Євросоюз до кінця 2023 року планує запровадити санкції проти «Редуту» – так званої приватної військової компанії, яка бере участь у війні проти України, та, як виявили журналісти проєктів Радіо Свобода «Схеми» й «Система» у спільному розслідуванні, вказана у санкційному списку юридична особа не є ключовою для всіх розгалужених підрозділів «Редуту», які воюють в Україні. Про це йдеться у масштабному дослідженні діяльності й структури «ПВК «Редут», в якому журналісти довели, що це угруповання є збройним формуванням, що контролюється і фінансується Головним розвідувальним управлінням Генерального штабу РФ (ГРУ).
У розпорядженні журналістів Радіо Свобода опинився проєкт санкційного списку, який планують затвердити до кінця 2023 року. В ньому, серед інших, вказана «ПВК «Редут», як така, що «несе відповідальність за дії, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України».
Також зазначається, що ця так звана приватна військова компанія, яка «працює під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації», раніше була «пов’язана з діяльністю в Сирії», але з початком повномасштабної війни Росії проти України «почала вести бойові дії в Україні, поблизу Чорнобильської АЕС і Харкова, проводила розвідувальну діяльність перед вторгненням», а також «була пов’язана з замахами на вбивство Володимира Зеленського, президента України».
Як організація, відповідальна за функціонування «ПВК «Редут», у документі зазначена компанія «ООО «Редут-безопасность», зареєстрована у Москві. У лютому 2023 року вона вже потрапила під санкції США – нібито як головна компанія для всіх формувань, які зараз воюють в Україні на боці Росії й називають себе «редутівцями».
Керує компанією Євген Сидоров, він же – один із співзасновників однієї з перших російських так званих ПВК – «Слов’янський корпус». Також фірма пов’язана з бізнесменом Костянтином Мірзаянцем, якого раніше у ЗМІ називали головним керівником цієї групи найманців. Та як показало розслідування журналістів Радіо Свобода, «Редут-безопасность» дійсно тривалий час управляла групою російських найманців у Сирії, але вона – далеко не ключова компанія усіх десятків збройних формувань, які наразі воюють у структурі «Редуту» під контролем російської розвідки.
Проаналізувавши звітність компанії, журналісти з’ясували, що «Редут-безопасность» майже не веде фінансової діяльності і не володіє належними оборотними коштами. А в отриманих журналістами прикладах контрактів у «ПВК «Редут» ця юрособа ніде не фігурувала. Євген Сидоров відмовився коментувати журналістам діяльність очолюваної ним фірми.
«Редут», як з’ясували «Схеми» в спільному з проєктом «Система» розслідуванні, фактично є секретною розгалуженою системою вербування тисяч росіян на війну проти України, яка контролюється і фінансується російською розвідкою. Бійці «Редуту» брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну і безпосередньо в боях на Київщині, Харківщині, Донеччині й Луганщині. За підрахунками «Системи», у 2023 році кількість найманців, що воюють «за системою «Редуту», могла сягати 25 тисяч осіб. Утримання такого формування, за підрахунками журналістів, може обходитися в близько мільярда доларів на рік.
У розслідуванні журналісти також наводять ім’я полковника Олексія Кондратьєва – як одного з основних кураторів так званого «добровольчого корпусу» за лінією ГРУ, куди входять і «редутівці», та генерал-лейтенанта і заступника голови російської розвідки Володимира Алєксєєва – як головного ініціатора створення цієї так званої «ПВК». Ні Володимир Алєксєєв і Олексій Кондратьєв, ані російське Міністерство оборони і прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков не відповіли на запитання журналістів.
За набір найманців у так звані «приватні військові компанії» і «добровольчі формування» відповідає, найімовірніше, Сергій Дроздов – йдеться у розслідуванні. У витоку бази російської податкової служби зазначено, що у 2021 році Дроздов отримував дохід у Військовій академії Генерального штабу ЗС РФ. А в 2023 році обійняв посаду т.в.о. начальника 2-го управління Головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу ЗС РФ. Ця структура відповідає за організацію призову і комплектацію військ. Дроздов – один із учасників нарад комітету Ради Федерації з оборони й безпеки. Також його можна помітити на фото і відео з нагородження найманців.
Окремо журналісти також ідентифікували сотню бійців і командирів «Редуту» й отримали доступ до телефонів російських військових, на яких зафіксовані їхні злочини на території України.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше відреагували на це розслідування. На думку представника відомства, журналістське викриття «послаблює можливості підрозділу».
Свято-Миколаївський собор, що у місті Кременець, перейшов у державну власність. Під час виконання рішення суду деякі з присутніх намагалися створити провокації та «відповідну картину», однак їм цього зробити не вдалось – таку заяву в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробив Сергій Зюбаненко, начальник Головного управління Національної поліції у Тернопільській області.
За його словами, під час цього процесу були присутні неповнолітні, тому поліцейські залучали психологів та педагогів.
Зюбаненко розповів, що виселення собору, при якому працює училище, почалося о 6-й ранку 30 листопада.
«Заходи проводили державні виконавці, поліція забезпечувала охорону громадського порядку, не допустила грубих порушень громадського порядку. Звісно, що дехто хотів картинку, але цієї картинки не вийшло. Чому? Тому що ми діяли в рамках чинного законодавства: чітко, злагоджено. Ми провели бесіду з громадянами, які перебували на той час в приміщенні. Там були неповнолітні, тому залучили психологів-поліцейських, педагогів. Пояснили дітям, що відбувається», – розповів полковник поліції.
Читайте також: СБУ проводить обшуки в Почаївській лаврі у справі про «розпалювання національної ворожнечі»
Він додає, що представників церковної організації неодноразово попереджали про майбутнє виселення. Воно мало відбуватися на підставі рішень судів. 15 червня Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення повернути Свято-Миколаївський собор Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику. Вже 2 жовтня Західний апеляційний господарський суд підтвердив рішення господарського суду.
«Ті люди, які хочуть подати цю інформацію в іншому ракурсі – вони знали, що поліція буде працювати з виконавчою службою. Їх було попереджено про це неодноразово. Провокації їм не вдалось створити. І я думаю, що оцінку цьому дасть і суспільство. Тому що ми мусимо зараз діяти в правовому полі і, однозначно, не допускати тих чи інших провокацій», – сказав поліцейський.
Напередодні зранку в Українській православній церкві (Московського патріархату) заявили про «зачистку» приміщень Кременецької філії Почаївської духовної семінарії. Пресслужба церкви написала, що «силовиків не бентежило навіть те, що на подвір’ї в цей час мінусова температура».
«Євроінтеграція – це ж не ресторан, коли можеш обрати»: Потураєв про законопроєкт щодо нацменшин
У п’ятницю, 1 грудня, має відбутися велика нарада щодо законопроєкту про права та захист нацменшин.
Про це Радіо Свобода повідомив Микита Потураєв, народний депутат від «Слуги народу» та голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.
За його словами, зустріч збирає віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина і там мають бути «всі зацікавлені нардепи від всіх фракцій і груп, і дотичних комітетів».
Пропозиції, які зводять ризики майже нанівець, вже готові, їх спробують імплементувати у текст «без загрози виклику нових претензій з боку європейців», розповів Потураєв.
Законопроєкт про зміни щодо прав національних меншин уряд передав днями до парламенту. Документ, який має сприяти євроінтеграції України, підняв масову хвилю обурення.
Там йдеться про зміни до законів про мову, освіту, медіа та видавничу справу, в яких мовні активісти і частина народних обранців бачать загрози звуження прав державної мови та відкладену русифікацію.
Про це Радіо Свобода детально розповідає у статті «Відкладена русифікація»: як закон про нацменшини може змінити мовне законодавство та чому його ухвалення вимагає ЄС.
Закон про права національних меншин – одна з семи вимог для вступу України в ЄС, яка досі залишається серед невиконаних Києвом критеріїв.
КИЇВ, БРЮССЕЛЬ – Євроінтеграція чи русифікація? Кабмін передав днями до Верховної Ради законопроєкт про зміни щодо прав національних меншин, що був однією із 7-ми вимог для вступу України в ЄС.
Але довкола документа розгорілися палкі дискусії. Мовні захисники та частина нардепів заявили: у євроінтеграційні новели про захист прав нацменшин уряд «загорнув» зміни до законів про мову, освіту, медіа та видавничу справу, які звужують використання української мови, а в перспективі дозволять масштабну русифікацію.
Радіо Свобода зібрало позиції і думки сторін щодо законопроєкту, з’ясувало, про які загрозливі норми говорять експерти та чому Україні так важливо проголосувати цей документ напередодні саміту ЄС у грудні.
Закон про права національних меншин Верховна Рада проголосувала у грудні 2022-го. Його ухвалення – одна із 7-ми вимог перед початком переговорів про вступ України до ЄС.
Оцінювати проголосований документ згодом взялася Венеційська комісія. У червні 2023 року дійшли висновку: закон треба дописувати, бо права нацменшин захищає не повністю.
Частково внести запропоновані Венеційською комісією пропозиції Верховна рада взялася у вересні 2023-го. Оновлення закону про права і захист нацменшин нардепи тоді проголосували конституційною більшістю.
Але вже у жовтні Венеційська комісія опублікувала нові висновки, у яких йшлося – Україна виконала не всі рекомендації.
Ретельно переписати законопроєкт, «викресливши усі антиукраїнські та русифікаторські норми», наполягає спільнота мовних захисників.
Зауваження та пропозиції до урядового законопроєкту надіслав до парламенту уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
«Єдиний вихід, щоб в парламенті депутати разом з залученням представників громадянського суспільства добре переробили цей проєкт. Норми треба дуже добре почистити, щоб вони не звужували сферу застосування української мови і, звичайно, не призводили до русифікації, навіть відкладеної в часі», – підсумовує співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.
Шукати компромісну позицію, яка б задовольнила і уряд, і Європейську комісію, і українську спільноту, пропонує і Володимир В'ятрович.
«Сподіваюся, що бодай постфактум ми зможемо все-таки допрацювати цей законопроєкт, і щоб він був таким, щоб за нього можна було проголосувати за основу і в цілому, щоб, власне, правильне рішення в результаті було ухвалене в Європі 15 грудня», – каже народний депутат.
- Часу на обговорення та доопрацювання документа залишилося не так вже й багато.
- 14-15 грудня у Брюсселі має відбутися саміт ЄС, на якому українська сторона сподівається отримати зелене світло на початок переговорів про вступ до Євросоюзу.
- Як повідомила Ольга Стефанішина, завершити законодавчі процедури, необхідні для членства, потрібно до 10 грудня, перед початком саміту.
Росія: суд у Казані продовжив арешт журналістці Радіо Свобода Курмашевій до 5 лютого 2024 року
Радянський районний суд Казані в Росії 1 грудня задовольнив клопотання слідства та продовжив арешт журналістці Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевій на два місяці – до 5 лютого 2024 року. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ідель.Реалії».
«Алсу провела 45 днів за ґратами в Росії, і сьогодні її несправедливий, політично мотивований висновок було продовжено. Ми закликаємо російську владу негайно надати Алсу консульський доступ, що є її правом як громадянки США. Алсу має бути звільнена та возз’єднатися зі своєю сім’єю», – заявив виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеффрі Гедмін.
Напередодні правозахисний проєкт «Меморіал» визнав журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву політичною ув’язненою.
Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
Читайте також: «Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів
Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.
Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.
Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.
Читайте також: «Репортери без кордонів» і ще 13 організацій звернулися до Блінкена через затриману в РФ журналістку Радіо Свобода
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.
Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції сказав, коментуючи справу, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».
Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода. Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.
У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.
Світовий банк затвердив пакет допомоги на 1,2 мільярда доларів для соцвиплат в Україні
Світовий банк затвердив проєкт «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності (INSPIRE)» для України – про це установа повідомила 30 листопада.
«Проєкт забезпечить фінансування 29 видів соціальних виплат найбільш вразливим верствам населення України, які постраждали від руйнівних наслідків вторгнення Росії в Україну. Малозабезпеченим сім’ям необхідна належна підтримка для подолання викликів, спричинених війною, та уникнення подальшого погіршення життєвих обставин», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Німеччина надасть Україні 50 млн євро на пільгове кредитування бізнесу – Шмигаль
За повідомленням, проєкт INSPIRE фінансує позика Світового банку на 1,2 мільярда доларів із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії.
Проєкт буде спрямований на «соціальну підтримку осіб з інвалідністю, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомних та патронатних сімей, осіб, які потребують догляду, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, які отримують соціальні стипендії, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та торгівлі людьми».
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримає від Світового банку позику на майже 1,1 мільярда доларів.
Як вплине на війну збільшення оборонних витрат Росії? Чи буде Захід продовжувати підтримувати Україну у довготривалій перспективі? Як не дати Росії перемогти, чи готові до цього міжнародні партнери, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Президент Росії Володимир Путін затвердив рекордне з часів СРСР зростання витрат на армію. Про це в кінці листопада написало видання The Moscow Times. Згідно з затвердженим бюджетом, наступного року російська влада має намір спрямувати майже третину всіх витрат на утримання армії та оборонно-промислового комплексу.
- За статтею «національна оборона» Росія витратить 10,7 трлн рублів – це на 70% більше, ніж 2023-го року, та втричі вищий показник за 2021-й рік. Частка військових витрат у російському бюджеті, загальний розмір якого складе 36,6 трлн рублів, досягне майже 30%. Журналісти нагадують, що третину бюджету на оборону витрачав СРСР у свої останні роки: у бюджеті 1990 року на військові цілі було закладено 71 млрд рублів або 29,4%.
- Тим часом Україна наступного року розраховує отримати від США, Євросоюзу та МВФ понад 40 мільярдів доларів фінансової допомоги, щоб покрити дефіцит бюджету. Крім того, ключовою залишається західна військова допомога. Головним донором України залишаються США, і саме там ситуація є найбільш невизначеною. У жовтні президент Джо Баден запропонував Конгресу схвалити в одному пакеті фінансування на Ізраїль, Україну та деякі інші потреби. На Україну там було передбачено понад 61 млрд доларів, у тому числі майже 12 млрд прямої бюджетної підтримки. Втім, законопроєкт ще не розглянули, а два тимчасові бюджети США ухвалили без фінансування для України та Ізраїлю.
- Президент Володимир Зеленський у листопаді заявив, що без західної допомоги Україні доведеться вибирати між соціальними виплатами та витратами на армію. Це може спричинити в суспільстві «кризу, яка буде впливати на хід війни», сказав Зеленський.
Перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий розповів «Новинам Приазов’я», що суттєвим збільшенням витрат на війну Росія демонструє свою міць. І для цього є сприятливі обставини.
«Передусім це зволікання США, ЄС з наданням необхідних коштів, фінансової допомоги. З низькими темпами, з низькими обсягами надання озброєння Україні. Це зовсім не відповідає ані тим запитам, з якими звертається Україна, ані реальним військовим потребам для ведення не тільки оборонної війни. І на оборону, я так розумію, з часом може не вистачати.
Але, звичайно, якщо ми хочемо говорити про перемогу у цій війні, то ресурсне забезпечення України має збільшуватися в рази, як в плані обсягів озброєння, так і в плані темпів постачання. Для Росії особливо важливо показати свою міць. На цьому етапі Путін відчуває, що поступово ініціатива знову переходить до нього», – каже експерт.
На відміну від партнерів України, країни, які підтримують Росію, діють більш рішуче, зауважив він.
Зокрема мова йде про Іран та КНДР, які хоч і перебувають під західними санкціями, але «виконує свої зобов'язання на порядок швидше і на порядок масштабніше ніж ЄС», підкреслює Солодкий.
Президентка Єврокомісії вважає, що оборонна стратегія ЄС має включати потреби України
Стратегія оборонної промисловості Європи має брати до уваги військові потреби України, вважає голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Про це вона заявила на конференції Оборонного агентства ЄС 30 листопада.
Вона наголосила, що Україна має бути інтегрована до оборонних програм ЄС. За словами фон дер Ляєн, це допоможе Києву у боротьбі проти російського вторгнення.
«Наша стратегія може бути завершена лише в тому випадку, якщо вона враховуватиме потреби України та її промисловий потенціал», – сказала вона.
Як перші кроки до реалізації цієї ідеї президентка Єврокомісії назвала залучення України до проведення консультацій щодо розвитку оборонної галузі.
Читайте також: В уряді Угорщини заявили, що не погодяться на початок переговорів про членство України в ЄС
Це має призвести до інтеграції України до деяких із європейських оборонних програм «за згодою Європарламенту та Ради Європи і там, де це необхідно».
На нараді міністрів оборони країн ЄС у серпні Толедо було оголошено про створення 20-мільярдного фонду військової допомоги Україні. Києву щороку з 2024 по 2027 роки виділятимуться 5 мільярдів євро на програми озброєння та навчання. Про це тоді оголосив верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето
Російські обстріли: на Херсонщині за добу троє загиблих, на Харківщині – поранений
Троє цивільних загинули внаслідок російської агресії на Херсонщині протягом доби 30 листопада, повідомив голова області Олександр Прокудін вранці 1 грудня.
За його даними, російські війська загалом за добу обстріляли область 91 раз, в тому числі з мінометів, артилерії, «Градів», танків, авіації та БПЛА, з них – сім Shahed.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; територію заводів та підприємств у Херсоні; будинок культури у Херсонському районі. Через російську агресію три людини загинули, ще вісім – дістали поранення», – заявив Прокудін.
Читайте також: Вночі сили ППО збили 18 дронів-камікадзе та ракету Х-59 – командування
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив, що протягом доби російських обстрілів зазнали щонайменше 16 населених пунктів Богодухівського, Харківського, Чугуївського та Куп'янського районів.
«Внаслідок мінометного обстрілу села Липці Харківського району, пошкоджено приватне домоволодіння. Постраждав цивільний чоловік 52 років. Отримав допомогу на місці, госпіталізації не потребував», – заявив Синєгубов.
Крім того, вранці в п’ятницю російський обстріл пошкодив житлові будинки та об’єкти інфраструктури. За даними обласної влади, ніхто не постраждав.
Місцеві органи влади також повідомляють про обстріли Нікопольського району та Кривого Рогу на Дніпропетровщині, Запорізької та Миколаївської областей. Даних про постраждалих цивільних немає. За даними голови Миколаївщини Віталія Кіма, на території його регіону сили ППО збили вісім дронів Shahed.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Вночі сили ППО збили 18 дронів-камікадзе та ракету Х-59 – командування
Російські війська атакували Україну дронами типу Shahed та ракетами Х-59 вночі 1 грудня, заявляє командування Повітряних сил вранці в п’ятницю.
За даними командування, атака дронів здійснювалася з мису Чауда в окупованому Криму та російського Приморсько-Ахтарська. Ракети запускали з повітряного простору окупованої Херсонщини.
«Усього ворог застосував дві КАР Х-59 та 25 ударних БпЛА «Shahed-136/131». Основний напрямок удару – південь та схід країни. До відбиття повітряного нападу залучено зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Сил оборони України», – заявляють Повітряні сили.
Читайте також: Нічна атака РФ: Повітряні сили повідомили про збиття 14 дронів-камікадзе
Військові повідомляють про збиття 18 ударних безпілотників та однієї керованої авіаційної ракети Х-59. Сили протиповітряної оборони працювали в Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Також вранці 1 грудня повітряна тривога через загрозу ударних дронів була оголошена на півночі України, зокрема, в Києві. Про наслідки цієї атаки наразі не повідомлялося.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Понад 1 200 військових: українське командування повідомило про втрати Росії за добу
Російська армія втратила близько 1 280 людей особового складу за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 грудня.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії в 330 040 військових.
Крім того, за даними штабу, російські війська втратили:
- 5 564 танки (+13)
- 10 372 бойові броньовані машини (+32)
- 7 931 артилерійську систему (+22)
- 912 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 602 засоби протиповітряної оборони (+2)
- 323 літаки
- 324 гелікоптери
- 5 976 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+22)
- 1 567 крилатих ракет
- 22 кораблі і катери
- 1 підводний човен
- 10 399 автомобілів і автоцистерн (+38)
- 1 137 одиниць спеціальної техніки (+13)
Україна і Росія майже не дають офіційної інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомило, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку.
Читайте також: Генштаб: Сили оборони відбили 24 атаки Росії на Бахмутському напрямку
Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Генштаб: Сили оборони відбили 24 атаки Росії на Бахмутському напрямку
За попередню добу на лінії фронту відбулося 28 бойових зіткнень, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 грудня.
За зведенням, Сили оборони відбили сім атак російської армії на Куп’янському напрямку, де загарбники вели штурмові дії біля Синьківки, північно-східніше Петропавлівки та Стельмахівки.
На Лиманському напрямку ЗСУ відбили шість атак в районах Серебрянського лісництва на Луганщині і ще шість – поблизу Торського на Донеччині.
«На Бахмутському напрямку противник вів штурмові дії поблизу Богданівки, Андріївки та Кліщіївки Донецької області, де українські воїни відбили 24 атаки. Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах», – повідомляє штаб.
Читайте також: ISW: «воєнкори» в РФ скаржаться на бюрократію, що заважає використанню дронів на Херсонщині
Крім того, російські війська продовжують спроби оточити Авдіївку: біля неї, а також Степового, Новокалинового, Тоненького, Сєверного та Первомайського Донецької області українські сили відбили 20 атак. Ще 10 штурмових дій ЗСУ відбили в районах Мар’їнки та Новомихайлівки.
«На Шахтарському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів. На Запорізькому напрямку противник 11 разів безуспішно намагався відновити втраченого положення біля Роботиного Запорізької області. Також наші воїни відбили 4 атаки окупантів західніше Вербового Запорізької області», – додає штаб.
За повідомленням, Сили оборони продовжують наступальну операцію на Мелітопольському напрямку, а також утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра на Херсонщині.
Читайте також: Росія під Бахмутом повернулась до тактики «ПВК Вагнер» – офіцер 5-ї ОШБр
Штаб звітує про загалом 11 ударів української авіації по місцях зосередження російських військ і техніки, а також 17 ударів ракетних військ по російських військових цілях.
Ситуація на Бахмутському напрямку останніми днями ускладнилася, свідчать зведення Генштабу ЗСУ, аналітики та військові з цієї ділянки фронту. Напередодні проєкт DeepState повідомив, що російські сили взяли під контроль частину Хромового – селища впритул до Бахмуту з заходу.
За даними заступника командира 2-го штурмового батальйону 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, який працює на південь від Бахмута, Олексія Тарасенка, російські війська підтягнули туди свіжі резерви із добре навченим особовим складом. Внаслідок цього в них з’явилася можливість сконцентрувати «суттєві зусилля, сконцентрувати велику кількість боєприпасів для крупнокаліберної артилерії і FPV-дронів».
ISW: «воєнкори» в РФ скаржаться на бюрократію, що заважає використанню дронів на Херсонщині
Російські військові блогери стверджують, що військова бюрократія Росії перешкоджає використанню та придбанню безпілотників російськими військами, які діють на лівому березі Дніпра в Херсонської області – про це йдеться в звіті американського Інституту дослідження війни від 30 листопада.
Аналітики посилаються на заяви російського «військового блогера», який стверджує, що склади Міністерства оборони Росії для безпілотників різних типів та засобів радіоелектронної боротьби нібито заповнені, попри брак дронів у російських військах, які діють на лівому березі Херсонської області. За його твердженням, російські посадовці не зацікавлені в ознайомленні з заявками та оформленні документів для відправки нових безпілотників на передову.
«Інший відомий воєнкор окреслив сім відповідей, які російські підрозділи повинні надати командуванню, щоб зафіксувати знищення безпілотника та вимагати заміни, в тому числі підтвердження того, що безпілотник був знищений за нормальних погодних умов і що російські сили не використовували системи радіоелектронної боротьби під час знищення безпілотника», – йдеться в звіті.
Читайте також: Вбивця дронів: чому Залужний заговорив про РЕБ – та чим загрожує ЗСУ перевага Росії
ISW нагадує, що раніше повідомляв про скарги російських «воєнкорів» на різні проблеми серед підрозділів РФ, які діють на східному березі Херсонської області, але, за його спостереженнями, ці ймовірні проблеми не конче призводять до значних наслідків на полі бою.
Автори звіту також наводять слова засновника української компанії з виробництва дронів DroneSpace Максима Шеремета у матеріалі Forbes Україна від 29 листопада. Він оцінив виробництво FPV-дронів у Росії в близько 300 тисяч дронів на місяць – ушестеро більше, ніж показник приватних компаній в Україні.
Наразі в Україні існує близько 200 виробників робототехнічного обладнання. Більше 40 з них мають прямі контракти з Міністерством оборони (це цифра прем’єр-міністра Дениса Шмигаля).
У 2023 році держава витратила на них 40 мільярдів гривень. Також після численних звернень волонтерів уряд звільнив від ввізного мита запчастини і комплектуючі для БПЛА.
США співпрацюють з Україною, щоб підготуватися до очікуваних атак Росії взимку – Кірбі
США співпрацюють з Україною, щоб підготуватися до очікуваних атак Росії взимку, включаючи допомогу в наданні обладнання та матеріалів, повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
«Минулої зими Росія почала руйнувати критично важливу та інфраструктуру України, енергетичну інфраструктуру та позбавляти український народ доступу до тепла та електроенергії в найхолоднішу пору року Росія намагалася зламати волю українського народу, але, звичайно, це не вдалося. Наближаючись до чергової зими, ми очікуємо, що Росія повернеться до цієї жорстокої тактики і знову спробує продовжити кампанію зі знищення критично важливої енергетичної інфраструктури України. Протягом багатьох місяців ми активно працювали з нашими українськими партнерами, щоб підготуватися до цієї непередбаченої ситуації», – сказав він під час брифінгу.
Кірбі нагадав, що підготовка до ймовірних атак РФ на енергетичну інфраструктуру було основною темою переговорів президента США Джо Байдена та його українського колеги Володимира Зеленського, який перебував з візитом у Вашингтоні у вересні.
За його словами, США працюють щодо допомоги у протидії атакам РФ у трьох напрямках. Зокрема йдеться про зміцнення можливостей протиповітряної оборони України, зміцнення енергетичної інфраструктури, а також надання резервного обладнання та запасів.
Читайте також: Захід «занадто обережний щодо надання Україні зброї, якою можна вдарити по Росії» – генерал у відставці Джонс
«У нас багато роботи для підтримки України, і нам потрібно, щоб Конгрес вжив заходів щодо додаткового фінансування, щоб ми могли продовжувати забезпечувати Україну засобами протиповітряної оборони, засобами захисту, резервними поставками, які їм потрібні. Президент Путін, безумовно, має намір продовжувати цей конфлікт. Ми можемо і повинні зробити більше, щоб Україна була в найкращому становищі для захисту себе та своєї критично важливої енергетичної інфраструктури протягом зими», – додав представник Білого дому.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит адміністрації Байдена.
Видання Politico напередодні повідомило, що лідер більшості в Сенаті Чак Шумер планує провести голосування щодо прохання президента Джо Байдена щодо мільярдної допомоги Україні й Ізраїлю вже 4 грудня.
Reuters: США перенесли на наступний рік поставку Україні ракет великої дальності
Україна отримає свою першу велику партію ракетних бомб, адаптованих США для завдання ударів на відстань майже 160 км, у наступному році, пише агенція Reuters із посиланням дані Пентагону та джерела.
За даними джерела, поставка GLSDB компанією Boeing відбудеться наприкінці грудня, після чого ще буде кілька місяців випробувань перед подальшою відправкою в Україну.
Представник Пентагону сказав, що «ми очікуємо надання цієї ключової можливості на початку 2024 року після успішної перевірки».
Оскільки контракт на початок виробництва GLSDB був підписаний у березні, згідно із заявою Пентагону для Reuters, постачання було перенесено на кінець року. Виробництво вимагало матеріалів, наданих урядом, тому підписання контракту обмежило його початок, пише агентство.
Незважаючи на те, що в березні Росія заявила, що збила GLSDB, США не постачали Україні жодної «розумної бомби», сказав американський чиновник, і особа, знайома з цим питанням. Reuters не зміг визначити, чи постачала Києву це озброєння інша країна.
ЗМІ: підрив залізниці в глибині російського Сибіру є спецоперацією СБУ
Підрив вибухівки на залізничній колії в Сибіру, яку Росія використовує для військових поставок, є операцією Служби безпеки України, повідомляють агенції Reuters і Bloomberg з посиланням на українські джерела.
За даними джерела, чотири вибухові пристрої спрацювали вночі, коли вантажний потяг рухався через Північномуйський тунель у Бурятії.
Reuters не зміг незалежно перевірити, чи використовується залізничний маршрут для військових поставок.
СБУ вважає, що цей канал використовувався для переправлення військових вантажів, сказав анонімно Bloomberg український чиновник.
Раніше російські медіа повідомили, що на Байкало-Амурській залізничній магістралі (БАМ)у ніч проти 30 листопада сталася пожежа у Північномуйському тунелі на території Бурятії. Зазначалося, що під час руху сталося загоряння вагона у складі вантажного поїзда. Про причини займання не повідомлялося.
Як стверджує телеграм-канал «База», всього у складі поїзда була 41 цистерна з паливом, зокрема, 3 цистерни з авіаційним паливом. Що стало причиною займання, поки що невідомо. «База» пише, що одна з версій – займання кабельної мережі, після чого вогонь перекинувся на цистерну.
Північномуйський тунель має протяжність близько 15 кілометрів, він найдовший на БАМі. Існує альтернативна залізнична колія, так званий Північномуйський обхід, проте її пропускна спроможність менша.
У Міноборони заявили про намір збільшити у кілька разів виробництво ракет і боєприпасів у 2024 році
У Міністерстві оборони України заявляють про намір наступного року збільшити у кілька разів виробництво ракет, боєприпасів, озброєння та військової техніки.
Як заявив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк, найбільше уваги приділятиметься виробництву засобів протиповітряної оборони – від звичайних переносних зенітно-ракетних комплексів до систем ППО з дальністю понад 100 кілометрів (на кшталт ЗРК «Корал»).
«У затвердженому бюджеті на 2024 рік передбачено, що близько 175 мільярдів гривень виділяється на закупівлю ракет і боєприпасів, щоб наші Сили оборони могли гідно протистояти російській агресії», – сказав в ефірі телемарафону Гаврилюк, якого цитує пресслужба Міноборони.
Раніше інший заступник міністра Юрій Джигир заявив, що закупівля ракетного озброєння та боєприпасів стане одним із пріоритетів оборонного бюджету у 2024 року.
Міністерство оборони 23 листопада заявило про прискорення поставок нових зразків зброї в армію завдяки внесеним днями змінам до постанови Кабміну від 2015 року № 345.
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив про телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Чарльзом Брауном, під час якої, за його словами, йшлося про ситуацію на фронті.
Як заявив головнокомандувач, вони з генералом Брауном «домовилися продовжувати спільну роботу над пошуком технологічних рішень для здобуття переваги над противником у повітрі, вогневому ураженні та розмінуванні».
«Розповів про ведення противником локальних наступальних дій на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках. Водночас Сили безпеки й оборони завдають ворогу суттєвих втрат у живій силі та техніці, а також виснажують його вздовж усієї лінії фронту», – написав Залужний у фейсбуці.
На початку листопада в статті в журналі The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що війна зараз переходить на новий етап – «позиційної війни», а це може піти на користь Росії. За його словами, без посилення технологічної переваги, «швидше за все, не буде глибокого і красивого прориву» проти сил РФ.
28 листопада міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що в НАТО є озброєння, яке могло б забезпечити Україні «технологічний прорив у війні проти РФ».
У Міноборони заявили про намір збільшити у кілька разів виробництво ракет і боєприпасів у 2024 році
У Міністерстві оборони України заявляють про намір наступного року збільшити у кілька разів виробництво ракет, боєприпасів, озброєння та військової техніки.
Як заявив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк, найбільше уваги приділятиметься виробництву засобів протиповітряної оборони – від звичайних переносних зенітно-ракетних комплексів до систем ППО з дальністю понад 100 кілометрів (на кшталт ЗРК «Корал»).
«У затвердженому бюджеті на 2024 рік передбачено, що близько 175 мільярдів гривень виділяється на закупівлю ракет і боєприпасів, щоб наші Сили оборони могли гідно протистояти російській агресії», – сказав в ефірі телемарафону Гаврилюк, якого цитує пресслужба Міноборони.
Раніше інший заступник міністра Юрій Джигир заявив, що закупівля ракетного озброєння та боєприпасів стане одним із пріоритетів оборонного бюджету у 2024 року.
Міністерство оборони 23 листопада заявило про прискорення поставок нових зразків зброї в армію завдяки внесеним днями змінам до постанови Кабміну від 2015 року № 345.