МОЗ повідомило про медзаклади, пошкоджені військами РФ: 193 «зруйновані вщент»
За понад півтора року повномасштабної війни Росія пошкодила 1468 об’єктів медичних закладів України, ще 193 – були зруйновані вщент, повідомило українське Міністерство охорони здоров’я.
«Російські загарбники продовжують нищити об’єкти цивільної інфраструктури, в тому числі й медичної: лікарні, амбулаторії, поліклініки, пологові й інші медзаклади, перешкоджаючи медикам працювати і створюючи додаткове навантаження на медичну систему», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 7 листопада.
Зокрема, за повідомленням, найбільших втрат зазнали медзаклади Харківщини, Донеччини, Миколаївщини, Київщини, Чернігівщини і Херсонщини.
Крім того, як повідомили у МОЗ, від початку повномасштабної війни російські війська пошкодили 103 автівки екстреної медичної допомоги, знищили 253 автомобілі і захопили 125 автівок «екстренки».
«Однак, попри всі атаки на медичні заклади і постійні бомбардування ворога, в Україні тривають роботи з відбудови медичної інфраструктури. Першочергово йдеться про об’єкти на деокупованих територіях, які внаслідок ворожих обстрілів і бомбардувань зазнали невеликих ушкоджень», – зауважили у відомстві.
За даними МОЗ, станом на початок листопада вже вдалося повністю відновити 421 об’єкт медзакладів, ще 413 об’єктів відновили частково.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі й цивільні обʼєкти. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Фінляндії арештували нерухомість пов’язаного з оборонним сектором підсанкційного ексурядовця РФ
Правоохоронці Фінляндії наклали арешт на нерухомість колишнього російського високопосадовця Бориса Альошина, ексзаступника голови уряду РФ, експрезидента «АвтоВАЗа», пов’язаного з оборонною промисловістю та авіагалузою. Про це повідомило фінське видання Yle. Також Альошин через компанію-посередника володіє аеропортом «Жуковський» неподалік Москви.
Повідомляється, що арешт наклали на запит Міністерства закордонних справ Фінляндії у вересні.
Заарештовано, зокрема, два об’єкти нерухомості вартістю 2,5 млн євро, які належать Альошину. Це земельні ділянки, розташовані неподалік міста Лонгвік. У правоохоронних органах не розкрили імені власника заарештованого майна, але його дані виявили журналісти агентства STT. Жодних власників, крім Альошина, на конфіскованих ділянках не зареєстровано.
На одній із ділянок, площею 1,6 га, за інформацією Yle, стоїть котедж. Цю ділянку, як зазначають фінські журналісти, Альошин придбав у 2020 році за понад 3 мільйони євро. Сусідню ділянку росіянин купив за 250 тисяч євро. На ньому, як стверджує агентство, Альошин хотів збудувати ще один котедж.
Борис Альошин із червня перебуває під санкціями ЄС: влада Євросоюзу вважає його причетним до анексії Криму та війни в Україні через зв’язки «в управлінні кількома російськими компаніями, які виробляють військову продукцію». Альошин також обіймає посаду голови ради директорів групи «Кронштадт», яка виробляє безпілотники «Оріон», які використовуються армією РФ.
«Ракетоносії заведені у пункти базування». ОК «Південь» повідомило про 5 кораблів РФ у морі
П’ять російських бойових кораблів перебувають на чергуванні: чотири – в Чорному й один – в Азовському морях, повідомило оперативне командування «Південь».
«Ракетоносії заведені у пункти базування», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, оперативна ситуація в зоні відповідальності Сил оборони півдня України «залишається напруженою».
Днями очільниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк заявляла, що останнім часом у Чорному морі «росіяни почуваються скуто і не можуть дозволити собі вільне маневрування, наприклад, у північно-західній частині Чорного моря».
Минулого тижня під час удару ЗСУ по інфраструктурі суднобудівного заводу в Керчі в окупованому Криму був пошкоджений один із найсучасніших кораблів Чорноморського флоту РФ – носій крилатих ракет «Калібр».
«Росія відповість». Про «екоцид» в Україні та «ще один трибунал»
Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко нещодавно заявила, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія здійснила 2500 екологічних злочинів. Які саме? Якими є збитки від них, чи складно їх порахувати? Що таке «екоцид» і яка можлива відповідальність? Про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Мрочко: ту саму територію у Херсоні армія РФ атакує вдруге за вісім днів
Вдруге за вісім днів російська армія РФ б’є ту саму територію у Херсоні, зруйновані склади, повідомив начальник місцевої військової адміністрації Херсона Роман Мрочко.
«Вдруге за вісім днів російська армія вдарила по одній і тій самій території у Херсоні. Зруйновані склади. Вони були порожніми. Люди не постраждали», – написав він у телеграмі.
Люди не постраждали.
У ДСНС раніше повідомляли, що війська РФ вранці атакували Херсон. Внаслідок одного з обстрілів виникла пожежа в будівлі, її вже ліквідували.
За даними ОВА, за минулу добу противник здійснив 84 обстріли Херсонщини, випустивши 558 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА, авіації.
Сили оборони півдня у телеграмі також уточнили, що російські війська протягом доби з БПЛА скинули 22 осколкові боєприпаси по населених пунктах Бериславського району на Херсонщині, жертв немає.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський повідомив про додаткові NASAMS, які «стали на бойове чергування» в Україні
Президент Володимир Зеленський повідомив, що на бойове чергування в Україні стали додаткові системи NASAMS від партнерів.
«Провів щоденний селектор. Отримав звіти про надходження боєприпасів, техніки й обладнання за останню добу. На бойове чергування стали додаткові системи NASAMS від партнерів. Вчасне підсилення нашої ППО до зими», – написав Зеленський у телеграмі 7 листопада. Про скільки саме систем йдеться – він не уточнив.
Крім того, за словами президента, на нараді заслухали зведення з фронту про бойові дії на Куп’янському, Бахмутському, Авдіївському напрямках і на півдні.
«Заслухали дані розвідок щодо ситуації на ТОТ, у Чорноморському регіоні і в країнах ОДКБ. Служба безпеки відзвітувала про свої контррозвідувальні заходи», – додав голова держави.
У вересні міністр оборони США Ллойд Остін, відкриваючи засідання Контактної групи з оборони України, закликав союзників надалі докладати зусиль для зміцнення української протиповітряної оборони. Голова Пентагону зауважив, що вже надані системи ППО Patriot, IRIS-T, HAWK, NASAMS, SAMP/T захищають критично важливу інфраструктуру України, включаючи зерно й енергоносії.
У серпні цього року Литва повідомила, що у вересні передасть Україні додаткові пускові установки зенітно-ракетного комплексу NASAMS.
Перші дві установки NASAMS Україна отримала від США восени минулого року. У липні цього року Пентагон оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму 1,3 мільярда доларів, в рамках цього пакету планувалося надати чотири системи NASAMS і боєприпаси до них.
У березні також повідомлялося, що Норвегія надасть Україні дві комплектні бойові установки NASAMS у співпраці зі США.
Влада підтвердила удар РФ біля Кривого Рогу
Російські війська вдарили по інфраструктурному об’єкту поблизу Кривого Рогу, повідомив голова Дніпропетровської військової адміністрації Сергій Лисак.
За попередніми даними, люди не постраждали. Решта інформації з’ясовується.
Близько години тому у низі областей, зокрема Дніпропетровської, оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку.
У соцмережах повідомляли про звуки вибухів біля Кривого Рогу.
Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У морському порту Керчі перебувають відразу чотири судна – фото
У Керченському морському рибному порту в окупованому Криму перебувають відразу чотири судна, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, додаючи, що подібна присутність суден в акваторії нетипова для цього порту.
Пором Conro Trader під російським прапором (IMO 7711763) перебуває біля причалу для залізничних поромів. За повідомленням кореспондента, на цьому поромі перевозять паливо з Росії до окупованого Криму.
Біля зернового терміналу пришвартоване суховантажне судно. За спостереженнями жителів Керчі, восени 2023 року кількість зерновозів на дорогах значно зросла.
Також, як повідомляли Крим.Реалії, у рибному морському порту біля нафтового терміналу перебуває танкер із закритими даними на борту, і ще одне судно перебуває біля газового терміналу Керченського морського рибного порту.
З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів окупованого Росією Криму і закрив їх для міжнародного судноплавства. Іноземні судна, які порушують цю заборону, потрапляють під санкції: їх виключають із реєстрів судноплавств і позбавляють права ходити під прапорами деяких держав. Тому капітани суден-порушників приховують заходи до кримських портів, відключаючи автоматичну ідентифікаційну систему (AIS).
У Вінниці СБУ затримала місцевого депутата з колишньої ОПЗЖ – підозрюють у рекеті
Служба безпеки України заявляє про затримання депутата Вінницької районної ради, який обирався від забороненої партії ОПЗЖ.
Як повідомляє пресслужба відомства, у Вінниці нейтралізували кримінальне угруповання, яке тероризувало жителів міста та намагалось «підім’яти» під себе аграрний бізнес у регіоні. Серед затриманих – депутат Вінницької районної ради, який обирався від забороненої партії ОПЗЖ, та двоє його спільників – працівників Муніципальної варти міськради.
За даними служби, усі троє під керівництвом свого ватажка – місцевого кримінального авторитета – займалися рекетом серед підприємців, під час розбою вони вимагали з потерпілих гроші як регулярну «данину», а у разі відмови – погрожували насильством та знищенням майна.
У СБУ заявляють про документування факту «вибивання» 9 тис. американських доларів неіснуючого боргу з керівника агрокомпанії.
«Рекетири погрожували чоловіку та його родині фізичною розправою, а також знищенням сільгосптехніки підприємства, якщо він не погодиться сплатити «борг», – повідомляють у службі.
У СБУ кажуть про затримання всіх учасників банди за місцями їхнього перебування в обласному центрі – під час обшуків у помешканні затриманого депутата вилучено вогнепальну зброю та боєприпаси, а у його спільників виявлено готівку та чорнові записи «боржників».
Наразі всім чотирьом затриманим повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України (вимагання, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану). Троє із них, включно з депутатом, уже перебувають під вартою.
В уряді заперечили, що українські водії «набагато збільшили» перевезення в ЄС
В українському Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України стверджують, що українські водії не набагато збільшили перевезення всередині Європейського союзу, як про це стверджують польські перевізники, учасники страйку. Таку заяву в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробив Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Посадовець каже, що українські водії і надалі оформлюють дозволи ЄКМТ, які дозволяють перевезення українським водіям на ринку ЄС.
«Великий відсоток пустих транспортних засобів їдуть до Європи для того, щоб привезти в Україну гуманітарний вантаж. Крім цього, у нас і до повномасштабного вторгнення була можливість за спеціальними дозволами ЄКМТ (дозвіл, що видається перевізнику і дозволяє йому вільно працювати і їздити серед країн-учасниць Європейської конференції міністрів транспорту – ред.) для українських перевізників отримувати такого роду дозволи, заїжджати на територію Європейського союзу. І робити не більше від трьох перевезень, каботажних – тобто всередині ЄС, а потім вони мали повертатися в Україну», – заявив Сергій Деркач.
Заступник міністра пояснив, що ці правила діють і сьогодні, а кількість виданих дозволів не збільшена.
«Такі правила діють і на сьогодні, і вони точно діяли до повномасштабного вторгнення. Кількість дозволів – це окремі дозволи, які досі видаються – і їх цифра абсолютно не збільшена. Тобто вона така, як і була раніше. Говорити про те, що українці набагато збільшують свої перевезення всередині Європейського союзу – ця інформація не відповідає дійсності», – сказав посадовець.
Сергій Деркач додав, що відсоток порожніх вантажівок, які заїжджають до країн ЄС, не переважає над тими, які з вантажем. Польські перевізники, що оголосили страйк на польсько-українському кордоні, раніше заявляли про велику кількість пустих вантажівок з України, які начебто працюють на європейському ринку.
«Якщо говорити мовою цифр, переважна більшість виїздів з України здійснюється саме з товаром, тобто це експорт нашої продукції. Що дуже важливо сьогодні для української економіки. В Польщу дійсно дуже багато їздить і пустих транспортних засобів, але все одно відсоток з вантажем – він значно переважає, а відсоток пустих не такий великий», – розповів заступник міністра.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, повідомила 6 листопада кореспондентка Радіо Свобода.
Ідеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». З технічних причин у Корчові підприємці перекрили лише в’їзд до України, на двох інших пунктах, за словами організаторів, заблокований і в’їзд, і виїзд.
Польські підприємці оголосили страйк, заявивши про надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. За словами організаторів страйку, його учасники пропускатимуть гуманітарні і військові вантажі, автобуси й приватний автотранспорт. Блокада стосується тільки вантажівок.
Польські перевізники вимагають відновити надання дозволів для українських колег. «Ми не вимагаємо невідомо чого, ми хочемо повернення до нормальності, як було перед війною, до тих 160 тисяч дозволів, а не так, як зараз, – польський кордон станом на сьогодні вже перетнуло 880 тисяч українських вантажівок. Це величезна кількість. Переважно ці машини приїжджають порожні, беруть товар у Польщі і везуть по цілій Європі. Забирають нашу роботу», – заявив учасник блокади кордону Бартош Ясінський.
Також активісти вимагають вилучити польські машини з української електронної черги «єЧерга» і створити для них окрему, пропускати порожні вантажні автомобілі польських перевізників поза чергою на всіх пунктах пропуску й отримати доступ до системи «Шлях».
Кордон протестувальники обіцяють перекривати цілодобово, поки не будуть виконані їхні вимоги. Вони кажуть, що мають дозвіл на проведення пікету аж до 3 січня 2024 року.
Торік у червні Європейський союз скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в країни ЄС. Ця угода про спрощення правил автомобільних вантажних перевезень між Україною і ЄС ухвалена на час російсько-української війни. Українські перевізники вже понад рік здійснюють перевезення в Європу на тих же умовах, що й польські – без дозволів на перевезення.
Омбудсмен звернувся до СБУ і поліції через відео зі звинуваченнями щодо мови військових
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про звернення до правоохоронців після поширення в медіа відео, у якому транслюються негативні висловлювання та звинувачення стосовно військових, які спілкуються мовами нацменшин.
«Особисто звернувся до відповідних органів державної влади – Національної поліції України, СБУ, Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо перевірки зазначеної інформації та вжиття відповідних заходів реагування. Адже порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками – карається відповідно до статті 161 Кримінального кодексу України», – написав він у телеграмі.
Лубінець закликав усіх, особливо публічних осіб, свідомо ставитися до ідей та поглядів, які вони транслюють, а медіа – відповідально ставитися до інформації, яку поширюють.
«Дискримінація та дискредитація будь-кого в Україні заборонена», – додав омбудсмен.
Він не уточнив, про яке відео йдеться, але днями було опубліковано інтерв’ю з колишньою народною депутаткою, членкинею ВО «Свобода» Ірини Фаріон. Серед іншого, вона заявила, що не вважає українцями тих, хто говорить російською мовою, зокрема і військовослужбовців бригади Нацгвардії «Азов» і 3-ї окремої штурмової бригади. Ця заява викликала обговорення в соцмережах та серед деяких військових.
Фаріон наразі не підтверджувала, що йдеться про відео з її інтерв’ю, також не реагувала на заяву Лубінця.
Росія офіційно вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі
Росія 7 листопада офіційно вийшла зі знакового безпекового договору, який обмежує ключові категорії звичайних збройних сил, звинувативши США в підриві безпеки після Холодної війни через розширення НАТО.
Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року в Парижі представники 16 країн НАТО і шести країн Організації Варшавського договору.
Угода встановлювала обмеження розмірів звичайних збройних сил і визначала граничні чисельності звичайних озброєнь, розгорнутих сторонами у Європі
Документ оновили 1999 року, але його ратифікували лише чотири учасники – Москва, Київ, Астана й Мінськ.
У 2007 році президент Володимир Путін підписав указ про припинення дії договору і пов’язаних із ним міжнародних документів доти, доки його не ратифікують країни НАТО.
Альянс тоді заявив, що дії Москви не сприяють забезпеченню безпеки в Європі.
Більш ніж через рік після повномасштабного вторгнення РФ в Україну президент Росії Володимир Путін у травні підписав документ про денонсацію договору.
В Офісі президента України заявили про «тактику розколу», яку застосовує РФ
В Офісі президента України заявляють про «тактику розколу», яку зараз застосовує Росія.
«Тактика розколу. Це те, що робить російський ворог зараз. Вони робили це і понад 100 років тому. Ми розуміємо кожен їх крок. В них не вийде», – написав керівник ОП Андрій Єрмак у телеграмі.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. За його словами, потрібно «визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія».
«Якщо потрібно поставити крапку в тій чи іншій політичній суперечці й далі працювати лише в єдності, то в державі є структури, які здатні ставити крапки й давати суспільству всі необхідні відповіді. Щоб не залишалося простору для конфліктів і чужої гри проти України», – сказав він у вечірньому відеозверненні 6 листопада.
Раніше сто громадських організацій оприлюднили заяву щодо неможливості проведення в Україні виборів у активній фазі війни. Вони наголосили, що вибори і повномасштабна війна є несумісними, а ідея проведення виборів за таких умов є «вкрай небезпечною та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому».
У жовтні опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Питання українських виборів обговорюють з кінця травня. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи, про це регулярно пишуть українські та міжнародні ЗМІ.
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
Синєгубов повідомив, скільки дітей евакуювали з небезпечних громад Куп’янського району
Станом на 7 листопада із небезпечних громад Куп’янського району евакуювали 190 дітей, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, «робота триває».
2 листопада Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що Координаційний штаб із питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану підтримав рішення Харківської ОВА щодо примусової евакуації дітей.
Згідно з рішенням, через «складну безпекову ситуацію» на Харківщині вирішили примусово евакуювати 275 дітей з їхніми родинами із 66 населених пунктів, зокрема з Кіндрашівської, Куп’янської, Курилівської, Петропавлівської, Дворічанської та Вільхуватської територіальних громад Куп’янського району.
Планується, що евакуація триматиме 45 діб. Дітей і їхніх батьків або опікунів мають забезпечити безоплатним житлом і гуманітарною допомогою.
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив 27 жовтня, що Рада оборони Харківської області вирішила провести примусову евакуацію родин із дітьми з трьох громад Куп’янського району.
Протягом року, з осені 2022 року, з деокупованих районів Херсонської і Харківської областей евакуювали понад 67 тисяч місцевих жителів, повідомило Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Чотири з семи кроків виконані – Єврокомісія оцінює готовність України до переговорів про вступ до ЄС
Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Це випливає зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
Завершеними вважається виконання таких критеріїв:
- впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного суду України, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції й створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору;
- реформа медіагалузі – приведення українського законодавства у відповідність з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.
Водночас інші три критерії супроводжуються рекомендаціями від Єврокомісії щодо подальшого виконання.
Зокрема, завершеним повністю не вважається подальше посилення боротьби з корупцією. В рамках цього кроку Єврокомісія очікувала, зокрема, призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та директора НАБУ.
У документі Єврокомісії йдеться про те, що «Україна все ж повинна прийняти закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу».
Щодо обмеження надмірного впливу олігархів, якого в Брюсселі також очікували від Києва, сказано, що «Україні все ж варто схвалити закон про лобіювання відповідно до європейських стандартів».
У частині реформи законодавства щодо нацменшин, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, нагадується, що виконані не всі з них. Єврокомісія зауважує на необхідності впровадити решту зауважень, згаданих «у висновку від червня 2023 року та її подальшому висновку від жовтня 2023 року, зокрема шляхом внесення змін до законів про державну мову, ЗМІ та освіту».
Європейська комісія збирається представити 8 листопада оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС.
Напередодні повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк повідомив, що Європейський союз, ймовірно, підтримає початок переговорів про вступ для України та Молдови й надасть Грузії статус кандидата на членство, але «з певними умовами».
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
СБУ затримала чоловіка, який у жовтні навів «Іскандер» на Харків – тоді загинув 10-річний хлопчик
Служба безпеки України заявляє про затримання агента ГРУ Росії, який місяць тому навів російську ракету «Іскандер» на житлові будинки у центрі Харкова
Як повідомляє пресслужба відомства, йдеться про чоловіка, який працював майстром на місцевому підприємстві, яке займається будівництвом автодоріг та мостів. Російська спецслужба завербувала його дистанційно через месенджер Телеграм.
У СБУ зазначають, що для підготовки ракетної атаки він передав передавав загарбникам електронні координати «цілей» з прив’язкою до місцевості.
За даними слідства, під прикриттям робочих поїздок чоловік також фіксував місця базування та переміщення українських військ в області, отримані дані передавав до російського ГРУ через «зв’язкового» з тимчасово окупованої частини на сході України – ним виявився один з колишніх ватажків угруповання «ЛНР» на прізвисько «Шаман», якому СБУ раніше повідомила про підозру.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Наразі він перебуває під вартою, триває розслідування.
Зранку 6 жовтня російські військові завдали два удари по Харкову – в Київському та Основʼянському районах міста. Внаслідок цього загинули 10-річний хлопчик і його бабуся. Десятки цивільних отримали поранення. Значних руйнувань та пошкоджень зазнали і декілька житлових будинків у центрі Харкова.
Кулеба їде до Брюсселя на тлі очікуваного рішення ЄС про початок переговорів з Україною щодо вступу
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 7-8 листопада здійснить візит до Брюсселя, повідомила пресслужба МЗС.
Як йдеться у повідомленні, голова української дипломатії проведе переговори із комісарами Європейського союзу напередодні оприлюднення звіту Європейської комісії про виконання Україною рекомендацій ЄС, що «має важливе значення задля відкриття переговорного процесу про вступ нашої держави в Євросоюз».
У МЗС додали, що під час візиту до Брюсселя Дмитро Кулеба також проведе переговори із прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо і міністеркою закордонних справ Аджою Лабіб, «ключовими темами яких стануть подальша військова підтримка України, захист української енергетичної інфраструктури в зимовий період, втілення формули миру президента Володимира Зеленського, європейська інтеграція нашої держави».
Напередодні повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк повідомив, що Європейський союз, ймовірно, підтримає початок переговорів про вступ для України та Молдови й надасть Грузії статус кандидата на членство, але «з певними умовами».
За даними журналіста, попереднє рішення ухвалили очільники офісів єврокомісарів, які представляють усіх 27 держав-членів ЄС, на зустрічі 6 листопада, присвяченій розширенню.
«Завтра (7 листопада – ред.) продовжаться переговори щодо фінальних деталей, але основні передумови вже зрозумілі: щодо України й Молдови – відкрити переговори про вступ до ЄС (ймовірно, у березні 2024-го; щодо Грузії – надати статус кандидата з умовами для переходу до наступного кроку», – написав він.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Україна сподівається, що такі переговори розпочнуться на початку 2024 року.
Українські військові, стоячи в золотому пшеничному колоссі, збивають повітряні цілі противника в синьому небі – таку картину авторства 12-річного Максима Бровченка отримав головнокомандувач української армії. Валерій Залужний особисто зустрівся із переселенцем з нині окупованого Бердянська. Передавши хлопчику подарунки у відповідь, генерал подякував Максиму за віддану підтримку Збройних сил України. Макс малює й продає свої роботи, збираючи гроші на допомогу армії. Його твори, зокрема, є й у папи Римського. А ще Макс захоплюється космосом. Він має аутизм. Про те, як це – бути «нейровідмінним» на планеті Земля, – хлопець написав книжку.
Максим разом зі своєю мамою Оксаною евакуювалися з Бердянська у квітні 2022-го. У рідному місті в окупації вони прожили понад місяць. Жінка не приховує: через аутизм – однією з визначальних рис якого є прямота й свобода висловлення думок – перебувати в рідному місті було небезпечно. До прикладу, каже мама, траплялося, коли Макс міг прямо в обличчя запитати російських військових: «Коли ви вже зд**нете?». Тож полишала Бердянськ дитина під медикаментами – уві сні. Сім’я змогла вибратися на вільну територію України і зараз живе в гуртожитку Запоріжжя. Попри скромні побутові умови, усі зароблені гроші хлопець віддає армії.
Про непросте життя з особливим відчуттям світу, непересічні таланти, перебування в окупації й відданість своїй країні – Макс і його мама розповіли проєкту «Ти як?».
Катерина Бобровська – адвокатка депортованого з окупованого Маріуполя підлітка Богдана Єрмохіна – заявила, що йому у Росії вручили повістку.
«Незважаючи на те, що Богдану ще 17 років, він уже отримав повістку про явку до військкомату Московської області 19 грудня 2023 року. Я не маю жодних сумнівів, що є у планах російської влади щодо Богдана. Через два тижні Богдану виповниться 18 років, він стане повнолітнім і, ймовірно, його відправлять до російської армії», – йдеться у заяві Бобровської.
Попри те, що Богдан Єрмохін має законного опікуна в Україні, у липні 2022 року його передали під опіку до Росії, зауважила адвокатка.
За її словами, з липня 2022 року підліток зробив кілька неуспішних спроб повернутися в Україну. В РФ йому видали російський паспорт.
Російська сторона це не коментувала.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані щодо вручення повістки.
Журналісти проєктів «Ти як?» та «Схеми» (Радіо Свобода) встановили шлях, яким навесні 2022 року військовослужбовці РФ разом із представниками угруповання «ДНР» депортували з окупованих територій Донецької області до Росії 31 українську дитину. У фільмі-розслідуванні журналісти розповіли про дітей зі списку, який особисто затвердив ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін. Більшість дітей на момент депортації перебувала в Маріуполі.
«Він попередив, що гранати бойові». У МВС розповіли про чоловіка, який подарував Частякову гранати
Чоловік, який подарував гранати загиблому помічнику головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного – майору Геннадію Частякову – зізнався в тому і розповів, що попереджав про справжність гранат. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповіла речниця Міністерства внутрішніх справ України Мар’яна Рева. Прізвища згаданого чоловіка не розголошують. У нього в кабінеті вже провели обшуки.
«Особа, яка ймовірно подарувала ці подарунки, зізналася. Він попередив, що гранати бойові. Ймовірно, не повірив загиблий в цю інформацію», – каже вона.
За словами Реви, слідчі провели першочергові невідкладні слідчі дії і надалі в процесуальному порядку буде визначений статус цієї людини. У той же час, наголошує речниця МВС, факти говорять про те, що коли Частяков тримав гранату в руках, ймовірно, не вірив, що вона бойова.
«Під час першочергових слідчих дій встановлено, що це дійсно було необережне поводження з боєприпасом, і всі зібрані докази, свідчення вказують на те, що це був нещасний випадок. Наразі триває досудове розслідування, проводиться надалі опитування осіб, збирається уся необхідна доказова база. Вилучені боєприпаси», – заначила речниця МВС.
Напередодні ввчері в Нацполіції повідомили, що внаслідок вибуху гранати в селі Чайки на Київщині загинув військовослужбовець.
«За попередньою інформацією, внаслідок підриву гранати загинув 39-річний військовослужбовець. Його 13-річний син важко травмований. Хлопець перебуває під наглядом лікарів», – написали правоохоронці.
Інформацію про загибель помічника підтвердив і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. «В одному із подарунків спрацював невідомий вибуховий пристрій. У Геннадія залишилися дружина та четверо дітей. Мої глибокі співчуття родині», – написав він.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що смерть помічника головнокомандувача ЗСУ спричинив подарунок від одного з колег на день народження.
«Дістав подарунковий ящик із гранатами всередині й почав демонструвати один із боєприпасів синові. Це були гранати нового західного зразка. Спершу до рук боєприпас взяв син і почав крутити кільце. Далі військовослужбовець забрав гранату в дитини та висмикнув кільце, спровокувавши трагічний вибух. У квартирі поліція знайшла ще пʼять таких нерозірваних гранат. Їх відправлять на експертизу», – повідомив міністр Клименко про обставини трагедії.
За його словами, поліцейські знайшли колегу-військовослужбовця, який подарував фатальний подарунок.