За майже рік повномасштабної війни Україна зазнала понад дві тисячі кібератак – Федоров
За майже рік повномасштабної війни Україна зазнала понад дві тисячі кібератак, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода віцепрем’єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Якщо ми говоримо про офіційно зафіксовані атаки, то це більше ніж дві тисячі. Це за рік. Але насправді відбувається кібервійна, коли атакуються безліч інформаційних систем. І ці атаки не фіксуються. Але відбуваються. Тому ми можемо говорити про набагато більшу кількість атак. І кожної секунди, кожної хвилини відбувається атака на ті чи інші інформаційні системи», – зазначив очільник Мінцифри.
За його словами, російські хакери намагаються втрутитись насамперед у роботу українських держреєстрів та інформаційних держсистем, але поки що їм це не вдалося, і в України «взагалі не було жодного витоку сенситивної інформації після 24 лютого».
Наприкінці 2021 та на початку 2022 року українский держсектор зазнав масових кібератак, які пізніше українська влада назвала першим етапом повномасштабного російського вторгнення.
Безстрокове продовження високого рівня терористичної небезпеки у російських регіонах є маніпуляцією з метою представити війну РФ в Україні як пряму загрозу внутрішній безпеці Росії і забезпечити подальшу підтримку «російських операцій», пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські чиновники через законодавчі маніпуляції продовжують інформаційну операцію про те, що війна РФ проти України є прямою загрозою безпеці Росії. Брянська і Курська області 3 лютого оголосили про безстрокове продовження «жовтого» рівня терористичної загрози у зв’язку з необхідністю посилення заходів із захисту та оборони території Росії», – йдеться в повідомленні.
В ISW нагадали, що президент Росії Володимир Путін 31 січня підписав указ, який спрощує процес запровадження оповіщень про терористичні загрози в Росії і дозволяє російським регіонам, віднесеним до «жовтого рівня» терористичної загрози, на невизначений термін запроваджувати підвищений «терористичний рівень».
«Представники влади Брянської та Курської областей Росії, швидше за все, використовуватимуть цей новий режим «рівня терористичної загрози» для посилення правоохоронних заходів із метою придушення внутрішнього інакомислення, зокрема для того, щоб представити війну в Україні як пряму загрозу внутрішній безпеці Росії і забезпечити подальшу підтримку російських операцій», – зауважили аналітики.
Крім Курської і Брянської областей Росії, безстроковий високий рівень терористичної небезпеки 4 лютого запровадила і влада Бєлгородської області Росії.
Високий рівень терористичної небезпеки у Росії серед іншого передбачає посилені патрулі в громадських місцях, ретельніший контроль в аеропортах і на вокзалах, переведення медичних організацій у режим підвищеної готовності.
У 2022 році до країн Центральної Азії виїхала рекордна кількість росіян – дані прикордонників
У 2022 році до Узбекистану, Кигризстану, Таджикистану, Монголії та Вірменії виїхала рекордна за останні п’ять років кількість громадян Росії – це випливає із даних російської прикордонної служби, повідомила російська служба Радіо Свобода.
Пік виїздів припав на третій квартал. Це може бути пов’язане з оголошенням у Росії мобілізації у вересні, – тоді багато росіян, бажаючи уникнути призову, виїжджали з країни.
Видання «Медуза», проаналізувавши надані прикордонною службою цифри, робить висновок, що виїзд до Монголії за рік зріс на 989%, до Грузії – на 475%, до Казахстану – на 234%, до Таджикистану – на 212%, до Узбекистану – на 99%. Крім того, кількість вильотів росіян до Ізраїлю у 2022 році зросла вдвічі і перевищила 100 тисяч.
Статистика враховує лише кількість перетинів кордону, що не обов’язково стосується еміграції: сюди входять також виїзди на відпочинок, у ділових й особистих цілях, і багато росіян невдовзі повертаються.
Однак «Новая газета» наводить думку демографів Юлії Флоринської та Олексія Ракші, які оцінюють минулорічну хвилю еміграції з Росії у 400-800 тисяч осіб. Інші спеціалісти називають цифри до мільйона. З емігрантів 2022 року понад 100 тисяч залишилися у Грузії, ще принаймні 100 тисяч – у Казахстані. 50-100 тисяч відлетіли до Сербії, близько 40 тисяч – до Вірменії. Приблизно по 35 тисяч російських громадян виїхали до Ізраїлю, Киргизстану і країн Євросоюзу.
Міненерго: ситуація з електропостачанням «продовжує поліпшуватися»
Ситуація з електропостачанням 4 лютого продовжує поліпшуватися, повідомили в Міністерстві енергетики України.
«Так, через зниження попиту на електричну енергію у вихідний день, а також увімкнення після ремонтів блоків теплової генерації очікуваний дефіцит електричної потужності на вечірній максимум становитиме до 12 % від потреби», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві уточнили, що у зв’язку з бойовими діями найскладніша ситуація зі знеструмленнями спостерігається в Донецькій, Херсонській і Харківській областях.
«Через дефіцит генеруючої потужності й мережеві обмеження найбільша частка відключених споживачів – у Волинській, Одеській і Чернівецькій областях. Обмеження споживання електроенергії здійснюється НЕК «Укренерго» шляхом доведення до всіх операторів систем розподілу (ОСР) лімітів споживання, які діють упродовж доби», – заявили в Міненерго.
Напередодні в «Укренерго» повідомляли про суттєвий дефіцит в енергосистемі України.
В «Укренерго» нагадали, що внаслідок російських ракетних і дронових атак пошкоджені електростанції (генеруючі потужності) і високовольтна мережа, у результаті виробництво електроенергії на електростанціях, які працюють, не може повністю покрити споживання.
В ОП повідомили про черговий «великий обмін полоненими»
Україна в рамках чергового обміну полоненими змогла повернути 116 своїх захисників, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Черговий великий обмін полоненими. Нам вдалося повернути 116 наших людей, оборонців Маріуполя, херсонських партизанів, снайперів з Бахмутського напрямку й інших наших героїв. 87 воїнів ЗСУ, двоє з яких » із ССО. Вісім бійців ТрО, семеро з Нацгвардії, шестеро з Нацполіції, п’ятеро вз ДПСУ, двоє з ВМС та один представник ДСНС. З них двоє офіцерів та 114 рядових і сержантів», – повідомив Єрмак у телеграмі 4 лютого.
За його словами, українській стороні також вдалося повернути тіла загиблих іноземних волонтерів-добровольців, а також тіло загиблого воїна- добровольця – українця, який служив у Французькому іноземному легіоні і після початку повномасштабного російського вторгнення повернувся захищати Україну – Євгенія Кулика.
Міністерство оборони Росії прозвітувало про повернення 63 російських військових у результаті обміну полоненими.
У публікації в телеграм-каналі Міноборони Росії сказано, що серед звільнених були особи «чутливої категорії», обмін яких став можливим «завдяки посередництву керівництва Об’єднаних Арабських Еміратів». Що це за категорія і хто до неї належить, у відомстві не уточнили.
Про попередній обмін повідомляли близько місяця тому, тоді Україна повернула з полону 50 військових.
За даними координаційного штабу України з питань поводження з військовополоненими, у 2022 році з російського полону вдалося звільнити 1596 військових і цивільних українців, зокрема 187 жінок.
В ОВА повідомили про стан підлітків, які постраждали від вибуху міни «пелюстка» в Ізюмі
В Ізюмі на Харківщині внаслідок вибуху протипіхотної міни «пелюстка» 3 лютого постраждали восьмеро, а не семеро підлітків, як повідомляли раніше – уточнені дані Обласного центру екстреної медичної допомоги навів голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«У семи дітей – осколкові поранення. В однієї дівчинки – психологічна травма – гостра реакція на стрес. Стан постраждалих легкий, їхнім життям загрози немає. Проте всіх дітей госпіталізували до харківської лікарні для дообстеження», – написав Синєгубов у телеграмі.
Напередодні голова ОВА повідомив, що діти знайшли фрагмент протипіхотної міни, відомої як «пелюсток».
«Один із підлітків підняв його із землі та кинув поруч з іншими. Міна здетонувала», – написав голова області.
Він вкотре нагадав про високу мінну небезпеку на деокупованих територіях Харківщини і закликав у разі виявлення підозрілих предметів у жодному разі не брати їх до рук, а негайно повідомити про таку знахідку спеціалістів ДСНС або поліцію.
Про підриви людей на мінах на Харківщині повідомляють регулярно.
На початку вересня українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області.
Одеса і частина Одеського району знеструмлені через аварію – ДТЕК
Одеса і частина Одеського району залишилися без світла через аварію, повідомили в компанії ДТЕК.
«Зранку 4 лютого сталася друга за останню добу масштабна аварія на підстанції НЕК «Укренерго». У зв’язку з цим Одеса і частина Одеського району тимчасово знеструмлені. Енергетики докладають максимум зусиль, щоб заживити об’єкти критичної інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
У ДТЕК уточнили, що фахівці «Укренерго» усувають аварію, електропостачання буде відновлене відразу після завершення робіт.
Після ракетного обстрілу Одещини, що стався зранку 26 січня, на всій території області продовжують діяти екстрені відключення світла.
В «Укренерго» заявляли, що на Одещині після згаданого ракетного обстрілу ситуація зі світлом була найскладнішою.
У Мінцифри активно комунікують із представниками соцмереж Facebook, Instagram, TikTok щодо перегляду правил цих соцмереж для того, щоби пости українців про війну не потрапляли під обмеження. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів віцепрем’єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Вони говорять, що жоден алгоритм не був готовий до війни, до того, що те, що вчора публікувати, потрібно було блокувати, обмежувати, то сьогодні це – реалії життя. І тому вони змінюють цей алгоритм. Але, напевне, дуже важливий сигнал – по-перше, рішення щодо «Азову», а по-друге, якщо когось заблокували: медіа, журналістів або блогерів, то можемо швидко розблоковувати», – зазначив Федоров, коментуючи співпрацю Мінцифри та компанії Meta, до якої належать соцмережі Facebook та Instagram.
Також міністр розповів, що два тижні тому мав першу зустріч із представником китайської соцмережі TikTok, яка, за його оцінкою, виявилася «доволі плідною».
«По-перше, вони розповіли про статистику, показали аналітику, скільки блокують. Вони розповідали, як працює система аналізу цих ситуацій, як вони відслідковують і намагаються російську пропаганду блокувати. Ми говорили про проблеми з блокуванням і домовилися, що вони проведуть майстер-клас для всіх блогерів, медіа, хто забажає. Про все, як це працює, більше деталей будуть розповідати», – зазначив Федоров, коментуючи співпрацю Мінцифри із представниками сомережі TikTok.
19 січня компанія Meta, яка володіє соцмережами Instagram і Facebook, заявила, більше не блокуватиме контент про полк «Азов».
В Україні через агресію Росії загинули 460 дітей – ОГП
В Україні кількість дітей, загиблих через повномасштабну війну Росії, зросла до 460, повідомив Офіс генерального прокурора 4 лютого. Число постраждалих дітей залишилося незмінним від попереднього дня – 919.
«Стало відомо, що 31 січня внаслідок обстрілу Бахмуту Донецької області загинув 12-річний хлопчик», – уточнили в ОГП.
У прокуратурі наголосили, що наведені цифри – не остаточні, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
За даними ОГП, через бомбардування й обстріли збройними силами Росії в Україні пошкоджені 3126 закладів освіти, 337 із них – зруйновані повністю.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 7 110 випадків загибелі і 11 547 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 29 січня.
Від 1 до 29 січня УВКПЛ ООН зафіксувало 170 випадків загибелі і 506 – поранення цивільних в Україні.
В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
«Ми платили мільйони гривень за кібератаки на «Дію». Інтерв'ю із міністром Михайлом Федоровим
Минулий рік розпочався для України із масштабних кібератак, які фактично стали першою фазою повномасштабного російського вторгнення.
- Із якими викликами у цифровій сфері Україна зустріла 2023 рік?
- Чому в чергу за українським додатком «Дія» вже вишикувалась низка країн?
- Чи планує Україна проводити в «Дії» вибори та перепис населення?
- Коли і завдяки чому може відбутись технологічний перелом на фронті?
- Та коли українців припинять блокувати у фейсбуці, інстаграмі та тіктоці через пости про російську агресію?
Про усе це Радіо Свобода поспілкувалось із віцепрем'єром та міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. Читайте і дивіться за лінком
ВМС: у Чорному морі немає російських носіїв ракет «Калібр»
У Чорному морі станом на ранок 4 лютого на бойовому чергуванні перебувають дев’ять російських кораблів, серед яких немає жодного носія крилатих ракет «Калібр», повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України.
«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації, утримуючи на бойовому чергуванні один корабель; у Середземному морі – 10 ворожих кораблів, з них п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.
Напередодні про те, що Росія вивела носії крилатих ракет «Калібр» з Чорного моря, заявила керівниця пресцентру сил охорони та оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Ворог тяжіє до бурхливої реакції на дії світової спільноти, коли вона проявляє особливо активно підтримку, наприклад, коли відбуваються саміти. Ворог готує певні підтяжки, які може застосувати як додатковий психологічний тиск. Так само зараз – цілком ймовірно. Ми бачили і розгортання корабельного угруповання, і активність ворожої авіації, і збільшення активності БПЛА, які збирали інформацію. Ми говоримо про те, що найближчими днями найімовірніше буде застосована одна з тактик психологічного і техногенного тиску на населення України», – розповіла вона в ефірі національного телемарафону.
Гуменюк зауважила, що російські сили постійно маневрують.
«Якщо на ранок (3 лютого –ред.) було в готовності два ракетоносії, то зараз їх в морі немає», – додала вона.
Вранці 3 лютого у Військово-морських силах Збройних сил України повідомляли, що у Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають 10 російських кораблів, із них – два носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – 16 ракет.
Росія готує евакуацію колаборантів на Луганщині – українські військові
Росія готується евакуювати колаборантів із родинами на Луганщині, повідомив у ранковому зведенні 4 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
«Противник розпочав заходи з евакуації населення з тимчасово окупованих територій. За наявною інформацією, до виїзду готують колаборантів із сім’ями у Троїцькому районі Луганської області», – йдеться в повідомленні. Подробиць у командуванні не навели.
Цього тижня представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Черняк повідомив, що президент Росії Володимир Путін наказав захопити території Донецької та Луганської областей до березня. За словами Черняка, є ознаки підготовки Росії до нової спроби масованого наступу та захоплення сходу країни.
«Ми спостерігаємо, що російсько-окупаційні війська передислоковують на схід додаткові штурмові групи, підрозділи, озброєння та військову техніку. За даними воєнної розвідки України, Путін віддав наказ до березня захопити території Донецької та Луганської областей», – заявив Черняк.
Донецька і Луганська області залишаються серед районів найбільш запеклого протистояння.
У Головному управлінні розвідки Міноборони заявляють, що Україна перебуває напередодні «дуже активної фази» війни.
Генштаб ЗСУ – що армія РФ активно веде розвідку, на окремих напрямках готується до наступу.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.
Розвідка Британії прокоментувала включення Росією окупованих територій до свого військового округу
Рішення Міноборони Росії про офіційне включення окупованих територій України до свого Південного військового округу свідчить про те, що російські військові, ймовірно, прагнуть інтегрувати нещодавно окуповані території в свою систему, заявили у британській розвідці.
«3 лютого 2023 року російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомило, що території, підконтрольні «ДНР» і «ЛНР», а також Запорізької і Херсонської областей переходять під командування зі штабом у Ростові-на-Дону. Це сталося після січневої заяви міністра оборони Росії Сергія Шойгу про те, що військове розширення включатиме створення «самодостатніх угруповань сил» в Україні», – нагадали в розвідці.
Там додали, що це навряд чи матиме «негайний вплив» на війну Росії проти України: «Росія зараз розгортає сили з усіх російських військових округів під командуванням спеціально розгорнутого штабу».
У січні міністр оборони Росії Сергій Шойгу на нараді з реформування армії заявив, що чисельність російських військ має бути збільшена до півтора мільйона людей протягом трьох років.
За останніми даними, чисельність російських військ складає близько мільйона людей. Ще близько двох мільйонів перебувають у резерві.
У рамках реформи Міноборони РФ планує створити армійський корпус у Карелії, а також «два нові міжвидові стратегічні територіальні об’єднання збройних сил – Московський та Ленінградський військові округи, а також самодостатні угруповання військ (сил) на територіях нових суб’єктів Російської Федерації (очевидно йдеться про окуповані території – ред.)». Крім того, зокрема, буде сформовано три мотострілкові дивізії у складі Сухопутних військ та дві десантно-штурмові дивізії у Повітряно-десантних військах.
Генштаб: втрати Росії у війні перевищили 130,5 тисяч
Росія станом на ранок 4 лютого втратила у війні проти України близько 130 590 своїх військових, свідчать дані Генерального штабу ЗСУ.
За останню добу загинули 720 російських військових, повідомили у командуванні.
Крім того, за даними Генштабу, Росія зазнала таких втрат у техніці від початку повномасштабного вторгнення:
- танки ‒ 3218 (три – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 6394 (+6)
- артилерійські системи – 2220 (+5)
- РСЗВ – 460
- засоби ППО ‒ 225 (+3)
- літаки – 294
- гелікоптери – 284
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1956 (+4),
- крилаті ракети ‒ 796
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5081 (+13)
- спеціальна техніка ‒ 203 (+1).
2 лютого видання The New York Times із посиланням на дані американських та інших західних чиновників повідомило, що число вбитих і поранених в Україні російських військових наближається до 200 тисяч.
Ці втрати всього за 11 місяців війни у вісім разів перевищують втрати американців за два десятиліття війни в Афганістані, наголосили автори статті.
Західні чиновники звертають увагу на те, що втрати Росії особливо зросли під час боїв у Бахмуті й Соледарі.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Колабораціоністи: кого з тих, хто співпрацював з окупантами – покарають, а кого ні
У березні минулого року Верховна Рада України ухвалила два закони про колабораціонізм: один – про відповідальність за співпрацю з окупаційною владою, інший – зі змінами до Кримінального кодексу країни – законодавці доповнили його окремою статтею про колабораційну діяльність. Це розширило можливості правоохоронців відкривати провадження проти тих, хто не визнає територіальну цілісність України, не визнає Росію агресором, співпрацює з окупантами, зазначають експерти. Більше про це тут
В усіх областях України оголосили повітряну тривогу
В Україні 4 лютого близько 09:00 оголосили масштабну повітряну тривогу. Про загрозу ракетних обстрілів сирени сповістили у всіх регіонах. Влада закликає громадян після оголошення про тривогу не нехтувати сигналом про небезпеку і пройти у найближче укриття.
Напередодні по всій Україні двічі оголошували масштабну повітряну тривогу, згодом її скасували, повідомлень про масовані обстріли не було.
Останніми місяцями російські ракетні удари зосереджуються на критичній інфраструктурі, втім систематично потерпають і інші цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки, через що гинуть цивільні люди.
Днями керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону заявила, що Росія може готувати нову хвилю пусків дронів по українських містах.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Москва атаки на цивільних в Україні заперечує від початку повномасштабного вторгнення, попри наявність доказів і свідчень.
Росія: влада Бєлгородської області заявила про пожежу на заводі після обстрілу
У Бєлгородській області Росії після обстрілу виникла пожежа на «цивільному промисловому заводі», заявив губернатор В’ячеслав Гладков. За попередньою інформацією, постраждалих немає.
За словами Гладкова, «снаряди влучили» на територію заводу. Губернатор стверджує, що удару завдала українська армія, і оголосив про продовження високого рівня терористичної небезпеки в області безстроково.
Українська сторона цю заяву наразі не коментувала.
У місцевих телеграм-каналах пишуть, що горить нафтобаза, вогнем зачепило сусідній «Борисівський завод мостових металоконструкцій». На підприємстві працювала зміна. Гладков заявив, що «людей встигли вивести на безпечну відстань».
На сайті заводу вказано, що з 2015 року він брав участь у будівництві Кримського (Керченського) мосту.
Високий рівень терористичної небезпеки у Росії серед іншого передбачає посилені патрулі в громадських місцях, ретельніший контроль в аеропортах і на вокзалах, переведення медичних організацій у режим підвищеної готовності.
Раніше безстроковий високий рівень терористичної небезпеки запровадила влада Курської та Брянської областей Росії.
У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.
Українські військові за добу відбили атаки сил РФ біля 9 населених пунктів – Генштаб
Українські військові за минулу добу відбили атаки російських сил у районах населених пунктів Греківка, Невське, Кремінна і Діброва Луганської області та Верхньокам’янське, Красна Гора, Парасковіївка, Бахмут і Іванівське Донецької області, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
«Противник продовжує наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках, зазнає великих втрат», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, протягом минулої доби загарбники завдали 20 авіаційних і три ракетні удари, зокрема, по цивільній інфраструктурі Харківської й Миколаївської областей, внаслідок чого є жертви серед цивільного населення, а також здійснили понад 90 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.
У командуванні наголосили, що загроза російських авіаційних та ракетних ударів по всій території України зберігається.
Раніше в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони заявили, що інтенсивність боїв на сході України є спробою реалізації задачі російського президента щодо «захоплення Донбасу», і на сьогодні «загроза – не з Білорусі».
«Лютий-березень ми очікуємо дуже активних подій. Задача від Путіна – захопити Донбас до березня. Нічого не вийде. Ці дати вже багато разів переносились. Та інтенсивність, яку ми зараз спостерігаємо на Донбасі, – це спроба реалізації цих планів. Не рахуючи втрати в живій силі та техніці. Ворог пробує виконати завдання диктатора. Тому так, найближчим часом будуть активні події. Українські Сили оборони не чекають, склавши руки», – розповів представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі національному телемарафону.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов раніше заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.
Лобісти з Росії переконували політиків у ЄС визнати анексію Криму – медіа
Пов’язаний із Кремлем та Державної думою російський політтехнолог Саргіс Мірзаханян та його незареєстрована лобістська група «Міжнародне агентство актуальної політики» з 2014 року співпрацювали з лояльними Росії європейськими політиками. Через них у парламентах країн Євросоюзу чи в окремих регіонах лобіювалися резолюції, які закликали скасувати санкції щодо Росії та визнати анексований Крим російською територією.
Це випливає з спільного розслідування російського видання «Важные истории», проєктів Eesti Ekspress, OCCRP, IRPI та Profil. Воно ґрунтується на електронній пошті Мірзаханяна, листи з якої були оприлюднені українськими хакерами. Витік містить близько 20 тисяч листів із 2007 по 2017 рік.
На момент анексії Криму Мірзаханян обіймав посаду помічника депутата Держдуми Ігоря Зотова. Він також був членом експертної ради комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків із співвітчизниками та мав зв’язки з адміністрацією президента Росії. Одним із тих, з ким він найчастіше контактував електронною поштою, був Інал Ардзінба, який тоді працював під керівництвом Владислава Суркова у президентській адміністрації.
За даними розслідувачів, Мірзаханян та його група лобістів мають стосунок до проєкту резолюції Ради італійського регіону Венето, яку вніс депутат Стефано Вальдегамбері. Вона була ухвалена в травні 2016 року. У її тексті йшлося, що Євросоюз проводить «дискримінаційну та несправедливу з погляду принципів міжнародного права» політику щодо анексованого Криму і закликалося до скасування санкцій.
Рада Венето стала першим європейським політичним інститутом, який відкрито визнав Крим частиною Росії. При цьому текст резолюції був у пошті Мирзаханяна ще за місяць до її ухвалення. Також серед листів було виявлено документ, згідно з яким резолюцію готові були підтримати 29 депутатів Ради Венето.
Згодом ще два італійські регіони – Лігурія та Ломбардія – ухвалили схожі проросійські резолюції.
Депутат Вальдегамбері на запит журналістів не відповів.
Із пошти Мірзаханяна також стало відомо, що резолюцію Венето планували внести до італійського парламенту. В одному з листів йдеться, що цим візьметься сенатор Паоло Тосато – колега Вальдегамбері з правої партії «Ліга Півночі». При цьому наприкінці документа був у розділ з назвою «Кошторис», в якому говорилося: «20 000 EUR + 20 000 EUR (внесення), у разі успішного голосування +15 000 EUR у кожному випадку». Згодом Тосато вніс до парламенту проєкт резолюції, відхилений сенаторами.
Аналогічний італійському документ у той же час був внесений і до австрійського парламенту. Це зробив депутат Йоганнес Гюбнер від правої Австрійської партії свободи. Резолюцію було відхилено. Ця ініціатива була також описана у документі з пошти Мірзаханяна. У розділі кошторис було зазначено: «20 000 EUR, у разі успішного голосування +15 000 EUR». Тосато та Гюбнер заперечують, що отримали від Росії гроші за внесення резолюцій до парламентів своїх країн.
У пошті Мірзаханяна були подібні плани щодо аналогічних резолюцій для парламентів Латвії та Греції, а також для Парламентської асамблеї ради Європи. Однак про слухання щодо таких документів там не повідомлялося.
Єдиною країною, в якій за подібну до австрійської та італійської резолюцію проголосував національний парламент, став Кіпр. Ухвалений в 2016 році документ також закликав зняти персональні санкції з окремих громадян Росії та дотримуватися Мінських домовленостей, укладених Києвом та Москвою через конфлікт на сході України. У пошті Мірзаханяна попередній текст резолюції був узгоджений за тиждень до голосування, але про фінансування будь-кого з депутатів Кіпру не йдеться. Однак того ж року російсько-кіпрський бізнесмен Сергій Козлов пожертвував 15 тисяч євро Прогресивної партії трудового народу, лідер якої Андрос Кіпріану вніс резолюцію до парламенту країни.
У розмові з журналістами Кіпріану визнав, що гроші Козлова могли бути «подякою» партії за резолюцію, але вони не надходили йому особисто.
Розслідувачі також виявили, що команда Мірзаханяна організовувала поїздки правих європейських депутатів до анексованого Криму та їхню участь у різних форумах на півострові. У пошті лобіста також було виявлено листування з головою комітету Держдуми з міжнародних справ Леонідом Слуцьким, в якому обговорювалася ідея привезти на російські вибори 2018 численну делегацію з іноземних спостерігачів. До неї мали увійти ті самі праві європейські депутати. Запрошуючою стороною виступав Російський фонд миру, який очолює Слуцький. Спостерігачам оплачували переліт, проживання та витрати, а загальний бюджет проєкту складав 68 тисяч євро.
Згідно з кодексом поведінки міжнародних спостерігачів, вони не повинні отримувати фінансування від урядів, на території яких відбуваються вибори. Це може поставити під сумнів висновки спостережної місії та призвести до конфлікту інтересів.
Леонід Слуцький і Саргіс Мірзаханян на запит льодовиків не відповіли.
Крим був анексований у березні 2014 року, коли на півострів було введено частини російської армії, під чиїм контролем було проведено референдум про приєднання до Росії. Його було призначено із порушенням законів України. За підсумками голосування, не визнаного більшістю країн світу, Путін 18 березня проголосив, що Росія приймає Крим та Севастополь до свого складу. Україна вважає Крим тимчасово окупованою територією, країни Заходу вимагають від Росії звільнити острів.
Україна виконала понад 70% зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС – Стефанішина
Україна виконала понад 70% зобов’язань за Угодою про асоціацію з Європейським союзом – про це заявила віцепрем’єр-міністерка з євроінтеграції Ольга Стефанішина під час саміту Україна – ЄС 3 лютого.
«В умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України ми продовжували процес адаптації українського законодавства до європейського. Маємо зростання прогресу з імплементації Угоди про асоціацію на рівні 9% порівняно з показником 2021 року», – цитує її пресслужба уряду.
Стефанішина назвала лідером із виконання зобов’язань за Угодою сферу інтелектуальної власності – відсоток втілених змін у цій сфері зріс на 33%. При цьому за час виконання Угоди Україна виконала 90% зобов’язань у сферах юстиції, свободи, безпеки, політичного діалогу, національної безпеки та оборони, статистики й державних закупівель.
За словами урядовиці, на основі звіту Європейської комісії Україна проведе перевірку стану імплементації українського законодавства до європейського.
На основі висновків уряд планує розробити Національну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу.
Європейська комісія 3 лютого оприлюднила звіти, в яких оцінюється здатність України, Молдови та Грузії взяти на себе зобов'язання щодо членства в Євросоюзі.
У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови. Європейську перспективу Грузії визнали, але статусу кандидата не надали, бо Тбілісі ще має виконати певні умови.