Влада попередила про загрозу ракетного удару на Дніпропетровщині та Запоріжжі
Влада повідомляє про загрозу ракетного удару на Дніпропетровщині та Запоріжжі.
«Висока вірогідність масованої ракетної атаки ворога. Негайно прямуйте до укриттів! Бережіть себе!», – написав у телеграмі голова Запорізької ОВА Олександр Старух.
Також про загрозу ракетного удару повідомив голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук.
«Зафіксовано запуск ракет з Каспію. Орієнтовний час підльоту – 14:15-14:30. Про ціль наразі невідомо», – написав він.
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що «ракети – в повітрі».
У південних та східних областях України оголошена повітряна тривога.
Війська РФ залишають облаштовані рубежі на лівому березі Дніпра і просуваються вглиб – Гуменюк
Російські війська залишають облаштовані рубежі на лівому березі Дніпра і просуваються вглиб на 15-20 км, що убезпечитись від дії української артилерії, повідомила 15 листопада начальниця обʼєднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк.
«Гіпотетично вони можуть загрожувати (Херсону), тому що відстань дозволяє використовувати різні види зброї, але ми теж не стоїмо на місці та використовуємо контрбатарейну боротьбу, також маємо, чим відповісти. У зв’язку з чим спостерігається певна активність ворожих військ на лівому березі Дніпра щодо просування вглиб від берега на 15-20 км. Тобто навіть облаштовані рубежі на березі вони залишають і просуваються глибше для того, щоб врахувати далекобійність нашої артилерії», – сказала вона в ефірі «Еспресо ТВ».
За словами Гуменюк, ЗСУ вже тримають під вогневим контролем логістичні шляхи противника.
Щодо Кінбурнської коси вона заявила, що зараз це зона активних бойових дій.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Міноборони Росії того ж дня заявило, що всіх російських військових виведено з правого берега Дніпра, де розташований Херсон.
«Формалізація пограбування»: у Путіна відреагували на резолюцію ООН щодо репарацій
Росія виступає категорично проти резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо необхідності виплати репарацій Україні, заявив 15 листопада речник президента РФ Дмитро Пєсков.
«Звісно, організатори цього процесу намагаються завершити грабіж наших золотовалютних резервів, які були незаконно заблоковані. Власне, це формалізація цього пограбування з використанням майданчика ООН», – сказав речник Володимира Путіна.
Пєсков зазначив, що рішення Генеральної асамблеї не є юридично зобовʼязуючим.
Раніше 15 листопада в Міністерстві юстиції України заявили, що резолюція ООН щодо репарацій зможе запустити міжнародний компенсаційний механізм.
На засіданні 14 листопада Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй закликала притягнути Росію до відповідальності за порушення міжнародного права через вторгнення в Україну, включно з виплатою репарацій.
У документі наголошується, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні і «повинна нести юридичні наслідки за всі свої міжнародно протиправні дії, включаючи відшкодування за збитки і втрати, спричинені такими діями». У резолюції визнається необхідність створення «міжнародного механізму відшкодування».
Резолюції Генасамблеї ООН не мають обов’язкової сили, але мають політичну вагу.
18 жовтня міністр юстиції Денис Малюська анонсував, що вже цієї осені Генасамблея ООН ухвалить рішення про створення міжнародного механізму примусової виплати репарацій РФ для України.
У жовтні в ЄС повідомили про замороження російських активів загальною вартістю в близько 17 мільярдів євро (близько 16,9 мільярда доларів). Британський уряд 10 листопада заявив, що заморозив активи російських олігархів та інших фізичних і юридичних осіб на суму 18 мільярдів фунтів стерлінгів (20,5 мільярдів доларів), які перебувають під санкціями через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У ВР пропонують ухвалити в цілому законопроєкт про відпустки військовим під час воєнного стану
Парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді ухвалити в другому читанні та в цілому законопроєкт №8081 щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану. Про це повідомив голова комітету Олександр Завітневич зі «Слуга народу» у фейсбуці.
«Відпустка може надаватися за рішенням командира не більш як на 10 днів без урахування часу проїзду, але не більше ніж дві доби в один кінець», – розповів Завітневич.
Також, за його словами, комітет пропонує в цілому ухвалити законопроєкт про захист державного кордону; в першому читанні – про надання права на звільнення з військової служби та відстрочки від призову під час мобілізації особам, звільненим з полону та щодо процедури присвоєння військового звання вдруге (не раніше ніж через шість місяців після присвоєння попереднього).
Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський відклав демобілізацію. Згідно з указом, запланована на жовтень-грудень демобілізація, буде не раніше оголошення в установленому порядку.
Більшість країн G20 рішуче засуджують війну в Україні – Reuters про проєкт декларації
У проекті декларації лідерів найбільших економік світу, об1єднаних у «Групу двадцяти» (G20), з якою агенція Reuters ознайомилося 15 листопада, йдеться, що «більшість» членів рішуче засуджують війну в Україні та наголошують, що вона посилює слабкість у світовій економіці.
Члени G20 також висловлюють глибоку стурбованість проблемами, які постають перед глобальною продовольчою безпекою через ескалацію напруженості. Закликають до необхідності збереження незалежності центрального банку з метою продовження зусиль зі стримування стрімкої інфляції, звертаються до кредиторів з проханням розділити справедливий тягар боргових проблем.
«Хоча G20 не є форумом для вирішення питань безпеки, ми визнаємо, що безпекові проблеми можуть мати значні наслідки для світової економіки», – йдеться в проекті декларації.
16-сторінковий документ ще має бути схвалений G20 за підсумками зустрічі, що проходить на Балі (Індонезія).
Раніше сьогодні перед делегатами саміту G20 виступив в режимі онлайн президент Володимир Зеленський.
Він представив пропозиції таких рішень для миру перед G20 і сказав, що Київ пропонує провідним державам світу бути співтворцями миру разом із Україною.
Серед пропозицій України, зокрема: радіаційна, ядерна, продовольча та енергетична безпека; звільнення всіх полонених і депортованих; виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку; виведення російських військ і припинення бойових дій; повернення справедливості; протидія екоциду; недопущення ескалації; фіксація закінчення війни. Зеленський сказав, що більше не буде жодних «Мінськів-3».
Речник російського президента Дмитро Пєсков у відповідь на це сказав, що така заява Зеленського «підтверджує позицію Києва щодо небажання вести переговори».
«Від дискусій до дій». У Мін’юсті розказали, що для України означає резолюція ООН щодо репарацій
У Міністерстві юстиції України заявляють, що остання резолюція ООН щодо репарацій зможе запустити міжнародний компенсаційний механізм.
«Країни, в яких знаходяться заарештовані активи РФ, мають тепер юридично обґрунтоване рішення та зможуть перейти від дискусій до дій щодо старту роботи міжнародного компенсаційного механізму. Україна запропонує їм укласти міжнародний Договір про притягнення РФ до відповідальності та відшкодування завданих агресією Росії збитків», – написала на своїй сторінці в фейсбук заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.
На засіданні 14 листопада Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй закликала притягнути Росію до відповідальності за порушення міжнародного права через вторгнення в Україну, включно з виплатою репарацій.
У документі наголошується, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні і «повинна нести юридичні наслідки за всі свої міжнародно протиправні дії, включаючи відшкодування за збитки і втрати, спричинені такими діями». У резолюції визнається необхідність створення «міжнародного механізму відшкодування».
Резолюції Генасамблеї ООН не мають обов’язкової сили, але мають політичну вагу.
18 жовтня міністр юстиції Денис Малюська анонсував, що вже цієї осені Генасамблея ООН ухвалить рішення про створення міжнародного механізму примусової виплати репарацій РФ для України.
У жовтні в ЄС повідомили про замороження російських активів загальною вартістю в близько 17 мільярдів євро (близько 16,9 мільярда доларів). Британський уряд 10 листопада заявив, що заморозив активи російських олігархів та інших фізичних і юридичних осіб на суму 18 мільярдів фунтів стерлінгів (20,5 мільярдів доларів), які перебувають під санкціями через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Влада повідомляє про роботу ППО на Чернігівщині
На Чернігівщині працюють сили ППО, повідомив керівник ОВА В'ячеслав Чаус.
«У жодному випадку не відправляйте фото-відео прильотів, роботу сил ППО, розміщення та переміщення військ! Триває ракетна атака. Залишайтесь в укриттях чи у безпечному місці», – написав він у телеграмі.
Повітряна тривога оголошена по всій території України.
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
Голова Нацполіції: майже третину в’язнів із Херсона, яких випустили окупанти, вже повернули до СІЗО
Голова Національної поліції України Ігор Клименко повідомив про затримання та повернення до СІЗО Миколаївської та Одеської областей 166 людей, яких тримали в ізоляторі Херсона та яких під час відходу з міста російські окупанти випустили на волю.
«Наразі підтверджено інформацію про затримання та повернення до СІЗО у Миколаївській та Одеській областях 166 ув’язнених. Частина з них – це довічно ув'язнені», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, поліція працює на всій території України, разом із Мін'юстом та Офісом генпрокурора уточнює списки людей, яких війська РФ випустили із СІЗО.
Голова Нацполіції розповів, що на території Херсонського СІЗО знайшли особисті справи в’язнів.
«Цю інформацію оперативно передано до штабу Національної поліції, на блокпости, до регіональних підрозділів поліції для того, щоб цих людей у найближчі години та дні ми могли повернути до місць позбавлення волі», – сказав він.
Клименко додав, що йдеться про приблизно 457 арештованих та ув’язнених, але ці дані уточнюються.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Міноборони Росії того ж дня заявило, що всіх російських військових виведено з правого берега Дніпра, де розташований Херсон.
Українські військові розповіли про ситуацію на Кінбурнській косі та в Олешках
Українські військові розповіли про ситуацію навколо Кінбурнської коси та населеного пункту Олешки, про деокупацію яких повідомили в соцмережах.
«З Кінбурнської коси ворог реактивними системами залпового вогню «Град» намагався атакувати Очаків. Удари по акваторії та пірсах. Без втрат», – повідомили в оперативному командуванні «Південь» за підсумками 14 листопада.
Крім того, у командуванні повідомили про завдання ударів по дислокації російських підрозділів, місцях зосередження озброєння та техніки, складу з боєприпасами в Олешках.
Це повідомлення свідчить про те, що Кінбурнська коса і Олешки все ще перебувають під контролем російських окупантів.
Також російська агенція «РИА новости» з посиланням на окупаційну «адміністрацію регіону» 15 листопада повідомила, що Олешки перебувають під контролем військ РФ.
Напередодні у соцмережах повідомили, що Збройні сили України звільняють окуповані території Херсонщини вже на лівому березі Дніпра. Серед інших, таку заяву зробив радник Офісу президента Олексій Арестович в ефірі «Фейгін LIVE». Він заявив про деокупацію міста Олешки.
14 листопада українські посадовці натякали на ймовірне звільнення Кінбурнської коси.
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім 11 листопада заявив, що вся Миколаївська область, крім Кінбурнської коси, звільнена.
Офіс генерального прокурора повідомив про зростання встановленої кількості загиблих та поранених через російську повномасштабну війну дітей.
Загалом, за даними ювенальних прокурорів, постраждали 1265 дітей.
«За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 431 дитина загинула та понад 834 отримали поранення різного ступеню тяжкості», – йдеться в заяві.
До цієї статистики додалася інформація, що 28 травня внаслідок російських обстрілів с. Миролюбівка Херсонської області загинула 8-річна дівчинка.
«14 листопада в смт Ярова Лиманського району Донецької області через детонацію міни отримав поранення 9-річний хлопчик. 14 листопада біля с. Новорайськ Херсонської області внаслідок наїзду цивільного автомобіля на вибуховий предмет отримали поранення різного ступеню тяжкості троє дітей віком 5 місяців, 5 та 10 років», – додали в ОГП.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
МЗС закликає країни Африки вимагати від Росії не відправляти африканців на війну в Україну
У Міністерстві закордонних справ закликали країни Африки вимагати від Росії припинити відправляти африканців на війну в Україну.
«Путін відправляє африканських громадян, ув’язнених в Росії, на війну в Україні. Загинув колишній студент із Замбії. Закликаємо Африканський союз та всі африканські держави вимагати від Росії припинити примушувати їхніх громадян воювати. Африканці не мають вмирати за хворі імперіалістичні амбіції Путіна», – зазначив у твітері речник МЗС України Олег Ніколенко.
Напередодні МЗС Замбії, країни у Південній Африці, попросило російську владу пояснити, яким чином засуджений у Росії громадянин Замбії опинився на війні в Україні, де згодом загинув.
Повідомляється, що загиблий – 23-річний студент Лемехані Натан Ньіренда вивчав проєктування ядерних установок у Московському інженерно-фізичному інституті. У квітні 2020 року його засудили до дев’яти з половиною років позбавлення волі у Росії.
«У зв’язку з цим вкрай сумним розвитком подій уряд Замбії вимагає від російської влади терміново надати інформацію про обставини, за яких замбійський громадянин, який відбував тюремний термін у Москві, міг бути завербований на війну в Україні і після цього загинув», – йдеться у заяві очільника МЗС Замбії Стенлі Какубо.
За його даними, тіло громадянина Замбії перебуває в Ростові-на-Дону і незабаром буде відправлене на батьківщину.
Вербуванням ув’язнених, за даними ЗМІ, у Росії з літа займається «ПВК Вагнера» Євгена Пригожина, а з вересня – і Міністерство оборони Росії. Засудженим обіцяють помилування та грошові виплати.
На початку листопада президент РФ Володимир Путін підписав закон, що дозволяє мобілізувати на війну проти України осіб із незнятою або непогашеною судимістю за тяжкі злочини.
Херсон без Росії. Як живе місто після окупації?
Яка живе Херсон у перші дні після звільнення від російських окупантів? Чому влада закликає тих херсонців, які виїхали, поки утриматися від повернення додому? Як деокупація Херсона впливає на іміджу Путіна та ситуацію в Росії? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
МАГАТЕ найближчими тижнями відправить місії на всі атомні електростанції в Україні
Міжнародне агентство з атомної енергетики найближчими тижнями відправить місії з ядерної безпеки на три діючі атомні електростанції в Україні, а також на Чорнобильську АЕС. Про пресслужба агентства повідомила 14 листопада з посилання на заяву генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі.
«За запитом України між урядом і МАГАТЕ досягнуто домовленості про направлення груп експертів Агентства з ядерної безпеки на Південноукраїнську, Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції. Згідно з домовленостями, МАГАТЕ також відправить свою третю за час збройної агресії експертну місію до Чорнобиля», – йдеться в повідомленні.
У МАГАТЕ зауважують, що одна з місій експертів постійно присутня на найбільшому об’єкті країни – Запорізькій АЕС, також фахівці агентство нещодавно завершили перевірку у трьох інших місцях в Україні на прохання України після звинувачень РФ щодо незаконної діяльності.
На початковому етапі кожна місія триватиме близько тижня, сказав Рафаель Ґроссі, додавши, що за потреби згодом можуть бути інші місії.
15 листопада президент Володимир Зеленський в онлайн-виступі перед учасниками саміту G20 представив набір рішень, які можна реалізувати, щоб, на його думку, гарантувати мир. Серед його пропозицій – радіаційна та ядерна безпека. Зеленський повідомив, що Україна запропонувала направити місії МАГАТЕ на всі українські атомні станції.
«Ми запропонували направити місії МАГАТЕ на всі українські атомні станції – їх чотири, загалом 15 атомних блоків. Плюс Чорнобильська станція, яка зупинена й законсервована. Такі місії можуть верифікувати, що справді припинена будь-яка ворожа активність проти українських атомних об’єктів», – сказав він.
Від 4 березня Запорізька АЕС та місто-супутник ЗАЕС – Енергодар – перебувають під окупацією російських військ. Росія відмовляється створювати демілітаризовану зону довкола ЗАЕС, як це пропонують в ООН.
Станція неодноразово зазнавала обстрілів. 5 серпня сталося вперше в історії станції на певний час повне відключення Запорізької АЕС від енергомережі. Неодноразово повідомлялося про призупинення живлення станції після російських обстрілів.
Кремль відреагував на заяву Зеленського щодо «Мінська-3»
Кремль відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що «Мінська-3» не буде.
«Заява Зеленського про те, що жодного «Мінська-3» не буде, підтверджує позицію Києва щодо небажання вести переговори», – заявив в коментарі агенції «РИА новости» речник російського президента Дмитро Пєсков.
15 листопада Володимир Зеленський в онлайн-виступі перед учасниками саміту G20 заявив, що Україна має «формулу миру» і на формати на кшталт «Мінська» більше не пристане.
«І якщо Росія каже, що нібито хоче закінчити цю війну, хай доведе це діями. Ми не дамо Росії перечекати, наростити сили, а потім розпочати нову серію терору й глобальної дестабілізації. Не буде жодних «Мінськів-3», які Росія порушить одразу ж після укладання», – сказав президент.
Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України, до складу якої входили представники України, ОБСЄ та Росії, була створена вперше в 2014 році, після початку російської агресії в Криму та на сході України. Контактна група приймала рішення про двостороннє припинення вогню, проте ці домовленості порушувалися. «Мінськ-1» був, коли в Іловайську оточили українські війська, «Мінськ-2» – на тлі окупації Дебальцевого.
У лютому 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення до України. За кілька днів до цього російська делегація відмовилася від участі в засіданнях ТКГ.
Президент України Володимир Зеленський у вересні скасував дію низки документів, які стосувалися створення та роботи делегації України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України.
Війна в Україні. Сі Цзіньпін повторив позицію Китаю щодо мирних переговорів, про РФ не згадує
Китайський лідер Сі Цзіньпін підтвердив позицію Пекіна про необхідність припинення війни в Україні та мирні переговори.
«Сі наголосив, що позиція Китаю щодо кризи в Україні є чіткою та послідовною, виступаючи за припинення вогню, припинення війни та мирні переговори», – повідомляє китайський державний телеканал CCTV за підсумками зустрічі китайського лідера і президента Франції Еммануеля Макрона.
При цьому Сі Цзіньпін не засудив військове вторгнення Росії.
Напередодні президент США Джо Байден і голова КНР Сі Цзіньпін провели переговори на Балі, де відбувається саміт «Групи двадцяти». Як повідомили в Білому домі, лідери, серед іншого, обговорювали ситуацію в Україні. Проте китайська сторона за підсумками цієї зустрічі про війну в Україні не згадувала.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України офіційні китайські особи неодноразово виступали за якнайшвидші переговори та вирішення конфлікту мирним шляхом. Водночас Китай не приєднався до санкцій проти Москви.
Китай не засуджує напад Росії на Україну, одночасно збільшуючи двосторонню торгівлю на тлі західних санкцій.
СБУ відкрила кримінальне провадження щодо прославляння «русского мира» у Києво-Печерській лаврі
Служба безпеки розпочала кримінальне провадження за фактом інциденту, що стався 12 листопада 2022 року в одному з храмів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», що нині належить УПЦ (Московського патріархату). Тоді під час богослужіння у храмі звучали тези пропагандистського характеру, що вихваляють «русский мир», повідомляє у вівторок пресслужба СБУ.
«Слідство здійснюється за ч.1 ст. 436-2 Кримінального кодексу України – виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників. Наразі усі матеріали скеровані для проведення відповідних експертиз», – йдеться в повідомленні.
Раніше очільник СБУ Василь Малюк заявив, що інцидент не залишиться без реакції.
«Ті, хто в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала росія проти України, чекає на «пробудження матушкі-русі», мають розуміти, що це шкодить безпеці та інтересам України та наших громадян. І ми не допустимо таких проявів», – заявив керівник СБУ Василь Малюк.
Днями священник ПЦУ Михайло Омелян опублікував відео, на якому нібито під час богослужіння у Києво-Печерській лаврі співали пісню з такими словами: «Звон плывёт, плывёт над Россиею, пробуждается матушка-Русь»… За його словами, відео він отримав від випускника КПБА, який з друзями зайшов у храм Всіх святих печерських у лаврі.
Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло визнав, що на одному з молебнів парафіяни співали пісню про Росію. Як йдеться у його відеозверненні, це світська пісня. Повідомляється, що отцю Захарію, який служив в цей час, заборонили наразі відправляти літургії. Ситуацію маю вивчити на соборі УПЦ.
Війська РФ перекидають сили на донецький напрямок, щоб відволікти він невдач на Херсонщині – ISW
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російські війська, ймовірно, перекинуть війська в Донецьку область після того, як покинуть правий берег Херсонської області, що, ймовірно, призведе до активізації операцій навколо Бахмута та на заході Донецької області.
«Російські сили, ймовірно, досягнуть успіхів у цих районах найближчими днями та тижнями, але ці успіхи навряд чи будуть значними в оперативному плані. Ймовірно, Міноборони РФ висуває більш конкретні територіальні претензії, щоб створити інформаційні умови для оформлення успіхів Росії в Донецькій області та відволікти від невдоволення втратами в Херсонській області», – вважають в ISW.
Аналітики звернули увагу, що російські військові блогери використали візит президента України Володимира Зеленського до Херсона 14 листопада, щоб критикувати російську військову потужність. Вони переважно скаржилися на те, що Зеленський прибув до Херсона і «міг пересуватися, особливо не турбуючись про російські удари поблизу нього».
У попередньому звіті експерти ISW також казали, що після виведення військ з правобережжя Херсонщини Росія посилить наступальні операції в Донецькій області, бо разом із силами, виведеними із Херсонщини, прибудуть додаткові мобілізовані військовослужбовці.
Херсон і частину області російські війська окупували на початку березня. 11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор. За даними військових, на правому березі Дніпра на Херсонщині з початку тижня деокуповано 179 населених пунктів на понад 4,5 тисячах квадратних кілометрів.
Генштаб ЗСУ каже, що нині війська РФ ведуть наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.
Федоров заявив про «гучний вибух» у Мелітополі
Міський голова Мелітополя Іван Федоров заявив про «гучний вибух» у місті.
«Гучний вибух в житловому районі на півночі Мелітополя, біля 24-о училища, де зосереджене чергове лігво окупантів. За попередньою інформацію вибуховою хвилею в сусідньому домі вибило шибки до 4-о поверху», – написав він у телеграмі.
З'ясовуємо деталі, що цього разу «курили окупанти», додав Федоров.
З огляду на російську окупацію регіону, а також бойові дії Радіо Свобода не має змоги оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
На початку листопада у Мелітополі у будівлі, де був штаб російських загарбників, як повідомляв Іван Федоров, також стався «гучний» вибух.
13 листопада у Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що у Мелітопольському районі Запорізької області окупанти нарощують своє угруповання, а до міста прибувають колони з боку Токмака. Також, за даними Івана Федорова, окупанти перетворили захоплений Мелітополь і Мелітопольський район на «суцільну військову базу».
Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) заявляють, що Кремль неефективно протидіє організованому партизанському руху в Україні та навряд чи матиме для цього достатньо можливостей.
За даними ISW, станом на 1 листопада українські партизани здійснили десятки підтверджених атак по всій окупованій території України та вбили щонайменше 11 російських окупаційних чиновників і відомих колабораціоністів. Українські партизани почали діяти менш ніж через тиждень після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого.
Мелітополь перебуває під контролем військ РФ від 25 лютого. Російська влада у вересні оголосила про анексію чотирьох українських областей, включаючи Запорізьку. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
Втеча з Херсона. Чи повалять режим Путіна поразки Росії у війни в Україні?
Як втеча армії РФ з Херсона вплинула на ситуацію в Кремлі? Чи можливі зміни у керівництві Росії після поразки на правобережній Херсонщині? Чому армії РФ не допомогла часткова мобілізація, під час якої до війська призвали понад 300 тисяч росіян? На ці та інші питання в інтервʼю проєкту Радіо Свобода«Новини Приазов’я» відповідає російський громадський і політичний діяч Марк Фейгін.
Втрати РФ на війні в Україні перевищили 82 тисячі – Генштаб ЗСУ
Росія за добу втратила в Україні 710 своїх військових, повідомив вранці 15 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, від початку повномасштабного вторгнення загальні втрати особового складу російської армії склали близько 82 080 осіб.
Крім того, за даними Генштабу, Росія зазнала таких втрат у війні:
- танків ‒ 2861 (13 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 5773 (+25)
- артилерійських систем – 1850 (+11)
- РСЗВ – 393
- засобів ППО ‒ 208 (+2)
- літаків – 278
- гелікоптерів – 261
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1511 (+2)
- крилатих ракет ‒ 399
- кораблів /катерів ‒ 16
- автомобільної техніки й автоцистерн – 4351 (+35)
- спеціальної техніки ‒ 160.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.