Війська РФ атакували пункт видачі гуманітарної допомоги в Херсоні – влада
Вдень у суботу, 25 березня, російські військові вкотре атакували місто Херсон, повідомив у телеграмі голова місцевої ОВА Олександр Прокудін.
«Учора вночі армія РФ атакувала «Пункт незламності» у Костянтинівці у Донецькій області, сьогоднішня ціль російської артилерії – пункт видачі гуманітарної допомоги у Херсоні», – зазначив Прокудін.
За його словами, через обстріл постраждали двоє людей – 41-річна жінка та 25-річний чоловік.
«З мінно-вибуховими травмами та осколковими пораненнями їх шпиталізували до лікарні», – повідомив очільник ОВА.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Рідину між черепом і шкірою ніби розрідили»: свідчення херсонців про тортури російських окупантів
Обдерті, темні та сирі коридори. Стільці прикручені до підлоги, протигази, тісні камери, а на стінах сліди від крові та гумових кийків. Крим.Реалії зібрало свідчення про злочини, які вчиняли російські сили під час окупації Херсона та області. Читайте і дивіться про це за лінком
Обговорили «зернову угоду»: Ердоган провів телефонну розмову з Путіним – ЗМІ
У суботу, 25 березня, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган провів телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, пише видання Hurriyet.
«Як стало відомо, під час телефонної розмови лідери обговорили кроки щодо покращення турецько-російських відносин та розвиток подій щодо російсько-української війни», – йдеться в повідомленні.
Вказується, що сторони також обговорювали «зернову угоду». Під час розмови Ердоган «подякував Путіну за його позитивне ставлення щодо продовження чорноморської ініціативи».
«Ердоган заявив, що Туреччина надає важливого значення якнайшвидшому завершенню конфлікту між Росією та Україною шляхом переговорів», – передають турецькі ЗМІ.
14 березня Туреччина, яка є учасником переговорів, заявила, що Росія погодилася підтримати 60-денне продовження зернової угоди. Водночас, за даними Анкари, переговори щодо продовження угоди ще тривають.
Україна каже, що Росія порушує встановлені в угоді про транспортування українського зерна терміни, коли заявляє про строки 60 днів. За словами міністра інфраструктура України Олександра Кубракова, угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів.
Зазначимо, 18 березня «зернову угоду» продовжили ще на 120 днів.
Розмови щодо потужності союзу РФ та Китаю «сильно перебільшені» – Байден
Уявлення про міцність союзу РФ та Китаю «сильно перебільшують», бо вони «не змогли створити таких міцних альянсів як США та інші країни Заходу», наголосив американський президент Джо Байден.
Він зазначив, що «не стривожений» нещодавньою зустріччю лідера Китаю Сі Цзіньпіня із російським президентом Володимиром Путіним у Москві.
«Я не ставлюсь до Китаю легковажно. Я не сприймаю Росію легковажно, але я думаю, що ми сильно перебільшуємо це», – сказав Байден під час пресконференції з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.
За його словами, хоча офіційні особи США нещодавно попереджали про ознаки того, що Пекін може розглядати можливість збільшення військової підтримки для Москви, але «вони ще цього не зробили».
«Це не означає, що вони не будуть, але вони ще не зробили цього. І якщо щось подібне трапилося б, Захід значно об’єднався», – підкреслив Байден.
Американський президент своєю чергою звернув увагу на співпраці між альянсами демократичного світу, зокрема через G7, Quad Alliance, ASEAN та AUKUS.
«Те, що роблять Китай і Росія, може стати значно гіршим. Але розгляньмо це у перспективі. Ми об’єднані в коаліції», – підсумував Байден.
Сі Цзіньпін приїхав із державним візитом до Росії 20 березня, тоді пройшли його неформальні переговори з російським президентом Володимиром Путіним. 21 березня він провів офіційні зустрічі голови КНР із представниками влади Росії.
ОК «Південь»: російські окупанти можуть готуватися до «жестів доброї волі» на Херсонщині
На окупованій Херсонщині спостерігаються ознаки можливої підготовки російських військових до «жестів доброї волі», зазначила речниця Сил оборони півдня Наталя Гуменюк в ефірі телемарафону.
«Вже навіть мешканці Херсонщини як Правобережної, так і Лівобережної, знають «народну прикмету» – коли окупанти починають перевдягатись у цивільне і дуже ретельно пакувати все намародерене і відсилати в обмін на постачання боєприпасів за «поребрик» своє майно», – це як правило підготовка до тих самих «жестів», – зазначила Гуменюк.
Однак вона акцентувала, що до таких «жестів» насправді «призводить саме бойова робота високої інтенсивності зі сторони українських захисників».
«Ми говорили про те, що ми зачищаємо смугу хоча б у 30 кілометрів для того, щоб полегшити життя Правобережжю», – сказала Гуменюк.
Своєю чергою вона пояснила заяви про відхід російських військ із Нової Каховки, які потім були спростовані.
«Військові теж вірять в хороше та інколи видається бажане за дійсне. Спочатку це була така масована ротація, яка в принципі спровокувала розуміння, що війська пакуються та виходять», – наголосила Гуменюк.
Також вона нагадала, що після виходу одних російських підрозділів із Нової Каховки, туди зайшли інші.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсону та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Масовані ракетні удари армії РФ відходять у минуле – Гуменюк
Масовані ракетні удари російської армії вже відходять у минуле, зазначила речниця Сил оборони півдня Наталя Гуменюк в ефірі телемарафону.
«Тактика ворога зараз знаходиться у пошуковому стані. Вони підбирають, що з того, що вже було застосовано, може спрацювати, тому що масовані ракетні атаки вже відходять у минуле, у них немає такого потенціалу, щоб запустити одразу 50-70-80 ракет, – це вже дуже безглуздий крок, але виключати в абсолюті його неможливо», – заявила Гуменюк.
Водночас керівник Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня відзначила, що, вочевидь, «армія РФ почне використовувати проти України ракетні або ж «шахедні» точкові атаки».
Як пояснила Гуменюк, скоріш за все «для Росії в пріоритеті й надалі залишатимуться об’єкти енергетичної інфраструктури, оскільки вони мають велике значення для розвитку економіки й побутових зручностей в тому числі».
Раніше оперативне командування «Південь» повідомило, що Росія збільшила до чотирьох кількість ракетоносіїв у Чорному морі під час ранкової повітряної тривоги 23 березня.
В ОК «Південь» також додали, що ретельно відстежують активність російської авіації. «Пріоритети ворога – об’єкти критичної та військової інфраструктури, логістичні й транспортні об’єкти. Загроза ракетних ударів залишається надзвичайно високою. Не нехтуйте сигналами повітряної тривоги, оперативно переходьте в укриття», – йдеться в повідомленні.
За добу Росія втратила ще понад 700 своїх військових – Генштаб
У війні проти України Росія за добу втратила 720 військових, загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 169 890 осіб, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Генштаб також повідомив про втрати російської техніки:
- танків – 3580 (+6 одиниць за добу)
- бойових броньованих машин ‒ 6932 (+11)
- артилерійських систем – 2623 (+7)
- РСЗВ – 520 (+9)
- засоби ППО – 276
- літаків – 305
- гелікоптерів – 291 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2214 (+6)
- крилаті ракети – 911
- кораблі /катери – 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 5483 (+19)
- спеціальна техніка – 279 (+2)
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
На Донеччину прийшла весна. Попри російський наступ, бруд, подекуди руїни від обстрілів Росії, роботи артилерії – щось нове, весняне у повітрі, саме сонце гріє інакше. В один із таких днів ми зустрічаємося з військовою Мариною Мірзаєвою.
26-річна Марина родом із Боярки, що під Києвом. Вона історикиня, вчителька, туристичний гід, засновниця і волонтер у ГО «Валькірія», яка допомагає військовим. А ще засновниця національно-історичного музичного фестивалю «Під Покровом Тризуба», ініціаторка проєкту «Жінки свободи» про роль українського жіноцтва у національно-визвольному русі і у нинішній війні.
Зараз вона – військовослужбовиця 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Говоримо з нею про Росію, про жіноцтво в ОУН, УПА, ЗСУ та російських військах, про перемогу України. Читайте за лінком
Зеленський пояснив, чому ЗСУ поки не можуть розпочати контрнаступ
Збройні сили поки що не можуть розпочати контрнаступ на фронті, зазначив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю японському виданню The Yomiuri Shimbun.
Президент також назвав ситуацію на сході «складною» та вкотре повторив, що причина цього – брак боєприпасів. Україні потрібні боєприпаси й винищувачі, наголосив президент.
«Чекаємо боєприпасів від наших партнерів», – сказав Зеленський, зазначивши, що російська армія щодня використовує втричі більше боєприпасів, ніж українські сили.
Він також підкреслив, що «Україна не може відправляти своїх хоробрих захисників у контрнаступ без достатньої кількості озброєння».
Вранці 24 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що, попри прогнози аналітиків про ймовірне послаблення російського наступу, війська РФ не припиняють штурм Бахмута.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Російська армія вдарила по центру Краматорська – мер
У ніч проти 25 березня російські військові нанесли ракетний удар по Краматорську на Донеччині, повідомив у фейсбуці мер міста Олександр Гончаренко.
«Вночі росіяни вдарили ракетами по центру Краматорська та промисловій зоні. Без постраждалих. Уточнюємо інформацією щодо руйнувань», – написав він.
Зазначимо, 18 березня армія РФ також атакувала Краматорськ на Донбасі.
«Донецька область потерпає від постійних обстрілів росіян. Гинуть мирні мешканці, знищується інфраструктура», – повідомляли місцеві бійці ДСНС.
Внаслідок обстрілу міста 18 березня Краматорськ дві людини загинуло та вже дев’ятеро було поранено, троє із яких наразі перебувають у важкому стані.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
На Харківщині чоловік підірвався на вибуховому пристрої – Синєгубов
У Харківській області чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої, повідомив у телеграмі очільник місцевої ОВА Олег Синєгубов у суботу, 25 березня.
«Сьогодні, біля 8:00 ранку, у селі Щурівка Ізюмського району 55-річний чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої біля річки. Госпіталізований у стані середньої тяжкості», – написав Синєгубов.
На Донеччині троє людей також підірвались на мінах, котрі залишила російська армія, повідомляє пресслужба місцевої поліції. У поліції додали, що двоє із постраждалих не вижили.
У листопаді 2022 року в МВС заявляли, що через вибухонебезпечні предмети приблизно третина території України залишається потенційно небезпечною.
Зеленський каже, що «не отримував від влади Китаю пропозицій щодо перемовин із Сі Цзіньпіном»
Президент України Володимир Зеленський не отримував від Китаю пропозицій щодо перемовин із Сі Цзіньпіном. Про це він розповів у інтерв’ю японському виданню The Yomiuri Shimbun.
Як пише видання, щодо влади Китаю, яка запропонувала свій «мирний план» для врегулювання конфлікту, то Зеленський також уточнив, що «звернувся до Пекіна з проханням про співпрацю щодо мирного плану з десяти пунктів, запропонованого українською стороною, і проведення зустрічі на вищому рівні».
Глава держави також висловив скептицизм щодо пропозиції Китаю з 12 пунктів, які закликають до припинення вогню та мирних переговорів між Росією та Україною, зазначивши, що на першому місці має бути «повага суверенітету та територіальної цілісності».
«Я не отримував пропозиції від Китаю бути посередником. Мені не надходило пропозицій зустрітися. Але я по дипломатичних каналах дав прямі повідомлення, що хочу поговорити з лідером Китаю Сі Цзіньпіном», – заявив Зеленський.
Сі Цзіньпін приїхав із державним візитом до Росії 20 березня, тоді пройшли його неформальні переговори з російським президентом Володимиром Путіним. 21 березня він провів офіційні зустрічі голови КНР із представниками влади Росії.
У МОЗ підрахували збитки, завдані українським медзакладам від початку повномасштабної війни
За понад рік повномасштабної війни було зруйновано та пошкоджено українських медичних закладів на 2,5 мільярда доларів, повідомляє пресслужба Міністерства охорони здоров’я, посилаючись на дані Світового банку.
«З першого дня РФ майже щодня завдає ударів по медичній інфраструктурі. Ракетами та снарядами окупантів зруйновано або пошкоджено щонайменше 978 медзакладів. Також пошкоджено або знищено 650 «швидких» та щонайменше 596 аптек», – зазначають у відомстві.
В МОЗ також уточнили, що найбільше збитків медичній інфраструктурі було завдано на території чотирьох областей:
- Донецькій збитки – на 768 мільйонів доларів;
- Харківській – на 618 мільйонів доларів;
- Чернігівській – на 259 мільйонів доларів;
- Луганській – щонайменше на 188 мільйонів доларів.
За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, «команда МОЗ консолідує зусилля з міжнародними партнерами, аби комплексно оцінити втрати медичної системи від російського вторгнення».
Загалом потреби на відновлення системи охорони здоров’я за наслідками війни становлять 16,4 мільярда доларів, наголосили в МОЗ.
На початку березня у коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» керівниця профільного управління Офісу генпрокурора України Ірина Діденко повідомила, що за час повномасштабної війни Росії проти України зафіксовано 156 фактів сексуального насильства з боку російських військових, більшість із них – у Херсоні та Київській області.
Вона наголосила, що йдеться про справи, де «постраждала особа погодилася на відкриття кримінального процесу, будучи проінформованою, що її очікує».
Насильства зазнавали як жінки, так і чоловіки та діти, сказала представниця Офісу генпрокурора. За її словами, правоохоронцям вдається ідентифікувати деяких російських військових, причетних до скоєння таких злочинів.
«Великий» наступ російських військових досягає кульмінації – ISW
На тлі невдалого «великого» наступі армії РФ в Україні в російському інформаційному просторі все частіше лунають фрази щодо «потенційного масштабного українського контрнаступу», повідомляються експерти Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики наголошують, що заступник голови ради безпеки РФ Дмитро Медведєв 24 березня заявив, що в «Генштабі знають про підготовку Києва до наступальних дій і розглядають власні рішення та відповіді для підготовки до контрнаступу України».
Своєю чергою, як мовиться у звіті, відомий російський мілблогер розповів, що українська влада начеб-то «поширює дезінформацію про плани нападу на Білгородську область, щоб відтягнути війська РФ до прикордонних районів і дозволити українським силам атакувати інші ділянки фронту».
Водночас, інформують у ISW, ще один мілблогер попередив, що «ЗСУ, ймовірно, спробують розпочати контрнаступ до того, як російська оборонно-промислова база отримає можливість збільшити виробництво та зміцнити потенціал РФ для захисту».
«Великий» російський весняний наступ досягає кульмінації, а інформпростір РФ, схоже, реагує на сповільнення російських операцій і можливість України повернути ініціативу із значним занепокоєнням», – розповіли фахівці.
Окрім цього, в Інституті вивчення війни пояснили, що російському військовому командуванню «потрібно буде перекинути значну кількість сил на лінію фронту, щоб або запобігти кульмінації, або розпочати відновлення наступальних операцій».
Вранці 24 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що, попри прогнози аналітиків про ймовірне послаблення російського наступу, війська РФ не припиняють штурм Бахмута.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
ОВА: російська армія вкотре атакувала Херсон, загинули люди
Протягом минулої доби війська РФ 67 разів атакували територію Херсонської області, повідомив у телеграмі очільник місцевої ОВА Олександр Прокудін вранці 25 березня.
За словами чиновника, окупанти випустили 301 снаряд із важкої артилерії та «Градів». Всього було зафіксовано сім атак російських військових по місту.
Прокудін розповів, що 23 снаряди армії РФ влучили у житлові квартали, приватні й багатоквартирні будинки та медзаклад.
«На жаль, є жертви. Дві людини загинули, шестеро – зазнали поранень», – додав глава обласної військової адміністрації.
Окрім цього, з деокупованої території Херсонської області 24 березня було евакуйовано 59 цивільних осіб.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Українські військові за добу відбили 59 атак російської армії – Генштаб
Російські військові зосереджують зусилля на наступальних діях на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках. За добу було відбито 59 атак, повідомляється в ранковому зведенні Генштабу 25 березня.
«Українська авіація за минулу добу завдала 17 ударів по районах зосередження окупантів. У той же час наші захисники збили ворожий гелікоптер Мі-24 та 6 безпілотних літальних апаратів противника різних типів» – повідомили в Генштабі.
Також відомо, що підрозділи ракетних військ і артилерії «уразили два пункти управління, чотири райони зосередження противника, два зенітно-ракетних комплекси, склад боєприпасів, артилерійський підрозділ на вогневій позиції та дві станції радіоелектронної боротьби».
Українські військові також наголосили, що в Енергодарі на Запоріжжі російські окупанти організовують дітям старших класів «екскурсії» до Волгодонська на Ростовську АЕС.
Вранці 24 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що, попри прогнози аналітиків про ймовірне послаблення російського наступу, війська РФ не припиняють штурм Бахмута.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Херсонська міська рада закликає жителів громади евакуюватися до безпечніших регіонів
Жителям Херсонської міської територіальної громади варто виїхати до більш безпечних регіонів – про це заявляє Херсонська міська рада 24 березня.
Міська рада вказує на те, що російські війська продовжують обстріли територіальної громади.
«Найбільше страждають населені пункти, що знаходяться біля Дніпра. Через постійні атаки там практично неможливо забезпечити стале тепло- та водопостачання. Найкращий варіант убезпечити себе та своїх близьких – евакуюватися до більш безпечних регіонів», – йдеться в повідомленні.
Як уточнює міська рада, з Херсона курсують безкоштовні автобуси до Одеси, на які треба залишити заявку на каналах обласної військової адміністрації.
«Ті, хто записався на автобус, отримають смс-повідомлення із часом та місцем виїзду. З маломобільними людьми звʼязується оператор для уточнення деталей. Таких пасажирів евакуює волонтерська група на відповідному транспорті», – додає пресслужба.
Крім того, через день по непарних числах із Херсона ходить потяг до Хмельницького.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
США: сенатори закликають Байдена підтримати розслідування МКС щодо воєнних злочинів Росії в Україні
Низка членів Сенату Сполучених Штатів звернулися до президента Джо Байдена з листом, у якому закликали підтримати роботу Міжнародного кримінального суду з розслідування воєнних злочинів Росії в Україні. Текст листа є в редакції Радіо Свобода.
Лист підписали представник більшості демократів у Сенаті Дік Дурбін, голова «Українського кокусу», республіканець Ліндсі Грем, а також Боб Менендез, Том Тілліс, Ричард Блюменталь та Шелдон Вайтгауз.
Вони звернули увагу на те, що в грудні 2022 року Конгрес ухвалив зміни в законодавстві, які дозволяють США надати «більш суттєву підтримку» роботі МКС для покарання відповідальних за воєнні злочини та злочини проти людяності. Натомість, на їхню думку, адміністрація президента Байдена досі не використала нові повноваження, аби допомогти зусиллям суду.
Автори листа привітали кроки, яких вже вжив Білий дім на допомогу Україні, зокрема в тому, що стосується документування доказів злочинів.
Водночас, за їхніми даними, попри нещодавній ордер МКС на арешт Путіна, Вашингтон досі не використав надані Конгресом можливості «надати дуже важливу допомогу зусиллям МКС».
«Двопартійні дії Конгресу щодо посилення цієї підтримки були зроблені торік у співпраці з вашою адміністрацією, щоб збалансувати всі погляди на відносини США з МКС. Проте через кілька місяців, коли МКС працює над справами проти російських посадовців, в тому числі самого Путіна, Сполучені Штати, як повідомляється, ще не поділилися ключовими доказами, які могли б допомогти в цих розслідуваннях. Знаючи про вашу підтримку важливої справи притягнення до відповідальності в Україні, ми закликаємо вас до оперативного поступу в підтримці роботи МКС, щоб Путін та його оточення чітко знали, що відповідальність і справедливість за їхні злочини настануть», – йдеться в листі.
У грудні 2022 року Конгрес ухвалив закон Дурбіна та республіканця Чака Ґрасслі «Про правосуддя для жертв воєнних злочинів». Він розширює можливості для переслідування воєнних злочинців у США, дозволяючи притягати їх до відповідальності на території цієї країни незалежно від національності як злочинців, так і жертв.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової. За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей окупованих українських територій до Росії.
Зеленський оновив склад РНБО після кадрових змін в уряді
Президент України Володимир Зеленський затвердив віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайла Федорова в складі Ради національної безпеки і оборони – про це йдеться в указі, оприлюдненому 24 березня.
«Затвердити у персональному складі Ради національної безпеки і оборони України Федорова Михайла Альбертовича – Віце-прем’єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації України», – йдеться в указі.
Цей же документ виводить зі складу РНБО колишнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Павла Рябікіна.
Днями Верховна Рада призначила Михайла Федорова віцепрем’єром-міністром з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністром цифрової трансформації України, а колишнього очільника «Укрзалізниці» Олександра Камишина – міністром з питань стратегічних галузей промисловості України замість Павла Рябікіна.
«Україна має право на самозахист» – МЗС про доповідь ООН щодо російських полонених
Міністерство закордонних справ прокоментувало доповіді моніторингової місії ООН щодо ситуації з правами людини в Україні та поводження з військовополоненими.
У повідомленні в п’ятницю відомство подякувало місії за документування порушень міжнародного права в сфері прав людини і міжнародного гуманітарного права, вчинених Росією в ході агресії проти України.
«Водночас вважаємо неприйнятним покладання відповідальності на жертву агресії. Відповідно до Статуту ООН, Україна має право на самозахист», – наголошують у міністерстві.
Як додає МЗС, Київ розраховує, що місія ООН «уникатиме будь-яких кроків, що можуть трактуватися як урівняння жертви та агресора».
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 24 березня презентувала доповідь про поводження з військовополоненими і загальну ситуацію з правами людини в Україні.
Презентуючи доповідь, голова місії Матильда Богнер, зокрема, висловила занепокоєння довільними стратами 25 російських і 15 українських військовополонених.
За її словами, майже половина з 229 російських військовополонених, з якими розмовляли члени місії, заявляли про катування чи жорстоке поводження з ними.
Натомість Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Україна дотримується Женевських конвенцій, міжнародного права щодо ставлення до військовополонених.