Китай продає Росії товари військового призначення – Politico
Росія закуповує у Китаю товари військового призначення – дрони, каски та бронежилети. Про це пише видання Politico з посиланням на дані митниці.
Журналісти зʼясували, що сума постачання перевищила 100 мільйонів доларів. Крім того, експорт кевлару для бронежилетів зріс майже на 70% і перевищив 225 мільйонів доларів.
Київ теж купує у КНР військове обладнання та спорядження, але постачання китайської продукції для України скоротилося на 61% – до 5 мільйонів доларів.
Менеджер із продажу китайського виробника бронежилетів Shanghai H Win у телефонній розмові повідомив журналістам, що компанія отримує безліч запитів на свою продукцію від торгових посередників. За його словами, компанія не може експортувати товари безпосередньо до Росії.
При цьому на сайті Shanghai H Win була опублікована фотографія якогось покупця європейської зовнішності. Представник компанії, відповідаючи на запитання Politico про те, звідки приїхала людина на фото, сказав, що важко назвати країну. Після розмови фотографію було видалено.
Розслідувачі Politico проаналізували документи та визначили ланцюжки поставок. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що зазвичай закупівлі здійснюють компанії-одноденки.
Західні ЗМІ неодноразово писали про те, що Китай, попри оголошену ним позицію нейтралітету щодо війни Росії з Україною, постачає Москві військове обладнання та спорядження.
Китай усі звинувачення у військовій підтримці Росії відкидає. Днями офіційний представник МЗС КНР Мао Нін заявила, що Пекін не постачає зброю сторонам конфлікту.
Укріплення кордону і посилення війська: реакція Польщі на «провокативні заяви Лукашенка»
Після прибуття у Білорусь «вагнерівців» Польща ще більше посилює свій східний кордон. Особливо після останніх заяв Лукашенка. Дехто з експертів каже, що російські найманці не є великою загрозою для Польщі, інші вважають, що провокації можливі. Тим часом офіційна Варшава «будує сильне військо, щоб відлякати агресора».
ГУР оприлюднило «закриту доповідь» про зрив зернової угоди, підготовлену для Кремля
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє, що змогло отримати закриту доповідь, підготовлену для Кремля, про зрив зернової угоди.
«Загалом текст документу присвячений технологіям, які застосовувалися для перешкоджання реалізації роботи зернового коридору і в підсумку призвели до остаточного розриву угоди», – йдеться в повідомленні розвідки у фейсбуці.
З оприлюдненого документ випливає, що так званий «спільний координаційний центр» бачив своїм головним завданням максимальне зменшення об’єму зерна, яке вивозилося в межах зернової угоди.
Зокрема, в документі, який цитує ГУР, йдеться: «Якісна перевірка суден також була одним з ключових елементів стримування безконтрольного зростання експорту зерна з українських портів. При цьому діяльність російських інспекторів була побудована в суворій відповідності з розробленими методичними документами з організації проведення інспекції суден. За результатами проведених інспекцій було обмежено участь в Ініціативі для 46 суден і обмежені в русі 303 судна на загальний строк 342 доби».
Як заявили у розвідці, заходи зі зриву зернової угоди були розбиті на декілька етапів. Зокрема, на першому з них за ініціативи російського президента участь Росії в угоді була зупинена на кілька днів, що, згідно з документом, призвело до падіння об’ємів вивезення зерна з 4,2 мільйона в жовтні до 2,6 – у листопаді.
Наступний етап – заходи з обмеження допуску суден у порт Південний, зменшення кількості інспекційних команд (не більше ніж дві), зупинки реєстрації зерновозів.
«Ці заходи дозволили росіянам «ефективно стримувати кількість суден, що прямували в українські порти і значно обмежити об’єм вивезення продовольства з України, що в цілому призвело до неможливості Києвом експортувати близько 20 млн тонн вантажів». Росіяни звітують, що «найменша кількість продовольства, що експортувалася з українських портів, 7,8 млн тонн, припала на третій етап Ініціативи (з 19 березня до 17 липня 2023)», – йдеться в повідомленні.
«Документ свідчить, що всі дії по зриву зернової угоди – частина єдиного заздалегідь розробленого плану. А цілеспрямований обстріл української портової інфраструктури – лише черговий крок в його реалізації», – наголосили в ГУР.
Радіо Свобода не може перевірити автентичність згаданого документа.
Раніше речник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що Вашингтон має інформацію, яка свідчить про підготовку Росією «операції під чужим прапором» у Чорному морі після виходу Москви з зернової угоди.
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди, що була укладена окремо Росією й Україною з ООН і Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року.
Після виходу Росії з Чорноморської зернової угоди, яка реалізувалася, зокрема, через порти Одеси, армія РФ посилила атаки на портову інфраструктуру півдня України.
Cекретар РНБО Олексій Данілов 23 липня заявив, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря.
Він додав, що через акт залякування Москва намагається упередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору.
Зеленський розповів Сунаку, що Україна потребує термінового посилення ППО
Україна потребує термінового посилення ППО для захисту людей, історичної спадщини та продовження Чорноморської зернової ініціативи. Про це президент України Володимир Зеленський заявив 25 липня в телефонній розмові з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, у якій розповів про удари, завдані російськими військами по історичному центру Одеси та портовій інфраструктурі.
«Ми мусимо захистити Одесу», – вказав Зеленський.
Також сторони обговорили подальшу оборонну співпрацю, перебіг українських наступальних операцій, актуальні оборонні потреби України.
«Відзначили з Ріші Сунаком ухвалення «Групою семи» Спільної декларації про підтримку України на Вільнюському саміті НАТО та подальше приєднання до неї інших країн. А також скоординували майбутні кроки для її наповнення конкретними гарантіями безпеки на двосторонній основі», – додав український лідер.
Офіс Ріші Сунака також повідомив, що 25 липня британський прем’єр-міністр розмовляв із Володимиром Зеленським, і двоє лідерів наголосили на важливості збереження можливості експорту зерна з України на міжнародні ринки. Під час телефонної розмови Сунак сказав, що «вражений» руйнуваннями, спричиненими нещодавніми нападами Росії на Одесу, йдеться у заяві.
Росія регулярно обстрілює українські населені пункти, застосовуючи при цьому дрони і ракети. Упродовж останнього тижня обʼєктом постійних атак стала Одеса і Одеська область.
Напередодні влада Росії заявила про удар безпілотників по Москві й окупованому Криму. Міністерство закордонних справ Росії після цього пригрозило «вжити жорстких заходів у відповідь». Москва звинуватила в цих атаках Україну.
Київ зазвичай не коментує такі інциденти. Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов 24 липня в ефірі національного телемарафону заявив, що «це процес, який буде тривати і буде набирати обертів», поки російські війська не залишать територію Україну.
Українські військові збили черговий російський вертоліт Ка-52 – Генштаб
Українські військові вранці 25 липня збили черговий російський гелікоптер Ка-52, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
«Сьогодні, 25 липня 2023 року, близько 8-ї години ранку, розрахунком ПЗРК зі складу Морської піхоти ВМС ЗСУ був знищений ворожий вертоліт Ка-52», – повідомили у Генштабі. Подробиць там не невели.
У Генштабі ЗСУ вранці 25 липня повідомляли, що від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила 310 гелікоптерів.
Москва про втрати своєї техніки не повідомляє.
Міноборони Росії заявило про атаку безпілотників на його патрульний корабель
Міністерство оборони Росії повідомило про атаку двох безпілотних катерів на патрульний корабель «Сергей Котов». Стверджується, що атака була проведена у південно-західній частині Чорного моря за 370 кілометрів від Севастополя в окупованому Криму.
Російське відомство звинуватило у нападі українські сили і заявило, що атаку вдалося відбити.
«Сергей Котов», як стверджується, виконує «завдання щодо контролю судноплавства», що, зокрема, може означати його участь у блокаді українських чорноморських портів.
Українські військові ймовірний напад не коментували. Українські безпілотні катери кілька разів атакували російську військову базу в Севастополі в окупованому Криму. У травні було атаковане судно зв’язку «Иван Хурс» у Чорному морі, на початку червня – розвідувальний корабель «Приазовье».
«Сергей Котов» – один із найновіших кораблів у російському військово-морському флоті. Його передали флоту в липні 2022 року, на чотири роки пізніше від запланованого терміну.
Будівництво серії кораблів проєкту 22160 затягнулося через необхідність імпортозаміщення головної енергетичної установки кораблів. Спочатку кораблі мали комплектуватися німецькими двигунами MAN, проте через запровадження санкцій вони були поставлені тільки для головного корабля серії «Василий Быков». Він бере участь у війні проти України.
ЗСУ мають успіх на південному фронті – речник Генштабу
Українські військові досягли успіху в напрямку населеного пункту Старомайорське на Бердянському напрямку – на південь від Великої Новосілки. Про це 25 липня повідомив в ефірі телемарафону речник Генштабу Збройних сил України Андрій Ковальов.
Українські війська «закріплюються на досягнутих позиціях», сказав він, додавши, що російські сили «чинять потужний опір».
У оновленому зведенні 25 липня Генеральний штаб заявив, що російські війська продовжують зосереджуватися на запобіганні просуванню України на південному фронті, що свідчить про жорсткий опір.
«Водночас ЗСУ продовжують вести наступальну операцію на Мелітопольському та Бердянському напрямках, зміцнюючи свої позиції», – додали в ньому.
Частина наступальних операцій у напрямку Мелітополя відбуваються на південь від міста Оріхів, за останні 24 години в цьому районі також було певне просування, вказують у Генштабі.
Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що ЗСУ, за повідоменнями, змогли просунутися на 1,7 кілометра до північно-східної околиці села Роботине. Цей прогрес підтвердили також кілька російських військових блогерів. Частина з них повідомила, що Україна змінила вектор атаки в цьому районі, обійшовши російські укріплення за підтримки артилерії, відкинувши московські війська.
Радник з комунікації Державного бюро розслідувань (ДБР) Тетяна Сап’ян в ефірі Радіо Свобода розповіла деякі подробиці щодо звинувачень затриманого ексначальника Одеського обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Євгена Борисова та загалом про так звані «сірі» і «чорні» схеми ухиляння від служби у війську. У передачі «Свобода Live» вона також прокоментувала ситуацію щодо повідомлення підозри народному депутату від забороненої проросійської партії ОПЗЖ Олександру Пономарьову за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України («Державна зрада»). Згадала й справи і щодо інших народних депутатів чи вже експарламентарів.
Держдепартамент: Росія може готувати «операцію під чужим прапором» після виходу із зернової угоди
Росія може готувати «операцію під чужим прапором» у Чорному морі після виходу з зернової угоди, заявив на брифінгу речник Державного департаменту США Метью Міллер.
«Ми пам’ятаємо про низку подій, що відбулися з минулого тижня, коли Росія відмовилася від ініціативи,... чотири-п’ять днів повторних атак на Одесу; Росія інсценує – або, я б сказав, Росія проводить тренувальний напад на макет корабля в Чорному морі минулого тижня. У нас є інформація, яка дозволяє припустити, що вони можуть готувати операцію під чужим прапором», – сказав Міллер.
На уточнювальне запитання він відмовився навести подробиці, яка саме це інформація, пославшись на її секретність.
За словами речника, США продовжать консультуватися з партнерами в регіоні щодо того, «як ми можемо знайти альтернативні шляхи вивезення зерна з України, але визнаючи, що немає ідеального рішення, яке б дозволило Україні відправити таку ж кількість зерна, як це було в рамках Чорноморської зернової ініціативи, без повторного відкриття цих морських шляхів».
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди, що була укладена окремо Росією й Україною з ООН і Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року.
Після виходу Росії з Чорноморської зернової угоди, яка реалізувалася, зокрема, через порти Одеси, армія РФ посилила атаки на портову інфраструктуру півдня України.
Cекретар РНБО Олексій Данілов 23 липня заявив, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря.
Він додав, що через акт залякування Москва намагається упередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору.
Через тіньовий ринок бюджет втрачає 30 мільярдів на рік – Гетманцев
Через тіньовий ринок підакцизних товарів державний бюджет втрачає щороку приблизно 30 мільярдів гривень. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він вважає, що причиною цього є недостатня робота правоохоронних органів і через це анонсує кадрові рішення у фіскальних та правоохоронних органах.
«Є група підакцизних товарів, де потрібна детінізація, де наші правоохоронні органи недопрацьовують. Це очевидні речі. Ми провели засідання Комітету в травні цього року, поставили відповідні завдання, і за півтора-два тижні ми проведемо підсумки і зробимо вже кадрові рішення щодо того, де саме недопрацьовують фіскальні і правоохоронні органи», – сказав Гетманцев.
Ще один мільярд гривень на рік, за словами Данила Гетманцева, приховує сфера гральних автоматів. Водночас Гетманцев каже, що детінізація заробітної плати наразі не на часі.
«Я переконаний у тому, що ми детінізацію заробітної плати проведемо. Але точно не у війну, точно не зараз. Ми не будемо робити такі помилки. Ми не будемо тиснути додатково на цю сферу», – сказав Гетманцев.
У квітні державну антикорупційну програму на 2023 – 2025 роки презентувало Національне агентство з питань запобігання корупції. У НАЗК сподіваються, що результатом її реалізації стане зниження толерантності суспільства до корупції, прискорення економічного зростання через цифровізацію, детінізацію економіки. У НАЗК підрахували, що в разі повної реалізації програми щороку суспільство отримає близько 200 мільярдів гривень.
Міністр оборони Росії Шойгу відвідає Північну Корею – ЦТАК
Російська делегація на чолі з міністром оборони Сергієм Шойгу цього тижня відвідає Північну Корею, повідомляє 25 липня офіційна інформагенція КНДР, Центральне телеграфне агентство Кореї.
За повідомленням, Шойгу прибуде, щоб відсвяткувати 70-ту річницю так званого «Дня перемоги» північнорейських сил у громадянській війні, яка на Корейському півострові тривала з 1950 до 1953 року. Формально Корейська війна не закінчилася досі – було укладене перемирʼя, яке триває досі.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі в березні 2023 року заявив, що Російська Федерація прагне отримати боєприпаси в Північної Кореї, ймовірно, пропонуючи натомість продовольство. За словами Кірбі, які цитувало видання Politico, Росія прагне отримати більше боєприпасів, щоб посилити військові дії в Україні.
Сполучені Штати з листопада 2022 року звинувачують Північну Корею в таємному постачанні Росії значної кількості артилерійських снарядів для використання у війні в Україні і намаганні приховати ці поставки. Відповідно до розвідувальних даних, боєприпаси нібито відправляються до країн Близького Сходу або Північної Африки, але насправді призначаються для Росії.
У МЗС Росії заявляють, що переговорів про відновлення зернової угоди немає
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін заявив 25 липня, що переговори про відновлення чорноморської зернової угоди наразі не відбуваються, повідомляє російське державне інформаційне агентство «РИА Новости».
«Меморандум Росія – ООН, який передбачав сприяння безперешкодному вивезенню сільськогосподарської продукції та добрив із Росії, так і не запрацював. Ми не відзначаємо жодних зрушень», – заявив Вершинін російським журналістам на полях зустрічі ООН із продовольчих систем у Римі.
Угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини в липні минулого року, мала на меті запобігти глобальній продовольчій кризі, дозволивши безпечно експортувати зерно, заблоковане війною в Україні.
Минулого тижня Росія оголосила про вихід з угоди.
ВМС: 8 кораблів РФ перебувають на бойовому чергуванні в Чорному морі
У Чорному морі станом на ранок 25 липня на бойовому чергуванні перебувають вісім російських кораблів, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України. Носіїв крилатих ракет «Калібр» серед них немає, свідчать дані ВМС.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі на бойовому чергуванні перебувають вісім ворожих кораблів, з них три носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 28 ракет», – йдеться в повідомленні.
Днями президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони. Його заява прозвучала на тлі щільних російських атак по півдню України з використанням ударних дронів, «Оніксів», «Калібрів», Х-22 та інших ракет, деякі з яких Україна просто не має змоги збивати.
На Черкащині повідомили про влучання «Шахедів»
Російські війська в ніч на 25 липня атакували дронами Черкащину, є влучання, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Ворог атакував нашу Черкащину ударними БпЛА. Маємо три влучання. Два «Шахеди» поцілили в поля, ще один – у порожній с/г ангар», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, минулося без потерпілих і пожеж.
Раніше влада Києва і Київщини повідомила про атаку дронів у ніч на 25 липня. Всі безпілотники знищили сили протиповітряної оборони, поранених і руйнувань, попередньо, немає.
На Житомирщині через удар «Шахедів» постраждав інфраструктурний об’єкт.
Про збиття безпілотника над областю повідомили і в Полтавській ОВА.
Росія регулярно обстрілює українські міста, зокрема Київ, застосовуючи при цьому дрони і ракети.
Напередодні влада Росії заявила про удар безпілотників по Москві й окупованому Криму. Міністерство закордонних справ Росії після цього пригрозило «вжити жорстких заходів у відповідь». Москва звинуватила в цих атаках Україну.
Київ зазвичай не коментує такі інциденти. Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов 24 липня в ефірі національного телемарафону заявив, що «це процес, який буде тривати і буде набирати обертів», поки російські війська не залишать територію Україну.
СБУ повідомила про підозру в держзраді ексдепутату Мураєву
Служба безпеки України повідомила про підозру колишньому народному депутату від проросійської партії «Наші», забороненої судом, Євгену Мураєву, інформує пресслужба відомства.
«Служба безпеки зібрала доказову базу на керівника забороненої партії «Наші», екснардепа Євгена Мураєва, який причетний до підривної діяльності проти України. На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили йому про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 111 (державна зрада); ч. 1 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками)», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, Мураєв використовував підконтрольний йому телеканал «Наш» для «масового поширення кремлівських наративів» в інформаційному просторі України.
«Таким чином він цілеспрямовано використовував власний медіаресурс для маніпулювання суспільною думкою українців в інтересах Росії. Насамперед це стосувалося подачі викривленої інформації про внутрішню ситуацію в нашій державі та її сприйняття на міжнародній арені. У зв’язку з цим на початку лютого 2022 року проти телеканалу Мураєва було запроваджено санкції РНБО», – додали в СБУ.
Мураєву загрожує до 15 років позбавлення волі. Про місце його перебування в Службі безпеки не кажуть. У листопаді 2022 року, коли СБУ повідомляла про проведення обшуків у Мураєва і його соратників, у спецслужбі заявляли, що він переховується від правосуддя за кордоном.
Мураєв повідомлення СБУ наразі не коментував.
У червні минулого року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова заборонив діяльність партії Мураєва «Наші». А в лютому того року РНБО ухвалила рішення про запровадження санкцій проти телеканалу «Наш», який належить Євгену Мураєву. Колишній народний депутат назвав санкції «злочином».
У Росії Держдума ухвалює підвищення верхньої межі призовного віку з 27 до 30 років
У базі законодавчої діяльності російської Державної думи опублікували поправки, запропоновані до другого читання законопроєкту про підвищення призовного віку. Згідно з поправками, з 1 січня 2024 року він становитиме від 18 до 30 років, і перехідний період не передбачений.
Раніше про те, що нижня межа призовного віку залишиться незмінною, а піднімуть лише верхню межу, повідомляв голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов. Він також заявив, що 25 липня Держдума планує розглянути ці поправки одразу в другому та третьому читаннях.
Проти збереження нижньої межі призовного віку на рівні 18 років виступали голови двох комітетів Ради федерації: голова комітету з оборони Віктор Бондарєв та голова комітету із законодавства та держбудівництва Андрій Клішас.
Зокрема, Бондарєв заявив, що нижня межа призовного віку має становити 21 рік, а верхня — 30 років, або чинні межі (від 18 до 27 років) не мають змінюватися, щоб не порушувати пропорції, штучно не пролонгувати призовний вік.
Змінити вік призову на строкову службу з 18 – 27 до 21 – 30 років у межах реформи армії наприкінці 2022 року запропонував міністр оборони РФ Сергій Шойгу.
Законопроєкт про підвищення призовного віку до 30 років схвалений Держдумою в першому читанні в середині червня. Документ передбачає внесення поправок до закону «Про військовий обовʼязок та військову службу». Зокрема, у ньому пропонувалося поступове підвищення нижньої вікової межі призову: у 2024 році з 19 до 30 років, у 2025 році – від 20 до 30 років, у 2026 році – від 21 року до 30 років.
У розвідці Британії прокоментували удари Росії по Одещині
Розвідка Великої Британії заявляє, що від 18 липня Росія завдала більшої кількості далекобійних ударів по Одесі й інших районах півдня України, використавши при цьому «незвичайну кількість ракет AS-4 KITCHEN (Х-22 – ред.), 5,5-тонної зброї, розробленої для знищення авіаносців».
У розвідці нагадали, що серед пошкоджень – кілька зерносховищ у порту Чорноморськ на південь від Одеси, а також історичний центр міста.
«24 липня Росія поширила односторонні удари безпілотниками на доки на річці Дунай, приблизно за 200 метрів від кордону з Румунією. У період від серпня 2022 року до червня 2023 року, коли ще діяла Чорноморська зернова ініціатива, Росія загалом утримувалася від ударів по цивільній інфраструктурі в південних портах», – заявили у розвідці.
Там додали, що оскільки Росія не змогла продовжити угоду, Кремль, ймовірно, почувається менш політично обмеженим і намагається завдати ударів по цілях в Одесі, оскільки вважає, що Україна зберігає військові засоби в цих районах.
«Від початку війни російська ударна кампанія характеризувалася поганою розвідкою і нефункціональним процесом обрання цілей», – наголосили у розвідці.
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди, що була укладена окремо Росією й Україною з ООН і Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року.
Після виходу Росії з Чорноморської зернової угоди, яка реалізувалася, зокрема, через порти Одеси, армія РФ посилила атаки на портову інфраструктуру півдня України.
Cекретар РНБО Олексій Данілов 23 липня заявив, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря.
Він додав, що через акт залякування Москва намагається упередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору.
Сили ППО вночі 25 липня збили в Київській області всі російські безпілотники – голова ОВА
Тривога в Київській області вночі 25 липня тривала понад три з половиною години, сили протиповітряної оборони збили всі російські безпілотники, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
«Наразі в області не зафіксовано влучань. Жертв та поранених немає. За оперативними даними, факти падіння уламків у межах населених пунктів Київщини відсутні. В одній із громад через падіння уламків у полі сталося загоряння стерні та травʼяного настилу. Пожежа була ліквідована. Оперативні групи продовжують роботу з фіксації можливих наслідків атаки», – повідомив Кравченко.
Росія регулярно обстрілює українські населені пункти, застосовуючи при цьому дрони і ракети.
Напередодні влада Росії заявила про удар безпілотників по Москві й окупованому Криму. Міністерство закордонних справ Росії після цього пригрозило «вжити жорстких заходів у відповідь». Москва звинуватила в цих атаках Україну.
Київ зазвичай не коментує такі інциденти. Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов 24 липня в ефірі національного телемарафону заявив, що «це процес, який буде тривати і буде набирати обертів», поки російські війська не залишать територію Україну.
На Житомирщині через удар «Шахедів» постраждав інфраструктурний об’єкт – ОВА
Російські війська 25 липня атакували Житомирщину дронами «Шахед», внаслідок чого пошкоджений інфраструктурний об’єкт, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
«За попередньою інформацією, внаслідок удару «Шахедами» постраждав інфраструктурний об’єкт. Всі екстрені служби прибули до місця події та працюють. Інформація щодо наявності жертв та масштабів пошкоджень уточнюється», – написав він у телеграмі. Інші подробиці поки що невідомі.
Раніше влада Києва і Київщини повідомила про атаку дронів у ніч на 25 липня. Всі безпілотники знищили сили протиповітряної оборони, поранених і руйнувань, попередньо, немає.
В ОГП повідомили про зростання числа дітей, загиблих і поранених через війну РФ
В Україні станом на ранок 25 липня підтверджені дані про загибель 497 і поранення 1077 дітей внаслідок російського повномасштабного вторгнення, повідомив Офіс генерального прокурора.
«24 липня внаслідок ворожої атаки на Костянтинівку Донецької області загинув 10-річний хлопчик і зазнали поранення четверо дітей віком від 5 до 12 років. 24 липня через обстріл окупантами села Піщане Куп’янського району Харківської області зазнав поранення 12-річний хлопчик», – йдеться в повідомленні.
В ОГП наголосили, що ці цифри – не остаточні, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
Раніше в ООН повідомили, що станом на 16 липня змогли підтвердити загибель 9 287 і поранення 16 384 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації зазначають, що реальна кількість загиблих і поранених є значно вищою.