Латвія передала Україні 300 ноутбуків для автоматизованої системи управління ресурсами у Збройних силах України, повідомляє пресслужба Міністерства оборони.
Згідно з повідомленням, пакет допомоги надали латвійські телекомунікаційні компанії LMT та TET за підтримки латвійської громадської організації Entrepreneurs for Peace.
«Ця техніка допоможе вести облік речового забезпечення у ще 150 військових частинах. Під час 17-го засідання Контактної групи з питань оборони України Естонія оголосила про свій перший внесок в ІТ-коаліцію у розмірі 500 тисяч євро. Раніше свій внесок зробив Люксембург – обсягом 10 мільйонів євро», – розповіли у відомстві.
Крім того, про приєднання до коаліції заявила Ісландія. Це вже сьома країна-партнер, що приєдналася до ініціативи. Раніше приєдналися Естонія, Люксембург, Бельгія, Латвія, Литва та Данія.
«Руйнування перевищили за масштабами Бахмут»: Барабаш щодо ситуації в Авдіївці
Руйнування в Авдіївці «перевищили за масштабами Бахмут», розповів начальник міської військової адміністрації Віталій Барабаш в ефірі національного телемарафону.
«На жаль, Авдіївка вже з вигляду наближається до Мар’їнки. Нагадаю, що Мар’їнка – це населений пункт, який в принципі вже не існує. Він уже стертий до фундаменту. Жодної вцілілої будівлі чи напівбудівлі там немає. Ну, а Авдіївка наближається до цього», – поінформував Барабаш.
За його словами, «щодня ворог б’є по місту ствольною артилерією, завдаючи десятки масованих обстрілів».
«Від 8-10, а іноді й до 20, а буває й до 30 авіабомбових ударів відбувається. Це суто по місту», – окреслив ситуацію начальник Авдіївської МВА.
НАЗК виключило три грецьких перевізника нафти зі списку спонсорів війни
Національне агентство з питань запобігання корупції виключило три грецькі компанії з переліку міжнародних спонсорів війни – про це відомство заявило 24 листопада.
Йдеться про компанії Thenamaris Ships Management Inc., Minerva Marine та TMC Tankers LTD. НАЗК пояснило рішення тим, що ці компанії, які займаються перевезеннями, припинили транспортування російської нафти.
«Національне агентство відкрите до співпраці з міжнародним бізнесом та готове провести консультації щодо кроків, необхідних для виключення з переліку кожної окремої компанії», – заявляють у агентстві.
Читайте також: США внесли до списку санкцій кілька компаній, пов’язаних з Росією
Улітку 2023 року НАЗК відновило статус «спонсорів війни» щодо п’ятьох грецьких компаній-перевізників – Dynacom Tankers Management (DTM), Delta Tankers LTD, Thenamaris Ships Management Inc., Minerva Marine, TMC Tankers LTD.
29 вересня Національне агентство з питань запобігання корупції оголосило, що тимчасово зупиняє статус цих грецьких компаній-перевізників та угорського OTP Bank у переліку міжнародних спонсорів війни.
Агентство Reuters заявило 23 листопада, що компанії Minerva Marine, Thenamaris та TMS Tankers припинили перевезення російської нафти.
Раніше, 13 листопада Reuters повідомило, що Управління контролю за іноземними активами (OFAC) у США розіслало компаніям з управління суднами в 30 країнах запити на інформацію про 100 кораблів, підозрюваних у порушенні західних санкцій щодо російської нафти.
Зеленський провів чергове засідання Ставки: говорили про мобілізацію та ротацію
У п’ятницю, 24 листопада, президент Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.
За його словами, під час засідання обговорили питання мобілізації, демобілізації, роботи територіальних центрів комплектування, ВЛК, ротації і строковиків.
Зеленський також уточнив, що під час засідання заслухав доповіді міністра оборони Рустема Умєрова, головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, начальника Генштабу Сергія Шаптали, міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, очільника МВС Ігоря Клименка, міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, директора ДБР Олексія Сухачова та першого заступника міністра оборони Олександра Павлюка.
Голова Сенату Чехії зустрівся з прем’єром Словаччини і заявив про «розбіжності» щодо України
До Праги з візитом прибув голова уряду Словаччини Робер Фіцо. Його перша зустріч і переговори відбулися з Мілошем Вистрчілом – головою Сенату – вищої палати парламенту Чехії.
Як повідомляють місцеві медіа, однією з головних тем переговорів між політиками була допомога Україні, зокрема, в питанні забезпечення зброєю.
Як зазначив Вистрчіл, Словаччина має відмінний від Чехії погляд на російську агресію проти України.
Словаччина підтримує Україну, її право на незалежність і територіальну цілісність, однак при цьому прем’єр Роберт Фіцо підтвердив, що «Словаччина зараз не буде надавати Україні зброю і стоїть за негайні мирні переговори».
Читайте також: Парламент Словаччини підтвердив обіцянку уряду припинити військову допомогу Україні
У цьому, зазначив голова Сенату Мілош Вистрчіл, погляди Чехії та Словаччини розходяться. Як відомо, вже раніше чеське Міністерство оборони повідомило про військову допомогу Україні.
Поїздка до Чехії стала першим офіційним закордонним візитом для Фіцо після того, як він вчетверте очолив уряд Словаччини.
Керована ним партія «Курс – Словацька соціальна демократія» перемогла у парламентських виборах, які відбулись у жовтня 2023 року.
Фіцо проводив інтенсивну передвиборчу кампанію, обіцяючи припинити військову допомогу Україні, зробити зовнішню політику незалежною та захистити кордони від нелегальних мігрантів.
Україна створила «змішані медкомісії» для обміну полоненими – Офіс омбудсмена
Україна вже сформувала «змішані медкомісії» для обміну полоненими, повідомляє Офіс обмудсмена України за результатами зустрічі представників влади із родинами оборонців острова Зміїний.
«Представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Олександр Кононенко зауважив присутнім, що нині Україна сформувала змішані медичні комісії, які мають на меті допомогти в звільненні українських полонених. Однак для того, аби цей механізм запрацював, їх має створити і ворожа сторона», – кажуть у пресслужбі.
У відомстві також акцентували увагу на тому, що, «на жаль, діяльність українських органів і відомств у питанні повернення захисників додому наштовхується на російське небажання здійснювати повернення навіть своїх громадян».
Чинний прем’єр Нідерландів стверджує, що його країна продовжить підтримувати Україну
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте провів телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським – про це він повідомив 24 листопада.
За його словами, розмова стосувалася поточної ситуації України та прийдешньої зими.
«Нідерланди стоять пліч-о-пліч із українським народом та підтримують Україну у її боротьбі проти російської агресії», – заявив Рютте.
Володимир Зеленський прокоментував розмову, заявивши, що вона також стосувалася «збереження єдності у Європі».
Норвезький Гельсінський комітет закликає РФ звільнити ув’язненого кримського активіста Сулейманова
Норвезький Гельсінський комітет 24 листопада закликав звільнити засудженого Росією кримського активіста Руслана Сулейманова, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Сьогодні виповнюється рік, як Руслана було засуджено російською окупаційною владою Криму до 14 років позбавлення волі. Невеликий обсяг інформації, яку Руслан може повідомити через свого адвоката, викликає занепокоєння, і ми стурбовані його здоров’ям та безпекою. Ми вимагаємо його негайного звільнення», – заявила генеральна секретарка Норвезького комітету Гельсінкі Беріт Ліндеман.
Вона зауважила, що Сулейманов після окупації Криму російськими військами у 2014 році був активним учасником руху «Кримська солідарність», виступаючи проти репресій Росією кримськотатарського народу.
Ліндеман також нагадала, що Сулейманов одружений та є батьком трьох дітей. 2020 року за трагічних обставин загинув його трирічний син Муса, поки Руслан сидів у в’язниці. Його не пустили на похорон, як і сім’ю не пустили до нього.
Ігнат розповів, які види ракет Росія тримає у Криму
В окупованому Криму Росія тримає окремі тип ракет, але окрім високоточних, «вона може застосовувати й інші типи для обстрілів України з різних регіонів», зазначив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
«У Криму окремі типи ракет – це «Онікси», це «Калібри». Ясно, що «Калібри» будуть знаходитись на кораблях десь ближче до Криму. І це озброєння, яке є, призначене для берегових ракетних комплексів. А от ті ракети власне, що по всій території Росії десь з різних напрямків нам загрожують – це авіаційні Х-101, Х-555, «Кинжали», не забувайте, в них є, а також «Іскандери» обох типів», – зазначив Ігнат.
За його спостереженнями, «вже кілька місяців немає таких обстрілів, які були влітку».
«Якщо в підсумку рахувати понад 100 ракет кожного літнього місяця Росія приблизно використовувала, як ми підраховували, вже в осінні місяці таких інтенсивних обстрілів ракетами немає. Ми бачимо Х-59, Х-31, але ж теж є «Іскандер М», «Іскандер К». Якщо промоніторити ті дані, що дає Генеральний штаб, що даємо ми, можна подивитись, що кілька десятків за місяць все одно використовується (Росією – ред.)», – повідомив Ігнат.
Він нагадав, що «Росія може виготовляти близько 100 ракет на місяць, тож наразі близько 900 високоточних далекобійних ракет має РФ, окрім авіаційних ракет Х-59, Х-31, Х-35, «Онікс», С-300 та ін».
Минулого тижня речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.
У Єврокомісії заявили, що їм належить перевірити, чи надійшов вже лист від українського Мінінфраструктури з пропозицією створити моніторингову місію ЄС на українсько-польському кордоні, чи ще ні. В Україні запропонували, щоб ця група фіксувала ситуацію перед пунктами пропуску: проїзд небезпечних вантажів через кордон, гуманітарної допомоги та умови, в яких українські водії перебувають понад два тижні.
Коментуючи на прохання Радіо Свобода запит загалом, у Єврокомісії повторили, що «свою роль бачать у сприянні дискусіям між сторонами».
«Ми бачимо свою роль у цій ситуації насамперед у сприянні дискусіям між польським урядом, українською владою і протестувальниками. Ми лишаємося на зв’язку з урядами, і, звісно, дуже уважно стежимо за ситуацією на місці, яка направду є напрочуд жахливою», – зазначив представник Єврокомісії Адальберт Янц.
23 листопада в українському Мінінфраструктури заявили, що ініціюють створення моніторингової групи з боку ЄС на кордоні з Україною – про це повідомив заступник міністра Сергій Деркач.
За словами Деркача, уряд направив європейським партнерам офіційний лист із цією пропозицією і чекає на відповідь. Водночас Міністерство інфраструктури почало збір даних для евакуації українських водіїв.
23 листопада посол України в Польщі підтвердив, що на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де триває страйк польських перевізників, помер водій з України. Це вже другий такий випадок: 11 листопада стало відомо, що у вантажівці перед пунктом пропуску «Дорогуськ – Ягодин» помер український водій, що планував перетнути кордон. Це сталось на парковці міста Хелм, неподалік від пункту пропуску.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
23 листопада стало відомо про блокування ще одно пункту пропуску «Медика» на території Польщі.
Польські перевізники прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Російські війська скинули вибухівку з безпілотника на Берислав, поранений чоловік – ОВА
Російські війська атакували Берислав із дрона, заявила Херсонська обласна військова адміністрація 24 листопада.
«Зранку 45-річний чоловік повертався додому з магазину, коли російська армія скинула на нього вибуховий предмет з безпілотника», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, у пораненого виявили вибухову травму, поранення ноги та перелом руки.
Його доставили до лікарні для надання допомоги.
Напередодні російські війська також із безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Прем’єрка Литви прибула до України
Прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте прибула з візитом до України 24 листопада. Вона повідомила про це у соцмережі X й опублікувала фото із вшанування пам’яті загиблих у війні з Росією українських військових.
«Під час моєї першої зупинки сьогодні в Києві я віддала шану чоловікам і жінкам, які пожертвували своїм життям, захищаючи найважливіші права нації: на існування і життя у свободі. Вони також віддали своє життя, щоб захистити всіх нас», – написала Шимоніте.
Напередодні литовські ЗМІ повідомили, що прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте перебуватиме в Україні чотири дні. Вона планує зустрітися з керівництвом країни, хоча детальна програма наразі не оприлюднюється.
Як повідомив литовський суспільний мовник LRT, Шимоніте планує взяти участь у засіданні ініціативи «Зерно з України».
«На запитання, що вона планує обговорити в Україні, Шимоніте заявила, що обговорюватимуться «всі теми», – передає мовник.
Інґріда Шимоніте відвідувала Україну рік тому, в листопаді 2022 року.
«Укренерго»: Україна залучила допомогу від Румунії на тлі зростання споживання електроенергії
Ситуація на електростанціях в Україні залишається складною, повідомляє системний оператор «Укренерго» 24 листопада.
Напередодні, 23 листопада, в енергосистемі другий день поспіль фіксували дефіцит електроенергії. Це сталося через похолодання, яке збільшило навантаження на електростанції, що, своєю чергою, спричинило зупинку та вихід в аварійний ремонт кількох блоків.
«Наявного на ринку обсягу імпортної електроенергії не вистачило для того, щоб замістити весь обсяг невиробленої зупиненими блоками електроенергії. Для підтримки балансу між виробництвом та споживанням «Укренерго» 23 листопада активувало аварійну допомогу від оператора системи передачі Румунії загальним обсягом 1 200 мегават на годину», – йдеться в повідомленні.
Потепління в п’ятницю зменшило попит на електроенергію – «Укренерго» оцінює обсяги споживання вранці як на 6,5% менші, ніж на ранок напередодні.
«Але синоптики попереджають про нову хвилю похолодання вже в неділю, тож, будь ласка, продовжуйте споживати ощадливо», – закликає оператор.
Сьогодні вночі, за даними «Укренерго», Україна експортувала до Румунії загалом 450 мегават на годину. Імпорт здійснюється зі Словаччини, Румунії, Молдови, загальний обсяг сягає 3 743 мегават на годину, з максимальною потужністю в окремі години до 490 мегават при технічно можливому максимумі 1 200.
За даними Міністерства енергетики, в Україні станом на 24 листопада через негоду, технологічні порушення і бойові дії без світла залишилися 635 населених пунктів.
Вона робить неймовірні фото з фронту і завжди знаходить слова, щоб описати природу та військових, які потрапляють у кадр.
«Мені здається, що в армію набирають людей в якомусь модельному агентстві. Ви тільки-но погляньте, які в нас гарні бойові медики», – пише вона про свою роботу.
Оксана Чорна – у цивільному житті професорка економіки, а зараз пресофіцерка 53-ї окремої механізованої бригади. Для подкасту Радіо Свобода «Свої серед своїх» військова розповіла про свій шлях на війні від 2014 року, повернення з Оману та взаємосприйняття цивільних і військових.
Аудіоверсію розмови можна послухати на подкаст-платформах Google, Apple, Spotify, у YouTube, а також на сайті Радіо Свобода.
WP: Росія за підтримки Китаю хоче побудувати тунель під Керченською протокою
Росія за підтримки Китаю хоче побудувати під Керченською протокою підводний тунель, який був би захищений від ракетних атак України, пише The Washington Post із посиланням на українські спецслужби, які перехопили низку електронних листів.
Видання зауважує, що підтвердило справжність повідомлень, зокрема, через корпоративні реєстраційні документи, які показують, що російсько-китайський консорціум за участю осіб, зазначених в електронних листах, нещодавно був створений у Криму.
За даними газети, переговори про будівництво вже велися.
У перехопленому повідомленні від 4 жовтня йдеться про те, що Китайська залізнично-будівельна корпорація CRCC «готова забезпечити будівництво залізниць й автомобільних доріг будь-якої складності у Кримському регіоні».
Як пише WP, генеральним директором консорціуму є російський бізнесмен Володимир Калюжний, який у листах вказував, що китайська корпорація готова стати генеральним підрядником у проєкті. Водночас у розмові з журналістами він заявив, що не надаватиме інформації «ворожим ЗМІ», і різко зупинив дзвінок.
В одному з листів сказано, що китайська будівельна корпорація CRCC братиме участь у проєкті лише на умовах конфіденційності і в документах не згадуватиметься через ризик накладення санкцій. В іншому листі йдеться про те, що проєкт готовий профінансувати китайський банк. Вартість тунелю може становити п’ять мільярдів доларів.
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Керченський міст, який сполучає територію Росії з окупованим українським Кримом, був пошкоджений вибухами двічі. Востаннє – 17 липня 2023 року, а перед тим – у жовтні 2022 року.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов підтвердив причетність СБУ до обох атак на Керченський міст.
Мінцифри та Міноборони створили робочу групу з будівництва укріплень
Міністерство оборони та Міністерство цифрової трансформації створили спільну робочу групу з питань будівництва фортифікаційних споруд – про це обидва відомства заявили 24 листопада.
Як уточнив голова Мінцифри Михайло Федоров, він очолюватиме групу разом із міністром оборони Рустемом Умєровим. Вона працюватиме як оперативний штаб і буде координувати зусилля органів влади та військових у питаннях будівництва фортифікаційних споруд.
«У планах — упровадити реформу, щоб визначити зони відповідальності: на першій лінії оборони будівництво фортифікаційних споруд здійснюють військові підрозділи, на другій-третій — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України через залучення приватних підрядних організацій», – повідомив він.
За словами Федорова, уряд залучив фінансування від українського бізнесу на будівництво фортифікаційних споруд на найскладніших напрямках.
Як додали в Міноборони, при Міжвідомчій робочій групі вже створили волонтерську бізнес-спільноту, яка готова підтримувати будівництво укріплень.
У вересні президент України Володимир Зеленський повідомив про «важливу нараду» з керівництвом Міноборони та Мінцифри щодо цифровізації системи обліку в армії.
В Україні взимку розгорнуть ще одну систему Patriot із Німеччини – посол
Ще одна система протиповітряної оборони Patriot із Німеччини буде розгорнута в Україні взимку, повідомив посол ФРН в Україні Мартін Єґер.
«Ситуація взимку зараз може стати дуже складною. Українська сторона зробила все можливе, щоб підготуватися до цієї ситуації, і ми допомогли з підготовкою. Я вже говорив про нашу підтримку протиповітряної оборони. На додачу до згаданих систем IRIS-T взимку тут буде розгорнута ще одна система Patriot із Німеччини», – сказав дипломат в інтерв’ю агенції Укрінформ.
На початку жовтня відбувся саміт Європейської політичної спільноти в Гранаді. За підсумками переговорів стало відомо, що Іспанія надасть Україна 6 пускових установок Hawk, а Німеччини вивчає питання передачі додаткової системи Patriot. Також про великий пакет «зимової» допомоги, в тому числі для подолання викликів для української енергосистеми, повідомив уряд Великої Британії.
Міненерго: 635 населених пунктів в Україні – без світла через негоду й бойові дії
В Україні станом на 24 листопада через негоду, технологічні порушення і бойові дії без світла залишилися 635 населених пунктів, повідомило Міністерство енергетики.
Планові вимкнення побутових споживачів не передбачаються, наголосили у відомстві.
За повідомленням, через сильні пориви вітру без світла на ранок 24 листопада залишилися 158 населених пунктів, найбільше – у Львівській, Волинській, Івано-Франківській областях.
На Дніпропетровщині з технологічних причин без електроенергії залишалися майже 46 тисяч абонентів. Більшість – уже заживлено, кажуть у міністерстві.
На Донеччині, за даними Міненерго, через бойові дії за добу було знеструмлено 53 населених пункти (13,3 тисячі абонентів). У відомстві уточнили, що енергетики повернули світло до двох населених пунктів і заживили п’ять тисяч точок обліку.
Крім того, у Житомирській області через технологічні причини без газопостачання залишилися 330 споживачів, а в Київській області таких же причин без електропостачання – 3,6 тисячі клієнтів.
У Харківській області, за даними Міненерго, за добу через бойові дії пошкоджені два газопроводи низького тиску.
У міністерстві також повідомили, що російські війська обстріляли об’єкт генерації електроенергії на півдні країни, внаслідок чого є пошкодження обладнання, постраждалих немає.
«Минулої доби протягом кількох годин фіксувався незначний дефіцит електроенергії, для покриття якого імпортувалася електроенергія як аварійна допомога. Обсяг залученої електроенергії склав менше 1% від добового споживання. Водночас у період максимального вечірнього споживання електроенергії залучення імпортної електроенергії як аварійної допомоги не відбувалося. На поточну добу дефіциту не передбачається. Українські електростанції покривають потреби споживачів. Отже, обмежень споживачів в електроенергії і, як наслідок, планових відключень не передбачається», – наголосили в міністерстві.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Блокування кордону з ЄС: українські роботодавці оцінюють прямі збитки в понад 400 мільйонів євро
Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. Про це Федерація роботодавців повідомила 23 листопада.
Організація оцінює наслідки від блокування для економіки та національної безпеки України як «надзвичайно небезпечні».
«За попередніми розрахунками, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на польсько-українському кордоні вже складають більше 400 мільйонів євро», – стверджують у об’єднанні.
При цьому непрямі збитки – наприклад, від штрафів та неустойок щодо українських експортерів за зриви контрактних зобов’язань, відмови від укладання контрактів з українськими компаніями на наступний рік – Федерація оцінює в мільярди євро.
«Вимоги польських страйкарів носять зухвалий характер та порушують зобов’язання Польщі відповідно до міжнародних договорів, а подекуди є прямим втручанням у внутрішні справи України та є дискримінаційними», – стверджує організація.
Роботодавці закликають Зеленського провести зустріч із президентом Польщі Анджеєм Дудою, а також внести до уряду низку пропозицій щодо вирішення ситуації на кордоні.
«Наслідки блокування кордонів такі значні, що потребують особистого втручання перших осіб держав та взаємодії органів влади на всіх рівнях», – вважають у Федерації.
Читайте також: Польські фермери повідомили про блокування на місяць кордону з Україною
23 листопада посол України в Польщі підтвердив, що на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де триває страйк польських перевізників, помер водій з України. Це вже другий такий випадок: 11 листопада стало відомо, що у вантажівці перед пунктом пропуску «Дорогуськ – Ягодин» помер український водій, що планував перетнути кордон. Це сталось на парковці міста Хелм, неподалік від пункту пропуску.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
23 листопада стало відомо про блокування ще одно пункту пропуску «Медика» на території Польщі.
Польські перевізники прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.