У Києві помер поранений під час ракетної атаки 23 січня
У Києві помер один із постраждалих під час ракетного удару 23 січня, повідомив увечері 26 січня футбольний клуб «Локомотив». Однойменний спорткомплекс був сильно пошкоджений під час атаки, яка відбулася на початку тижня.
За повідомленням, чоловік, який був колишнім спортсменом із пауерліфтингу, перебував у комі в лікарні. Разом із родиною він був постійним відвідувачем «Локомотива» і поціновувачем футболу.
23 січня російські військові атакували ракетами Київ, Харків та інші міста. Найбільше жертв того дня було саме в Харкові, загинули 10 людей. 25 січня в Харкові був день жалоби.
Сили ППО 23 січня знищили над Києвом майже два десятки повітряних цілей. Постраждали 22 людини, серед яких були діти.
Зеленський заявив про «позитивну динаміку» в українському виробництві зброї та снарядів
Україна нарощує власне оборонне виробництво, заявив у вечірньому відеозверненні 26 січня президент Володимир Зеленський.
«Проаналізували також на Ставці всі питання щодо снарядів – заповнення дефіцитів, постачання у війська, домовленостей із партнерами та власного виробництва. Дуже важливо: українське виробництво зброї, снарядів демонструє позитивну динаміку. Я вдячний усім, хто залучений, кожному й кожній, хто працює заради наших власних можливостей – в Україні», – сказав глава держави.
Володимир Зеленський виступив із цією заявою на тлі паузи в наданні військової допомоги з боку деяких західних партнерів, зокрема США.
Сполучені Штати надали Києву оборонну допомогу місяць тому. 27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які заявляли, що хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
Зеленський заявив про «позитивну динаміку» в українському виробництві зброї та снарядів
Україна нарощує власне оборонне виробництво, заявив у вечірньому відеозверненні 26 січня президент Володимир Зеленський.
«Проаналізували також на Ставці всі питання щодо снарядів – заповнення дефіцитів, постачання у війська, домовленостей із партнерами та власного виробництва. Дуже важливо: українське виробництво зброї, снарядів демонструє позитивну динаміку. Я вдячний усім, хто залучений, кожному й кожній, хто працює заради наших власних можливостей – в Україні», – сказав глава держави.
Володимир Зеленський виступив із цією заявою на тлі паузи в наданні військової допомоги з боку деяких західних партнерів, зокрема США.
Сполучені Штати надали Києву оборонну допомогу місяць тому. 27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які заявляли, що хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон 26 січня зайняв рішучу позицію проти двопартійної угоди в Сенаті щодо поєднання заходів контролю на кордоні з допомогою Україні. Як повідомила низка американських ЗМІ, він надіслав листа колегам, у якому заявив, що угода не має шансів на підтримку.
Джонсон сказав, що законопроєкт буде «нежиттєздатним після прибуття в Палату представників», якщо витік щодо його змісту є правдивим.
Хоча група сенаторів, які ведуть переговори про угоду, ще не оприлюднила текст законопроєкту, він уже зазнав критики з боку республіканців, у тому числі Дональда Трампа, ймовірного кандидата в президенти США, який цього тижня розкритикував можливу угоду як політичний «подарунок» демократам.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які заявляли, що хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 11 січня заявив, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
Про перевезення військовополонених літаком Іл-76 Росія повинна була повідомити Міжнародний комітет Червоного Хреста – щоб з’ясувати, чи зробила вона це, Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець офіційно звернувся до МКЧХ із запитом. Про це він сказав в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок). Посадовець висловив сумнів, що російська сторона передала таке попередження.
Чи слід очікувати в найближчому, можливо, майбутньому, якоїсь публічної реакції на це від Міжнародного комітету Червоного Хреста? Про це в етері програми «Свобода Live» журналісти Радіо Свобода запитали в речника делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Олександр Власенко.
Авдіївка, нові бої, Іл-76. Кремль натякає на переговори?
- Російські війська готуються до боїв за Авдіївку після того, як їм не вдалося оточити місто, йдеться у звіті Американського інституту вивчення війни. Аналітики зазначають, що армія РФ зосередилася на наступі на південному житловому районі Авдіївки. Чи справді група російських військових змогла пробратися на околиці міста? За твердженням джерел ВВС, російських військових помітили на вулицях Соборна, Чернишевського та Спортивна. Яка ситуація в місті та довкола: розповідає військовий з місця подій.
- У Раді безпеки ООН відбулося засідання щодо падіння Іл-76 - скликаному на вимогу Росії. Резолюцій за підсумками обговорення не ухвалювали. Заступниця генсекретаря ООН під час засідання Радбезу констатувала, що ООН не може встановити, чи були у літаку військовополонені. Як діяти родичам полонених, які побачили свої прізвища у списках прокремлівських медіа? Коментує Червоний Хрест.
- Тим часом агенція «Блумберг» пише, що Росія неофіційними каналами дала зрозуміти США, що готова до переговорів про припинення війни. «Блумберг» посилається на два джерела, близькі до Кремля. У Кремлі частину тез спростовують. Чи справді Путін шле сигнал про припинення війни?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Генштаб повідомив про 94 бойові зіткнення на фронті
Протягом доби на фронті відбулося 94 бойових зіткнення, оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, повідомив у вечірньому зведенні 26 січня Генеральний штаб ЗСУ.
За повідомленням, російські сили «активно застосовують» авіацію і квадрокоптери типу FPV, проводять штурмові дії за підтримки бронетехніки.
«Ворог завдав вісім ракетних (зенітними керованими ракетами С-300 по цивільній інфраструктурі Мирнограду, Новоградівки Донецької області та Антонівки Херсонської області) і здійснив 38 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі й поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали багатоповерхові і приватні будинки, школи, дитячі садочки, торгівельний центр й інша цивільна інфраструктура», – йдеться у зведенні.
За даними Генштабу, протягом доби українські військові відбили атаки російських сил на вісьмох напрямках, зокрема 28 – на Авдіївському, 14 – на Мар’їнському.
Раніше сьогодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що російські війська збільшили кількість наступальних і штурмових дій. «В операційній зоні ОСУВ «Таврія» ворог завдав 10 авіаційних ударів, провів 50 бойових зіткнень і здійснив 624 артобстріли», – заявив він.
Тарнавський додав, що українські військові тримають оборону і проводять «активні дії» на визначених напрямках.
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Генштаб повідомив про 94 бойові зіткнення на фронті
Протягом доби на фронті відбулося 94 бойових зіткнення, оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, повідомив у вечірньому зведенні 26 січня Генеральний штаб ЗСУ.
За повідомленням, російські сили «активно застосовують» авіацію і квадрокоптери типу FPV, проводять штурмові дії за підтримки бронетехніки.
«Ворог завдав вісім ракетних (зенітними керованими ракетами С-300 по цивільній інфраструктурі Мирнограду, Новоградівки Донецької області та Антонівки Херсонської області) і здійснив 38 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі й поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали багатоповерхові і приватні будинки, школи, дитячі садочки, торгівельний центр й інша цивільна інфраструктура», – йдеться у зведенні.
За даними Генштабу, протягом доби українські військові відбили атаки російських сил на вісьмох напрямках, зокрема 28 – на Авдіївському, 14 – на Мар’їнському.
Раніше сьогодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що російські війська збільшили кількість наступальних і штурмових дій. «В операційній зоні ОСУВ «Таврія» ворог завдав 10 авіаційних ударів, провів 50 бойових зіткнень і здійснив 624 артобстріли», – заявив він.
Тарнавський додав, що українські військові тримають оборону і проводять «активні дії» на визначених напрямках.
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Путін оцінив чисельність військ РФ в Україні у 600 тисяч осіб
Президент Росії Володимир Путін оцінив чисельність російської армії, яка перебуває у зоні бойових дій в Україні, у 600 тисяч осіб. Це – майже половина від штатної чисельності армії РФ, і майже дорівнює офіційно названій кількості контрактників.
На зустрічі зі студентами – учасниками повномасштабного вторгнення РФ Путін заявив, що механізм російської армії в зоні війни потребує постійного «доналаштування», передає російське державне агентство ТАСС.
1 грудня Путін видав указ, який збільшує штатну чисельність військовослужбовців у російській армії на 130 тисяч осіб до 1 320 000, у тому числі 130 тисяч призовників. З його слів випливає, що у зоні бойових дій в Україні перебуває близько 45 відсотків від штатного числа військових РФ.
Насправді відсоток може бути вищим або нижчим: повний штат військ майже ніколи не укомплектований, з іншого боку, штатна чисельність не враховує близько 300 тисяч мобілізованих іншим указом Путіна.
Оцінка Путіна не піддається незалежній перевірці й може відрізнятися від дійсності. Однак, якщо вона є близькою до реальності, то в російському повномасштабному вторгненні в Україну могли брати участь вже більше ніж мільйон осіб.
У грудні телеканал CNN повідомив із посиланням на джерела, знайомі з даними американської розвідки, що Росія могла втратити 315 тисяч військових із 360 тисяч, які брали участь у вторгненні 2022 року.
Кабмін продовжив всі виплати для ВПО до 1 березня – Шмигаль
Уряд України на засіданні 26 січня ухвалив рішення автоматично продовжити всі виплати для всіх внутрішньо переміщених осіб до 1 березня, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«З 1 березня запрацюють нові справедливі правила допомоги ВПО. Виплати будуть продовжені ще на шість місяців для ВПО з числа пенсіонерів. Виплати будуть продовжені для наших громадян, які мають інвалідність 1-ої або 2-ої групи, для дітей з інвалідністю, для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Також продовжуємо виплати для працездатних громадян, які стали на облік в Центр зайнятості або працевлаштувалися», – заявив голова уряду.
Він додав, що детальніше про ці нові правила повідомить Міністерство соціальної політики.
Загалом, за словами прем’єр-міністра, держава продовжить підтримувати виплатами понад 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
Від 1 листопада 2023 року були змінені правила оформлення виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Це стосувалося внутрішніх переселенців, які вперше звертаються за призначенням такої допомоги від держави, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
У жовтні очільниця Міністерства соціальної політики Оксана Жолнович повідомила в інтерв’ю виданню Forbes, що за результатами перевірки внутрішньо переміщених осіб міністерство зупинило виплати понад 140 тисячам осіб через невідповідність критеріям.
У січні в ООН заявили, що в той час, як російське повномасштабне вторгнення в Україну продовжує спричиняти смерті й руйнування, понад 14,6 мільйонів людей усередині країни – приблизно 40 відсотків населення – потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2024 році.
За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, чотири мільйони людей, у тому числі майже один мільйон дітей, все ще переміщені всередині України, а понад 6,3 мільйона людей продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Суд у Хорватії вирішив передати Україні яхту Медведчука – АРМА
Окружний суд у хорватському місті Спліт ухвалив рішення передати Україні яхту Royal Romance колишнього українського депутата і кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчука, повідомила голова Агентства з розшуку і менеджменту активів (АРМА) України Олена Дума.
За її словами, хорватська сторона вказала, що для передачі судна немає правових перешкод.
Агентство також отримало згоду на проведення повторного огляду яхти. «Після проведення оцінки заарештованого активу АРМА планує здійснити його реалізацію. Продаж цього лоту стане першим прикладом реалізації заарештованих активів, які перебувають за кордоном», – додала Дума.
Після неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну Медведчук потрапив під міжнародні санкції, а його яхту заарештували в хорватському порту Рієка в березні 2022 року. Вартість яхти оцінюють приблизно в 200 мільйонів доларів.
У липні 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами повідомило журналістам «Схем» (Радіо Свобода), що шукає торговий майданчик для продажу яхти Віктора Медведчука Royal Romance, яка навесні того року була арештована в Хорватії і передана АРМА за рішенням Личаківського районного суду міста Львова.
Звинувачений у державній зраді Медведчук був переданий Росії в рамках обміну полоненими у вересні 2022 року.
Активи Медведчука і його дружини Оксани Марченко в Україні заарештовані. У січні 2023 року президент України позбавив Медведчука українського громадянства.
У червні 2023 року в Росії Медведчук зареєстрував громадську організацію «Другая Украина» і залучає до неї втікачів з України: політичних коментаторів з уже закритих проросійських телеканалів, депутатів місцевих рад від ОПЗЖ і обвинувачених у держзраді і сепаратизмі політтехнологів.
Україна повернула тіла ще 77 загиблих військових – штаб
Україна повернула тіла (останки) 77 полеглих захисників, повідомив 26 січня Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.
«Робота з підготовки до репатріаційного заходу велася тривалий час. Полеглих оборонців України було повернено завдяки взаємодії співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у взаємодії з Об’єднаним центром при СБУ, МВС України (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин), ЗС України (ЦУ ЦВС), ГУ ДСНС України у Сумській області, ДПС України, іншими представництвами структур сектору безпеки й оборони України», – йдеться в повідомленні.
У штабі також висловили вдячність Міжнародному комітету Червоного Хреста «за сприяння поверненню останків».
Збройні сили України забезпечать перевезення репатрійованих тіл й останків до визначених державних спеціалізованих установ для передачі представникам правоохоронних органів і судово-медичним експертам для встановлення осіб загиблих, додали в координаційному штабі.
В Україні з травня 2023 року запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
Точне число загиблих військових з боку України не розкривається. У серпні 2022 року головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9 тисяч українських військових. Президент Володимир Зеленський у вересні того ж року заявляв, що щодня у війні проти російської агресії Україна втрачає близько 50 воїнів.
Сили РФ атакували Новогродівку і Красногорівку: загинула жінка, поранена дитина – ОГП
Російські військові 26 січня вдарили по Новогродівці та Красногорівці в Донецькій області, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
Відомо, що в ніч проти 26 січня армія РФ обстріляла двома ракетами С-300 Новогродівку.
«Поранення отримав 11-річний хлопчик, який спав у своїй кімнаті. Його батьки одразу ж звернулися до лікарні, де дитині діагностували різану рану ноги. Надавши необхідну допомогу школяреві, медики йому призначили амбулаторне лікування», – кажуть у відомстві.
Крім того, у населеному пункті пошкоджено 10 приватних домоволодінь, 2 двоповерхові житлові будинки, магазин, 3 гаражі та цивільні автомобілі, зазначили у Офісі генпрокурора.
Також за даними ОГП, близько 13:00 сили РФ атакували й Красногорівку, ймовірно, зі ствольної артилерії.
«Перебуваючи неподалік власного будинку, отримала травми, не сумісні з життям, місцева мешканка 60 років», – уточнили у відомстві.
Розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни, кажуть в ОГП.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ЗСУ контратакують: відкинули Росію поблизу Роботиного, Авдіївки та Новомихайлівки
У ніч проти 26 січня проєкт DeepState повідомив, що Сили оборони просунулися вперед на захід від Вербового Запорізької області – в районі так званого виступу у Роботиному, де ЗСУ вбили клин в оборону Росії влітку-восени 2023 року.
Упродовж кількох тижнів до цього ініціатива там була в руках армії агресора, і територія, відвойована ЗСУ, поступово скорочувалася. Було побоювання, що українські захисники втратять контроль над першою лінією оборони армії Росії – головним досягненням контрнаступу 2023 року.
Проте український військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив у своєму свіжому огляді, що «передові підрозділи ЗСУ, незважаючи на майже безперервний тиск підрозділів 76-ї ДШД противника, продовжують утримувати 1,5-2 км першої лінії оборони противника, таким чином не даючи йому повністю відновити становище за першою позицією».
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Згідно з ранковим зведенням українського Генштабу за 26 січня, армія Росії атакувала на південний схід від Роботиного тричі – саме в районі Вербового.
Головні питання випуску:
Що відбувається зараз на Роботинському виступі?
Яке значення має це вклинення ЗСУ дорогою на Мелітополь?
І чому Росія не має відчутних успіхів і на східному фронті – попри всі старання армії агресора?
Зеленський скликав чергове засідання Ставки: говорили про снаряди і дрони
Президент України Володимир Зеленський 26 січня провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Авдіївка, Куп’янськ, південь – усі найважливіші напрямки наших дій. Детальні доповіді головкома Залужного, командувачів Сирського, Тарнавського, Москальова, Гнатова й інших», – розповів він у телеграмі за підсумками зустрічі.
За словами Зеленського, «ще один фокус уваги засідання Ставки був на снарядах».
«Пошук нових контрактів, взаємодія з партнерами щодо ритмічності МТД, постійне нарощування власного виробництва. Також дрони, робота над збільшенням як обсягів, так і дальності застосування», – заявив він.
Крім того, президент каже, що заслухав доповідь щодо захисту прифронтових та прикордонних територій, «особливо від російського повітряного терору».
«Доручив підготувати детальні плани подальшого прикриття міст, громад і критичних об’єктів з повітря», – додав він.
Попереднє засідання Ставки Зеленський проводив 9 січня, тоді йшлося про відкриття нових ліній виробництва зброї та боєприпасів в Україні.
На початку грудня Володимир Зеленський заявив, що Україна не прагне тільки залежати від партнерів, але зацікавлена в співпраці, зокрема, у виробництві озброєння. Пізніше після оборонної конференції у США Київ повідомив про домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво в Україні боєприпасів калібру 155 мм.
Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Україна готова перенести частину виробництва дронів до Литви – голова МЗС
У Литві заявили про готовність України «частково» перенести виробництво дронів на територію їх країни. Даний крок розглядається, як «взаємовигідна співпраця та підготовка західних сусідів до можливих військових загроз», зазначив очільник Міністерства зовнішніх справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Литовський чиновник каже, що «було б нерозумно та безвідповідально не вивчити уроки української війни».
«Можна говорити і про спільне виробництво (безпілотників – ред.). Схоже, українці зацікавлені в можливому перенесенні частини виробництва до Литви. З нашою допомогою, ну і, можливо, частково для себе, якби ми змогли забезпечити їх необхідними дронами», – наголоси Ландсбергіс.
За словами міністра, «спосіб ведення війни змінюється, тому Литві варто вчитися в українців, які майже два роки воюють проти російської агресії».
Він підкреслює, що «за кілька років до початку повномасштабного вторгнення РФ Україна фактично не мала уявлення, що у війні їй знадобляться літальні дрони та апарати, які стануть повсякденною нормою в умовах бойових дій».
«У чергах близько тисячі вантажівок»: ДПСУ щодо ситуації на кордоні з Україною
Блокування вантажівок на території суміжних країн на кордоні з Україною не відмічається, у чергах стоять близько тисячі вантажівок, зазначив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«На напрямку Польщі припинилося блокування пунктів пропуску «Рава-Руська-Гребенне», «Краківець-Корчова», «Ягодин-Дорогуськ», «Шегині-Медика». За інформацією польських прикордонників станом на ранок сьогодні на цих чотирьох напрямках в бік України черги незначні – загалом близько 900 вантажівок», розповів Демченко.
За його словами, після розблокування рух вантажного транспорту на кордоні з Польщею став «досить інтенсивним», відповідно до пропускних спроможностей пунктів пропуску. Загалом за минулу добу на цих 4 напрямках кордон на в’їзд та виїзд перетнуло майже 2750 тисячі вантажівок, додав речник.
«Незначна черга в бік України з вантажних транспортних засобів станом на ранок є ще на території Румунії на напрямку пункту пропуску «Порубне» – близько 80 вантажівок», – сказав Демченко.
У Євросоюзі кажуть, що готові продовжити захист для біженців з України у 2025 році
У Євросоюзі за потреби готові продовжити тимчасовий захист українців після березня 2025 року, зазначила державна секретарка з питань притулку і міграції Бельгії Ніколь де Мур.
За її словами, «ЄС повинен розрахувати різні сценарії» до березня 2025 року. Тому захист для українців, на думку посадовиці, – «це одна з можливостей». У Брюсселі наголосили, що за потреби допомогу можуть продовжити.
Ніколь де Мур додала, що європейські міністри на неформальному засіданні Ради міністрів ЄС з юстиції та внутрішніх справ підтвердили солідарність та свої зобов’язання перед Україною.
Вони погодилися, що «потрібно гармонізувати законодавство» в цій сфері, адже мати 27 різних правових підходів щодо українських біженців було б «контрпродуктивно».
Посадовці ЄС та України прокоментували повідомлення про «тиск щодо повернення українських біженців»
БРЮССЕЛЬ – Українці, які рятуються від війни в країнах Євросоюзу, саме поновлюють свої посвідки на проживання. Подовжують їх до березня 2025-го. І це – востаннє, з огляду на Директиву, що регулює їхній захист на території ЄС. Вона розрахована на три роки, а отже – діятиме ще рік. Такий же «термін придатності» й захисту в українців, що юридично дозволяє їм укриватися в європейських країнах від війни, жити там, працювати й користуватися соціальними благами.
Дедалі очевиднішим стає той факт, що до березня 2025-го безпечними домівки біженців можуть і не стати. Чи є життя в українських біженців у Євросоюзі після цієї дати? Напередодні, 24 січня, цю тему вперше офіційно на своєму засіданні підняли урядовці країн ЄС, відповідальні за міграцію.
Тлом для дискусій стали подробиці неофіційних переговорів, що набули розголосу через медіа. Видання Politico повідомило, начебто Україна тисне на Євросоюз, аби він сприяв поверненню українських громадян додому. Один з дипломатів додав, що це прохання від українського уряду не стільки конкретне, скільки «розвідувальне».
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» з’ясовував, чого саме за лаштунками добивається українська влада і як майбутнє переселенців з України уявляють у ЄС.
ОГП: завершене слідство у справі про закупівлю неякісних бронежилетів на 1,4 мільярда гривень
Правоохоронці за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони завершили розслідування у справі щодо низки колишніх посадовців у справі про закупівлі неякісної амуніції, заявив Офіс генерального прокурора.
«Завершено досудове розслідування у справі стосовно колишніх заступника Міністра оборони України, керівника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони, а також начальника Центрального управління контролю якості», – йдеться в повідомленні.
Фігурантів підозрюють у розтраті майна та перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України.
Читайте також: Українці протягом тижня повідомляли правоохоронцям про ймовірне місце перебування Гринкевича – Сапьян
За висновками слідства, підозрювані в 2022 році організували закупівлю неякісних бронежилетів на кошти, виділені з державного бюджету. Тоді Міністерство оборони з порушенням процедури уклало з компаніями-нерезидентами договори про закупівлі засобів захисту з порушенням передбаченої процедури укладено ряд договорів про закупівлю засобів індивідуального захисту. ОГП стверджує, що їх закупили за завищеними цінами зі стовідсотковою оплатою і прийняли на склади без перевірки.
«Дана амуніція не відповідає державним та військовим стандартам України, технічними вимогам для закупівлі бронежилетів різних типів і не може належним чином захистити українських військовослужбовців. Всього внаслідок незаконних дій підозрюваних окремі підрозділи Збройних Сил України не були належно укомплектовані засобами індивідуального захисту на суму понад 1,4 мільярда гривень», – заявляє прокуратура.
Читайте також: Справа Гринкевича: вибіркове правосуддя чи справедливість? Студенти вимагатимуть звільнення дружини підприємця
Підозрювані залишаються під вартою. Їм та їхнім захисникам надали доступ до матеріалів справи, потім обвинувальний акт скерують до суду.
Імен фігурантів ОГП офіційно не називає.
1 лютого 2023 року правоохоронці повідомили ексзаступнику міністра оборони підозру за фактом перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. За даними слідства, він лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості.
На наступний день суд взяв під варту колишнього заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова.