В усіх областях України оголосили повітряну тривогу
В Україні 3 лютого близько 10:30 оголосили масштабну повітряну тривогу. Про загрозу ракетних обстрілів сирени сповістили у всіх регіонах. Влада закликає громадян після оголошення про тривогу не нехтувати сигналом про небезпеку і пройти у найближче укриття.
Останніми місяцями російські ракетні удари зосереджуються на критичній інфраструктурі, втім систематично потерпають і інші цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки, через що гинуть цивільні люди.
Напередодні керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону заявила, що Росія може готувати нову хвилю пусків дронів по українських містах.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Москва атаки на цивільних в Україні заперечує від початку повномасштабного вторгнення, попри наявність доказів і свідчень.
Масштаби програми вербування засуджених російською «ПВК Вагнера», ймовірно, суттєво скоротилися порівняно з піком влітку і восени 2022 року, заявила 3 лютого розвідка Великої Британії.
«Дані Федеральної служби виконання покарань Росії (ФСІН), оприлюднені 31 січня 2023 року, свідчать про те, що кількість ув’язнених у країні становить 433 тисячі осіб, що свідчить про зменшення на шість тисяч в’язнів від листопада 2022 року. Водночас дані ФСІН свідчать про зниження числа ув’язнених на 23 тисячі з вересня по листопад 2022 року. Вербування «Вагнера», ймовірно, було основним фактором, що сприяв цьому падінню», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в твітері Міністерством оборони Великої Британії.
У британській розвідці зауважили, що неофіційні свідчення від українських бійців за останні десять днів свідчать про те, що «Росія менше покладається на напади в стилі людської хвилі» з боку бійців-в’язнів, завербованих «ПВК Вагнера», в ключових секторах.
«Значна напруга між «ПВК Вагнера» і Міністерством оборони Росії розгортається публічно; конкуренція між фракціями в російській еліті, ймовірно, є частковою причиною скорочення вербування засуджених», – йдеться в повідомленні.
Напередодні про те, що «Група Вагнера» могла сповільнити вербування до своїх лав російських вʼязнів, заявив американський Інститут дослідження війни (ISW).
На думку аналітиків, скорочення числа завербованих частково може бути пов’язане з репутацією угруповання «Вагнера» як такого, що має високу кількість жертв.
«Ймовірно, поганий фізичний стан більшості російських в’язнів також обмежує зусилля «групи Вагнера» щодо вербування», – заявили в ISW.
«Приватна військова компанія Вагнера» – незаконний навіть за російським законодавством збройний підрозділ, який не належить до міністерства оборони Росії чи інших державних структур. Бойовики «Вагнера» беруть участь у наземних операціях у Сирії, Африці та у війні з Україною. Найманців підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів.
З весни 2022 року у ЗМІ стала зʼявлятися інформація, що це угруповання вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформлюється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.
25% втрат Росії в Україні складають мобілізовані й найманці – «Бі-Бі-Сі»
Понад 13 тисяч російських військових загинули в Україні від початку повномасштабної війни, 924 із них – мобілізовані – такі дані на 3 лютого повідомляє Російська служба «Бі-Бі-Сі», яка спільно з виданням «Медіазона» і командою волонтерів веде поіменний список втрат російських військовослужбовців в Україні.
Лише за останній тиждень з’явилися повідомлення про смерть ще 500 росіян, які воювали в Україні.
Із відкритих джерел журналістам відомо про смерть 924 мобілізованих росіян. До цього числа входять і 99 загиблих під час обстрілу Макіївки в окупованій Росією частині Донецької області України 1 січня.
Міноборони Росії визнало загибель 89 росіян під час обстрілу в Макіївці. Це – максимальні одномоментні втрати, визнані Росією від початку війни.
Вивчивши динаміку втрат російської армії за 11 місяців, журналісти дійшли висновку, що зараз основна частка загиблих припадає на добровольців, найманців «ПВК Вагнера» (включно з ув’язненими) та мобілізованих. Разом вони складають чверть від загальної кількості підтверджених втрат. У той час як на першому етапі війни найбільші втрати зазнали ВДВ, морська піхота, спецназ ГРУ – тобто професійні та добре підготовлені формування, йдеться у статті.
Із понад 13 тисяч встановлених російських військових, які загинули в Україні, 1665 осіб, тобто майже 15%, – офіцери. Серед них – чотири генерали і 54 полковники.
Журналісти підкреслюють, що при підрахунку втрат вони використовують лише підтверджені дані з відкритих джерел – повідомлення російських ЗМІ і регіональної влади, а також місцевих жителів, тому реальна кількість загиблих може бути щонайменше вдвічі вищою.
За найбільш консервативною оцінкою авторів моніторингу, під час повномасштабного вторгнення в Україну Росія могла втратити понад 26 тисяч людей загиблими. Загальні безповоротні втрати Росії (тобто кількість тих, хто вибув через поранення, смерть або зник безвісти) можуть становити щонайменше 117 тисяч осіб.
За оцінками офіційних осіб США та інших західних країн, кількість убитих та поранених російських військовослужбовців в Україні наближається до 200 тисяч. Про це повідомила The New York Times.
Із цих даних випливає, що втрати Росії подвоїлися протягом останніх трьох місяців війни, пише газета. За словами джерел видання, сотні російських військовослужбовців гинуть або зазнають поранень щодня в районі Бахмута й Соледара в Донецькій області України, де йдуть найзапекліші бої. Це пов’язано з тим, що Росія відправляє на передову погано навчених мобілізованих та колишніх ув’язнених, вважають американські чиновники.
За оцінками The New York Times, втрати України в Бахмуті можна порівняти з російськими.
Щодо втрат України загалом видання посилається на оцінку голови Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США Марка Міллі. У листопаді 2022 року він заявив, що обидві сторони конфлікту втратили понад 100 тисяч людей.
Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Війська РФ обстріляли Барвінкове на Харківщині, загинули двоє братів – ОВА
Російські військові 3 лютого близько 4:30 обстріляли Барвінкове Ізюмського району Харківської області, внаслідок чого загинуло двоє цивільних, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок влучання у приватний житловий будинок загинули двоє братів 49 і 42 років. Їхній батько 70 років зазнав поранення і був госпіталізований», – написав голова ОВА у телеграмі.
За його словами, протягом минулої доби загарбники продовжували масовані обстріли цивільного населення Вовчанська, Куп’янська, Дворічної й інших населених пунктів Чугуївського, Куп’янського і Харківського районів.
«Вогонь вівся переважно по приватній житловій забудові. Багато будинків пошкоджено і зруйновано. Сталися пожежі. У Вовчанську постраждала жінка 51 року. Отримала необхідну медичну допомогу на місці», – додав Синєгубов.
Харків та область регулярно зазнають ударів російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ОГП: в Україні зросла кількість дітей, поранених через агресію Росії
В Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії станом на 3 лютого поранені щонайменше 919 дітей, повідомили в Офісі генпрокурора. Напередодні в прокуратурі повідомляли про 918 поранених дітей. Число загиблих дітей не змінилося – 459.
«2 лютого внаслідок обстрілу ворогом Херсона зазнав поранення 5-річний хлопчик», – уточнили в ОГП.
У прокуратурі наголосили, що озвучені цифри не є остаточними, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих і звільнених територіях.
За даними ОГП, через бомбардування та обстріли збройними силами Росії в Україні пошкоджено 3126 закладів освіти, 337 із них – зруйновані повністю.
Росія за добу втратила 840 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія за минулу добу втратила у війні проти України 840 військових, повідомив вранці 3 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
Загальні втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення там оцінили у близько 129 870 осіб.
За даними Генштабу, Росія також зазнала таких втрат у техніці:
- танки ‒ 3215 (чотири – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 6388 (+6)
- артилерійські системи – 2215 (+3)
- РСЗВ – 460 (+2)
- засоби ППО ‒ 222
- літаки – 294 (+1)
- гелікоптери – 284
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1952 (+1)
- крилаті ракети ‒ 796
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5068 (+4)
- спеціальна техніка ‒ 202 (+2).
2 лютого видання The New York Times із посиланням на дані американських та інших західних чиновників повідомило, що число вбитих і поранених в Україні російських військових наближається до 200 тисяч.
Ці втрати всього за 11 місяців війни у вісім разів перевищують втрати американців за два десятиліття війни в Афганістані, наголосили автори статті.
Західні чиновники звертають увагу на те, що втрати Росії особливо зросли під час боїв у Бахмуті й Соледарі.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
ISW про наказ захопити Донбас до березня: Путін знову переоцінює можливості армії РФ
Президент Росії Володимир Путін, можливо, знову переоцінив можливості російської армії, наказавши захопити території Донецької та Луганської областей до березня, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«ISW не виявив ніяких доказів того, що російські сили відновили достатню бойову міць, щоб перемогти українські сили на сході України і захопити понад 11 300 квадратних кілометрів неокупованої Донецької області (понад 42 відсотки загальної території Донецької області) до березня, як, за повідомленнями, наказав Путін», – йдеться в повідомленні.
«Раніше ISW прогнозував, що великий російський наступ до квітня 2023 року, ймовірно, передчасно завершиться під час квітневого весняного сезону дощів (якщо не раніше), перш ніж досягти значних оперативних результатів. Кульмінація російських сил може створити сприятливі умови для того, щоб українські сили використали їх у власному контрнаступі наприкінці весни чи влітку 2023 року після залучення поставок західних танків», – додали аналітики.
Напередодні про те, що президент Росії Володимир Путін наказав захопити території Донецької та Луганської областей до березня, повідомив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Черняк.
Про це він розповів виданню Kyiv Post, цитує пресслужба ГУР. За словами Черняка, є ознаки підготовки Росії до нової спроби масованого наступу та захоплення сходу країни.
«Ми спостерігаємо, що російсько-окупаційні війська передислоковують на схід додаткові штурмові групи, підрозділи, озброєння та військову техніку. За даними воєнної розвідки України, Путін віддав наказ до березня захопити території Донецької та Луганської областей», – заявив Черняк.
Крім того, представник розвідки зазначив, що Росія використовує територію Білорусі для підготовки мобілізованих солдатів і не має достатніх сил, щоби почати найближчими тижнями масований наступ на Україну з цього напрямку.
«Немає загрози залучення Білорусі до повномасштабного вторгнення на боці Росії проти України, але це також, безумовно, ризики, які ми повинні враховувати», – додав він.
Донецька та Луганська область залишаються серед районів найбільш запеклого протистояння. Генеральний штаб ЗСУ вранці 3 лютого повідомив, що напередодні Сили оборони відбили російський наступ біля 10 населених пунктів на Донбасі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони заявляють, що Україна перебуває напередодні «дуже активної фази» війни.
Генштаб ЗСУ – що армія РФ активно веде розвідку, на окремих напрямках готується до наступу.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.
«Громадський контроль обмежений». Як війна впливає на рівень корупції в Україні
Цього тижня Україну просто накрила лавина інформаційних повідомлень про звільнення, висунення підозр у скоєнні корупційних дій і затримання чиновників із різних державних відомств, зокрема митниці, податкової та міністерства оборони. У Києві 3 лютого – саміт Україна-ЄС, перед початком якого українська влада демонструє активну боротьбу з корупцією. Як представники антикорупційних громадських організацій оцінюють таку активність влади? Чи вказує на якісь тенденції те, що Україна дещо покращила свій показник у рейтингу Індексу сприйняття корупції Transparency International? І як широкомасштабна війна впливає на ставлення до корупції і на боротьбу з нею?
У Києві 3 лютого пройде саміт Україна-ЄС
Черговий саміт Україна-ЄС відбудеться 3 лютого в Києві. До столиці України напередодні вже прибули 15 єврокомісарів у складі колегії Єврокомісії, яку очолює президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
В Офісі президента України напередодні повідомили, що під час саміту Україна-ЄС обговорюватимуть насамперед політичні питання, серед яких – «формула миру», а також військову співпрацю.
«Але безумовно, що економіка, зона вільної торгівлі, Угода про асоціацію також будуть детально розглянуті», – сказав заступник голови Офісу президента Ігор Жовква у ефірі національного телемарафону.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що до кінця 2023 року Україна хоче бути готовою до переговорів щодо членства в ЄС, а до кінця 2024 року – готовою до членства в ЄС.
За його словами, на сьогодні всі сім пунктів рекомендацій Єврокомісії або виконані, або у процесі виконання.
23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі. В уряді очікують, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.
Генштаб: попри значні втрати, війська РФ не зупиняють наступу на 4 напрямках
Російські війська, зазнаючи великих втрат, не припиняють наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Новопавлівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 3 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі повідомили, що за минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки загарбників у районах десяти населених пунктів: Стельмахівка, Невське і Білогорівка Луганської області та Верхньокам’янське, Миколаївка, Красна Гора, Парасковіївка, Бахмут, Іванівське і Курдюмівка на Донеччині.
«Російська Федерація не полишає намірів знищити критичну інфраструктуру нашої держави, продовжує завдавати ударів по цивільних об’єктах і помешканнях мирного населення. Протягом минулої доби противник завдав 4 ракетних, 2 з них – по цивільній інфраструктурі міста Краматорськ Донецької області, а також 5 авіаційних ударів. Здійснив понад 70 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по цивільних об’єктах Херсонщини та Миколаївщини. Від ворожих ударів загинули та отримали поранення мирні громадяни», – йдеться в повідомленні.
У командуванні наголосили, що загроза подальших російських авіаційних і ракетних ударів по всій території України залишається високою.
Напередодні у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони заявили, що інтенсивність боїв на сході України є спробою реалізації задачі російського президента щодо «захоплення Донбасу», і на сьогодні «загроза – не з Білорусі».
«Лютий-березень ми очікуємо дуже активних подій. Задача від Путіна – захопити Донбас до березня. Нічого не вийде. Ці дати вже багато разів переносились. Та інтенсивність, яку ми зараз спостерігаємо на Донбасі, – це спроба реалізації цих планів. Не рахуючи втрати в живій силі та техніці. Ворог пробує виконати завдання диктатора. Тому так, найближчим часом будуть активні події. Українські Сили оборони не чекають, склавши руки», – розповів представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі національному телемарафону.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов раніше заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.
Воїни Збройних сил України з різними ступенями травм вистоюють по кілька днів у чергах біля військово-медичних установ, щоб потрапити на прийом до лікаря і пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). Оскільки електронна черга у клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги Міністерства оборони України не створена, тому військовослужбовці, зокрема у Львові, самі ведуть паперові списки. Чекати доводиться тижнями. Воїни кажуть про неналежні умови в поліклініці. Журналістів у середину військово-медичного закладу не пропускають.
Міноборони повідомило про звільнення Лієва, очільника департаменту, що відповідає за закупівлі зброї
Олександра Лієва, який з січня 2022 року тимчасово виконував обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки МОУ, звільнили за його бажанням, повідомило пізно ввечері 2 лютого Міністерство оборони України.
Згідно з інформацією на сайті Міноборони, саме цей департамент відповідає за закупівлі озброєння та військової техніки.
«Станом на 2 лютого 2023 року Лієва Олександра Сергійовича звільнено з Міноборони за його власним бажанням. На етапі працевлаштування до міністерства і протягом роботи в оборонному відомстві Олександр Лієв проходив відповідні перевірки, обов’язкові при вступі на посаду держслужбовця. Так само, у порядку, який діє під час особливого періоду, до Служби безпеки України надавалися відповідні матеріали з питання доступу до державної таємниці. Жодних заперечень від СБУ отримано не було», – йдеться в повідомленні.
У МОУ наголосили, що будь-яких фактів, які б підтверджували наявність в Олександра Лієва іншого громадянства, крім українського, «до Міноборони не надавалося».
«Після появи у ЗМІ публікацій, які стосувалися попередньої діяльності Олександра Лієва та його заяв періоду 2014 року, за ініціативою Лієва, у листопаді 2022 року міністр оборони України звернувся до СБУ з проханням провести додаткове психофізіологічне дослідження посадовця з застосуванням поліграфу», – зауважили в МОУ.
Раніше видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела в українській розвідці заявило, що в Олександра Лієва нібито є російський паспорт.
Сам Лієв це заперечив і заявив, що має лише українське громадянство і ніколи не мав паспорта РФ.
Наступні шість місяців війни будуть «критичними» – директор ЦРУ
Наступні шість місяців війни Росії проти України будуть «критичними», вважає директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс. Про це він сказав, виступаючи 2 лютого в Джорджтаунському університеті, пише у твітері журналістка телеканалу CBS Олівія Ґазіс, переказуючи зміст висловлювань Бернса.
«Бернс каже, що в Україні наступні шість місяців будуть «критичними», а Путін все ще робить ставку на те, що «політична втома» прийде на Захід. «Ми не вважаємо», що Москва серйозно налаштована на переговори», – переповідає журналістка слова директора ЦРУ.
Вільям Бернс також сказав, що «особливе занепокоєння» викликає поглиблення військових звʼязків Росії та Ірану. Він згадав, що з 30 годин перебування в Україні минулого місяця близько шести провів у бомбосховищі, коли російські військові за допомогою іранських безпілотників завдавали ударів по цивільній інфраструктурі.
Директор ЦРУ Вільям Бернс у першій половині січня таємно відвідав Київ, щоб поінформувати президента Володимира Зеленського і представників української розвідки про свої очікування щодо планів Росії на найближчі тижні і місяці, повідомило 19 січня видання Washington Post із посиланням на американського чиновника та інших неназваних осіб, знайомих із ходом зустрічі.
За повідомленням, українська сторона запитувала, як довго Україна може розраховувати на допомогу США і Заходу після того, як Палата представників американського Конгресу перейшла під контроль республіканців, а підтримка допомоги Україні скоротилася серед частини електорату в США.
Бернс наголосив на гостроті моменту на полі бою і визнав, що в якийсь момент допомогу буде важче отримати, пише WP.
Польща та країни Балтії засуджують намір МОК допустити росіян та білорусів на Олімпіаду
Латвія, Литва, Естонія та Польща засудили спроби Міжнародного олімпійського комітету дозволити російським і білоруським спортсменам повернутися до міжнародних змагань. В ухваленій 2 лютого спільній заяві міністри спорту чотирьох країн звинуватили МОК у створенні спеціальних винятків, які дозволяють «використовувати спорт для легітимізації та відвернення уваги від загарбницької війни Росії проти України».
Міністри закликають міжнародні спортивні організації продовжити заборону на виступи спортсменів із Росії та Білорусі.
«Ми високо цінуємо всі міжнародні спортивні організації та федерації, які усунули спортсменів і представників Росії та Білорусі від міжнародних змагань та організацій, і закликаємо їх не змінювати своєї позиції, доки Росія та Білорусь не припинять агресію проти України», – ідеться в заяві.
Україна та найближчі союзники Києва вимагають повністю заборонити участь російських спортсменів через війну, яку Москва веде проти українців, у тому числі і спортсменів. Росія наполягає на знятті всіх обмежень, стверджуючи, що Олімпіада не має бути політизованою.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заявив, що розглядає «шлях» для участі росіян і білорусів у літніх Іграх 2024 року в Парижі. Позиція керівників МОК полягає в тому, що такі спортсмени мають виступати під олімпійським прапором і не підтримувати публічно війну, яку Росія веде проти України, використовуючи в тому числі і територію Білорусі. Водночас МОК не вимагає від потенційних учасників Олімпіади засудження ними агресії Москви.
У Краматорську під завалами знайшли тіло жінки, число жертв обстрілу зросло до чотирьох
У Краматорську з-під завалів ураженого ракетним ударом 1 лютого будинку дістали тіло жінки, повідомив пізно ввечері 2 лютого міський голова Олександр Гончаренко. Число загиблих унаслідок удару сягнуло чотирьох.
Раніше Гончаренко вказав, що в цілому за два дні російських атак по Краматорську (2 лютого вдень місто також було обстріляне, жертв вдалося уникнути) були поранені 14 людей (серед них є тяжкі).
«Ще 13 людей уночі звернулись до терапевтичного відділення – отримали необхідну допомогу (переважно психоемоційну)», – додав міський голова Краматорська.
«Гвардія наступу»: МВС сформує штурмові бригади
Міністерство внутрішніх справ України розпочало формування штурмових бригад «Гвардія наступу», до яких можуть вступати добровольці. Про це пресслужба відомства повідомила 2 лютого.
«Рішення створити штурмові бригади було прийняте нашими працівниками, які мають достатньо люті, щоб бити ворога. Багато наших військовослужбовців, які боронили і боронять нашу країну, вийшли з ініціативою набрати людей у такі підрозділи. Тому було прийнято рішення, що всіх, хто бажає, хто є патріотом, хто втратив домівки або рідних через війну, обʼєднати в такі бригади», – заявив виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Ігор Клименко.
Основу підрозділів складуть чинні поліцейські, прикордонники та бійці Національної гвардії України, вказав в.о. міністра. Клименко додав, що такі підрозділи складатимуться винятково з добровольців.
Навчання бійців штурмових бригад триватиме кілька місяців, ідеться в повідомленні. Коли командир побачить, що підрозділ готовий, бійці перейдуть до виконання бойових завдань.
Представники 20 країн закликали Австрію не допускати росіян на засідання ПА ОБСЄ
Представники 20 країн письмово закликали Австрію не допустити делегатів із російської Державної думи на зустріч Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 24 лютого, в день річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це 2 лютого повідомляє агенція France-Presse.
Депутати парламентів 15 країн Євросоюзу, а також Канади, Грузії, Ісландії, Великої Британії та України виступили проти участі Росії в такій зустрічі.
«Участь російських парламентаріїв у Віденській сесії... буде розцінена в Росії як її непряма легітимізація і повернення до «бізнесу, як зазвичай». Росія вважатиме, що вона може досягти своїх військових цілей без ризику остракізму, ізоляції та міжнародних санкцій», – вказують автори листа.
Парламентарі нагадали, що Велика Британія та Польща в 2022 році заблокували участь російських делегатів у засіданнях ОБСЄ.
У Сполучених Штатах окружний суддя федерального суду Мангеттена 2 лютого дозволив прокуратурі конфіскувати 5,4 мільйона доларів, що належать російському олігарху Костянтину Малофєєву. Згодом ці гроші можуть передати Україні, повідомляє Reuters.
Прокурори Сполучених Штатів наприкінці листопада 2022 року зробили подання на арешт понад 5 мільйонів доларів на банківському рахунку Малофєєва, який, за їхніми даними, роками фінансував бойовиків на сході України. Цивільна скарга про конфіскацію частиною ширшої спроби влади США переслідувати активи, що належать багатим і політично заангажованим росіянам.
Зеленський повідомив про засідання Ставки у новому форматі
Президент Володимир Зеленський повідомив, що провів сьогодні засідання Ставки верховного головнокомандувача у новому форматі.
«Провів сьогодні засідання Ставки, вперше – у подвійному форматі. Спочатку – традиційний повний склад Ставки. Розглянули ситуацію на фронті, намагання Росії посилити тиск на Донбасі. Забезпечення армії. Підготовка кадрів та інші питання постійної уваги Ставки. А потім, у другій половині дня – додаткова зустріч членів Ставки у вузькому форматі. Для особливо вагомої розмови», – повідомив Зеленський у вечірньому відеозверенні.
Він заявив, що у військ РФ є ще ресурс для спроб наступальних дій, хоча «стратегічно програш Росії вже зрозумілий».
«Вони (війська РФ – ред.) шукають варіанти, щоб спробувати змінити перебіг війни та намагаються поставити на службу агресії потенціал усіх територій, які вони поки що контролюють. Ми ж маємо продовжувати те саме, що робимо: посилювати нашу стійкість, бути абсолютно єдиними в прагненні забезпечити нашу армію та всіх захисників необхідною зброєю та обладнанням – нам в Україні потрібно говорити одним голосом зі світом щодо постачання для оборони. А також маємо щомісячно відчутно посилювати глобальний тиск на Росію. Ворог має вийти із цієї своєї стадії значно більш послабленим, ніж вони передбачають для себе в найгірших сценаріях», – сказав Зеленський.
«Кошмарили так, що повний абзац»: репортаж із прифронтового міста Велика Новосілка на Донбасі
До початку повномасштабного вторгнення РФ до України у Великій Новосілці Донецької області жило понад 5 тисяч людей, нині в містечку лишається близько 1 тисячі людей. Цей населений пункт на межі з Запорізькою областю став одним з напрямків, де війська РФ намагались прорватися на Павлоград Дніпропетровської області, і таким чином, взяти в оточення угруповання українських військ на Донбасі. Нині поряд з населеним пунктом тривають активні бойові дії: в деяких частинах містечка відстань до безпосередньої зони зіткнення – не більше 1.5 кілометри. Радіо Свобода побувало у населеному пункті з представниками «Капеланського батальйону Маріуполь», які доставили до міста гуманітарний вантаж.