Доступність посилання


Гасіння пожежі, що виникла внаслідок удару російського безпілотника. Чернігівщина. 23 грудня 2025 року
Гасіння пожежі, що виникла внаслідок удару російського безпілотника. Чернігівщина. 23 грудня 2025 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

ОВА: через обстріли військ РФ у селі поблизу Херсона поранені 4 людей, зокрема – п’ятирічна дитина

Російські війська масованим вогнем вдарили у четвер по селищу Комишани Херсонської області, що приблизно за 10 кілометрів від Херсона. Як повідомила у Telegram пресслужба Херсонсьої ОВА, поранені четверо людей.

«Селище Комишани під масованим вогнем російських окупантів. Наразі відомо про чотирьох поранених: уламками ворожих боєприпасів травмовані дві жінки, чоловік та п’ятирічний хлопчик», – йдеться в повідомленні.

При цьому в ОВА зазначили, що дитина перебуває у стані середньої тяжкості. Всіх потерпілих шпиталізували до медзакладів, їм надають необхідну допомогу.

За даними Офісу генпрокурора, з початку російського второгнення понад 1377 дітей постраждали в Україні. Станом на ранок 2 лютого офіційне число дітей-жертв – 459, поранених – понад 918. Однак ці цифри не остаточні. Триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

ЄС планує до 24 лютого ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії – фон дер Ляєн

Європейський союз планує ухвалити десятий пакет санкцій щодо Росії до річниці початку повномасштабного вторгнення РФ – 24 лютого, заявила 2 лютого в Києві президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

«Сьогодні Росія платить високу ціну. Наші санкції розмивають російську економіку, відкидаючи її назад на покоління. Стеля ціни на сиру нафту вже коштує Росії близько 160 мільйонів євро на день. І ми зберігатимемо тиск. Разом із партнерам з G7 ми додамо ще граничну ціну на російські нафтопродукти, і до 24 лютого, коли виповниться рівно рік від початку вторгнення, ми плануємо мати 10-ий пакет санкцій», – сказала вона на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.

Новий ракетний удар по Краматорську: поранені щонайменше 5 людей

Щонайменше п'ять людей поранені внаслідок ракетного удару по Краматорську, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

«Сьогодні вдень росіяни знову вдарили по центру міста: цього разу – двома ракетами. Пошкодили 13 двоповерхівок, 3 чотириповерхівки, дитячу поліклініку та школу, гаражі та автівки», – написав він у телеграмі.

На місці удару працюють правоохоронці, рятувальники, комунальні служби.

Ввечері 1 лютого російські війська завдали удару по центру Краматорська, поціливши у житловий будинок. Внаслідок цієї атаки загинули три людини, 21 людина травмована. За даними поліції Донецької області, російські війська вдарили по будинку ракетою «Іскандер-К».

Наступного дня російські війська повторно завдали удару по центру Краматорська.

На сьогодні «загроза не з Білорусі» – ГУР про «активні події» найближчим часом

Інтенсивність боїв на сході України є спробою реалізації задачі російського президента щодо «захоплення Донбасу», на сьогодні «загроза не з Білорусі», заявили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони.

«Лютий-березень ми очікуємо дуже активних подій. Задача від Путіна – захопити Донбас до березня. Нічого не вийде. Ці дати вже багато разів переносились. Та інтенсивність, яку ми зараз спостерігаємо на Донбасі, – це спроба реалізації цих планів. Не рахуючи втрати в живій силі та техніці. Ворог пробує виконати завдання диктатора. Тому так, найближчим часом будуть активні події. Українські Сили оборони не чекають, склавши руки», – розповів представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі національному телемарафону.

Директор DFC розповів, чи вплинуть корупційні скандали на допомогу Україні від США

Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) співпрацює лише із ретельно перевіреними клієнтами – так її виконавчий директор Скотт Нейтан в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода відповів на запитання, чи не позначаться корупційні звільнення українських високопосадовців на надходженні допомоги від США.

Водночас директор корпорації додав, що президент США з повагою ставиться до місцевих законів.

«Всюди, де працюють інвестиції розвитку, президент Байден дуже відданий високим стандартам, стандартам поваги до місцевих законів і умов, відкритості, прозорості, і наша корпорація реалізує це у ретельній роботі та у розумінні того, ким є наші клієнти. Ми перевіряємо наших потенційних ділових партнерів», – зазначив Нейтан.

Він наголосив, що усі їхні інвестиції – під пильним контролем корпорації, і це найважливіше в роботі DFC.

«Ми маємо команди, які на постійній основі контролюють наші інвестиції – їхніх виконавців, за рівнями управління, за стандартами, за відповідністю соціальному середовищу. Це найважливіша частина роботи, яку ми виконуємо, ми зацікавлені в підтримці приватного сектора для конкуренції, відкритості та прозорості», – сказав Нейтан.

Напередодні українські правоохоронці повідомили про чергові обшуки в низки осіб та посадовців, а також у держструктурах у справах про корупцію.

Зокрема, генеральний прокурор Андрій Костін зазначив, що наразі повідомлено про підозру чотирьом посадовцям – ексзаступнику міністра оборони та ексміністру енергетики і вугільної промисловості, чинному та колишньому посадовцям Міноборони. Також за результатами слідчих дій повідомлено про підозри топменеджменту ПАТ «Укртатнафта».

У січні заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд повідомила, що до Києва приїхали аудитори США, щоб переконатися, що «допомога чи зброя не перенаправляються».

За даними телеканалу СNN, її коментарі прозвучали на тлі того, що члени Конгресу від Республіканської партії заявили про бажання вжити додаткових зусиль з нагляду, коли йдеться про підтримку України США. Адміністрація заявила, що вживаються заходи з контролю.

Раніше Державний департамент США заявив, що їм «невідомо про участь будь-якої допомоги США» в корупційному скандалі в українському уряді, який призвів до відставки заступника міністра оборони країни.

Подібні перевірки проводилися вже раніше. У листопаді Пентагон повідомляв, що американські військові проводять інспекції в Україні, щоб переконатися, що Україна належним чином використовує зброю, надану союзниками.

У грудні у Пентагоні заявили, що США не мають інформації про те, що надана Україні зброя використовується не за призначенням.

Росія може готувати нову хвилю пусків іранських дронів – Гуменюк

Росія може готувати нову хвилю пусків дронів по українських містах, заявила керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону.

За її словами, військові зафіксували активність транспортної авіації, яка, ймовірно, доставляла армії РФ нову партію БПЛА.

«Тому, цілком імовірно, що готуються чергові хвилі», – сказала Гуменюк.

Вона додала, що нагадувань про дрони у повітряному просторі країни деякий час не було у зв’язку з несприятливими погодними умовами на півдні.

«Тут якраз про це можуть свідчити особливості погодних умов на півдні, через які їм (дронам – ред.) все одно доводиться пролітати, якщо вони запущені навіть по інших регіонах України», – сказала Гуменюк.

Вона підкреслила, що іранським БПЛА доводиться стартувати зі східного берега Азовського моря, пролітати Азовське море і повітряні маси над Чорним морем: «А штормова погода і поривчастий вітер були настільки потужними, що використання дронів не те що недоцільне, але є й критично зворотним. Тому вони їх, найімовірніше, і не запускали».

Росія з використанням безпілотників, а також ракет завдає масованих ударів по українській енергетичній системі. Для цього вона використовує дрони-камікадзе іранського виробництва Shahed-136/131.

РФ вдалося вивести з ладу значну частину енергосистеми України, через що в країні відбуваються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.

Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України, якому передував обстріл іранськими «Шахедами» уночі. Усього було здійснено 55 пусків ракет, 47 ракет збили українські сили ППО.

Закупівлі Міноборони: ДБР заявляє про затримання підприємців, які продавали яйця по 17 гривень

Державне бюро розслідувань заявило про викриття та затримання п'яти осіб, які привласнювали кошти, виділені на харчування військовослужбовців Збройних Сил України.

Як уточнює пресслужба відомства, зокрема, йдеться про підприємців, постачали яйця за завищеними цінами для Міноборони.

«Особлива увага приділяється забезпеченню продуктами харчування, оскільки тут, на думку злодіїв, найпростіше «сховати кінці в воду» – продукти можна «списати», «з’їсти на папері». Одним з таких епізодів є діяльність фірм, які, серед іншого, постачали яйця за завищеними цінами для Міноборони. Вигадували махінатори й інші схеми – до фінансово-господарських документів вносились неправдиві дані щодо отримання військовою частиною продуктів на свій склад, коли насправді нічого не поставлялося. Потім «віртуальні» продукти «списували» – начебто їх спожили солдати», – йдеться у повідомленні.

ДБР повідомляє про затримання п'яти осіб – це представники підприємств-постачальників та військові, які відповідають за забезпечення однієї з військових частин ЗСУ, військовослужбовець, який вів «чорну бухгалтерію».

За даними бюро, сума встановлених збитків – понад 4,6 млн грн. У ході обшуків у фігурантів вилучили чорнову бухгалтерію, записи, незаконну зброю, боєприпаси, вибухові пристрої, понад мільйон гривень готівкою.

Затриманим готують повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 5 ст. 191 КК України (Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, вчинені в особливо великих розмірах).

1 лютого правоохоронці повідомили ексзаступнику міністра оборони підозру за фактом перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. За даними слідства, він лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості;

21 січня видання Zn.ua із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів стверджувало, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Зокрема у розслідуванні йшлося, що яйця оборонне відомство закуповує по 17 гривень за штуку, коли роздрібна ціна в магазині становить близько 7 гривень за штуку.

25 січня Олексій Резніков повідомив членам антикорупційного комітету Верховної Ради, що директора департаменту закупівель у Міністерстві оборони Богдана Хмельницького відсторонили від обов’язків у грудні минулого року, а нещодавно звільнили.

Крім того, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. У Міноборони кажуть, що Шаповалов попросив звільнити його, щоб не створювати «загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування». Міноборони наполягає, що звинувачення «є необґрунтованими та безпідставними», а також вважає, що відставка Шаповалова «дозволить зберегти довіру суспільства та міжнародних партнерів та забезпечити об’єктивність під час додаткових уточнень та можливих розслідувань».

Захід. Помилки та висновки

«Точка зору» Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії:

«Колишній голова уряду Великої Британії Борис Джонсон заявив у своїй статті для видання Washington Post, що головна помилка Заходу полягала в тому, що він формально тримав двері в НАТО відчиненими для України (та інших колишніх радянських республік), а фактично не збирався приймати Україну до альянсу – і вбачав у цьому рішенні важливий чинник стримування Росії. Але насправді неготовність Заходу до розширення НАТО на Схід президент Росії Володимир Путін сприймав як важливий сигнал беззахисності України, як доказ того, що Захід не прийде Україні на допомогу в разі, якщо буде ухвалено рішення про напад на цю країну. І в результаті – найбільша війна у Європі з часів завершення Другої світової...»

Росія зменшила число «Калібрів» у Чорному морі – ВМС

У Чорному морі на бойовому чергуванні станом на 2 лютого перебувають 11 російських кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – близько восьми ракет, повідомила пресслужба Військово-морських сил Збройних сил України.

Напередодні у ВМС повідомляли, що Росія тримає 13 своїх кораблів у Чорному морі, зокрема три носії «Калібрів» із загальним залпом у близько 20 ракет.

«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації, утримуючи на бойовому чергуванні один корабель; у Середземному морі – 10 ворожих кораблів, з них 5 носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 72 ракети», – повідомили у ВМС 2 лютого.

Раніше керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що російські війська намагаються знизити відсоток успішності української протиповітряної оборони.

За її словами, російські війська активізують повітряну розвідку перед масованими ракетними атаками.

«Вони відстежують і бачать результативність нашої ППО, яка зросла аж до 75-80% в протидії саме їх масованим ракетним атакам. Вони вишукують тактику, коли зможуть знизити цей процент протидії нашої протиповітряної оборони. Тому вони більш дешеві «Шахеди» використовують першими хвилями, щоб розвідати і знищити засоби ППО і виснажити систему спостереження, а вже потім запускають ракетні атаки», – розповіла вона.

Гуменюк підтвердила, що російська армія знизила використання ракет «Калібр» через скорочення їхніх запасів, які складно поповнити.

«Зараз, навіть після масованих ракетних атак, коли всі вже звикли до того, що можна взяти певну паузу в 10-12 діб, поки вони будуть готуватися – ворог не дрімає і почав тероризувати нас такими невеличкими повітряними атаками», – застерегла речниця.

Про це, зокрема, говорить активність російських кораблів у Чорному морі. «Вони продовжують тримати тиск на населення і абсолютно не виключаються точкові ракетні удари. Скоріш за все, через погоду застосувати дрони їм не вдасться, але розслаблятися не слід, оскільки буває, що вночі вщухає поривчастість вітру і саме ніч вони наразі використовують для застосування «Шахедів», – сказала Гуменюк.

Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.

Норвегія збільшить витрати на допомогу Україні – прем’єр

Норвегія збільшить витрати на допомогу Україні, заявив прем’єр-міністр країни Йонас Ґар Стьоре, якого цитує агенція АР.

«Ми зараз посилюємо цю допомогу. Ми зробимо ще більший внесок у відновлення та реконструкцію пошкодженої інфраструктури», – сказав він.

Як заявив Йонас Ґар Стьоре в норвезькому парламенті, прибутки Норвегії від нафти будуть фінансувати додаткову допомогу, буде тимчасово збільшено використання нафтових грошей.

Водночас він не уточнив, наскільки великим буде внесок, але він сказав, що уряд зробить його скоро.

«Ми перебуваємо в ситуації, коли у нас є поле для дій через надзвичайні доходи від нафтового сектора», – сказав прем’єр.

За його словами, допомога буде організована таким чином, щоб мати дуже незначний вплив на рівень активності в економіці Норвегії.

Норвегія є одним із найбільших європейських експортерів викопного палива, війна в Україні збільшила її доходи. Минулого року країна надала Україні понад 10 мільярдів крон (1 мільярд доларів) цивільної та військової допомоги.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Європи почали пошуки альтернатив російським енергоносіям, що різко підвищило попит на нафту та газ Норвегії.

Путін наказав захопити Донбас до березня – розвідка

Президент Росії Володимир Путін наказав захопити території Донецької та Луганської областей до березня, повідомив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Черняк.

Про це він розповів виданню Kyiv Post, цитує пресслужба ГУР. За словами Черняка, є ознаки підготовки Росії до нової спроби масованого наступу та захоплення сходу країни.

«Ми спостерігаємо, що російсько-окупаційні війська передислоковують на схід додаткові штурмові групи, підрозділи, озброєння та військову техніку. За даними воєнної розвідки України, Путін віддав наказ до березня захопити території Донецької та Луганської областей», – заявив Черняк.

Крім того, представник розвідки зазначив, що Росія використовує територію Білорусі для підготовки мобілізованих солдатів і не має достатніх сил, аби почати найближчими тижнями масований наступ на Україну з цього напрямку.

«Немає загрози залучення Білорусі до повномасштабного вторгнення на боці Росії проти України, але це також, безумовно, ризики, які ми повинні враховувати», – додав він.

Донецька та Луганська область залишаються серед районів найбільш запеклого протистояння. Генеральний штаб вранці 2 лютого повідомив, що напередодні Сили оборони відбили російський наступ біля 14 населених пунктів на Донбасі.

У Головному управлінні розвідки Міноборони заявляють, що Україна перебуває напередодні «дуже активної фази» війни. Генштаб ЗСУ – що армія РФ активно веде розвідку, на окремих напрямках готується до наступу.

Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.

Влада повідомляє про повторний удар по Краматорську

Міський голова Краматорська Олександр Гончаренко повідомляє про новий удар по місту.

«Знову удар по Краматорську. Сидіть в укриттях!», – написав Гончаренко у фейсбуці.

Голова Донецької ОВА Павло Кириленко уточнив, що внаслідок цієї атаки є поранені.

«Краматорськ знову здригнувся від вибухів – росіяни завдали ще двох ракетних ударів. Знову – по центру міста, по житловій забудові. За попередньою інформацією, є поранені серед цивільних», – написав він у телеграмі.

Ввечері 1 лютого російські війська завдали удару по центру Краматорська, поціливши у житловий будинок. Внаслідок цієї атаки загинули три людини, 21 людина травмована. За даними поліції Донецької області, російські війська вдарили по будинку ракетою «Іскандер-К».

Війська РФ регулярно атакують Краматорськ.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

Управління верховного комісара ООН із прав людини раніше повідомило, що станом на 15 січня змогло підтвердити загибель 7031 цивільної людини в Україні через війну Росії. Реальне число жертв може бути набагато більшим, відзначили в міжнародній організації.

Енергосистема покриває близько 80% потреб споживачів – «Укренерго»

Споживання електроенергії в Україні дещо скоротилося порівняно з початком тижня, повідомила компанія «Укренерго» 2 лютого.

«Відповідно, зменшився і дефіцит в енергосистемі, хоча він все ще залишається суттєвим. Генеруючих потужностей в системі достатньо, щоб покрити близько 80% від потреби споживачів», – йдеться в повідомленні.

Наразі мережеві обмеження діють тільки в Одеській області. Два блоки на електростанціях перебувають у ремонті. При цьому втрату генерації компенсував вихід з аварійного ремонту та включення в роботу одного з блоків електростанції, а також збільшення виробництва електроенергії гідроелектростанціями.

«На двох підстанціях у східному та центральному регіонах країни завершено ремонт трансформаторного обладнання, яке було пошкоджене ракетними атаками росіян восени минулого року. Йде підготовка до включення в роботу. Це дозволить вивести в роботу блоки на електростанціях», – повідомляє оператор.

Росія розпочала удари по енергетичній інфраструктурі України перед початком опалювального сезону, торік у жовтні. За цей час їй вдалося значно скоротити електричну генерацію, а також частково порушити єдність енергетичної системи України.

За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 13 ракетних і 15 дронових атак Росії по її об’єктах.

Залужний і Єрмак обговорили можливі подальші дії Росії із Салліваном і Міллі

Голова Офісу президента Андрій Єрмак і головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провели чергову розмову з радником президенту Сполучених Штатів із національної безпеки Джейком Салліваном і головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі. Про це повідомляє Офіс президента 2 лютого.

Єрмак і Залужний розповіли американським посадовцям про актуальну ситуацію на фронті, зокрема, на Донеччині та на півдні України.

«Крім того, відбувся обмін думками щодо можливих дій ворога у найближчій перспективі», – додають у ОП.

За повідомленням, Єрмак під час розмови запевнив, що президент Володимир Зеленський і «вся владна команда налаштовані всебічно сприяти очищенню органів влади від корупційних ризиків».

У Головному управлінні розвідки Міноборони заявляють, що Україна перебуває напередодні «дуже активної фази» війни. Генштаб ЗСУ – що армія РФ активно веде розвідку, на окремих напрямках готується до наступу.

Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.

Головний прокурор Києва Олег Кіпер провів 10-денну новорічну відпустку за кордоном – «Схеми»

Керівник Київської міської прокуратури 42-річний Олег Кіпер на новорічно-різдвяні свята їздив у відпустку за кордон – де загалом провів 10 днів. Він виїхав з України 29 грудня 2022-го року через кордон з Польщею та повернувся 8 січня 2023-го. Про це повідомляють журналісти «Схем» (Радіо Свобода).

У коментарі журналістам головний прокурор Києва підтвердив, що виїжджав за кордон саме у відпустку, пояснивши це «сімейними обставинами», але відмовився назвати країну, де відпочивав. Він пояснив це міркуваннями безпеки, оскільки «його дружина влітку змінила російське громадянство на українське». Водночас «Схеми» встановили, що на момент цієї публікації офіційні органи РФ обліковують російський паспорт дружини головного прокурора Києва Ірини Кіпер як дійсний.

Раніше у січні Генпрокурор Андрій Костін звільнив свого заступника Олексія Симоненка після публікації «Української правди» про його закордонну новорічну відпустку, а президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про заборону виїзду усім чиновникам за кордон у приватних справах під час дії воєнного стану.

«У кінці грудня 2022 року у зв’язку з виниклими сімейними обставинами та необхідністю виїзду за кордон мною було подано заяву щодо надання мені відпустки з можливістю виїзду за кордон. Всі документи щодо права виїзду за кордон були надані компетентним органам для розгляду та після їх вивчення та з’ясування підстав, ними було надано відповідний дозвіл», – йдеться у відповіді прокурора Олега Кіпера, переданій «Схемам» його пресслужбою.

Журналісти тричі намагалися уточнити, в якій саме країні він провів відпустку у новорічний період, але Кіпер відмовився відповідати, лише зазначивши, що «відпустка не була святковою чи новорічною».

Головний прокурор столиці відмовився розкривати деталі, пославшись на те, що його дружина у липні 2022-го року «змінила російське громадянство на українське «у зв’язку з подіями, пов’язаними з війною РФ проти України». Тому «заради її безпеки не хотів би публічно повідомляти про те, в якій країні вона проживає з дитиною», зазначив прокурор.

Натомість «Схеми» виявили, що російський паспорт його дружини Ірини Кіпер і досі не анульований. Дійсність документа станом на момент публікації журналісти перевірили за допомогою офіційного сервісу МВС Росії. Цей паспорт серед недійсних не значиться. Також, використовуючи дані паспорту, на офіційному сайті Федеральної податкової служби Росії «Схеми» знайшли її індивідуальний номер платника податків.

На уточнення журналістів, що російський паспорт його дружини досі є дійсним, Кіпер лише відповів, що «цими питаннями займалась міграційна служба України».

На уточнення, яким саме чином Міграційна служба України може допомагати громадянам РФ виходити з російського громадянства, очільник прокуратури Києва лише зазначив, що «це питання, які, в тому числі, відносяться до їхньої компетенції», – і порадив звернутися напряму до міграційної служби за роз’ясненнями.

У Положенні про Державну міграційну службу України вказано, що відомство у межах компетенції «здійснює провадження з питань прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд Комісії при президентові України з питань громадянства». Cеред завдань ДМС немає пункту, що стосується допомоги по виходу з громадянства іншої країни.

На уточнення «Схем», скільки разів загалом під час повномасштабного вторгнення головний прокурор Києва виїжджав за кордон у приватних цілях, Кіпер зазначив, що двічі. Окрім новорічної відпустки, він також розповів, що їздив у відпустку до Відня (Австрія) у серпні 2022-го, за його словами, поїздка була з метою лікування. На підтвердження своїх слів він надав квитанцію про оплату медичних послуг у одній в віденських приватних клінік на суму у 1,5 тисячі євро.

11 вересня 2020 року Олег Кіпер був призначений на посаду керівника Київської міської прокуратури. Олег Кіпер почав роботу в органах прокуратури у 2001 році. Працював на Одещині, в Івано-Франківській області, останні роки – у Києві. Був заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ часів Віктора Януковича.

У 2014 році Кіпер потрапив до переліку осіб, яким заборонено обіймати державні посади, відповідно до закону «Про очищення влади». Торік Кіпер через суд домігся рішення, що його люстрація була «безпідставною».

Нещодавно видання «Українська правда» повідомляло, що заступник генерального прокурора Олексій Симоненко у грудні – на початку січня їздив у відпустку в Іспанію на автомобілі львівського підприємця.

24 січня Офіс генпрокурора повідомив про звільнення Олексія Симоненка з посади заступника генерального прокурора України.

Президент Зеленський 23 січня 2023 року затвердив рішення РНБО щодо заборони на виїзду чиновників за кордон в умовах воєнного стану.

«Є принципове рішення РНБО щодо виїзду чиновників за кордон. Це стосується всіх посадових осіб центральної влади, різних інших рівнів місцевої влади. Це стосується правоохоронців, народних обранців, прокурорів та всіх тих, хто має працювати на державу й у державі. Хочуть відпочивати зараз – будуть відпочивати поза межами державної служби. За кордон їздити на відпочинок чи з якоюсь іншою недержавною метою посадовцям більше не вдасться», – сказав президент.

«Примусова депортація продовжується». Куди РФ вивозить жителів окупованої частини Херсонщини та яка їхня доля?

Чи продовжують окупанти примусову депортацію жителів Херсонщини? Де і в яких умовах опиняються люди, які погоджуються виїхати з регіону? Чи надає Росія виселеним з Херсонщини обіцяну допомогу і як це виглядає на практиці, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Енергосистема покриває близько 80% потреб споживачів – «Укренерго»

Споживання електроенергії в Україні дещо скоротилося порівняно з початком тижня, повідомила компанія «Укренерго» 2 лютого.

«Відповідно, зменшився і дефіцит в енергосистемі, хоча він все ще залишається суттєвим. Генеруючих потужностей в системі достатньо, щоб покрити близько 80% від потреби споживачів», – йдеться в повідомленні.

Наразі мережеві обмеження діють тільки в Одеській області. Два блоки на електростанціях перебувають у ремонті. При цьому втрату генерації компенсував вихід з аварійного ремонту та включення в роботу одного з блоків електростанції, а також збільшення виробництва електроенергії гідроелектростанціями.

«На двох підстанціях у східному та центральному регіонах країни завершено ремонт трансформаторного обладнання, яке було пошкоджене ракетними атаками росіян восени минулого року. Йде підготовка до включення в роботу. Це дозволить вивести в роботу блоки на електростанціях», – повідомляє оператор.

Росія розпочала удари по енергетичній інфраструктурі України перед початком опалювального сезону, торік у жовтні. За цей час їй вдалося значно скоротити електричну генерацію, а також частково порушити єдність енергетичної системи України.

За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 13 ракетних і 15 дронових атак Росії по її об’єктах.

Колишній російський офіцер розповів про катування українських полонених і вибачився за вторгнення

Колишній російський офіцер Костянтин Єфремов, який брав участь у повномасштабному російському вторгненні в Україну, розповів «Бі-Бі-Сі» про тортури і жорстокі допити полонених українських військових, а також про своє звільнення з армії і втечу з Росії після відмови воювати.

За допомогою фотографій і військових документів, які надав Єфремов, журналісти змогли підтвердити, що на початку повномасштабної війни він справді був в Україні – у Запорізькій області, у тому числі в Мелітополі. Він – офіцер найвищого рангу, який погодився відкрито розповісти про знущання над полоненими із боку російських військових, зазначає «Бі-Бі-Сі».

Єфремов, зокрема, розповів про допити доставлених до їхньої частини українців у місті Кам’янка в Запорізькій області. Підрозділу Костянтина Єфремова доручили там охорону «штабу тилу». Допитами займався полковник.

«Одного разу полковник запитав полоненого: назви мені націоналістів, кого ти знаєш у своєму полку, зводі. А хлопець не розуміє питання, ми, каже, морська піхота Збройних сил України. За це полковник побив його, вибив кілька зубів, – розповів Єфремов «Бі-Бі-Сі». За його словами, полковник кілька разів приставляв до голови військового пістолет, говорив, що зараз порахує до трьох і вистрілить; рахував, потім стріляв поряд із головою. Водночас він продовжував ставити запитання. Полонений кричав, питань він не чув, бо був оглушений, сказав Єфремов. Він зазначив, що допити, тортури тривали тиждень: «Щодня, або вночі, іноді двічі на день».

Костянтин Єфремов у званні старшого лейтенанта командував взводом розмінування 42-ої мотострілецької дивізії, дислокованої в Чечні. На цій посаді він приїхав на навчання до окупованого Криму 10 лютого минулого року. Він і його підрозділ отримали команду висуватися у бік материкової України 27 лютого.

Коли пізніше Костянтин Єфремов повернувся до Криму, то він і ще шість людей вирішили звільнитися з армії: «Поїхали прямо з лісу, де ми були дислоковані, в Джанкой. А далі своїми силами. За мною приїхав друг з Владикавказу, він мене забрав».

27 травня Єфремов, за його словами, прибув до своєї військової частини у Грозному і написав рапорт: «Мене почали звинувачувати. Люди, які жодного дня не були в Україні, говорили, що я боягуз і зрадник. Не дали мені звільнитися за власним бажанням, підвели під звільнення за невідповідність посади».

Після оголошеної президентом РФ Володимиром Путіним у вересні так званої часткової мобілізації, як сказав Єфремов, він розумів, що його як офіцера, який уже був в Україні, у спокої не залишать. Він зв’язався з правозахисною групою Gulagu.net, яка допомогла йому виїхати з Росії.

«Я прошу вибачення у всього українського народу, що я зі зброєю в руках прийшов непроханим гостем до них у дім. І я дякую Богу, що від моїх рук не постраждав ніхто, що я не позбавив нікого життя на тій землі. І дякую Богу, що сам не постраждав. У мене навіть немає морального права, просити в українців вибачення. Я навіть за себе не можу просити вибачення, і не чекаю, що вони мене пробачать. Я ніколи не хочу і не братиму участі в такому божевіллі», – наводить «Бі-Бі-Сі» слова Костянтина Єфремова.

Російське Міністерство оборони на запит про коментар у зв’язку із заявами Єфремова не відповіло.

Офіс ООН із прав людини раніше документував випадки жорстокого поводження з полоненими під час війни Росії проти України.

На Херсонщині двоє людей загинули через російський обстріл – ОГП

Російські військові вночі і вранці 2 лютого вкотре масовано обстрілювали місто Херсон і населені пункти області, внаслідок чого загинули двоє цивільних, повідомив Офіс генерального прокурора.

«Вранці від обстрілів загинули чоловік і жінка. Щонайменше двоє цивільних отримали травми різного ступеня тяжкості. Точна кількість постраждалих уточнюється», – йдеться в повідомленні.

За даними ОГП, пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад, газопровід і лінії електропередач.

У прокуратурі повідомили про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.

Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.

У розвідці Великої Британії напередодні заявили, що Росія обстрілює Херсонщину, щоб деморалізувати цивільних і завадити контрнаступу українських сил.

15 єврокомісарів прибули до Києва разом із президенткою ЄК

15 єврокомісарів прибули 2 лютого до Києва у складі колегії Єврокомісії, яку очолює президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн. Вони візьмуть участь у спільному з українським урядом засіданні.

Список оприлюднила Європейська комісія, до складу делегації входять:

  • виконавча віцепрезидентка з цифрових технологій Марґрете Вестаґер
  • виконавчий віцепрезидент з економіки Валдіс Домбровскіс
  • високий представник із закордонних справ, віцепрезидент ЄК Жозеп Боррель
  • віцепрезидент із міжвідомчих відносин і прогнозування Марош Шефчович
  • віцепрезидент із питань цінностей і прозорості Вера Юрова
  • віцепрезидент із просування європейського способу життя Маргарітіс Схінас
  • комісар із питань зайнятості та соціальних прав Ніколас Шміт
  • комісар з економіки Паоло Джентілоні
  • комісар із сільського господарства Януш Войцеховський
  • комісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс
  • комісар із питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон
  • комісар із кризового управління Янез Ленарчич
  • комісар у справах добросусідства і розширення Олівер Варгеї
  • комісар із питань довкілля, океанів і рибальства Віргініюс Сінкевічюс
  • комісар із фінансових послуг, фінансової стабільності та союзу ринків капіталу Мейрід Маꥳннес.

«Візит колегії є сильним символом підтримки Комісією України перед обличчям неспровокованої і невиправданої агресії Росії. Зустріч між Єврокомісією та українським урядом стане можливістю обмінятися думками щодо багатьох сфер співпраці між ЄС та Україною, а також обговорити майбутню відбудову, а також європейський шлях країни. Це також можливість поглибити подальшу співпрацю з Україною», – повідомили в пресслужбі ЄК.

Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що цього тижня відбудуться «дві надзвичайно важливі події» у сфері європейської інтеграції України.

«По-перше, 2 лютого відбудуться перші в нашій історії міжурядові консультації між урядом України та Європейською комісією. По-друге, вже 3 лютого в Києві пройде саміт Україна-ЄС», – сказав він на засіданні уряду 31 січня.

За словами Шмигаля, проведення саміту в Києві є «потужним сигналом».

«Насамперед від саміту ми очікуємо проміжної позитивної оцінки наших євроінтеграційних зусиль. Ми хочемо сформувати детальну дорожню карту, як максимально швидко й успішно пройти євроінтеграційний шлях — від оцінки роботи, яку ми провели після отримання статусу кандидата, до початку предметних переговорів про вступ України до ЄС», – додав Шмигаль.

Прем’єр зазначив, що на порядку денному саміту Україна-ЄС будуть питання секторальної інтеграції української економіки до європейського простору, зокрема, принципово важливо отримати довгостроковий доступ усіх українських товарів до ринку ЄС без квот і мита.

Раніше в Офісі президента України повідомили, що черговий саміт Україна-ЄС відбудеться 3 лютого цього року в Києві. 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі. В уряді очікують, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.

У 2022 році саміту, який є щорічною подією, не було. Попередній саміт Україна-ЄС проводили також в Україні. Він відбувся у жовтні 2021 року за участі президента України Володимира Зеленського, президента Євроради Шарля Мішеля та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Тоді було підписано низку документів.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG