Члени Радбезу ООН кажуть, що Росія використовує свою позицію в ООН, купуючи ракети у КНДР
Сім членів Ради Безпеки ООН 10 січня звинуватили Росію в тому, що вона використовує своє становище як постійного члена Ради, купуючи північнокорейські ракети та атакуючи ними Україну в порушення резолюцій ООН, схвалених Радою.
«Експорт зброї з КНДР до Росії грубо порушує численні резолюції Радбезу ООН, які забороняють державам-членам ООН закуповувати зброю або пов’язані з ними матеріали у КНДР…Кожне порушення робить світ набагато небезпечнішим. І постійний член Радбезу, який охоче йде на ці порушення, демонструє явне використання свого становища», – йдеться в заяві постійних членів Ради – Британії, Франції та США.
Разом з Україною заяву підтримали також непостійні члени Японія, Мальта, Словенія та Південна Корея.
До складу Радбезу ООН входять п’ять постійних членів – Велика Британія, Китай, Росія, США, Франція – і десять членів, що обираються на два роки.
Москва наразі на цю заяву не реагувала.
У заяві вказується, що 30 грудня 2023 року, 2 січня та 6 січня 2024 року Росія здійснила кілька хвиль авіаударів по Україні, в результаті яких загинули десятки людей, сотні поранені – ці атаки були здійснені, зокрема, з використанням балістичних ракет і пускових установок балістичних ракет, закуплених у КНДР.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.
Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.
Перед цим Сполучені Штати заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася.
Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. Зростання активності, казали експерти, «ймовірно, вказує на постачання Північною Кореєю зброї та боєприпасів до Росії».
Російські війська протягом доби завдавали понад 20 авіаударів і намагалися прорвати оборону українських військ біля Мар’їнки та Новомихайлівки на Донеччині, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога біля Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де противник 7 разів намагався прорвати оборону наших військ та здійснив понад 20 авіаційних ударів в районі Новомихайлівки Донецької області», – йдеться у вечірньому зведенні.
Загалом протягом доби на фронті відбулось 42 бойових зіткнення. Українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Авдіївському.
За даними штабу, на цьому напрямку українські захисники відбили 9 атак біля Новобахмутівки, Авдіївки, Сєверного та ще 10 атак неподалік Первомайського та Невельського Донецької області.
На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили 5 атак біля Синьківки, де ворог намагався прорвати українську оборону, на Лиманському – 3 атаки східніше Тернів та Веселого Донецької області, на Бахмутському – атаку поблизу Кліщіївки, а на Запорізькому – 4 атаки поблизу Роботиного та західніше Вербового, де противник безуспішно намагався відновити втрачене положення, додають у Генштабі.
«Росія вже програла цю Авдіївську битву» – офіцер батальйону «Свобода»
Увесь перший тиждень січня 2024 року армія Росії продовжувала штурмувати Авдіївку – у зведеннях Генштабу повідомлялося про десятки атак щодня на північ і південь від напівоточеного міста. Утім, якихось серйозних просувань армії агресора досягнути за цей час не вдалось. Що дозволяє ЗСУ тримати багатотисячне військо РФ майже на тих рубежах, що і в кінці минулого року? Чому захисники Авдіївки почали називати дії російських солдатів на напрямку «хаотичними», а також кажуть, що противник там любить здаватися у полон? Та наскільки погіршила оборону міста втрата Силами оборони контролю над Авдіївським так званим териконом на півночі та «промкою» на південь від міста?
Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів майор МВС та боєць батальйону «Свобода» 4-ї бригади Нацгвардії України Максим Морозов, який із побратимами тримає там рубіж оборони.
Харківщина, Донеччина: війська РФ «загрузли»? Фронт, мобілізація, «кейс Гринкевича»
- Про невдачі зимового наступу російської армії у Харківській та Донецькій областях пише німецьке видання Bild. Військовий оглядач Юліан Рьопке такі думки висловлює у публікації «Тисячі військових мертві, путінський зимовий наступ провалився». Як це відчувається на фронті? Чи є затишшя? Що відбувається на Бахмутському напрямку – деталі з місця подій. Що на фронті кажуть про мобілізацію?
- Верховна Рада України планує почати розглядати законопроєкт про мобілізацію у четвер, 11 січня, повідомив керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Урядовий законопроєкт продовжують вивчати і обговорювати депутати. Якою буде фінальна версія? Які ідеї не підтримуватимуть категорично?
- А також чому на засіданні Верховної Ради так і не поставили на голосування постанову про звільнення депутатки Мар’яни Безуглої з посади заступниці голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки?
- Син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого підозрюють у хабарництві та оборудках при постачаннях для Міністерства оборони, уперше відреагував на скандал. На сторінці в Instagram Роман Гринкевич заявив, що діяльність його родини відбувалася нібито в умовах чинного законодавства, а сам скандал назвав «замовним». Деталі «кейсу Гринкевича» – від представника Міністерства оборони.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Влада підтвердила вибух в Кривому Розі
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак підтвердив вибух в Кривому Розі. Про це він написав у телеграмі.
За його словами, загиблих та поранених немає. Про пошкодження він не повідомляє.
Після оголошення повітряної тривоги у соцмережах близько 17:00 повідомили про звук вибуху в Кривому Розі.
Сергій Лисак також повідомив про роботу ППО у Синельниківському районі – військові знищили російську ракету.
Крім того, за даними місцевої влади, російські війська сьогодні з важкої артилерії тричі обстрілювали Нікопольщину, також застосовували дрони-камікадзе. Унаслідок цих російських атак постраждали 56-річний чоловік та 39-річна жінка – вони лікуватимуться амбулаторно.
Через російський удар 8 січня у Криворізькому районі постраждали 6 людей. Загалом на Дніпропетровщині внаслідок ракетних ударів по Кривому Рогу, Новомосковську та селу Надія Криворізького району загинула одна людина та 28 зазнали поранень, у тому числі постраждали четверо дітей.
За даними Повітряних сил ЗСУ, військові РФ вранці 8 січня випустили по Україні 51 ракету, 18 вдалося збити.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Засідання комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який мав сьогодні ухвалити рішення щодо основного та альтернативних законопроєктів про мобілізацію, перенесли на завтра у зв’язку з погодженням позиції по ньому на рівні лідерів фракцій. Про це на своїй сторінці в фейсбуці написала членкиня комітету, депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Фріз.
«Вкотре наголошу, що антиконституційний та корупційний законопроєкт від уряду має бути або відкликаний, або відправлений на доопрацювання. В цій редакції він є фатальною помилкою влади, яка намагається його продавлювати через Верховна Рада України в першому читанні», – написала вона.
За її словами, фракція «Європейська солідарність» наполягає «не лише на зміні змісту редакції та усунення антиконституційних та корупційних норм, а й на зміні суб’єкта подання цих змін».
Про продовження розгляду законопроєкту завтра також повідомив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк. Він припускає, що завтра, 11 січня, Рада може схвалити документ у першому читанні.
«Зараз збирають пропозиції від фракцій, які рекомендації включити в текст рішення комітету. Потім завтра на 9:00 ранку погоджувальну раду від фракцій. А на 10:00 вже збирають Комітет де буде (дуже ймовірно) винесене рішення прийняти урядовий закон в першому читанні + рекомендації, що виправити. Далі в 12:00 починається засідання і голосування за перше читання», – написав він у телеграмі.
Керівництво комітету, а також провладна фракція строки розгляду документа не коментували.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки 4 січня розпочав розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації. Депутати повідомляли, що обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів. Очікувалося, що 10 січня члени комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки будуть розглядати і голосувати рекомендації комітету до законопроєкту про мобілізацію.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
Білорусь відправила дітей з окупованих територій України на навчання зі своєю армією
Влада Білорусі відправила групу українських дітей, яка нещодавно прибула з окупованої території України, на навчання з білоруськими військовими, щоб навчити їх евакуюватися у разі пожежі, повідомило місцеве державне телебачення 10 січня.
У повідомленні йшлося про 35 дітей з окупованого Росією українського міста Антрацит на сході України, яких, за словами білоруської влади, відправили до білоруського міста Могильов.
Як повідомив державний телеканал «Беларусь 1», військові «вчать дітей, як поводитися в екстремальних ситуаціях». За даними телеканалу, дітьми опікуються співробітники Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Наприкінці грудня Олександр Лукашенко зустрівся з дітьми, привезеними з окупованих Росією районів України. Про кількість дітей тоді не повідомлялося.
Дослідження Єльського університету виявило, що понад 2400 українських дітей віком від 6 до 17 років були привезені до Білорусі з чотирьох українських регіонів, частково окупованих російськими військами. Білоруська опозиція закликала Міжнародний кримінальний суд притягнути Лукашенка та його чиновників до відповідальності за причетність до незаконного переміщення українських дітей.
У березні минулого року МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженого з прав дитини Марії Львової-Бєлової, звинувативши їх у воєнних злочинах – незаконній депортації дітей і незаконному переміщенні дітей з окупованих територій України до Росії. Москва ці звинувачення відкидає.
Білорусь є найближчим союзником Москви з початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, коли Лукашенко дозволив Кремлю використовувати територію його країни для вторгнення в Україну. Росія також розмістила частину своєї тактичної ядерної зброї в Білорусі.
Юрчишин: наразі Росія утримує в полоні 25 журналістів, які не є комбатантами
Народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин назвав захист прав журналістів одним із своїх пріоритетів на посаді голови комітету зі свободи слова – про це він заявив під час онлайн-розмови 10 січня, яку транслювала Комісія з журналістської етики.
«Тут два великих блоки. Перший – це пошук механізмів активізації звільнення полонених журналістів. У нас понад 25 ваших колег зараз перебувають у полоні за останніми даними. Це не комбатанти, це журналісти, які виконували свою роботу, і, за цивілізованими правилами ведення війни, не мали би бути в полоні в принципі, але факт є факт. Ми розуміємо, наскільки Росія не цивілізована і взагалі потоптала будь-які права людини», – сказав парламентар.
На його думку, це питання вимагає залучення міжнародної спільноти для привернення уваги до звільнення журналістів, а також підготовки притягнення до відповідальності винних у злочинах проти свободи слова в Міжнародному кримінальному суді. Юрчишин припустив, що це може вимагати уточнення низки понять в українському законодавстві.
Читайте також: Комітет захисту журналістів закликає Україну розслідувати погрози розслідувачу Батуріну
Водночас народний депутат додав: «не лише Росія, на жаль, заважає якісній роботі журналістів»:
«Ми маємо падіння розслідування злочинів проти журналістів майже на 80% у 2022 році порівняно з 2021 роком. Можна все пояснювати війною, але ми, як країна, яка йде в європейську спільноту, для якої цінність свободи слова є однією з основних, точно не маємо допускати такого».
Він повідомив, що комітет вже мав спілкувався щодо цього з Міністерством внутрішніх справ і планує комунікацію з Національною поліцією й Офісом генерального прокурора, а також анонсував слухання в комітеті стосовно розслідування справ про перешкоджання журналістській діяльності.
«Зараз чекаємо на дані по 2023 року, щоб вже говорити про власне актуальну інформацію», – додав депутат.
Читайте також: «Хочу найти»: Україна запустила проєкт для родичів російських полонених – у ГУР пояснили мету
Ще одним напрямком роботи він назвав доступ до інформації – «ми розуміємо, що під час війни це суттєво ускладнилося, але також розуміємо, що влада досить часто намагається зловживати тим, що країна у війні і не до ваших запитів».
За даними Інституту масової інформації, станом на початок листопада 2023 року, від початку широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Росія вбила 68 журналістів. 10 з них загинули під час виконання професійних обов’язків, 58 – як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань (з них 45 загинули як учасники бойових дій, 13 – унаслідок російських обстрілів або катувань).
9 грудня Верховна Рада призначила Ярослава Юрчишина головою комітету з питань свободи слова. До цього, з 2019 року, цю посаду обіймав член групи «Платформа за життя і мир» Нестор Шуфрич, обвинувачений у держзраді. 20 вересня парламент відкликав його з посади голови комітету. Перед тим суд обрав для Шуфрича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави. Депутата взяли під варту безпосередньо в залі суду.
Курахове: нова ціль Росії на сході?
Український Генштаб повідомляє про систематичні спроби армії РФ продавити оборону ЗСУ на Мар'їнській ділянці. Минулої доби тут противник атакував 15 разів.
Агресор намагається прорватися у бік Георгіївки, Перемоги та Новомихайлівки. За даними DeepState, РФ має успіх у посадці на південь від Новомихайлівки. Такий тиск на цій ділянці може свідчити про нову ціль РФ – захоплення Курахового, кажуть українські військові експерти.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас.Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Міністр оборони РФ Шойгу доповів Путіну ввечері 25 грудня про взяття Мар'їнки. Ватажки угрупування «ДНР» тоді ж заявили, що це нібито дасть загарбникам дорогу на Курахове, Красногорівку та Вугледар, а також дозволить перекрити важливі логістичні маршрути української армії.
Головкомандувач ЗСУ Валерій Залужний під час прес-конференції 26 грудня фактично підтвердив, що Сили оборони готуються вийти з Мар’їнки Донецької області.
«Наші війська підготували оборонний рубіж за цим населеним пунктом, але я можу сказати, що цього населеного пункту вже не існує», – заявив він.
Проте, за оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), взяття цього передмістя Донецька не дасть армії Росії серйозних переваг на фронті, «якщо тільки російські сили значно не покращили свою здатність виконувати швидкі механізовані рухи вперед, чого вони не демонструють».
Головні питання випуску:
Які шанси у армії РФ просунутися до Курахового, і чим це місто важливе для противника?
Де Україна шукатиме нові джерела озброєння?
Чи зможуть країни НАТО вирішити проблему України з масштабним обстрілом РФ цієї зими?
Синєгубов: російська армія вдарила по Куп’янському району, загинула жінка
Російські війська завдали ударів керованими авіабомбами по селу Вільхуватка в Куп’янському районі, заявив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 10 січня.
«Внаслідок ворожого удару загинула 48-річна жінка», – написав він.
За даними голови області, обстріл пошкодив 10 приватних будинків і магазин. Він також спричинив пожежу в школі.
Синєгубов додав, що екстрені служби продовжують ліквідацію наслідків.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківську область і обласний центр. Попри наявність доказів атак по цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Раніше Інститут вивчення війни оцінював, що російські війська можуть активізувати зусилля із захоплення Куп’янська Харківської області найближчими тижнями, а російське угруповання на куп’янському напрямку виглядає більш придатним для проведення інтенсивних наступальних зусиль, ніж деінде в Україні або вздовж міжнародно визнаних кордонів України.
«Хочу найти»: Україна запустила проєкт для родичів російських полонених – у ГУР пояснили мету
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони презентували проєкт «Хочу найти» для родичів полонених в Україні військових РФ, передає кореспондент Радіо Свобода. Зокрема, чат-боти в телеграмі та відповідний сайт, де можна буде дізнатися: чи перебуває конкретний російський військовий у полоні, або чи він не загинув.
«РФ не комунікує належним чином з членами родин військовослужбовців-окупантів, не інформує про їхню долю після того, як вони опинилися як загарбники в Україні. Це стосується і зниклих безвісти, і полонених, і загиблих», – сказав на презентації проєкту представник ГУР Андрію Юсов.
За словами Юсова, є навіть випадки, коли Україна, наприклад, передавала до РФ тіла солдатів, але їхні родичі жодної інформації так і не отримували.
Тож, як йдеться на інтернет-ресурсах проєкту, «Хочу найти» створили з огляду на «дотримання Україною принципів міжнародного гуманітарного права, аби заповнити інформаційний вакуум, що утворився через бездіяльність російської влади».
«На канали проєкту «Хочу жить» (проєкт ГУР МОУ для здачі військових РФ у полон – ред.) щодня звертаються сотні (родичі військових РФ – ред.). Було ухвалено рішення запустити проєкт «Хочу найти», як єдиний центр пошуку військових РФ. Надавати інформацію їхнім родинам. Щоб вони з цією інформацією йшли до представників своєї влади, вимагали обмінів чи повернення останків тіл», – зауважив під час брифінгу речник державного проєкту Віталій Матвієнко.
Там прогнозують, що щотижня будуть отримувати декілька тисяч звернень.
Читайте також: У ЗСУ пояснили, чому російські військові групами здаються у полон
Допомагатиме запроваджувати проєкт в Україні і громадянка Росії Ірина Криніна, яка нещодавно прибула до України у пошуках свого військовополоненого чоловіка. За її словами, Росія не надає своїм громадянам жодної інформації, натомість Україна готова це зробити.
«Ми збиратимемо запити, і, якщо родич у полоні в Україні... ми організуємо відеодзвінок, щоб підтвердити і дати можливість росіянці йти і вимагати у держави інформацію, говорити: «Ось мій Вася у полоні!». Тобто ми даємо інструменти (щоб вимагати від влади РФ повернення рідних – ред.)», – заявила Криніна.
За її словами, вона та інші співробітники проєкту через певні канали комунікації допомагатимуть громадянам РФ, об’єднавшись, тиснути на їхню владу.
Це натомість сприятиме і поверненню додому з полону в РФ і українців, заявили на брифінгу представники ГУР МОУ. Адже кількість обмінів військовополоненими має збільшитися.
За даними української розвідки, за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну сталося 49 обмінів військовополоненими. Завдяки ним із російського полону повернулися 2 828 українців.
«Бредлі», артилерія і дрони. Як ЗСУ «перемелюють» війська РФ під Авдіївкою
Росія вже майже рівно три місяці масовано штурмує Авдіївку, намагаючись оточити місто. Ближче до середини грудня інтенсивність боїв зменшилась, однак це досі найгарячіша точка на фронті. Попри це, від початку масштабного наступу Росія, за даними американського Інституту вивчення війни (ISW) та українського проєкту DeepState, має на напрямку незначні просування. Натомість, за оцінками розвідки Великої Британії, у 2023 році темпи втрат солдат у російської армії в Україні Росії зросли, і багато в чому саме через наступ на Авдіївку. Як ЗСУ на флангах міста стримують війська РФ – побачили журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Ніхто вже не зможе дорікнути українцям, що вони є тягарем для Чехії – посольство України
Українці в Чехії заробили для економіки країни більше, ніж Чеська Республіка виділила грошей на утримання всіх біженців. Утім, проблеми біженців залишаються актуальними. Про це на брифінгу посольства України у Празі заявив тимчасовий повірений у справах України в Чехії Віталій Усатий. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» детальніше поспілкувався з українським дипломатом про становище та проблеми біженців, які рятуються від війни і перебувають під тимчасовим захистом у Чеській Республіці.
Президент Литви анонсував коаліцію з розмінування та нові постачання допомоги Україні
Литва підтримувала Україну від початку повномасштабної війни і робитиме це «до перемоги» – про це заявив президент країни Ґітанас Науседа під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським 10 січня. Зустріч відбулася в ході турне Зеленського країнами Балтії.
За словами Науседи, Вільнюс планує й надалі надавати Україні військову, політичну й економічну підтримку. Зокрема, він вказав на рішення Ради національної оборони Литви виділити пакет довгострокової військової допомоги Україні на 200 мільйонів євро.
«У січні ми знову відправимо в Україну боєприпаси, генератори, системи детонації, а в лютому бронетранспортери М577, будемо тренувати українських солдат і зміцнювати співпрацю в оборонній промисловості. Підписана сьогодні угода між українською та литовською оборонною промисловістю є ще одним прикладом нашої тісної військової співпраці», – сказав він.
Президент Литви вказав на важливість безперервної підтримки України з боку партнерів:
«Литва формує коаліцію з розмінування, щоб мобілізувати військову підтримку Україні якомога ефективніше й швидше. Західний світ повинен зрозуміти, що це не просто боротьба України, це боротьба всієї Європи й демократичного світу за мир і свободу».
Зеленський повідомив, що під час зустрічі із Науседою сторони приділили увагу подіям на фронті. Він подякував Литві «за нову оборонну підтримку, щодо якої зараз домовилися». Зокрема, це стосується спільного виробництва, зокрема, дронів.
У грудні 2023 року Литва передала Україні нову партію військової допомоги. Зокрема, відомо, що на 2024–2026 роки передбачено новий пакет військової допомоги Україні в розмірі 200 мільйонів євро.
«Брак тренування і втома»: розвідка Британії про причини вогню РФ по підконтрольній їй території
Розвідка Великої Британії прокоментувала обстріли російськими військами території Росії та окупованої ними території України – про це йдеться в зведенні від 10 січня.
Зокрема, йдеться про випадок 2 січня, коли російський літак випустив боєприпас по селу Петропавловка у Воронезькій області РФ, пошкодивши дев’ять житлових будинків.
Другий випадок – удар ФАБ-250 8 січня по частині Луганщини, окупованої угрупованням «ЛНР». Обидва випадки сталися під час російських бойових вильотів.
«Постійна схильність Росії до аварійних випадків із боєприпасами, ймовірно, погіршується неадекватним тренуванням та втомою екіпажу, що призводить до поганого втілення тактики під час місій», – йдеться в зведенні.
Напередодні голова Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор заявив, що авіабомба, яку російські військові 8 січня скинули на будинки в окупованому Рубіжному на Луганщині, досі не знешкоджена.
Раніше, 8 січня, за словами Лисогора, окупаційна влада на Луганщині визнала, що на місто Рубіжне впала російська бомба ФАБ-250, оскільки через велику кількість свідків і наявність постраждалих не могла приховати подію або звинуватити в інциденті українських військових.
Тиждень тому, 2 січня, відбулося аналогічне «нештатне сходження» ракети під час попереднього масованого удару по Україні. Тоді в селищі Петропавлівка Воронезької області постраждали четверо людей, а після обстеження житла місцева влада вирішила «заново збудувати дев'ять будинків».
Дезінформація, ШІ, війна в Україні: Всесвітній економічний форум назвав ризики найближчих 2 років
Збройні конфлікти, в тому числі в Україні, є одними з викликів глобальній безпеці – про це йдеться в звіті Global Risks Report 2024, опублікованим у рамках саміту Всесвітнього економічного форуму в Давосі 10 січня.
За прогнозом, найближчим часом увага та ресурси світових держав будуть зосереджені на трьох епіцентрах протистояння: війні в Україні, ізраїльсько-палестинському конфлікті та напрузі навколо Тайваню. Ескалація в будь-якій із цих точок «радикально підважить» глобальні ланцюги постачання, фінансові ринки, динаміку безпеки та політичну стабільність, а також становитиме загрозу людській безпеці по всьому світу.
«Протягом наступних двох років війна в Україні може періодично чергуватися між ескалацією й замороженням. Попри санкції, Росія продовжує отримувати кошти від енергетичних прибутків та експорту сировини – і це може збільшитися ще більше, якщо конфлікт на Близькому Сході розшириться. Проросійські чи нейтральні настрої у Східній і Центральній Європі можуть пом’якшити підтримку з боку європейських союзників України, тоді як підтримка в Сполучених Штатах може зменшитися через внутрішній тиск, інші міжнародні пріоритети або новий уряд», – йдеться в звіті.
Читайте також: Росія робить ставку на втрату уваги Заходу щодо України
Зусилля України з підтримки єдності серед західних союзників також може ускладнити конфлікт на Близькому сході.
Серед інших ризиків GRP називає дедалі ширші можливості для інформаційних маніпуляцій із розвитком технологій. Як очікується, протягом наступних двох років «широке коло акторів» зможе скористатися бумом синтезованого контенту, що посилить суспільні розбіжності, ідеологічно вмотивоване насильство та політичні репресії:
«Дезінформація та дезінформація (№1) – новий лідер топ-10 рейтингу цього року. Прості у використанні інтерфейси для масштабних моделей штучного інтелекту (ШІ) більше не вимагають спеціального набору навичок і вже спричинили вибух фальсифікованої інформації та так званого «синтетичного» контенту, від складного клонування голосу до підроблених вебсайтів».
Уряди вживають заходів, аби обмежити застосування ШІ, але автори звіту сумніваються, що ці кроки відповідатимуть темпам його розвитку.
«Протягом наступних двох років близько трьох мільярдів людей візьмуть участь у виборчих дільницях у кількох економіках, включаючи Сполучені Штати, Індію, Сполучене Королівство, Мексику та Індонезію. Наявність ненавмисної чи навмисної дезінформації в цих виборчих процесах може серйозно дестабілізувати реальну та уявну легітимність новообраних урядів, ризикуючи політичними заворушеннями, насильством і тероризмом, а також довгостроковою ерозією демократичних процесів», – застерігають аналітики.
З’їзд Всесвітнього економічного форуму відбудеться в Давосі 15-19 січня.
Польща проти продовження торгових преференцій для України – аграрний міністр у листі до Єврокомісії
Міністр сільського господарства Польщі написав листа до єврокомісара з питань торгівлі із застереженнями, що Польща проти торгівельних поступок для України. Лист опинився у розпорядженні кореспондента Радіо Свобода у Брюсселі.
У листі до комісара Валдіса Домбровскіса польський міністр сільського господарства Чеслав Секерський, який заступив на посаду 13 грудня 2023 року, дав зрозуміти, що позиція нового польського уряду щодо проблем у торгівлі з Україною мало змінилася.
«Щодо можливого продовження торгових преференцій щодо імпорту сільськогосподарської продукції з України ще на рік – хочу підкреслити, що в принципі я проти такого рішення», – йдеться у листі Секерського.
Міністр перелічив у листі різні групи українських товарів, надмірний імпорт яких створює ринкові проблеми та загрози в Польщі. Вони виникають «не лише в секторах кукурудзи, пшениці та ріпаку, але також у секторах цукру, м’яса птиці, яєць, ягід (особливо замороженої малини) чи яблучного концентрату».
Скасування квот для українського цукру спричинило збільшення його імпорту до ЄС у сезоні 2022/2023 в 20 разів порівняно з обсягом квоти, встановленої в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, зауважив польський міністр.
«Негайна лібералізація імпорту сприяє не стільки економіці України, скільки збільшенню прибутків невеликої групи олігархів, які часто розташовують свій капітал за межами України», – зазначив польський міністр і запропонував перейти на поступову взаємну лібералізацію ринків між Україною та ЄС.
«Потрібні механізми, які б ефективно захищали ринки держав-членів ЄС, зокрема ринки прифронтових країн, від подальшого зростання імпорту сільськогосподарської продукції з України та його негативних наслідків для прибутковості сільськогосподарського виробництва та діяльності сімейних ферм в ЄС. Це мають бути механізми, прийнятні для всіх зацікавлених сторін – держав-членів, Європейської комісії та України», – зазначив Секерський.
Із можливих рішень польський міністр назвав повернення квот для «найбільш чутливих товарів» – це, серед іншого, цукор, м'ясо птиці, яйця. Також, ідеться в листі, потрібно забезпечити можливість автоматичного повторного запровадження тарифів, коли імпорт перевищує певні обсяги. А ще Україна має швидше привести своє законодавство у відповідність до перелічених в Угоді про асоціацію нормативних актів ЄС.
Для пошуку спільних рішень Секерський підтвердив готовність Польщі до переговорів у рамках Координаційної платформи ЄС, у якій беруть участь Україна, Єврокомісія та сусідні з Україною країни. Попередній уряд відмовився від участі в цій платформі як протест після того, як Єврокомісія не продовжила ембарго ЄС на українське зерно.
Раніше Чеслав Секерський заявив, що ембарго на експорт українських товарів до Польщі – безстрокове, і сказав, що підтримує вимоги протестувальників, «які, однак, мають бути адаптовані до чинного законодавства Польщі, включно із законодавством ЄС».
У грудні та січні польські фермери та асоціації вантажних перевезень блокували кордон з Україною зі скаргами, що український бізнес завдає збитків польському.
У Севастополі місцевого жителя оштрафували за коментар про крейсер «Москва»
Створений РФ Ленінський районний суд Севастополя оштрафував жителя міста за коментар у соцмережі про знищення флагмана Чорноморського флоту, крейсера «Москва», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Коментар був залишений в одній із груп російської соціальної мережі «ВКонтакте» ще у квітні 2022 року.
«Публічний текст, що містить нецензурну лайку, а також формулювання «дно россеянское», залишався на сторінці спільноти щонайменше до листопада 2023 року і був зафіксований в акті огляду інтернет-ресурсу», – зазначає видання ForPost, на публікацію якого звернули увагу Крим.Реалії.
За підсумками розгляду справи російський суд оштрафував автора повідомлення на 30 тисяч рублів.
Крейсер «Москва», який брав участь у війні з Україною, затонув 13 квітня 2022 року. Військове командування України та Пентагон повідомили, що корабель був уражений українськими ракетами. Російська сторона це заперечує, називаючи загибель крейсера наслідком пожежі, що призвела до детонації боєприпасів. Як стверджували в Міноборони Росії, екіпаж, штатна чисельність якого понад 500 осіб, було евакуйовано. У листопаді 2022 року суд в анексованому Севастополі визнав загиблими 17 військовослужбовців із крейсера «Москва».
Росія робить ставку на втрату уваги Заходу щодо України
Професор Пітер Робертс є старшим науковим співробітником Королівського інституту об’єднаних збройних сил Великої Британії, що спеціалізується на питаннях оборони та безпеки. Він досліджує сучасні конфлікти та способи ведення війни. В інтерв’ю Грузинській службі Радіо Свобода Робертс каже, що Захід покладається на масивну переважну силу для досягнення швидкої перемоги, але така тактика не працює для України. Українська армія у війні з російськими військовими, що вторглися на територію України, опинилася у війні на виснаження.
Президент Росії Володимир Путін робить ставку на конфлікт, який може затягнутися на роки, і довготривалою волею пересилити Захід, каже Робертс. Для «більш досвідченої» України, багато чого залежатиме від здатності країни розвивати власне військове виробництво, в чому певну роль відіграватимуть її західні партнери.
АРМА планує розірвати з «Укрнафтою» договір на управління арештованими «заправками Медведчука»
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів ініціює розірвання договорів на управління активами Glusco Віктора Медведчука із державною компанією «Укрнафта» – про це АРМА заявило 9 січня.
У повідомленні також йдеться про арештовані активи російської компанії «Татнафта».
«Основна причина припинення договору управління автозаправками Glusco – у свідомому відхиленні компанією «Укрнафта» пропозицій АРМА підписати акти приймання-передачі активів АЗК. Як наслідок, підприємство досі не є джерелом надходжень до державного бюджету», – йдеться в повідомленні.
За словами голови Агентства Олени Думи, договір із «Укрнафтою» передбачає бюджетні надходження в обсязі щонайменше 5 мільйонів гривень незалежно від роботи, а також 85% від чистого прибутку. Вона стверджує, що АРМА підготувало проєкти актів для приймання-передачі активів.
«Вимушена констатувати, що державне підприємство, діяльність якого мала на меті не тільки зберегти економічну вартість, але й поповнити бюджет країни в умовах війни, не виправдало обґрунтованих очікувань. У результаті мета розпоряджень Кабінету міністрів України не виконана, ефективність управління відсутня, хоча арештовані АЗС функціонують», – каже вона.
«Укрнафта» не коментувала заяву публічно.
АРМА повідомила про передачу Glusco в управління компанії у вересні 2023 року.
Перед цим, на початку серпня, стало відомо, що АРМА забирає в групи «Нафтогаз» управління мережею автозаправних станцій. Обставини вказували на мережу автозаправних станцій Glusco, яка змінила назву на U.Go.