Канада ввела санкції проти низки росіян та ЗМІ РФ
Канади ввела санкції проти дев’яти фізичних та шести юридичних осіб з Росії, у тому числі видань «Известия» та «Парламентська газета» і телеканалу «Рен-ТВ», повідомило МЗС Канади.
Під санкції потрапили, зокрема, президент Російської ради з міжнародних справ Ігор Іванов, гендиректор Російської ради з міжнародних справ Іван Тимофєєв, програмний директор Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» Олег Барабанов, науковий керівник Інституту загальної історії РАН Олександр Чубарьян, радник голови Міноборони РФ Андрій Ільницький, політологи Дмитро Суслов, Олександр Коньков та Андрій Сушенцов, а також співачка Жасмін (Сара Шор).
Крім того, обмеження ввели проти міжнародного мультимедійного проєкту Russia Beyond, Інституту держави та права РАН та Центру соціально-консервативної політики.
«Ці організації разом із згаданими вище особами є частиною організованої мережі, метою якої є поширення хибних наративів та пропаганди, яку видають за експертну думку, у спробі узаконити невиправдане порушення Росією суверенітету та територіальної цілісності України», – йдеться у повідомленні відомства.
Канада періодично розширює і доповнює список санкцій проти РФ.
ГУР: атаковані в Криму катери Чорноморського флоту затонули
Головне управління розвідки повідомило деталі щодо ударів по бухті Вузька в окупованому Криму.
За даними розвідників, малі десантні кораблі Чорноморського флоту Росії були знищені.
«Згідно з отриманими новими розвідданими, ураження зазнали два катери окупантів: один корабель більш давнього проекту 1176 «Акула», інший новіший – проекту 11770 «Серна». Внаслідок атаки обидва судна росіян пішли на дно: «Акула» – одразу, «Серна» – ще безуспішно поборолась за живучість, але теж затонула», – заявляють в Управлінні.
Читайте також: Представники ФСБ мали бути в будівлі, є загиблі офіцери – ГУР про удар по Скадовську
Російські військові наразі не коментували ці дані.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Вранці 10 листопада представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов підтвердив в ефірі Радіо Свобода, що українські сили пошкодили два російські катери в окупованому Криму під час нічного удару.
Суд у РФ засудив політв’язня з Криму Олега Приходька до ще 4,5 років ув’язнення – ЗМІ
Проукраїнському активісту, політв’язню з Криму Олегу Приходьку, засудженому російською владою на п’ять років нібито за підготовку терактів, суд у РФ додав ще чотири з половиною роки ув’язнення за двома новими звинуваченнями. Про це повідомляє «Суспільне» із посиланням на доньку кримчанина Наталю Швецову.
Згідно з повідомленням, російський суд додав до терміну Приходька звинувачення у «виправданні тероризму» та «публічні заклики до розв’язання агресивної війни». Повідомляється, що Приходько брав участь у судовому засіданні по відеозв’язку з в’язниці, відомої як «Володимирський централ».
«Його «мурижили» чотири години, він там з шостої години був. Йому штучно створювали проблеми у спілкуванні. Тобто постійно заважали, постійно забігали, заважали йому спілкуватися з адвокатом. Адже він ще й глухий, розумієте. Загалом суд відбувся і зараз йому винесли вирок: додали статей... Зараз йому впаяли 4,5 роки суворого утримання», – цитує дочку Приходька «Суспільне».
Читайте також: Проти ув’язненого кримчанина Приходька порушили ще дві кримінальні справи
3 березня 2021 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону виніс вирок Приходьку. Його засудили до 5 років ув’язнення.
Олега Приходька затримали співробітники ФСБ у Криму у жовтні 2019 року. Правозахисники вважають, що приводом для цього стала його проукраїнська позиція: Приходько відкрито виступав проти анексії Криму та вивісив на своєму будинку у Саках державний прапор України.
Російська ФСБ звинуватила його у підготовці до теракту та незаконному виготовленні вибухових речовин. Приходько заперечує обвинувачення на свою адресу.
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через арешт кримчанина. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Олега Приходька політичним в’язнем.
Дипломати в Брюсселі скаржаться на постійну зміну вимог Угорщини до України
Дипломати Євросоюзу в Брюсселі висловлюють роздратування постійною зміною вимог від Угорщини у питаннях, які стосуються України. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Угорська позиція – це як ця російська матрьошка. Коли ви відкриваєте одну ляльку, всередині ще одна, а там ще інша, і так без кінця», – сказав один із високопоставлених дипломатів у ЄС, обізнаний із ситуацією та не уповноважений давати коментарі журналістам.
Таке порівняння дипломат вжив, розповідаючи про численні розмови щодо розблокування траншу на 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру на допомогу зброєю Україні. Міністри оборони країн-членів ЄС будуть вчергове намагатися розблокувати його під час зустрічі в Брюсселі 14 листопада.
Вільнюс повідомив, що пускові установки для NASAMS вже в Україні
Міністерство оборони Литви повідомило, що передані ним пускові установки для зенітного ракетного комплексу (ЗРК) NASAMS із необхідним обладнанням вже в Україні.
Литовське оборонне відомство у твітері повідомило, що в Україну доставлені також позашляховики для екіпажу та необхідне обладнання для NASAMS.
«Дякуємо нашому союзнику Норвегії за надання частини додаткового обладнання», – додали у відомстві.
У жовтні Литва оголосила, що передасть Україні дві пускові установки NASAMS.
Зеленський повідомив про зустріч із міністром оборони Литви
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас відвідав Україну – про це повідомляє пресслужба президента Володимира Зеленського 10 листопада.
«Провів зустріч із міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом. Обговорили подальшу оборонну співпрацю між Україною та Литвою», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Литва передала Україні «важливу партію» засобів для боротьби з дронами – Міноборони
За словами Зеленського, сторони працюють над постачанням броньованих медичних евакуаційних машин українським військовим на фронті.
Президент подякував Литві за підтримку України: «це і зброя, і політична підтримка, і абсолютно щира суспільна підтримка в Литві».
Литовське Міноборони наразі не коментувало зустріч.
Раніше сьогодні Міністерство оборони Литви повідомило про передачу Україні партії засобів для боротьби з дронами та генераторів.
Блокада кордону Польщі з Україною: місцями водії чекають на можливість проїхати понад 8 діб
На кордоні Польщі з Україною польські перевізники продовжують блокувати три з чотирьох пунктів перетину, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
На кожному заблокованому переході стоять тисячі автівок. Час очікування на перетин кордону, за інформацією польських прикордонників, сягає 200 години. Тобто для того, щоб потрапити в Україну, водій стоятиме у черзі понад 8 діб. Зокрема, саме така наразі ситуація на пункті пропуску «Гребенне – Рава-Руська».
За словами водіїв, вчора на пункти пропуску привезли біотуалети, відтак очікування на перетин кордону стало дещо комфортнішим. Втім, загалом ситуація перед пунктами пропуску напружена. Сьогодні вранці одному з водіїв стало погано, колеги надавали йому першу допомогу.
Читайте також: «Це може бути серйозним викликом» – голова комітету Ради інтеграції України до ЄС про претензії Польщі та Угорщини
Час від часу українські водії ходять на переговори до пікетувальників, але ці розмови ніякого результату не принесли. Також напередодні представники польського Міністерства інфраструктури зустрічалися з мітингарями. Переговори тривали три години, але до жодного консенсусу сторони не дійшли.
Крім того, Радіо Свобода відомо від прикордонників із пункту пропуску «Медика – Шегині» – єдиного, який польські перевізники не блокують: там на перетин кордону станом на 14 годину в п’ятницю чекали 1 400 вантажівок.
Блокада польсько-українського кордону триває вже п’ять днів. Передусім польські перевізники вимагають повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
Генштаб: ЗСУ протягом дня відбивали російські штурми на сімох напрямках
Протягом поточної доби на фронті відбулося 59 бойових зіткнень, заявив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 10 листопада.
Зокрема, Сили оборони відбили:
- сім атак біля Синьківки, північно-східніше Петропавлівки, Іванівки Харківської області та Стельмахівки Луганської області на Куп’янському напрямку
- штурмові дії поблизу Новоєгорівки та Серебрянського лісництва на Лиманському напрямку
- 10 атак біля Іванівського, Кліщіївки та Андріївки на Бахмутському напрямку
- 21 атаку за підтримки російської авіації східніше Новокалинового, Степового, Авдіївки, Сєверного, південніше Тоненького на Авдіївському напрямку
- 13 атак поблизу Мар’їнки та Новомихайлівки на Мар’їнському напрямку
- штурмові дії російських військ біля Старомайорського на Шахтарському напрямку
- штурмові дії в районі Роботиного на Запорізькому напрямку
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту», – йдеться в зведенні.
Читайте також: Литва передала Україні «важливу партію» засобів для боротьби з дронами – Міноборони
Генштаб також звітує про 11 ударів української авіації по місцях зосередження російських військ і техніки, а також ураження 17 цілей ракетними військами.
Також сили протиповітряної оборони збили за день п’ять безпілотників та керовану авіаційну ракету Х-59.
Євросоюз відстає з постачанням Україні мільйона боєприпасів
У Європейському союзі побоюються, що блок може не встигнути надати Україні мільйон боєприпасів в обіцяні терміни – до березня 2024 року. Про це на правах анонімності Радіо Свобода повідомили кілька європейських дипломатів, не уповноважених давати коментарі ЗМІ.
Починаючи з лютого 2023 року, Україна отримала близько 300 тисяч артилерійських боєприпасів, що становить 30% від цілі в 1 мільйон набоїв для України, підтвердив високопоставлений чиновник у ЄС, що свідчить про неналежні темпи.
«Процес рухається не так швидко, як ми сподівались», – зазначив один із дипломатів.
Ще один наполіг, що «це від початку була дуже амбітна мета», а інший зауважив, що на момент ухвалення цього рішення лунали сумніви щодо раціональності такої цілі.
Читайте також: ЄС оцінить, який насправді дефіцит бюджету очікується в Україні – джерело
«Це була пропозиція Естонії – назвати число і сказати «1 мільйон». Я маю на увазі, що це могло бути також 800 000 або 1,1 мільйона, або що завгодно. Вони сказали: так, ну, знаєте, це має виглядати як щось, що політики можуть продати… І я пам’ятаю, як я запитував, чи справді розумно називати точну цифру в той же час, коли ти не знаєш, чи зможеш виконати цю обіцянку, коли це може зайняти більше часу. Тож це трошки така ситуація, в якій ми опинилися», – розповів один зі співрозмовників Радіо Свобода.
Водночас дипломати визнали, що час ще є: нові контракти на виробництво боєприпасів підписуються, темпи нарощуються. Європейське оборонне агентство успішно співпрацює в цьому питанні із Данією, Нідерландами та Естонією.
«У нас є сім держав-членів, які розміщують замовлення або підписують конкретні контракти через агентство з галуззю… Я можу точно сказати, що не лише підписані контракти, але й розміщено замовлення, а отже, поставки відбуватимуться», – розповів високопоставлений чиновник із євроінституцій.
Читайте також: Блінкен у Сеулі провів переговори щодо Північної Кореї та її військової співпраці з Росією
Ставити амбітний план було необхідно, аби спробувати справді змінити ситуацію, наполіг один із дипломатів і закликав дочекатися кінця березня, аби мати можливість зробити висновок – встиг ЄС із постачанням амуніції чи ні.
Детальніше обговорювати стан постачання військової допомоги Україні в Брюсселі будуть у вівторок 14 листопада під час зустрічі міністрів оборони країн-членів ЄС.
Верховний представник Євросоюзу з питань безпеки Жозеп Боррель навесні цього року оголосив про триетапний план, згідно з яким ЄС мав надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі та збільшення виробництва.
Прокудін про наслідки обстрілу Новорайська: одна людина загинула, п’ятеро поранені
Внаслідок обстрілу Росією селища Новорайськ у Херсонській області загинула людина, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 10 листопада.
«Травми, несумісні з життям, отримав 61-річний чоловік. Четверо людей госпіталізовані до медзакладу у стані середньої тяжкості. Це 56-річний чоловік та троє жінок, 66, 36 та 66 років», – йдеться в повідомленні.
Ще одній пораненій – 55-річній місцевій жительці – надали медичну допомогу на місці.
Читайте також: Армія РФ продовжує обстріли Херсонщини – місцева влада повідомила про ще трьох постраждалих
Раніше обласна влада повідомляла про двох поранених внаслідок обстрілу Новорайська.
Також повідомлялося про загибель людини та поранення ще однієї через сьогоднішній російський обстріл передмістя Херсона.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Після звернення до омбудсмена жінка з двома внуками змогла виїхати з Криму до України – Лубінець
Після звернення до Офісу омбудсмена жінка з двома внуками змогла виїхати з окупованого Криму до України, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Бабуся, яка опікувалася двома внуками через сімейні обставини, змогла виїхати з тимчасово окупованого Криму разом із 14 і 8-річними хлопчиком і дівчинкою на територію України», – написав він у телеграмі.
Лубінець зауважив, що через повномасштабне вторгнення РФ в Криму активізувався тиск на людей, які дотримуються проукраїнських поглядів, тому жінка звернулася в Офіс омбудсмена з проханням допомогти із виїздом.
«Після низки здійснених заходів та наданих нами рекомендацій для перетину кордону, бабусі вдалося виїхати разом із неповнолітніми внуками. Наш супровід і допомога у цій операції з повернення – має гарний результат. Жінка із внуками в безпеці на території України», – додав омбудсмен.
Про це також повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак. За його словами, в межах плану дій президента Bring Kids Back UA Україні вдалося повернути додому ще двох українських дітей – це Єгор та Валерія, 2009 та 2015 років народження. Він повідомив, що ці діти народилися в Криму та опинилися під опікою бабусі у зв’язку зі смертю батька та позбавленням батьківських прав їхньої матері.
Міноборони Румунії вітає рішення США продати танки Abrams, але називає іншу суму
Міністерство оборони Румунії прокоментувало згоду Сполучених Штатів продати цій країні танки Abrams.
Як заявили у відомстві, Міністерство національної оборони «вітає» сповіщення, отримане від Конгресу США щодо продажу 54 танків Abrams, а також боєприпасів до них і симуляторів для навчання.
У відомстві очікують на постачання найбільш сучасних моделей, які наразі є на озброєнні армії США.
Водночас, за заявою Міноборони, очікувана сума контракту, яку раніше погодив румунський парламент – 1,07 мільярда доларів. Конгрес США був сповіщений про суму в приблизно 2,5 мільярда.
Читайте також: Британія достроково підготувала 30 тисяч українських військових – уряд
«Після схвалення Конгресом уряди Румунії та Сполучених Штатів підпишуть контракт типу «Лист про згоду», після чого закупівля румунською стороною буде здійснена за вартістю, визначеною й затвердженою парламентом Румунії», – додають у Міноборони.
Міністр національної оборони Ангел Тилвар заявив, що Румунія також очікує на постачання протикорабельних ракет NSM та офіційно обрала винищувачі F-35 для закупівлі.
Він назвав поточні програми з посилення румунської армії зброєю зі США найважливішим виміром військової співпраці між двома країнами, яка забезпечує Бухаресту «консолідовану позицію в регіоні, де, зі стратегічної точки зору, ми виступаємо опорою стабільності НАТО».
Напередодні Сполучені Штати оголосили про схвалення потенційного продажу танків M1A2 Abrams і відповідного обладнання Румунії на суму 2,53 мільярда доларів.
Армія РФ продовжує обстріли Херсонщини – місцева влада повідомила про ще трьох постраждалих
Російські війська продовжують обстріли Херсонщини, постраждали ще три людини, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«У Тягинці поранення отримала 67-річна жінка. Її доставили до медичного закладу для надання допомогу. Лікарі оцінюють стан потерпілої як середньо тяжкості.Внаслідок обстрілу Новорайського травмовано ще двох жінок, 66 та 35 років. Зараз вони перебувають у лікарні», – йдеться у повідомленні.
Раніше повідомлялося про загибель людини та поранення ще однієї через сьогоднішній російський обстріл передмістя Херсона.
10 листопада на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалися, серед іншого, «конкретні рішення» щодо захисту Херсона, який щоденно зазнає російських атак. Президент України Володимир Зеленський анонсував підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки.
Минулої доби через російські обстріл Херсонщини загинули дві людини, ще п’ятеро – зазнали поранень, повідомила місцева влада.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ЄС оцінить, який насправді дефіцит бюджету очікується в Україні – джерело
Європейський союз, обговорюючи макрофінансову допомогу Україні на наступні 4 роки, спиратиметься на оцінку експертів щодо ймовірного бюджетного дефіциту, зазначив європейський дипломат, не уповноважений давати коментарі ЗМІ, окреслюючи ситуацію з макрофінансовою підтримкою України.
ЄС наразі готує пакет макрофінансової допомоги на 50 мільярдів євро для України на 2024-2027 роки, це 12,5 млрд євро на рік, у той час як сума допомоги на 2023 рік становила 18 мільярдів євро. Раніше в Офісі президента України повідомили, що наступного року планується дефіцит на рівні 40 мільярдів доларів, 29 з яких – надходження від міжнародних партнерів і союзників.
«Ми вважаємо, що те, що ми зараз плануємо – 50 млрд євро на 4 роки у вигляді грантів та позик, буде достатнім, щоб утримати їх на плаву і навіть дозволити зробити трохи більше», – зазначив європейський дипломат.
Він наголосив, що фінансово Україну підтримує не лише Євросоюз, а й інші партнери, тож треба «подивитися, хто ще збирається долучиться». До того ж, свою оцінку мають зробити експерти, щоб визначити, «яким насправді є дефіцит», і скільки потрібно коштів.
Водночас дипломат запевнив, що ЄС знайде спосіб підтримати Київ фінансово. «Для нас очевидно – ми не можемо допустити суверенного дефолту України», – сказав він.
Що стосується ймовірного угорського вето під час ухвалення рішення про виділення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги для України, то кілька дипломатів запевнили, що ЄС має «план Б» – допомогти Україні без участі Угорщини.
До схожого рішення Брюссель планував вдатися й торік, коли Угорщина блокувала пропозицію про надання Україні 18 мільярдів євро фінансової допомоги на 2023 рік. Та після кількох місяців перемовин лідерам вдалося ухвалити спільне рішення за участю всіх 27 країн-членів.
Днями Єврокомісар із питань бюджету Йоганнес Ганн заявив, що ЄС не дозволить Угорщині йти на шантаж у питанні додаткових коштів для України.
Рішення про пакет допомоги розміром у 50 мільярдів євро для України лідери 27-країн ЄС планують ухвалити на саміті 14-15 грудня у Брюсселі разом з переглядом довготривалого бюджету Євросоюзу, суперечностей щодо якого у блоці значно більше, ніж у питанні допомоги для України.
Читайте також: Є «колосальна нервозність» щодо того, чи будуть фінансувати Україну – радник президента
Верховна Рада 9 листопада схвалила проєкт держбюджету на 2024 рік. Відповідно до документа, доходи держбюджету становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень, видатки – 3 трлн 355 млрд грн. Дефіцит державного бюджету становить 1 трлн 571,5 млрд гривень. Як повідомили у Мінфіні, потреба у зовнішній підтримці на забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони, становить близько 39 млрд дол. США. Залучення коштів від міжнародних партнерів на нагальні потреби держбюджету, зокрема у соціальній сфері та на гуманітарні потреби, заплановано від США, ЄС, МВФ, Світового банку, Японії та інших донорів.
ОГП: підприємство на Закарпатті шило одяг для збірної Росії з гірськолижного спорту
Правоохоронці провели обшуки на підприємстві на Закарпатті, яке, ймовірно, шило форму для російських спортсменів – про це повідомив Офіс генерального прокурора 10 листопада.
На місці обшуків вилучили продукцію та документи.
«За даними слідства, товариство виготовляло спортивний одяг для команди національної збірної РФ з гірськолижного спорту. Для цього вони використовували заготовки зимових лижних курток та емблеми з символікою держави-агресора», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Суд узяв під домашній арешт депутата Ніколаєнка, який скоїв смертельну ДТП
За даними слідства, на продукцію наносили маркування «одного з відомих італійських брендів» і під фіктивними даними реекспортували на адреси російських компаній.
Назви підприємства Офіс не розголошує. Триває слідство.
За даними голови Закарпатської обласної військової адміністрації Віктора Микити, підприємство належить громадянину Італії, на ньому шили зимові куртки бренду Vist на замовлення організації RUSSIA SKI TEAM.
Литва передала Україні «важливу партію» засобів для боротьби з дронами – Міноборони
Литва надала Україні «важливу партію» засобів для боротьби з дронами та генератори, повідомило литовське Міністерство оборони.
«Литва продовжує надавати непохитну військову підтримку Україні. Сьогодні було доставлено важливу партію технологій для боротьби з дронами та генераторів. Пропонуючи необхідні технології для сучасної війни, ці засоби боротьби з дронами відіграють життєво важливу роль у протидії противнику», – йдеться в повідомленні в Х (колишній твіттер).
Литва від початку повномасштабного вторгнення Росії надає Україні політичну та військову підтримку, а також надала притулок українським біженцям.
Зеленський: на Ставці обговорювали стратегію деокупації та «конкретні кроки» для її втілення
Президент України Володимир Зеленський заявив, що на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалося «стратегічне бачення» деокупації частини України та «конкретні кроки» для його втілення.
«Важлива Ставка.Стратегічне бачення деокупації нашої землі та конкретні кроки для його втілення. Уточнення всіх планів і розрахунків для продовження активних дій. Воєнний бюджет на наступний рік. Акцент на тому, щоб стати самодостатнішими щодо снарядів, ракет, дронів, бронетехніки», – написав він у телеграмі.
Читайте також: Зеленський каже, що Україна має план, як боротися далі з силами РФ
За його словами, на засіданні також були звіти від командувачів про поточну ситуацію на фронті на всіх ключових напрямках: Куп’янський, Бахмутський, Авдіївський, Мелітопольський та лівобережжя Херсонщини.
«Конкретні рішення щодо захисту Херсона. Буде підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки», – додав він.
Війська РФ дронами атакували Нікополь, загинула жінка – ОВА
Російські війська двома безпілотниками вдарили по Нікополю – одна людина загинула, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Пообіді ворог вдарив по Нікополю двома дронами-камікадзе. Загинула 67-річна жінка. Осколкові поранення отримав чоловік 68 років. Він ушпиталений», – написав він у телеграмі.
Наслідки атаки уточнюються.
Місцева влада щоденно повідомляє про російські атаки на Нікополь.
Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Україна домовилась про повернення депортованого до РФ підлітка Єрмохіна – омбудсмен
Україна домовилась про повернення 17-річного Богдана Єрмохіна, депортованого з Маріуполя до Росії, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, Богдан Єрмохін скоро буде в Україні.
«Офіційно підтверджую, що маємо домовленості про повернення Богдана до України та його возз’єднання з сестрою. Прошу всіх заспокоїтися, а головне не розповсюджувати неперевірену інформацію. Адже така публічність шкодить процесам повернення», – написав він у телеграмі.
Читайте також: Депортований до РФ із Маріуполя підліток просить Зеленського про допомогу
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувалися із захисницею депортованого хлопця Катериною Бобровською. За її словами, депортований 17-річний неповнолітній українець вже декілька разів намагався втекти з РФ, але спроби були безуспішними. Вона каже, що виїхати з Росії хлопець офіційно не може – на це немає згоди російських посадовців. Днями вона повідомила, що Богдан отримав повістку, щоб з’явитися у військкомат Московської області. На думку його адвокатки, хлопця можуть мобілізувати і відправити на війну проти України – щойно йому виповниться 18 ( це станеться у листопаді).
Журналістам вдалося звʼязатися з російською омбудсменкою Марією Львовою-Бєловою, яка запевнила, що хлопця незабаром віддадуть сестрі, його українській опікунці.