Байден на зустрічі з Зеленським: Конгрес не повинен зробити Путіну «найбільший різдвяний подарунок»
Президент США Джо Байден сказав українському лідеру Володимиру Зеленському, що якщо американський Конгрес не схвалить додаткову військову допомогу Києву, це стане «найбільшим різдвяним подарунком» для президента Росії Володимира Путіна.
«Ми будемо залишатися на вашому боці», – сказав Байден Зеленському 12 грудня на початку зустрічі в Овальному кабінеті в той час, як лідер США намагається переконати опозиційних законодавців-республіканців у необхідності надання Києву подальшої військової й економічної допомоги.
«Конгресу потрібно схвалити додаткове фінансування для України... перш ніж вони зроблять Путіну найбільший різдвяний подарунок, який вони можуть зробити», – додав Байден.
Байден також оголосив про виділення Україні 200 мільйонів доларів допомоги.
Зеленський сказав президенту США, що українські військові «щодня доводять, що Україна може перемагати», на тлі занепокоєння деяких критиків з приводу того, що, на їхню думку, війська України просуваються повільно.
За повідомленнями, спільна пресконференція Зеленського і Байдена запланована після їхньої зустрічі на 23:15 за Києвом.
Візит Зеленського в Білий дім 12 грудня відбувається після його зустрічі з сенаторами США, приватних переговорів зі спікером Палати представників Майком Джонсоном і зустрічей із представниками оборонної промисловості США.
11 грудня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сполучених Штатів.
У Білому домі заявили, що візит Зеленського «підкреслить непохитну відданість Сполучених Штатів» Україні, яка в лютому вступить у третій рік боротьби з повномасштабним вторгненням Росії.
Візит Зеленського в США відбувся після того, як 5 грудня він скасував відеозвернення до американських сенаторів, на тлі дебатів щодо запиту адміністрації Байдена на майже 106 мільярдів доларів допомоги для України й Ізраїлю.
Протягом повномасштабного вторгнення Росії українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну й соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
ЄС прагне прискорити виробництво боєприпасів, щоб допомогти Україні – Мішель
У Євросоюзі хочуть прискорити виробництво боєприпасів, щоб допомогти Україні захищатися від російської агресії, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода президент Євроради Шарль Мішель.
«Європейські лідери усвідомлюють усю необхідність чітко дати зрозуміти…, що ми підтримуємо Україну в довгостроковій перспективі. Те саме стосується військового обладнання. Ми вирішили запровадити те, що називаємо Європейським фондом миру, щоб заохотити більшу військову підтримку України у координації з нашими державами-членами. Є спільна політична воля вдосконалити інструмент, вдосконалити механізм, заснований на базі, що ми хочемо надати через ЄС і двосторонню допомогу більше ракет, більше боєприпасів», – зазначив Мішель.
Президент Євроради визнав, що в минулому в ЄС недооцінювали важливість інвестицій у власні оборонні можливості. Їхній розвиток планують обговорити на саміті лідерів, запланованому на 14-15 грудня.
«Ми рішуче виступаємо за розширення промислової співпраці для створення потужної індустріальної бази в ЄС. Це означає, що в короткостроковій перспективі нам потрібно більше інвестувати. Нам потрібно більше розширюватися, мати більше європейських можливостей для допомоги Україні, а також більше інструментів у наших руках для більшого стримування. Це пункт перший. Але паралельно ми повинні працювати в середньостроковій і довгостроковій перспективах над розбудовою цих промислових баз», – наголосив топпосадовець.
На саміті цього тижня лідери ЄС також планують розглянути й надання Україні 20 мільярдів євро на наступні чотири роки на фінансування її військових потреб.
На нараді міністрів оборони країн ЄС у серпні оголосили про створення 20-мільярдного фонду військової допомоги Україні. За планом, Києву щороку з 2024 по 2027 роки виділятимуться 5 мільярдів євро на програми озброєння і навчання – про це тоді оголосив верховний представник Європейського союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
«Зобов’язання не означають фактичну поставку» – Умєров про літаки F-16 для України навесні
Винищувачі F-16 міжнародні партнери мають поставити Україні навесні, заявив міністр оборони України Рустем Умєров, але зробив уточнення.
«Якби їх (винищувачі F-16 – ред.) передали сьогодні, я б вам сказав, що ми починаємо ними користуватися. Але ми рухаємося відповідно до зобов’язань. Втім, зобов’язання не означають фактичну поставку. Ви повинні це також розуміти», – сказав міністр оборони.
Він підтвердив, що українські військові вже тренуються на винищувачах, але у перспективі Україна прагне отримати не лише F-16.
«У короткостроковій перспективі ми зосереджуємось на літаках F-16. У середньостроковій перспективі ми аналізуємо різні платформи. Чому? Ми завжди хочемо бути попереду супротивника, попереду ворога. Тому постійно виникають питання, F-16, F-18, F-22, F-35 чи якісь ще платформи. Це обговорюється? Це завжди обговорюється, 24/7, навіть 25/8», – зазначив Умєров.
А от щодо готовності інфраструктури до прийому літаків західного зразка, Умєров не уточнив.
«З боку інфраструктури ми схильні не пояснювати, що ми робимо, не показувати, що ми готові. Але ми над цим працюємо. Є перевірки, які проводяться, і ми їх проходимо», – каже урядовець.
За словами Умєрова, один із ключових напрямків роботи – нарощування можливостей.
«Ми цінуємо кожну країну, кожну людину, яка працює з нами в кожній сфері. Але щодо F-16, як я вже сказав, перше зобов’язання (поставки F-16 – ред.), яке ми маємо від наших партнерів, буде виконане весною», – підсумував міністр.
Умєров і раніше говорив, що Україна невдовзі отримає бажані літаки F-16, але термінів не називав. Влада Данії щоправда також заявляла, що передасть Києву першу партію F-16 навесні 2024 року.
Україна неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Київ отримав від союзників обіцянки передати сучасні винищувачі F-16. Нині українські льотчики проходять навчання на F-16. Очікується, що після закінчення тренувальних місій Україна отримає ці літаки від західних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський у рамках свого візиту до США уперше провів зустріч зі спікером Палати представників Конгресу Майком Джонсоном, чиї колеги-республіканці заблокували законопроєкт, який передбачає десятки мільярдів доларів військової допомоги Україні.
Як повідомила пресслужба президента, Зеленський висловив подяку Конгресу США «за потужні зусилля» щодо захисту суверенітету й територіальної цілісності України.
«Із перших днів повномасштабної російської агресії Конгрес США надає нашій країні вагому допомогу, яка дає змогу ефективно протидіяти агресору. Двопартійна і двопалатна підтримка Конгресу є дуже важливим чинником, і ми надзвичайно високо цінуємо її», – сказав голова держави.
За повідомленням, Зеленський розповів Джонсону про досягнення українських військових, «зокрема про звільнення 50% окупованих Росією українських земель, перемоги українських сил у Чорному морі й великі зусилля України у проведенні реформ і поверненні нашої держави до економічної самодостатності в майбутньому».
У цьому контексті президент відзначив важливість продовження американської підтримки й додаткових асигнувань для допомоги Україні на 2024 рік. Він наголосив, що Україна «надзвичайно відповідально» ставиться до військової і фінансової допомоги США: у Верховній Раді працює відповідна комісія, яка здійснює моніторинг використання військової допомоги, також триває співпраця України з представниками американських інституцій, що відповідають за надання допомоги.
Після зустрічі Джонсон сказав журналістам, що «адміністрація Байдена, здається, вимагає мільярди додаткових доларів без відповідного нагляду, без чіткої стратегії перемоги і жодної відповіді, яку, на мою думку, американський народ мав би отримати».
11 грудня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сполучених Штатів.
У Білому домі заявили, що візит Зеленського «підкреслить непохитну відданість Сполучених Штатів» Україні, яка в лютому вступить у третій рік боротьби з повномасштабним вторгненням Росії.
12 грудня Зеленський провів зустріч із американськими сенаторами на Капітолійському пагорбі, він не робив офіційних заяв після засідання Сенату, зазначивши лише, що переговори були «дружніми і відвертими».
За даними офіційних осіб, спільна пресконференція Володимира Зеленського з президентом США Джо Байденом має відбутися о 23:15 за Києвом після їхньої зустрічі в Білому домі.
Крім того, Зеленський зустрівся з керівниками американських оборонних компаній і висунув пропозицію створити в Україні європейський оборонний хаб, який прискорить і збільшить виробництво військової техніки і боєприпасів.
Візит Зеленського в США відбувся після того, як 5 грудня він скасував відеозвернення до американських сенаторів, на тлі дебатів щодо запиту адміністрації Байдена на майже 106 мільярдів доларів допомоги для України й Ізраїлю.
Протягом повномасштабного вторгнення Росії українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну й соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
Стефанішина розповіла про 4 запасні варіанти фінансової допомоги від ЄС
Віцепремʼєрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина, яка перебуває з візитом у Брюсселі, розповіла в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода про чотири запасні варіанти, які Брюссель готує на випадок, якщо Угорщина заблокує рішення Євросоюзу щодо допомоги Україні у 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки.
За словами Ольги Стефанішиної, насамперед в Брюсселі досі сподіваються, що вдасться затвердити спільне рішення від усіх країн-членів про 50 мільярдів єро. «Це був би ідеальний сценарій з точки зору прозорості, послідовності і можливості мобілізації цих коштів. Я думаю, що це розуміють і всі держави члени, включаючи ті, які достатньо скептично налаштовані», – сказала віцепремʼєрка.
Інший можливий варіант – піти шляхом рішення без Угорщини, задіявши лише 26 країн-членів.
«На столі як мінімум чотири різних сценарії – від того, коли держави-члени будуть в індивідуальному порядку мобілізувати кошти, також частина роботи повʼязана з використанням доходів від конфіскованих активів. Можливо, програми традиційної макрофінансової допомоги», –пояснила Ольга Стефанішина.
Євросоюз виділив Україні на 2023 рік макрофінансову допомогу розміром у 18 мільярдів євро, водночас рішення про 50 мільярдів на чотири роки передбачатиме дещо меншу щорічну суму. За словами Ольги Стефанішиної, ці кошти розподілятимуться з урахуванням більших потреб України наразі, ніж у майбутньому.
«Передбачається, що реалізація цього проєкту буде здійснюватись на основі відповідного плану, який буде вести до економічного зростання, підвищення рівня ВВП і, скажімо так, економічного відновлення України навіть в умовах війни. Тому безумовно, що щорічна потреба у фінансовій допомозі на основі цього плану має знижуватись глобально», – сказала Ольга Стефанішина.
Угорщина системно блокує у ЄС ухвалення будь-яких позитивних рішень щодо України. В неділю у Буенос-Айресі президент України Володимир Зеленський зумів переговорити з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, перетнувшись з ним у гостьовому ложе на інавгурації президента Аргентини. Володимир Зеленський назвав бесіду «максимально відвертою», проте конкретних деталей про предмет розмови ні українська, ні угорська сторона не повідомили.
США оприлюднили нові розвіддані щодо втрат Росії у війні
Російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, мають намір продовжувати наступальні операції – свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня речницею Ради національної безпеки Білого дому Едрієнн Вотсон.
«Президент Путін все ще прагне завоювати країну Україну і підкорити її народ. Ось чому Росія продовжує свої наступальні операції на сході України на кількох напрямках, у тому числі навколо Авдіївки, Лиману і Куп’янська. Спроба наступу Росії не принесла жодних стратегічних здобутків – і мала серйозну ціну. Від моменту початку наступу в жовтні, за нашими оцінками, російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці», – сказала Вотсон.
За її словами, на тлі продовження атак Росії, українці «мужньо й успішно» захищають свою країну, але Росія має намір продовжувати наступ, незважаючи на втрати.
«Зараз як ніколи важливо, щоб ми підтримували Україну, щоб вони могли продовжувати утримувати фронт і повернути свою територію. Росія, схоже, вірить у те, що тупикова ситуація на фронті протягом зими вичерпає підтримку Заходу для України і зрештою дасть Росії перевагу, незважаючи на втрати і постійну нестачу навченого персоналу, боєприпасів й обладнання. Путін явно стежить за тим, що відбувається в Конгресі, і нам потрібно, щоб Конгрес цього місяця діяв, щоб підтримати (Україну – ред.)», – додала Вотсон.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.
Шарль Мішель упевнений, що лідери ЄС погодять 50-мільярдний макрофін Україні
Президент Європейської ради переконаний, що компромісу щодо виділення Україні 50-ти мільярдів євро макрофінансової допомоги на наступні чотири роки вдасться досягнути. Про це Шарль Мішель заявив у Брюсселі в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
«Я дуже впевнений у рішенні про 50 мільярдів євро для України. Не кажу, що це легко, і не говорю про це, як уже досягнутий результат – певні розмови, направлені на те, щоб переконатися, що рішенню бути, ще тривають. Але я переконаний, оскільки відчуваю дуже сильну підтримку. Відчуваю, що європейські лідери розуміють усю необхідність чітко дати зрозуміти цим рішенням, що ми підтримуємо Україну в довгостроковій перспективі», – зазначив Мішель.
Говорячи про фінансову підтримку України, президент Євроради наголосив на згоді серед 26-ти країн-членів ЄС з-поміж загалом 27-ми.
«В нас є підтримка 26-ти лідерів із 27-ми, і це дуже хороша новина. Позитив полягає у підтримці з боку 26 лідерів, щоб отримати більше грошей для України – фінансової підтримки та більше військового обладнання для неї. Водночас у нас є одна країна – Угорщина, яка висловлює певні сумніви і певне небажання. Нам потрібно переконати Угорщину, і ми працюємо над цим вдень і вночі, щоб підготувати цю Європейську раду. Сподіваюся, ми зможемо це зробити», – резюмував Мішель.
Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня.
У ЄС раніше заявляли, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.
Шмигаль: Кабмін ухвалив рішення для залучення двох грантів на відбудову України
Кабінет міністрів ухвалив два рішення для залучення грантових коштів на відновлення інфраструктури та житла в Україні – про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 12 грудня.
«Перше – це зміни до грантової угоди з Європейського інвестиційного банку про модернізацію системи водопостачання і водовідведення у Миколаєві. Сума гранту буде збільшена з 5 до 8 мільйонів євро. Друге рішення – це залучення 4,5 мільйона євро грантових коштів від МБРР та від Міжнародної асоціації розвитку на ремонт пошкодженого житла», – цитує Шмигаля пресслужба уряду.
Прем’єр додав, що Україна продовжує співпрацювати з USAID за ключовими напрямками. Серед ініціатив співпраці – партнерство з «Укрзалізницею» для її інтеграції до Транс’європейської транспортної мережі, в рамках якого на будівництво двоколійної залізничної ділянки виділили 225 мільйонів доларів.
У квітні комунальне підприємство «Миколаївводоканал» повідомило, що Європейський інвестиційний банк надав додаткові 20 мільйонів євро кредитного фінансування для покращення водопостачання та водовідведення у Миколаєві.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив 8 грудня, що Кабмін погодив понад 2,7 тисяч заяв на виплати коштів на капітальний ремонт за проєктом «єВідновлення».
«Знаємо, з чим маємо справу»: міністр оборони Латвії про загрозу від РФ
Латвія розуміє, які загрози для її безпеки несе Росія як агресивна імперіалістична країна, яка напала на Україну, заявив у відповідь на запитання Радіо Свобода про небезпеки для Латвії з боку РФ латвійський міністр оборони Андріс Спрудс на спільній пресконференції з міністром оборони України Рустемом Умєровим.
«Ми знаємо, з чим маємо справу. Ми маємо справу з агресивною імперіалістичною країною, яка напала на Україну. І ми абсолютно реалісти в цьому питанні», – сказав Спрудс.
За його словами, Росія вже нині веде проти Латвії гібридну війну, використовуючи для цього, зокрема, кібератаки та дезінформаційні кампанії.
«Звичайно, у нас немає повноцінної війни з Росією в плані ведення звичайних бойових дій, але абсолютно гібридна війна має місце. У нас проводяться дезінформаційні кампанії. Ми маємо кібератаки. Маніпуляції нелегальною міграцією на нашому кордоні, в даному випадку з Білоруссю, але це також може відбуватися на латвійсько-російському кордоні, а також на фінсько-російському кордоні», – констатував латвійський міністр оборони.
Він каже, що країна має бути готовою в усіх сферах – чи то до звичайної, чи до гібридної війни. Тому для Латвії нарощування готовності і обороноздатності – щоденне завдання.
Як зробити оборону ефективнішою, Латвія вчитиметься і в України, адже «є знання, якими можемо обмінюватися», підсумував міністр оборони.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс у вівторок з візитом прибув до Києва.
Латвія активно підтримує Київ у військовій та гуманітарній сферах, а також закликає до цього інші країни Європи.
Спецоперація під Горлівкою. Росія готується воювати з НАТО? Зеленський, Байден, США
- Штурмова група 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила відбила один з териконів в межах населеного пункту Горлівка на Донеччині та встановила там український прапор. Відповідним відео поділився у соцмережах український президент. На відео видно терикон, прапор, а також захоплених російських військових.
- Тим часом американський Інститут вивчення війни пише, що Росія готується до війни проти НАТО. Такі висновки аналітики роблять із довгострокових зусиль російської армії з розширення.
- Масштабний збій у роботі мобільного оператора «Київстар»: чи може це вплинути на дії українських військовослужбовців? СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом кібератаки на Kyivstar. Перевіряють причетність російських спецслужб.
- Інтерв’ю з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем – ексклюзив Радіо Свобода.
- The New York Times пише, що американські та українські військові командири розробляють нову стратегію ведення війни з Росією. А в США тривають зустрічі президента України. У вівторок глава Української держави Володимир Зеленський зустрінеться із президентом США Джо Байденом. Деталі.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
ЗСУ відбили 37 атак Росії на Авдіївському напрямку – Генштаб
Обстановка на сході та півдні України залишається складною, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України. Командування зафіксувало 73 бойових зіткнення протягом доби.
За даними штабу, протягом доби ЗСУ відбили вісім атак російської армії на Куп’янському напрямку, ще дві – на Лиманському, в районі Макіївки.
Поблизу Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки в районі Бахмута Сили оборони відбили чотири атаки.
«На Авдіївському напрямку, наші захисники відбили 37 атак ворога в районах східніше Новокалинового, східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, південніше Сєверного, південніше Тоненького, Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться в зведенні.
Також українські війська продовжують стримувати російську армію поблизу Новомихайлівки на Мар’їнському напрямку, де відбили 10 нападів.
На Шахтарському напрямку наступальних дій не фіксували. На Запоріжжі, на південь від Приютного та на захід від Вербового Сили оборони відбили чотири атаки російських атак.
«Сили оборони України надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра у Херсонській області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – повідомив Генштаб.
Командування звітує про удар української авіації по місцю зосередження російських військ і техніки. Також ракетні війська ЗСУ завдали ударів по низці російських військових цілей.
Напередодні речник Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун повідомив, що російські сили продовжують спроби проникнути на територію Авдіївського коксохімічного заводу, але українські військові не дають їм цього зробити.
США та Канада розширили санкції проти Росії
США та Канада додали до санкційних списків десятки фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з Росією. Повідомлення про оновлення опубліковані на сайтах американського Мінфіну та канадського МЗС.
Деякі з тих, хто потрапив під санкції США:
• Ігор Афанасьєв. Генеральний директор АТ науково-виробниче об’єднання «Електромашина», що виробляє зброю та боєприпаси для російської армії;
• Мустафа Джанкат Айтек. Голова турецької Turkik Union And Dijital Teknoloji, яка у 2022 році надала Росії компоненти для систем радіоелектронної боротьби на 24 млн дол;
• Зарах Ілієв. Співвласник групи компаній «Київська площа». У жовтні 2022 року потрапив до списку санкцій України як «істотне джерело доходу для уряду Росії, який ініціював військові дії та геноцид цивільного населення в Україні»;
• Дарія Хоркіна. Генеральний директор ТОВ «Радіоприладпостач» – підприємства, що постачає електронні компоненти для підприємств російського ВПК.
Канада ввела санкції щодо 30 осіб.
«Ці санкції вводяться щодо осіб, які балотувалися як кандидати на псевдовиборах, організованих Кремлем 8-10 вересня 2022 року на тимчасово окупованих територіях України», – йдеться у заяві канадського МЗС.
США, Європейський Союз і Велика Британія запровадили низку санкцій проти Росії через повномасштабне вторгнення до України.
Зеленський повідомив про «дружню зустріч» із сенаторами США
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із американськими сенаторами на Капітолійському пагорбі – про це він повідомив 12 грудня.
«Дружня, відверта зустріч у Сенаті США, яка є важливим підтвердженням підтримки України в боротьбі за незалежність, свободу та демократію», – заявив він.
За словами Зеленського, він розповів сенаторам про безпекову та економічну ситуацію в Україні та важливість надання американської підтримки, а також відповів на їхні запитання.
«Дякую лідеру Демократичної партії в Сенаті Чаку Шумеру та лідеру Республіканської партії в Сенаті Мітчу Макконнеллу за консолідацію двопартійної підтримки нашої держави й людей», – додав він.
Лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер подякував Зеленському за зустріч і закликав Республіканську партію «сприймати його застереження серйозно»:
«Єдина людина, яка зараз щаслива через глухий кут у Конгресі – це Путін. Путін у захваті від того, що прикордонна політика Трампа саботує допомогу Україні».
11 грудня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сполучених Штатів.
У Білому домі заявили, що візит Зеленського «підкреслить непохитну відданість Сполучених Штатів» Україні, яка в лютому вступить у третій рік боротьби з повномасштабним вторгненням Росії.
Протягом усього конфлікту українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну та соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
Луганський обласний український музично-драматичний театр – двічі переселенець. Уперше закладові та його співробітникам довелося тікати від війни 2014 року. Тоді, після окупації Луганська, частина трупи переїхала й відновила роботу в Сєвєродонецьку. Коли ж РФ розпочала повномасштабне вторгнення і захопила Сєвєродонецьк, знову переїхали. Дніпропетровщина, Львівщина, Київ, Європа – куди тільки не розкидало акторів. Зрештою, колектив зібрався в Сумах, поповнився «свіжою кров’ю» і знову запрацював.
Театр, створений в далекому 1941-му, під час Другої світової війни – для підтримки він виступав у військових частинах і шпиталях. А під час нинішньої війни – допомагає своєму глядачеві переживати непростий час.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розпитав співробітників про те, через що довелося пройти і як змогли відродитися.
Нардеп Герега має посвідку на довгострокове проживання в Іспанії – «Схеми»
Співвласник мережі гіпермаркетів «Епіцентр», народний депутат України Олександр Герега у щорічних деклараціях вказав, що з 2021 року має посвідку на довгострокове проживання в Іспанії. Про це повідомляють «Схеми» (Радіо Свобода) із посиланням на Державний реєстр декларацій, публічний доступ до якого НАЗК відновило 10 грудня.
У поданих деклараціях за 2021 та 2022 роки Герега зазначив, що і він, і його дружина Галина Герега мають посвідку на довгострокове проживання в Іспанії. У декларації за 2020 рік такий документ нардеп не вказував.
«Схеми» звернулися до пресслужби народного депутата з проханням повідомити, на яких підставах він отримав таку посвідку та з якою метою. Редакція опублікує відповідь, щойно її отримає.
Нардеп також задекларував кілька об’єктів нерухомості в Іспанії – житловий будинок та земельні ділянки сукупною вартістю близько 100 мільйонів гривень. Зокрема, це житловий будинок площею 455 квадратних метри і вартістю близько 3 мільйонів гривень, «ізольоване житло» та земельну ділянку площею 3180 квадратних метри, ціною у понад 62 мільйони гривень, і ще одну «ділянку з житлом» – площею 1378 квадратних метрів та вартістю понад 30 мільйонів гривень. Всі ці об’єкти записані на дружину депутата – Галину Герегу. У неї ж, відповідно до декларації, сукупно понад 1 мільйон євро на рахунках в двох іспанських банках у Валенсії.
З початку повномасштабного вторгнення і до травня 2023 року Олександр Герега провів закордоном сумарно 209 днів. Про це свідчать дані за цей період, які є в розпорядженні «Схем», від джерел із доступом до бази про перетин кордону.
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» розповідали про коштовну нерухомість подружжя Герег в іспанському містечку Бенікасім, частину з якої місцеві медіа оцінили у майже шість мільйонів євро. Дві сусідні ділянки там Галина Герега придбала у 2017 і 2018 роках.
Раніше «Схеми» опублікували розслідування, у якому розповіли про те, як Гереги 8 років платили зарплату управителю «Епіцентрів» на Донеччині, який перевів цей бізнес «під Росію».
Шмигаль: Україна вже двічі побила рекорди споживання електроенергії за опалювальний сезон
В Україні встановилася стійка зимова температура, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 12 грудня.
Він вказав на зріст навантаження на енергетичну систему, який призводить до дефіциту потужності.
«На жаль, ми вже побили два рекорди споживання за опалювальний сезон. Найвищими показники були 7 та 11 грудня», – заявив голова уряду.
Шмигаль закликав українців заощаджувати електроенергію, особливо в пікові вечірні та ранкові години. За його словами, це допоможе збалансувати енергосистему та уникнути планових вимкнень.
«Наша солідарність минулої зими зірвала наміри росіян занурити Україну в темряву. Переконаний, що зможемо повторити цю перемогу й цього року», – додав він.
Раніше оператор «Укренерго» повідомив, що споживання зранку 12 грудня на 1,6% нижче, ніж вчора, 11 грудня, в той же час. Але, попри зниження, загалом рівень споживання залишається на високому рівні, що створює додаткове навантаження на енергосистему.
Обстріли військами РФ Херсона і області – постраждали двоє людей
Через російські обстріли Херсона і області у вівторок влада повідомила про двох постраждалих.
«Російська армія вкотре за день вкрила вогнем Херсон. Внаслідок артилерійського удару постраждав 67-річний чоловік. Лікарі проводять обстеження та надають допомогу пораненому… Російська армія обстріляла Тягинку. Постраждав місцевий житель. У власній оселі поранення отримав 50-річний чоловік. Його шпиталізували до лікарні для надання меддопомоги. У потерпілого діагностували контузію, вибухову травму, забій та струс головного мозку», – йдеться в повідомленні Херсонської ОВА.
Крім того, до лікарні звернулися двоє херсонців, які вчора потрапили під обстріл у Корабельному районі Херсона – у 37 та 39-річного чоловіків діагностували контузії, вибухові травми та уламкові поранення. Стан потерпілих – задовільний.
Раніше влада повідомляла про одну загиблу людину і чотирьох постраждалих за минулу добу в регіоні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кабмін погодив призначення нових голів Донецької і Рівненської областей
Кабінет міністрів погодив призначення низки керівників місцевих адміністрацій – про це заявив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук 12 грудня.
«Погоджено призначення: Філашкіна Вадима Сергійовича головою Донецької обласної державної адміністрації», – йдеться в повідомленні.
Вадим Філашкін, згідно з сайтом Донецької ОДА, досі був заступником голови адміністрації.
Крім того, уряд погодив призначення Олександра Коваля головою Рівненської обласної державної адміністрації. Його перед цим звільнили з посади голови Рівненської районної державної адміністрації.
Президент Володимир Зеленський у листопаді звільнив Віталія Коваля з посади голови Рівненської обласної військової адміністрації за його заявою.
Павла Кириленка звільнили з посади очільника Донеччини у вересні 2023 року.
Росія: Держдума запровадила строкову службу в ФСБ та покарання за «фейки» про Росгвардію
Депутати Державної думи Росії ухвалили законопроєкт, який запроваджує кримінальну відповідальність за поширення «фейків» про співробітників Росгвардії, які беруть у.часть у війні Росії з Україною..
Згідно з документом, поправки вносяться до статей про «дискредитацію» та «повторну дискредитацію» російських військовослужбовців, ухвалених у 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення до України.
Крім того, згадку про співробітників Росгвардії планують додати до статті про «сприяння у виконанні рішень» Міжнародного кримінального суду та інших інстанцій, в яких не бере участь Росія.
Максимальне покарання вищезазначених статей варіюється від п’яти до 15 років позбавлення волі.
Також сьогодні Держдума дозволила призивати росіян на термінову службу до Федеральної служби безпеки, а Росгвардії – створювати власні добровольчі формування, які можуть залучатися до участі у війні проти України.
У жовтні 2023 року стало відомо, що приватна військова компанія «Вагнера» переходить під управління Росгвардії.
Москва погрожує заходами у відповідь, якщо ЄС обмежить пересування дипломатів РФ
Реалізація пропозиції про обмеження пересування російських дипломатів країнами Європейського союзу викличе реакцію у відповідь. Про це, як повідомляють офіційні російські інформагенції, 12 грудня на брифінгу заявила речниця МЗС РФ Марія Захарова.
«Якщо в ЄС будуть схвалені пропозиції чеської влади, за якою з багатьох питань стоїть американська влада, то це викличе лише наше жаль, але при цьому і відповідну реакцію», – твердить Захарова.
Країни Євросоюзу мають обмежити пересування російських дипломатів та членів їхніх сімей державами-членами Шенгенської угоди, вважає міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський. Чехія тиснутиме щодо схвалення ініціативи рештою країн ЄС, заявив він раніше 12 грудня.
«Гадаю, що це важливо з міркувань безпеки», – сказав чеський міністр, перебуваючи на зустрічі очільників МЗС Євросоюзу.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС вислали сотні російських дипломатів – Москва, як правило, відповідала дзеркально.