НАТО може залишити Столтенберґа на посаді очільника альянсу
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 15 червня, що члени альянсу мають вирішити, чи хочуть вони його замінити після девʼяти років на посаді. Напередодні липневого саміту в столиці Литви Вільнюсі 31 країна НАТО обговорює пошук наступника норвезького високопосадовця, нагадує агенція France-Presse.
Повноваження Столтенберґа, який очолює Організацію Північноатлантичного договору з 2014 року, вже були продовжені на рік, до жовтня 2023-го. Це сталося на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Голова уряду Данії Метте Фредеріксен вважається фавориткою на посаду нової очільниці альянсу, також серед кандидатів називають британського міністра оборони Бена Воллеса. Але наразі з цього питання немає консенсусу серед членів НАТО, і дипломати все частіше говорять про шанси Столтенберґа продовжити перебування на посаді.
64-річний норвежець повторив, що не має «жодних намірів домагатися продовження», але це питання належить членам НАТО.
«Я відповідаю за всі рішення, які має ухвалити альянс, окрім одного, і це стосується мого майбутнього – це має вирішити 31 союзник», – сказав Столтенберґ на зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі.
Кілька дипломатів із країн НАТО заявили 14 червня, що вони б воліли, щоб Столтенберґ залишився керувати, якщо не буде знайдено очевидну заміну.
Метте Фредеріксен, яка нещодавно відвідала Сполучені Штати, може реалізувати вимоги деяких європейських союзників як можлива перша жінка-лідер оборонного союзу. Але країни НАТО на східному фланзі альянсу наполягають, щоб хтось із їхнього регіону став до керма, щоб підкреслити більш жорстку позицію щодо Росії.
Президент Чехії: росіяни, які живуть на Заході, мають бути «під наглядом»
Президент Чехії Петр Павел заявив, що служби безпеки повинні стежити за росіянами, які живуть на Заході, назвавши це «просто ціною» війни Кремля проти України.
В інтерв’ю Радіо Свобода Павел сказав, що хоча співчуває росіянам, які виїхали з РФ і стикаються з труднощами через рішення Москви розпочати повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року – рішення, яке вони, ймовірно, не підтримують, – «коли триває війна, заходи безпеки щодо російських громадян повинні бути суворішими, ніж у звичайний час».
«Всі росіяни, які живуть в західних країнах, мають більше бути під наглядом, порівняно з минулим. Бо вони є громадянами країни, яка веде агресивну війну. Мені шкода цих людей, але з іншого боку, коли ми подивимось у минуле, то коли почалася Друга світова війна, то всі японці, які жили у Сполучених Штатах, були під суворим наглядом. Це просто ціна війни», – сказав президент Чехії.
Відповідаючи на уточнювальне запитання, він зауважив, що йдеться про «нагляд спеціальних служб».
Радіо Свобода звернулося до офісу Павела за поясненням щодо того, як має виглядати цей режим спостереження.
Під час Другої світової війни президент Франклін Д. Рузвельт заснував табори для інтернованих, де ув’язнювали людей японського походження, у тому числі громадян США. Цей крок торкнувся близько 120 тисяч людей, більшість з яких були американськими громадянами.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Москва заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території. Від самого початку Кремль називає війну «спеціальною операцію».
25 грудня 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив, що причиною війни проти України є політика «опонентів Москви», тоді як метою Росії є «об’єднання російського народу». У цьому контексті він заявив, що 99,9% росіян готові «покласти все» на користь країни.
За даними російського «Левада-центру», 73–75% росіян підтримують воєнні дії Росії в Україні.
На Донеччині евакуюють людей зі звільнених сіл – ОВА
Влада проводить евакуацію жителів із сіл на Донеччині, нещодавно звільнених Збройними силами України. Про це в етері «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) 15 червня повідомила речниця Донецької обласної військової адміністрації Тетяна Ігнатченко. Скільки саме людей на момент звільнення було у цих селах, Ігнатченко сказати не змогла, однак зазначила, що їх небагато.
«Зараз ці населені пункти перебувають у юрисдикції військових. Там зараз відбуваються стабілізаційні заходи. І вивозимо, евакуйовуємо звідти людей. Їх спрямовують як і на території області, в так званому транспортному хабі, так і відправляють в інші області України. Скажу, що людей дійсно в цих населених пунктах небагато, оскільки в нас евакуація тривала фактично з першого дня повномасштабного вторгнення і, власне, Волноваський район став одним із тих, які одразу потрапили під шквал цієї рашистської навали і звідти була вивезена велика кількість людей», – розповіла Ігнатченко.
Вона також зазначила, що населені пункти на Донеччині, які були під окупацією, майже повністю знищені. І йдеться не лише про села, але й про цілі міста. Загалом, за словами речниці, на Донеччині знищено 97 тисяч житлових будинків.
«Фактично цих населених пунктів не залишається. От, наприклад, в одному селі було 384 будинки. неушкодженими залишилися лише пʼять. Повністю зруйновані 357. Фактично 80% населених пунктів, у яких перебували російські сили, зруйновані», – сказала Тетяна Ігнатченко.
У червні Збройні сили України звільнили на Донеччині села Макарівка, Нескучне, Благодатне та Сторожове, а в Запорізькій області – села Новодарівка, Левадне та Лобкове.
Росія тримає в Чорному морі 16 «Калібрів» – ОК «Південь»
Корабельне угруповання Росії в Чорному морі складається з 10 одиниць, серед яких – два надводних ракетоносії, споряджені 16 ракетами типу «Калібр», повідомило оперативне командування «Південь».
«Рівень ракетної та мінної небезпеки – досить високий. Сигнали повітряних тривог та обмеження правового режиму воєнного стану щодо використання прибережних вод і смуги узбережжя для відпочинку, ігнорувати не варто», – йдеться в повідомленні.
Вночі 14 червня Росія вдарила по Одесі, за даними українських військових, чотирма крилатими ракетами «Калібр» із Чорного моря. Там троє людей загинули, 13 – поранені.
У Донецькій області за добу загинув один, поранені троє цивільних – Кириленко
Упродовж минулої доби в Донецькій області внаслідок російських обстрілів загинула одна цивільна людина, ще троє зазнали поранень, повідомив 15 червня голова Донецької ОВА Павло Кириленко.
«На Лисичанському напрямку одна людина загинула в Переїзному Званівської громади, пошкоджено сім будинків», – повідомив чиновник.
Він також інформує про численні руйнування інфраструктури в різних громадах області – пошкоджено господарські будівлі в Новоукраїнці Вугледарської громади, під вогнем Максимівка та Вугледар, у Красногорівці на Донецькому напрямку пошкоджено щонайменше шість будинків, у Торецькій громаді пошкоджені дві промислові будівлі у Нью-Йорку та один будинок у Неліпівці, в Костянтинівській громаді пошкоджено ліцей та церкву в Марковому, в Часовоярській громаді пошкоджено один будинок.
Російські військові заперечують, що цілями їхніх обстрілів є цивільні обʼєкти.
У Білорусі утримують 2150 незаконно вивезених українських дітей – Латушко
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до травня цього року до Білорусі з тимчасово окупованих територій вивезли 2150 українських дітей. Серед них є багато дітей-сиріт. У Білорусі їх утримують у трьох місцях, сказав в етері «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) Павло Латушко, білоруський опозиційний політик та керівник Народного антикризового управління.
«Моя команда Народного антикризового управління підготувала попередню доповідь про викрадення та переміщення українських дітей. Це три місця, де вони розміщуються на території Білорусі. Ми звертаємо особливу увагу на дітей-сиріт. Частина дітей, які є сиротами, вивезені на територію Білорусі», – каже Латушко.
Він також твердить, що українських дітей у Білорусі перевиховують.
«Ми встановлювали факти перевиховання українських дітей, коли їм розказують, що України як держави немає, що немає культури, історії України», – сказав білоруський опозиціонер.
Усю цю інформацію, каже Латушко, білоруські правозахисники передають українській владі та Міжнародному кримінальному суду в Гаазі.
У березні Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у депортації українських дітей із окупованих територій України. У російському МЗС це рішення назвали юридично нікчемним. 27 квітня Парламентська асамблея Ради Європи визнала фактичного правителя Олександра Лукашенка причетним до депортації українців.
Президент Чехії очікує «дуже сильних заяв» щодо підтримки України на саміті НАТО
Президент Чехії Петр Павел, колишній високопосадовець НАТО, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що очікує почути «дуже сильні заяви» щодо підтримки України на саміті Альянсу, який відбудеться в липні у Вільнюсі.
«Я очікую дуже сильних заяв щодо підтримки України. Я бачу, як низка країн узгоджує довгостроковий план такої підтримки, який базуватиметься не на одноразових внесках, а на ретельно спланованій довгостроковій процедурі», – сказав чеський президент.
Павел, чия країна приєдналася до НАТО в березні 1999 року, сказав, що хоча процес вступу в Альянс не може початися, коли країна перебуває у стані війни, він вітав би «чіткі формулювання» щодо майбутнього членства України після закінчення війни.
«Очікую, що рівень нинішньої Комісії Україна-НАТО буде підвищено до рівня Ради, що також підкреслить набагато кращий статус України на цьому форумі. Але я б також дуже вітав чіткі формулювання про майбутнє членство України, коли війна закінчиться. Очевидно, що процес приєднання не може початися, поки країна перебуває у стані війни. Але я твердо вірю, що всі лідери зрозуміють, що участь України в НАТО і ЄС є, ймовірно, єдиною гарантією стабільності в цьому регіоні, зміцнення і НАТО, і ЄС, а також гарантією стримування Росії та її агресивної політики», – наголосив президент Чехії.
Він сказав, що чув два сценарії щодо того, як НАТО буде діяти в питанні членства України. Один полягає в тому, щоб використовувати гарантії, подібні до тих, що були надані Фінляндії між першим кроком із приєднання до його ратифікації в квітні.
Інший сценарій, за його словами, може бути схожий на гарантії безпеки, які НАТО пропонує Ізраїлю. Павел прогнозує, що кінцевий результат, ймовірно, залежатиме від того, скільки країни будуть готові взяти на себе зобов’язання.
«Якщо ми зафіксуємо на папері те, що ми вже робимо для України, а також включимо цей довгостроковий план підтримки, для мене це звучить як гарантія», – сказав він.
Будучи головою Військового комітету НАТО, Павел щонайменше тричі відвідував Україну і спостерігав за прогресом українських військових. За його словами, цей прогрес лише прискорився з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.
Павел зауважив: якби Україна була членом Альянсу, то її армія була б, безсумнівно, найдосвідченішою армією НАТО. Він зазначив, що в технічному і процедурному плані українські війська дуже скоро будуть готові до членства в НАТО.
Саміт НАТО має відбутися 11-12 липня у столиці Литви, Вільнюсі, як очікують, у ньому братиме участь президент України Володимир Зеленський.
Президент Чехії очікує «дуже сильних заяв» щодо підтримки України на саміті НАТО
Президент Чехії Петр Павел, колишній високопосадовець НАТО, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що очікує почути «дуже сильні заяви» щодо підтримки України на саміті Альянсу, який відбудеться в липні у Вільнюсі.
«Я очікую дуже сильних заяв щодо підтримки України. Я бачу, як низка країн узгоджує довгостроковий план такої підтримки, який базуватиметься не на одноразових внесках, а на ретельно спланованій довгостроковій процедурі», – сказав чеський президент.
Павел, чия країна приєдналася до НАТО в березні 1999 року, сказав, що хоча процес вступу в Альянс не може початися, коли країна перебуває у стані війни, він вітав би «чіткі формулювання» щодо майбутнього членства України після закінчення війни.
«Очікую, що рівень нинішньої Комісії Україна-НАТО буде підвищено до рівня Ради, що також підкреслить набагато кращий статус України на цьому форумі. Але я б також дуже вітав чіткі формулювання про майбутнє членство України, коли війна закінчиться. Очевидно, що процес приєднання не може початися, поки країна перебуває у стані війни. Але я твердо вірю, що всі лідери зрозуміють, що участь України в НАТО і ЄС є, ймовірно, єдиною гарантією стабільності в цьому регіоні, зміцнення і НАТО, і ЄС, а також гарантією стримування Росії та її агресивної політики», – наголосив президент Чехії.
Він сказав, що чув два сценарії щодо того, як НАТО буде діяти в питанні членства України. Один полягає в тому, щоб використовувати гарантії, подібні до тих, що були надані Фінляндії між першим кроком із приєднання до його ратифікації в квітні.
Інший сценарій, за його словами, може бути схожий на гарантії безпеки, які НАТО пропонує Ізраїлю. Павел прогнозує, що кінцевий результат, ймовірно, залежатиме від того, скільки країни будуть готові взяти на себе зобов’язання.
«Якщо ми зафіксуємо на папері те, що ми вже робимо для України, а також включимо цей довгостроковий план підтримки, для мене це звучить як гарантія», – сказав він.
Будучи головою Військового комітету НАТО, Павел щонайменше тричі відвідував Україну і спостерігав за прогресом українських військових. За його словами, цей прогрес лише прискорився з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.
Павел зауважив: якби Україна була членом Альянсу, то її армія була б, безсумнівно, найдосвідченішою армією НАТО. Він зазначив, що в технічному і процедурному плані українські війська дуже скоро будуть готові до членства в НАТО.
Саміт НАТО має відбутися 11-12 липня у столиці Литви, Вільнюсі, як очікують, у ньому братиме участь президент України Володимир Зеленський.
Холера, гепатит, дизентерія: спалах яких хвороб загрожує через затоплення Херсонщини?
Які інфекційні захворювання можуть спалахнути через затоплення Херсонщини? Що варто знати про холеру та інші небезпечні хвороби, аби їх уникнути? Як запобігти поширенню інфекційних хвороб і чи проводяться профілактичні заходи на окупованій частині регіону? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Дві третини українців вважають, що УПЦ (МП) треба повністю заборонити – КМІС
Дві третини українців, або 66%, вважають, що діяльність Української православної церкви, яка перебуває в єдності з Московським патріархатом, необхідно заборонити. Такими є результати опитування, яке з 26 травня до 5 червня провів Київський міжнародний інститут соціології.
«За результатами опитування з 78% у грудні 2022 року до 85% зараз стало більше українців, які вважають, що держава в тій чи іншій мірі має втрутитися в діяльність УПЦ (МП). Зокрема, з 54% до 66% стало більше тих, хто вважає, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні», – вказують у КМІС.
19% опитаних гадають, що повністю забороняти цю організацію не слід, але держава має встановити контроль та нагляд за УПЦ (МП) (у грудні 2022 року – 24%). З 12% до 6% скоротилося число респондентів, які вважають, що треба розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень із боку представників церкви.
Під час проведення опитування соціологи методом телефонного інтервʼю звернулися до 1029 респондентів у всіх регіонах України, крім окупованого Криму.
ООН: в Україні 69 дітей постраждали, 20 загинули через міни з лютого
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні підтвердила дані про 69 дітей, які постраждали і 20 – які загинули через міни і вибухонебезпечні предмети у період з 24 лютого 2022 року по 30 травня 2023 року. Про це повідомили в Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ) 14 червня на спільному з Державною службою з надзвичайних ситуацій брифінгу про небезпеки для дітей влітку.
В ЮНІСЕФ наголосили, що, поки триває війна, діти в Україні позбавлені можливості безпечно проводити дозвілля на канікулах, а до загроз, які існували у довоєнний період, додалася ще одна серйозна загроза, пов’язана з вибухонебезпечними предметами, «адже Україна є однією з найбільш замінованих і забруднених вибухонебезпечними предметами країн у світі».
«Діти пізнають світ і дорослішають, отримуючи новий досвід та враження, проте інколи це пов’язано з ризикованою поведінкою. Під час літніх канікул такі ризики можуть посилюватися, адже зазвичай діти проводять більше часу без нагляду дорослих. До того ж підлітки часто обирають для дозвілля місця, де можуть критися різноманітні загрози: водойми, ліс чи покинуті будівлі. Упродовж літа ЮНІСЕФ спільно з ДСНС навчатиме дітей і підлітків, як правильно поводитися, щоб канікули були безпечними», – сказав Старший координатор гуманітарної програми ЮНІСЕФ в Україні Мустафа Бен Мессауд.
На деокупованих територіях місцеві жителі регулярно натрапляють на міни, часто травмуючись чи втрачаючи життя. За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Столтенберґ: 2% ВВП на оборону – «не стеля, а мінімум» для безпеки країн НАТО
Міністри оборони країн НАТО та промислові партнери 15 червня обговорять, як далі нарощувати оборонне виробництво. Про це повідомив генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.
Очільник оборонного союзу сказав журналістам у Брюсселі, що загальний стандарт для країн НАТО щодо витрачання 2% валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону є «не стелею, а мінімумом для інвестицій у нашу спільну безпеку».
У квітні в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що не можна допустити, щоб Росія і її президент Володимир Путін перемогли у війні проти України.
«Нині відбувається битва логістики, а полягає вона в доставці боєприпасів, зброї та припасів на лінію фронту. Спочатку ми вичерпували власні запаси. Але, звісно, є межа того, як далеко ми в цьому плані можемо зайти», – зазначив очільник НАТО.
У березні стало відомо про рішення ЄС надати Україні значні обсяги боєприпасів. А у НАТО заявили, що збільшують виробництво артилерійських снарядів для ЗСУ.
Раніше США заявили, що прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права. Держсекретар Ентоні Блінкен наголошував, що Вашингтон не хоче, аби «Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала».
У Генштабі повідомили, де триває наступ Сил оборони
Сили оборони України продовжують наступ на Бердянському і Бахмутському напрямках, повідомив речник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Ковальов.
За його словами, на Бердянському напрямку бої тривають в районі села Макарівка. Також бої тривають у районах сіл Новоданилівка і Новопокровка Запорізької області.
«На Бахмутському напрямку підрозділи ЗСУ вели штурмові дії на напрямках Роздолівка – Краснополівка та Берхівка – Ягідне, мали успіх», – цитує Ковальова Military Media Center.
Він додав, що там, де українські війська обороняються, «жодної позиції не втрачено».
За даними Генштабу Збройних сил України, протягом доби 14 червня українські військові відбили понад 49 атак загарбників, російські сили продовжують зосереджувати основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
14 червня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявляла, що Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції і мають частковий успіх.
За її даними, протягом минулої доби на Бахмутському напрямку українські військові на різних ділянках пройшли вперед на 200-500 метрів, на Запорізькому напрямку – 300-350 метрів.
На початку червня з’явилися повідомлення про перехід українських військ у наступ. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. У Міноборони України раніше зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно.
Президент України Володимир Зеленський 10 червня прокоментував повідомлення про наступ. «В Україні ведуться певні оборонні та контрнаступальні дії, на якій стадії – я не говоритиму детально», – сказав він.
«Усе ще попереду». Президент Чехії прокоментував контрнаступ ЗСУ
Україна ще не розпочала повномасштабного контрнаступу, але перші дні просувань українських військових на кількох напрямках є його «помірним початком», заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода президент Чехії Петр Павел.
«Ну, ми побачили початок, який є, скажімо так, помірним. Я вважаю, що справжнього контрнаступу ми ще не побачили. Усе – ще попереду. Я б назвав це, виходячи зі свого військового досвіду, формуючими операціями», – сказав Павел.
Він також зауважив, що все, чого українським силам не вдасться досягнути цього року, доведеться відкласти принаймні до весни наступного – «з усіма пов’язаними труднощами».
«Це також потребує великих зусиль усіх людей, які залучені. Тож навіть якщо ми оцінюємо контрнаступ з цієї технічної точки зору, то підготовка до нового наступу знову займе значний час. Якщо ми також врахуємо погодні умови, які дуже несприятливі протягом зими, то ми дійдемо висновку, що все, чого не вдасться досягнути цього року, доведеться відкласти принаймні до весни наступного року з усіма пов’язаними труднощами. Зокрема, із труднощами зберегти підтримку партнерів», – сказав президент Чехії.
«Отже, коли я кажу, що ми бачимо вікно можливостей цього року, то це означає, що знадобиться як мінімум три-чотири місяці, перш ніж почнеться будь-яка інша активність. Я думаю, це реалістична картина», – додав він.
Раніше Петр Павел заявляв, що влада Чехії разом із союзниками шукатиме можливості для збільшення постачання боєприпасів в Україну.
За даними Генштабу Збройних сил України, протягом доби 14 червня українські військові відбили понад 49 атак загарбників, російські сили продовжують зосереджувати основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
14 червня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявляла, що Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції і мають частковий успіх.
За її даними, протягом минулої доби на Бахмутському напрямку українські військові на різних ділянках пройшли вперед на 200-500 метрів, на Запорізькому напрямку – 300-350 метрів.
Станом на 12 червня у Міністерстві оборони повідомляли, що українські військові звільнили сім населених пунктів.
На початку червня з’явилися повідомлення про перехід українських військ у наступ. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. У Міноборони України раніше зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно.
Президент України Володимир Зеленський 10 червня прокоментував повідомлення про наступ. «В Україні ведуться певні оборонні та контрнаступальні дії, на якій стадії – я не говоритиму детально», – сказав він.
З міркувань безпеки: Австралія анулювала оренду ділянки, де РФ планувала збудувати посольство
Влада Австралії має намір законодавчо заборонити будівництво нової будівлі посольства Росії в Канберрі на ділянці, розташованій неподалік парламенту. Про це 15 червня повідомляє видання Brisbane Times.
Як оголосив премʼєр-міністр Австралії Ентоні Албаніз, уряд отримав дуже чіткі рекомендації щодо безпеки, «через ризик, який становить нова російська присутність так близько до будівлі парламенту».
В інтересах національної безпеки Австралії оперативно ухвалене рішення анулювати договір оренди, сказав Албаніз, додавши, що «уряд засуджує незаконне та аморальне вторгнення Росії в Україну».
Уряд Австралії наголосив, що йдеться не про заборону дипломатичного представництва Росії в столиці країни, а лише про будівництво посольства на конкретній ділянці.
Законодавча ініціатива уряду щодо ділянки під будівництво посольства РФ має ще бути схвалена парламентом. Представники парламентської опозиції вже заявили, що підтримують рішення уряду.
Росія у 2008 році уклала на 99 років договір оренди ділянки менш ніж за кілометр від будівлі парламенту Австралії. Передбачалося, що там зведуть будівлю нового російського посольства, проте роботи так і не розпочалися, що дало змогу Національному управлінню капітального будівництва (NCA) видати розпорядження про звільнення ділянки. Суд визнав дії NCA незаконними, після чого, як пише Brisbane Times, в ситуацію втрутився уряд.
Ділянка, яка була здана в оренду Росії під будівництво посольства, розташована поряд із дипломатичною місією Китаю. Інтерес до цієї ділянки виявляла і Україна.
Розвідка Великої Британії заявляє, що риторика власника російського угруповання найманців ПВК «Вагнер» переростає «в непокору більш широким верствам російського істеблішменту».
Там нагадали, що 10 червня Міністерство оборони Росії зобов’язало членів «добровольчих формувань», таких як ПВК «Вагнер», підписувати контракти безпосередньо з оборонним відомством, і цей крок прямо схвалив президент РФ Володимир Путін.
«Кілька місяців власник «Вагнера» Євгеній Пригожин різко критикував ієрархію Міноборони, але підкорявся впливу Путіна. Однак, незважаючи на коментарі Путіна, 14 червня Пригожин заявив, що «жоден із бійців «Вагнера» не готовий знову стати на шлях ганьби. Тому вони не підпишуть контракти»… 1 липня 2023 року, кінцевий термін підписання контрактів добровольцями, ймовірно, стане ключовим моментом у ворожнечі», – йдеться в повідомленні.
Засновник «ПВК Вагнера» Євген Пригожин неодноразово публічно критикував міністерство оборони РФ та особисто голову відомства Сергія Шойгу. Зокрема, в перші місяці 2023 року Пригожин кілька разів звинуватив відомство у відмові видавати угрупованню боєприпаси.
Аксьонов повідомив, що Крим атакували безпілотники
Уночі 15 червня окупований Росією Крим атакували безпілотники, стверджує голова російської адміністрації півострова Сергій Аксьонов. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За його словами, над Кримом зафіксували девʼять дронів, шість із них збили, а ще три заглушили та посадили.
При цьому один безпілотник нібито здетонував у селі Докучаєве Красногвардійського району. За словами Аксьонова, жертв і критичних руйнувань немає, у кількох будинках вибите скло.
Насичений російськими військовими базами півострів регулярно стає обʼєктом атак із боку ЗСУ. Повітряна тривога в Криму було оголошена влітку 2022 року, і відтоді українська влада це застереження не скасовувала.
6 червня окупаційна влада Криму заявила, що у східній частині півострова був посаджений безпілотник.
Президент Чехії про катастрофу на Каховській ГЕС: це ускладнить наступ ЗСУ
Підтоплення Херсонщини внаслідок руйнування Каховської ГЕС вплине на всі воєнні операції в регіоні, що може сповільнити контрнаступ ЗСУ. Про це в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода сказав президент Чехії Петр Павел.
«Це ускладнить усі військові дії, в тому числі і українські операції. Територія, яку затопило, настільки велика, що це вплине на всі військові дії в цьому регіоні», – сказав Павел.
Він також додав, що поки не відомо, чи дамбу знищили через помилку, чи через свідомий намір армії РФ.
Руйнування дамби Каховської ГЕС, яке сталося 6 червня, спричинило затоплення значних територій нижче за течією й обміління водосховища вище. Затоплені десятки населених пунктів.
За даними МВС, станом на 14 червня евакуйовано з територій Херсонщини та Миколаївщини 3761 людину.
Станом на 14 червня, за інформацією ДСНС, підтопленими залишаються 28 населених пунктів (3 096 будинків) на правому березі Дніпра та 17 населених пунктів на тимчасово окупованій території.
Головний бій ЗСУ: Запоріжжя чи Донеччина?
- Розбиті будинки та понищена військова техніка і тіла російських солдатів. Що побачили журналісти у нещодавно звільнених від окупації селах Нескучне та Сторожеве на Донеччині?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- Де насправді депутат Держдуми Росії і «права рука» Кадирова Адам Делімханов? Та чому навколо його ймовірного поранення стільки чуток і спростувань? Розповідаємо все, що відомо.
- Загиблих російських солдатів на окремих напрямках майже в 9 разів більше, ніж воїнів ЗСУ. Міноборони оприлюднило дані про втрати на найгарячіших ділянках фронту. Про що свідчать ці цифри і чи можна їм довіряти?
- Лукашенко каже, що от-от отримає від Путіна ядерну зброю. Першою право побачити «ядерну» допомогу від Кремля Лукашенко пообіцяв пропутінській телеведучій Скабеєєвій. Зроблять це із «зав’язаними очима». Чи можна вірити цим заявам Лукашенка і що це означатиме для безпеки цивілізованого світу?
- «20 днів у Маріуполі». У вільний доступ вийшов трейлер документального фільму режисера Мстислава Чернова про події в оточеному російськими військами місті у лютому–березні минулого року. Зафіксовані обстріли, бомбардування пологового і гибель цивільних – що вдалось побачити авторам стрічки і чому її вихід на широкі екрани стане свідченням доказів російської агресії?
Україна має скористатися вікном можливостей, провести успішний контрнаступ цього року, адже наступні дії для звільнення своїх територій Київ навряд чи зможе провести до початку весни 2024 року. До того ж, невідомо, чи готовий буде Захід знову надати Україні стільки техніки, скільки буде для цього необхідно. Таку думку висловив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода президент Чехії Петр Павел.
15 червня виповнюється сто днів з моменту, як він вступив на посаду президента. За цей час він кілька разів висловлювався на підтримку України у війні, а також її прагнення вступити до ЄС та НАТО.
«Українська армія, без сумніву, має найбільше досвіду, якщо порівняти її з будь-якою армією НАТО, тому що жодні збройні сили в альянсі не мають досвіду таких інтенсивних та великомасштабних операцій…Я вірю, що українська армія в технічному плані, в плані процедур, якщо ще не готова, то дуже скоро буде готова відповідати стандартам НАТО», – так Павел коментує готовність України вступити до альянсу, але зазначає: до завершення війни про це не може йтись.
В інтерв’ю Радіо Свобода він також розповів, чи можливий вступ країн НАТО у війну в Україні, чи можливі переговори з Путіним після значного просування ЗСУ та яким він бачить майбутнє Росії.