Рада зменшила граничний вік перебування на військовому обліку призовників
Верховна Рада зменшила граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку, повідомив у телеграмі народний депутат Олексій Гончаренко.
За законопроект №9281 проголосували 304 народних депутати.
Також про це повідомив народний депутат Ярослав Желізняк.
На початку травня в Міноборони заявили, що ці зміни продиктовані тим, що під час воєнного стану відсутня потреба в перебуванні громадян на військовому обліку призовників до 27 років.
«По-перше, необхідність їхнього щорічного прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у тому числі для проходження медичних оглядів, призводить до додаткових фінансових витрат, навантаження на медичних працівників та збільшення черг для проходження ВЛК. Тоді як призов на строкову військову службу під час воєнного стану не здійснюється», – пояснили в міністерстві.
Крім того, у Міноборони додали, що тривале перебування на військовому обліку призовників під час воєнного стану призводить до того, що значна кількість придатних до військової служби громадян, які не мають статусу військовозобов’язаних, не може бути залучена до військової служби за призовом під час мобілізації.
2 травня Верховна Рада продовжила термін дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії ще на 90 днів: з 20 травня до 18 серпня.
«Це відповідь Путіна тим, хто хоче мирного процесу»: речник ЄС про останні атаки на Київ
Останні повітряні атаки Росії по Україні показують, що Москва продовжує «невибірково тероризувати» українських цивільних – про це заявив речник зовнішньополітичної служби Європейського союзу Петер Стано 30 травня.
Він вказав на те, що Київ зазнав трьох хвиль атак російських ракет і дронів протягом останніх 24 годин.
«Враховуючи численні атаки на Київ, особливо цього місяця, це дорівнює масованим атакам Росії на української столицю кожні два дні. Це на додачу до щодених нерозбірливих обстрілів і бомбардувань Росією населених пунктів поблизу лінію фронту на сході країни», – нагадав Стано.
«Росія продовжує невибірково тероризувати цивільне населення України в нелюдський і варварський спосіб. І це чітка відповідь Путіна всім тим, хто хоче мирного процесу. Ці атаки показують, що Путін не планує всерйоз припиняти свою війну і хоче продовжувати ескалацію проти українського народу», – підсумував Стано.
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України.
Через нічну атаку сталися пожежі в кількох районах Києва, зокрема, в Голосіївському районі внаслідок падіння уламків дрона загорілася багатоповерхівка. За даними місцевої влади, з пошкодженого будинку евакуювали 20 мешканців, одна людина загинула, ще четверо травмовані. Загалом 13 людей постраждали внаслідок удару по Києву та області.
Російське Міноборони вдруге за місяць оголосило про «ураження Patriot» в Україні
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу на нараді 30 травня заявив про нібито нове «ураження ЗРК Patriot» у Києві. За його словами, це сталося під час ударів по місту «за останні дні», повідомляє державне російське агентство ТАСС. Українська влада про це не повідомляла.
Шойгу не сказав, коли і як було вражено ЗРК. Ніяких доказів на підтримку своїх заяв він не навів.
Вперше про ураження Patriot американського виробництва російська влада заявила після удару по Києву в ніч проти 16 травня, стверджуючи, що комплекс знищений.
Українські офіційні особи цю заяву відкидали. Пізніше Пентагон повідомив, що система ППО була пошкоджена, але швидко відремонтована і повернута до ладу.
Від початку травня російська влада активізувала атаки по Україні і 17 разів атакувала Київ ракетами і безпілотниками-камікадзе. Українська влада заявляє, що майже всі ракети були перехоплені.
На Херсонщині на міні підірвався 27-річний рибалка – ОВА
На Херсонщині на міні підірвався 27-річний рибалка, повідомляє у телеграмі Херсонська обласна військова адміністрація.
Це сталося на березі річки Інгулець поблизу селища Велика Олександрівка.
«27-річний чоловік постраждав від вибухівки, залишеної російською армією. Ймовірно, він наступив на протипіхотну міну «лепесток», коли обирав місце для риболовлі. Через детонацію вибухівки чоловік втратив частину ноги», – йдеться у повідомленні.
За даними ОВА, чоловіка госпіталізували до найближчого медичного закладу, де лікарі надали йому необхідну допомогу. Наразі його життю вже нічого не загрожує.
В обладміністрації закликали не ігнорувати попередження про мінну небезпеку та додали, що зараз «не найкращий час для відвідування водойм, полів, лісосмуг та інших місць, де не працювали сапери».
Влада деокупованих територій України регулярно повідомляє про випадки підриву цивільних на вибухових пристроях і закликає людей утриматися від відвідування необстежених саперами територій.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Київ: ДТЕК ліквідує аварійні відключення в 15 будинках
Компанія «ДТЕК Київські електромережі» відновлює електропостачання на кількох вулицях Києва – про це вона повідомила 30 травня.
Йдеться про 15 будинків на вулицях Iнститутська, Грушевського, Мазепи, Липська та Пилипа Орлика.
«Аварійне відключення сталося о 12:28. Фахівці оперативно виїхали на місце аварії та відразу заживили 33 знеструмлені домівки від резервних джерел. 15 будинків, що ще залишаються знеструмленими, мають переключити до альтернативних джерел до 14:30», – заявляє компанія.
Після підключення до резервного живлення планують почати ремонт основного обладнання.
«ДТЕК» не уточнює, що спричинило аварійне відключення.
За даними Міністерства енергетики, внаслідок нічної атаки дронів на Київщині об’єкти енергетичної інфраструктури не постраждали. Водночас через обстріли та негоди без світла залишилися споживачі в кількох областях.
Росія збільшила угруповання кораблів у Чорному й Азовському морях до 12 – військові
Росія збільшила своє угруповання кораблів, які перебувають на бойовому чергуванні в Чорному й Азовському морях, до 12, повідомило 30 травня оперативне командування «Південь».
«У Чорному морі знову нарощено кількість ракетоносіїв – два надводних і два підводних. Сумарний залп «Калібрів» – до 2️4 ракет. Рівень загрози залишається надзвичайно високим. Будьте уважні до сигналів повітряної тривоги», – заявили військові.
Раніше сьогодні у Військово-морських силах ЗСУ повідомляли про сім російських кораблів, зокрема чотири носії «Калібрів», у Чорному морі й один корабель – в Азовському.
Напередодні ввечері речник Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров повідомляв, що Росія вивела в Чорне море один надводний та два підводних ракетоносії. Він наголосив, що рівень ракетної небезпеки залишається «дуже високим».
Росія в травні активізувала змішані ракетні і дронові атаки по Україні. У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-а атака по Києву в травні і третя – за добу.
Кличко: жінка, яка загинула в Голосіївському районі, вийшла на балкон дивитися на роботу ППО
Міський голова Києва Віталій Кличко заявляє, що жінка, яка загинула під час нічної атаки в Голосіївському районі, вийшла на балкон дивитися на роботу ППО.
«І не виходьте на балкони та вулиці спостерігати за тим, як працює ППО. Бо вночі в будинку в Голосіївському районі загинула жінка, яка вийшла на балкон подивитися, як збивають дрони», – написав він у телеграмі.
Мер вкотре закликав жителів Києва не нехтувати власною безпекою і не ігнорувати сигналів тривоги.
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України.
Через нічну атаку сталися пожежі в кількох районах Києва, зокрема, в Голосіївському районі внаслідок падіння уламків дрона загорілася багатоповерхівка. За даними місцевої влади, з пошкодженого будинку евакуювали 20 мешканців, одна людина загинула, ще четверо травмовані.
Загалом внаслідок нічної атаки на Київ одна людина загинула, 11 постраждали – з них 6 людей отримали медичну допомогу амбулаторно, 5 госпіталізували (в лікарнях ще перебувають три людини).
Що відомо про підлітків із Бердянська, яких російські силовики звинувачують у начебто підготовці до «диверсії»? Де вони зараз перебувають і що їм загрожує? За що окупанти можуть переслідувати дітей на захоплених територіях? Чи є такі випадки в окупованому Криму, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Звернення Путіна не планується – у Кремлі відреагували на атаку безпілотників по Москві
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Володимирові Путіну «у прямому режимі» доносили інформацію у зв’язку з атакою безпілотників по Москві вранці 30 травня.
Пєсков додав, що 30 травня Путін працює в Кремлі і не планує виступати зі зверненням до громадян у зв’язку з атакою.
«Ми знаємо, що, слава Богу, немає ніяких жертв. І нині немає жодної загрози для жителів Москви і Підмосков’я», – сказав речник Кремля.
При цьому, як пише російський «Інтерфакс», Пєсков не відповів на запитання про те, до чого після цієї атаки мають бути готові росіяни.
У Кремлі вважають, що за атакою безпілотників стоїть Київ. Пєсков заявив, що це нібито була відповідь на удар російських військових по «одному з центрів ухвалення рішень» в Україні 28 травня.
Росія в травні активізувала змішані ракетні і дронові атаки по Україні. Зокрема рано-вранці 28 травня, за даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська випустили по Україні рекордні 54 ударні дрони. Повітряні сили звітували про збиття 52 з них.
За даними міської влади Києва, уламки дронів спричинили пожежі в Голосіївському та Дарницькому районах, а також пошкодили магазин у Дарницькому. Зокрема, в Голосіївському постраждали будівництво та склади одного з підприємств, на Печерську загорівся дах будинку. Міський голова Віталій Кличко повідомляв про одного загиблого і одного постраждалого.
Про влучання в «центри ухвалення рішень», про які говорить Пєсков, влада України не інформувала.
Вранці 30 травня Москву атакували безпілотники – про це повідомив мер столиці Росії Сергій Собянін. За його словами, внаслідок атаки кілька будівель зазнали «незначні ушкодження».
Губернатор Московської області Андрій Воробйов також заявив, що на підльоті до Москви збито кілька безпілотників. За даними телеграм-каналу Baza, їх було понад десять, а загалом в ранковій атаці взяли участь щонайменше 25 дронів.
Російське Міноборони заявило про «терористичну атаку» з боку України, в ході якої нібито задіяли вісім безпілотників. Всі вони, за твердженням російського відомства, були збиті.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк, виступаючи в ефірі російського блогера Олександра Плющєва, назвав вибухи в Москві «третинною, малоцікавою подією» для українців порівняно з атаками на Київ. Напряму заяви про ймовірну причетність України до нападу дронів він не прокоментував, пожартувавши, що «можливо, не всі дрони готові атакувати Україну і хочуть повернутися до своїх творців».
Водночас речник Повітряних сил Юрій Ігнат також заявив, що не коментуватиме російські заяви про атаки дронів.
29 травня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Кирило Буданов відреагував на російський удар по Україні, заявивши, що на такі дії буде відповідь.
Міський голова Києва того ж дня в ефірі телемарафону адресував головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному питання про те, чому «жителі Москви відпочивають» у той час, як російські війська продовжують масовано обстрілювати Київ.
Розгляд справи екссудді з Криму зупинили через його мобілізацію. Прокуратура оскаржує
Прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя оскаржуватиме рішення українського суду, який зупинив розгляд справи колишнього голови Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука через його мобілізацію. Про це повідомила голова пресслужби прокуратури Катерина Діденко 30 травня.
Там нагадали, що Чорнобука звинувачують у скоєнні особливо тяжкого злочину – державної зради.
Згідно з обвинувальним актом, він надавав допомогу Росії у підривній діяльності проти України. Чорнобук брав участь у переформатуванні судової системи у Криму відповідно до російського законодавства та закликав суддів до переходу на бік Росії під час активної фази анексії півострова.
16 травня на судовому засіданні захист Чорнобука заявив клопотання про призупинення судового розгляду через його призов на військову службу. Відповідно, суд ухвалив рішення про зупинення судового розгляду на час його мобілізації.
«Отже, наступного дня після отримання ухвали – 24 травня, прокуратура автономії звернулася до Київського апеляційного суду зі скаргою на зазначену ухвалу суду, оскільки, згідно з інформацією сторони захисту, вид та місце служби обвинуваченого не заважають йому брати участь у судовому процесі у відеоформаті», – повідомляє прокуратура.
Згідно зі статтею 335 Кримінального процесуального кодексу України перебування обвинуваченого на військовій службі є однією з причин для тимчасової зупинки кримінального провадження. Для цього адвокату потрібно подати відповідне клопотання з довідкою чи випискою із наказу військової частини. Однак при цьому суд має оцінювати, де саме перебуває мобілізований, в якому роді військ служить і чи виконує бойові завдання.
Прокуратура Автономної Республіки Крим днями передала до українського суду обвинувальні акти за статтею про державну зраду щодо 20 підконтрольних Росії суддів Криму.
Череватий: ротація «гнітюче» діє на нові сили РФ, які заходять в Бахмут
На Бахмутському напрямку спостерігається значне зменшення боїв, російські сили продовжують ротаційні заходи, заявив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий.
«За останні дні ми спостерігали суттєве значне зменшення боїв – було по два-три бойові зіткнення. За цю добу не було зовсім. Ворог продовжує ротаційні заходи, відводячи злочинне угруповання злочинне «Вагнер», замінюючи їх підрозділами повітряно-десантних військ, мотострілецькими підрозділами. Це відведення гнітюче діє на тих, хто заходить на їхнє місце. Тому що вони самі теж уже багато брали участь в боях. Це другий-третій склад цих бригад, які заходять», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Череватий зауважив, що ці нові підрозділи російських військ бачать, у якому стані виходять «вагнерівці» з Бахмута.
«По перехопленню бачимо, що це в них захоплення не викликає. Плюс в дорогу ми їм насипаємо щедро. В результаті за добу було 80 окупантів знищено, 119 поранено», – додав речник Східного угруповання.
У Генштабі ЗСУ раніше повідомили, що на Бахмутському напрямку протягом доби противник наступальних дій не проводив.
Раніше очільник ПВК «Вагнер» Пригожин заявив про початок виведення «вагнерівців» із Бахмута. У Міноборони України підтвердили, що у передмісті ці підрозділи вже заміняють на службовців збройних сил РФ, але у самому місті «вагнерівці» все ще є.
На початку травня координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що з грудня 2022 року Росія втратила в боях із ЗСУ понад 100 тисяч осіб, серед яких близько 20 тисяч – убитими. Москва про свої втрати не повідомляє.
Спортсменів можуть дискваліфікувати – Матвій Бідний про тих, хто не повернувся зі змагань в Україну
Українських спортсменів, які не повернулися зі змагань з-за кордону, виключили зі складу національних збірних команд, а з деякими спортсменами, які були членами штатних збірних команд, Міністерство молоді і спорту розірвало контракти, повідомив в ефірі «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) заступник міністра молоді та спорту України Матвій Бідний.
Він заявив, що федерації можуть навіть ініціювати позбавлення спортивних звань, якщо такі були. Проте, додає Бідний, склад національної збірної нараховує близько 10 тисяч спортсменів, тому відсоток тих, хто не повернувся, каже він, не дуже великий. Йдеться про 236 чоловіків, зазначають у Міністерстві молоді та спорту.
За його словами, були випадки, коли спортсмени навіть не потрапляли на змагання, в яких мали брати участь.
«Була ситуація, коли приїхали до готелю, взяли таксі і просто далі поїхали десь у невідомому напрямку. Звісно, така поведінка не гідна члена Національної збірної команди. Якщо ми бачимо, що це принципова позиція людини – не виходити на контакт, і це говорить про те, що я не буду повертатися, що хочете, то і робить. Ми бачимо, що ця людина нас ввела в оману», – додає Бідний.
Раніше Міністерство молоді та спорту України оприлюднило списки спортсменів, які не повернулися з-за кордону. Перелік прізвищ відомство опублікувало на сайті. В ньому – 236 чоловіків, які отримали дозволи на виїзд за кордон для участі у змаганнях. Перепустка передбачала, що після змагань спортсмени мали би повернутися в Україну.
«Як ми взагалі вижили там?» Кияни після того, як російський дрон зруйнував їхній будинок
Із цього столичного будинку евакуювали 20 людей. Одна людини загинула. Загалом у районі госпіталізували чотирьох постраждалих. Про це повідомила місцева влада.
У Києві і Київській області в ніч на 30 травня внаслідок російських обстрілів одна людина загинула, 13 були поранені, повідомив виконувач обов’язків голови Національної поліції України Іван Вигівський.
«У Києві поранені девʼять людей, 33-річна жінка загинула. У Київській області травмовані четверо громадян», – цитує слова Вигівського пресслужба Нацполіції в телеграмі.
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-та атака по Києву.
Фоторепортаж Радіо Свобода.
«Як ми взагалі вижили там?» Кияни після того, як російський дрон зруйнував їхній будинок
Мінреінтеграції: Україна повернула тіла ще 79 військових
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомило, що 30 травня вдалося повернути додому тіла 79 загиблих українських оборонців.
«Передача тіл із тимчасово окупованих територій України відбулася за сприяння Офісу уповноваженого зі зниклих безвісти при Мінреінтеграції у співпраці з силовими структурами. Зазначимо, що передача тіл загиблих військових здійснюється відповідно до норм Женевських конвенцій», – йдеться в повідомленні.
У Мінреінтеграції додали, що тіла військових передадуть їхнім родинам для поховання.
На початку цього місяця в міністерстві повідомляли про повернення 80 тіл загиблих військових.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії станом на 3 березня були дані про повернення тіл 1426 українських військових.
У квітні 2023 року влада повідомляла, що близько семи тисяч українських військових вважаються зниклими безвісти. Як заявив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко, згідно зі статистикою, зазвичай близько 60-65% зі зниклих безвісти перебувають у полоні, а «інші, на жаль, загиблі».
Міненерго повідомило про знеструмлення в кількох регіонах через негоду й обстріли
Через нічну атаку дронів на Київщині об’єкти енергетичної інфраструктури не постраждали, повідомило Міністерство енергетики 30 травня.
«Водночас ворог продовжує тероризувати прифронтові та прикордонні території. Внаслідок обстрілів у Донецькій області було знеструмлено шість населених пунктів, без світла також залишилася частина споживачів у Дніпропетровській, Сумській та Харківській областях», – йдеться в повідомленні.
Також без світла лишається частина споживачів на Запоріжжі, Херсонщині та Чернігівщині внаслідок попередніх обстрілів.
Крім того, через погодні умови без електропостачання залишилися 12 населених пунктів у Запорізькій області, і ще 31 у Дніпропетровській. За попередню добу світло вдалося повернути 23,8 тисячі споживачів, звітує відомство.
«Ситуація з генерацією та споживанням електроенергії стабільна та контрольована. Виробленої електроенергії достатньо для покриття потреб споживачів. Дефіциту в системі не спостерігається», – додає міністерство.
Компанія «Укренерго» просить споживачів ощадливо використовувати електроенергію ввечері, попри відсутність дефіциту.
ВМС: Росія вивела на чергування в Чорне море 4 носії «Калібрів»
Росія після чергового масованого удару по Київщині станом на 11:30 30 травня вивела на бойове чергування в Чорному морі сім своїх кораблів, зокрема чотири носіїв крилатих ракет із загальним залпом у 24 «Калібри», повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
За цими даними, в Азовському морі перебуває один російський корабель, у Середземному – до семи кораблів, з них один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до чотирьох ракет.
Напередодні ввечері речник Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров повідомляв, що Росія вивела в Чорне море один надводний та два підводних ракетоносії. Він наголосив, що рівень ракетної небезпеки залишається «дуже високим».
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-а атака по Києву в травні і третя – за добу.
В Україні відреагували на заяви про «атаку дронів» на Москву
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат не став коментувати заяви про «атаку дронів» по столиці Росії в ефірі національного телемарафону.
Таким чином він відповів на питання ведучої про те, чи «БПЛА в небі Москви вгамують» російську агресію.
«Те, що в небі Росії, ми не коментуємо зазвичай, ви це знаєте. А те, чи вгамують – може, комусь вгамують, когось роздратують, ну але що вони ще нам можуть зробити? Начебто вже все перепробували, і агонія кремлівського режиму вже не знає, як дати цьому раду, тому що немає очевидних успіхів, яких вони хотіли б досягнути. Все, що залишається – кошмарити нас цими ударами», – сказав Ігнат.
Він нагадав, що російські війська завдають ударів не лише по Києву, а й регулярно обстрілюють прифронтові регіони.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, виступаючи в ефірі російського блогера Олександра Плющєва, назвав вибухи в Москві «третинною, малоцікавою подією» для українців порівняно з атаками на Київ.
«Москва починає поступово занурюються в туман війни з дуже бажаними відчуттями. Ну хотіли ж люди, які ініцію вали велику європейську війну, відчути, що таке жити в стані небезпеки з неба, з-під землі. Поступово ці грізні чоловіки, які сиділи в російському парламенті і нам погрожували, будуть зараз це в більшому обсязі отримувати назад», – сказав він.
Подоляк не став напряму коментувати заяви про причетність України до нападу дронів, пожартувавши, що «можливо, не всі дрони готові атакувати Україну і хочуть повернутися до своїх творців».
«І другий аспект: всі люди, які чомусь вважають, що можуть грати в однобічну гру, що можна руйнувати суверенну державу цілком безкарно – після 15 місяців вони ще не зрозуміли, що 2014 року в них не буде, жодного підписання лінії розмежування?... Кожен із них буде відповідати», – додав представник ОП.
Раніше влада Москви заявила про атаку дронів на місто. Міноборони звинуватило в нападі Україну, хоча не навело доказів на підтвердження цієї версії. Україна зазвичай не коментує вибухи на території Росії.
Російські дрони тепер намагаються обійти українську ППО – Гуменюк
Під час двох останніх атак дронами російські військові намагаються обійти зону ураження української системи протиповітряної оборони на півдні України, повідомила речниця Оперативного комадування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода).
«Вони використовували для цього тимчасово окуповану територію Херсонщини і Запоріжжя, обходили максимально сили протиповітряної оборони. І тим не менш, все одно, на виході з тимчасово окупованих територій, понад межею з Миколаївською, два дрони наші сили знищили. Решту передали для інших командувань. Можемо говорити про те, що саме таким способом, обійшовши нашу оборону, ворог намагається далі розсередитися. Тому що саме з цієї точки, де ми почали їх ураження, вони розсередилися», – сказала Гуменюк.
За її словами, українські сили протиповітряної оборони, і ОК «Південь» зокрема, успішно виявляють цілі. Про це, зокрема, свідчить щоденна статистика збиття дронів і ракет, каже Гуменюк.
«Навіть на стартовому моменті, коли вони тільки з’явилися в зоні ураження, ми вже почали по них працювати. Просто виходячи з особливостей нашої територіальної зони реагування, ми встигли збити два», – розповіла речниця ОК «Південь».
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-а атака по Києву в травні і третя – за добу.
Очільник МОН Лісовий каже, що відмовився від наукового ступеня
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявляє, що добровільно відмовився від наукового ступеня.
У повідомленні у фейсбуці 30 травня він написав, що уряд України затвердив механізм добровільної відмови від наукового ступеня: «Такої можливості раніше не існувало, тепер є».
«В академічному світі науковий ступінь – це про цінність та довіру, а ще про здобуття, а не отримання. Постсовєцька культура це дещо викривила, тож маємо це виправити і сформувати нову культуру академічної доброчесності, де буде місце лише для справжньої послідовної науки. Як військову форму мають право носити лише військові, так і мати наукові ступені, на мою думку, повинні лише науковці», – написав міністр.
«На собі, власне, першим і випробовував механізм відмови. Написав відповідну заяву і від учора вже не є кандидатом наук. Триматися за формальні для себе статуси не збираюся», – додав він.
Міністр також анонсував ухвалення нового закону, який, за його словами, має стати «наступним кроком у становленні нової культури академічної доброчесності». За його словами, документ зараз допрацьовують.
Лісовий у березні заявляв, що подав до уряду пропозиції щодо змін у нормативній базі, які дозволятимуть будь-якому громадянину, чиновнику, політику добровільно відмовитися від наукового ступеня і, відповідно, від усіх надбавок.
21 березня Верховна Рада призначила директора Малої академії наук, військовослужбовця Оксена Лісового міністром освіти і науки замість Сергія Шкарлета, який обіймав цю посаду з 17 грудня 2020 року.
На тлі загалом схвальних відгуків про голову Малої академіки наук Оксена Лісового як нового міністра освіти і науки у мережі почали з’являтися пропозиції, що і його треба перевірити на предмет плагіату в наукових роботах. Лісовий у 2012 році захистив кандидатську дисертацію з філософських наук на тему «Соціокультурна самоідентифікація особистості».
Лісовий у березні заявив, що подав свою дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
У попередника Лісового, Сергія Шкарлета, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти виявило плагіат у чотирьох роботах. Сам Шкарлет звинувачення відкидав і неодноразово заявляв, що плагіату в його роботах немає. Попри такі звинувачення, він продовжував залишатися на посаді.
Питання ATACMS для України «все ще на розгляді» – Байден
Посилення атак Росії на Київ «не є несподіваним», заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що «це все ще на розгляді».
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.