Європарламент закликав НАТО запросити Україну до Альянсу
В усіх областях України близько 15:50 оголосили повітряну тривогу. Влада рекомендує людям пройти в укриття.
У соцмережах повідомляють про зліт російського винищувача МіГ-31К, який є носієм надзвукової ракети Х-47М2 «Кинджал».
Приблизно через годину оголосили про відбій, даних про удари РФ не надходило.
Російські війська активізували удари по Україні, зокрема по Києву, від початку травня, застосовуючи при цьому ракети і безпілотники.
В американському Інституті вивчення війни зазначали, що російські війська активізували удари по всій території України, особливо в тилових районах, що «є частиною нової російської повітряної кампанії в Україні, спрямованої на зниження здатності України проводити контрнаступальні операції в найближчій перспективі».
Як повідомили в Генштабі ЗСУ 15 червня, Кремль продовжує віддавати «злочинні накази» про ураження інфраструктурних об’єктів у глибині території України, і лише протягом двох тижнів червня загарбники застосували більше ніж 140 ракет різних типів і понад 250 ударних БПЛА.
«На даний час агресор зосередився на цілях, пов’язаних із логістикою, промисловими об’єктами, а також нафто- і газозабезпеченням», – заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов.
РФ перемістила до кордону комплекс «Бал», зростає загроза ударів ракетами Х-35 – Генштаб
Російські війська перемістили у Брянську область РФ дивізіон берегового ракетного комплексу «Бал», у зв’язку з чим зростає загроза ударів по території семи областей України ракетами типу Х-35, повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов.
«Противник збільшує кількість тактичних груп ракетних військ у прикордонних із Україною районах. За наявними даними, в Брянську область переміщено дивізіон берегового ракетного комплексу «Бал». У зв’язку з цим зростає загроза завдання противником ударів ракетами типу Х-35, дальність стрільби якої дозволяє уражати об’єкти на території Житомирської, Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей», – сказав він на брифінгу 15 червня.
«Воєнний злочин, що має отримати оцінку МКС» – ОП про «судилище» над 22 військовополоненими у РФ
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк засудив Росію за проведення судового засідання над 22 українськими військовополоненими і назвав це воєнним злочином.
«Фотографії судилища, яке влаштовують у Ростові над захисниками «Азовсталі», не викликають нічого, крім огиди. Лощені прокурори і виряджені присяжні з блискучими посмішками «судять» хлопців та дівчат, що нагадують скелети після концтабору і тортур. Подібні знущання над комбатантами – це офіційний воєнний злочин, який має отримати належну оцінку МКС. І так, скажіть, чи хтось бачить в залі представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста?», – написав Подоляк у твіттері 15 червня.
Напередодні агенція Associated Press повідомила, що в російська влада почала судовий процес над 22 українськими військовополоненими, членами батальйону «Азов». Вони потрапили в полон у травні 2022 року. В Росії їх звинувачують у тероризмі.
За інформацією AP, серед 22 обвинувачених захисників «Азовсталі» – вісім жінок. За даними агентства, військовополонених можуть засудити на терміни від 15 років до довічного ув’язнення.
Блокада Маріуполя почалася на початку березня 2022 року і тривала до середини травня, коли останні захисники заводу «Азовсталь» вийшли з нього в рамках домовленості про подальший обмін. 20 травня Міністерство оборони Росії заявило, що завод «Азовсталь» у Маріуполі перейшов під контроль сил РФ. Російське відомство заявило, що всього «в полон здалися» 2439 українських військових, які перебували на території заводу. Згодом частину з них обміняли на російських полонених.
У Генштабі назвали результати просування українських сил за тиждень
Українські сили за тиждень змогли просунутися на Запорізькому напрямку: до трьох кілометрів у районі Малої Токмачки й до семи – на південь від Великої Новосілки, повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Збройних сил України бригадний генерал Олексій Громов.
«Сили оборони на Запорізькому напрямку продовжують очищення українських міст і селищ від загарбників. Протягом останнього тижня наші війська просунулися в глибину противника до трьох кілометрів у районі населеного пункту Мала Токмачка і до семи кілометрів – південніше від Великої Новосілки», – сказав Громов на брифінгу 15 червня.
Він нагадав, що загалом українські сили звільнили сім населених пунктів у Донецькій і Запорізькій областях.
«Повернуто під контроль понад 100 кілометрів квадратних української території», – заявив Громов.
Зі свого боку, заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що станом на сьогодні українські сили перебувають «як у наступальному процесі, так і в оборонному».
«Тобто на сьогодні ми здійснюємо наступ на кількох напрямках, і оборону, бо ворог також здійснює наступальні дії… Зараз скрізь тривають бої і потужне протистояння», – сказала вона на брифінгу.
Раніше сьогодні речник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Ковальов повідомив, що Сили оборони України продовжують наступ на Бердянському і Бахмутському напрямках.
За його словами, на Бердянському напрямку бої тривають в районі села Макарівка. Також бої тривають у районах сіл Новоданилівка і Новопокровка Запорізької області.
За даними Генштабу Збройних сил України, протягом доби 14 червня українські військові відбили понад 49 атак загарбників, російські сили продовжують зосереджувати основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
У червні Збройні сили України звільнили на Донеччині села Макарівка, Нескучне, Благодатне та Сторожове, а в Запорізькій області – села Новодарівка, Левадне та Лобкове.
Україна тримає в резерві наступу три чверті бронетанкових бригад – Reuters
Через більш як тиждень після початку активних наступальних дій Україна зберігає в резерві більшу частину свого бронетанкового потенціалу, повідомляє 15 червня агенція Reuters, яка цитує польського військового аналітика Конрада Музику.
«Військові (ЗСУ – ред.) створили для операції 12 бронетанкових бригад, девʼять із них навчені та оснащені на Заході, кажуть аналітики. Бригада зазвичай налічує щонайменше 3500–4000 військовослужбовців. Україна заявила, що сформувала вісім десантно-штурмових бригад чисельністю 40 тисяч військовослужбовців, призваних МВС. Конрад Музика, польський військовий аналітик, який уважно стежить за війною, сказав, що лише три з 12 бригад були помічені в боях на південному сході», – ідеться в повідомленні.
На підставі цього аналізу Reuters припускає, що «основна частина сил, підготовлених до наступу, все ще перебуває в режимі готовності».
У червні Збройні сили України звільнили на Донеччині села Макарівка, Нескучне, Благодатне та Сторожове, а в Запорізькій області – села Новодарівка, Левадне та Лобкове. Упродовж двох останніх діб інтенсивність бойових дій на межі Запорізької та Донецької областей зменшилася, що може свідчити про перегрупування українських військових.
За даними Генштабу Збройних сил України, протягом доби 14 червня українські військові відбили понад 49 атак загарбників, російські сили продовжують зосереджувати основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
14 червня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявляла, що Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції і мають частковий успіх.
Україна домовляється, щоб Нідерланди безкоштовно повернули «скіфське золото» – Ткаченко
Україна веде переговори з Нідерландами, щоб повернути колекцію «скіфського золота», заявив міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«Так, є певна сума, яку ми маємо заплатити за утримання цієї колекції у нідерландському музеї. Мін’юст веде переговори, щоб ми якнайшвидше безоплатно повернули цю колекцію назад до України. Тримаємо зв’язок із нашими колегами», – зазначив він в ефірі українського національного телемарафону.
Верховний суд Нідерландів 9 червня залишив чинним рішення судів нижчих інстанцій про повернення «скіфського золота» в Україну. Артефакти були виставлені в музеї в Нідерландах у той час, коли Росія окупувала Крим, і як держава Україна, так і музеї в Криму вимагали їх повернення.
Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня 2021 року ухвалив рішення передати Україні так зване «скіфське золото». У справі йшлося про понад 565 предметів з музейного фонду України, які перебувають на території Королівства Нідерландів. Здебільшого це археологічні знахідки, вартість колекції становить близько 10 мільйонів євро.
Однак Росія направила до Верховного суду Нідерландів касаційну скаргу на рішення щодо повернення колекції «скіфського золота» Україні.
У Міноборони показали БМП Bradley після прямого влучання «Граду». Екіпаж «успішно евакуювався»
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що одна з переданих Україні БМП Bradley була пошкоджена після прямого влучання «Граду», при цьому екіпаж машини живий, евакуювався і «продовжує виконувати завдання на іншій техніці».
Пошкоджений «Бредлі» – вже на ремонті, додала Маляр.
«З 47-ої бригади пишуть подробиці: на бойовому завданні «Бредлі» отримав пряме влучання ракети в башту і загорівся. Екіпаж безпечно евакуювався, а механік-водій (на третьому фото) відвів бронемашину на безпечні позиції і загасив. Наслідки – легка контузія у одного з воїнів… Не існує техніки, яку неможливо знищити, існує техніка, яка рятує життя», – написала заступниця міністра в телеграмі.
13 червня Пентагон офіційно оголосив про новий пакет допомоги Україні на 325 мільйонів доларів. У пакеті, зокрема, – 15 додаткових бойових машин піхоти Bradley.
За даними Міністерства оборони США, станом на 13 червня безпекова допомога Сполучених Штатів Україні передбачала надання понад 120 бойових машин піхоти Bradley.
Унаслідок обстрілу в Зеленівці на Херсонщині загинула 80-річна жінка
Унаслідок російського обстрілу селища Зеленівка (це передмістя Херсона) загинула 80-річна жінка, ще одна жінка віком 69 років зазнала поранення. Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«На місці працюють екстрені служби», – додав чиновник.
Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.
«Енергоатом»: голова МАГАТЕ почав візит на ЗАЕС, відкладений напередодні з міркувань безпеки
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Ґроссі розпочав візит на окуповану російськими силами Запорізьку АЕС, повідомив «Енергоатом».
Подробиць у повідомленні компанії в телеграмі немає.
Напередодні агентство Reuters із посиланням на неназваного високопоставленого українського урядовця повідомило, що Рафаель Ґроссі відклав заплановану поїздку на окуповану Росією Запорізьку атомну електростанцію з міркувань безпеки.
Очікувалося, що Ґроссі відвідає ЗАЕС 14 червня після переговорів, які він мав у Києві напередодні, але дипломатичне джерело повідомило, що візит буде відкладений на «кілька годин».
13 червня після зустрічі із президентом Володимиром Зеленським голова МАГАТЕ заявив, що «дуже стурбований» через те, що існує ризик пошкодження ЗАЕС під час українського контрнаступу.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.
НАТО може залишити Столтенберґа на посаді очільника альянсу
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 15 червня, що члени альянсу мають вирішити, чи хочуть вони його замінити після девʼяти років на посаді. Напередодні липневого саміту в столиці Литви Вільнюсі 31 країна НАТО обговорює пошук наступника норвезького високопосадовця, нагадує агенція France-Presse.
Повноваження Столтенберґа, який очолює Організацію Північноатлантичного договору з 2014 року, вже були продовжені на рік, до жовтня 2023-го. Це сталося на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Голова уряду Данії Метте Фредеріксен вважається фавориткою на посаду нової очільниці альянсу, також серед кандидатів називають британського міністра оборони Бена Воллеса. Але наразі з цього питання немає консенсусу серед членів НАТО, і дипломати все частіше говорять про шанси Столтенберґа продовжити перебування на посаді.
64-річний норвежець повторив, що не має «жодних намірів домагатися продовження», але це питання належить членам НАТО.
«Я відповідаю за всі рішення, які має ухвалити альянс, окрім одного, і це стосується мого майбутнього – це має вирішити 31 союзник», – сказав Столтенберґ на зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі.
Кілька дипломатів із країн НАТО заявили 14 червня, що вони б воліли, щоб Столтенберґ залишився керувати, якщо не буде знайдено очевидну заміну.
Метте Фредеріксен, яка нещодавно відвідала Сполучені Штати, може реалізувати вимоги деяких європейських союзників як можлива перша жінка-лідер оборонного союзу. Але країни НАТО на східному фланзі альянсу наполягають, щоб хтось із їхнього регіону став до керма, щоб підкреслити більш жорстку позицію щодо Росії.
Президент Чехії: росіяни, які живуть на Заході, мають бути «під наглядом»
Президент Чехії Петр Павел заявив, що служби безпеки повинні стежити за росіянами, які живуть на Заході, назвавши це «просто ціною» війни Кремля проти України.
В інтерв’ю Радіо Свобода Павел сказав, що хоча співчуває росіянам, які виїхали з РФ і стикаються з труднощами через рішення Москви розпочати повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року – рішення, яке вони, ймовірно, не підтримують, – «коли триває війна, заходи безпеки щодо російських громадян повинні бути суворішими, ніж у звичайний час».
«Всі росіяни, які живуть в західних країнах, мають більше бути під наглядом, порівняно з минулим. Бо вони є громадянами країни, яка веде агресивну війну. Мені шкода цих людей, але з іншого боку, коли ми подивимось у минуле, то коли почалася Друга світова війна, то всі японці, які жили у Сполучених Штатах, були під суворим наглядом. Це просто ціна війни», – сказав президент Чехії.
Відповідаючи на уточнювальне запитання, він зауважив, що йдеться про «нагляд спеціальних служб».
Радіо Свобода звернулося до офісу Павела за поясненням щодо того, як має виглядати цей режим спостереження.
Під час Другої світової війни президент Франклін Д. Рузвельт заснував табори для інтернованих, де ув’язнювали людей японського походження, у тому числі громадян США. Цей крок торкнувся близько 120 тисяч людей, більшість з яких були американськими громадянами.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Москва заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території. Від самого початку Кремль називає війну «спеціальною операцію».
25 грудня 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив, що причиною війни проти України є політика «опонентів Москви», тоді як метою Росії є «об’єднання російського народу». У цьому контексті він заявив, що 99,9% росіян готові «покласти все» на користь країни.
За даними російського «Левада-центру», 73–75% росіян підтримують воєнні дії Росії в Україні.
На Донеччині евакуюють людей зі звільнених сіл – ОВА
Влада проводить евакуацію жителів із сіл на Донеччині, нещодавно звільнених Збройними силами України. Про це в етері «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) 15 червня повідомила речниця Донецької обласної військової адміністрації Тетяна Ігнатченко. Скільки саме людей на момент звільнення було у цих селах, Ігнатченко сказати не змогла, однак зазначила, що їх небагато.
«Зараз ці населені пункти перебувають у юрисдикції військових. Там зараз відбуваються стабілізаційні заходи. І вивозимо, евакуйовуємо звідти людей. Їх спрямовують як і на території області, в так званому транспортному хабі, так і відправляють в інші області України. Скажу, що людей дійсно в цих населених пунктах небагато, оскільки в нас евакуація тривала фактично з першого дня повномасштабного вторгнення і, власне, Волноваський район став одним із тих, які одразу потрапили під шквал цієї рашистської навали і звідти була вивезена велика кількість людей», – розповіла Ігнатченко.
Вона також зазначила, що населені пункти на Донеччині, які були під окупацією, майже повністю знищені. І йдеться не лише про села, але й про цілі міста. Загалом, за словами речниці, на Донеччині знищено 97 тисяч житлових будинків.
«Фактично цих населених пунктів не залишається. От, наприклад, в одному селі було 384 будинки. неушкодженими залишилися лише пʼять. Повністю зруйновані 357. Фактично 80% населених пунктів, у яких перебували російські сили, зруйновані», – сказала Тетяна Ігнатченко.
У червні Збройні сили України звільнили на Донеччині села Макарівка, Нескучне, Благодатне та Сторожове, а в Запорізькій області – села Новодарівка, Левадне та Лобкове.
Росія тримає в Чорному морі 16 «Калібрів» – ОК «Південь»
Корабельне угруповання Росії в Чорному морі складається з 10 одиниць, серед яких – два надводних ракетоносії, споряджені 16 ракетами типу «Калібр», повідомило оперативне командування «Південь».
«Рівень ракетної та мінної небезпеки – досить високий. Сигнали повітряних тривог та обмеження правового режиму воєнного стану щодо використання прибережних вод і смуги узбережжя для відпочинку, ігнорувати не варто», – йдеться в повідомленні.
Вночі 14 червня Росія вдарила по Одесі, за даними українських військових, чотирма крилатими ракетами «Калібр» із Чорного моря. Там троє людей загинули, 13 – поранені.
У Донецькій області за добу загинув один, поранені троє цивільних – Кириленко
Упродовж минулої доби в Донецькій області внаслідок російських обстрілів загинула одна цивільна людина, ще троє зазнали поранень, повідомив 15 червня голова Донецької ОВА Павло Кириленко.
«На Лисичанському напрямку одна людина загинула в Переїзному Званівської громади, пошкоджено сім будинків», – повідомив чиновник.
Він також інформує про численні руйнування інфраструктури в різних громадах області – пошкоджено господарські будівлі в Новоукраїнці Вугледарської громади, під вогнем Максимівка та Вугледар, у Красногорівці на Донецькому напрямку пошкоджено щонайменше шість будинків, у Торецькій громаді пошкоджені дві промислові будівлі у Нью-Йорку та один будинок у Неліпівці, в Костянтинівській громаді пошкоджено ліцей та церкву в Марковому, в Часовоярській громаді пошкоджено один будинок.
Російські військові заперечують, що цілями їхніх обстрілів є цивільні обʼєкти.
У Білорусі утримують 2150 незаконно вивезених українських дітей – Латушко
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до травня цього року до Білорусі з тимчасово окупованих територій вивезли 2150 українських дітей. Серед них є багато дітей-сиріт. У Білорусі їх утримують у трьох місцях, сказав в етері «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) Павло Латушко, білоруський опозиційний політик та керівник Народного антикризового управління.
«Моя команда Народного антикризового управління підготувала попередню доповідь про викрадення та переміщення українських дітей. Це три місця, де вони розміщуються на території Білорусі. Ми звертаємо особливу увагу на дітей-сиріт. Частина дітей, які є сиротами, вивезені на територію Білорусі», – каже Латушко.
Він також твердить, що українських дітей у Білорусі перевиховують.
«Ми встановлювали факти перевиховання українських дітей, коли їм розказують, що України як держави немає, що немає культури, історії України», – сказав білоруський опозиціонер.
Усю цю інформацію, каже Латушко, білоруські правозахисники передають українській владі та Міжнародному кримінальному суду в Гаазі.
У березні Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у депортації українських дітей із окупованих територій України. У російському МЗС це рішення назвали юридично нікчемним. 27 квітня Парламентська асамблея Ради Європи визнала фактичного правителя Олександра Лукашенка причетним до депортації українців.
Президент Чехії очікує «дуже сильних заяв» щодо підтримки України на саміті НАТО
Президент Чехії Петр Павел, колишній високопосадовець НАТО, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що очікує почути «дуже сильні заяви» щодо підтримки України на саміті Альянсу, який відбудеться в липні у Вільнюсі.
«Я очікую дуже сильних заяв щодо підтримки України. Я бачу, як низка країн узгоджує довгостроковий план такої підтримки, який базуватиметься не на одноразових внесках, а на ретельно спланованій довгостроковій процедурі», – сказав чеський президент.
Павел, чия країна приєдналася до НАТО в березні 1999 року, сказав, що хоча процес вступу в Альянс не може початися, коли країна перебуває у стані війни, він вітав би «чіткі формулювання» щодо майбутнього членства України після закінчення війни.
«Очікую, що рівень нинішньої Комісії Україна-НАТО буде підвищено до рівня Ради, що також підкреслить набагато кращий статус України на цьому форумі. Але я б також дуже вітав чіткі формулювання про майбутнє членство України, коли війна закінчиться. Очевидно, що процес приєднання не може початися, поки країна перебуває у стані війни. Але я твердо вірю, що всі лідери зрозуміють, що участь України в НАТО і ЄС є, ймовірно, єдиною гарантією стабільності в цьому регіоні, зміцнення і НАТО, і ЄС, а також гарантією стримування Росії та її агресивної політики», – наголосив президент Чехії.
Він сказав, що чув два сценарії щодо того, як НАТО буде діяти в питанні членства України. Один полягає в тому, щоб використовувати гарантії, подібні до тих, що були надані Фінляндії між першим кроком із приєднання до його ратифікації в квітні.
Інший сценарій, за його словами, може бути схожий на гарантії безпеки, які НАТО пропонує Ізраїлю. Павел прогнозує, що кінцевий результат, ймовірно, залежатиме від того, скільки країни будуть готові взяти на себе зобов’язання.
«Якщо ми зафіксуємо на папері те, що ми вже робимо для України, а також включимо цей довгостроковий план підтримки, для мене це звучить як гарантія», – сказав він.
Будучи головою Військового комітету НАТО, Павел щонайменше тричі відвідував Україну і спостерігав за прогресом українських військових. За його словами, цей прогрес лише прискорився з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.
Павел зауважив: якби Україна була членом Альянсу, то її армія була б, безсумнівно, найдосвідченішою армією НАТО. Він зазначив, що в технічному і процедурному плані українські війська дуже скоро будуть готові до членства в НАТО.
Саміт НАТО має відбутися 11-12 липня у столиці Литви, Вільнюсі, як очікують, у ньому братиме участь президент України Володимир Зеленський.
Президент Чехії очікує «дуже сильних заяв» щодо підтримки України на саміті НАТО
Президент Чехії Петр Павел, колишній високопосадовець НАТО, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що очікує почути «дуже сильні заяви» щодо підтримки України на саміті Альянсу, який відбудеться в липні у Вільнюсі.
«Я очікую дуже сильних заяв щодо підтримки України. Я бачу, як низка країн узгоджує довгостроковий план такої підтримки, який базуватиметься не на одноразових внесках, а на ретельно спланованій довгостроковій процедурі», – сказав чеський президент.
Павел, чия країна приєдналася до НАТО в березні 1999 року, сказав, що хоча процес вступу в Альянс не може початися, коли країна перебуває у стані війни, він вітав би «чіткі формулювання» щодо майбутнього членства України після закінчення війни.
«Очікую, що рівень нинішньої Комісії Україна-НАТО буде підвищено до рівня Ради, що також підкреслить набагато кращий статус України на цьому форумі. Але я б також дуже вітав чіткі формулювання про майбутнє членство України, коли війна закінчиться. Очевидно, що процес приєднання не може початися, поки країна перебуває у стані війни. Але я твердо вірю, що всі лідери зрозуміють, що участь України в НАТО і ЄС є, ймовірно, єдиною гарантією стабільності в цьому регіоні, зміцнення і НАТО, і ЄС, а також гарантією стримування Росії та її агресивної політики», – наголосив президент Чехії.
Він сказав, що чув два сценарії щодо того, як НАТО буде діяти в питанні членства України. Один полягає в тому, щоб використовувати гарантії, подібні до тих, що були надані Фінляндії між першим кроком із приєднання до його ратифікації в квітні.
Інший сценарій, за його словами, може бути схожий на гарантії безпеки, які НАТО пропонує Ізраїлю. Павел прогнозує, що кінцевий результат, ймовірно, залежатиме від того, скільки країни будуть готові взяти на себе зобов’язання.
«Якщо ми зафіксуємо на папері те, що ми вже робимо для України, а також включимо цей довгостроковий план підтримки, для мене це звучить як гарантія», – сказав він.
Будучи головою Військового комітету НАТО, Павел щонайменше тричі відвідував Україну і спостерігав за прогресом українських військових. За його словами, цей прогрес лише прискорився з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.
Павел зауважив: якби Україна була членом Альянсу, то її армія була б, безсумнівно, найдосвідченішою армією НАТО. Він зазначив, що в технічному і процедурному плані українські війська дуже скоро будуть готові до членства в НАТО.
Саміт НАТО має відбутися 11-12 липня у столиці Литви, Вільнюсі, як очікують, у ньому братиме участь президент України Володимир Зеленський.
Холера, гепатит, дизентерія: спалах яких хвороб загрожує через затоплення Херсонщини?
Які інфекційні захворювання можуть спалахнути через затоплення Херсонщини? Що варто знати про холеру та інші небезпечні хвороби, аби їх уникнути? Як запобігти поширенню інфекційних хвороб і чи проводяться профілактичні заходи на окупованій частині регіону? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Дві третини українців вважають, що УПЦ (МП) треба повністю заборонити – КМІС
Дві третини українців, або 66%, вважають, що діяльність Української православної церкви, яка перебуває в єдності з Московським патріархатом, необхідно заборонити. Такими є результати опитування, яке з 26 травня до 5 червня провів Київський міжнародний інститут соціології.
«За результатами опитування з 78% у грудні 2022 року до 85% зараз стало більше українців, які вважають, що держава в тій чи іншій мірі має втрутитися в діяльність УПЦ (МП). Зокрема, з 54% до 66% стало більше тих, хто вважає, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні», – вказують у КМІС.
19% опитаних гадають, що повністю забороняти цю організацію не слід, але держава має встановити контроль та нагляд за УПЦ (МП) (у грудні 2022 року – 24%). З 12% до 6% скоротилося число респондентів, які вважають, що треба розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень із боку представників церкви.
Під час проведення опитування соціологи методом телефонного інтервʼю звернулися до 1029 респондентів у всіх регіонах України, крім окупованого Криму.
ООН: в Україні 69 дітей постраждали, 20 загинули через міни з лютого
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні підтвердила дані про 69 дітей, які постраждали і 20 – які загинули через міни і вибухонебезпечні предмети у період з 24 лютого 2022 року по 30 травня 2023 року. Про це повідомили в Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ) 14 червня на спільному з Державною службою з надзвичайних ситуацій брифінгу про небезпеки для дітей влітку.
В ЮНІСЕФ наголосили, що, поки триває війна, діти в Україні позбавлені можливості безпечно проводити дозвілля на канікулах, а до загроз, які існували у довоєнний період, додалася ще одна серйозна загроза, пов’язана з вибухонебезпечними предметами, «адже Україна є однією з найбільш замінованих і забруднених вибухонебезпечними предметами країн у світі».
«Діти пізнають світ і дорослішають, отримуючи новий досвід та враження, проте інколи це пов’язано з ризикованою поведінкою. Під час літніх канікул такі ризики можуть посилюватися, адже зазвичай діти проводять більше часу без нагляду дорослих. До того ж підлітки часто обирають для дозвілля місця, де можуть критися різноманітні загрози: водойми, ліс чи покинуті будівлі. Упродовж літа ЮНІСЕФ спільно з ДСНС навчатиме дітей і підлітків, як правильно поводитися, щоб канікули були безпечними», – сказав Старший координатор гуманітарної програми ЮНІСЕФ в Україні Мустафа Бен Мессауд.
На деокупованих територіях місцеві жителі регулярно натрапляють на міни, часто травмуючись чи втрачаючи життя. За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.