Вона робить неймовірні фото з фронту і завжди знаходить слова, щоб описати природу та військових, які потрапляють у кадр.
«Мені здається, що в армію набирають людей в якомусь модельному агентстві. Ви тільки-но погляньте, які в нас гарні бойові медики», – пише вона про свою роботу.
Оксана Чорна – у цивільному житті професорка економіки, а зараз пресофіцерка 53-ї окремої механізованої бригади. Для подкасту Радіо Свобода «Свої серед своїх» військова розповіла про свій шлях на війні від 2014 року, повернення з Оману та взаємосприйняття цивільних і військових.
Аудіоверсію розмови можна послухати на подкаст-платформах Google, Apple, Spotify, у YouTube, а також на сайті Радіо Свобода.
WP: Росія за підтримки Китаю хоче побудувати тунель під Керченською протокою
Росія за підтримки Китаю хоче побудувати під Керченською протокою підводний тунель, який був би захищений від ракетних атак України, пише The Washington Post із посиланням на українські спецслужби, які перехопили низку електронних листів.
Видання зауважує, що підтвердило справжність повідомлень, зокрема, через корпоративні реєстраційні документи, які показують, що російсько-китайський консорціум за участю осіб, зазначених в електронних листах, нещодавно був створений у Криму.
За даними газети, переговори про будівництво вже велися.
У перехопленому повідомленні від 4 жовтня йдеться про те, що Китайська залізнично-будівельна корпорація CRCC «готова забезпечити будівництво залізниць й автомобільних доріг будь-якої складності у Кримському регіоні».
Як пише WP, генеральним директором консорціуму є російський бізнесмен Володимир Калюжний, який у листах вказував, що китайська корпорація готова стати генеральним підрядником у проєкті. Водночас у розмові з журналістами він заявив, що не надаватиме інформації «ворожим ЗМІ», і різко зупинив дзвінок.
В одному з листів сказано, що китайська будівельна корпорація CRCC братиме участь у проєкті лише на умовах конфіденційності і в документах не згадуватиметься через ризик накладення санкцій. В іншому листі йдеться про те, що проєкт готовий профінансувати китайський банк. Вартість тунелю може становити п’ять мільярдів доларів.
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Керченський міст, який сполучає територію Росії з окупованим українським Кримом, був пошкоджений вибухами двічі. Востаннє – 17 липня 2023 року, а перед тим – у жовтні 2022 року.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов підтвердив причетність СБУ до обох атак на Керченський міст.
Мінцифри та Міноборони створили робочу групу з будівництва укріплень
Міністерство оборони та Міністерство цифрової трансформації створили спільну робочу групу з питань будівництва фортифікаційних споруд – про це обидва відомства заявили 24 листопада.
Як уточнив голова Мінцифри Михайло Федоров, він очолюватиме групу разом із міністром оборони Рустемом Умєровим. Вона працюватиме як оперативний штаб і буде координувати зусилля органів влади та військових у питаннях будівництва фортифікаційних споруд.
«У планах — упровадити реформу, щоб визначити зони відповідальності: на першій лінії оборони будівництво фортифікаційних споруд здійснюють військові підрозділи, на другій-третій — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України через залучення приватних підрядних організацій», – повідомив він.
За словами Федорова, уряд залучив фінансування від українського бізнесу на будівництво фортифікаційних споруд на найскладніших напрямках.
Як додали в Міноборони, при Міжвідомчій робочій групі вже створили волонтерську бізнес-спільноту, яка готова підтримувати будівництво укріплень.
У вересні президент України Володимир Зеленський повідомив про «важливу нараду» з керівництвом Міноборони та Мінцифри щодо цифровізації системи обліку в армії.
В Україні взимку розгорнуть ще одну систему Patriot із Німеччини – посол
Ще одна система протиповітряної оборони Patriot із Німеччини буде розгорнута в Україні взимку, повідомив посол ФРН в Україні Мартін Єґер.
«Ситуація взимку зараз може стати дуже складною. Українська сторона зробила все можливе, щоб підготуватися до цієї ситуації, і ми допомогли з підготовкою. Я вже говорив про нашу підтримку протиповітряної оборони. На додачу до згаданих систем IRIS-T взимку тут буде розгорнута ще одна система Patriot із Німеччини», – сказав дипломат в інтерв’ю агенції Укрінформ.
На початку жовтня відбувся саміт Європейської політичної спільноти в Гранаді. За підсумками переговорів стало відомо, що Іспанія надасть Україна 6 пускових установок Hawk, а Німеччини вивчає питання передачі додаткової системи Patriot. Також про великий пакет «зимової» допомоги, в тому числі для подолання викликів для української енергосистеми, повідомив уряд Великої Британії.
Міненерго: 635 населених пунктів в Україні – без світла через негоду й бойові дії
В Україні станом на 24 листопада через негоду, технологічні порушення і бойові дії без світла залишилися 635 населених пунктів, повідомило Міністерство енергетики.
Планові вимкнення побутових споживачів не передбачаються, наголосили у відомстві.
За повідомленням, через сильні пориви вітру без світла на ранок 24 листопада залишилися 158 населених пунктів, найбільше – у Львівській, Волинській, Івано-Франківській областях.
На Дніпропетровщині з технологічних причин без електроенергії залишалися майже 46 тисяч абонентів. Більшість – уже заживлено, кажуть у міністерстві.
На Донеччині, за даними Міненерго, через бойові дії за добу було знеструмлено 53 населених пункти (13,3 тисячі абонентів). У відомстві уточнили, що енергетики повернули світло до двох населених пунктів і заживили п’ять тисяч точок обліку.
Крім того, у Житомирській області через технологічні причини без газопостачання залишилися 330 споживачів, а в Київській області таких же причин без електропостачання – 3,6 тисячі клієнтів.
У Харківській області, за даними Міненерго, за добу через бойові дії пошкоджені два газопроводи низького тиску.
У міністерстві також повідомили, що російські війська обстріляли об’єкт генерації електроенергії на півдні країни, внаслідок чого є пошкодження обладнання, постраждалих немає.
«Минулої доби протягом кількох годин фіксувався незначний дефіцит електроенергії, для покриття якого імпортувалася електроенергія як аварійна допомога. Обсяг залученої електроенергії склав менше 1% від добового споживання. Водночас у період максимального вечірнього споживання електроенергії залучення імпортної електроенергії як аварійної допомоги не відбувалося. На поточну добу дефіциту не передбачається. Українські електростанції покривають потреби споживачів. Отже, обмежень споживачів в електроенергії і, як наслідок, планових відключень не передбачається», – наголосили в міністерстві.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Блокування кордону з ЄС: українські роботодавці оцінюють прямі збитки в понад 400 мільйонів євро
Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. Про це Федерація роботодавців повідомила 23 листопада.
Організація оцінює наслідки від блокування для економіки та національної безпеки України як «надзвичайно небезпечні».
«За попередніми розрахунками, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на польсько-українському кордоні вже складають більше 400 мільйонів євро», – стверджують у об’єднанні.
При цьому непрямі збитки – наприклад, від штрафів та неустойок щодо українських експортерів за зриви контрактних зобов’язань, відмови від укладання контрактів з українськими компаніями на наступний рік – Федерація оцінює в мільярди євро.
«Вимоги польських страйкарів носять зухвалий характер та порушують зобов’язання Польщі відповідно до міжнародних договорів, а подекуди є прямим втручанням у внутрішні справи України та є дискримінаційними», – стверджує організація.
Роботодавці закликають Зеленського провести зустріч із президентом Польщі Анджеєм Дудою, а також внести до уряду низку пропозицій щодо вирішення ситуації на кордоні.
«Наслідки блокування кордонів такі значні, що потребують особистого втручання перших осіб держав та взаємодії органів влади на всіх рівнях», – вважають у Федерації.
Читайте також: Польські фермери повідомили про блокування на місяць кордону з Україною
23 листопада посол України в Польщі підтвердив, що на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де триває страйк польських перевізників, помер водій з України. Це вже другий такий випадок: 11 листопада стало відомо, що у вантажівці перед пунктом пропуску «Дорогуськ – Ягодин» помер український водій, що планував перетнути кордон. Це сталось на парковці міста Хелм, неподалік від пункту пропуску.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
23 листопада стало відомо про блокування ще одно пункту пропуску «Медика» на території Польщі.
Польські перевізники прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
«Пряме влучання снаряда». Війська РФ обстріляли дитячу бібліотеку в Херсоні – ОВА
Російські військові вранці 24 листопада вдарили по дитячій бібліотеці в Херсоні, люди при цьому не постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Дитяча бібліотека. Шоста ранку. Пряме влучання снаряда. Варвари знищили херсонську книгозбірню, яка роками радувала наймолодших відвідувачів і їхніх батьків», – написав Прокудін у телеграмі.
Водночас у Міністерстві внутрішніх справ України повідомили, що внаслідок чергового удару російських військ по Херсону в одному з мікрорайонів за різними адресами спалахнуло одразу декілька пожеж: горіли житловий будинок, автомобіль і господарча споруда.
«Через постійні повторні обстріли рятувальникам доводилося неодноразово повертатись до гасіння, але всі пожежі ліквідували», – додали в МВС.
12 листопада місцева влада повідомила, що внаслідок російського удару в Херсоні була суттєво пошкоджена обласна бібліотека імені Гончара.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Перепризначення Путіна»: як Росія готується до президентських виборів в окупації
Як Росія готує окуповані території до проведення своїх президентських виборів? Які технології використовує окупаційна влада і чи мають вони ефект? Чому в Росії голосують за Путіна і як Кремль буде використовувати результати виборів президента? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Костін привітав створення Європолом OSINT-підрозділу для розслідування воєнних злочинів в Україні
Генеральний прокурор України Андрій Костін «щиро привітав» рішення Європолу створити робочу групу з розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) для розслідування воєнних злочинів в Україні.
За словами Костіна, цей крок позначає «черговий важливий етап» у співпраці з організацією, яка приєдналася до Спільної слідчої групи (JIT).
«Аналітична підтримка Європолу є величезним внеском у мережу повної відповідальності за міжнародні злочини Росії. Дякуємо, що ви з нами», – заявив він.
Європол повідомив 21 листопада, що вирішив створити OSINT-підрозділ, щоб підтримати розслідування воєнних злочинів, скоєних в Україні.
До ініціативи долучилися 14 країн, які погодилися виділити потужності в галузі OSINT на підтримку «пріоритетних запитів» з України, інших країн та Міжнародного кримінального суду.
Обстріл Чорнобаївки міг статися через анонс похорону військового – ОВА звернулася до правоохоронців
У Херсонській обласній військовій адміністрації не виключають, що російський обстріл села Чорнобаївка касетними боєприпасами міг відбутися через публікацію анонсу прощання із загиблим військовим сільською радою, заявив в ефірі Радіо.Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Олександр Толоконніков, речник Херсонської обласної військової адміністрації.
За його словами, голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін звернувся до правоохоронців, щоб розслідувати цей інцидент.
Толоконніков додав, що представники ОВА звернулися до правоохоронців ще в переддень удару, через це в процедуру прощання внесли зміни.
«Всі ці дані передані до правоохоронних органів ще 22 листопада. Голова ОВА дав доручення письмове Михайлу Линецькому – це голова Херсонського району, щоб він провів службове розслідування стосовно цього випадку в Чорнобаївській сільській раді (анонс похорону) ще до обстрілу. Тому що таке не можна було робити. І наступного дня, як підтвердження того, що таке не можна робити, був обстріл Чорнобаївки. У тому числі повідомлені правоохоронні органи, прокуратура, СБУ щодо цього випадку», – заявив речник голови ОВА.
Водночас, за його словами, обстріл був здійснений не по тому місцю, де відбувся похорон. В ОВА не можуть точно стверджувати, чи пов’язана публікація анонсу прощання з атакою сил РФ, проте і не відкидають такої версії.
«Сам обстріл був не по тому місцю, де саме планувався захід (поховання). Звичайно, ми не можемо цього відкидати, тому що це логічно. 12:00 – там (в анонсі –ред.), 12:15 – почався обстріл. Ми не можемо не бачити очевидного», – сказав речник Херсонської ОВА.
23 листопада сили РФ завдали удару по Чорнобаївці на Херсонщині – загинули три людини, щонайменше п’ятеро поранені, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
Місцевий телеграм-канал «Херсон. Війна без фейків» опублікував скріншот анонсу прощання із загиблим військовим Артемом Базановим від сільської ради Чорнобаївки, який на сторінці ради спочатку опублікували, а потім нібито видалили. У повідомленні був зазначений час події – 12:00.
Двоє поранених у Чорнобаївці перебувають у тяжкому стані, повідомив Толоконніков. За його даними, внаслідок обстрілу пошкоджено шість десятків житлових будинків і господарських споруд.
Розвідка Британії заявила про «гостру дилему» командирів на тлі втрат РФ від дальніх ударів ЗСУ
Російські війська в Україні продовжують зазнавати масових втрат від українських дальніх високоточних ударів далеко за лінією фронту, і російські командири стикаються з «гострою дилемою» у зв’язку з цим, заявила розвідка Великої Британії.
«Солдати на місцях, як правило, добре обізнані про радіус дії систем озброєння супротивника. Однак, зіткнувшись із реальністю дуже тривалого бойового розгортання, командири стикаються з гострою дилемою. Вони повинні збалансувати найкращу практику утримання військ розосередженими і менш вразливими до ударів, і повсякденну вимогу збирати підрозділи разом для здійснення управління і підтримки морального духу», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 24 листопада Міністерство оборони Великої Британії.
У розвідці нагадали, що 10 листопада 2023 року, ймовірно, понад 70 російських військових загинули під час удару по колоні вантажівок за 23 кілометри від лінії фронту в селі Гладківка Херсонської області. Згодом, 19 листопада 2023 року, удар по російських військових, які були присутні на церемонії нагородження чи концерті в Кумачовому, за 60 кілометрів всередині контрольованої Росією території, ймовірно, спричинив десятки втрат.
Україна також постраждала від подібних інцидентів, кажуть у розвідці: 3 листопада 2023 року під час церемонії нагородження внаслідок удару російською балістичною ракетою загинули 19 військовослужбовців 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади.
22 листопада Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що Сили оборони України завдали удару по скупченню російських військових 810-ї бригади морської піхоти, які зібралися для святкування «так званого Дня російського артилериста» 19 листопада в окупованому селі Кумачово в Старобешівському районі Донецької області.
Російські державні медіа повідомили, що внаслідок обстрілу загинула, зокрема, 40-річна акторка і режисерка Поліна Меньших із Москви, яка приїхала виступити для військових.
Російські державні агенції не вказували, що під час удару загинули також понад 20 військових РФ, про це писало видання «Новая газета. Европа», посилаючись на дані українських військових і російського військового експерта, ім’я якого в матеріалі не згадувалося.
СБУ: депутату сільради на Херсонщині загрожує довічне ув’язнення за держзраду
Депутата однієї з селищних рад Херсонської області затримали за підозрою в державній зраді та колабораційній діяльності – про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора 24 листопада.
За даними СБУ, чоловік входив до нині забороненої «Партії регіонів» і перейшов на бік російських військ після окупації його громади. Зокрема, він повідомляв окупантам про місця перебування учасників руху опору та членів їх сімей.
«Одним із перших кого «здав» зрадник – був його батько, що мав проукраїнську позицію та виступав проти збройної агресії РФ. Батька-патріота відвезли до місцевої російської катівні. Там до нього застосовували численні тортури, якими намагались схилити до співпраці з рашистами», – стверджує відомство.
Правоохоронці додають, що депутата призначили до окупаційної адміністрації. Як уточнює Офіс генпрокурора, у серпні 2022 року він став «головним спеціалістом» у незаконно створеній «Станіславській військово-цивільної адміністрації Білозерського муніципального округу».
«Приймав та опрацьовував заяви місцевого населення на отримання «соцзабезпечення» та «гуманітарної допомоги» від окупаційної адміністрації, розглядав звернення громадян в освітній сфері, збирав персональні дані», – перераховує ОГП.
СБУ стверджує, що підозрюваний також брав участь у викраденні місцевих жителів, які чинили спротив окупації, та чергував на російських блокпостах.
«Після звільнення селища він залишився на території громади, де намагався «залягти на дно» і таким чином уникнути правосуддя. Завдяки комплексним заходам співробітники СБУ встановили місцеперебування зрадника і затримали його», – додає Служба.
Офіс генпрокурора зазначає, що під час обшуку за місцем проживання чоловіка виявили видані Росією документи – паспорт та водійське посвідчення.
Підозрюваному загрожує довічне ув’язнення. Його взяли під варту без права внесення застави.
Імені затриманого правоохоронці не розголошують, його позиція щодо звинувачень невідома. Згідно з Конституцією, особа вважається невинуватою, доки її провина не доведена в суді.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини у листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
Росія: в Бурятії військовий купив довідку про смерть, щоб не йти на війну
Мобілізований із російського регіону Бурятії Зорігто Арабжаєв купив фальшиву довідку про свою смерть, щоб не повертатися на війну проти України, його викрили, і російський суд засудив військового до п’яти років колонії за дезертирство, повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.
Арабжаєва мобілізували у листопаді 2022 року. Навесні він поїхав у відпустку, але в частину після неї не повернувся. Коли військові прийшли додому до Арабжаєва, його син показав довідку про смерть батька. Пізніше з’ясувалося, що документ є фальшивим. Співробітники військової поліції затримали Арабжаєва 4 травня.
У суді він пояснив, що не хотів повертатися на фронт через емоційний стан дружини, яка нібито погрожувала суїцидом. У вересні 2022 року в ДТП загинув старший син Арабжаєвих, а за два місяці мобілізували Зорігто.
Суд зазначив, що у сім’ї була негативна психологічна атмосфера, що вплинуло на дії підсудного. При цьому дружина Арабжаєва не зверталася за медичною допомогою. Військовослужбовця визнали винним у дезертирстві й засудили до п’яти років позбавлення волі у колонії загального режиму.
- За підрахунками російського видання «Медіазона», за рік мобілізації до російських судів надійшло більше ніж три тисячі справ про самовільне залишення частини з обтяжливою ознакою «здійснено в період мобілізації». Більше від половини вироків у таких справах – умовні. Це робиться для того, щоб засуджених можна було відправити на фронт, пише видання.
- Найсуворіший вирок мобілізованому в Росії, за спостереженнями Сибір.Реалії, оголосили в Сахалінській області: там у липні 2023 року Дмитра Наришкіна засудили до 12 років колонії загального режиму як повторно засудженого за самовільне залишення частини – мобілізованому замінили умовний термін на реальний.
- У вересні 2022 року, з початком мобілізації для війни проти України, російська влада посилила кримінальну відповідальність за невиконання наказу, побиття командира, залишення частини, дезертирство, порушення правил служби і втрату військового майна. Більшість статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10-15 років.
Міноборони: у 2024-му уряд витратить близько 175 мільярдів гривень на ракети й боєприпаси
Закупівля ракетного озброєння та боєприпасів стане одним із пріоритетів оборонного бюджету у 2024 року, повідомив заступник міністра оборони Юрій Джигир. Його слова наводить пресслужба Міноборони.
«На цей напрямок з коштів, запланованих на 2024 рік, піде приблизно 175 мільярдів гривень. На військову техніку – близько 80 мільярдів гривень», – йдеться в повідомленні.
За словами Джигиря, Кабінет міністрів поставив перед Міноборони завдання максимально контрактувати озброєння і військову техніку українського виробника.
«І за нашими оцінками, більше 190 мільярдів гривень з коштів, які будуть контрактуватися у наступному році, залишаться у вітчизняного виробника», – заявив він.
Міністерство оборони напередодні заявило про прискорення поставок нових зразків зброї в армію завдяки внесеним днями змінам до постанови Кабміну від 2015 року № 345.
У жовтні міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив про значне зростання виробництва снарядів в Україні, хоча Київ продовжує переважно покладатися на постачання партнерів.
У Росії горять трансформатори. Водіїв рятують із кордону. День пам’яті Голодомору
- Російські сили масованим вогнем вкрили Чорнобаївку. У Херсонській ОВА кажуть, що попередньо обстріл вели касетними боєприпасами, три людини загинули. Деталі цього інциденту, а також обстановку на правобережжі Дніпра з'ясуємо в нашій трансляції.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- Ще один український водій помер на пункті пропуску, де польські перевізники блокують кордон з Україною. Про це заявив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін. Це вже друга смерть водія, що планував перетин кордону. Наскільки близькі уряди двох країн до вирішення ситуації з блокадою і чи зацікавлена в цьому польська влада?
- У парламенті заблокували законопроєкт про легалізацію медичного канабісу через велику кількість поправок від народних депутатів. Про це повідомила членкиня комітету з питань здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування Ольга Стефанишина. Чи підтримають депутати законопроєкт, який на думку багатьох активістів, має допомогти онкохворим та при посттравматичних розладах, отриманих внаслідок війни? Коли це станеться? Та які головні зауваження у противників легалізації медканабісу?
- Чи зачепив Голодомор вашу сім'ю? Вже завтра Україна згадуватиме тих, хто загинув у роки Голодомору. Утім, попри тривалі дослідження, точна кількість жертв події, яку три десятки країн вже визнали геноцидом, досі невідома. Чому так і що треба знати про Голодомор сьогодні?
Три людини загинули, 11 поранені на Херсонщині через російські обстріли за добу – ОВА
Троє людей загинули, ще 11, зокрема двоє дітей – зазнали поранення минулої доби на Херсонщині внаслідок обстрілів із боку російських військ, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 24 листопада.
«За минулу добу противник здійснив 119 обстрілів, випустивши 638 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, АГС, БПЛА й авіації. По місту Херсон ворог випустив 91 снаряд. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області», – написав він у телеграмі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
1100 військових за добу – Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення втратила близько 322 900 своїх військових, зокрема 1100 – за останню добу – такі дані станом на ранок 24 листопада навів Генеральний штаб Збройних сил України.
У повідомленні також згадані такі втрати РФ:
- танки ‒ 5496 (30 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 10256 (+32)
- артилерійські системи – 7833 (+31)
- РСЗВ – 904 (+2)
- засоби ППО ‒ 595 (+4)
- літаки – 323
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5800 (+1)
- крилаті ракети ‒ 1564
- кораблі /катери ‒ 22
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 10230 (+32)
- спеціальна техніка ‒ 1108 (+1).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі і ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 17 листопада підтвердили загибель понад 37 тисяч російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
У ВМС повідомили, скільки кораблів РФ тримає у Чорному морі
Станом на ранок 24 листопада в Чорному морі перебувають два російські кораблі, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України. Згідно з наведеними даними, носіїв крилатих ракет «Калібр» серед них немає.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – один ворожий корабель, яких є носієм крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 8 ракет», – йдеться в повідомленні.
Минулого тижня речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.
Генштаб повідомив про збиття трьох «Шахедів» і 64 зіткнення на фронті
Російські війська в ніч на 24 листопада завдали чергового удару по Україні, застосувавши дві керовані авіаційні ракети Х-59 і три ударні безпілотники типу Shahed-136/131, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Силами і засобами протиповітряної оборони всі ударні БпЛА знищено», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Генштабі повідомили, що протягом минулої доби на фронті відбулося 64 бойових зіткнення.
«Загалом ворог завдав два ракетних і 42 авіаційних ударів, здійснив понад 53 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться у зведенні.
За даними командування, українські військові відбили штурмові і наступальні атаки сил РФ на Куп’янському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському, Запорізькому напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку… На Херсонському напрямку наші захисники надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, ведуть контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника», – зауважили в Генштабі.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив 23 листопада, що російські війська розпочали третю хвилю активних дій у рамках наступу на Авдіївському напрямку.
Днями командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що поблизу Бахмута на Донеччині тривають «важкі бої».
Напередодні начальник служби зв’язків із громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо розповів, що російські війська застосували проти українських оборонців навколо Бахмута 42 дрони – це fpv-дрони, «Ланцети». За його словами, наприклад, на Лимано-Куп’янському напрямку минулої доби було використано 18 дронів.
«Сказати, що ворог має якусь перевагу у даній сфері над Силами оборони ми не можемо. Але в Росії все відбувається як завжди – не якістю, а кількістю. На даний момент ми можемо це спостерігати», – зазначив він.
В останню суботу листопада в Україні – День пам’яті жертв Голодомору, коли згадують тих, хто був знищений комуністичним тоталітарним режимом у роки Голодомору-геноциду 1932-1933 років і в часи штучних Голодів 1921-1923, 1946-1947 років.
Цьогоріч минають 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років, який Україна і чимало країн світу визнали геноцидом.
Про наслідки Голодомору, про те, що спільного між Голодомором і сучасною російсько-українською війною, про те, як радянська влада вбивала голодом українських дітей, Радіо Свобода розповіли українські історики, дослідники теми Голодомору в Україні – доцент Львівського національного університету Андрій Козицький і наукова співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду Інна Шугальова.