«Готував вибух у поштовому відділені у Запоріжжі» – СБУ каже про затримання російського агента
Служба безпеки України заявляє про затримання російського агента, який намагався підірвати поштове відділення у Запоріжжі.
Як повідомляє пресслужба відомства, російським поплічником виявився місцевий житель, якого на початку 2023 року дистанційно завербував кадровий співробітник 316-го розвідцентру ГРУ.
За даними слідства, для вчинення злочину фігурант у власному помешканні виготовив саморобний вибуховий пристрій з дистанційним керуванням. Інструкцію для виготовлення вибухівки він отримав від російської спецслужби.
«Готовий пристрій зрадник сховав у коробках з-під фруктів, щоб потім відправити їх до вантажного відділення одного з поштових операторів.
Після отримання повідомлення про доставку «замовлення» на пошту фігурант мав привести вибухівку в дію за допомогою телефонного дзвінка», – йдеться у повідомленні.
Як вважають у СБУ, російські військові сподівались, що підрив установи призведе до численних жертв серед цивільного населення та поширить панічні настрої у прифронтовому місті.
Крім того, у ході розслідування Служба безпеки встановила, що додатковим завданням російського агента було виявлення місць масового зосередження особового складу і техніки ЗСУ – ці дані він мав передати агресору для підготовки диверсій проти Сил оборони або здійснення повітряних ударів.
Наразі слідчі СБУ повідомили чоловіку про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України. Йому загрожує довічне ув’язнення.
Читайте також: СБУ затримала російських агентів, які шпигували у прикордонних районах Сумщини
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, державній зраді.
За даними Офісу генпрокурора, на даний час зареєстровано понад 16 тисяч злочинів проти національної безпеки України.
«Два з чотирьох кораблів цього проєкту вже не в строю» – речник ВМС про удар по «Сергію Котову»
Російський патрульний корабель «Сергій Котов», який уночі атакували українські розвідники, охороняв Керченську протоку, розповів в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук.
«Цей корабель конкретно охороняв нашу Керченську протоку, у наших територіальних водах. І, до речі, ця ділянка моря офіційно закрита для судоходства Україною, яка має право робити попередження з цього приводу. Тобто, ми попереджали ще минулого року, що тут ходити не треба», – сказав Плетенчук.
За його словами, загалом у складі Чорноморського флоту є чотири судна такого проєкту, однак два з них вже виведені з ладу.
«Один із них «Павел Державін», який отримав два пошкодження від ВМС нещодавно. Пам’ятаєте, біля Криму? Він так само нарвався на дві міни, які ми там встановили. І навіть ще невідомо до кінця, в якому він стані, але не в боєготовому, це точно. Тобто, фактично, два з чотирьох цих кораблів цього проекту вже не в строю», – каже Плетенчук.
Такі судна, за словами речника ВМС, у морі можуть виконувати різні завдання, як-от охорона пунктів базування, охорона водного регіону, протоки, контроль цивільного суд
Ідеолог гібридних технологій. Навіщо Путін знову покликав на роботу Суркова
Гібридна війна – дешевша. Саме такою логікою скористався російський президент Володимир Путін, запрошуючи назад до роботи в Кремлі Владислава Суркова, свого колишнього радника з «українського питання».
Маючи дефіцит лояльних людей, ідей та грошей, Путін реінкарнує Суркова саме в той період російсько-української війни, який є для Кремля найважчим.
У лютому російська армія втратила найбільше солдатів з початку вторгнення. Франція заговорила про можливість відправити до України військовий контингент. Тисячі людей у Москві прийшли попрощатися із опозиціонером Олексієм Навальним. Та й роботи в час необхідності оформити Путіну новий президентський термін в кремлівських політтехнологів забагато.
Насамперед Владислав Сурков намагатиметься зміцнити всі міжнародні альянси, де Росія має можливість відстоювати свої імперські інтереси та просувати власне бачення подій.
альянси, ринки, технології
Це і BRICS, і Шанхайська організація співпраці, і Азійський банк інфраструктурних інвестицій, і формування стратегічних партнерств з Венесуелою, Іраном, Північною Кореєю, Китаєм та іншими країнами, що не практикують демократію та бажають конкурувати із Заходом.
Росія була би зацікавлена, наприклад, в можливості здійснювати міжнародні позики в юанях, не маючи змоги робити це в доларах чи євро.
Росії також цікаві альтернативні технологічні рішення – окрема система веб-пошуку, окрема операційна система для комп’ютерів та смартфонів, окрема система відео-хостингу, окрема версія ключових продуктів штучного інтелекту (на кшталт ChatGPT) з метою повної ізоляції від західних аналогів.
Мова може йти і про побудову окремого ринку озброєнь, на базі якого виникла б система ланцюгів постачань для військових потреб як Росії, так і інших країн-учасниць цієї потенційної домовленості.
Під цю систему може бути розроблена система розрахунків та інструменти торгового фінансування – можливо, навіть із залученням капіталу через одну з бірж у Китаї, з взаємною інтеграцією ринків праці Росії, Китаю та Північної Кореї.
З українського напрямку Сурков воліє організувати дієву систему інформаційного впливу, що вже навчена на власних помилках у минулому.
Ідею організації цієї системи він може позичити з побаченого під час президентської кампанії в США – йдеться про використання мережі мікроінфлюенсерів для просування меседжів та наративів.
Якщо раніше російська пропаганда намагалася переважно використовувати блогерів та журналістів з великим, популярними сторінками у соцмережах, то тепер може скористатися меншими сторінками – з кількістю підписників на рівні від 1 тисячі до 10 тисяч.
Це може бути водночас і дешевше, і ефективніше для досягнення поставлених цілей, і безпечніше для самих блогерів, які привертають набагато більше уваги від спецслужб, коли в них сотні тисяч підписників.
Можливі й інші інформаційні ходи від Суркова. Він бачить, що в Україні досі мають велику популярність деякі російські блогери, журналісти, канали соціальної комунікації. Це люди, що так чи інакше позиціонують себе «російськими лібералами». В цю по-своєму дивну палітру Сурков може протиснути власних блогерів або зробити своїм рупором когось із тих, хто вже добре знайомий українській аудиторії.
Чого саме хоче добитися Сурков інформаційними методами?
Перша світова війна, з якою часом порівнюють нашу війну проти російської навали, знала такий дуже специфічний етап, як «братання на фронтах». Втомлені війною та розчаровані в політиці солдати припиняли стріляти, натомість починали розмовляти з супротивником прямо на полі бою, тиснучи одне одному руки й співчуваючи одне одному.
Подібних настроїв Сурков волів би досягти і в Україні, намагаючись деморалізувати українське військо аргументами про те, що про них не дбає ні президент, ні уряд, ні суспільство, в той час як вони ведуть безнадійну війну і втрачають життя та здоров’я на фронтах, а це ніхто в Україні нібито навіть не цінує.
Крім деморалізації української армії, окрема лінія нової інформаційної політики Кремля може бути спрямована на цивільне населення, аби деморалізувати і його теж, підштовхуючи до вигідних для Росії компромісів.
Сюжетів на цю тему – купа: «бунт голодних пенсіонерів», «протест пацифістської молоді», «невдоволення переселенців з окупованих територій».
Міністерство юстиції США повідомило про затримання цивільного співробітника Військово-повітряних сил країни за те, що він, за версією американських спецслужб, розкрив секретні дані про війну Росії в Україні на платформі онлайн-знайомств.
У пресрелізі Мін’юсту уточнюється, що 63-річний обвинувачений – Девід Слейтер, який працював у стратегічному командуванні збройних сил США (USSTRATCOM) на базі ВПС у штаті Небраска і з серпня 2021 року до квітня 2022 року мав доступ до секретної інформації. До роботи в USSTRATCOM він служив в американській армії і пішов у відставку у званні підполковника.
В обвинувальному висновку йдеться про те, що Слейтер був присутній на брифінгах стратегічного командування про війну між Росією й Україною, а зібрану там секретну інформацію через сервіс онлайн-знайомств передавав спільнику, який видавав себе за жінку, яка живе в Україні.
Російська розвідка використовує сербського агента для проникнення в інституції ЄС і поширення прокремлівських тез про вторгнення Росії в Україну, йдеться в брифінгу західних розвідок, з яким ознайомилося видання Politico.
За цими даними, у жовтні 2023 року громадянин Сербії Новіца Антич – активний «агент впливу», який, згідно з документами, свідомо тісно співпрацював з російськими спецслужбами – зустрічався з європейськими чиновниками в Брюсселі, зокрема, з членами Європейського парламенту.
Згідно з прес-релізом і фотографією, що є в розпорядженні Politico, серед цих депутатів були німецький депутатка від «зелених» Віола фон Крамон-Таубадель, депутатка від італійських соціалістів і демократів Алессандра Моретті та представник словацької консервативної групи Європейської народної партії Владімір Білчик. У брифінгу розвідки немає нічого, що свідчило б про те, що Моретті, Більчик і фон Крамон-Таубадель знали про зв’язки Антича з ФСБ, коли вони зустрічалися з ним. Вони не відповіли на запит Politico про коментарі.
Антич, голова Сербської військової профспілки, також зустрівся з представниками профспілок EUROMIL і EPSU, які представляють військовослужбовців збройних сил і працівників державних служб в Євросоюзі.
Згідно з брифінгом західної розвідки, Антич є активним «агентом впливу» Федеральної служби безпеки Росії.
За даними видання, Антич тісно співпрацює зі співробітником ФСБ В’ячеславом Калініним, громадянином Росії та головним редактором Veteran News, медіа-сайту, що спеціалізується на новинах для ветеранів збройних сил. На цьому сайті зазначено, що Veteran News є «інформаційним партнером» ФСБ і Міністерства оборони Росії, а також інших силових відомств Росії. Калінін не відповів на запит Politico про коментар.
Західна розвідки зазначається, що Калінін вербував і інших людей, не уточнюючи, скільки і в яких країнах.
Новина про те, що Антич проводив зустрічі в Європейському парламенті, підкреслює вразливість цього органу перед операціями впливу, що підтримуються РФ.
В окупованому Криму повідомляють про «гучні вибухи» в районі Міжводного
У районі Міжводного на заході окупованого Криму чути гучні вибухи, повідомили кореспондентові проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії місцеві жителі.
«Чули приблизно п’ять вибухів з інтервалом 10-15 хвилин», – розповіли вони.
Інші подробиці поки що невідомі. Підконтрольна Росії влада Криму ситуацію не коментувала.
За даними Крим.Реалії, неподалік Міжводного розташований 758-й Центр матеріально-технічного забезпечення Чорноморського флоту РФ, військова частина 63876. Там розташований один зі складів боєпостачання і, ймовірно, досі зберігаються запаси високотоксичного палива меланж АК-27, яке використовується ЗРК С-200 у ракетах 5В21.
У цьому районі, у Вузькій бухті 10 листопада 2023 року в результаті атаки морських дронів були знищені два російські катери «Акула» й «Серна».
Експорт зброї зі Швейцарії впав на понад чверть – ймовірно, через відмову постачати Україні
У 2023 році швейцарські компанії експортували військові матеріали до 58 країн на суму 696,8 млн франків – це приблизно на 27% менше, порівняно з попереднім роком, повідомляє уряд Швейцарії.
За повідомленням, п’ятіркою основних країн-покупців були Німеччина з поставками на суму 168,5 млн франків, Данія з 73,6 млн, США з 54,3 млн, Саудівська Аравія з 53,3 млн і Румунія з 39,7 млн франків.
За категоріями проданої Швейцарією військової техніки у 2023 році майже 42% – це боєприпаси та комплектуючі, 20,2% – бронетехніка, 9,2% – системи управління вогнем та пов’язані з ними компоненти.
В уряді не називають причину падіння експорту минулого року, але промислова асоціація Swissmem заявила, що заборона Швейцарії на реекспорт зброї зіграла свою роль.
Читайте також: Швейцарія відхилила запит на продаж майже 100 танків Leopard 1 для України
«Деякі компанії втратили замовлення через занепокоєння швейцарськими правилами, тоді як інші розглядають можливість інвестувати тут менше», – сказав агенції Reuters директор Swissmem Штефан Брупбахер перед публікацією цих даних.
Війська РФ обстріляли Красногорівку на Донеччині, загинув чоловік – ОВА
Російські війська обстріляли Красногорівку на Донеччині, внаслідок чого загинув 72-річний чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Сьогодні зранку росіяни щільно обстрілювали місто з артилерії – смертельне поранення отримав 72-річний чоловік. Красногорівка вже десять років на лінії фронту, і з кожним днем перебувати там стає все небезпечніше», – написав Філашкін у телеграмі 5 березня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Єврокомісія представила нову оборонно-промислову стратегію
Європейська комісія представила нову оборонно-промислову стратегію, яка має перевести економіку Євросоюзу на військові рейки і тісно інтегрувати в неї Україну, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
«Сьогодні ми ухвалюємо Європейську оборонно-промислову стратегію і подаємо пропозицію щодо Європейської оборонно-промислової програми. Ми робимо це, щоб відреагувати на зміни в європейській парадигмі безпеки», – заявила віцепрезидентка Єврокомісії Маргрете Вестагер.
Вона пояснила, що нова система має дозволити ЄС перейти «від режиму реагування на кризу до режиму структурної оборонної готовності, що тісно інтегрує Україну».
«Це також сигнал про майбутнє України як члена Європейського союзу, щоб сказати, чи українська обороноздатність є частиною цієї екосистеми, яку ми хочемо зміцнити», – повідомила Маргрете Вестагер у відповідь на запитання кореспондентки Радіо Свобода.
Читайте також: Bloomberg: прем’єрка Естонії пропонує випустити євробонди для оборони
У рамках нової стратегії ЄС має відкрити в Києві офіс оборонних інновацій. «Зараз в Україні відбувається багато інновацій, я думаю, ми все частіше бачимо, що попередні цивільні технології використовуються в оборонних цілях. Це дуже важливі інновації. І я вважаю, що важливо, щоб ми використовували цей офіс також для навчання з європейської сторони, щоб оборонна промисловість була галуззю, яка об’єднується в екосистему, де Україна повністю інтегрована», – зазначила Маргрете Вестагер.
Основні реформи всередині ЄС, які пропонує Єврокомісія, стосуються регулювання оборонного ринку Євросоюзу і перехід на спільне виробництво і спільні закупівлі. Як пояснила Маргрете Вестагер, наразі у ЄС надто багато типів одного й того ж виду зброї, на відмішу від США. І витрачаються оборонні кошти держав-членів переважно за межами ЄС.
«З початку війни до червня 2023 року країни-члени витратили понад 100 мільярдів євро на оборонні закупівлі. Майже 80% з них витрачається за межами Європейського союзу, а лише на США припадає понад 60% витрат. Так не може більше тривати», – заявила Маргрете Вестагер.
Згідно з новою стратегією, до 2030 року ЄС має витрачати щонайменше 50% свого оборонного бюджету в межах Євросоюзу і 60% до 2035 року.
МКС видав ордери на арешт високопоставлених російських військових
Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових: командувача дальньої авіації повітряно-космічних сил РФ Сергія Кобилаша і командувача Чорноморського флоту Росії Віктора Соколова, про відставку якого 15 лютого повідомили численні російські військові блогери, йдеться у заяві суду 5 березня.
МКС, який базується в Гаазі, заявив: «є розумні підстави вважати, що двоє підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані силами під їхнім командуванням по українській енергетичній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до 9 березня 2023 року».
Суд додав, що випадкова шкода і збитки, завдані цивільному населенню від ударів, явно перевищували будь-яку очікувану військову перевагу.
У МКС зазначили, що російських командувачів підозрюють у скоєнні воєнних злочинів через напади на цивільні об’єкти, заподіяння надмірної випадкової шкоди цивільним особам, а також злочину проти людяності через «нелюдські дії […], що навмисно спричиняють сильні страждання або серйозні тілесні чи психічні чи фізичні ушкодження».
За повідомленням, два ордери на арешт були видані за клопотаннями прокуратури.
4 березня британська розвідка зазначила, що протягом лютого 2024 року Росія намагалася пошкодити об’єкти регіональної енергетики, однак енергосистема України підтримує стабільну роботу.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Україна очікувала ймовірних російських атак і цього опалювального сезону, однак масованих атак РФ по українській енергоінфраструктурі не було.
У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна і дитячого омбудсмена Росії Марії Львової-Бєлової, їх звинувачують у відповідальності за незаконну депортацію дітей з окупованих територій України до Росії.
МКС видав ордери на арешт високопоставлених російських військових
Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових: командувача дальньої авіації повітряно-космічних сил РФ Сергія Кобилаша і командувача Чорноморського флоту Росії Віктора Соколова, про відставку якого 15 лютого повідомили численні російські військові блогери, йдеться у заяві суду 5 березня.
МКС, який базується в Гаазі, заявив: «є розумні підстави вважати, що двоє підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані силами під їхнім командуванням по українській енергетичній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до 9 березня 2023 року».
Суд додав, що випадкова шкода і збитки, завдані цивільному населенню від ударів, явно перевищували будь-яку очікувану військову перевагу.
У МКС зазначили, що російських командувачів підозрюють у скоєнні воєнних злочинів через напади на цивільні об’єкти, заподіяння надмірної випадкової шкоди цивільним особам, а також злочину проти людяності через «нелюдські дії […], що навмисно спричиняють сильні страждання або серйозні тілесні чи психічні чи фізичні ушкодження».
За повідомленням, два ордери на арешт були видані за клопотаннями прокуратури.
4 березня британська розвідка зазначила, що протягом лютого 2024 року Росія намагалася пошкодити об’єкти регіональної енергетики, однак енергосистема України підтримує стабільну роботу.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Україна очікувала ймовірних російських атак і цього опалювального сезону, однак масованих атак РФ по українській енергоінфраструктурі не було.
У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна і дитячого омбудсмена Росії Марії Львової-Бєлової, їх звинувачують у відповідальності за незаконну депортацію дітей з окупованих територій України до Росії.
Керченський міст тепер без охорони? ЗСУ потопили новітній російський корвет «Сергій Котов»
У ніч на 5 березня 2024 року у районі Керченської протоки був знищений внаслідок удару морськими дронами патрульний корабель Чорноморського флоту Російської Федерації «Сергій Котов», повідомили в українській розвідці. Українські морські безпілотники за півтора року атакували його чотири рази. Що це за корабель, для чого призначений та які функції виконував? Читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
ЗСУ потопили корвет ЧФ РФ «Сергій Котов»: готується атака на Керченський міст?
У ніч проти 5 березня російські телеграм-канали почали повідомляти про вибухи в районі Керчі в окупованому Криму – жителі міста та окупаційна адміністрація заявили про атаку безпілотниками та ракетами.
Однією з цілей називався Керченський міст, рух яким зупинили. Низка пабліків повідомила, що в результаті удару було потоплено патрульний корабель ЧФ РФ проєкту 22160 «Сергій Котов».
А вже вранці Головне управління розвідки Міноборони підтвердило затоплення судна морськими дронами Magura V5 у співпраці з Військово-морськими силами ЗСУ та за підтримки Міністерства цифрової трансформації України.
Його вартість військові оцінили приблизно у 65 мільйонів доларів. Судячи з перехопленої розмови військових РФ, корабель атакували 5 дронів, а на його борту був корабельний транспортно-бойовий вертоліт.
Також у ГУР повідомили, що, за попередніми даними, внаслідок атаки загинули 7 загарбників, 6 було поранено, ще 52 члени екіпажу, ймовірно, вдалося евакуювати.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Головні питання випуску:
- Чи означає комбінована атака в ніч проти 5 березня у Керчі, що ЗСУ вирішили знищити Керченський міст без ракет Taurus?
- Які завдання у протоці біля мосту виконував «Сергій Котов»?
- І скільки таких катерів залишилося в Росії в Чорному морі?
Удари по окупованому Криму відбуваються регулярно, зокрема повідомляють про вибухи поблизу Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів із Росією. Влада РФ звинувачує у вибухах армію України або називає їх навчаннями. Київ офіційно підтверджує свою причетність лише до деяких атак.
Місцева влада: через обстріл центру Херсона поранений чоловік
Російські війська обстріляли середмістя Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 5 березня.
За його словами, обстріл вівся з окупованого лівобережжя Херсонщини.
«Внаслідок цієї атаки отримав поранення чоловік 1971 року народження. Він доправлений до лікарні у стані середньої тяжкості. Медики діагностували постраждалому мінно-вибухову травму, вогнепальне поранення спини, вивих плеча тощо», – заявив Мрочко.
Голова області Олександр Прокудін додав, що російські удари пошкодили лінії електропередач та приватну автівку.
«Також вдень окупаційні війська вдарили по адміністративній будівлі. Приміщення зазнало серйозних руйнувань», – додав він.
Також російська армія обстріляла обласний центр вранці 5 березня, був поранений місцевий житель.
За даними голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, минулої доби російські війська обстрілювали 19 населених пунктів області, зокрема Херсон. За його словами, внаслідок цих обстрілів поранена людина, пошкоджені 8 багатоповерхівок та 18 приватних будинків, навчальний заклад.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
СБУ повідомила, що передала до суду справу ексдепутата Мураєва про держзраду
Служба безпеки України завершила досудове розслідування і передала до суду справу про державну зраду щодо колишнього народного депутата від проросійської партії «Наші» Євгена Мураєва, повідомляє пресслужба СБУ.
«Фігурант використовував підконтрольний йому телеканал «Наш» для масового поширення кремлівської пропаганди в Україні», – йдеться у повідомленні.
Також СБУ вважає, що Мураєв «сприяв агресору у численних спробах дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні напередодні повномасштабного вторгнення РФ».
Якщо суд визнає політика винним, йому загрожує до 15 років тюрми з конфіскацією майна.
Мураєв повідомлення СБУ наразі не коментував.
Служба безпеки України повідомила про підозру колишньому народному депутатові в кінці липня 2023 року.
У червні минулого року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова заборонив діяльність партії Мураєва «Наші». А в лютому того року РНБО ухвалила рішення про запровадження санкцій проти телеканалу «Наш», який належить Євгену Мураєву. Колишній народний депутат назвав санкції «злочином».
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Мураєв зник з країни. Останній пост на його сторінці в телеграмі викладений 25 лютого 2022 року.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Офіс генерального прокурора передав до суду майже 1,5 тисячі кримінальних проваджень за обвинуваченнями в державній зраді.
Макрон у Празі закликав союзників «не бути боягузами» і підтримати Україну
На зустрічі з французькими експатами у Празі президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Франція і Чехія усвідомлюють, що війна повернулася в Європу. Він закликав союзників активізувати допомогу Україні.
«Ми, безумовно, наближаємося до моменту в Європі, коли буде доречно не бути боягузом. – заявив Макрон. – Ми ніколи не хочемо бачити трагедій, які наближаються, ми ніколи не хочемо бачити, що стоїть на кону. І я вірю, що наші дві країни усвідомлюють те, що відбувається в Європі, те, що війна повернулася на нашу землю».
Він додав, що загроза стала нестримною і поширюється «з кожним днем» на європейські країни.
«І нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає», – сказав президент Франції.
Емманюель Макрон перебуває з офіційним візитом у Празі, щоб обговорити чеську ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України за межами ЄС. Під час зустрічі з президентом Чехії Петром Павелом Макрон також заявив, що його країна приєднається до чеського плану.
«Росія не повинна виграти цю війну, – сказав Макрон. – Потрібно підтримувати український народ і українську армію стільки, скільки буде потрібно».
Він наголосив на важливості чеської ініціативи щодо боєприпасів і сказав, що французькі міністри продовжать переговори на цю тему.
Минулого місяця на безпековій конференції у Мюнхені Петр Павел повідомив, що Чехії вдалося знайти близько 800 тисяч одиниць 155-мм і 122-мм снарядів. За його словами, доставити цю зброю зможуть «протягом кількох тижнів», якщо вдасться зібрати необхідне фінансування. Для цього потрібна підтримка групи країн.
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Як писав Bloomberg, відсутність підтримки з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
Минулого місяця стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія, йдеться у листі.
Арахамія про скасування засідань Ради: у депутатів є «термінове завдання»
Від початку повномасштабного вторгнення Верховна Рада працює в режимі безперервного пленарного засідання – про це заявив 5 березня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
За його словами, це дозволяє парламентарям збиратися в будь-який час і «оперативно реагувати на зміни безпекової ситуації, важливі дедлайни чи особливості ухвалення рішень нашими партнерами».
Говорячи про плани роботи на найближчий час, Арахамія вказав, що, за попередніми заявами, народні депутати мають працювати з військовими: «на передовій, в навчальних центрах, в пунктах постійної дислокації».
«Зараз у цьому напрямку для наших депутатів є термінове і важливе завдання, яке напряму впливає на допомогу партнерів. Коли воно буде виконане – вони повернуться до роботи в сесійній залі», – заявив голова фракції.
Він додав, що такі заходи не можна анонсувати з міркувань безпеки. Водночас Арахамія розкритикував опозиційних депутатів, імен яких не називав:
«А що стосується планів опозиції на найближчий час, то хтось з них збирається на партійні з’їзди в Румунію. Хтось у відрядження, які вибивалися в Європарламенті. Інші хотіли зайнятися правкотероризмом, ще одні – виступами і трансляціями в ТікТок. Це явно не те, чого чекають наші військові, і наші партнери».
Раніше представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що засідання Верховної Ради на цьому тижні скасовані. Він пояснив це «скандалом із приводу перешкоджання виїзду у відрядження депутатів».
Арахамія про скасування засідань Ради: у депутатів є «термінове завдання»
Від початку повномасштабного вторгнення Верховна Рада працює в режимі безперервного пленарного засідання – про це заявив 5 березня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
За його словами, це дозволяє парламентарям збиратися в будь-який час і «оперативно реагувати на зміни безпекової ситуації, важливі дедлайни чи особливості ухвалення рішень нашими партнерами».
Говорячи про плани роботи на найближчий час, Арахамія вказав, що, за попередніми заявами, народні депутати мають працювати з військовими: «на передовій, в навчальних центрах, в пунктах постійної дислокації».
«Зараз у цьому напрямку для наших депутатів є термінове і важливе завдання, яке напряму впливає на допомогу партнерів. Коли воно буде виконане – вони повернуться до роботи в сесійній залі», – заявив голова фракції.
Він додав, що такі заходи не можна анонсувати з міркувань безпеки. Водночас Арахамія розкритикував опозиційних депутатів, імен яких не називав:
«А що стосується планів опозиції на найближчий час, то хтось з них збирається на партійні з’їзди в Румунію. Хтось у відрядження, які вибивалися в Європарламенті. Інші хотіли зайнятися правкотероризмом, ще одні – виступами і трансляціями в ТікТок. Це явно не те, чого чекають наші військові, і наші партнери».
Раніше представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що засідання Верховної Ради на цьому тижні скасовані. Він пояснив це «скандалом із приводу перешкоджання виїзду у відрядження депутатів».
Львів: на місці зруйнованого ударом РФ музею Шухевича відкрили виставку в роковини його загибелі
У роковини загибелі головнокомандувача Української Повстанської армії Романа Шухевича (30 червня 1907 року – 5 березня 1950 роки життя) відкрили виставку «Знайти Романа Шухевича», повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Два десятки інформаційних банерів презентують навпроти руїн музею, де 5 березня 1950 року Роман Шухевич прийняв свій останній бій з енкаведистами. Цей будинок був зруйнований Росією безпілотником 1 січня цього року.
З інформаційних стендів і фотографій можна дізнатися про дитячі, юнацькі роки майбутнього генерала УПА, його цивільне та військове життя, боротьбу за свободу і незалежність України. Зокрема, про те, як провідник ОУН Євген Коновалець вплинув на Романа Шухевича, чому Шухевич опинився в ув’язненні і як це допомогло йому організувати рекламну фірму. Виставка розповідає і про родину Шухевича, його дружину Наталію і дітей Юрка та Марію.
«Ідея виставки в тому, що серед героїчної історії УПА генерал армії губився, як людина з власними переживаннями. Ми пропонуємо «Знайти Шухевича» у дитячому, підлітковому віці, дізнатись, як він став генералом, як жив, як зумів знайти сили до боротьби. Нам був потрібне було фото Романа Шухевича у 10-літньому віці, але його немає. Художниця Юстина Могитич створила ці образи, які історія не залишила як артефакти», – говорить одна з кураторок виставки Ярина Ясиневич.
Десятки людей прийшли до місця останнього бою Головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Тут відбулась панахида і віче в пам’ять Романа Шухевича.
У заходах взяла участь і донька головнокомандувача УПА – Марія Трильовська-Шухевич.
«Це місце для мене святе. Я сюди щороку приїжджаю. Це місце, де загинув тато і прийняв останній бій. Тіла немає, могили немає. Єдине, що було з ним пов’язане – це той будинок, з якого він у Білогорщі відстрілювався і загинув. Він був готовий до цього, тому що останню кулю лишив для себе. Певно, всі документи в Москві, з яких можна було б дізнатись, де тіло Романа Шухевича. Навряд чи дізнаємось. Тут є символічна могила тата. Росіяни бояться Бандери і так само бояться Роман Шухевича. Десь хтось мусів навести на цей будинок, це було цільово, невипадково зроблено», – говорить Трильовська-Шухевич.
В одному з будинків у селі Білогорща (тепер територія Львова) Роман Шухевич переховувався. Чекісти розробили у ніч з 4 на 5 березня 1950 року «План чекістсько-військової операції по захопленню чи ліквідації «Вовка»», тобто Романа Шухевича. Цю операцію очолював генерал міністерства державної безпеки СРСР Павло Судоплатов. 5 березня 1950 році у Білогорщі було залучено понад 700 бійців внутрішніх військ.
Намагаючись прорватися з оточення, Роман Шухевич вбив радянського майора, але сам був поранений. Аби не здаватися живим до рук ворога, головнокомандувач пустив собі кулю в скроню. Тіло Головнокомандувача УПА досі не знайдене.
1 січня 2024 року Росія двома безпілотниками зруйнувала музей-будинок, де загинув Роман Шухевич. Втрачені меморіальні речі. Від будинку залишилась частина фасадної стіни, фундамент.
Львівська міська рада оголосила Всеукраїнський конкурс, щоб обрати найкращий проєкт з відновлення не лише будівлі, але й прилеглої території. Обіцяють у травні цього року визначити переможця. Гроші на відбудову музею надав п’ятий президент України Петро Порошенко.
Виставку «Знайти Романа Шухевича» невдовзі перенесуть для експонування у музей «Тюрма на Лонцького» і триватиме вона до 30 червня, дня народження Романа Шухевича.