Кулеба закликав відключити «Газпромбанк» від SWIFT після розслідування «Схем»
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав відключити російський «Газпромбанк» від SWIFT після того, як журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода) у розслідуванні встановили, що російські військовослужбовці отримують зарплату і «бойові» виплати за війну в Україні через цю фінустанову.
«Українські журналісти-розслідувачі виявили, що російський «Газпромбанк» використовується як для отримання європейських платежів за газ і нафту, так і для виплати зарплат російським військам, які ведуть агресивну війну проти України. Яка іронія. На «Газпромбанк» потрібно накласти санкції та відключити від SWIFT», – написав Кулеба у твітері ввечері 29 червня.
Російські військовослужбовці отримують зарплату та «бойові» виплати за війну в Україні через «Газпромбанк», який досі уникнув західних санкцій, йдеться в оприлюдненому напередодні розслідуванні журналістів «Схем» (проєкт Радіо Свобода), які встановили численних військовослужбовців з різних військових частин РФ, що беруть участь у бойових діях на території України та отримують за це гроші саме в «Газпромбанку», та довели системність співпраці фінустанови, що не є підсанкційною, з Міноборони РФ.
Підтвердження таких виплат «Схеми» знайшли, зокрема, за допомогою групи в соцмережі «Вконтактє», де дружини військовослужбовців РФ обговорюють своєчасність фінансових нарахувань чоловікам за «спецоперацію» в Україні.
З’ясувалося, що принаймні частина виплат зарплат і «бойових» йде через зарплатні проєкти підрозділів армії у «Газпромбанку». При цьому, це єдиний великий банк Росії, щодо якого ЄС та США досі не ввели масштабних санкцій, через те, що країни Європи розраховуються через цього за російську нафту та газ.
Кременчук: наслідки ракетного удару
Пошукові групи продовжують розбір завалів будівлі ТРЦ «Амстор» у Кременчуці Полтавської області, яка напередодні була зруйнована внаслідок російського ракетного обстрілу, повідомляє Держслужба з надзвичайних ситуацій.
Керівництво поруч розташованого заводу дорожніх машин («Кредмаш»), по якому 27 червня теж був нанесений ракетний удар, показало журналістам наслідки руйнування.
За словами міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, на місці трагедії знайшли 18 тіл та 7 останків тіл загиблих. 21 людину вважають безвісти зниклою.
Також у лікарнях перебувають 24 поранених.
Кременчук: наслідки ракетного удару
Президент Володимир Зеленський закликав Захід надати більше зброї Україні для того, щоб Київ міг збалансувати сили на фронті й мати змогу протистояти Росії і захистити свої території. Як повідомила пресслужба голови держави, Зеленський заявив про це в інтерв’ю американському телеканалу NBC.
Голова держави розповів, що щоденні бойові дії в Україні завдають великих втрат, зокрема й Росії. «Де ми втрачаємо одну людину, Росія втрачає п’ять. Де ми втрачаємо один танк, вони втрачають п'ять. Так, ми боремося. Але треба бути справедливими й сказати, що нам справді складно. Бо на один наш танк у них є десять своїх, на одного нашого бійця – їхніх десять. Хоч би якими міцними ми були, але їх у десять разів більше. Нам складно, але ми тримаємося», – зазначив він.
Президент додав, що на деяких ділянках українські сили оборони відтісняють сили РФ, а з деяких були змушені відходити через чисельну перевагу противника.
«Сам на сам із Росією нам складно. І, напевно, ми не витримаємо, тому дуже важлива підтримка Європи та США… Всі повинні зрозуміти, що це не наша війна. Не просто війна Росії з Україною, це війна всього цивілізованого світу з РФ, з її військово-політичним керівництвом, з її армією. Ми не зможемо одні, і слава Богу, що нам допомагають», – сказав Зеленський.
За словами президента, якщо світ втомиться від цієї війни, то програє, і програє демократія.
«Якщо ми програємо, то програє демократія. А значить, програють США, європейські держави, які декларують ці цінності, про які ми всі так багато говоримо. Знаю, що всім непросто, і розумію, що дуже далеко те, що відбувається в нас, і деяким державам складно це до кінця детально зрозуміти», – сказав він.
За словами Зеленського, також важливою є санкційна політика.
«Все це працює. Економічна ізоляція – це ізоляція цивілізації від РФ. Це працює, але не дуже швидкий процес», – зазначив він.
В Офісі президента України напередодні відреагували на озвучений речником російського президента Дмитра Пєскова ультиматум Україні скласти зброю та капітулювати, щоб завершити війну «до кінця доби».
«Не Україна почала цю війну, щоб припинити її «за наказом». Закінчити війну можуть у Москві в будь-який момент, просто повернувшись до адекватності: перестати відправляти ракети по містах, відвести війська та відмовитися від «ядерної пропаганди», – наголосив антикризовий радник голови ОП та член делегації України на переговорах із Росією Михайло Подоляк.
Уранці 28 червня Кремль висунув ультиматум, що війну можна завершити «до кінця доби», якщо українські військові складуть зброю, а українська влада виконає вимоги Росії.
СБУ заявила про допит російського військового, який «брав участь у порятунку» крейсера «Москва»
Служба безпеки України заявляє, що допитала полоненого російського військового, який, за даними спецслужби, брав участь у «порятунку» затонулого ракетного крейсера РФ «Москва».
«СБУ допитала російського моряка, який після невдалого порятунку крейсера «Москва» перейшов у піхоту. Окупант брав участь у спробі порятунку флагмана Чорноморського флоту РФ у квітні, і йому не сподобалася ідея померти в морі», – заявили в СБУ 29 червня. Імені військового в Службі безпеки не наводять.
«Так він «перекваліфікувався» у піхотинця, щоб воювати в Україні. За три тижні інструктори-вагнерівці допомогли йому «змінити профіль». І невдовзі його відправили на розвідку у Волноваський район. Перше ж бойове завдання виявилося провальним: «розвідники» натрапили на засідку ЗСУ і вціліти вдалося лише трьом із 30. Російські командири кинули поранених на полі бою. Медичну допомогу він отримав уже від бійців ЗСУ, які взяли його полон», – йдеться в повідомленні.
В умовах активних бойових дій немає можливості перевірити достовірність відомостей сторін конфлікту.
14 квітня у Чорному морі затонув флагман російського Чорноморського флоту – крейсер «Москва». Це сталося після того, як у нього влучили українські ракети – заявили влада України і Пентагон.
За версією російського Міноборони, пожежа сталася внаслідок детонації боєприпасу, після чого корабель намагалися буксирувати в порт, але нібито через шторм він затонув.
Згідно з попередньою оцінкою української сторони, Росія змогла врятувати 58 людей із 510 членів екіпажу затонулого російського крейсера «Москва».
Незалежного підтвердження даних про втрати Росії на крейсері «Москва» немає.
Досі Міноборони РФ лише одного разу прозвітувало про одного загиблого та 27 зниклих безвісти російських військовослужбовців. Хоча батьки матросів зі слів синів розповідали про щонайменше 40 загиблих. Кількість поранених та евакуйованих так і залишається невідомою.
Перед НАТО постали найбільші виклики з часів Другої світової війни – Столтенберґ
Перед НАТО постали найбільші виклики з часів Другої світової війни, заявив генеральний секретар Єнс Столтенберґ 29 червня, додавши, що Москва становить пряму загрозу безпеці держав-членів альянсу.
Прибуваючи на другий день саміту НАТО в Мадриді, на якому, як очікується, ухвалять новий стратегічний план альянсу, Столтенберґ сказав, що союзники зустрічаються «у розпал найсерйознішої безпекової кризи». Він додав: «це буде історичний і трансформаційний саміт».
«Ми чітко заявимо, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці», – сказав генсекретар.
За словами Столтенберґа, НАТО збирається домовитися про стримування, щоб мати можливість розгорнути більше бойових формувань у Східній Європі.
Столтенберґ також заявив, що очікує швидкої ратифікації приєднання Швеції і Фінляндії до військового альянсу після того, як Туреччина зняла свої заперечення проти членства цих двох держав.
«На саміті ми ухвалимо рішення запросити Швецію і Фінляндію стати членами, це безпрецедентно швидко», – сказав він журналістам у другий день саміту НАТО в Мадриді. Обидві країни подали заявку на членство в альянсі в середині травня.
«Після запрошення нам потрібен процес ратифікації в 30 парламентах, – додав генсекретар. – Це завжди займає деякий час, але я також очікую, що це пройде досить швидко, тому що союзники готові реалізувати цей процес ратифікації якомога швидше».
Очікується, що президент України Володимир Зеленський виступить із промовою у режимі відеоконференції на саміті НАТО.
У перший день саміту Туреччина погодилася відмовитися від своїх заперечень щодо заявок на членство в НАТО, поданих Фінляндією та Швецією.
Як заявив Столтенберґ 28 червня, ця домовленість «надсилає чіткий сигнал президенту РФ Путіну: двері НАТО відкриті».
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну викликало побоювання у Фінляндії і Швеції і спонукало їх відмовитися від нейтрального статусу.
РФ, можливо, хотіла вдарити по сусідньому з ТЦ об’єкту в Кременчуці – британська розвідка
Існує «реальна можливість» того, що російські військові 27 червня під час ракетного удару по кременчуцькому торговому центру хотіли влучити в сусідній інфраструктурний об’єкт, заявило Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на щоденний звіт своєї розвідки.
«Неточність російських ударів на великі відстані і раніше призводила до масових жертв серед цивільного населення, у тому числі на залізничному вокзалі Краматорська 9 квітня 2022 року. Російські планувальники, швидше за все, залишаються готовими погодитися на високий рівень супутніх втрат, коли вирішують завдати удару по цілі», – йдеться в повідомленні.
За даними розвідки, «майже напевно» Росія продовжуватиме завдавати ударів, намагаючись перешкодити постачанню українських сил.
«Дефіцит у Росії більш сучасної високоточної ударної зброї і професійні недоліки планування з її наведення, швидше за все, призведуть до нових жертв серед цивільного населення», – йдеться в звіті.
Там також уточнили, що російські війська «продовжують поступово просуватися в своїх зусиллях з оточення Лисичанська».
«З 25 червня російські сили просунулися ще на 2 км біля Лисичанського нафтопереробного заводу, на південь від міста», – йдеться в повідомленні.
Вдень 27 червня російські війська завдали ракетного удару по торговельно-розважальному центрі в Кременчуку на Полтавщині. За даними ЗСУ, по Кременчуку російські війська випустили ракети Х-22 із дальніх бомбардувальників Ту-22 М3. Пуски здійснили над Курською областю Росії.
За інформацією Офісу генпрокурора, залишаються безвісти зниклими 36 людей, 18 людей загинули, близько 60 людей постраждали.
Міноборони Росії визнало удар по Кременчуку, але, як завжди, заперечило, що цілило в цивільний об’єкт, заявивши, що ціллю атаки був військовий об’єкт: «ангари з озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин».
Чи може Росія зберегти свою динаміку на сході України? Інтерв’ю з Міком Раяном
У той час, як лідери НАТО збираються у Мадриді на ключовий саміт, який буде зосереджений на темі вторгнення Росії в Україну, російські сили продовжують отримувати певні досягнення у цій війні.
Урядові війська досі захищають Лисичанськ, останнє місто, яке утримує Київ у східній Луганській області. Але оскільки війні не видно кінця, трансатлантичний військовий альянс прагне розробити довгострокову стратегію, щоб допомогти Україні та покарати Росію. Київ просить про продовження підтримки, враховуючи західну зброю та боєприпаси, щоб допомогти йому вигнати російські війська з країни до того, як зима втягне в багно обидві сторони.
Київ стверджує, що на полі бою противник має перевагу, а наступ російських військ зараз охоплює близько 20 відсотків території країни. Вважається, що на східному Донбасі, який складається з Луганської та Донецької областей, зіставлення артилерії – 10 до одного. За деякими оцінками, від початку війни в лютому загинули десятки тисяч українців.
Тим часом російські війська досягають незначних успіхів на сході України, де Москва зосередила більшість своїх сил. Але прогнози західної розвідки говорять про те, що незабаром Москва може вичерпати свої бойові можливості і буде змушена зупинити свій дороговартісний наступ.
Щоб дізнатися більше, Радіо Свобода поговорило з Міком Раяном, генерал-майором австралійської армії у відставці та співробітником вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Генштаб: РФ за добу втратила 200 своїх військових в Україні, найбільше – на Бахмутському напрямку
Росія за останню добу втратила у повномасштабній війні проти України близько 200 своїх військових, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 червня. Найбільших втрат загарбники зазнали на Бахмутському напрямку, уточнили в українському командуванні.
Загалом від початку масштабного вторгнення в Україну російська армія втратила близько 35 450 особового складу, йдеться в повідомленні.
Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу ЗСУ:
- 1572 танки (5 за останню добу)
- 3720 бойових броньованих машин (+16)
- 781 артилерійська система (+3)
- 246 РСЗВ (+3)
- 103 засоби ППО (+1)
- 217 літаків
- 185 гелікоптерів
- 640 БПЛА оперативно-тактичного рівня (+4)
- 142 крилаті ракети (+3)
- 14 кораблів /катерів
- 2598 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн (+9)
- 61 одиниця спеціальної техніки.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Чотири місяці триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Стільки ж перебуває у російській окупації місто Пологи Запорізької області. Містяни зізнаються, що вже зневірюються, а своє життя називають «пеклом». Одна з місцевих жительок погодилася розповісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» про життя в окупованому місті, але просить не називати імені та прізвища з міркувань безпеки.
Число жертв удару по Миколаєву зросло: 3 загиблих, 5 поранених – голова ОВА
У Миколаєві кількість загиблих внаслідок ракетного удару військ РФ зросла до трьох, поранених – до п’яти, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Вранці 29 червня російські окупанти завдавали ракетного удару по Миколаєву. Одна з ракет влучила в багатоповерховий житловий будинок. Станом на 08:20 відомо про п’ятьох поранених і трьох загиблих. Детальна інформація уточнюється», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомляли про двох загиблих і трьох поранених.
Кім додав, що 29 червня російські війська продовжували обстріли й інших районів області, зокрема Баштанського, Миколаївського районів, міста Очакова. Даних про потерпілих там немає.
Миколаївщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, зокрема використовуючи заборонені касетні боєприпаси.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич раніше повідомляв, що лінія фронту проходить за 20-30 км від Миколаєва – російські війська обстрілюють житлові райони міста, які наближені до Херсонщини.
Президент Індонезії Відодо їде до Києва
Президент Індонезії Джоко Відодо їде до Києва, він повідомив про це у своєму твітері.
Відодо прибуде в столицю України потягом із Польщі.
За словами президента Індонезії, він і команда, яка їде з ним, «почали миротворчу місію з добрих намірів».
Індонезія у листопаді 2022 року прийматиме саміт «Групи 20» (G20).
У квітні стало відомо, що президент Індонезії Джоко Відодо не скасував запрошення Путіна на саміт «Групи 20», який відбудеться на острові Балі, але запросив на зустріч G20 президента України Володимира Зеленського. Через можливу присутність президента Росії склад учасників саміту – під питанням. Формат участі Путіна у саміті ще не визначений.
Напередодні помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що формат участі голови Кремля наразі уточнюється, попередньо, Путіна запросили взяти участь особисто.
РФ завдала удару по багатоповерхівці в Миколаєві, 2 людини загинули, 3 поранені – Кім
Двоє людей загинули, троє – поранені після удару російських сил по багатоповерховому будинку в Миколаєві вранці 29 червня, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Також, за його даними, поранений співробітник ДСНС.
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич додав, що на місці триває пошуково-рятувальна робота, працюють надзвичайники, медики і комунальники.
Він закликав не публікувати адресу і фото з місць обстрілів, щоб не наражати на небезпеку «тих, хто зараз там рятує людей».
Напередодні вранці російські військові завдали ракетних ударів по Миколаєву, внаслідок чого, за даними влади, були пошкоджені міський стадіон, військовий об’єкт і вісім багатоповерхівок.
Сєнкевич, посилаючись на дані Військової комендатури оборони міста, повідомив, що удари по Миколаєву були завдані з берегового ракетного комплексу «Бастіон», розташованого на тимчасово окупованій Херсонщині.
Миколаївщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, зокрема використовуючи заборонені касетні боєприпаси.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич раніше повідомляв, що лінія фронту проходить за 20-30 км від Миколаєва – російські війська обстрілюють житлові райони міста, які наближені до Херсонщини.
«Вікна школи закрили шафами – і це рятувало від обстрілів». Історія священника-волонтера з Маріуполя
Священник Православної церкви України Володимир Коскін разом з дружиною та сином кілька тижнів прожив у заблокованому Маріуполі. Там він займався облаштуванням прихистку для жителів, допоміг врятувати від голоду кілька сотень дорослих та дітей. Храм ПЦУ, у якому чоловік служив шість років і який завдяки його зусиллям перетворився на центр української культури й просвіти, згорів через обстріли російських військ.
Виїжджаючи з міста, подружжя вивезло на підконтрольну Україні територію ще трьох людей, серед них – дівчину з «Азова», яку отець Володимир видавав за свою сестру. Зараз священник з родиною – у Дніпрі, він знову служить у церкві й активно волонтерить.
Свою історію священнослужитель розповів Радіо Свобода.
Обстріл Дніпра: під завалами будівлі підприємства знайшли двох загиблих – голова ОВА
Тіла двох загиблих виявили під завалами будівлі автотранспортного підприємства в Дніпрі, в яке 28 червня влучила російська ракета, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«На ранок прийшли погані новини. Під завалами будівлі автотранспортного підприємства, яке знищила ворожа ракета, рятувальники знайшли двох загиблих – чоловіка і жінку. Ці люди опинилися в епіцентрі вибуху. Вони не були військовими, у них не було зброї. Там було мирне підприємство, де працювали мирні люди», – написав Резніченко у телеграмі вранці 29 червня.
За його словами, на місці «прильоту» фахівці виявили уламки ракети «Калібр».
«Напередодні ворог направив на нашу область шість таких ракет, чотири з них наші військові збили», – додав Резніченко.
28 червня влада регіону повідомила, що російські загарбники вдарили ракетами по території Криворізької ТЕС, ще дві ракети влучили на території Дніпра.
Мер Дніпра Борис Філатов повідомив, що у місті російська ракета влучила в СТО, під завалами перебувають люди.
24 червня голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук повідомив, що за чотири місяці війни по Дніпропетровщині Росія вдарила 160 ракетами, загинула 21 людина.
РФ намагається оточити Лисичанськ, додатково розгорнула С-300ВМ на Миколаївському напрямку – Генштаб
Російські військові на Донецькому напрямку основні зусилля зосереджують на веденні бойових дій на Лисичанському і Бахмутському напрямках з метою оточення Лисичанська, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні.
«На Лисичанському напрямку ворог продовжує наступ у напрямку Вовчоярівка – Верхньокамʼянка. На Бахмутському напрямку веде наступ у напрямках Мідна Руда – Клинове. Має частковий успіх, закріплюється у північній частині Клинового і поблизу траси Е-40 (у районі Вуглегірської ТЕС). З метою збереження темпу наступу на зазначеному напрямку окупанти посилили угруповання однією батальйонною тактичною групою. На Новопавлівський напрямок окупанти перемістили до двох батальйонних тактичних груп з Авдіївського й Бахмутського напрямків», – йдеться в повідомленні.
На Південнобузькому і Таврійському напрямках підрозділи загарбників основні зусилля зосереджують на утриманні раніше зайнятих рубежів, недопущенні проведення українськими військами контрнаступальних дій у Херсонській і Миколаївській областях, повідомили у командуванні.
Тим часом, за повідомленням, на Миколаївському напрямку з метою прикриття районів зосередження озброєння і військової техніки російські військові додатково розгорнули зенітну ракетну батарею С-300ВМ.
Напередодні британська розвідка заявила, що російські сили на Донбасі дедалі більше «виснажуються», а їхня боєздатність погіршується – це ситуація, яка «ймовірно, є нежиттєздатною в довгостроковій перспективі».
«Українські війська продовжують зміцнювати свої позиції на висоті в місті Лисичанськ після відступу від Сєвєродонецька. Українські сили продовжують порушувати російське командування і контроль, завдаючи успішних ударів глибоко в тилу Росії», – заявило Міністерство оборони Великої Британії у своєму щоденному розвідувальному бюлетені 28 червня.
Мер Миколаєва повідомив про потужні вибухи в місті
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомив про потужні вибухи в місті вранці 29 червня.
«Зранку у Миколаєві прогриміли потужні вибухи. На місця вже виїхали рятувальники і медики», – написав він у телеграмі.
Сєнкевич закликав жителів міста залишатися в укриттях і не виходити на вулицю до завершення повітряної тривоги, а також не публікувати фото з місць обстрілів.
Детальнішу інформацію він пообіцяв повідомити згодом.
Напередодні вранці російські військові завдали ракетних ударів по Миколаєву, внаслідок чого, за даними влади, були пошкоджені міський стадіон, військовий об’єкт і вісім багатоповерхівок.
Сєнкевич, посилаючись на дані Військової комендатури оборони міста, повідомив, що удари по Миколаєву були завдані з берегового ракетного комплексу «Бастіон», розташованого на тимчасово окупованій Херсонщині.
Миколаївщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, зокрема використовуючи заборонені касетні боєприпаси.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич раніше повідомляв, що лінія фронту проходить за 20-30 км від Миколаєва – російські війська обстрілюють житлові райони міста, які наближені до Херсонщини.
Втрата рідної людини на війні: як пережити горе і найважчий життєвий стрес?
Нещодавно у Львові започаткували загальноміську процесію поховання українських захисників. Спершу відбувається чин похорону у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла. А міська церемонія прощання ‒ на площі Ринок. Сурмач Ратуші виконує церемоніальну мелодію. Звісно, що місцева влада враховує побажання рідних щодо організації похорону. Поховання захисників у Львові відбуваються майже щодня.
Як пережити втрату близької людини? Як допомогти собі і комусь у цьому найважчому життєвому стресі втрати?
WSJ: у США зупинили танкер із нафтопродуктами з Росії
Влада США зупинила нафтовий танкер із російськими нафтопродуктами, який вийшов із порту на Таманському півострові в Чорному морі на початку червня і мав прибути до Нового Орлеану 3 липня, пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела в грецькій компанії-власниці судна.
Танкер зафрахтований швейцарсько-голландською компанією-нафтотрейдером Vitol. Він перевозив мазут і вакуумний газойль.
Влада США, за даними газети, не дозволила розвантажити танкер. Його перевіряють співробітники прикордонно-митної служби Сполучених Штатів.
У Vitol заявили, що компанія працює чітко відповідно до чинних законів з урахуванням санкцій.
8 березня президент США Джо Байден підписав указ, який забороняє імпорт енергоносіїв із Росії. Мінфін США встановив термін завершення угод щодо імпорту до країни російських енергоресурсів до 22 квітня.
Болгарія висилає з країни 70 російських дипломатів
Болгарія вирішила вислати з країни 70 російських дипломатичних співробітників, стверджуючи, що вони працюють проти інтересів Софії.
Заступниця міністра закордонних справ Болгарії Ірена Димитрова 28 червня викликала посла Росії Елеонору Митрофанову, щоб повідомити їй про видворення, йдеться у повідомленні МЗС.
У заяві вказано, що перша причина вислання – «дзеркальні дії», а друга – те, що діяльність російських чиновників несумісна з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини.
За словами болгарського прем’єра Кирила Петкова, співробітників посольства викрили в шпигунстві. Він відмовився розповісти більше про діяльність росіян, сказавши, що ця інформація є конфіденційною.
«Можу сказати, що більшість із них працювали безпосередньо на іноземні служби, і їхня дипломатична роль була лише прикриттям», – сказав Петков.
Він уточнив, що висилка дипломатів – це не агресія проти російського народу.
Російське державне агентство ТАСС із посиланням на джерело в російському МЗС повідомило, що Росія дасть відповідь на видворення співробітників своєї дипмісії.
Європейські країни вислали сотні російських дипломатичних співробітників після того, як Москва розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого. Росія відповіла взаємністю, відправивши додому дипломатів з багатьох країн ЄС.
Що буде з українським ВПК через масштабну війну з Росією?
Ракетні удари по всій території України ставлять під загрозу будь-які виробничі та ремонтні роботи на українських оборонних заводах та фабриках. Військово-промисловий комплекс в умовах масштабної війни неминуче працюватиме у двох напрямках – обслуговування наданої західної техніки та виробництво власних напрацювань. Неминуча і часткова міграція виробництва до країн, які російська армія не обстрілює, кажуть фахівці. Експерти нагадують, що недостатньо наповнити армію новим озброєнням: важливо навчити ним користуватися та враховувати наявну високотехнологічну зброю при визначенні бойового завдання.