Українські військові збили російський Мі-8 і безпілотник на Донеччині – повітряні сили
Українські військові збили російський гелікоптер Мі-8 і безпілотний літальний апарат оперативно-тактичного рівня на Донеччині, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«1 листопада на Донеччині зенітним ракетним підрозділом Повітряне командування «Схід» о 9-ій та 12-ій годині відповідно, збито російський вертоліт Мі-8 та безпілотний літальний апарат оперативно-тактичного рівня», – йдеться в повідомленні.
Російська сторона повідомлення про втрати не коментує.
Раніше Повітряні сили повідомили, що в ніч на 1 листопада українські військові збили шість російських дронів-камікадзе Shahed-136.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 1 листопада російські війська за час повномасштабного вторгнення в Україну втратили, зокрема, 257 гелікоптерів, 1415 БПЛА оперативно-тактичного рівня.
Ракети РФ долетіли до Молдови (відео)
Російська ракета, збита українською ППО вранці 31 жовтня, впала на околиці прикордонного молдовського села Наславча. Про це повідомили в уряді Молдови. Це перший подібний інцидент від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Ударна хвиля від вибуху, спричинена падінням основної частини ракети на землю, вибила вікна, а частини ракети, яка розпалася, пошкодили дахи осель. Постраждали 26 будинків. Місцеві жителі розповіли Радіо Свобода, що головне їхнє побоювання полягає в тому, що російські бомбардування можуть пошкодити сусідню дамбу на річці Дністер і затопити село. (Відео Молдовської редакції Радіо Свобода)
У Київській ОВА заявили про «реальну загрозу» залишитися без світла на 2 тижні
Голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба заявив про «реальну загрозу» залишитися без світла на два тижні через російські обстріли критичної інфраструктури України.
В інтерв’ю hromadske, відповідаючи на запитання, чи може статися повне вимкнення електроенергії, Кулеба відповів: «Так, якщо будуть продовжуватися ракетні обстріли нашої енергетичної інфраструктури, й ми не зможемо зберегти її завдяки ППО».
«Це залежить від того, яких пошкоджень нам завдадуть. Якщо будуть пошкодження, які ми зможемо відновити за два тижні, то це свідчитиме про те, що нам два тижні потрібно протриматись. Якщо будуть інші пошкодження, то процес ремонту може зайняти й більше часу або, навпаки, менше. На жаль, у нас такий ворог, що важко передбачити умови ураження. Тобто є реальна загроза, що ми на термін до двох тижнів можемо опинитися без світла. І ми вже готуємося до цього», – додав він.
За даними президента Володимира Зеленського, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури.
31 жовтня Росія завдала масованої повітряної атаки по Україні, в результаті чого вчергове були пошкодження об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні.
Влада повідомила про влучання російських ракет по критичній інфраструктурі в Харкові, Запоріжжі, на Київщині, Буковині, Кіровоградщині та Черкащині. У Міноборони РФ підтвердили атаки по енергосистемі України.
За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, після російських ударів пошкоджені 18 об’єктів, більшість – енергетичні, у 10 регіонах України.
Сьогодні для України набрала чинності Стамбульська конвенція – омбудсмен
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що сьогодні, 1 листопада 2022 року, для України набрала чинності Стамбульська конвенція.
«Відповідно до неї, постраждалим особам забезпечується якнайкращий захист і підтримка, сприяння їх фізичному, психологічному та соціальному відновленню, через такі заходи: застосування захисних приписів; забезпечення інформування постраждалих про їхні права та можливості отримання допомоги та захисту; забезпечення діяльності спеціалізованих служб підтримки; не замовчування проблеми домашнього насильства; захист і підтримка дітей – свідків домашнього насильства», – повідомив омбудсмен у фейсбуці.
Лубінець зазначив, що попри важливість питання в умовах тривалої війни, існують міфи про Стамбульську конвенцію.
«Міфи та домисли про Стамбульську конвенцію поширюють в інформаційному полі здебільшого люди, які не детально дослідили її текст, який, до речі, є у відкритому доступі перекладений українською мовою. Як Омбудсман України закликаю критично підходити до будь-якої неперевіреної інформації, вивчати першоджерела та пам’ятати, що Стамбульська конвенція має на меті не розколоти, а консолідувати зусилля задля подолання насильства стосовно жінок та домашнього насильства», – зазначив омбудсмен.
Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію 20 червня.
Президент України Володимир Зеленський 18 червня вніс до Верховної Ради проєкт закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, відомої як Стамбульська конвенція.
Україна ще 2011 року підписала, але понад 10 років не ратифіковувала Стамбульську конвенцію. В усіх дотеперішніх складах українського парламенту з цього огляду переважали консервативні і хибні погляди на зміст цієї конвенції.
Цього тижня може відбутись черговий обмін військовополоненими – Лубінець
Цього тижня може відбутись черговий обмін військовополоненими між Україною та РФ, повідомив в ефірі телемарафону Уповноважений верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Поки РФ відмовляється від обміну «всіх на всіх», адже вони, певно, хочуть розтягувати цей процес. Але, цього тижня, дай Боже, у нас будуть позитивні новини», – сказав він.
«За моєю інформацією, у нас немає жодного ув’язненого військовополоненого Російської Федерації, який би був ув’язнений у тюрмах та пройшов процес мобілізації з тюремних нар. Не думаю, що вони будуть звертатись за поверненням таких полонених», – повідомив Лубінець.
Останній обмін полоненими відбувся 29 жовтня – повернулися з полону 52 українці.
Путін назвав розслідування атаки в Севастопольській бухті умовою повернення Москви до зернової угоди
Російський лідер Володимир Путін у телефонній розмові з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом назвав умовою повернення Москви до виконання зобовʼязань у межах зернової угоди розслідування атаки безпілотників у Севастополі. Про це 1 листопада повідомив сайт Кремля.
Росія вважає, що Україна використала для атаки частину зернового коридору. Жодна з країн таку позицію не підтримала, а Київ наразі не підтверджував і свою причетність до подій 29 жовтня в Севастопольській бухті.
Згідно із заявою на сайті президента Росії, про відновлення угоди можна буде говорити лише після «детального розслідування обставин цього інциденту, а також після отримання від Києва реальних гарантій неухильного дотримання Стамбульських угод, зокрема, щодо невикористання гуманітарного коридору для військових цілей».
За даними турецької сторони, Ердоган сказав Путіну, що «співпраця, орієнтована на розвʼязання» проблеми, може бути реалізована. Анкара «продовжуватиме вживати необхідних ініціатив з усіма сторонами для розвʼязання проблем, повʼязаних із виконанням Стамбульської угоди про відвантаження зерна», – йдеться в твіті президента Туреччини.
Ще три судна покинули українські порти вдень 1 листопада відповідно до угоди про експорт зерна, повідомляє агенція Reuters з посиланням на Спільний координаційний центр під керівництвом ООН. Рух кораблів було погоджено ООН, українською та турецькою делегаціями, російську сторону поінформували.
Делегації ООН, Туреччини й України домовилися не планувати рух суден Чорним морем на 2 листопада. Про це йдеться у повідомленні представництва ООН у Спільному координаційному центрі у Стамбулі.
За повідомленням, координатор ООН із зернової ініціативи Амір Абдулла «продовжив свої обговорення з усіма трьома державами-учасницями, намагаючись відновити повноцінну участь у СКК».
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито «терористичним актом» «проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки «зернового коридору», в чому влада Росії звинуватила Україну.
Київ назвав цю заяву Росії очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року. У США таке рішення Москви вважають «абсолютно обурливим», оскільки цей крок посилить голод.
Попри таку заяву Москви, 31 жовтня Організація Об’єднаних Націй, Туреччина та Україна продовжили реалізовувати зернову угоду та виконали план транзиту для 16 суден.
У Мінінфраструктури України повідомили, що 31 жовтня з портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» вийшли 12 суден з 354,5 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи.
Міграційна служба припиняє прийом і розгляд заяв від росіян про оформлення дозволу на імміграцію
У Державній міграційній службі України повідомили, що відповідно до ухваленої урядом постанови, припиняється прийняття та розгляд заяв громадян РФ про оформлення дозволу на імміграцію.
«На період дії воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення або скасування територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС зупиняється розгляд заяв громадян Російської Федерації про оформлення дозволу на імміграцію, оформлення та обміну посвідок на постійне чи тимчасове проживання, поданих до набрання чинності цією постановою. Крім того, громадянам РФ відмовлятимуть у прийнятті нових заяв», – йдеться в повідомленні.
Водночас зазначені обмеження не поширюються на громадян РФ, які:
- є чоловіком чи дружиною громадянина України;
- дітьми або батьками громадян України;
- повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;
- особами, які прослужили у Збройних силах України три і більше років;
- особами, які, відповідно до закону, прибули в Україну для працевлаштування.
«Громадяни РФ, які прибули в Україну з метою працевлаштування або з метою возз’єднання сім'ї, повинні протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою звернутися до ДМС за обміном посвідки на тимчасове проживання, якщо строк звернення за її обміном настав у період з 24.02.2022 до дня набрання чинності цією постановою», – йдеться в повідомленні.
З 1 липня Україна запровадила візовий режим для громадян Росії.,
Руху суден у рамках зернової угоди 2 листопада не буде – координаційний центр
Делегації ООН, Туреччини й України домовилися не планувати рух суден Чорним морем на 2 листопада. Про це йдеться у повідомленні представництва ООН у Спільному координаційному центрі у Стамбулі.
Раніше заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Мартін Ґріффітс повідомив, що організація продовжить огляд суден у рамках зернової угоди. За його словами, оскільки Росія не припинила повністю, а тимчасово зупинила свою участь в угоді, ООН у співпраці з Туреччиною та Україною «продовжує реалізовувати ініціативу». Наголошується, що 1 листопада було проведено 36 інспекцій суден, які перебувають у турецьких водах.
За даними Міністерства інфраструктури України, за два дні після виходу Росії із зернової угоди гуманітарним коридором в обидва напрямки пройшли 17 суден, з них два – до українських портів під завантаження.
За три місяці з моменту укладання угоди 422 судна експортували близько 10 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, додали в міністерстві.
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито «терористичним актом» «проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки «зернового коридору», в чому влада Росії звинуватила Україну.
Київ назвав цю заяву Росії очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року. У США таке рішення Москви вважають «абсолютно обурливим», оскільки цей крок посилить голод.
Попри таку заяву Москви, 31 жовтня Організація Об’єднаних Націй, Туреччина та Україна продовжили реалізовувати зернову угоду.
Армія РФ вивозить медобладнання із лікарень на окупованій Херсонщині – Центр національного спротиву
Армія РФ вивезла все медичне обладнання із лікарень у тимчасово окупованому Бериславі на Херсонщині та закриває ці медзаклади. Про це повідомив Центр національного спротиву Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
«Ворог продовжує створювати гуманітарну кризу на тимчасово окупованих територіях, аби змусити місцевих мешканців «евакуюватись», а фактично аби депортувати місцевих. При цьому триває мародерство регіону», – йдеться у повідомленні.
З огляду на російську окупацію регіону, а також бойові дії Радіо Свобода не має змоги оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
Раніше у Генштабі ЗСУ заявили, що на окупованій Херсонщині російські війська примусово виселяють місцевих жителів.
На тлі наступу ЗСУ на Херсонщині окупаційні сили запевняли, що місту ніщо не загрожує, а наступ буде зупинено. Проте ця риторика змінилася. Нещодавно призначений командувачем російських військ в Україні Сергій Суровікін 18 жовтня заявив, що щодо Херсона можливе «ухвалення непростих рішень» і закликав населення виїжджати.
За повідомленнями української сторони, у Херсоні закрилися практично всі російські «установи», а так звані «керівники» виїхали ще раніше.
Чому Росія підриває зернову угоду, прив’язуючи її до вибухів у Севастополі?
Незважаючи на припинення участі Росії у зерновій угоді, згідно з якою зерно з України Чорним морем йде на експорт, фахівці, з якими спілкувалось Радіо Свобода, не думають, що зерновий коридор перестане існувати. Тут є кілька факторів, але розглянемо мотиви, якими керуються сторони.
Київ готовий за потреби розгорнути тисячу пунктів обігріву взимку – Кличко
Влада української столиці готова в разі виникнення надзвичайних ситуацій розгорнути тисячу пунктів обігріву. Про це 1 листопада повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.
«Через ракетні атаки агресора на об’єкти критичної інфраструктури розглядаємо різні сценарії розвитку подій. Найгірший – коли взагалі не буде електроенергії, водо- та теплопостачання. На цей випадок більш як тисячу пунктів обігріву в нашому місті ми готуємо. Закупили електрогенератори, зробили запаси води та всього необхідного, щоб ці пункти обігріву приймали людей. У них можна буде зігрітися, випити чаю, підзарядити телефони, отримати необхідну допомогу», – наголосив Кличко.
Раніше міський голова закликав жителів столиці ощадливо ставитися до використання води, оскільки для її постачання теж використовується електроенергія.
Останнім часом російські війська посилили обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури України. Для атак вони використовують крилаті ракети, ракети протиповітряної оборони «земля-земля» та надані Іраном дрони-камікадзе Shahed-136.
Російський президент Володимир Путін 10 жовтня підтвердив завдавання Росією масованих ударів по Україні, зокрема по об’єктах енергетики. При цьому він пригрозив новими атаками «у разі продовження спроб проведення на російській території терактів».
1 листопада міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що російські атаки проти української цивільної інфраструктури треба розцінювати як складову геноциду.
Російські війська ведуть наступальні дії на Донеччині – Генштаб ЗСУ
Російські війська намагаються здолати українську оборону на трьох напрямках у Донецькій області, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні 1 листопада.
«Противник намагається утримати тимчасово захоплені території, зосереджує зусилля на стримуванні дій Сил оборони на окремих напрямках. Веде наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках», – указано в повідомленні.
Українські військові додають, що «ворог… продовжує завдавати ударів по критичній інфраструктурі та помешканнях цивільного населення, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, закони та звичаї ведення війни».
Протягом доби російські сили завдали чотири ракетних та 26 авіаційних ударів, здійснили понад 27 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, повідомляють у Генштабі.
До раніше оприлюдненої інформації, що «окупанти продовжують примусове переміщення цивільного населення на тимчасово захоплених територіях Херсонської області», в зведенні додали, що «російську окупаційну адміністрацію Херсона переміщено до міста Скадовськ».
За даними Генштабу, авіація Сил оборони України протягом поточної доби завдала 22 удари. «Під ураження потрапили 19 районів зосередження озброєння, військової техніки, а також 3 позиції зенітних ракетних комплексів противника. На різних напрямках наші підрозділи протиповітряної оборони збили два БпЛА типу «Орлан-10» та шість ударних дронів «Шахед-136», – ідеться в повідомленні.
Раніше на тлі наступу ЗСУ на Херсонщині окупаційні сили запевняли, що місту ніщо не загрожує, а наступ буде зупинено. Проте ця риторика змінилася. Нещодавно призначений командувачем російських військ в Україні Сергій Суровікін 18 жовтня заявив, що щодо Херсона можливе «ухвалення непростих рішень» і закликав населення виїжджати.
Три історії запорізьких митців, які своїм мистецтвом допомагають ЗСУ
Кожен із них працює у різних жанрах і має свій унікальний творчий стиль. Втім, ці митці з Запорізької області мають спільне. Свої роботи трансформують у допомогу українським військовим. Радіо Свобода поспілкувалось із ними.
Зеленський: Росія «серйозно пошкодила» близько 40% енергетичної інфраструктури України
Росія масованими ударами ракетами і дронами серйозно пошкодила вже близько 40% усієї енергетичної інфраструктури України, зокрема ТЕС, ТЕЦ і ГЕС, повідомив президент Володимир Зеленський на зустрічі з єврокомісаркою з питань енергетики Кадрі Сімсон.
Як повідомила пресслужба голови держави, сторони також обговорили подальші кроки із гарантування енергетичної безпеки України.
Володимир Зеленський заявив про доцільність створення платформи для підтримки української економіки, зокрема енергетичної сфери, на зразок Контактної групи у форматі «Рамштайн».
«Ця платформа, такий «економічний Рамштайн», будується й почне працювати. Питання енергетики сьогодні йде поруч із фінансовою кризою та дефіцитом зброї, тому має бути створений такий майданчик», – сказав він.
Президент України також закликав запровадити цінові обмеження на російський газ на додачу до цінових обмежень на нафту, а також обмежити постачання російського скрапленого газу до країн ЄС у межах наступного санкційного пакету, «який необхідно затвердити якнайшвидше», йдеться в повідомленні.
Кадрі Сімсон, яка 1 листопада прибула до Києва, раніше заявила, що приїхала до української столиці, щоб допомогти наростити підтримку українського енергетичного сектору.
«Українська енергетична інфраструктура перебуває під цілеспрямованою атакою Росії – жорстокою та нелюдяною тактикою, аби спричинити людські страждання на тлі зими, яка наближається», – заявила вона.
Єврокомісарка додала, що бачила масштаби руйнувань в Україні на власні очі і «докладає всіх зусиль, аби збільшити фінансову, технічну та практичну підтримку».
«Це має йти від інституцій ЄС, держав-членів, наших міжнародних партнерів та приватних донорів. Ми не можемо гаяти часу!» – сказала Сімсон.
В інтерв’ю агентству «Уніан», оприлюдненому сьогодні ж, представниця Єврокомісії підтвердила, що блок має передумови для постачання електроенергії до України в разі потреби.
31 жовтня Росія завдала масованої повітряної атаки по Україні, в результаті чого вчергове були пошкодження об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні.
Влада повідомила про влучання російських ракет по критичній інфраструктурі в Харкові, Запоріжжі, на Київщині, Буковині, Кіровоградщині та Черкащині. У Міноборони РФ підтвердили атаки по енергосистемі України.
За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, після російських ударів пошкоджені 18 об’єктів, більшість – енергетичні, у 10 регіонах України.
У МОН пояснили, як учні після навчання за кордоном можуть повернутись до українських шкіл
У Міністерстві освіти та науки озвучили інструкцію, як учні після навчання за кордоном можуть повернутись до українських шкіл.
«Якщо дитина, наприклад, завершила 1-2-й клас і хоче перейти до на в Україну в 3-й, то вона буде зарахована до третього класу. Їй необхідно буде лише пройти оцінювання стосовно тих предметів, які вона не вивчала за кордоном (тобто українська мова, українська література), в залежності від рівня того класу, в який вона буде повертатися в Україні», – зазначив в ефірі загальнонаціонального телемарафону заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко.
Щодо учнів середньої та старшої школи, то, за його словами, для повернення до українських навчальних закладів такі діти повинні будуть скласти або державну підсумкову атестацію (якщо це 9-11 клас), або річне оцінювання (якщо це середня школа).
Загалом, за словами Вітренка, що жодних проблем із прийняттям таких дітей до українських шкіл «не має бути».
«Ми розіслали інструктивні листи, які є дуже жорсткими. По-друге, ми в постійному контакті з начальниками обласних управлінь освіти. Тому ця робота не зупиняється і жодних проблем не має бути. Якщо ж вони все-таки виникнуть, то потрібно звертатись до місцевого управління освіти. А якщо там не допоможуть, то до нас (МОН – ред.)», – зазначив Вітренко.
1 листопада міністр освіти та науки Сергій Шкарлет повідомив, що заклади освіти по всій Україні в середньому готові до опалювального сезону на понад 93 відсотки.
Росія: губернатор Бєлгородської області заявив про обстріл села на кордоні з Україною
Село Козинка в Бєлгородській області Росії, що розташоване на кордоні з Україною, потрапило під обстріл, заявив губернатор регіону В’ячеслав Гладков. За його словами, обстріл нібито вели Збройні сили України. Українська сторона повідомлення не коментувала.
«Внаслідок влучання снарядів на території фермерського господарства горить їдальня. Також пошкоджено кілька ангарів та легковий автомобіль», – написав Гладков у своєму телеграм-каналі.
За його даними, є один постраждалий, який має поранення легкого ступеня. Губернатор заявив, що на місці працюють оперативні й аварійні служби.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну бєлгородський губернатор, разом із керівниками інших прикордонних регіонів РФ, неодноразово заявляв про обстріл російської території. Українська сторона не підтверджувала своєї причетності до ударів.
Дрони «з полиці». Чому Росія не змогла відбити атаку на свої кораблі у Севастополі
Росія виявилась безсилою захистити свої кораблі біля окупованого Севастополя 29 жовтня. Згідно з різними джерелами, в результаті атаки пошкоджені щонайменше два судна ЧФ РФ – фрегат «Адмірал Макаров» та тральник «Іван Голубець».
Удар завдали за допомогою повітряних та надводних дронів. Як кажуть експерти, це перша подібна атака в історії військово-морської справи. Що відбулось у Севастопольській бухті, чи стане менше запусків «Калібрів» по Україні та чому РФ прив’язала удар до зернової угоди – про це Радіо Донбас.Реалії говорить з експертами.
Щонайменше 101 мобілізований росіянин уже загинув – «Новая газета. Европа»
З 21 вересня, коли в Росії оголосили так звану «часткову мобілізацію», загинула щонайменше 101 особа, призвана до армії в межах мобілізаційної кампанії. Такі дані наводить «Новая газета. Европа», посилаючись на дані влади, повідомлення у засобах інформації та соцмережах.
За підрахунками журналістів, 23 мобілізованих померли ще під час військової підготовки. «Причинами смерті ставали бійки, алкоголь, наркотики, самогубства та нещасні випадки», – пише видання.
Найбільша кількість загиблих по регіонах є такою: 22 – зі Свердловської області, 13 – із Челябінської, девʼять із Волгоградської, вісім із Красноярського краю та сім із Ростовської області.
Журналісти вказують, що, найімовірніше, «реальна кількість загиблих мобілізованих істотно вища за наші оцінки». «Через те, що джерелом більшості повідомлень є родичі загиблих, у нашому підрахунку враховуються лише смерті, які підтвердили в Міноборони Росії. Як правило, близькі публікують інформацію про загиблих після отримання повідомлення про смерть або перед похороном».
Раніше журналісти видання «Медіазона» та російської служби Бі-Бі-Сі, які разом із командою волонтерів ведуть підрахунок російських бойових втрат в Україні, повідомляли, що за місяць з 21 вересня до 21 жовтня загинув щонайменше 41 мобілізований до армії.
Президент Франції Емманюель Макрон після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським заявив про готовність якнайшвидше збільшити військову підтримку України, зокрема протиповітряну оборону.
«Я підтвердив це сьогодні вранці президентові Зеленському: ми повністю мобілізовані, щоб якнайшвидше збільшити нашу військову підтримку України, зокрема протиповітряну оборону», – написав Макрон у твітері 1 листопада.
«Інфраструктура електро- і водопостачання України серйозно постраждала від російських атак. Ми мусимо діяти до настання зими. Ми швидко мобілізуємо міжнародну спільноту і приватний сектор», – додав президент Франції.
Раніше Володимир Зеленський назвав розмову з Макроном «надзвичайно важливою й продуктивною».
«Конкретні рішення щодо посилення обороноздатності України. Конкретні ініціативи щодо відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури. Дякую, друже, за неослабну підтримку», – заявив Зеленський.
Президент Франції 12 жовтня заявив, що його країна надасть Україні радари та системи ППО найближчими тижнями, в тому числі щоб допомогти протистояти атакам безпілотників, запущених Росією.
Кличко: про планові відключення води в Києві не йдеться, але воду треба економити
Про планові відключення водопостачання у Києві не йдеться, але воду економити треба. Про це в ефірі загальнонаціонального марафону 1 листопада заявив мер столиці Віталій Кличко.
«Я можу чітко сказати, що про планові відключення водопостачання ніколи не йшлося, і я сподіваюсь, що не йтиметься. Відключення водопостачання були повʼязані виключно з проблемами електромереж: насоси, які працюють у водоканалі, були непрацездатні в той момент, коли не було електроенергії», – зазначив він.
Водночас, за словами мера Києва, мешканцям столиці краще бути економними у використанні води.
«Воду економити потрібно, тому що для постачання води задіяні багато насосів, багато енергетичної системи», – пояснив він.
Останнім часом російські війська посилили обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури України. Для атак вони використовують крилаті ракети, ракети протиповітряної оборони «земля-земля» та надані Іраном дрони-камікадзе Shahed-136.
Російський президент Володимир Путін 10 жовтня підтвердив завдавання Росією масованих ударів по Україні, зокрема по об’єктах енергетики. При цьому він пригрозив новими атаками «у разі продовження спроб проведення на російській території терактів».
1 листопада міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що російські атаки проти української цивільної інфраструктури треба розцінювати як складову геноциду.