Українські військові збили російський ударний вертоліт на Харківщині – командування
Українські військові на Харківщині збили російський ударний вертоліт, повідомило Командування Повітряних сил ЗСУ з посиланням на повітряне командування «Схід».
«30 жовтня на Харківщині близько 16:00 зенітним ракетним підрозділом Повітряне командування «Схід» збито російський ударний вертоліт (тип встановлюється)», – йдеться в повідомленні.
Інших подробиць військові не наводять. Російська сторона інформацію про втрату не коментувала.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 30 жовтня Росія у повномасштабній війні проти України втратила 252 гелікоптери.
Європа продовжує імпорт українського зерна «коридорами солідарності» – МЗС Франції
Країни Європи продовжують імпорт українського зерна сухопутним коридором навіть після виходу Росії із зернової угоди, йдеться у заяві міністра закордонних справ Франції Катрін Колонни в твітері.
«Зі свого боку, Європа продовжує свої «коридори солідарності» через континент. Більш ніж половина українських зернових, необхідних для продовольчої безпеки світу, змогла залишити Україну таким чином», – зазначила Колонна.
Міністр закордонних справ Франції також закликала РФ переглянути своє рішення про вихід із зернової угоди.
«Призупинивши участь у зерновій угоді, Росія посилює світову продовольчу кризу, спричинену її агресією проти України. Вона повинна переглянути це рішення, яке несе тяжкі наслідки», – зазначила Колонна.
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито вибухами в Севастополі того дня.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що заява Росії щодо призупинення участі в зерновій угоді була очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року.
Представники української влади останнім часом неодноразово заявляли про гальмування Росією експорту зерна Чорноморським коридором.
Президент США Джо Байден назвав рішення Москви «абсолютно обурливим». Глава американської держави зауважив, що такий крок РФ посилить голод і що «нема жодних причин це робити».
Держсекретар США Ентоні Блінкен у заяві 29 жовтня закликав Москву «відновити свою участь в ініціативі», додавши, що з кінця липня угода дозволила експортувати понад 9 мільйонів метричних тонн зерна та «знизити ціни в усьому світі, що було критично важливим для країн з низьким і середнім рівнем доходу».
В Організації Об’єднаних Націй заявили, що «життєво важливо, щоб усі сторони утримувалися від будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу Чорноморську зернову ініціативу», щодо цього тривають переговори із владою Росії.
22 липня представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію.
За даними Мінінфраструктури України, за час дії зернової угоди з України експортували понад 9 мільйонів тонн харчів.
«Загроза безпеці». Посол України закликав Німеччину не давати притулок втікачам від мобілізації в РФ
Новий посол України в Німеччині Олексій Макеєв закликав Німеччину не давати притулок російським чоловікам, які втекли з країни, щоб уникнути військової мобілізації, назвавши їх «загрозою безпеці».
Це «молоді люди, які ні про що не шкодують, але все одно хочуть уникнути військової служби», – сказав Макеєв в інтерв’ю газеті Bild am Sonntag, опублікованому 30 жовтня.
Сотні тисяч росіян залишили Росію після того, як президент Володимир Путін оголосив мобілізацію наприкінці вересня.
Макеєв також висловив вдячність Німеччині за підтримку України у війні, яку розв’язала Росія, але сказав, що Берліну потрібно рухатися «швидше».
«Коли я дивлюся на дії Німеччини у цій війні, я іноді думаю: «Ось німецький спорткар їде по автобану зі швидкістю 30 кілометрів за годину», – сказав Макеєв.
Зрештою, Німеччина допомагає, «але тільки тоді, коли вже майже пізно», додав він.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Макеєва послом України у Німеччині 23 вересня.
З 2014 до 2022 року послом України в Німеччині був Андрій Мельник, відомий різкою критикою нерішучості Німеччини надавати військову допомогу Києву.
Жителям окупованих територій заборонили переводити годинники на зимовий час – Федоров
Жителям окупованих територій російські військові заборонили переводити годинники на зимовий час, йдеться у повідомленні мера Мелітополя Івана Федорова у телеграмі 30 жовтня.
За його словами, таким чином армія РФ, утримуючи українців у заручниках, «намагається відірвати їх від Батьківщини».
«Існування поза реальністю та у вигаданому диктатором світі – фірмовий стиль Росії. Диктатору з Кремля ніяк не зрозуміти, що наші люди з нами, попри залякування та всі їхні безглузді вимоги. А от час окупантів добігає кінця. Перемога вже близько», – підкреслив Федоров.
30 жовтня о 4-й годині за київським часом Україна перейшла на зимовий час: стрілки годинників перевели на одну годину назад.
Зміна часу в Україні відбувається разом з усім Європейським союзом і більшістю країн Європи двічі на рік: в останню неділю березня країна переходить на літній час, а кожної останньої неділі жовтня повертається на зимовий, тобто свій стандартний поясний час.
Переведення годинників в Україні регламентується постановою Кабміну від 1996 року.
Туреччина заявляє про переговори з Росією щодо зернової угоди – Bloomberg
Туреччина веде переговори з Росією про статус зернової угоди після того, як Москва оголосила про вихід із договору, укладеного в липні для розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи. Про це 30 жовтня повідомило агентство Bloomberg із посиланням на неназваного представника влади Туреччини.
За словами турецького чиновника, який не має повноважень виступати публічно, є підстави для оптимізму щодо того, що переговори можуть досягти прогресу.
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито «терористичним актом» «проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки «зернового коридору», в чому влада Росії звинуватила Україну.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що заява Росії щодо призупинення участі в зерновій угоді була очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року.
Як наголосив очільник українського МСЗС Дмитро Кулеба, Київ неодноразово попереджав про плани Росії зірвати Чорноморську зернову угоду.
НАТО закликає Росію терміново відновити зернову угоду
Росії слід терміново відновити дію зернової угоди для того, аби Україна змогла продовжувати експорт сільгосппродукції, заявила речниця НАТО Оана Лунгеску, пише Reuters.
«Президент Путін (президент РФ Володимир Путін - ред.) має припинити робити продовольство зброєю і завершити свою незаконну війну проти України. Ми закликаємо Росію переглянути своє рішення і терміново відновити угоду, щоб продовольство потрапило до тих, хто його найбільше потребує», – наголосила Лунгеску.
За її словами, зернову угоду, яку було затверджено в Туреччині, підтримують усі країни-члени Альянсу.
Цей експорт допоміг знизити ціни на продовольство у всьому світі», – додала речниця НАТО.
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито вибухами в Севастополі того дня.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що заява Росії щодо призупинення участі в зерновій угоді була очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року.
Представники української влади останнім часом неодноразово заявляли про гальмування Росією експорту зерна Чорноморським коридором.
Президент США Джо Байден назвав рішення Москви «абсолютно обурливим». Глава американської держави зауважив, що такий крок РФ посилить голод і що «нема жодних причин це робити».
Держсекретар США Ентоні Блінкен у заяві 29 жовтня закликав Москву «відновити свою участь в ініціативі», додавши, що з кінця липня угода дозволила експортувати понад 9 мільйонів метричних тонн зерна та «знизити ціни в усьому світі, що було критично важливим для країн з низьким і середнім рівнем доходу».
В Організації Об’єднаних Націй заявили, що «життєво важливо, щоб усі сторони утримувалися від будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу Чорноморську зернову ініціативу», щодо цього тривають переговори із владою Росії.
22 липня представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію.
За даними Мінінфраструктури України, за час дії зернової угоди з України експортували понад 9 мільйонів тонн харчів.
«Йду для ЗСУ». Українці вирушають пішки на далекі відстані, щоб зібрати гроші для армії
Українці вирушають в піші походи на великі відстані, щоб збирати гроші для Збройних сил України. Ідея не нова, але зараз – популярна. В основному в мандрівки йдуть люди, які захоплюються екстрим-туризмом і займаються волонтерством. Усі – ведуть блоги та висвітлюють свої пригоди в соцмережах. Збирають гроші по-різному: хтось – лише онлайн, на картку, хтось – і офлайн, готівкою. Суми теж різні – від кількох тисяч гривень до мільйона й більше. Не кожну заявлену мету вдається реалізувати.
Що треба знати, починаючи волонтерський похід, і чи лише збір коштів на армію кличе зробити перший крок на багатокілометровому шляху? Радіо Свобода розпитало про це в учасників трьох проєктів. Читайте і дивіться за лінком
Війська РФ від 24 лютого пошкодили понад 1000 медзакладів, вбили 29 лікарів – МОЗ
Російські військові від початку повномасштабної війни пошкодили понад тисячу медзакладів в Україні, внаслідок їхніх дій загинули 29 цивільних лікарів і понад 100 – зазнали поранень, повідомило Міністерство охорони здоров’я України.
«Від початку широкомасштабної війни ворог цілеспрямовано намагається зруйнувати медичну систему в Україні», – заявили у МОЗ.
За даними міністерства, 94 медзакладів вдалося повністю відновити, 203 – відновили частково.
«Значна кількість лікарів мобілізується до лав ЗСУ. Налагоджена медична евакуація з нашими партнерами з Європи. Українці продовжують отримувати послуги та доступ до ліків у повному обʼємі, а лікарні щотижня отримують нове обладнання на заміну пошкодженому», – йдеться в повідомленні.
Станом на 25 серпня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила, що за шість місяців повномасштабної війни українські медустанови зазнали 473 атаки російської армії.
«Їм дуже страшно»: російські військові підірвали два мости на Луганщині – Гайдай
Російські військові підірвали два мости на Луганщині – через річку Красна біля Красноріченського та біля Кремінної, повідомив у телеграмі голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.
«Їм дуже страшно, бо ми дуже близько. Росіяни підірвали міст через річку Красна біля Красноріченського», – зазначив Гайдай.
Також, за його словами, нав
Гайдай наголосив, що командування РФ поставило задачу своїм військовим зупинити просування ЗСУ. Так, окупанти системно атакують Білогорівку, а після цього відправляють бійців на розвідку, але вони «традиційно не повертаються назад».
«Тривають запеклі бої на Сватівському напрямку», – зазначив він.
Перевірити ці дані незалежно редакція в умовах бойових дій не може.
За словами голови ОВА, нещодавно мобілізованих громадян Росії вже направили на окуповану частину Луганської області.
Сергій Гайдай також розповідав, що на Луганщині Збройні сили України просуваються на Сватівському та Кремінському напрямках.
5 жовтня місцева влада повідомила про початок деокупації Луганщини.
Російський бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно визнав свою роль у створенні й фінансуванні «ПВК Вагнера», що бере активну участь у війні проти України, відправив генпрокурору Росії Ігорю Краснову заяву з проханням заблокувати в країні доступ до відеохостингу Youtube й оголосити його власника, корпорацію Google, «небажаною організацією».
Про це повідомила пресслужба корпорації «Конкорд», що належить Пригожину. Вона опублікувала скан листа прокурору.
Як пише Пригожин, YouTube «наповнений фейками, спрямованими на дискредитацію російських військових, поширює свідомо неправдиву інформацію про дії збройних сил РФ, органів державної влади й управління, а також патріотичних сил».
На його думку, сервіс є знаряддям «інформаційної війни», яку нібито ведуть з Росією США, і проводить «послідовну політику цензури для російських каналів».
Як стверджує Пригожин, на Youtube публікують «русофобський контент, заклики до повалення влади у Російській Федерації та деструктивні матеріали».
Google він пропонує визнати «небажаним», оскільки той, як стверджується, «розповсюджує інформацію, спрямовану на створення загрози обороноздатності країни і безпеці держави».
Євген Пригожин, відомий також як «кухар Путіна» (його компанія забезпечувала харчування на прийомах у Кремлі), а згодом через діяльність так званої «фабрики тролів» і «ПВК Вагнера», після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну все частіше виступає щодо суспільно-політичних питань. Разом із головою Чечні Рамзаном Кадировим він, зокрема, критикував командувача російського угрупування «Центр» в Україні генерала Олександра Лапіна (напередодні з посиланням на джерела повідомлялося про те, що його зняли з посади).
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну в Росії було заблоковано доступ до низки соцмереж, зокрема Twitter, Facebook та Instagram. Власника двох останніх із названих соцмереж, корпорацію Meta, було внесено до переліку «терористів й екстремістів» – влада Росії обґрунтувала це тим, що модераторам Meta дозволено не видаляти заклики до збройної боротьби проти російського вторгнення і вбивств російських солдатів, якщо йдеться про загальний контекст, а не про конкретних осіб.
Youtube після початку масштабної війни заблокував низку російських каналів. Нещодавно – на виконання санкцій США – було заблоковано акаунт Ради федерації. При цьому представники російської влади стримано говорять про можливість блокування популярного сервісу.
10 загиблих, 13 поранених – Тимошенко про виявлених за добу жертв серед цивільного населення
Заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко оприлюднив у неділю дані про виявлених за останню добу жертв серед цивільного населення внаслідок збройної агресії РФ.
Тож, за даними, наданими очільниками обласних військових адміністрації, упродовж 29 жовтня виявили:
- 10 загиблих (у тому числі виявлено 5 вбитих раніше), 8 поранених у Донецькій області;
- 2 поранених – у Запорізькій області;
- 1 поранений – у Харківській області;
- 2 поранених у Херсонській області.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини повідомляє, що змогло підтвердити 6 374 випадки загибелі і 9 776 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані УВКПЛ ООН від 24 лютого до півночі 23 жовтня, повідомили в організації. В ООН наголошують, що реальні цифри - значно вищі.
Москва, попри численні докази, заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
Кубраков заявляє про неможливість експорту зерна через перекриття РФ «зернового коридору»
Судно Ikaria Angel із 40 тисячами тонн зерна для Ефіопії в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП ООН) не змогло в неділю, 30 жовтня, вийти з українського порту, як планувалося, через дії Росії, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
«Ці продукти були призначені для жителів Ефіопії, що перебувають на межі голоду. Але через перекриття Росією «зернового коридору» експорт неможливий», – написав він у твітері в неділю.
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито вибухами в Севастополі того дня.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що заява Росії щодо призупинення участі в зерновій угоді була очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року.
Як наголосив очільник українського МСЗС Дмитро Кулеба, Київ неодноразово попереджав про плани Росії зірвати Чорноморську зернову угоду.
Представники української влади останнім часом неодноразово заявляли про гальмування Росією експорту зерна Чорноморським коридором.
Президент США Джо Байден назвав рішення Москви «абсолютно обурливим». Глава американської держави зауважив, що такий крок РФ посилить голод і що «нема жодних причин це робити».
Держсекретар США Ентоні Блінкен у заяві 29 жовтня закликав Москву «відновити свою участь в ініціативі», додавши, що з кінця липня угода дозволила експортувати понад 9 мільйонів метричних тонн зерна та «знизити ціни в усьому світі, що було критично важливим для країн з низьким і середнім рівнем доходу».
В Організації Об’єднаних Націй заявили, що «життєво важливо, щоб усі сторони утримувалися від будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу Чорноморську зернову ініціативу», щодо цього тривають переговори із владою Росії.
22 липня представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію.
За даними Мінінфраструктури України, за час дії зернової угоди з України експортували понад 9 мільйонів тонн харчів.
Зруйнована «Азовсталь» та знищені житлові будинки: світлини з окупованого Маріуполя (фотосвідчення)
Фотограф агенції Reuters 29 жовтня побував в окупованому Росією Маріуполі.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб масштабного вторгнення РФ, яке розпочалося 24 лютого.
Завод «Азовсталь» був останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових.
Фотогалерею дивіться за лінком
Росія внесла до списку «недружніх» 11 британських заморських територій
Уряд Росії розширив список про недружніх іноземних держав і територій. До нього внесли 11 британських заморських територій, серед яких є відомі офшорні юрисдикції, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
До переліку увійшли Бермуди, Британська антарктична територія, Британська територія в Індійському океані, Кайманові острови, Фолклендські острови, Монтсеррат, острови Піткерн, острови Святої Єлени, Вознесіння та Тристан-да-Кунья, Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови Акротирі та Декелія, Теркс та Кайкос. Перелік країн опублікований на сайті кабінету міністрів РФ.
Йдеться головним чином про невеликі острови, деякі з них не мають постійного населення або ж кількість жителів там складає сотні чи десятки. У списку, однак, є й території, що часто використовуються в тому числі і росіянами для реєстрації офшорних компаній, насамперед Бермуди та Кайманові острови.
На Бермудах, серед іншого, зареєстровані сотні літаків, офіційно придбаних російськими авіакомпаніями у лізинг. Після російського вторгнення в Україну влада Бермуд офіційно відкликала у цих літаків сертифікати льотної придатності, проте президент Росії Володимир Путін дозволив їх експлуатувати всупереч забороні. Через можливість арешту ці лайнери не можуть літати у більшість країн світу.
Раніше у списку недружніх вже опинилися британські коронні володіння Джерсі, Гернсі та Мен та заморські території Ангілья, Британські Віргінські острови та Гібралтар, також популярні офшорні юрисдикції. Усього недружніми після вторгнення в Україну російська влада визнала понад 40 країн (з британськими володіннями їх понад 60).
Список «недружніх» країн з’явився в Росії у 2021 році. Спочатку туди увійшли США та Чехія. Із початком війни в Україні та запровадженням санкцій щодо Росії список поповнили США та Канада, держави Євросоюзу, Велика Британія (в тому числі Джерсі, Ангілья, Британські Віргінські острови, Гібралтар), Україна, Чорногорія, Швейцарія, Албанія, Андорра, Ісландія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Сан-Марино, Північна Македонія, а також Японія, Південна Корея, Австралія, Мікронезія, Нова Зеландія, Сінгапур, Тайвань, Багамські острови, острови Гернсі та Мен.
У Києві відповіли Лаврову на «готовність до переговорів» із Заходом щодо України
Про готовність керівництва РФ, зокрема Володимира Путіна, до переговорів із Заходом щодо України Сергій Лавров заявив цього дня дещо раніше. Його слова поширили російські ЗМІ.
«Ми завжди готові вислухати наших західних колег, якщо вони звернуться з черговим проханням організувати розмову. Сподіваюся, що, крім відтворення в контактах по лінії дипломатичних відомств і по інших каналах того, що вони публічно в пропагандистському запалі кажуть, нам зможуть запропонувати якісь серйозні підходи, які сприятимуть розрядці напруженості й повністю враховуватимуть інтереси Російської Федерації та її безпеки», – заявив Лавров.
Очільник російського МЗС, тим часом, додав, що Росія готова говорити із Заходом, якщо він звертатиметься до РФ «з реалістичними пропозиціями, що спираються на принципи рівноправності та взаємної поваги інтересів, спрямованих на пошук компромісів і балансу інтересів усіх країн у цьому регіоні».
За його словами, Путін неодноразово говорив про те, що РФ ніколи не відмовлялася і не відмовляється від переговорів, а відмовляється нібито «Україна за прямою вказівкою західних спонсорів».
Лавров також сказав, що «чим довше вони тягнуть із переговорами, тим складніше їм буде з нами домовлятися».
Президент Росії Володимир Путін, продовжуючи заперечувати український суверенітет під час виступу у дискусійному клубі «Валдай» 27 жовтня, фактично засвідчив, що серйозні переговори із РФ є неможливими, йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) за 27 жовтня.
Напередодні президент РФ Володимир Путін виступив на засіданні дискусійного клубу «Валдай», де заявив, що Захід бачить скрізь «підступи Кремля» і повторив раніше відомі наративи Кремля про «допомогу Донбасу», Україну і Росію «як єдиний народ» і державу Україна як «штучну державу». В ОПУ заявили, що висловлювання Путіна були сформульовані «за Фрейдом».
На початку цього місяця президент України Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні Європейської ради, наголосив, що нещодавні заяви представників російської влади про переговори з Україною щодо припинення війни є лише намаганням виграти час, «щоб зупинити звільнення України».
Раніше Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 вересня, яке, зокрема, передбачає неможливість ведення переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним і необхідність посилення обороноздатності України.
30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. Він же раніше підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
У Кремлі заявили, що Путін і Байден могли б дещо обговорити
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що платформою для переговорів Володимира Путіна з президентом США Джо Байденом могло б стати бажання США «дослухатися до занепокоєнь Росії» щодо гарантій безпеки. Таку заяву Пєскова під час програми «Москва. Кремль. Путін» поширили російські ЗМІ.
«Бажання Сполучених Штатів дослухатися до наших занепокоєнь, тобто фактично бажання Сполучених Штатів повернутися до стану на грудень-січень і поставити собі запитання: те, що пропонують росіяни, може, не все нас влаштовує, але, можливо, варто все-таки з ними сісти за стіл переговорів. Я маю на увазі проєкти документів, які були передані і в Брюссель, і у Вашингтон», – сказав Пєсков.
17 грудня 2021 року МЗС Росії опублікувало проєкт договору про так звані «гарантії безпеки», яких російська сторона вимагала від НАТО і передала Вашингтону.
Російські проєкти угод із Північноатлантичним альянсом і Сполученими Штатами передбачали, зокрема, гарантії нерозширення НАТО, у тому числі, на Україну.
Щодо вимоги Кремля «додаткових гарантій безпеки» від НАТО, генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ виявив готовність до розмови. Однак він відкинув ідею про те, що НАТО може, наприклад, виключити прийняття України до складу альянсу.
У Росії ж заявили, що хочуть обговорювати «гарантії безпеки» лише зі США.
24 лютого Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, заявивши про «загрозу» для РФ з боку України і НАТО.
У Великій Британії дозволили частково розморозити рахунки підсанкційного Петра Авена
Міністерство фінансів Великої Британії дозволило розморозити частину заблокованих активів російського олігарха Петра Авена. Йому нададуть доступ до одного мільйона фунтів стерлінгів із коштів, що зберігаються на його банківських рахунках. Авен зможе щомісяця знімати до 60 тисяч фунтів для оплати повсякденних витрат.
Крім того, 388 тисяч фунтів він зможе витратити на виплату термінових боргів – у тому числі оплати приватної школи для одного з дітей, інформує Російська служба Радіо Свобода.
Авен, який має також латвійське громадянство, потрапив під санкції через війну Росії проти України, він оскаржив їх у суді.
У травні агентство Bloomberg розповідало, що Авена запідозрили у порушенні режиму санкцій. На засіданні у Лондоні представники мільярдера стверджували, що його витрати сплачує дружина. За словами джерела агентства, більшість витрат пов’язані з оплатою охорони та страхування колекції творів мистецтва бізнесмена, яку оцінюють у 300 мільйонів фунтів.
Крім колекції, Авен володіє у Великій Британії трьома особняками класу люкс. Після накладання на нього персональних санкцій та замороження рахунків мільярдер скаржився, що не може оплатити витрати на утримання своєї нерухомості, послуги прибиральниці та водія.
Петро Авен – колишній міністр зовнішніх економічних зв’язків Росії в уряді Бориса Єльцина. Творець і один із основних власників російського «Альфа-банку», найбільшого приватного у Росії. У квітні банк потрапив під блокуючі санкції США. Журнал Forbes оцінює статки Авена в 4,3 мільярда доларів.
Кім повідомляє про обстріли військами РФ Миколаївщини
Російські війська впродовж попередньої доби і вночі обстрілювали Миколаївщину. Постраждалих немає. Утім, є руйнування. Про це вранці 30 жовтня повідомив голова ОВА Віталій Кім.
За його даними:
- у Миколаївському районі 29 жовтня наслідок російських обстрілів Мішково-Погорілівської громади була пошкоджена споруда сільгосппідприємства;
- 29 жовтня внаслідок обстрілів Галицинівської громади були пошкоджені три житлових будинки та авто;
- в Очаківській громаді 29 жовтня російські війська завдали ударів по території аквазони та 30 жовтня (вночі) внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки та гаражі;
- 29 жовтня та 30 жовтня російських артилерійських ударів зазнавала Шевченківська громада – інформація щодо пошкоджень уточнюється.
- у Баштанському районі 29 жовтня та 30 жовтня тривали обстріли населених пунктів Березнегуватської громади, що розташована на лінії розмежування – інформація щодо пошкоджень уточнюється.
- 29 жовтня та 30 жовтня обстрілів зазнала Широківська громада, внаслідок чого зруйновано один житловий будинок, два будинки зазнали пошкоджень. Також зафіксовано влучання поза межами населеного пункту по дорогах та сільгоспугіддях.
Очільник Миколаївщини останнім часом щоденно повідомляє про російські обстріли області.
Голова Миколаївської ОВА в інтерв’ю Суспільному заявив, що станом на 29 жовтня українські бійці продовжують просуватися на південному напрямку. Є доволі позитивні зрушення на фронті, сказав він, але їхні деталі наразі не розголошують із міркувань безпеки.
Проте, за словами голови Миколаївської ОВА, зараз залишається складною ситуація на окупованій території, зокрема, в Снігурівці.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною воєнною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
«Госпіталізована жителька Куп’янського району» – Синєгубов про російські обстріли Харківщини
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив вранці 30 жовтня, що впродовж минулої доби російські війська обстрілювали місто Куп’янськ, населені пункти Вовчанської громади Чугуївського району, а також села та селища Чугуївського, Харківського та Куп'янського районів області.
За даними обласного Центру екстреної медичної допомоги, протягом доби з пораненням госпіталізована 58-річна жителька Куп’янського району, зауважив очільник Харківщини.
«В Куп’янську внаслідок обстрілів пошкоджено цивільний промисловий об'єкт, сталася масштабна пожежа. На місці працюють рятувальники, пожежу локалізовано. Попередньо, ніхто не постраждав», – йдеться у повідомленні.
29 жовтня Синєгубов повідомляв про трьох поранених за добу мирних жителів Харківщини внаслідок російських обстрілів.
У результаті наступу на Харківщині у вересні українські сили звільнили близько 8500 тисяч квадратних кілометрів території. Через дії ЗСУ російській армії довелося залишити прикордоння на півночі від Харкова, свій відступ російська сторона назвала «перегрупуванням».
Минулого тижня у Харківській ОВА повідомили, що російські війська продовжують окуповувати трохи менше ніж два відсотки від загальної кількості населених пунктів Харківської області.
На Дніпропетровщині внаслідок російського обстрілу поранена жінка – Резніченко
Вранці 30 жовтня російські війська обстріляли Нікопольський район Дніпропетровщини, внаслідок чого, за попередніми даними, була поранена одна людина, повідомив голова ОВА Валентин Резніченко.
«Під вогонь потрапила Марганецька громада. Попередньо, одна людина поранена. Це 73-річна жінка. Вона у лікарні. Пошкоджені будинки. Деталі обстрілу з’ясовуються», – повідомив він у телеграмі.
Про те, що всю ніч від російських «Градів» та важкої артилерії потерпала Нікопольщина Дніпропетровської області, очільник області повідомляв 28 жовтня. Тоді обійшлося без людських жертв.
Внаслідок російського удару по АЗС у Дніпрі ввечері 25 жовтня загинули двоє людей, четверо були поранені.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини повідомляє, що змогло підтвердити 6 374 випадки загибелі і 9 776 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані УВКПЛ ООН від 24 лютого до півночі 23 жовтня, повідомили в організації. В ООН наголошують, що реальні цифри - значно вищі.
Москва, попри численні докази, заперечує свої атаки на цивільних в Україні.