Заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив, що Міноборони розірвало договори із компаніями, які пов’язані з затриманим львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем.
«Щодо позиції Міністерства оборони стосовно кейсу Гринкевичів: позиція така, що після публікації статті, що було висвітлено в ЗМІ, Міністерство оборони одразу прийняло рішення про розірвання тих договорів, які були Міноборони раніше укладені», – сказав він на пресконференції.
Печерський райсуд Києва 30 грудня минулого року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою львівському бізнесмену з можливістю внести заставу у розмірі понад 429 млн. гривень.
За даними ДБР, львівського бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів США одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.
У ДБР повідомили, що кілька місяців тому порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн, однак багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами. У бюро кажуть, що за попередніми оцінками, сума збитків може сягати понад 1 млрд грн.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). У ДБР не уточнювали прізвища бізнесмена, але, за даними ЗМІ, йдеться про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – вперше відреагував на звинувачення правоохоронних органів щодо діяльності компаній його родини. У соцмережі Instagram Роман Гринкевич написав, що діяльність його родини відбувалась в умовах чинного законодавства.
«Ми впевнені, що наша діяльність відбувалася в умовах чинного законодавства. Виправдовуватися, лити бруд, шукати компромат або його створювати точно не будемо! Ми точно знаємо, хто зацікавлений в цьому скандалі, його безпосередніх замовників та вигодонабувачів. Ми переконані, що правоохоронці усіх рівнів і безпосередньо в МО розберуться у всьому, користуючись офіційними даними», – написав він.
Відкриття нових ліній виробництва зброї та боєприпасів в Україні обговорили на Ставці – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача обговорювали відкриття нових ліній виробництва зброї та боєприпасів в Україні.
«Розподіл між бригадами та підрозділами. Щоденні потреби. Фактичні витрати. Головне – уся логістика має стати швидшою. Обговорили також відкриття нових ліній виробництва зброї та боєприпасів в Україні – на наших підприємствах та разом із партнерами», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, на засіданні також розглянули постачання, якого очікують цьогоріч.
«Попри всю наявну проблематику у світі наш акуратний, чіткий підхід до кожної потреби, до кожної можливості здатен забезпечити Сили оборони всім необхідним. Ми бачимо, як реалізувати українські пріоритети цього року: що для цього потрібно, хто для цього потрібен та які сигнали можуть спрацювати», – додав Зеленський.
Крім того, на засіданні Ставки проаналізували останні російські удари та узгодили наступні кроки для посилення протиповітряної оборони.
На початку грудня Володимир Зеленський заявив, що Україна не прагне тільки залежати від партнерів, але зацікавлена в співпраці, зокрема, у виробництві озброєння. Пізніше після оборонної конференції у США Київ повідомив про домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво в Україні боєприпасів калібру 155 мм.
Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Війська РФ «Шахедами» вдарили по Сумщині, є влучання у Будинок культури – ОВА
Російські військові ввечері 9 січня атакували ударними безпілотниками Shahed прикордоння Сумщини, повідомила обласна військова адміністрація.
«Росіяни скерували два БпЛА типу «Шахед» у селище Краснопільської громади. Поцілили у місцевий Будинок культури. Пошкоджено приватні будинки, лінії електропередач. На місці працюють всі необхідні служби», – йдеться в повідомленні.
В ОВА додали, що інформація щодо постраждалих уточнюється.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів, в тому числі прикордонні з РФ.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб: ЗСУ відбили російські атаки на шести напрямках, протягом доби було 64 боєзіткнень
Протягом доби відбулось 64 бойових зіткнень, українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Лиманському напрямку українські захисники відбили 4 атаки противника в районах східніше Тернів та Веселого на Донеччині, на Бахмутському напрямку – 3 атаки в районах Кліщіївки та Андріївки, на Шахтарському – атаку біля Старомайорського, а на Куп’янському напрямку сили оборони відбили 4 атаки противника в районі Синьківки – тут противник безуспішно намагався покращити тактичне положення.
«На Авдіївському напрямку, наші захисники відбили 10 атак ворога в районах Новобахмутівки, Авдіївки, Сєверного та ще 11 атак в районах Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог за підтримки авіації безуспішно намагався покращити тактичне положення», – йдеться у повідомленні.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати війська РФ в районах Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області – тут противник за підтримки авіації 14 разів безуспішно намагався прорвати українську оборону.
Противник також продовжує спроби вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом доби було 9 безуспішних штурмових дій.
Після відвідин позицій біля Куп’янська Умєров анонсував «рішення, які ворогу не сподобаються»
Міністр оборони Рустем Умєров разом з головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним і начальником Генерального штабу Сергієм Шапталою відвідали позиції українських військових біля Куп’янська.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Міноборони, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Олександр Сирський ознайомив із ситуацією довкола Куп’янська, де українські воїни відбивають постійні спроби противника атакувати. У міністерстві зазначають, що успіхів у російських загарбників на цьому напрямку немає.
«Мав честь зустрітися з командирами підрозділів, які воюють на цьому напрямку зараз. Доповіли про ситуацію, поточні виклики. Рішення будуть ухвалені найближчим часом – ворогу не сподобається», – наголосив міністр оборони.
Останнім часом російські війська атакують на Куп’янському напрямку, неодноразово повідомлялося про їхні спроби прорвати оборону українських військ в районі населеного пункту Синьківка Харківської області.
За словами командувача Сухопутних військ Збройних сил України Олександра Сирського, противник намагається захопити Синьківку задля створення умов для блокування Куп’янська.
Як наживалися на ЗСУ? «Кейс Гринкевича»: Міноборони розриває контракт. Мобілізація
- У Верховній Раді України зареєстровані п’ять версій законопроєкту про мобілізацію: урядовий та 4 альтернативних. Основний (від Кабміну) проєкт спровокував дискусії – у декількох парламентських комітетах вже відмовилися підтримувати його. Водночас профільний комітет – з питань нацбезпеки та оборони – усе ще вивчає документ. Його голова Олександр Завітневич в інтерв’ю журналістам розказав, що законопроєкт, найвірогідніше, зазнає суттєвих змін. Що буде із мобілізацією? Які ідеї відкидають депутати? Як реагують люди на ідеї щодо мобілізації – опитування на вулицях Києва.
- Міністерство оборони України розриває контракти з компаніями, повʼязаними з сімʼєю львівського підприємця Ігоря Гринкевича. Про це заявив заступник міністра оборони Віталій Половенко. Одного з найбільших постачальників Міністерства оборони затримали наприкінці грудня 2023 року за те, що нібито пропонував 500 тисяч доларів одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. За даними ДБР, бізнесмен намагався повернути майно, арештоване на час розслідування щодо оборудок на закупівлях для ЗСУ. За даними слідчих, компанії львівського бізнесмена, які спеціалізуються на будівництві, виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень. Однак багато контрактів нібито не були виконані. Як наживалися на ЗСУ? Хто «кришував» оборудки із закупівлями для Міноборони?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Зеленський і Дуда провели переговори про взаємодію в оборонній сфері та підтримку з боку ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів телефонні переговори з президентом Польщі Анджеєм Дудою. серед іншого, вони обговорили питання «взаємодії в оборонній сфері з акцентом на ключових потребах Сил оборони України».
Як повідомила пресслужба Офісу президента, Зеленський висловив подяку за послідовну непохитну підтримку України з боку Польщі як незмінного союзника України на шляху до вступу в ЄС і НАТО.
«Наш спільний кордон має бути справжнім європейським кордоном. Кордоном єдності. Не має бути кордонів між нашими народами», – сказав він.
За повідомленням, сторони також обговорили питання забезпечення фінансової та політичної підтримки України з боку ЄС, обмінялися думками в контексті наближення Вашингтонського саміту НАТО та очікуваних рішень Альянсу.
«Переконаний, що майбутнє України та Польщі – у єдності, взаємній підтримці та взаємовигідній співпраці», – додав Зеленський.
Польська сторона наразі подробиць цієї розмови не повідомляє.
Польські фермери 6 січня припинили страйк, який розпочали у листопаді минулого року. Вони пообіцяли розблокувати пункт пропуску «Медика-Шегині».
Водночас продовжується блокування польською стороною інших пунктів пропуску на кордоні з Україною. З 6 листопада 2023 року польські перевізники розпочали блокування кордону. Вони заблокували рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги.
Йдеться про блокування пунктів пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». Через дії польських протестувальників у черзі застрягли кілька тисяч вантажівок.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
«Ціль буде досягнута». Що зараз говорять москвичі про війну проти України
Президент Росії Володимир Путін 1 грудня збільшив штат російської армії, повідомило Міністерство оборони РФ. Дослідження Фонду Карнегі спільно з російським «Левада-Центром» засвідчило, що настрій росіян погіршився після оголошення Путіним часткової мобілізації. Саме тому, вважають автори дослідження, влада не оголошує мобілізацію відкрито. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свбобода) запитали людей на вулицях Москви – як вони ставляться до збільшення армії в країні, чи побоюються повісток та чи готова Росія продовжувати війну проти України.
Зеленський відвідає Всесвітній економічний форум у Давосі наступного тижня
Понад 60 очільників держав та урядів, включно з президентом України Володимиром Зеленським, та сотні бізнес-лідерів прибудуть до Швейцарії наступного тижня, щоб обговорити найбільші глобальні виклики, повідомили 9 січня організатори Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Зеленський виступить з промовою під час заходу, повідомив президент форуму Борге Бренде. Серед тем порядку денного – війни в Україні та секторі Газа, зміна клімату, перебої в торгівлі в Червоному морі, слабка глобальна економіка, а також дезінформація, що поширюється штучним інтелектом.
Форум відбудеться 15-19 січня.
Комітет з питань нацбезпеки Верховної Ради завершив своє засідання, повідомляють народні депутати.
Як написав у телеграмі депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, ухвалення рішення щодо законопроєкту про мобілізацію перенесли на завтра.
«З важливого. Міноборони в своїх пропозиціях погоджується зі збереженням відстрочки для всіх осіб з інвалідністю (включно з 3 групою) та їхніх чоловіків. Це в тому числі були норми мого альтернативного законопроект », – написав він у телеграмі.
Також про це у телеграмі повідомив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
«Відповідно завтра (найбільш вірогідно) підготують рішення по рекомендації ухвалення урядового закону за основу з пропозиціями від Комітету (які мають бути враховані до другого читання) і в зал законопроєкт піде 11 січня на голосування у першому читанні», – припустив він.
Ці депутати не входять до складу комітету з нацбезпеки і оборони, розвідки. Члени профільного комітету наразі про результати розгляду законопроєкту щодо мобілізації ще не повідомляли.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки 4 січня розпочав розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації. Депутати повідомляли, що обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів. 9 січня розгляд законопроєкту в комітеті продовжився, голова комітету Олександр Завітневич прогнозував, що цього дня може бути «фінальне рішення комітету».
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
У грудні 2023 року нібито відбулася таємна зустріч між Україною, країнами-союзниками з «Групи семи» та невеликою групою країн Глобального Півдня з метою заручитися підтримкою умов Києва для проведення мирних переговорів з Росією. але прогресу на зустрічі не досягнули, повідомило видання Bloomberg із посиланням на співрозмовників, які знайомі з цим питанням.
За даними видання, раніше неоголошувана зустріч радників з питань нацбезпеки відбулася 16 грудня в Саудівській Аравії, секретність була частково спрямована на те, щоб країни-учасниці відчували себе більш комфортно. За словами учасників, менший формат дозволив більш вільно і відверто обговорити «формулу миру» України, плани щодо просування цього процесу, а також принципи потенційної взаємодії з Росією в майбутньому.
На останній зустрічі в Ер-Ріяді не було досягнуто значного прогресу, за словами людей, знайомих з ходом засідання, які побажали залишитися анонімними. За їхніми словами, Україна та її союзники по G7 продовжують чинити опір закликам країн Глобального Півдня безпосередньо взаємодіяти з Росією.
Bloomberg зауважує, що Київ та його союзники по G7 підтвердили свою думку про те, що справедливий мир потребує поваги до територіальної цілісності та суверенітету України, і заявили, що цілі російського президента Володимира Путіна не змінилися – він не демонструє жодних ознак серйозного бажання вести предметні переговори і не дотримується попередніх домовленостей.
Речники Ради національної безпеки Білого дому відмовилися від коментарів. Уряди України та Саудівської Аравії не відповіли на запити про коментарі.
Україна та її союзники запланували наступну зустріч розширеної групи у Швейцарії наступного тижня напередодні Всесвітнього економічного форуму в Давосі і запросили на неї понад 100 країн. Попередні засідання відбулися в Копенгагені, Джидді та на Мальті минулого року.
На початку листопада минулого року американський телеканал NBC News із посиланням на двох високопосадовців США – одного нинішнього й одного колишнього – повідомив, що представники США і Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливі мирні переговори з Росією для припинення війни.
За повідомленням, деякі «делікатні» обговорення відбулися у жовтні на зустрічі Контактної групи з оборони України, до якої входять понад 50 країн. За словами співрозмовників телеканалу, в розмовах торкалися того, від чого Україні, можливо, доведеться відмовитися, щоб досягти угоди.
У свою чергу, як заявили чиновники, НАТО готове запропонувати Україні деякі гарантії безпеки, які утримають Росію від нового вторгнення на її територію.
Джерела телеканалу зазначили, що обговорення почалися на тлі побоювань США і країн Європи, що війна зайшла в глухий кут і що вони не зможуть і надалі надавати допомогу Україні.
За словами чиновників, Україна має час до кінця цього року або трохи більше, після чого розпочнуться «терміновіші дискусії про мирні переговори».
Публічно представники США заперечують, що підштовхують Україну до переговорів і такі обговорення взагалі з нею ведуться.
Тоді – у листопаді минулого року – президент України Володимир Зеленський відкинув можливість проведення на даному етапі переговорів із Росією про завершення війни і наголосив, що не відчуває тиску з боку західних партнерів щодо необхідності вести такі переговори.
Таємна зустріч в Саудівській Аравії відбулася на тлі послаблення підтримки України. У США та Європейському Союзі життєво необхідна допомога на суму понад 100 мільярдів доларів застрягла в процесі затвердження. Тим часом, як зауважує Bloomberg, деякі країни ЄС не виконують взятих на себе зобов'язань надати Києву більше зброї та артилерійських боєприпасів, в той час як Україна стикається з постійними хвилями російських ракетних атак. Війна між Ізраїлем і «Хамасом» (визнаним ЄС та США терористичним) також посилила розбіжності з країнами Глобального Півдня.
Росія знову пішла на Куп’янськ: де намагається прорватись
Голова Харківської ОВДА Олег Синєгубов в ефірі телемарафону 9 січня повідомив, що армія Росії знову відновила штурм Синьківки – невеликого села на підступах до більшого Куп’янська.
До цього, розповів чиновник, на цій ділянці фронту було певне затишшя – очевидно, через складні погодні умови та шкоду, якої Сили оборони завдали російським військам. За словами Синєгубова, атаки армії РФ йдуть хвилями – що передбачувано для ЗСУ, і їх без проблем вдається відбити.
4 січня британське видання The Telegraph повідомило, що російські війська можуть розпочати «широкомасштабний наступ» у Харківській області вже 15 січня. В українському ГУРі підтвердили, що спостерігають накопичення сил та засобів армії агресора на цьому напрямку, проте не можуть підтвердити дату початку великого штурму.
За оцінками американського Інституту вивчення війни, війська під Синьківкою «менш деградовані», ніж на інших ділянках російсько-українського фронту. Хоча, на думку аналітиків, якщо вони й підуть уперед тут, то навряд чи зможуть розпочати великий наступ у всій області.
Вони вважають, що Кремль поспішає захопити плацдарм на схід від річки Оскол цієї зими – щоб загрожувати вільній частині Донецької області з півночі.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Синьківку Росія атакує вже кілька місяців – за словами командувача оборони напрямку Олександра Сирського, ситуація там залишається складною.
«Інтенсивні бойові дії на цьому напрямку розпочалися в жовтні 2023 року, і відтоді тут ні на день не вщухає жорстка боротьба. Противник щодня штурмує населені пункти, обстрілює їх з артилерії та використовує авіацію. Зараз штурми наших позицій ворог здійснює в районі Синьківки з метою подальшого блокування Куп’янська», – зазначив Сирський.
Головні питання випуску:
Чи почався «широкомасштабний наступ» Росії на Куп’янськ і чи можливий він взагалі?
Чим загрожує для міста втрата ЗСУ воріт до міста – Синьківки?
І наскільки реальні плани Росії цієї зими?
Росія: влада каже про атаку дронів по нафтобазі в Орлі
У Росії кажуть, що безпілотники нібито атакували нафтобазу «Орелнафтопродукт» в обласному центрі Орлі, пишуть телеграм-канали.
Місцевий губернатор заявив про падіння 2 безпілотників на «об'єкт ПЕК». За його словами, «загоряння оперативно локалізовано». На оприлюднених фотографіях видно чорний стовп диму. Згодом надійшло повідомлення начебто про трьох постраждалих унаслідок інцидентів.
Телеграм-канал Shot повідомляє про два вибухи. За його даними, «окрім нафтобази було атаковане одне підприємство «Ореленерго».
Окрім того, гучно й у Курській області. Російські ЗМІ пишуть про «роботу ППО». Російські журналісти також повідомляють, що нібито три дрони збили в небі над Курськом, «усі вони летіли до району міжнародного аеропорту ім. Гуревича».
Також російська ППО нібито «відпрацювала» по безпілотниках над містом Курчатовим та в районі села Горналь. В останньому від падіння уламків постраждала жінка – її начебто «госпіталізували у тяжкому стані з осколковими пораненнями».
Українська влада не коментувала ці заяви.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
На другий рік російського повномасштабного вторгнення в Україну регіони Росії – і прикордонні, і значно віддалені від української території – регулярно зазнають обстрілів, є руйнування та жертви.
Регіональна влада переважно стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Київ ці повідомлення не коментує.
На Ставці проаналізували останні удари РФ та узгодили наступні кроки для посилення ППО – Зеленський
На засіданні Ставки Верховного головнокомандувача проаналізували останні російські удари та узгодили наступні кроки для посилення протиповітряної оборони, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Інша важлива тема – ППО. Проаналізували останні російські удари та ефективність Повітряних сил. Узгодили наші наступні кроки для посилення захисту міст, громад, підприємств та об’єктів критичної інфраструктури», – написав він у телеграмі.
За його словами, також на засіданні командувачі напрямків з Генштабом, Міноборони, Мінстратегпромом і Мінцифрою «в усіх деталях розібрали тему забезпечення фронту снарядами та дронами – фактичні витрати, щоденна потреба, розподіл між підрозділами».
«Систематизували поточні та майбутні контракти, допомогу від партнерів, власне виробництво, зокрема відкриття нових ліній. Робимо все, щоб забезпечити воїнів усім необхідним для виконання завдань», – додав президент.
Уранці 8 січня в Україні було оголошено масштабну повітряну тривогу. За інформацією правоохоронців, сили РФ атакували Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку та Хмельницьку області. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що військові РФ вранці 8 січня випустили по Україні 51 ракету, 18 вдалося збити.
За останніми даними, через цю атаку РФ загинули 4 людей, ще 45 постраждали.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
В Італії скасували дозвіл на проведення російської виставки про окупований Маріуполь – МЗС
В італійській Модені міська влада скасувала дозвіл на проведення російської виставки про «швидке відновлення» окупованого Росією Маріуполя, повідомив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
За його словами, мерія Модени відкликала дозвіл після звернення української сторони.
«Щиро вітаємо це рішення. Вдячні як мерії міста, так і українцям в Італії, які не дали ввести в оману італійське суспільство про наслідки російських злочинів в Маріуполі та Україні. Закликаємо і інші міста в світі не надавати майданчиків для подібних російських провокацій. Це стане важливим внеском в перемогу України над російською агресією», – наголосив Ніколенко.
Раніше культурна асоціація «Росія Емілія-Романья» оголосила про проведення 20 січня в італійському місті Модена виставки-конференції «Маріуполь. Відродження після війни».
Приазовське місто, тисячі жителів якого були вбиті російськими військовими під час облоги навесні 2022 року, організатори називають «символом народного повстання на Донбасі проти київської хунти». За цим повідомленням, Маріуполь нині «переживає стрімкий процес відновлення під егідою інститутів Російської Федерації».
У Міністерстві закордонних справ України назвали проведення цієї виставки «провокацією».
«МЗС України вже доручило українському посольству в Римі підготувати офіційне звернення. На офіційному рівні Італія рішуче підтримує суверенітет та територіальну цілісність України. І ми очікуємо, що на цей пропагандистський захід буде відповідна реакція», – ідеться в коментарі, отриманому Радіо Свобода від речника українського зовнішньополітичного відомства Олега Ніколенка.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.
Розвідка Британії оцінила збитки Росії від ударів ЗСУ по аеродромах у Саках і Севастополі
Останні удари Збройних сил України по аеродромах в окупованому Криму завдали «значної шкоди» військовій інфраструктурі, йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Як зазначається у зведенні, Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України заявило, що 4 січня Збройні сили України атакували російські об’єкти на аеродромах у місті Саки та Севастополі.
«Ці атаки, ймовірно, погіршили поінформованість і прикриття російської ППО над кримським регіоном», – йдеться у повідомленні.
Британські розвідники зазначають, що «у відповідь Росія 8 січня завдала низку ракетних ударів по території України, націлених на кілька міст, включаючи Кривий Ріг та Запоріжжя».
«Це ще раз демонструє неефективність російської ППО у захисті ключових об'єктів, попри її підвищену готовність. Сценарій російської відповіді, ймовірно, свідчить про рівень успіху, досягнутий діями українських Збройних сил 4 січня 2024 року», – повідомили в Міноборони Британії.
6 січня Повітряні сили Збройних сил України натякнули, що ймовірно, уразили аеродром Саки на території окупованого Росією Криму
Ввечері 4 січня в соцмережах повідомляли про звуки вибухів в окупованому Криму, російських Бєлгороді і Новоросійську.
Раніше 4 січня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що в Севастополі було чути близько 10 вибухів після оголошення повітряної тривоги. Підконтрольний Росії голова міста Михайло Развожаєв заявив, що «збито кілька повітряних цілей», а Міноборони РФ у своєму повідомленні заявило про нібито знищення 10 ракет над Кримом.
Згодом управління стратегічних комунікацій Збройних сил України заявило, що українські військові вдень 4 січня уразили командний пункт з’єднання російських військ поблизу Севастополя в окупованому Криму.
Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.
КМВА: зросла кількість загиблих через ракетний удар по Києву 29 грудня
У Києві зросла кількість загиблих внаслідок ракетної атаки сил РФ 29 грудня 2023 року, повідомили в столичній міській військовій адміністрації.
«Під час демонтажу зруйнованих будівельних конструкцій на складському приміщенні в Шевченківському районі були виявлені ознаки ще одного загиблого. Ці дані підтвердила проведена звірка національної поліції», – розповіли у КМВА.
Таким чином, станом на сьогодні внаслідок ракетної атаки РФ 29 грудня у Києві загинули 33 людини.
У ніч проти 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині.
Ця атака спричинила найбільшу кількість цивільних жертв у столиці внаслідок повномасштабного вторгнення.
На Харківщині сили РФ двічі обстріляли бригаду енергетиків
На Харківщині російські військові двічі атакували бригади енергетиків, які намагались поновити електропостачання в селах Липецької громади, йдеться в повідомленні компанії «Харківобленерго».
«Сьогодні (9 січня – ред.) під час огляду пошкодженої після нічного обстрілу високовольтної лінії у с. Слобожанське Липецької громади стався вибух – у 200 метрах від того місця, де перебували електромонтери, розірвалася керована авіабомба. Це вже другий подібний випадок за добу», – йдеться в повідомленні.
Як розповів провідний інженер Липецького РЕМ Роман Ганган, ця сама бригада потрапила під обстріл у селі Веселе 8 січня.
«Електромонтери виїхали відновлювати електропостачання після обстрілу, коли довкола почали розриватися снаряди. Погода зараз така, що швидко залишити небезпечну зону надзвичайно важко – дорога покрита кригою. На щастя, в результаті цих двох інцидентів ніхто з працівників не постраждав, але є пошкодження наших мереж», – зазначив Ганган.
Він наголосив, що «енергетики виконують свої обов’язки в екстремальних умовах».
Уранці 8 січня в Україні було оголошено масштабну повітряну тривогу. Повітряні сили ЗСУ інформували про пуски крилатих ракет. У багатьох містах України повідомляли про вибухи та роботу сил протиповітряної оборони.
За даними Повітряних сил ЗСУ, військові РФ вранці 8 січня випустили по Україні 51 ракету, 18 вдалося збити.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Швеція внесе близько 5 млн доларів до фонду НАТО для допомоги Україні
Швеція перерахує 50 млн шведських крон (близько 5 млн доларів) до фонду НАТО для допомоги Україні, повідомляє пресслужба уряду країни 9 січня.
За даними відомства, фонд допомоги НАТО Україні отримає 50 млн шведських крон: «гроші підуть на підтримку проєктів яким бракує фінансування, такі як закупівля оборонного обладнання, палива, медикаментів та обладнання для розмінування».
Окрім того, Швеція перерахує 5 млн шведських крон цільовому фонду НАТО з розбудови оборонного потенціалу для Молдови. Ці кошти, за інформацією уряду країни, будуть використані на закупівлю обладнання, навчання і підтримку реформ.
Крім того, ще 5 млн шведських крон буде надано Грузії. Кошти підуть на проєкти в таких сферах, як врегулювання криз, кібербезпека та обмін розвідданими.
Раніше міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін заявив, що «громадяни мають бути готовими до початку війни».
Після початку повномасштабної війни Росії в Україні Швеція разом із Фінляндією відмовилася від політики військового нейтралітету, якого дві скандинавські країни дотримувалися впродовж десятиліть. Їхній намір отримав прискорене схвалення всіх членів НАТО, за винятком Туреччини й Угорщини. При цьому всі рішення всередині альянсу мають бути одноголосними.
«Від 10 років до смертної кари»: російські вироки оборонцям Маріуполя. У чому їх звинувачують?
Які вироки виносять українським військовим суди в Росії та в окупації? Що відомо про стан українців та умови їхнього перебування? Чи можливо повернути військових, які вже оголосили вироки, до України та наскільки складним може бути цей процес? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».