Якщо хтось вважає, що тільки військовослужбовець йде на війну, то це не так. На війні опиняється вся родина, пояснює військовий психолог Сергій Березін.
Він служить начальником групи психологічного супроводу та відновлення 20-го окремого батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
У розмові з Радіо Свобода він розповів, як перевіряють морально-психологічний стан бійців перед відправленням на передову, які тестування проходять військові, чи можливо побороти страх – іти в бій та з якими питаннями до нього звертаються найчастіше.
Також в інтерв’ю обговорили:
- Чому може виникати нерозуміння між військовим та його сім’єю?
- Як сім’ї краще спілкуватися з військовослужбовцем?
- Як підтримувати стосунки на відстані?
- Про що не варто запитувати військового?
Рада підтримала створення електронного реєстру військовозобовʼязаних
Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних. Про це повідомили депутати парламенту Ярослав Железняк (фракція «Голос») та Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»).
За словами Железняка, «після довгих і складних дискусій та провалу багатьох правок» законопроєкт №10062 про цифровізацію армії ухвалено голосами 249 депутатів.
Гончаренко уточнив, що Рада також підтримала положення про автоматичне отримання статусу учасника бойових дій (УБД).
«Я наполягав на автоматичному отриманні УБД вже багато місяців! До мене з цього приводу зверталось дуже багато військовослужбовців. Нарешті закон прийнятий!» – написав депутат у телеграмі.
Міністерство оборони України перед розглядом документа пояснило, в чому полягає його важливість.
«Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також нарешті переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат… Буде створено портал електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних. Наприклад, з’явиться можливість надання статусу УБД онлайн, офлайн та автоматично при наявності необхідних даних у системі», – ідеться в повідомленні.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відомств.
Тепер закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» має надійти на підпис президентові України.
Президент України Володимир Зеленський заявив під час свого виступу в Давосі, що отримав «позитивні сигнали» щодо подальшої фінансової підтримки від Європейського союзу, а також сподівається, що Конгрес США найближчим часом схвалить рішення про подальшу допомогу для Києва.
«Думаю, це питання тижнів. Я маю позитивні сигнали, що Європа підтримує нас, саме країни Європейського союзу. І так само я впевнений, що вирішиться питання у Конгресі. Без цього неможливо. Ми провели багато діалогів, дискусій, зустрічей і я думаю, що ми не просто так витрачаємо час, такий дороговартісний для нас… Вірю, що буде дуже позитивна реакція від наших партнерів. Ми не даємо Росії окупувати нас, стоїмо міцно, дякуючи нашим воїнам. Що стосується реформ – їх список Україна виконує швидше, ніж до війни», – сказав Зеленський.
Президент також заявив, що вважає неможливим заморожування війни, тому що «Путін – хижак, який не задовольняється замороженим продуктом».
Зеленський закликав посилювати санкції проти Росії. «Путін любить гроші понад усе. Чим більше мільярдів він і його олігархи, друзі і спільники втратять, тим більша ймовірність, що він пошкодує про початок цієї війни. Путін має пошкодувати. Потрібно, щоб він програв», – наголосив Зеленський.
Він нагадав, що після 2014 року «були спроби заморозити війну на Донбасі».
«Кожне зниження тиску на агресора додає роки війні», – сказав Зеленський.
Пресслужба президента також повідомила про його зустрічі на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі із державним секретарем США Ентоні Блінкеном і президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, на яких Зеленський висловив сподівання на подальшу підтримку.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що союзники України повинні гарантувати Києву стабільну підтримку.
«Україна може перемогти у цій війні, але ми повинні продовжувати підтримувати їхній опір», – заявила вона на зустрчі Всесвітньоого економічного форуму в Давосі.
«Українці потребують прогнозованого фінансування протягом 2024 року і надалі. Вони потребують стабільних поставок зброї, щоб захистити Україну і повернути її законну територію», – додала президентка Єврокомісії.
Лідери ЄС зберуться на саміт 1 лютого, щоб спробувати подолати блокування Угорщиною надання 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні протягом наступних чотирьох років.
У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Нова мішень? Росія штурмує Георгіївку біля Мар’їнки
Війська РФ активно штурмують на Мар'їнському напрямку та намагаються просуватися у бік Георгіївки – це село менш ніж за 8 км від Мар'їнки.
Російські «воєнкори» у своїх телеграм-каналах пишуть, що нібито після взяття Мар'їнки наступною ціллю армії РФ стане саме Георгіївка, яка має допомогти їй наблизитися до Курахового, а згодом – вийти на кордони Донецької області.
Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні 16 січня повідомив, що за добу на Мар’їнському напрямку українські захисники відбили 12 атак – в районах Красногорівки, Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки.
Проєкт DeepState востаннє згадував Георгіївку в аналітичній записці 12 січня. Зазначалось, що російська армія штурмує південно-східні околиці Георгіївки, але безуспішно.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
На лівому березі Херсонщини, в районі Кринок, армія противника накопичує живу силу в 10 тисяч військових, повідомила речник Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Армія РФ ще з осені намагається вибити ЗСУ з позицій на лівому березі Дніпра: використовує авіацію, бронетехніку, але плацдарм залишається за Україною.
Схід
- Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 15 січня 2024 року заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень. «Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня цього року заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Російські війська на Сході поспішають захопити нові території, однак їхні плани розбиваються діями Збройних сил України, заявив речник командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок») 20 грудня.
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Південь
- 12 січня у британській розвідці повідомляли, що армія Росії «зазнає великих втрат» через удари артилерії та дронів, які «прикривають український плацдарм у Кринках на лівому березі Дніпра». За інформацією Міноборони Британії, українські сили там використовують БПЛА (FPV-дрони), оснащені боєприпасами для ударів по силах РФ.
- Наприкінці листопада 2023 року британська розвідка заявляла, що бої поблизу Кринок на лівобережжі Херсонщини, де українські морські піхотинці утримують плацдарм, мають менший масштаб, ніж деякі великі битви війни України і Росії, але російське керівництво вважає їх «дуже проблемними».
- У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
- У жовтні Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю. У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.
Військовий зник безвісти: куди звертатися? Коротка інструкція
В Україні з травня 2023 року працює Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються. ЗСУ самі в обов'язковому порядку запускають розшук і подають інформацію до реєстру, якщо мають підстави вважати військового зниклим безвісти або полоненим. Але зазвичай першими б'ють на сполох родичі військового, щойно він перестає виходити на зв'язок. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) часто отримує поштою і в месенджерах звернення з проханням допомогти з пошуком. Тому ми зібрали найважливішу інформацію – як діяти, щоб якнайшвидше знайти зниклого захисника.
«Думка про можливу загрозу з боку Росії була завжди» – Рінкевичс про готовність Латвії до агресії РФ
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що його країна готується до можливої агресії з боку Росії, бо «думка про можливу загрозу з боку Росії в нашому ментальному сприйнятті була завжди». Про заходи підготовки Рінкевичс розповів в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»).
«Перше: у Міністерстві оборони можуть перерахувати цілий список закупівель, які вдалося провести і підписати контракти про постачання озброєнь протиповітряної оборони. Проблема, звісно, у тому, що поки що йде процес, підписання договорів, поки ці системи почнуть реально працювати, пройде не один день і не один тиждень. Що не заважає підготувати персонал», – сказав Рінкевичс.
Крім того, він нагадав, що Латвія відновила військовий призов.
«Розпочався процес підготовки резервістів. Сам я вже спілкувався з молодими людьми з першого призову, і ми розуміємо, що лише на добровільній основі ця служба захисту держави не зможе існувати. Поступово служба стане обов’язковою, і молоді люди служитимуть у порядку лотереї», – додав президент Латвії.
Також, за його словами, Латвія зміцнює свій східний кордон. «Ми знаємо про проблеми, які ми мали з Білоруссю, ми бачимо, що принаймні з гібридною загрозою ми можемо впоратися. Паркан на кордоні в цьому допомагає. Цього року потрібно завершити будівництво паркану на кордоні з Росією. Ну, і на міжнародному рівні важливо виконати рішення мадридського і вільнюського самітів НАТО – це додаткові сили військових країн союзників. Ви, напевно, знаєте про рішення прем’єр-міністра Швеції про те, що Швеція направить до Латвії додаткові сили на рівні батальйону. Сподіваюся, що до цього моменту Швеція вже стане членом НАТО. Але нам ще треба багато зробити – підготувати інфраструктуру», – сказав Рінкевичс.
Напередодні прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
Чиновниця в інтерв’ю виданню The Times посилалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
«Це дуже залежить від того, як ми зможемо зберегти нашу єдність і нашу позицію щодо України. Тому що Росії потрібна пауза, і ця пауза – для того, щоб зібрати свої ресурси і сили. Слабкість провокує агресорів, тому слабкість провокує Росію», – каже вона.
У швейцарському Давосі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із найбільшими фінансовими фондами світу, повідомила його пресслужба.
За повідомленням, голова держави відзначив важливість залучення приватного капіталу до проєктів з відбудови України і наголосив, що під час війни важливо розробити й запровадити механізми змішаного фінансування, що поєднує приватний і державний капітал.
«Саме тут ми бачимо вашу безпосередню роль просто зараз. Я знаю, що ви активно співпрацюєте з нашою командою. З нетерпінням чекаю конкретного результату», – сказав Зеленський. Він також висловив сподівання, що світові фінансові фонди допоможуть залучити в українську економіку велику кількість світових інвесторів і корпорацій.
За даними Офісу президента, у зустрічі, зокрема, брали участь: головний виконавчий директор компанії JP Morgan Chase Джеймс Даймон, головна виконавча директорка JP Morgan Asset & Wealth Management Мepi Ердоес, керівник департаменту з питань ринків капіталу JP Morgan Стефан Вейлер, спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, віцеголова BlackRock Філіп Гільдебранд, засновник інвестиційної компанії Bridgewater Associates Рeй Даліо, співзасновник і співголова приватної інвестиційної компанії The Carlyle Group Девід Рубінштейн, засновник і власник компанії Dell Майкл Делл, керівник інвестиційної компанії Blackstone Group Стівен Шварцман, австралійський підприємець Ендрю Форрест, засновник компанії ArcelorMittal Лакшмі Міттал.
Цього тижня в Давосі проходить засідання Всесвітнього економічного форуму. Організатори анонсували на 16 січня виступ президента України Володимира Зеленського. Він прибув до Швейцарії з робочим візитом.
Спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер під час свого візиьу до Києва 12 січня заявила, що для того, щоб Україна завершила своє відновлення і змогла бути процвітаючою країною, яка реалізує свій потенціал, «нам і Україні потрібні інвестиції приватного сектору, а це означає, що Україна має рішуче викорінити корупцію».
У січні президент України Володимир Зеленський оцінив загальну вартість активів Росії за її кордонами у близько 300 мільярдів доларів і закликав використати ці кошти на підтримку України.
За даними Світового банку, на повоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 411 мільярдів доларів.
Столтенберґ після зустрічі з Зеленським: Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли раніше
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що Україна нині ближча до Альянсу, ніж будь-коли.
«Приємно розпочати день у Давосі з зустрічі з президентом України Зеленським. Попри серйозну ситуацію на полі бою, є підстави для оптимізму: Україна зберігає свою незалежність, українці відкинули Росію і обрали Захід; і Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли раніше», – написав Столтенберґ у соцмережі X (колишній Twitter) і додав фото із Зеленським.
Раніше сьогодні президент України повідомив, що у Давосі провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, з яким обговорив ситуацію на полі бою, оборонні потреби України і підготовку наступного саміту Альянсу у Вашингтоні.
Також Зеленський поінформував про масовані російські обстріли, які відбулися останнім часом, і наголосив на важливості подальшого посилення української системи протиповітряної оборони, повідомила його пресслужба.
Цього тижня в Давосі проходить засідання Всесвітнього економічного форуму. Організатори анонсували на 16 січня виступ президента України Володимира Зеленського. Він прибув до Швейцарії з робочим візитом.
Як засвідчило опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді минулого року, 78% опитаних українців проголосували б за вступ України до Європейського союзу, 77% – за вступ до НАТО в разі проведення такого референдуму. При цьому нині проти вступу до ЄС і НАТО – лише 5% респондентів, заявили соціологи.
У липні 2023 року відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
Через російські обстріли Херсонщини постраждали троє людей – влада
Через російські обстріли Херсонщини постраждали троє людей, повідомляє місцева влада.
Голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у телеграмі повідомив про російський обстріл Тягинки. За його даними, постраждали двоє людей – 42-річна жінка та 38-річний чоловік, які йшли вулицею. У них діагностували уламкові поранення.
У Херсонській ОВА повідомили, що близько 11:30 російська армія також обстріляла житловий будинок у Білозерці – постраждав 44-річний чоловік, який у момент удару перебував на подвірʼї будинку. У чоловіка – вибухова травма та поранення ноги.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Польські перевізники зупиняють страйк на кордоні з Україною до 1 березня – міністр
Польські протестувальники досягли певного порозуміння з урядом і від завтра, з 12:00 за місцевим часом пункти пропуску на польсько-українському кордоні будуть розблоковані, повідомив міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак. Страйк перевізники зупинили до початку весни і дають час уряду виконати їхні вимоги, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За словами міністра, переговори уряду з перевізниками тривали понад місяць. Також були численні розмови з українським віцепрем’єр-міністром Олександром Кубраковим.
«Протест буде припинений до 1 березня. Це не означає закінчення діалогу, а навпаки, починаємо дуже інтенсивні і конструктивні розмови, які мають дати конкретний ефект – виконання рішень, про які ми домовилися, швидку реалізацію всього того, що вимагають перевізники, котрі з нами сьогодні підписали угоду. Попереду багато роботи», – сказав міністр інфраструктури Даріуш Клімчак.
Урядовець повідомив, що в угоді уряду з перевізниками є низка пунктів.
«Пункт перший, який стосується моніторингу дотримання домовленостей між Польщею і Україною, містить в собі п’ять дуже важливих тем. Зокрема, йдеться, про пілотне повне виключення системи е-черга на пункті пропуску Мальховіце-Нижанковичі. Це також стосується моніторингу декларації української сторони щодо терміну перебування вантажних транспортних засобів, які зареєстровані за межами України. До сьогодні цей час перебування був 20 днів. Ми будемо стежити за обіцянкою України, щоб цей час був збільшений до 60 днів. Ми би хотіли, щоб наші відносини з українською стороною були взаємні. Польща є вікном у світ для України і будемо прагнути, щоб те, що ми пропонуємо Україні, так само було запропоноване в ста процентах польській стороні. Пункт другий стосується нашого діалогу з Європейським союзом щодо угоди. Третій пункт стосується теж розмов є ЄС щодо отримання фінансової підтримки для польських підприємців у сфері транспорту», – наголосив Клімчак.
У листопаді 2023 року польські перевізники перекрили пункти пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернути дозволи на вантажні перевезення для українських водіїв, які через війну Росії проти України скасував ЄС.
На початку січня польські фермери припинили страйк на пункті пропуску «Медика-Шегині». Це сталося після того, як влада і протестувальники з організації «Підкарпатське ошукане село» підписали порозуміння про зняття блокади. У цьому документі йшлося про те, що уряд зобовʼязується виконати три вимоги фермерів – запровадження субсидій на кукурудзу у розмірі 1 мільярда злотих, збільшення обсягів кредитування на порятунок господарств на суму 2,5 мільярда злотих і відмова від підвищення сільськогосподарського податку, збереження його на рівні 2023 року.
Проте польські перевізники продовжують блокувати пункти пропуску «Ягодин», «Рава-Руська», «Краківець» на кордоні з Україною. Вони заблокували рух вантажівок, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги.
Україна потребує «стабільних поставок зброї» – президентка Єврокомісії у Давосі
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що союзники України повинні гарантувати Києву стабільну підтримку.
«Україна може перемогти у цій війні, але ми повинні продовжувати підтримувати їхній опір», – заявила вона на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
«Українці потребують прогнозованого фінансування протягом 2024 року і надалі. Вони потребують стабільних поставок зброї, щоб захистити Україну і повернути її законну територію», – додала президентка Єврокомісії.
Лідери ЄС зберуться на саміт 1 лютого, щоб спробувати подолати блокування Угорщиною надання 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні протягом наступних чотирьох років.
У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги.
Крім того, у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло на розгляді в Конгресі.
Ізраїль вперше взяв участь в обговоренні української формули миру – посол
Ізраїль вперше взяв участь в обговоренні української формули миру на зустрічі радників із питань національної безпеки і зовнішньої політики країн 14 січня у Давосі (Швейцарія), повідомив посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський.
«Ізраїль вперше взяв участь в обговоренні «формули миру» Зеленського, яке відбулося на початку тижня. На четвертій зустрічі радників із національної безпеки у швейцарському Давосі Ізраїль представляв заступник голови Ради національної безпеки», – написав посол у телеграмі 16 січня.
14 січня у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників за участю керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Участь у заході взяли представники понад 80 країн і міжнародних організацій.
На порядку денному зустрічі – «розгляд 5 пунктів української формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації і повторення війни та підтвердження закінчення війни». Агенція Bloomberg написала, що «зустріч у неділю (14 січня – ред.) закінчилася без чіткого плану, як рухатися далі».
Старша радниця керівника Офісу президента України Дарія Зарівна заявила, що чергова зустріч радників з національної безпеки, яку ініціювала Україна у Давосі щодо формули миру, була «успішною». За її словами, низка африканських країн виступила з «потужними» меседжами щодо України.
Водночас посадовці Євросоюзу на умовах анонімності повідомили, що деякі представники Глобального Півдня на зустрічі в Давосі щодо формули миру закликали зважати на «занепокоєння Росії», хоча загалом «висловили співчуття долі українців і їхнім стражданням».
На початку минулого року президент України Володимир Зеленський заявив про «покращення відносин України й Ізраїлю, яке почалось».
Вартість перевезення агропродукції через блокування кордону зросла на 15-20% – Мінагрополітики
Вартість на перевезення аграрної продукції через блокування пунктів пропуску на румунському та польському кордонах зросли на 15-20%, повідомив заступник міністра аграрної політики Маркіян Дмитрасевич.
«Основні втрати, це стосується транспортних витрат, оскільки кожен день простою коштує грошей, ціни зросли на 15-20%. Також потрібно враховувати стан наших перевізників-водіїв. Зараз не найкращі погодні умови – не найприємніше стояти в чергах як на румунському, так і на польському кордоні», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, румунська влада наразі проводить переговори з фермерами, які протестують на кордоні. В українському міністрестві сподівається, що найближчим часом це буде вирішено, оскільки «питань до України як таких усе-таки немає, це все ж таки внутрішньодержавні рішення мають ухвалюватися».
Дмитрасевич вважає, що в цілому причина блокування на західних кордонах не пов’язана з Україною.
«Вона стосується вже традиційної вимоги фермерів у Європейському Союзі, зокрема в сусідніх країнах. Це прохання або вимога до їхніх урядів про більшу дотаційну підтримку самих фермерів», – пояснив він.
Заступник міністра, коментуючи ситуацію протест румунських фермерів, нагадав, що після 15 вересня минулого року Україна не експортує пшеницю, ячмінь, кукурудзу та соняшник до цієї країни, а український агроекспорт прямує через Румунію транзитом – переважно через порт Констанца.
Водночас, за словами Дмитрасевича, станом на грудень через море йде понад 85% агроекспорту, з яких менше 20% – Дунаєм, а близько 80% – морським коридором із одеських портів.
Держприкордонслужба України 15 січня повідомила про блокування руху вантажівок через пункти пропуску «Сірет» та «Вікову-де-Сус» на території Румунії. Останніми днями румунські фермери то блокували, то розблоковували рух вантажівок на пропускному пункті «Сірет», розташованому навпроти українського пункту «Порубне» у Чернівецькій області.
16 січня з’явилися повідомлення про те, що румунський уряд досяг угоди з фермерами, які протестують на кордоні. Однак про розблокування пунктів пропуску наразі не повідомляється.
Від 23 листопада 2023 року на пункті пропуску Медика тривав протест польських фермерів. Вони пропускали лише кілька вантажівок на годину. У грудні до протестувальників на кордон приїхав міністр сільського господарства Чеслав Сєкєрський, який запевнив, що вимоги протестувальників виконають.
На початку січня польські фермери припинили страйк. Це сталося після того, як влада та протестувальники з організації «Підкарпатське ошукане село» підписали порозуміння про зняття блокади. У цьому документі йдеться, що уряд зобовʼязується виконати всі три вимоги фермерів – запровадження субсидій на кукурудзу у розмірі 1 мільярда злотих, збільшення обсягів кредитування на порятунок господарств на суму 2,5 мільярда злотих і відмова від підвищення сільськогосподарського податку, збереження його на рівні 2023 року.
Проте польські перевізники продовжують блокувати пункти пропуску «Ягодин», «Рава-Руська», «Краківець» на кордоні з Україною. Вони заблокували рух вантажівок, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги.
«Треба повертати себе в своє життя». Як підтримати жінок, що чекають на коханих із фронту
Уже майже два роки триває повномасштабне вторгнення РФ в Україну і понад 10 років минуло, коли почались бойові дії на частині українських територій. Впродовж цього часу, кажуть психологи, дуже багато жінок пережили і переживають різні емоційні стани, чекаючи на коханих, які нині служать чи служили в Збройних силах. Що відчувають такі жінки? Коли потрібно звернути увагу на свій стан? Хто і як може допомогти? Про це – у матеріалі Радіо Свобода.
FT: Брюссель проводить аудит зброї, наданої країнами ЄС Україні
Брюссель проводить аудит того, скільки зброї країни-члени ЄС надали Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії у відповідь на заяви про те, що деякі столиці не надіслали стільки, скільки могли б, повідомляє видання Financial Times.
Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) проводить аудит озброєнь, поставлених країнами-членами з лютого 2022 року, повідомили FT три дипломати ЄС, які ознайомили видання з планами. EEAS має намір представити результати перевірки в столицях до саміту лідерів ЄС 1 лютого.
За словами одного з дипломатів, аудит спиратиметься на інформацію, надану країнами-членами у відповідь на запити служби – це вже наткнулось на опір з боку деяких країн, які не бажають надавати повні дані.
Як пише FT, рішення про проведення аудиту було схвалено після того, як минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц зажадав порахувати і порівняти військові поставки країн ЄС Україні.
«Поставки зброї для України, заплановані на сьогоднішній день більшістю країн-членів ЄС, занадто малі. Нам [також] потрібен огляд того, який конкретний внесок зроблять наші європейські партнери для підтримки України цього року», – сказав Шольц журналістам минулого понеділка.
Його коментарі перегукуються з приватними висловлюваннями посадовців з інших країн ЄС щодо масштабів військових поставок, обіцяних іншими країнами-членами ЄС.
Згідно з дослідженням Інституту світової економіки в Кілі, Німеччина взяла на себе найбільші в ЄС зобов’язання щодо постачання озброєнь. Станом на 31 жовтня минулого року її зобов’язання склали понад 17 мільярдів євро – це приблизно в п’ять разів більше, ніж зобов’язання Данії, яка є наступним найбільшим постачальником озброєнь.
Хоча зауваження Шольца були сприйняті як докір іншим великим державам ЄС, таким як Франція та Італія, чиї військові зобов’язання набагато менші, його публічний заклик до більшої прозорості був підтриманий високопосадовцями в Брюсселі, які вважають, що деякі держави могли б надати більше зброї Києву в критичний момент війни.
Деякі країни ЄС, окрім Німеччини, особливо на сході блоку, також наполягають на розширенні Європейського фонду миру (ЄФМ), щоб збільшити обсяги поставок і розділити тягар витрат.
«Ми повинні переконатися, що ЄФМ знову запрацює, і ми зможемо знову використовувати його для подальших траншів підтримки України», – сказав високопоставлений дипломат ЄС, додавши, що без ЄФМ «деякі країни-члени не надаватимуть жодної військової підтримки».
В останні місяці західна військова та фінансова допомога Україні скоротилася, що обмежує здатність Києва захищатися від російських атак і проводити контрнаступальні операції.
Аудит відбувається на тлі спроб Брюсселя і Вашингтона знайти політичний консенсус, який дозволив би погодити пакети фінансової допомоги Києву на загальну суму близько 110 мільярдів доларів.
Розвідка Великої Британії заявляє, що на даний час Росія має незначні здобутки в районі Авдіївки на Донеччині, при цьому зазнає великих втрат.
«Оточення Авдіївки, ймовірно, залишається ключовим напрямком зусиль Росії; однак на сьогоднішній день Росія має дуже обмежені територіальні здобутки, зазнавши при цьому значних втрат як у техніці, так і в персоналі. Північне місто Степове залишається під контролем України, що забезпечує доступ до маршруту постачання Авдіївки. Спроби Росії ізолювати місто малоймовірні принаймні протягом наступного тижня», – йдеться в повідомленні, опублікованому 16 січня.
У розвідці додали, що за останній тиждень ані російські, ані українські війська «не зайняли жодної значної території».
«Незважаючи на прогрес у захопленні Мар’їнки наприкінці грудня 2023 року, Росія не змогла скористатися цим і просунутися ні на захід у напрямку Курахового, ні на південь у напрямку Новомихайлівки», – йдеться в повідомленні.
За даними британської розвідки, українські морські піхотинці продовжують утримувати плацдарм у Кринках на лівому березі Дніпра в Херсонській області, незважаючи на спроби Росії витіснити їх.
«Цілком ймовірно, що вони продовжуватимуть боротися за цю територію наступного тижня», – додали у відомстві.
Раніше сьогодні в Генштабі ЗСУ заявили, що протягом минулої доби на фронті відбулося 94 бойових зіткнення, а українські захисники відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Лиманському й Авдіївському.
У грудні минулого року британська розвідка заявила, що російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний».
«Насильницьке розбавлення»: як Росія міняє етнічний склад населення на захоплених територіях
Як протягом майже двох років змінився етнічний склад населення тимчасово окупованої частини півдня України після початку повномасштабного вторгнення? Яка частина українського населення досі проживає на цих територіях? Чи переїжджають громадяни Росії на постійне проживання до окупованої частини півдня? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Харківщина: влада оголосила обов’язкову евакуацію ще з двох громад Куп’янського району
Через безпекову ситуацію влада Харківщини запровадила обов’язкову евакуацію населення ще з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської та Куриливської громад.
Як написав у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, йдеться про 26 населених пунктів, в яких зараз проживають 3043 людей, з них 279 – діти.
Місцева влада обіцяє, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом та підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.
У серпні минулого року через посилення обстрілів у Куп’янському районі оголосили обов’язкову евакуацію. Зокрема, жителям 37 наближених до зони бойових дій населених пунктів пропонували виїхати до Харкова, а далі за бажанням – в інші області України.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні минулого року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
В ООН заявили про «тривожну зміну тенденції до зменшення числа втрат» в Україні через обстріли Росії
Внаслідок російських ударів різко збільшується кількість втрат серед цивільного населення, змінюючи тенденцію до зниження, заявила Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні (ММПЛУ).
За даними ММПЛУ, лише за 10 днів, з 29 грудня 2023 року до 8 січня 2024 року, внаслідок російських ракетних обстрілів і ударів безпілотниками, які здійснювалися по всій країні, загинули і були поранені сотні цивільних осіб.
У своїй доповіді ММПЛУ констатує збільшення на 26 відсотків перевіреної кількості жертв серед цивільного населення у грудні порівняно з листопадом, «що є тривожною зміною тенденції до зменшення числа втрат, яка спостерігалася раніше в 2023 році».
Місія наголошує, що фактичне збільшення, ймовірно, є навіть більшим, оскільки деякі повідомлення про загиблих і поранених ще не верифіковані.
Велика кількість втрат серед цивільного населення, яка була зафіксована у грудні, спостерігалася і в перші дні січня. ММПЛУ заявила, що перевіряє повідомлення про 86 загиблих і 416 поранених.
«У 2023 році кількість втрат серед цивільного населення стабільно зменшувалася, однак хвиля атак наприкінці грудня і на початку січня жорстоко перервала цю тенденцію… Ці атаки сіють смерть і руйнування серед мирного населення України, яке вже майже два роки потерпає від значних втрат в результаті повномасштабного вторгнення Росії», – сказала голова Моніторингової місії ООН в Україні Даніель Белль.
В ООН додали, що нещодавні російські удари сталися на тлі різкого зниження температури по всій Україні, що «ще більше ускладнило непросту ситуацію», в якій опинилося вразливе цивільне населення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Від кінця грудня 2023 року Україна зазнала кількох масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
10 січня директорка з операцій і адвокації Управління ООН з координації гуманітарних питань Едем Восорну на засіданні Ради безпеки ООН заявила, що від 29 грудня, коли Росія інтенсифікувала удари по Україні, Управління ООН із прав людини зафіксувало загибель 125 цивільних жителів і поранення понад 550 по всій Україні.
За її словами, таким чином, підтверджена ООН кількість цивільних осіб, які загинули внаслідок агресії Росії від лютого 2022 року, перевищила 10 200, у тому числі 575 дітей, число поранених, за даними організації, складає понад 19 300.
«Майже жоден регіон країни удари не обійшли стороною. Атаки завдають особливо великих збитків мирним жителям поблизу лінії фронту, в Донецькій, Харківській, Херсонській і Запорізькій областях, де потреби і так є гострими. Але громади на заході України і в столиці Києві, далеко від цих ліній фронту, також постраждали», – сказала Восорну.
Зеленський у Давосі зустрівся із генсеком НАТО
Президент України Володимир Зеленський у Давосі провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, сторони обговорили ситуацію на полі бою, оборонні потреби України та підготовку наступного саміту Альянсу у Вашингтоні. Також Зеленський поінформував про масовані російські обстріли, які відбулися останнім часом, та наголосив на важливості подальшого посилення української системи протиповітряної оборони.
За повідомленням, було відзначено важливість підписання двосторонньої угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Британією в межах спільної декларації G7, ухваленої на попередньому саміті НАТО у Вільнюсі.
Столтенберґ наразі про результати цієї зустрічі не повідомляв.
Всесвітній економічний форум відбуватиметься у Давосі (Швейцарія) 15–19 січня. Організатори анонсували на 16 січня виступ президента України Володимира Зеленського. Він прибув до Швейцарії з робочим візитом.