Зеленський зустрівся з президентом Латвії: говорили про вступ до ЄС
У п’ятницю, 24 листопада, в Україну з неанонсованим візитом прибув президент Латвії Едгарс Рінкевичс. Він провів зустріч з українським лідером Володимиром Зеленським.
«Вітаю в Україні Президента Латвії Едгарса Рінкевичса!», – наголосив український лідер.
За словами Зеленського, сторони «докладно обговорили» відносини між країнами «на рівні інституцій Євросоюзу».
«Латвія принципово підтримує повноправний вступ України в ЄС», – наголосив він.
Канада передасть Україні новий пакет військової допомоги – Трюдо
У п’ятницю, 24 листопада, Канада оголосила про надання нового пакету допомоги для України, йдеться в повідомленні на прем’єр-міністра країни Джастіна Трюдо на спільній пресконференції з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Європейської ради Шарлем Мішелем.
«Україна продовжує потребувати підтримки для їх захисту», – зазначив Трюдо.
За його словами, Канада передасть українським військовим 11 тисяч штурмових гвинтівок та понад 9 мільйонів набоїв. Їх виготовила компанія Colt Canada, яка базується в Онтаріо.
Також відомо, що політики обговорили й посилення санкцій проти Росії.
Раніше стало відомо, що Канада виділить 24,5 мільйона доларів очолюваному Великобританією партнерству, яке купує для України обладнання протиповітряної оборони.
Черговий обстріл військами РФ Херсонщини: є загиблий і поранена
Війська РФ у другій половині дня продовжили атаку на Херсонщину, загинула людина, повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«Близько 16:00 окупанти обстріляли село Дніпровське. Били з артилерії. Травми, несумісні з життям, отримав 50-річний місцевий житель. В момент удару він знаходився на вулиці. До лікарні доставили жінку, 44 років. У неї – вибухова травма, уламкові поранення черева та руки. Потерпілій надають меддопомогу», – написав Прокудін у Telegram.
Раніше сьогодні повідомлялося, що вранці російські війська атакували Берислав на Херсонщині. За повідомленнями, 45-річний чоловік повертався додому з магазину, коли російська армія скинула на нього вибуховий предмет із безпілотника. У пораненого – вибухова травма, поранення ноги та перелом руки.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Голосіївському районі Києва на вулиці Паньківській скверу присвоєно ім’я 15-річного громадського активіста Данила Дідіка, який став жертвою теракту під час Маршу єдності в Харкові в лютому 2015 року, повідомила пресслужба Київської міськради.
Секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що у лютому проходило голосування в додатку «Київ Цифровий», за результатами якого більшість учасників опитування підтримали присвоєння імені Данила Дідіка вказаному скверу.
«Данило Дідік – є прикладом української молоді, яка хоче жити у вільній, незалежній Україні. Саме такі мужні люди потрібні в наш час, коли Збройні сили України дають відсіч агресору. Не здаємось, і не відступаємо. Вічна слава Героям, які в різні часи відстоювали незалежність України та боролись за правду. У серці України ми за підтримки мешканців увіковічуємо імена найхоробріших синів та дочок нашої країни, які віддали найцінніше – своє життя за всенародну свободу», – сказав Бондаренко.
Гетманцев розповів, яких збитків зазнає економіка через повітряні тривоги
За його словами, лише в 2022 році збитки для економіки України від тривог складали 7 млрд гривень на день. Враховуючи номінально зростаючий ВВП, цифра також може збільшуватись.
«Якщо рахувати збитки у прив’язці до ВВП – вони постійно збільшуються. Але тут треба враховувати номінально зростаючий ВВП – за оцінками НБУ, ВВП цього року становитиме 6,63 трлн грн», –пояснив Гетманцев.
Якщо припустити, що під час тривоги зупиняється половина економіки країни, «збитки за чисту добу складатимуть умовно 9 млрд гривень», уточнив політик.
У поліції розповіли подробиці вбивства письменника Вакуленка і ще трьох цивільних в Ізюмі
Поліція назвала імена підозрюваних у вбивстві письменника Володимира Вакуленка та ще чотирьох цивільних чоловіків під час окупації села Капитолівка Ізюмського району, це Владислав Нескородьєв і Сергій Удоденко з Луганська, «які вже мали судимості за крадіжки та злочини, пов’язані з наркотиками», повідомив заступник начальника Головного управління Нацполіції в Харківській області, керівник слідчого управління Сергій Болвінов, передає «Укрінформ».
За його інформацією, Удоденко (1974 р.н), застрелив Вакуленка за наказом командира – Владислава Нескородьєва (1990 р.н). Обидва з Луганська та раніше притягалися до кримінальної відповідальності за крадіжки та наркозлочини. Слідство вважає, що вбили письменника 24 березня 2022 року. До того, 22 березня – його викрали з дому разом із хворим сином, знущалися та били, кажуть у поліції.
«Відпустили і через день знову забрали. Ми знаємо, що Володимира Вакуленка катували перед стратою, змушували роздягатися, шукали татуювання тризуба, били, оскільки на тілі вбитого вже потім експерти побачили два зламані пальці на лівій руці. Скалічене і розстріляне тіло письменника ці нелюди скинули просто з дороги. Тіло Вакуленка першим оглянули чоловіки, які здійснювали роботи ритуальної служби в Ізюмі. Про те, що на узбіччі дороги до Капитолівки лежить труп, повідомили їм російські військові, а сталося це вже в травні, приблизно за два місяці після розстрілу. Тоді тіло письменника й потрапило до масового поховання в могилу під номером 319», – розповів Болвінов.
Однак у цій справі є ще троє жертв: розстріляні чоловіки у віці 51, 59 і 76 років. Одне тіло також виявлено на місці масового поховання в могилі під номером 430, кажуть у поліції.
«Його затримали та вбили через те, що він був колишнім учасником АТО. А двох інших цивільних схопили в лісі. Окупанти вирішили, що вони вивідують і передають Збройним силам України російські позиції. Але насправді чоловіки пішли туди за шишками для самовара. В ту пору було дуже холодно, не було світла, тож люди знайшли старий самовар», – поінформував Болвінов.
Він запевняє, що слідство має беззаперечні докази того, що цих людей так само вбили «Лев» та «Удод».
Чоловіків розстріляли в лісі, зовсім поруч із житловими будинками. Їхні тіла знайшли у неглибокій ямі, закиданій гілками. До розстрілу цих трьох цивільних тримали у погребі будинку №14 по вулиці Лугова. Один зі свідків, якого окупанти схопили 24 березня та привезли в цю катівню, бачив на подвір’ї рюкзак письменника Вакуленка.
«Як виглядає цей рюкзак, знало все село. Володимир завжди ходив із ним», – говорить житель Капитолівки Євген Я.
За словами Болвінова, «з особливою жорстокістю окупанти били колишнього учасника АТО».
«Вони клали його обличчям на підлогу, стріляли з пістолета біля тіла та голови. Тому від уламків від куль та від плитки, на яких він лежав, він весь був в крові», – сказав керівник слідства.
Відомо, що обидва підозрюваних у вбивстві зустрічалися з місцевими дівчатами. Жінки виїхали до Росії, але згодом повернулися в Україну.
«Слідство багато з ними працювало, що вони якомога більше надали інформації, розповіли все», – зазначає Болвінов.
Свідки, місцеві жителі, розповіли, що «виконавець наказів неодноразово вихвалялися, що його командир сам не вбивав, нібито боячись крові».
Про вбивство письменника Володимира Вакуленка російськими військовими стало відомо після звільнення Харківщини. У листопаді 2022 року його колишня дружина Ірина Новіцька повідомила, що ДНК-експертиза дозволила ідентифікувати останки Вакуленка.
Володимир Вакуленко – автор понад десятка книжок, в тому числі дитячих, активний учасник Революції Гідності та волонтер. У 2020 році випустив антологію білоруської поезії «Жыве Беларусь! За нашу і вашу свободу!». Активно друкувався в у журналах, часописах і альманахах.
Латвія передала Україні 300 ноутбуків для автоматизованої системи управління ресурсами у Збройних силах України, повідомляє пресслужба Міністерства оборони.
Згідно з повідомленням, пакет допомоги надали латвійські телекомунікаційні компанії LMT та TET за підтримки латвійської громадської організації Entrepreneurs for Peace.
«Ця техніка допоможе вести облік речового забезпечення у ще 150 військових частинах. Під час 17-го засідання Контактної групи з питань оборони України Естонія оголосила про свій перший внесок в ІТ-коаліцію у розмірі 500 тисяч євро. Раніше свій внесок зробив Люксембург – обсягом 10 мільйонів євро», – розповіли у відомстві.
Крім того, про приєднання до коаліції заявила Ісландія. Це вже сьома країна-партнер, що приєдналася до ініціативи. Раніше приєдналися Естонія, Люксембург, Бельгія, Латвія, Литва та Данія.
«Руйнування перевищили за масштабами Бахмут»: Барабаш щодо ситуації в Авдіївці
Руйнування в Авдіївці «перевищили за масштабами Бахмут», розповів начальник міської військової адміністрації Віталій Барабаш в ефірі національного телемарафону.
«На жаль, Авдіївка вже з вигляду наближається до Мар’їнки. Нагадаю, що Мар’їнка – це населений пункт, який в принципі вже не існує. Він уже стертий до фундаменту. Жодної вцілілої будівлі чи напівбудівлі там немає. Ну, а Авдіївка наближається до цього», – поінформував Барабаш.
За його словами, «щодня ворог б’є по місту ствольною артилерією, завдаючи десятки масованих обстрілів».
«Від 8-10, а іноді й до 20, а буває й до 30 авіабомбових ударів відбувається. Це суто по місту», – окреслив ситуацію начальник Авдіївської МВА.
НАЗК виключило три грецьких перевізника нафти зі списку спонсорів війни
Національне агентство з питань запобігання корупції виключило три грецькі компанії з переліку міжнародних спонсорів війни – про це відомство заявило 24 листопада.
Йдеться про компанії Thenamaris Ships Management Inc., Minerva Marine та TMC Tankers LTD. НАЗК пояснило рішення тим, що ці компанії, які займаються перевезеннями, припинили транспортування російської нафти.
«Національне агентство відкрите до співпраці з міжнародним бізнесом та готове провести консультації щодо кроків, необхідних для виключення з переліку кожної окремої компанії», – заявляють у агентстві.
Читайте також: США внесли до списку санкцій кілька компаній, пов’язаних з Росією
Улітку 2023 року НАЗК відновило статус «спонсорів війни» щодо п’ятьох грецьких компаній-перевізників – Dynacom Tankers Management (DTM), Delta Tankers LTD, Thenamaris Ships Management Inc., Minerva Marine, TMC Tankers LTD.
29 вересня Національне агентство з питань запобігання корупції оголосило, що тимчасово зупиняє статус цих грецьких компаній-перевізників та угорського OTP Bank у переліку міжнародних спонсорів війни.
Агентство Reuters заявило 23 листопада, що компанії Minerva Marine, Thenamaris та TMS Tankers припинили перевезення російської нафти.
Раніше, 13 листопада Reuters повідомило, що Управління контролю за іноземними активами (OFAC) у США розіслало компаніям з управління суднами в 30 країнах запити на інформацію про 100 кораблів, підозрюваних у порушенні західних санкцій щодо російської нафти.
Зеленський провів чергове засідання Ставки: говорили про мобілізацію та ротацію
У п’ятницю, 24 листопада, президент Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.
За його словами, під час засідання обговорили питання мобілізації, демобілізації, роботи територіальних центрів комплектування, ВЛК, ротації і строковиків.
Зеленський також уточнив, що під час засідання заслухав доповіді міністра оборони Рустема Умєрова, головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, начальника Генштабу Сергія Шаптали, міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, очільника МВС Ігоря Клименка, міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, директора ДБР Олексія Сухачова та першого заступника міністра оборони Олександра Павлюка.
Голова Сенату Чехії зустрівся з прем’єром Словаччини і заявив про «розбіжності» щодо України
До Праги з візитом прибув голова уряду Словаччини Робер Фіцо. Його перша зустріч і переговори відбулися з Мілошем Вистрчілом – головою Сенату – вищої палати парламенту Чехії.
Як повідомляють місцеві медіа, однією з головних тем переговорів між політиками була допомога Україні, зокрема, в питанні забезпечення зброєю.
Як зазначив Вистрчіл, Словаччина має відмінний від Чехії погляд на російську агресію проти України.
Словаччина підтримує Україну, її право на незалежність і територіальну цілісність, однак при цьому прем’єр Роберт Фіцо підтвердив, що «Словаччина зараз не буде надавати Україні зброю і стоїть за негайні мирні переговори».
Читайте також: Парламент Словаччини підтвердив обіцянку уряду припинити військову допомогу Україні
У цьому, зазначив голова Сенату Мілош Вистрчіл, погляди Чехії та Словаччини розходяться. Як відомо, вже раніше чеське Міністерство оборони повідомило про військову допомогу Україні.
Поїздка до Чехії стала першим офіційним закордонним візитом для Фіцо після того, як він вчетверте очолив уряд Словаччини.
Керована ним партія «Курс – Словацька соціальна демократія» перемогла у парламентських виборах, які відбулись у жовтня 2023 року.
Фіцо проводив інтенсивну передвиборчу кампанію, обіцяючи припинити військову допомогу Україні, зробити зовнішню політику незалежною та захистити кордони від нелегальних мігрантів.
Україна створила «змішані медкомісії» для обміну полоненими – Офіс омбудсмена
Україна вже сформувала «змішані медкомісії» для обміну полоненими, повідомляє Офіс обмудсмена України за результатами зустрічі представників влади із родинами оборонців острова Зміїний.
«Представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Олександр Кононенко зауважив присутнім, що нині Україна сформувала змішані медичні комісії, які мають на меті допомогти в звільненні українських полонених. Однак для того, аби цей механізм запрацював, їх має створити і ворожа сторона», – кажуть у пресслужбі.
У відомстві також акцентували увагу на тому, що, «на жаль, діяльність українських органів і відомств у питанні повернення захисників додому наштовхується на російське небажання здійснювати повернення навіть своїх громадян».
Чинний прем’єр Нідерландів стверджує, що його країна продовжить підтримувати Україну
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте провів телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським – про це він повідомив 24 листопада.
За його словами, розмова стосувалася поточної ситуації України та прийдешньої зими.
«Нідерланди стоять пліч-о-пліч із українським народом та підтримують Україну у її боротьбі проти російської агресії», – заявив Рютте.
Володимир Зеленський прокоментував розмову, заявивши, що вона також стосувалася «збереження єдності у Європі».
Норвезький Гельсінський комітет закликає РФ звільнити ув’язненого кримського активіста Сулейманова
Норвезький Гельсінський комітет 24 листопада закликав звільнити засудженого Росією кримського активіста Руслана Сулейманова, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Сьогодні виповнюється рік, як Руслана було засуджено російською окупаційною владою Криму до 14 років позбавлення волі. Невеликий обсяг інформації, яку Руслан може повідомити через свого адвоката, викликає занепокоєння, і ми стурбовані його здоров’ям та безпекою. Ми вимагаємо його негайного звільнення», – заявила генеральна секретарка Норвезького комітету Гельсінкі Беріт Ліндеман.
Вона зауважила, що Сулейманов після окупації Криму російськими військами у 2014 році був активним учасником руху «Кримська солідарність», виступаючи проти репресій Росією кримськотатарського народу.
Ліндеман також нагадала, що Сулейманов одружений та є батьком трьох дітей. 2020 року за трагічних обставин загинув його трирічний син Муса, поки Руслан сидів у в’язниці. Його не пустили на похорон, як і сім’ю не пустили до нього.
Ігнат розповів, які види ракет Росія тримає у Криму
В окупованому Криму Росія тримає окремі тип ракет, але окрім високоточних, «вона може застосовувати й інші типи для обстрілів України з різних регіонів», зазначив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
«У Криму окремі типи ракет – це «Онікси», це «Калібри». Ясно, що «Калібри» будуть знаходитись на кораблях десь ближче до Криму. І це озброєння, яке є, призначене для берегових ракетних комплексів. А от ті ракети власне, що по всій території Росії десь з різних напрямків нам загрожують – це авіаційні Х-101, Х-555, «Кинжали», не забувайте, в них є, а також «Іскандери» обох типів», – зазначив Ігнат.
За його спостереженнями, «вже кілька місяців немає таких обстрілів, які були влітку».
«Якщо в підсумку рахувати понад 100 ракет кожного літнього місяця Росія приблизно використовувала, як ми підраховували, вже в осінні місяці таких інтенсивних обстрілів ракетами немає. Ми бачимо Х-59, Х-31, але ж теж є «Іскандер М», «Іскандер К». Якщо промоніторити ті дані, що дає Генеральний штаб, що даємо ми, можна подивитись, що кілька десятків за місяць все одно використовується (Росією – ред.)», – повідомив Ігнат.
Він нагадав, що «Росія може виготовляти близько 100 ракет на місяць, тож наразі близько 900 високоточних далекобійних ракет має РФ, окрім авіаційних ракет Х-59, Х-31, Х-35, «Онікс», С-300 та ін».
Минулого тижня речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.
У Єврокомісії заявили, що їм належить перевірити, чи надійшов вже лист від українського Мінінфраструктури з пропозицією створити моніторингову місію ЄС на українсько-польському кордоні, чи ще ні. В Україні запропонували, щоб ця група фіксувала ситуацію перед пунктами пропуску: проїзд небезпечних вантажів через кордон, гуманітарної допомоги та умови, в яких українські водії перебувають понад два тижні.
Коментуючи на прохання Радіо Свобода запит загалом, у Єврокомісії повторили, що «свою роль бачать у сприянні дискусіям між сторонами».
«Ми бачимо свою роль у цій ситуації насамперед у сприянні дискусіям між польським урядом, українською владою і протестувальниками. Ми лишаємося на зв’язку з урядами, і, звісно, дуже уважно стежимо за ситуацією на місці, яка направду є напрочуд жахливою», – зазначив представник Єврокомісії Адальберт Янц.
23 листопада в українському Мінінфраструктури заявили, що ініціюють створення моніторингової групи з боку ЄС на кордоні з Україною – про це повідомив заступник міністра Сергій Деркач.
За словами Деркача, уряд направив європейським партнерам офіційний лист із цією пропозицією і чекає на відповідь. Водночас Міністерство інфраструктури почало збір даних для евакуації українських водіїв.
23 листопада посол України в Польщі підтвердив, що на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де триває страйк польських перевізників, помер водій з України. Це вже другий такий випадок: 11 листопада стало відомо, що у вантажівці перед пунктом пропуску «Дорогуськ – Ягодин» помер український водій, що планував перетнути кордон. Це сталось на парковці міста Хелм, неподалік від пункту пропуску.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
23 листопада стало відомо про блокування ще одно пункту пропуску «Медика» на території Польщі.
Польські перевізники прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Російські війська скинули вибухівку з безпілотника на Берислав, поранений чоловік – ОВА
Російські війська атакували Берислав із дрона, заявила Херсонська обласна військова адміністрація 24 листопада.
«Зранку 45-річний чоловік повертався додому з магазину, коли російська армія скинула на нього вибуховий предмет з безпілотника», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, у пораненого виявили вибухову травму, поранення ноги та перелом руки.
Його доставили до лікарні для надання допомоги.
Напередодні російські війська також із безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Прем’єрка Литви прибула до України
Прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте прибула з візитом до України 24 листопада. Вона повідомила про це у соцмережі X й опублікувала фото із вшанування пам’яті загиблих у війні з Росією українських військових.
«Під час моєї першої зупинки сьогодні в Києві я віддала шану чоловікам і жінкам, які пожертвували своїм життям, захищаючи найважливіші права нації: на існування і життя у свободі. Вони також віддали своє життя, щоб захистити всіх нас», – написала Шимоніте.
Напередодні литовські ЗМІ повідомили, що прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте перебуватиме в Україні чотири дні. Вона планує зустрітися з керівництвом країни, хоча детальна програма наразі не оприлюднюється.
Як повідомив литовський суспільний мовник LRT, Шимоніте планує взяти участь у засіданні ініціативи «Зерно з України».
«На запитання, що вона планує обговорити в Україні, Шимоніте заявила, що обговорюватимуться «всі теми», – передає мовник.
Інґріда Шимоніте відвідувала Україну рік тому, в листопаді 2022 року.
«Укренерго»: Україна залучила допомогу від Румунії на тлі зростання споживання електроенергії
Ситуація на електростанціях в Україні залишається складною, повідомляє системний оператор «Укренерго» 24 листопада.
Напередодні, 23 листопада, в енергосистемі другий день поспіль фіксували дефіцит електроенергії. Це сталося через похолодання, яке збільшило навантаження на електростанції, що, своєю чергою, спричинило зупинку та вихід в аварійний ремонт кількох блоків.
«Наявного на ринку обсягу імпортної електроенергії не вистачило для того, щоб замістити весь обсяг невиробленої зупиненими блоками електроенергії. Для підтримки балансу між виробництвом та споживанням «Укренерго» 23 листопада активувало аварійну допомогу від оператора системи передачі Румунії загальним обсягом 1 200 мегават на годину», – йдеться в повідомленні.
Потепління в п’ятницю зменшило попит на електроенергію – «Укренерго» оцінює обсяги споживання вранці як на 6,5% менші, ніж на ранок напередодні.
«Але синоптики попереджають про нову хвилю похолодання вже в неділю, тож, будь ласка, продовжуйте споживати ощадливо», – закликає оператор.
Сьогодні вночі, за даними «Укренерго», Україна експортувала до Румунії загалом 450 мегават на годину. Імпорт здійснюється зі Словаччини, Румунії, Молдови, загальний обсяг сягає 3 743 мегават на годину, з максимальною потужністю в окремі години до 490 мегават при технічно можливому максимумі 1 200.
За даними Міністерства енергетики, в Україні станом на 24 листопада через негоду, технологічні порушення і бойові дії без світла залишилися 635 населених пунктів.