Байден запросив лідерів Конгресу до Білого дому, щоб обговорити допомогу Україні
Президент США Джо Байден запросив лідерів Конгресу до Білого дому 17 січня для переговорів щодо продовження допомоги Україні, повідомив Білий дім після того, як президент Володимир Зеленський закликав Захід бути єдиним у підтримці України.
Байден прийме лідерів Палати представників і Сенату, «щоб обговорити критичну важливість його додаткового запиту щодо національної безпеки», повідомила журналістам 16 січня речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
За її словами, Байден наголосить, «наскільки важливо рухатися далі» з цього питання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив минулого тижня, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
Зеленський виступив 16 січня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, окресливши потреби України в посиленні можливостей протиповітряної оборони під час переговорів із держсекретарем США Ентоні Блінкеном і радником із національної безпеки Джейком Салліваном.
«Ми повинні отримати перевагу в повітрі для України, – сказав Зеленський. – Так само, як ми отримали перевагу в Чорному морі, ми можемо це зробити. Це дозволить мати прогрес... Партнери знають, що потрібно і в якій кількості».
Пізно ввечері 16 січня Білий дім повідомив, що Байден розмовляв по телефону з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, і вони «скоординували постійну непохитну підтримку України з боку своїх країн на тлі агресивної війни Росії».
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні зросли майже до 373 тисяч осіб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 372 820 своїх військових, зокрема 730 – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу, наведені станом на ранок 17 січня.
Серед інших втрат Росії в Генштабі ЗСУ звернули увагу на такі:
- танки ‒ 6126 (13 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11372 (+14)
- артилерійські системи – 8811 (+10)
- РСЗВ – 964 (+3)
- засоби ППО ‒ 653
- літаки – 331
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6884 (+7)
- крилаті ракети ‒ 1817 (+1)
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 11755 (+24)
- спеціальна техніка ‒ 1367 (+2).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
14 людей перебувають у лікарні після вечірнього удару Росії по Харкову – влада
У Харкові після вечірнього ракетного удару в лікарнях перебувають 14 людей, загалом були поранені 17 цивільних, але трьом надали допомогу на місці, повідомила місцева влада.
«43-річна жінка – у вкрай важкому стані, вона отримала тяжке проникаюче поранення. Також у важкому стані 39-річна жінка. Інші – у середньому і легкому станах. Крім того рятувальники евакуювали 30 людей», – написав у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За словами мера Харкова Ігоря Терехова, внаслідок ракетного удару були пошкоджені близько 20 житлових будинків, 14 автівок розтрощено.
«На місці продовжують роботи усі відповідні служби. Усім, хто цього потребує, надається уся необхідна допомога», – додав Терехов.
За даними влади, 16 січня після 21:42 російські війська завдали двох ударів по Харкову ракетами С-300 з боку російського Бєлгорода.
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харків практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
ВМС: Росія тримає в Чорному морі носій ракет із 8 «Калібрами»
У Чорному морі станом на 08:00 17 січня чергують чотири російські кораблі, серед яких – один носій «Калібрів» із загальним залпом до восьми крилатих ракет, повідомили Військово-морські сили ЗСУ.
За повідомленням, в Азовському і Середземному морях перебуває по одному російському кораблю.
Вранці 15 січня повідомляли, що у Чорному морі чергують 10 російських кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр». Згодом РФ зменшила своє корабельне угруповання, і 16 січня ВМС України повідомляли про п’ять кораблів РФ.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Макрон анонсував візит до Києва й оголосив про поставку ракет і бомб Україні
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про плани поставити в Україну нову партію з близько 40 крилатих ракет великої дальності SCALP, а також «кілька сотень» бомб.
Макрон заявив журналістам на пресконференції 16 січня, що пріоритетом Європи має бути «не дати Росії перемогти».
«Дозволити Росії перемогти означало б визнати, що міжнародне право не поважається», – сказав він.
Президент Франції також повідомив, що здійснить візит до Києва в лютому. Під час цього візиту йтиметься про двосторонню угоду про гарантії безпеки між Києвом і Парижем, схожу на домовленість, узгоджену між Києвом і Лондоном.
У серпні 2023 року стало відомо, що Україні вже передали всі крилаті далекобійні ракети SCALP, які влада Франції обіцяла надати в рамках першої партії допомоги.
Зараз Україна використовує ракети великої дальності Storm Shadow, поставлені Великою Британією, а також французький аналог цієї зброї – SCALP.
Аналітики неодноразово заявляли, що Захід повинен продовжувати і посилювати військову підтримку України, щоб запобігти перемозі Росії у початій нею війні.
Генштаб повідомив про 98 бойових зіткнень на фронті і 19 збитих «Шахедів»
У ніч на 17 січня російські війська завдали чергового авіаційного удару по Україні, застосувавши 20 ударних безпілотників типу Shahed-136/131, з яких українські сили збили 19, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ уточнили, що війська РФ запустили «Шахеди» з району російського Приморсько-Ахтарська, а дві зенітні керовані ракети С-300 – з Бєлгородської області Росії в напрямку Харкова. Протиповітряна оборона працювала у межах Запорізької, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської, Кіровоградської областей, додали військові.
За даними Генштабу, на фронті відбулося 98 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав чотири ракетних і 29 авіаційних ударів, здійснив 49 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Наприкінці минулої доби російські окупанти завдали ракетних ударів по центральній частині міста Харків. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали лікарня, приватні й багатоквартирні житлові будинки, інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
Як повідомили у командуванні, протягом минулої доби українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках, найбільше на Авдіївському (35), Лиманському (28) і Мар’їнському (17).
«На Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують заходи із розширення плацдарму. Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Протягом минулої доби противник здійснив шість безуспішних штурмів позицій наших військ», – йдеться у зведенні.
Раніше влада Одещини повідомила, що російські війська у ніч на 17 січня атакували Одесу ударними дронами, троє людей поранені, є пошкодження цивільної житлової інфраструктури.
Путін створює інформаційні умови для майбутньої ескалації проти балтійських країн – ISW
Президент Росії Володимир Путін значно активізував давні зусилля Кремля зі створення інформаційних умов для майбутньої ескалації проти балтійських країн, ймовірно, як частину його ширшої спроби послабити НАТО, пише в своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«16 січня Путін заявив, що Латвія та інші країни Балтії «викидають [етнічних] росіян» зі своїх країн і що ця ситуація «безпосередньо впливає на безпеку [Росії]»… Путін тривалий час використовував широке визначення суверенітету Росії і применшував суверенітет колишніх радянських республік, і Росія тривалий час стверджувала, що має право захищати своїх «співвітчизників за кордоном», зокрема етнічних росіян і російськомовних за межами російських кордонів», – йдеться в повідомленні.
В ISW заявили, що наразі не бачать ознак того, що російський напад на країни Балтії є неминучим або ймовірним, але «Путін, можливо, створює інформаційні умови для майбутніх агресивних дій Росії за кордоном під приводом захисту своїх «співвітчизників».
Аналітики нагадали, що в середині грудня 2023 року Путін погрожував Фінляндії і «повторив заяви, які демонструють, що він продовжує вимагати змін в альянсі НАТО, які означали б його демонтаж».
«Раніше ISW вже заявляв, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не для того, щоб захистити Росію від загрози з боку НАТО, а для того, щоб послабити і остаточно знищити НАТО – ціль, яку він досі переслідує. Кремль і пов’язані з Кремлем суб’єкти нещодавно сприяли інформаційним операціям і застосовували тактику гібридної війни, спрямовану на дестабілізацію НАТО, і тепер, можливо, створюють інформаційні умови для можливих майбутніх агресивних дій Росії проти країн НАТО і їхніх сусідів», – йдеться у звіті.
Через зміни до імміграційного законодавства Латвії дозволи на проживання в країні для російських громадян стали недійсними у вересні 2023 року, і їм треба було пройти загальну процедуру для отримання статусу постійного жителя у Латвії, зокрема скласти іспит із латиської мови.
У грудні 2023 року Управління у справах громадянства й міграції Латвії заявило, що країна депортує близько 1200 громадян Росії, які не подали заяву на новий вид на проживання до встановленого терміну.
Днями прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
Чиновниця в інтерв’ю виданню The Times посилалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
«Це дуже залежить від того, як ми зможемо зберегти нашу єдність і нашу позицію щодо України. Тому що Росії потрібна пауза, і ця пауза – для того, щоб зібрати свої ресурси і сили. Слабкість провокує агресорів, тому слабкість провокує Росію», – каже вона.
Росія вночі атакувала Одесу дронами: троє людей поранені, 130 – евакуювали
Російські війська у ніч на 17 січня атакували Одесу ударними дронами, троє людей поранені, є пошкодження цивільної житлової інфраструктури, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, поранені 62-річний чоловік і жінки 1955 і 1995 років народження. В якому вони стані, Кіпер не уточнив, зауваживши, що медики надають необхідну допомогу.
Він також повідомив, що із пошкодженого будинку евакуювали 130 мешканців.
Сили оборони півдня України пізніше уточнили, що війська РФ атакували південні регіони ударними дронами типу Shahed-131/136.
«Протягом майже трьох годин працювали підрозділи протиповітряної оборони. По одному дрону знищено на Миколаївщині і Кіровоградщині. Основні зусилля ворог сконцентрував на ударах по Одесі. Дрони-камікадзе заходили на критично низькій висоті з акваторії Чорного моря», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, на Одещині 11 дронів збили на підльоті до узбережжя, переважна більшість впали в море. «Але уламками кількох збитих дронів і вибуховою хвилею пошкоджено багатоквартирні будинки, крамниці, приватні автівки містян у Приморському районі Одеси. У кількох локаціях сталися займання: горіли квартири і автівки мирних мешканців міста. Вогнеборці оперативно ліквідували пожежі», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Шольц: Німеччина надасть Україні військові товари на понад 7 мільярдів євро в 2024 році
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 16 січня провів телефонну розмову з президентом Сполучених Штатів Джо Байденом.
Пресслужба канцлера заявила, що розмова стосувалася підтримки України та ситуації на Близькому Сході.
Як заявив сам Шольц, обидва політики погодилися в тому, що хочуть продовжувати надавати Україні фінансову, гуманітарну та військову підтримку.
«Сьогодні я розмовляв з президентом США по телефону. У 2024 році Німеччина надасть (Україні – ред.) військові товари на суму понад сім мільярдів євро», – заявив він.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі під час брифінгу також підтвердив розмову:
«Президент розмовляв сьогодні з канцлером Шольцем у рамках нашої тісної координації, звичайно, з Німеччиною з низки важливих питань. І це, звісно, включає підтримку України та важливість цієї підтримки».
Кірбі додав, що радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван відвідує Давос, де триває саміт Всесвітнього економічного форуму, де зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 9 січня закликав членів Європейського союзу надати більше військової підтримки Україні цього року в її боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Зеленський обговорив із Дудою євроінтеграцію України та відносини з Польщею
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із польським колегою Анджеєм Дудою у Давосі – про це він повідомив у своїх соцмережах наприкінці доби 16 січня.
«Обговорили наші двосторонні відносини, зокрема взаємодію на треку європейської інтеграції України. Скоординували наші позиції напередодні Вашингтонського саміту НАТО», – заявив він.
Зеленський додав, що розмова також стосувалася ситуації на полі бою та подальшої оборонної підтримки України.
Канцелярія Дуди також повідомила про його зустріч із президентом України, зазначивши, що вони говорили про поточну ситуацію «на полі бою і в суспільстві».
«Я запевнив президента Зеленського, що наша політика щодо України буде стабільною і надалі залишатиметься політикою підтримки», – йдеться в коментарі президента Польщі.
Він додав, що Зеленський може «спокійно» почати переговори з головою польського уряду Дональдом Туском у Києві за кілька днів.
Туск анонсував свій візит до Києва минулого тижня. Він повідомляв, що вестиме переговори щодо подальшої підтримки України, проблеми польських перевізників.
Зеленський і Дуда провели телефонні переговори 9 січня. Серед іншого, вони обговорили питання «взаємодії в оборонній сфері з акцентом на ключових потребах Сил оборони України».
Обстріли Харкова: кількість постраждалих зросла до 17 – місцева влада
Внаслідок російського удару по Харкову зросла до 17 людей, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Кількість постраждалих внаслідок удару РФ збільшилася до 17 осіб. У важкому стані залишаються дві жінки», – написав він у своєму телеграмі.
Ще 12 людей госпіталізовані в середньому та легкому станах, додав голова області. Троє людей отримали медичну допомогу на місці та відмовилися від госпіталізації.
Мер обласного центру Ігор Терехов водночас повідомляє про одного постраждалого у важкому стані. Також постраждали щонайменше 10 житлових будинків.
«Зранку департамент ЖКГ продовжить обстеження периметру сьогоднішнього обстрілу і буде уточнена інформація», – додав він.
Місцева влада повідомила про російський обстріл середмістя Харкова увечері 16 січня.
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські війська обстріляли середмістя Харкова, ОВА повідомляє про 16 постраждалих
Російські війська завдали ударів по Харкову, повідомила місцева влада.
За попередніми даними, місто обстріляли ракетами С-300, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цю хвилину внаслідок ударів РФ по середмістю Харкова – 16 постраждалих. Дві жінки – у тяжкому стані», – заявив він.
Перед цим голова ОВА заявив про пошкодження цивільної житлової інфраструктури.
Мер міста Ігор Терехов заявив, що удари були спрямовані на центр міста:
«Саме туди, де немає жодної військової інфраструктури, і саме туди, де житлова забудова. ДСНС вже працюють на місцях прильотів. Є інформація щодо поранених».
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Кубраков розповів про виконання домовленостей із Польщею для розблокування кордонів
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков обговорив із польським колегою Даріушем Клімчаком умови припинення блокування кордону польськими перевізниками – про це він заявив увечері 16 січня.
За його словами, Україна підтверджує раніше взяті на себе зобов’язання для розблокування кордону, оскільки важливо зберегти та продовжити «транспортний безвіз».
«Ми переконані, що суттєвого впливу на ринок двосторонніх перевезень Угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС не здійснила, і у 2023 році співвідношення українських перевізників до польських склало 67% до 33%. До Угоди цей показник складав 60% до 40%», – порівняв міністр.
Він перерахував низку заходів, які країни узгодили наприкінці грудня, і розповів про їх виконання:
- створення окремого пасу в онлайн-черзі для порожніх вантажівок на пункті «Ягодин – Дорогуськ» – виконано, ефективність оцінять, коли почнеться стабільний рух на пункті пропуску
- запуск спільної Робочої групи для аналізу ситуації на ринку двосторонніх перевезень та забезпечення ефективного митного та прикордонного контролю – перше засідання провели 8 січня, «у підсумку готуємо спільний план дій»
- забезпечення перебування іноземних вантажівок в Україні до 60 діб – зроблено; Кубраков подякував Державній митній службі за відповідне рішення
- відкриття пункту пропуску «Угринів – Долгобичув» для порожніх вантажівок – працює
- початок пілотного проєкту на пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» без реєстрації в електронній черзі перетину кордону на один місяць: «Ми обіцяли це зробити в день завершення протесту. Технічно ми готові. Сьогодні реєстрація призупиняється. Туди ж направляємо інспекторів Укртрансбезпеки для забезпечення порядку на дорозі»
«Фактично, як ми і говорили раніше – зі свого боку ми все виконали. Домовились на найближчий місяць продовжити роботу над пошуком рішень для збалансування ринку двосторонніх перевезень та повного вирішення проблеми для забезпечення стабільної роботи кордону», – заявив міністр.
Він назвав роботу кордону «життєво важливою» для постачання військових і гуманітарних товарів та функціонування економіки України в умовах війни.
Польський уряд також повідомив, що під час розмови сьогодні Клімчак закликав українську сторону «якомога швидше» виконати умови угоди з польськими перевізниками, які є відповідальністю Києва.
Держприкордонслужба повідомила 16 січня про відновлення руху вантажівок через пункти «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець» та «Рава-Руська».
Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак повідомив раніше, 16 січня що польські протестувальники досягли порозуміння з урядом і планують розблокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні від опівдня завтра. При цьому протест попередньо припинили до 1 березня. За словами Клімчака, за цей час мають бути виконані рішення, про які домовилися сторони.
У листопаді 2023 року польські перевізники перекрили пункти пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернути дозволи на вантажні перевезення для українських водіїв, які через війну Росії проти України скасував ЄС.
Кабмін дозволив без обмежень бронювати військовозобов’язаних працівників ОПК – Мінекономіки
Кабінет міністрів вніс зміни до постанови щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, повідомило Міністерство економіки 16 січня. За повідомленням, це рішення уряд ухвалив на засіданні 16 січня.
Згідно з новими змінами, військовозобов’язані працівники підприємств і організацій, які Міністерство стратегічної промисловості визначило як критично важливі у сфері оборонно-промислового комплексу, бронюються від мобілізації:
- незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності
- без обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню
Заступник міністра економіки Ігор Фоменко уточнив, що відтепер підприємства ОПК зможуть бронювати своїх військовозобов’язаних працівників також незалежно від рівня дефіцитності їхньої військової спеціальності.
«Це дозволить посилити потенціал оборонно-промислового комплексу та забезпечити оборонним підприємствам можливість стабільно працювати і нарощувати обсяги виробництва. Це рішення – спільна позиція Міноборони, Мінстратегпрому та Мінекономіки. Наше першочергове завдання – забезпечити наших захисників і захисниць всім необхідним для здобуття перемоги», – заявив Фоменко.
Постанову щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час Кабмін ухвалив 27 січня 2023 року. Вона затверджує порядок і правила бронювання військовозобов’язаних на період воєнного стану.
Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Орбан і Фіцо спільно виступили проти допомоги Україні з бюджету ЄС
Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан і голова уряду Словаччини Роберт Фіцо висловили схожі думки щодо фінансової допомоги Україні. 16 січня в Будапешті після переговорів із Фіцо, Орбан заявив, що, як і раніше, виступає проти виділення Україні 50 мільярдів євро впродовж чотирьох років безпосередньо з бюджету ЄС – на що в грудні погоджувалися лідери решти 26 країн Євросоюзу.
При цьому Орбан визнав, що ЄС має допомогти Україні, і запропонував придумати для цього інший механізм, який «не завдав би шкоди бюджету ЄС». За його словами, країни Євросоюзу мають виділити на підтримку Україні кошти зі своїх власних бюджетів пропорційно до обсягу свого ВВП. Фіцо заявив, що Словаччина підтримає пропозиції, з якими Угорщина виступить на саміті ЄС 1 лютого, хоча прямо і не сказав, що заблокує виділення 50 мільярдів з бюджету ЄС, якщо до голосування з цього питання все ж таки дійде.
Раніше видання Financial Times із посиланням на джерела писало, що Єврокомісія готова на поступки Будапешту. Зі слів Орбана випливає, що він пропонує зовсім іншу схему, тобто продовжує блокувати використання бюджету ЄС з метою допомоги Україні.
У Європарламенті цього тижня обговорюватиметься резолюція із пропозицією позбавити Угорщину права голосу в Європейській раді. Теоретично така можливість є, проте для цього потрібна згода всіх інших країн-членів ЄС. Фіцо 16 січня заявив, що Словаччина не підтримає позбавлення Угорщини права голосу.
Обидва лідери, яких багато коментаторів та низка європейських політичних лідерів звинувачують у проросійських симпатіях, також знову висловилися за перемирʼя в Україні. Фіцо раніше заявив, що для припинення війни потрібний перегляд підходу Заходу до підтримки України. Після його приходу до влади восени 2023 року Словаччина на державному рівні припинила постачання Києву зброї, а Угорщина не постачала її й раніше.
Більшість країн ЄС дотримуються іншої позиції – про необхідність підтримки України та про те, що тільки Київ має визначати прийнятні для себе умови мирних переговорів.
Зеленському пропонують оборону замість наступу: нові вимогу до ЗСУ?
- У Білому домі вважають, що Україна у війні має перейти до оборони, пише видання Bloomberg. За його даними, таке послання радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван має передати президентові України Володимиру Зеленському у кулуарах Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Що це означає? Чи справді від Україні вимагають лише оборонятися?
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив: якщо закінчиться зброя, українці будуть «боротися лопатами». А експрезидент США Дональд Трамп, який виграв перші праймеріз в Айові, заявив, що він може дуже швидко вирішити ситуацію з війною в Україні. Бо він, мовляв, знайомий і з Путіним, і з Зеленським.
- Тим часом сам Зеленський під час виступу в Давосі назвав Путіна «божевільним» та «хижаком, який не може насититися замороженими продуктами». Як сприйняли виступ українського президента?
- Що читають в Офісі президента? Таке дослідження провели журналісти Bihus.Info. Вони проаналізували десятки аналітичних звітів зі згадками про топ-посадовців.
- Наступного дня після того, як команда Бігуса опублікувала це розслідування, в мережу злили відео, де співробітники проєкту журналістських розслідувань, ймовірно, вживають наркотичні речовини. Збіг?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
ДСНС: під завалами в Нью-Йорку можуть бути люди, але пошукові роботи призупинили з міркувань безпеки
Через російський авіаудар по житловому сектору в Нью-Йорку під завалами, попередньо, можуть перебувати п’ятеро людей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 16 січня.
За повідомленням, удар пошкодив п’ять приватних житлових та шість багатоквартирних будинків, в одному був зруйнований підʼїзд.
«Пошуково-рятувальні роботи призупинені згідно рішення комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Торецької міської військової адміністрації через безпекову складову. Роботи будуть відновленні після стабілізації ситуації», – заявляють рятувальники.
За даними ДСНС, першу домедичну допомогу надали двом пораненим, їх госпіталізували. В одному з будинків ліквідували пожежу.
Крім того, одна з авіабомб влучила у дворі між багатоповерховими будинками та не розірвалася. Мешканців із прилеглої території евакуювали.
За даними обласної влади, російські війська протягом доби 15 січня 23 рази обстріляли населені пункти Донеччини, внаслідок чого загинув один цивільний житель, ще п’ятеро були поранені.
Зокрема, у Торецькій громаді у Нью-Йорку внаслідок обстрілів поранені троє людей, пошкоджені шість багатоповерхівок і п’ять приватних будинків.
Прикордонники заявили про відновлення руху на двох пунктах пропуску на кордоні з Польщею
Польські водії завершили блокування польсько-українського кордону на двох пунктах пропуску – про це повідомила Державна прикордонна служба 16 січня.
«Польські перевізники завершили блокування кордону перед пунктами пропуску «Краківець» та «Рава-Руська». Оформлення та пропуск через кордон вантажних транспортних засобів у обох напрямках здійснюється в звичайному режимі», – йдеться в повідомленні.
Служба додає, що наразі перед цими пунктами пропуску на в’їзд до України чекають майже 700 вантажівок.
Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак повідомив раніше, 16 січня що польські протестувальники досягли порозуміння з урядом і планують розблокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні від опівдня завтра. При цьому протест попередньо припинили до 1 березня. За словами Клімчака, за цей час мають бути виконані рішення, про які домовилися сторони.
У листопаді 2023 року польські перевізники перекрили пункти пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернути дозволи на вантажні перевезення для українських водіїв, які через війну Росії проти України скасував ЄС.
Сили РФ найбільше атакували на Авдіївському та Марʼїнському напрямках – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 16 січня на фронті відбулося 85 бойових зіткнень, найбільше – на Авдіївському і Марʼїнському напрямках, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав два ракетних та 13 авіаційних ударів, здійснив 32 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – ідеться у вечірньому зведенні.
За даними Генштабу ЗСУ, сили РФ не вели наступальних дій на Куп’янському та Шахтарському напрямках.
«На Лиманському напрямку нашими захисниками відбито 9 атак окупантів… На Бахмутському напрямку Силами оборони відбито 6 атак противника... На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 15 атак ворога поблизу Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 15 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області. На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Георгіївки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. На цьому напрямку загарбники, за підтримки авіації, 16 разів безуспішно намагалися прорвати оборону наших військ», – вказано в повідомленні.
Також у Генштабі інформують, що впродовж доби авіація Сил оборони завдала ударів по одному району зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ уразили один район зосередження особового складу, один пункт управління та один склад боєприпасів противника.
РФ: полковника Волкова засудили до 6 років колонії через вибухи на Керченському мосту
Полковника Росгвардії Сергія Волкова засудили на шість років колонії у справі про поганий захист Керченського мосту від безпілотників, повідомляють російські ЗМІ. Суд визнав цього чоловіка винним у перевищенні посадових повноважень, вказує «Медіазона».
Полковника затримали наприкінці березня 2023 року. За версією слідства, обвинувачений використав радіолокатори, які не дозволяли успішно вирішувати завдання боротьби з дронами та захищати міст.
Офіційна агенція «РИА Новости» з посиланням на слідчих уточнює, що проблема комплексів полягала в якомусь «додатковому агрегаті», якого бракувало. Контракт був укладений ще в жовтні 2020-го, але через місяць після введення комплексів в експлуатацію Росгвардія від їхнього використання відмовилася.
За словами адвоката, Росгвардія закупила радіолокатори у підприємства, яке є монополістом у цій сфері. Захисник назвав Волкова господарником і наголосив, що у нього немає радіотехнічної освіти.
Волков провину не визнав.
Перший вибух на мосту через Керченську протоку стався 8 жовтня 2022 року. Тоді внаслідок вибуху вантажівки з причепом обрушилися три прольоти автомобільного мосту, а також була сильно пошкоджена залізнична колія.
17 липня 2023 року на мосту стався другий вибух. Один проліт був зруйнований, ще один пошкоджений. Загинула сімейна пара, яка їхала відпочивати до окупованого Криму.
Українська влада неодноразово заявляла, що вважає міст легітимною військовою ціллю, оскільки він використовується, зокрема, і для постачання російського угруповання, яке окупує українську територію. Невдовзі після атак Київ свою причетність до організації вибухів відкидав, але згодом Служба безпеки України повідомила, що причетна до організації атак.