені через війну проти України.
Велика Британія відразу ж звинуватила Росію в «намаганні змусити світ платити викуп», наполягаючи на тому, що послаблення санкцій не буде. А у Білому домі заявили, що переговори про послаблення санкцій проти Росії, щоб отримати експорт зерна, не ведуться.
Росія є близькою до технічного дефолту за зовнішнім боргом
Росія може найближчим часом зіткнутися з технічним дефолтом із зовнішнього боргу. Через економічні санкції, оголошені США та Євросоюзом після вторгнення Росії в Україну, Москва відчуває труднощі з обслуговуванням свого зовнішнього боргу.
У неділю спливає термін платежу за позикою обсягом 100 мільйонів доларів. Після запровадження санкцій Росія більше не може здійснювати виплати у доларах. За заявою Міністерства фінансів Росії, Москва сплачує борг у повному обсязі в рублях. Однак європейський банк Euroclear, через який проводяться платежі, не може конвертувати їх у валюту, тому кредитор їх не отримує.
Платіж мав бути зроблений 27 травня; далі позичальник має ще 30 днів на погашення боргу із затримкою. Якщо після цього терміну кредитор не отримає платіж, позичальнику може бути оголошено технічний дефолт. Якщо це станеться, це буде перший дефолт Росії із 1998 року.
Раніше Міністерство фінансів США відмовилося продовжувати після 25 травня ліцензію, яка дозволяла Росії продовжувати обслуговування суверенного боргу в іноземних валютах. Офіційний представниця Білого дому припустила, що Росія, ймовірно, не зможе виконувати свої зобов'язання та зіткнеться з перспективою дефолту та статусом вигнанця у глобальній фінансовій системі на тривалу перспективу. У відповідь на це Мінфін Росії заявив, що продовжить обслуговувати свій зовнішній борг у рублях. Банк Euroclear, який виступав посередником у платежах між Росією та міжнародними кредиторами, у своєму прес-релізі заявив, що через накладені на Росію економічні санкції він практично перестає працювати з рублями, за кількома невеликими винятками.
Міністр фінансів Росії Антон Силуанов звинуватив Захід у тому, що той навмисне створює перепони для обслуговування зовнішнього боргу РФ, щоб Росія опинилася у ситуації дефолту.
Близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу Росії номіновано в американській та європейській валюті.
Зросла кількість постраждалих через ракетний удар по Києву – Кличко
Унаслідок російського обстрілу житлового будинку в Києві загинула одна людина, постраждали шестеро, повідомив мер міста Віталій Кличко.
Раніше повідомлялось про одну загиблу людину і чотирьох поранених.
«На цей час виявили тіло одного загиблого. Ушкодження отримали 6 мешканців будинку. Чотирьох із них, в тому числі семирічну дівчинку, госпіталізували. Двоє – з легкими травмами - лікуватимуться амбулаторно. За інформацією лікарів, дівчинку прооперували. Її стан стабільний і життю нічого не загрожує. Мама дівчинки – в стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
Рятувально-пошукові роботи тривають.
Вранці 26 червня війська РФ обстріляли один з центральних районів Києва. За даними міської прокуратури, внаслідок ракетного удару пошкоджено 9-поверховий житловий будинок з житлового кварталу, який вже атакували в квітні. У будинку сталося загоряння із частковим руйнуванням 7, 8 та 9 поверхів.
Речник Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив в ефірі національного телемарафону, що удар по Києву був завданий з регіону Каспійського моря зі стратегічних бомбардувальників Ту-95 і Ту-160 ракетами Х101, які можуть літати на відстань до 5,5 тисяч кілометрів. Він додав, що бомбардувальники злітали з Астрахані.
«Було випущено від чотирьох до шести ракет сьогодні. Наша ППО спрацювала, частину ракет було збито. Є фотопідтвердження однієї збитої ракети. Уламки інших зараз шукають», – сказав він.
Війська РФ обстріляли Криворіжжя, двоє людей поранені – Ситниченко
26 червня вдень війська РФ із системи залпового вогню «Град» обстріляли паркову зону та одну з вулиць міста Зеленодольська, що в Криворізькому районі Дніпропетровщини. Про це повідомив голова районної військової адміністрації Євген Ситниченко.
В результаті обстрілів, зауважив він, двоє людей – чоловік і жінка – отримали осколкові поранення. І додав, що їм надали першу медичну допомогу, від шпиталізації вони відмовились.
Місцева влада наголошує, що через російський обстріл у місті пошкоджені багатоповерхівки, будинок культури та пошта.
Раніше голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук повідомив, що від початку повномасштабної війни в області під час атак російських військових загинула 21 людина.
За його ж даними:
- війська РФ вдарили по області 160 ракетами,
- понад 90 населених пунктів області зазнали руйнувань,
- найбільше постраждали Синельниківський та Криворізький райони.
У Держдумі Росії запропонували брати на службу за контрактом випускників шкіл
До Держдуми Росії внесли поправку до закону про військову службу, яка дозволить армії укладати контракти з тими, хто раніше не проходив строкову службу.
Передбачається, що контракти можна буде укладати відразу після повноліття. Це дозволить піти на контрактну службу 18-річним відразу після закінчення середньої школи. Раніше контракт можна було укладати лише після проходження не менш як трьох місяців строкової служби або після здобуття середньої професійної освіти.
Із ініціативою внести поправки до закону про військовий обов’язок та військову службу виступив голова думського комітету з оборони Андрій Картаполов. Також він запропонував заборонити відправляти для участі у збройних конфліктах солдатів, матросів, сержантів і старшин, які відслужили менше за чотири місяці.
Комітет із оборони поправку схвалив. У другому читанні її розглянуть 28 червня.
Раніше Держдума Росії ухвалила закон про скасування верхньої вікової межі для укладання контракту про військову службу. До цього перший контракт могли укладати росіяни віком від 18 до 40 років та іноземні громадяни віком від 18 до 30 років.
- Поправки вносяться на тлі широкомасштабної війни РФ проти України. Російська влада неодноразово підкреслювала, що в так званій «спецоперації» (як війну проти України називають у Росії) мають брати участь лише офіцери та контрактники. Міноборони РФ, однак, визнало, що у боях – як стверджується, з вини командирів – брали участь і строковики. Стверджується, що були вжиті заходи, щоб надалі цього не допускати. Відомо також про участь матросів строкової служби у діях Чорноморського флоту, причому деякі з них вважаються зниклими безвісти після того, як затонув крейсер «Москва». Родичі загиблих повідомляли також про випадки підписання контрактів солдатами строкової служби невдовзі після призову.
- Влада Росії заперечує плани мобілізації у зв’язку з війною, однак у багатьох регіонах активно вербують добровольців для відправлення в Україну, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.
Росія вивезла щонайменше 400 тисяч тонн українського зерна – Мінагрополітики
Від початку широкомасштабного вторгнення в Україну Росія вивезла з окупованих українських територій щонайменше 400 тисяч тонн зерна. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заявив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.
«На момент фактичної окупації на цих територіях було близько півтора мільйона тонн зерна, згідно з елеваторними реєстрами. І ми отримали інформацію з тих територій від українців про факт вивезення. Якщо додати всі ці кейси, то близько 400 тисяч тонн. Чітко говорити, що з мільйоном тонн, що залишився, ми зможемо тільки після деокупації», – зауважив він.
За даними Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Institute), додав представник Мінагрополітики, збитки сільського господарства України від повномасштабного вторгнення уже становлять 4 мільярди 300 мільйонів доларів.
«Росія цілеспрямовано знищує аграрну інфраструктуру», – зауважив Тарас Висоцький.
У червні у Миколаєві російські війська знищили другий за величиною в Україні зерновий термінал.
Дещо раніше журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» у своєму розслідуванні вказали, що протягом травня Росія могла незаконно вивезти з окупованих територій України понад 180 тисяч тонн українського зерна вартістю більш ніж два мільярди гривень.
Вони дослідили маршрут, яким російські загарбники вивозять українське зерно спершу вантажівками – з тимчасово окупованих територій Херсонської, Донецької, Луганської та Запорізької областей в Крим, а також встановили, якими кораблями його далі експортують з кримського порту «Авліта» у країни, що підтримують вторгнення Росії в Україну.
Згідно з інформацією спеціалізованого порталу Markets Insider, вартість зерна на європейських ринках станом на травень-початок червня у середньому сягала 400 євро за тонну.
Незаконне вивезення Росією українського зерна через окупований Крим до третіх країн розслідує українська прокуратура.
Українська влада звинувачує Росію у викраденні українського зерна на окупованих територіях. Росія це заперечує.
Наслідки вибухів на Черкащині: загиблий і 5 поранених – Табурець
Внаслідок російських ракетних ударів по Черкащині 26 червня одна людина загинула, ще п’ятеро були поранені, повідомив голова ОВА Ігор Табурець.
«Сьогодні ворог завдав ракетних ударів по Черкащині. Маємо два прильоти поблизу обласного центру. Один загиблий і п’ятеро травмованих. Пошкоджено об’єкт інфраструктури. Укотре наголошую: не публікуйте фото та відео! Не наражайте всіх нас на повторні атаки по локаціях. Слідкуйте за офіційними повідомленнями», – повідомив він.
Про «два вибухи в районі Черкас» Ігор Табурець написав дещо раніше цього дня.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого.
Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на північ 23 червня змогло підтвердити 4677 випадків загибелі, 5829 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Росія збільшує військову присутність у Білорусі – ГУР
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє 26 червня, що керівництво установ та організацій Гомельської області Білорусі попереджені про ймовірність повернення підрозділів ЗС РФ.
«Одночасно росіяни планують нарощування чисельності оперативно-тактичної авіації на території Білорусі. Офіційно – для проведення спільного патрулювання повітряного простору в рамках спільного навчально-бойового центру підготовки авіаційних підрозділів та підрозділів ППО. Для цього запланований переліт 10 літаків на аеродром Барановичі», – йдеться у повідомленні.
Також з 22 червня на території Гомельської області Білорусі тривають мобілізаційні навчання, зауважують у ГУР МО.
«Натомість анонсовані раніше у білоруських ЗМІ заняття з бойової підготовки з резервістами не проводяться. Самих резервістів наразі використовують для проведення господарських робіт», – додали в українській розвідці.
Напередодні представник Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький в інтерв’ю «РБК – Україна заявив, що чисельність білоруських військових підрозділів, які на ротаційній основі перебувають поблизу кордонів України, складає 4-6 тисяч осіб.
Також, за його словами, у країні перебуває 1,5 тисячі особового складу російських підрозділів – повітряний компонент, протиповітряна оборона, підрозділи спеціального призначення і ракетних військ.
За словами Скібіцького, армія Білорусі не здатна здійснити наступ на Україну самостійно без участі РФ, але Кремль тримає у резерві третину своїх БТГр.
Він додав, що зараз окремі підрозділи спецпризначення Росії разом із підрозділами сил спеціальних операцій Білорусі проводять спільні навчання, зокрема, з відпрацювання дій на території України.
Перед тим в ГУР заявили, що нічні ракетні удари 25 червня по Україні з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Мінська як безпосереднього учасника у війну проти України.
Після цих обстрілів президент Росії Володимир Путін під час зустрічі з Олександром Лукашенком заявив, що Росія надасть своєму союзнику – Білорусі ракетні комплекси «Іскандер-М» – мобільний керований ракетний комплекс із дальністю дії до 500 кілометрів.
Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню, яке почалося 24 лютого, коли частина російських військ увійшла в Україну через білоруський кордон.
Західні країни запровадили проти Білорусі, як і проти Росії, фінансові санкції, що постійно збільшуються, у відповідь на війну проти України і через сприяння Мінська російському вторгненню.
Російський обстріл будинку в Києві: одна людина загинула, 4 поранені – поліція
Національна поліція України повідомляє про одну загиблу людину і чотирьох поранених внаслідок російського обстрілу житлового будинку у Шевченківському районі Києва вранці 26 червня.
«За наявною інформацією, 1 людина загинула. Наразі відомо про 4-х поранених, серед яких 7-річна дівчинка. В цей момент дістали з-під завалів її маму – 35-річну жінку. Вона є громадянкою РФ, але тривалий час проживає у Києві. Передайте російським пропагандистам, що Росія вбиває своїх громадян у багатоквартирних житлових будинках, називаючи їх у своїх звітах воєнними об’єктами», – зауважив голова Нацполіції Ігор Клименко.
Рятувальні роботи тривають, йдеться в повідомленні. На місці працюють 25 слідчо-оперативних груп Національної поліції України та СБУ, які «документують наслідки воєнних злочинів РФ у серці столиці». До роботи задіяні криміналісти, вибухотехніки, кінологи, додають в НПУ.
За процесуального керівництва Київської міської прокуратури розпочате розслідування у кримінальному провадженні за фактами порушення законів та звичаїв війни, а також посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 2 ст. 438 КК України, ч. 3 ст. 110 КК України), повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
За даними слідства, зранку 26 червня 2022 року збройні сили РФ здійснили обстріл центрального району міста Києва.
«Ракетними ударами пошкоджені 9-поверховий житловий будинок та прилегла інфраструктура. У будинку сталося загоряння із частковим руйнуванням 7, 8 та 9 поверхів», – зауважили в прокуратурі.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють слідчі ГУ СБУ в м. Києві та Київській області.
Про кілька вибухів в Шевченківському районі Києва раніше 26 червня повідомив міський голова Києва Віталій Кличко. На той час було відомо про двох постраждалих.
Речник Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив в ефірі національного телемарафону, що удар по Києву був завданий з регіону Каспійського моря зі стратегічних бомбардувальників Ту-95 і Ту-160 ракетами Х101, які можуть літати на відстань до 5,5 тисяч кілометрів. Він додав, що бомбардувальники злітали з Астрахані.
«Було випущено від чотирьох до шести ракет сьогодні. Наша ППО спрацювала, частину ракет було збито. Є фотопідтвердження однієї збитої ракети. Уламки інших зараз шукають», – сказав він.