ISW проаналізував заяви Шойгу про «розширення бойової чисельності» РФ
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму новому звіті торкнувся заяв міністра оборони Росії Сергія Шойгу, який під час колегії Міноборони РФ 19 грудня заявив, що пріоритетом його відомства є продовження війни проти України і підготовка новосформованих частин і з’єднань у 2024 році, а також він повторив погрози на адресу Фінляндії і ширше – НАТО.
«Шойгу заявив, що російські війська ведуть роботу з розширення бойової чисельності до 1,32 мільйона осіб з 1,15 мільйона, згідно з указом президента РФ Володимира Путіна від 1 грудня. Раніше ISW заявляв, що цей указ, ймовірно, був формальним визнанням поточної чисельності російських військових, а не наказом про негайне збільшення чисельності російського військового персоналу, і Шойгу, як видається, просто повторює заяву Путіна, а не окреслює основні зміни в російських силах», – йдеться в повідомленні.
В ISW також звернули увагу на заяву Шойгу про те, що російські військові сформували дві повністю оснащені армії (ймовірно, це стосується новостворених 18-ої і 25-ої загальновійськових армій), змішаний авіаційний корпус, чотири дивізії, включаючи 50 інших частин і з’єднань нижчого рівня, 18 бригад і 28 полків у 2023 році.
«Вперше Шойгу окреслив створення цих нових формувань на колегії Міноборони в грудні 2022 року, створення кількох із них ISW підтвердив незалежно. Проте дуже малоймовірно, що будь-яке з цих нових утворень «повністю оснащене» або працює в межах своїх доктринальних кінцевих можливостей на даний момент», – заявили аналітики.
Шойгу також нагадав, що російські військові формують Ленінградський військовий округ (ЛВО) і Московський військовий округ (МВО), пов’язуючи це зі вступом Фінляндії до НАТО і майбутнім приєднанням Швеції. Він також оголосив, що у 2024 році Росія надасть пріоритет реалізації заходів оперативної і бойової підготовки для боротьби із «загрозами подальшого розширення НАТО на схід.
«Спроба Шойгу представити створення ЛВО і МВО як відповідь на нібито «розширення НАТО» перегукується з поточною російською інформаційною операцією, спрямованою на перекладання відповідальності за війну в Україні з Росії на Захід, представивши дії Росії як реактивні. Фінляндія і Швеція подали заявку на вступ до НАТО невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ймовірно, побоюючись подальшої російської агресії на своїх кордонах», – заявили в ISW.
Аналітики наголосили, що рішення Росії реформувати Західний військовий округ у ЛВО і МВО є частиною тривалого плану, «спрямованого на те, щоб підготувати Росію до потенційної майбутньої широкомасштабної війни проти НАТО, одночасно збалансовуючи російські оперативні вимоги в Україні».
Напередодні президент РФ Володимир Путін на розширеному засіданні колегії Міноборони РФ з участю очільника відомства Сергія Шойгу заявив, що російська оборонна промисловість відреагувала на війну в Україні швидше, ніж Захід.
Він також сказав, що Росія не збирається відмовлятися від цілей так званої «спеціальної військової операції» (так в РФ офіційно називають війну проти України).
«Захід від своєї стратегії стримування Росії і від своїх агресивних цілей в Україні не відмовляється. Але й ми від своїх цілей спеціальної військової операції відмовлятися не збираємося», – сказав Путін.
У свою чергу, Сергій Шойгу заявив, що попри санкції, РФ виробляє високотехнологічного озброєння більше, ніж країни НАТО.
«Пріоритетні завдання на наступний рік – продовжити спеціальну військову операцію до повного виконання завдань, поставлених верховним головнокомандувачем», – сказав Шойгу.
Днями Путін на великій підсумковій пресконференції, відповідаючи на запитання, коли буде мир, заявив, що «тоді, коли ми досягнемо своїх цілей». Він повторив мантру про «демілітаризацію і денацифікацію України і її нейтральний статус».
Ташева: в Росії 191 особа з Криму позбавлена волі з політичних мотивів, 123 з них – кримські татари
Постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявила, що станом на грудень 2023 року зафіксовано 191 випадок позбавлення волі з політичних мотивів щодо жителів окупованого Криму, 123 з них – кримські татари. Про це вона розповіла у Києві 19 грудня під час брифінгу, присвяченого підсумкам роботи відомства у 2023 році, відповідаючи на запитання проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Усі справи ведуть відповідні органи Російської Федерації, звинувачуючи кримчан у «тероризмі» й «диверсіях». За словами Ташевої, всі списки політв’язнів передають міжнародним партнерам, до Офісу президента України і на обмін, але найближчим часом не очікується звільнення когось із політичних ув’язнених.
Водночас заступниця представника Марія Томак додала, що Представництво з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну зіткнулося з таким явищем, як цивільні заручники, їх, за попередніми даними, налічується близько 140 осіб.
Це, як правило, жителі частин окупованих Росією Херсонської і Запорізької областей, яких насильно вивезли до Криму, утримують окремо, до них також застосовуються методи насильства. Серед них – 75-річний громадянин Іспанії. Спільно з іншими органами влади, Представництво веде відповідну роботу в цьому напрямку, сказала Томак.
19 грудня президент України Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції заявив, що ситуація зі звільненням кримських в’язнів Кремля, зокрема позаштатного журналіста Крим.Реалії Владислава Єсипенка, залишається «складною».
Раніше правозахисники Центру прав людини ZMINA і Кримської правозахисної групи, які брали участь у саміті «Кримська платформа», зазначали, що цивільні особи, зокрема політв’язні в окупованому Криму, набагато рідше потрапляють на обмін, ніж військовополонені.
У Держдепі відреагували на слова Зеленського про підтримку США
Виконавча влада США абсолютно підтримує додаткову допомогу для України, але має діяти Конгрес США, заявив речник Державного департаменту США Метью Міллер.
«Ми (виконавча влада) абсолютно підтримуємо Україну. Ми абсолютно готові підтримати додаткове фінансування для України. У нас залишився один пакет, який ми можемо надати Україні цього року, і після цього ми вичерпаємо наші можливості щодо надання додаткової допомоги у сфері безпеки, тому я думаю, що це питання до Конгресу США», – сказав він, відповідаючи на запитання щодо заяви президента України Володимира Зеленського, який висловив впевненість, що США не підведуть Україну в контексті підтримки.
Міллер зауважив, що виконавча влада США «чітко дала зрозуміти», що прагне ухвалення додаткової допомоги України.
«Ми хочемо, щоб він (запит президента США – ред.) був ухвалений до кінця цього року. Це залишається нашою метою і нашим пріоритетом. Конгресу доведеться вирішити, чи збираються вони підтримувати Україну та надавати фінансування, необхідне для протистояння російському вторгненню, оскільки ми вступаємо в зиму, яка, як ми очікуємо, буде дуже важкою, або ж вони не планують це робити», – зазначив він.
Представник Держдепу зауважив, що адміністрація Байдена не має якогось «нестандартного рішення» у разі вичерпання допомоги для України.
«У нас немає магічного горщика з фінансуванням, яким ми могли б скористатися, якщо Конгрес не ухвалить цей законопроект. Існують потоки фінансування, якими ми можемо користуватися. Ми використали ці джерела фінансування. Ми майже вичерпали їх, і протягом наступних кількох тижнів ми їх повністю вичерпаємо, і саме тому нам потрібно, щоб Конгрес діяв», – додав Міллер.
Число постраждалих через обстріл Херсона зросло, госпіталізували матір з трьома дітьми – влада
Кількість постраждалих через російську атаку Херсона зросла до 9 людей, серед них – четверо дітей, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Під час вечірнього обстрілу Херсона російськими окупантами постраждали 9 людей, з них 4 – діти (13, 4, 2 і 10 років). Чотирьох травмованих – матір з трьома дітьми госпіталізовано. Стан середній. У них контузія і вибухова травма», – написав він у телеграмі.
За його даними, ще п’ятьом пораненим – дитині та чотирьом дорослим – надали медичну допомогу на місці.
Пізно ввечері 19 грудня місцева влада інформувала, що внаслідок російської атаки дронами у Херсоні постраждали дві людини, серед них – дитина. Також повідомлялось про російський масований обстріл Херсона з тимчасово окупованого лівобережжя.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Сили ППО збили усі «шахеди» на підльоті до Києва – КМВА
Сили протиповітряної оборони збили усі безпілотники Shahed, якими війська РФ атакували Київ, на підльоті до міста, повідомив керівник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
«Силами і засобами ППО усі ворожі дрони були уражені ще на підльоті до Києва. За попередніми даними оперативного зведення, у столиці без жертв та руйнувань», – написав він у телеграмі.
За попередньою інформацією, безпілотники прямували до Києва з південного напрямку – з акваторії Чорного моря, пролетівши Одеську, Кіровоградську та Черкаську області.
У КМВА уточнюють, що це вже пʼята повітряна атака на Київ у грудні, друга поспіль – дронами.
У Києві о 22:57 оголосили повітряну тривогу. До цього у Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій та Київській областях оголосили про загрозу застосування ударних БПЛА. Станом на 00:40 у більшості областей вже оголосили відбій.
У Сенаті США кажуть, що угода щодо допомоги Україні та кордону малоймовірна до січня – ЗМІ
Високопоставлені представники демократів і республіканців у Сенаті США заявили, що угода про надання додаткової допомоги Україні та посилення безпеки кордонів США навряд чи буде укладена до того, як законодавці підуть додому на канікули.
За їхніми словами, будь-яка можлива двопартійна угода, ймовірно, не буде досягнута до січня.
«Я сподіваюся, що вони підготують текст, сядуть і, закачавши рукава, закінчать роботу, як тільки ми повернемося в січні», – сказав сенатор-демократ Дік Дурбін, якого цитує Reuters.
Республіканець Джон Тьюн також заявив, що до цього часу угода не буде досягнута.
«Демократи вичерпали час, що ухвалення суттєвої угоди про безпеку кордонів до Різдва неможливо», – сказав він, виступаючи в Сенаті.
Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер також сказав, що учасникам переговорів потрібно більше часу.
Читайте також: Ризик поразки України у відсічі агресії Росії і кордон США з Мексикою: як це пов'язано
Прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло в Конгресі, де республіканці кажуть, що це має бути поєднано з посиленням міграційного контролю на кордоні США та Мексики. Фінансування Ізраїлю, іншого елементу пакету, є менш суперечливим.
Reuters зауважує, що імміграція є однією з найбільш розбіжних проблем у американській політиці, а двопартійні спроби реформ неодноразово зазнавали невдачі протягом останніх 20 років.
«Я не можу сказати, наскільки це складне питання. Це найскладніша сфера американського законодавства», – сказала сенаторка Кірстен Сінема, незалежна учасниця переговорів.
Контрольована республіканцями Палата представників вже покинула місто, і неясно, чи повернеться вона, якщо контрольований демократами Сенат ухвалить пакет фінансування.
Законодавцям може бути складніше досягти угоди в січні, коли розпочнеться конкурс з висунення кандидатів у президенти США від Республіканської партії на виборах 2024 року, і вони також стикнуться з крайнім терміном для уникнення часткового закриття уряду.
Агенція Bloomberg повідомила, що днями Пентагон надіслав листа Конгресу, де вказує, що до 30 грудня у відомства вичерпаються кошти на військову допомогу Україні, якщо не буде затверджене нове фінансування. Повідомляється, що Міністерство оборони США зараз витрачає свої останні 1,07 мільярда доларів на купівлю нової зброї та обладнання, які замінять ті, що були вилучені зі запасів і відправлені в Україну.
У Києві та низці областей оголошена повітряна тривога
У Києві та низці областей оголошена повітряна тривога.
У столиці України о 22:57 оголосили про небезпеку, раніше у Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій та Київській областях оголосили про загрозу застосування ударних БПЛА.
У КМВА повідомили, що у передмісті столиці працює ППО.
Через атаку дронами у Херсоні постраждали жінка і дитина – влада
Внаслідок російської атаки дронами у Херсоні постраждали дві людини, серед них є дитина,повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Ворог атакував Херсон дронами! У місті чути роботу мобільних бригад. Іде збиття. Є, на жаль, прильоти. Двоє постраждалих, з них одна дитина», – написав він у телеграмі.
У Херсонській ОВА уточнили, що внаслідок атаки поранена дитина та жінка, їм надають допомогу медики. Є пошкодження закладу освіти, осель та та гаражів.
Близько 22:30 місцева влада повідомила про російський масований обстріл Херсона з тимчасово окупованого лівобережжя.
Читайте також: «Відчуватиметься впродовж багатьох поколінь» – ООН про довгострокові наслідки війни
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
На Сумщині через російські обстріли поранені дві людини – ОВА
Через російські обстріли на Сумщині поранені дві людини, повідомила у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Есманська громада: здійснено артобстріл (26 вибухів) та обстріл з РСЗВ (15 вибухів). Внаслідок обстрілу цивільний житель села Есмань отримав поранення. Госпіталізований до медичного закладу. Також росіяни били з мінометів (4 вибухи)», – йдеться у повідомленні.
За даними ОВА, внаслідок артобстрілу селища Краснопілля поранена людина – її доставили в медичний заклад.
Протягом дня російських обстрілів зазнали Краснопільська, Білопільська, Новослобідська, Есманська, Середино-Будська громади Сумщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, в тому числі прикордонні з РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Днями у Держприкордонслужбі повідомили, що останнім часом Росія «найбільш активно» використовує своїх диверсантів на Сумщині.
Євросоюз готовий до завершення наприкінці 2024 року дії контракту на транзит російського природного газу через Україну заявила 19 грудня єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон – після засідання Європейської енергетичної ради в Брюсселі.
«Зі свого боку я поінформувала міністрів, що готова ознайомити їх із альтернативними маршрутами постачання на той момент, коли закінчиться термін дії угоди про транзит російського газу з Україною. Це станеться рівно через рік», – наголосила вона.
Наприкінці березня 2023 року Європейська енергетична рада визначила позицію членів ЄС щодо майбутнього ринку природного газу та водню. Йшлося про набір із двох пропозицій щодо встановлення загальних правил для внутрішнього ринку відновлюваного та природного газу та водню. Метою закону було визначити, як газовий сектор перейде на відновлювані гази з низьким вмістом вуглецю, такі як біометан і водень.
Чинна угода між НАК «Нафтогаз України» та російським монополістом «Газпромом» передбачає транзит 40 мільярдів кубометрів газу у 2021–2024 роках. Про намір далі продовжувати цю угоду сторони не повідомляли.
Головне з пресконференції Зеленського: про завершення війни, мобілізацію, Залужного, дрони і НАТО
Президент України Володимир Зеленський понад дві години відповідав у прямому ефірі на запитання журналістів із українських і закордонних засобів масової інформації.
Зеленського запитували:
- про прогнози щодо тривалості війни,
- про мобілізацію,
- про виробництво дронів і озброєння;
- про поступовий вступ до НАТО (спочатку неокуповані території);
- про особисті стосунки із головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним,
- про перевірки приватного бізнесу,
- про умови для повернення біженців і підтримку внутрішньо переміщених осіб,
- про ефективність його команди і корупцію;
- про кроки із залучення підтримки для України від США, ЄС, країн Європи і світу у відсічі російської агресії.
Радіо Свобода запитало президента України про звільнення військовополонених і цивільних заручників. Подаємо головні тези із відповідей Володимира Зеленського.
Зеленський анонсував виробництво мільйона БПЛА в Україні в 2024 році і заявив про проблеми логістики
Президент України Володимир Зеленський анонсував, що Україна виробить мільйон безпілотних літальних апаратів 2024 року.
«Щодо виробництва – мільйон дронів наступного року ми виробимо. Мільйон ми зробимо. Ми зробимо все, щоб так воно й було. Я знаю, що так воно й буде», – сказав він на пресконференції.
Зеленський нагадав про засідання Ставки Верховного головнокомандувача, на якому було «гучно» через постачання безпілотників. За його словами, в Україні має бути «інфраструктура щодо управління дронами найліпша, не радянська, а проста, щоб використовувати дуже швидко».
«У мене була зараз Ставка, одне з ключових питань було виробництво дронів і постачання. Дуже не подобається, коли логістично в нас залишаються, скажімо, бюрократичні, радянські процеси. Коли 26 тисяч дронів лежали на одному складі й не доїхали до фронту. Так, було дуже гучно на Ставці, але не може бути таких пауз, таких проблем», – розповів він.
«А потім у мене запитують: «Що в мене особистого?» (ймовірно, про стосунки з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним – ред.). Нічого немає особистого. Я просто в шоці, як може не доїхати те, що вироблено нами. Але це ми поборемо: логістику. Будуть отримувати наші воїни в бригади вітчизняні дрони», – додав президент.
Читайте також: Що насправді відбувається з дронами на фронті – детальний розбір
Зеленський також висловив впевненість, що виробництво артилерії буде збільшуватися.
«155-й калібр, системи, на жаль, з пострілами поки що дуже складно, дуже дефіцитний продукт», – зазначив він.
На початку грудня міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін повідомив про домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво в Україні боєприпасів калібру 155 мм.
Найближчим часом наш трек відкриється – Зеленський про звільнення військовополонених
Президент Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції заявив, що наразі ведеться робота щодо домовленостей про обмін військовополоненими. Про це він сказав відповідаючи, на запитання журналістки Радіо Свобода Роксолани Бичай.
Президент підтвердив, що обмінний процес ускладнений, але не уточнив причини ситуації, яка склалася:
«Не можу вам сказати, що ускладнило цей процес. Буде не дуже етично… Трек відкриється, зараз працюють над достатньо непоганою кількістю наших хлопців, щоб їх повернути», – сказав Зеленський.
Читайте також: «Моє серце в полоні»: родичі військовополонених вийшли на акцію у Запоріжжі
Він також зазначив, що з поверненням з полону дітей допомагає Катар. Окремо президент подякував адміністрації Палестини, владі Ізраїлю та Катару за допомогу з поверненням українців, які перебували у Секторі Гази.
«Що стосується кримчан – складна ситуація. Тут немає за що подякувати міжнародним організаціям. Вони нічого зробити не змогли. Я дуже багато працював над цим питанням з Ердоганом. Поки що результат шановний президент Ердоган не показав щодо всіх полонених, які були на території Криму», – зазначив Зеленський.
Генштаб: війська РФ 8 разів намагались штурмувати ЗСУ на лівобережжі Херсонщини – отримали відсіч
Російські війська намагаються вибити українські підрозділи з лівобережжя Херсонщини – противник протягом доби здійснив вісім спроб штурму, але отримавши відсіч, відступив, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Ворог не відмовився від наміру вибити наші підрозділи з лівобережжя Дніпра, здійснив 8 спроб штурмових дій, отримав гідну відсіч, із втратами відступив. Наші підрозділи стійко тримають оборону, надалі утримують зайняті позиції та завдають вогневого ураження противнику. Продовжують заходи із розширення плацдарму», – йдеться у повідомленні.
Загалом на фронті протягом доби відбулось 69 бойових зіткнень.
За даними штабу, українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Авдіївському. На цій ділянці фронту українські захисники відбили 22 атаки східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще сім атак в районах Первомайського та Невельського на Донеччині.
На Куп’янському напрямку ЗСУ відбили всі атаки в районі Синьківки Харківської області, де війська РФ за підтримки авіації безуспішно намагалися прорвати українську оборону, на Лиманському напрямку відбили чотири російські в районах Серебрянського лісництва Луганської області та східніше Тернів Донецької області, а на Бахмутському – 10 російських атак біля Богданівки, Кліщіївки та Андріївки Донецької області.
Читайте також: Росія тисне на Сході: на які міста націлився агресор?
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати противника в районах Красногорівки та Новомихайлівки Донецької області – тут було 11 атак, на Запорізькому напрямку відбили 9 атак загарбників західніше Новопокровки та Роботиного Запорізької області, де противник за підтримки авіації намагався витіснити українські підрозділи із займаних рубежів.
WSJ оприлюднює подробиці обміну Медведчука на «азовців»
Обмін проросійського політика Віктора Медведчука на українських військовополонених, серед яких були захисники «Азовсталі» в Маріуполі, відбувався 22 вересня 2022 року на злітно-посадковій смузі в аеропорту Анкари. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на турецьких та американських чиновників.
Газета називає обмін, який Москва та Київ, провели 22 вересня минулого року, складнішим з точки зору домовленостей, ніж російсько-американський обмін льотчика Костянтина Ярошенка на морського піхотинця Тревора Ріда.
За даними The Wall Street Journal, сторони не хотіли розпочинати переговори щодо обміну. Україна, як стверджується, говорила, що не довіряє російській стороні, і вимагала встановлення осіб військових, які перебувають у російському полоні. Обмін відбувся після того, як голова військової розвідки України Кирило Буданов піднявся на борт із українцями, зробив їхні фотографії та надіслав знімки до Києва.
The Wall Street Journal пише, що борт із 10 іноземцями – учасниками бойових дій на боці ЗСУ – супроводжував російський бізнесмен Роман Абрамович.
«Робочі в мене відносини з Залужним» – Зеленський про ймовірний конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заперечив існування конфлікту з головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним.
«Робочі в мене відносини з Залужним – він має відповідати за результат на полі бою як головнокомандувач, разом із Генштабом, є багато там питань… Це складне питання, наступ, – щось було, чогось не було, щось дійшло, чогось не вистачає, а може, і не буде його…» – так на пресконференції 19 грудня Зеленський відповів на запитання про Залужного та результати українського наступу влітку та восени 2023 року.
На уточнювальне запитання, чи не планує він звільняти Залужного, президент України відповів: «Планую працювати, чекаю рішення від них щодо мобілізації, чекаю від них рішень, щоб ми допомагали людям на фронті, чекаю дуже конкретних речей на полі бою – хочу бачити деталі».
«Якщо я позбавлюся своєї команди, ми станемо слабкіші» – Зеленський
Якщо Україна готова до зміни складу Верховної Ради, необхідно змінювати законодавство та проводити вибори – про це заявив президент Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції. Таким чином він відповів на запитання журналіста «Української правди» Михайла Ткача щодо того, чи він планує зміни в своїй команді, «щоб держава стала сильнішою».
«Якщо я позбудуся своєї команди, вона в мене невелика: п’ять-шість менеджерів – то ми станемо з вами слабкіші. Буде менше ППО, буде менше допомоги. При всій повазі, не можу дозволити цього собі», – сказав президент.
Він погодився, що народні депутати повинні «займатися своєю роботою, бути моральними авторитетами».
«США нас не зрадять» – президент України про допомогу Заходу
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 19 грудня висловив думку, що країни Заходу продовжать надавати допомогу Україні.
«Я впевнений, що США нас не зрадять, і що те, про що ми домовилися, США виконають повністю», – сказав Зеленський про виділення нового пакету допомоги від США, який кілька тижнів не може погодити Конгрес.
Президент України також висловив упевненість, що ЄС «найближчим часом» також виділить кошти Києву. На його думку, якщо не вдасться погодити передачу 50 мільярдів євро, знайдуться інші механізми допомоги.
Зеленський: Орбан «не міг сказати», чому Угорщина не підтримує членство України в ЄС
Президент України Володимир Зеленський «ніколи не говорив» із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном щодо ймовірного перемир’я чи переговорів із Росією – про це він заявив під час пресконференції 19 грудня, відповідаючи на питання журналістки американського мовника NPR.
«Я ніколи не говорив із Віктором Орбаном про припинення вогню чи про діалог з Путіним, ніколи. Можливо, він піднімав цю тему з його друзями чи лідерами в ЄС чи десь за кордоном, можливо, в Сполучених Штатах», – припустив він.
Читайте також: Подоляк каже, що Орбан не вплине на євроінтеграцію України, але «створить інфоприводи»
Зеленський визнав, що політика Будапешта щодо України «не дуже дружня», і він говорив про це з головою угорського уряду. Він додав, що, попри виклики, Україна та Угорщина лишаються сусідами:
«Два роки повномасштабної війни… не дали нам можливості відчути потужні дружні відносини проти російської агресії й окупації. Тим не менш, ми сусіди. Ми намагаємося знайти відповіді на певні питання, але для цього нам треба організувати зустріч».
Президент також згадав про розмову з Орбаном в Аргентині.
«Я сказав: Вікторе, дай мені причину, чому ви нас не підтримуєте в ЄС. Це було ще до прийняття рішення (щодо початку переговорів про членство – ред.). Він мені не міг сказати. І друге, я його спитав: а чому ми не можемо організувати офіційну зустріч між нами? Він також не зміг дати відповідь. Я думаю, що ми могли б дипломатичне рішення, і наші сторони будуть працювати над цим», – сказав Зеленський.
Читайте також: Макрон каже, що Орбана «можна переконати» підтримати фінансування України
Угорщина системно блокує у ЄС ухвалення будь-яких позитивних рішень щодо України. 11 грудня у Буенос-Айресі президент України Володимир Зеленський зумів переговорити з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, перетнувшись з ним у гостьовому ложе на інавгурації президента Аргентини. Володимир Зеленський назвав бесіду «максимально відвертою», проте конкретних деталей про предмет розмови ні українська, ні угорська сторона не повідомили.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
«Ні, я так не вважаю» – Зеленський про можливість програшу України у війні
Президент Володимир Зеленський категорично заперечив можливість поразки України у війні проти Росії. Про це він сказав на пресконференції 19 грудня, відповідаючи на запитання кореспондентки британської медіакомпанії Бі-Бі-Сі.
«Ризик, про який ви кажете, завжди є, ми всі живі люди… Треба жити в Україні і боротися, і вірити, дуже сильно вірити, вірити не словами, а наближенням результату, а це значить – своїми кроками щоденно, от що потрібно робити, щоб потім не було соромно», – сказав президент України.
Перед тим Володимир Зеленський наголошував, що на початку повномасштабного вторгнення Росії Україна була в набагато гіршому становищі, ніж зараз.