Зеленський розпочав балтійське турне
Президент України Володимир Зеленський 10 січня прибув до столиці Литви Вільнюса з візитом, про який заздалегідь не оголошувалося.
«Згодом буду в Таллінні та Ризі, а сьогодні – Вільнюс. Переговори з президентом, прем’єр-міністром, спікером Сеймасу. Зустрічі з представниками політичних сил, ЗМІ та української громади. Безпека, інтеграція до ЄС та НАТО, співпраця в галузі РЕБ і дронів, подальша координація європейської підтримки. І звичайно, наша велика вдячність. За безкомпромісну підтримку України впродовж усіх 10 років війни, а особливо зараз, після початку повномасштабного вторгнення», – написав глава держави в телеграмі.
Литва, а також інші країни Балтії надають Україні підтримку в її опорі російському вторгненню. Наприкінці 2023 року міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс попередив, що Захід може повторити історичні помилки у питанні військової допомоги Україні.
За його словами, Захід може дочекатися «ефекту Перл-Харбору».
«Моменту в історії, коли проблеми завтрашнього дня нарешті стануть проблемами сьогоднішнього дня, але за надзвичайно завищеною ціною. Або ми можемо розглядати це як сьогоднішню проблему і почати вирішувати її вже сьогодні», – додав він.
Литовський міністр зазначив, що майже 25 років Захід бореться над тим, щоб «стримати імперіалізм Путіна за допомогою діалогу та дипломатії, в той час як він продовжує ігнорувати кордони та зрівнювати з землею міста».
Більше «шахедів» і комбіновані атаки – голова Сумської ОВА про те, як змінилися обстріли прикордоння
Російські військові в останні два тижні дещо змінили особливості застосування зброї для атак по Сумщині. Для обстрілів прикордоння вони почали частіше використовувати «шахеди», також здійснюють і комбіновані ракетно-авіаційні удари. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх.
«Почали більше застосовувати безпілотних літальних апаратів «шахедів». При чому, якщо раніше це застосування було більше в глибині області, то зараз почали більше застосовувати і по прикордонній 30-кілометровій зоні ці безпілотні літальні апарати. Також почали застосовуватись комбіновані ракетно-авіаційні атаки, такі як по Конотопу, Кролевцю. Раніше такого комбінованого застосування не було. Ураження в основному здійснюється по приватних районах, де військових взагалі немає. Тобто, знищується інфраструктура, заклади культури, навчальні заклади», – сказав Артюх.
Очільник Сумської ОВА також розповів про наслідки вчорашньої атаки безпілотниками на Сумщині.
«Вчора біля 19 години по одному населених пунктів Краснопільської громади було нанесено удар двома «шахедами». Влучання було в будинок культури і в будинки, які знаходяться близько до нього. В цілому було пошкоджене енергозабезпечення, будинки, вікна, двері. Поранених і загиблих не було», – додав посадовець.
Напередодні російські війська також чотири рази обстріляли населені пункти Сумщини. Вибухи лунали в Середино-Будській, Есманьській, Свеській та Зноб-Новгородській громадах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, в тому числі прикордонні з РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Офіс президента тисне на депутатів через мобілізацію?
- Вирішальний день законопроєкту про мобілізацію.
Принаймні народні депутати обіцяють у середу фіналізувати його текст, а вже завтра – голосувати в Раді. Голова комітету з нацбезбеки каже, проєкт закону досі потребує суттєвих змін. То чи дійдуть депутати згоди? Та як будуть реагувати військові і цивільні на новий закон про мобілізацію.
- Захоплення телеканалу в прямому ефірі
В Еквадорі озброєні люди увірвалися в студію телеканалу і захопили в заручники ведучих просто у прямому ефірі. Вони змусили телевізійників лягти на підлогу та погрожували зброєю. Напередодні президент країни запроважив надзвичайний стан терміном на 60 днів після втечі наркобарона з в'язниці. Що відбувається в цій країні Південної Америки? Розкажемо все, що відомо.
- Таємна зустріч щодо «мирного плану»
Таємну зустріч щодо «мирного плану» з Росією провели Україна, країни «Великої сімки» та країни Півдня в Саудівській Аравії у грудні. Про це пише Bloomberg і додає, що представників Китаю на цій зустрічі не було. Про що говорили? Чому переговори були таємними. Хто виступає переговорником від України? Та чи означає це, що Україна готується домовлятися?
Про це і не тільки дивіться у програмі Cвобода.Ранок:
Канада надала громадянство росіянці, яку в РФ переслідують за «фейки» про Бучу
Канада надала громадянство росіянці Марії Карташовій, засудженій у Росії за статтею про так звані «фейки про російську армію», повідомляє CBC.
Церемонія прийому до громадянства відбулася 9 січня. Перед тим Канада припинила процедуру. За канадськими законами громадянство можуть не видати, якщо претендент засуджений за злочин, за який його могли б засудити і в Канаді.
У канадському кримінальному кодексі є стаття за поширення свідомо неправдивої інформації – і російська стаття про поширення фейків про армію їй аналогічна, вирішила спочатку канадська влада.
У ситуації обіцяли розібратися, а 30-річній Карташовій, яка живе в столиці країни Оттаві з 2019 року, дали місяць, щоб пояснити причини кримінального переслідування в Росії. У листопаді 2023 року російський суд заочно засудив активістку до восьми років колонії за пости про масові вбивства в Бучі у березні 2022 року. Москва заперечує причетність російської армії до цих убивств.
Через кілька днів міністр імміграції, біженців та громадянства Канади Марк Міллер написав у мережі X, що Карташовій запропонували стати громадянкою Канади. «Канадські правила отримання громадянства призначені для затримання злочинців, а не для покарання за політичне інакомислення», – пояснив він.
Карташова розповіла, що після пережитого почувається виснаженою, але водночас відчуває величезне полегшення. Вона висловила сподівання, що її випадок стане прецедентом для антивоєнних активістів із Росії і що Канада підтримуватиме їх, «тому ми можемо спати тут спокійно і знати, що ми таки захищені».
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну російська влада розпочала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання. За підрахунками «ОВД-Інфо», справи за антивоєнну позицію в Росії порушили щонайменше проти 810 людей, у тому числі проти 251 – за статтею про фейки про російську армію.
Справи проти 137 із них були передано до суду: 70 торік і 67 – у 2022-му, за даними Генпрокуратури Росії. За деякими вже ухвалені вироки, найбільший термін – по 11 років колонії – заочно отримали засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв та блогер Майкл Накі.
Майже дві третини росіян підтримують війну проти України – опитування Чиказького університету
Майже дві третини (63%) росіян підтримують дії своєї країни в Україні, які російський уряд називає «спеціальною воєнною операцією» (СВО). Такі дані опитування, проведеного в листопаді 2023 року методом телефонного опитування, 9 січня оприлюднив Національний центр дослідження громадської думки Чиказького університету (NORC).
Ще більше з 1046 опитаних у Росії та окупованому нею Криму людей (67%) схвалюють зовнішню політику, яку реалізує президент Володимир Путін, а війну проти України вважають проявом «цивілізаційної боротьби між Росією та Заходом» 64% росіян та кримчан.
«Цей результат контрастує з іншими недавніми російськими опитуваннями, які показали скорочення підтримки повномасштабного вторгнення Росії в Україну», – вказують аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
Інші соціологічні служби, які працюють у Росії, останнім часом намагаються зʼясувати позиції росіян щодо війни, ставлячи не настільки прямі запитання, як фахівці Чиказького університету.
Трохи більш як третина жителів Росії (34%) підтримала б рішення президента РФ Володимира Путіна «припинити воєнний конфлікт з Україною і повернути приєднані території Україні». Такими є результати опитування, проведеного в жовтні 2023 року російським аналітичним центром «Левада-центр». Водночас на запитання, яке передбачає завершення Путіним війни без умови повернення окупованих територій підтримали б 70% опитаних.
У Москві говорять про створення «буферної зони» в Харківській області – ISW
У Росії на тлі транскордонних обстрілів між українською Харківською та російською Бєлгородською областю лунає дедалі більше закликів до широкомасштабної наступальної операції для створення «буферної зони», відзначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Водночас вони вказують на «ймовірну неспроможність російських військових провести операцію із захоплення значної території в Харківській області найближчим часом».
Речник Кремля Дмитро Пєсков 9 січня заявив, що російські війська зроблять усе, щоб запобігти українським обстрілам по Бєлгородській області. Російські джерела використали коментарі Пєскова про заклик до російських військ створити «буферну зону» глибиною до 15 кілометрів у Харківській області, щоб відкинути українські ракетні системи залпового вогню і артилерію від міжнародного кордону з Бєлгородською областю, зауважують експерти.
Російські ультранаціоналісти регулярно закликали до такої операції влітку 2023 року на тлі невдоволення транскордонними рейдами проукраїнських сил у Бєлгородську область.
Російське вторгнення на 15 кілометрів у глибину та кілька сотень кілометрів у ширину на Харківщині було б масштабним оперативним заходом, який вимагав би набагато більшого угруповання сил і значно кращих ресурсів, ніж те, що російські сили зараз зосередили вздовж усього міжнародного кордону з Україною, наголошують в ISW.
Раніше Інститут вивчення війни оцінював, що російські війська можуть активізувати зусилля із захоплення Куп’янська Харківської області найближчими тижнями, а російське угруповання на куп’янському напрямку виглядає більш придатним для проведення інтенсивних наступальних зусиль, ніж деінде в Україні або вздовж міжнародно визнаних кордонів України. Російські військові, ймовірно, наразі можуть проводити лише дії тактичного рівня в Харківській області з Бєлгородської області, які, щонайбільше, слугуватимуть обманними маневрами для відвернення уваги українських сил від можливої російської операції на куп’янському напрямку, вказують аналітики.
ООН: близько 40% населення України потребуватимуть гуманітарної допомоги в 2024-му
У той час, як російське повномасштабне вторгнення в Україну продовжує спричиняти смерті й руйнування, понад 14,6 мільйонів людей усередині країни – приблизно 40 відсотків населення – потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2024 році, заявило Управління ООН з координації гуманітарних питань.
Поточна гуманітарна ситуація, ймовірно, ще більше погіршиться цього року, якщо військові дії триватимуть, а удари, спрямовані на енергетику й іншу критичну інфраструктуру, частішатимуть протягом нинішньої зими, кажуть в управлінні.
«Щодня гинуть і зазнають поранення цивільні, а їхні будинки і критична інфраструктура руйнуються. Перший тиждень січня приніс Україні хвилю нападів, яка почалася 29 грудня і триває досі. Родини по всій Україні зустрічали Новий рік під звуки сирен повітряної тривоги… 2 січня гуманітарні працівники столиці Києва нарахували понад 30 вибухів лише в цьому місті. Ударів також зазнав Харків, повідомляли про щонайменше п’ять жертв серед цивільного населення, 130 людей були поранені того дня. Донецька область залишилася без світла і води в той час, як минулого тижня температура опустилася значно нижче нуля», – йдеться в повідомленні Представництва ООН в Україні.
За даними агенції ООН, війна також змусила близько 6,3 мільйона українців виїхати за кордон, а станом на кінець 2023 року по всій Європі було зафіксовано 5,9 мільйона біженців з України.
В ООН анонсували, що 15 січня Управління ООН з координації гуманітарних питань й Управління Верховного комісара ООН у справах біженців планують спільно запустити План гуманітарних потреб і реагування для України, а також Регіональний план щодо біженців на 2024 рік.
«Задоволення найнагальніших потреб в Україні й сусідніх країнах вимагатиме посиленої і постійної підтримки з боку держав-членів, приватного сектора й партнерів», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні від початку хвилі атак Росії, що почалася 29 грудня, зафіксувала 90 випадків загибелі цивільних людей в Україні, у тому числі двох дітей, і 421 випадок поранення цивільних осіб в 12 областях. Це дані станом на 2 січня.
ОВА: дитячий оздоровчий центр пошкоджений у Харкові через обстріл РФ
У Харкові внаслідок російських ударів зафіксовані пошкодження території і приміщень дитячого оздоровчого центру, повідомив у ніч на 10 січня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Виключно цивільний об’єкт! Інформація про постраждалих не надходила. На щастя, у приміщеннях не перебували люди», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, екстрені служби продовжують огляд місць влучань.
Раніше він повідомив, що російські війська ввечері 9 січня вкотре обстріляли Харків і Харківську область – попередньо, удари були завдані із ЗРК С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Генштаб: на фронті відбулося 77 бойових зіткнень за добу, найбільше – поблизу Авдіївки та Марʼїнки
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 77 бойових зіткнень, найбільше з них – у Донецькій області, поблизу Авдіївки та Марʼїнки, відзначає Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні 10 січня.
«У зоні відповідальності Оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Хортиця» на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 8 атак ворога в районі Синьківки Харківської області... В зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 11 атак ворога неподалік Новобахмутівки, Авдіївки, Сєверного та ще 13 атак поблизу Первомайського та Невельського Донецької області. На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області, де відбито 15 атак», – вказує Генштаб ЗСУ.
Упродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по девʼяти районах зосередження особового складу, а підрозділи ракетних військ уразили район зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та два артилерійські засоби противника, повідомляють у Генштабі.
В Україні оголошена масштабна повітряна тривога – в РФ піднялися МіГ-31К (відбій)
Близько 8:00 на всій території України оголошена повітряна тривога, влада рекомендує прослідувати в укриття.
«Ракетна небезпека по всій території України! Зліт МіГ-31К з аеродрому Саваслейка (Нижньогородська область). Не ігноруйте сигнал повітряної тривоги!» – повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
Оновлення: Після 8:50 почали надходити повідомлення про відбій тривоги
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Росія втратила ще 800 військових та 12 артилерійських систем – нові дані Генштабу ЗСУ
Російські війська втратили ще близько 800 військових за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 січня.
Загальні втрати російської армії Генштаб оцінює у приблизно 366 790 осіб.
Командування також навело оновлені дані про втрати російської техніки:
- танків – 6038 (+2 за минулу добу)
- бойових броньованих машин - 11216 (+13)
- артилерійських систем – 8684 (+12)
- РСЗВ – 956 (+2)
- засобів ППО – 639 (+1)
- літаків – 329
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6834 (+11)
- крилатих ракет – 1805
- кораблів/катерів – 23
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 11575 (+23)
- спеціальної техніки – 1336 (+3)
Україна і Росія майже не оприлюднюють інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут.
«Ключ до перемоги»: як ЗСУ прорватися до Азовського моря та Криму?
Чи вдається Збройним силам України розширювати плацдарм на Херсонському напрямку? Чого не вистачає українським військовим для успішного просування до Криму та Азовського моря? Які втрати несе армія Росії на Херсонському та Запорізькому напрямках? Які події можуть змінити лінію фронту на півдні? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав військових експертів.
WSJ: Китай рекордно наростив експорт автомобілів – на тлі попиту в Росії
Китай виходить на перше місце у світі з експорту автомобілів, при цьому продаж китайської техніки підштовхнув до рекордного рівня попит на традиційні машини, що працюють на бензині, в Росії, пише 9 січня американська газета The Wall Street Journal.
За обсягом експорту КНР зміщує з першого місця Японію. Видання називає це «тектонічним зрушенням у світовій автопромисловості».
За даними Китайської асоціації легкових автомобілів, у 2023 році китайські автовиробники продали до Росії щонайменше вп’ятеро більше машин, ніж 160 тисяч одиниць роком раніше. У зв’язку з цим зазначається, що на ситуацію вплинув вихід із Росії – після початку повномасштабного вторгнення її армії в Україну – західних компаній.
Китайська асоціація підрахувала, що минулого року за кордон було продано 5,26 мільйона машин і, ймовірно, це майже на мільйон більше, ніж експорт автомобілів, вироблених у Японії. Згідно з останніми офіційними даними Токіо, за 11 місяців 2023 року Японія відправила за кордон близько чотирьох мільйонів автомобілів.
Голова КНР Сі Цзіньпін, обмінюючись новорічними привітаннями з російським президентом Володимиром Путіним, заявив про зміцнення фундаменту відносин між двома країнами в 2023 році.
Зближення Москви й Пекіна викликає побоювання у західних лідерів. Американська розвідка вказувала, що Китай допомагає Росії обходити західні санкції і, можливо, надає Москві військові технології й технології подвійного призначення для війни проти України. Китай неодноразово стверджував, що країна дотримується нейтралітету і не продає зброю у зони конфлікту.
Російські війська обстріляли Харків, попередньо, з С-300 – Синєгубов
Російські війська ввечері 9 січня вкотре обстріляли Харків і Харківську область. Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, попередньо, удари були завдані із ЗРК С-300 з території російського Бєлгорода.
«На цю хвилину – без постраждалих. Інформація щодо руйнувань у Харкові й області уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Близько 50 країн засудили поставки зброї з Північної Кореї до Росії
У спільній заяві США і їхні партнери 9 січня виступили проти поставок зброї між Північною Кореєю і Росією, зокрема закупівлі Москвою північнокорейських балістичних ракет і використання їх проти України.
«Ми глибоко стурбовані наслідками цієї співпраці для безпеки в Європі, на Корейському півострові, в Індо-Тихоокеанському регіоні і в усьому світі», – йдеться у спільній заяві, яку підписали міністри закордонних справ близько 50 країн (зокрема, США, Великої Британії, Австралії, Німеччини, Канади) і Євросоюз.
Підписанти наголошують, що передача балістичних ракет разом із будь-якою іншою зброєю і пов’язаними матеріалами з КНДР до Росії «грубо порушує» численні резолюції Ради безпеки ООН.
«Ми уважно стежимо за тим, що Росія надає КНДР в обмін на цей експорт зброї. Ми закликаємо КНДР і Росію дотримуватися відповідних резолюцій РБ ООН і негайно припинити всі дії, які їх порушують», – йдеться в заяві.
«Поки Росія запускає хвилі ракет і безпілотників проти українського народу, ми продовжуватимемо разом підтримувати Україну. Ми також закликаємо КНДР відповісти на численні й справжні пропозиції повернутися до дипломатії, єдиного шляху до міцного миру на Корейському півострові», – додали представники країн.
Білий дім раніше сьогодні заявив, що Росія 6 січня знову запустила по Україні кілька ракет, отриманих із Північної Кореї.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України, і російські війська випустили принаймні одну з цих балістичних ракет по Україні 30 грудня.
Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.
Перед цим Сполучені Штати заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася.
Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. Зростання активності, казали експерти, «ймовірно, вказує на постачання Північною Кореєю зброї та боєприпасів до Росії».
«Перейшли до опрацювання проєкту угоди» – ОП про переговори з Британією щодо безпекових гарантій
В Офісі президента України повідомили про проведення чергового раунду переговорів із Великою Британією щодо укладення двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій.
«Учасники перейшли до безпосереднього опрацювання проєкту відповідної угоди, обговорили її основні елементи й окремі тематичні блоки, а також узгодили подальший графік двосторонніх переговорів», – йдеться в повідомленні. Подробиць в ОП не навели.
Українську сторону на переговорах представляв заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Про те, що Україна почала перший раунд переговорів на робочому рівні з Великою Британією щодо двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій, в Офісі президента повідомили в серпні минулого року.
За повідомленням, це передбачено Спільною декларацією про підтримку України, яку в липні підписали країни «Групи семи» (G7) і до якої висловили бажання приєднатися ще низка країн.
Схожі переговори зі США Україна почала 3 серпня.
У липні країни «Групи семи» (G7) оголосили про початок двосторонніх переговорів із Україною щодо формалізації підтримки Києва.
Декларація про підтримку України, підписана ними, передбачає двосторонні домовленості між Києвом і країнами G7 й іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України. Однією з перших країн, яка приєдналася до цієї декларації, була Норвегія, яка не входить до G7.
Президент України Володимир Зеленський раніше привітав гарантії безпеки, надані країнами «Групи семи», назвавши їх першим випадком формування «фундаменту безпеки для України на шляху до НАТО».
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Білий дім: Росія знову застосувала кілька ракет з КНДР під час атаки по Україні
Білий дім у вівторок заявив, що Росія запустила кілька ракет з Північної Кореї в Україну 6 січня. Про це повідомив представник Ради національної безпеки Джон Кірбі.
«Росія була змушена шукати військову техніку в країн-однодумців, однією з таких держав є Північна Корея, і КНДР нещодавно надала Росії пускові установки балістичних ракет і кілька десятків балістичних ракет. Росія відтоді розгорнула ці ракети проти України... 6 січня російські сили знову запустили кілька північнокорейських балістичних ракет по Україні, ми все ще оцінюємо наслідки цих ударів», – сказав він під час брифінгу.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України, російські війська випустили принаймні одну з цих балістичних ракет по Україні 30 грудня.
Ввечері 6 січня російські війська завдали удару по Покровську, також було зафіксоване влучання в будинок у Рівному Мирноградської громади. За даними влади, внаслідок атаки 11 загиблих і 10 поранених, серед яких є діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Зосередили увагу на фермерах». РФ посилила примусову мобілізацію на окупованій території – ГУР
Російські війська активізували механізми примусової мобілізації в окупованих громадах Херсонської і Запорізької областей, зокрема, зосередили свою увагу на фермерах, заявило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
«Нині чекісти особливу увагу зосередили на фермерах: по господарствах у низці населених пунктів росіяни розіслали письмові вимоги негайно стати на військовий облік усім чоловікам призовного віку. У випадку невиконання директиви сільськогосподарські підприємства чи окремі фермери будуть каратися штрафами у 400 тисяч рублів (близько $4500), однак сплата цієї суми аж ніяк не гарантує уникнення від участі у війні проти України в лавах армії держави-агресора Росії», – йдеться в повідомленні.
У ГУР заявили, що активізація примусової мобілізації, до якої вдаються російські сили на окупованих територіях України, спричинена «необхідністю покривати втрати особового складу, а також зниженням підтримки війни серед російського населення».
«Оскільки кремлівські «технологи» наразі вважають за неможливе оголосити масштабну хвилю мобілізації в Росії, щоби не погіршувати соціальний фон перед так званими «виборами Путіна», чоловіче цивільне населення в окупації знову перебуває під хвилею тиску. Під загрозою примусової мобілізації фактично перебувають усі чоловіки, віком від 18 до 65 років, а нерідко й 16-річні й 17-річні підлітки, яких Москва так само заганяє до окупаційного війська», – йдеться в заяві.
Редакція наразі не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Минулого місяця правозахисна організація Human Rights Watch у своєму звіті заявила, що російська влада продовжує примусово мобілізувати в свою армію українців на окупованих нею територіях України. Правозахисники наголосили, що така практика «є воєнним злочином».
Американський інститут вивчення війни (ISW) у жовтні звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
Аналітики у своєму огляді вказували на дані української сторони, яка каже, що цивільним із врученими російськими паспортами, зокрема на лівобережжі Херсонщини, російські сили погрожують штрафами і затриманням за неявку у «військкомати».
Комітет завтра буде розглядати і голосувати рекомендації до законопроєкту про мобілізацію – депутат
Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко заявив, що завтра, 10 січня, парламентарі будуть розглядати і голосувати рекомендації комітету до законопроєкту про мобілізацію. Про це він заявив в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Live».
«Сьогодні комітет національної безпеки, оборони так і не зміг приступити до підтримання або до рекомендацій щодо законопроєкту, який поданий урядом. Ми погодили, що секретаріат напрацює рекомендації, і тоді ми будемо збиратись», – сказав Івченко.
За його словами, найімовірніше, комітет збиратиметься завтра після засідання парламенту.
Він уточнив, що на сьогодні «пройшли лише обговорення в робочих групах разом із представниками уряду».
«Я скажу за себе, тому що коли говорять, що комітет підтримав або не підтримав, потрібно, щоб було голосування. Перше: ми говоримо про дискрецію людей, які на передовій (на нулі) і людей в тилу. Тобто ті, хто на передовій, виконували бойові завдання, наприклад, 12 місяців, можуть бути демобілізовані, або їм може бути надана відпустка два роки. Друге: однозначно ми маємо законодавчо закріпити те, що третя група інвалідності має залишитись, і ті, хто опікуються цими людьми, мають теж в законі себе бачити. Наступне: обов’язково 60 днів має проходити навчання», – сказав Івченко, відповідаючи на запитання, що комітет категорично не сприймає в урядовому законопроєкті.
Також, за його словами, комітет має врегулювати умови мобілізації серед працівників правоохоронних органів – Національної поліції, НАБУ, БЕБ та ДБР.
«Відповідальність, тимчасові заходи обмеження. Вважаю, що ми маємо зняти всі ці пропозиції як такі, що суперечать Конституції України. І багато інших речей, які обговорюються в комітеті і пропонуються робочими групами, щоб були враховані і зняті між першими другим читанням з урядового законопроєкту», – сказав депутат.
«Завтра, я так розумію, ми будемо розглядати і голосувати рекомендації комітету. Зараз уряд пропонує покращити цей законопроєкт рекомендаціями комітету.. Ми будемо готувати рекомендації, а далі комітет визначатиметься: а) він буде підтримувати з рекомендаціями; б)ми все ж таки будемо рекомендувати Міноборони забрати законопроєкт і подати заново, але таким, як ми напрацювали в робочих групах і дали рекмендації», – додав Івченко.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки 4 січня розпочав розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації. Депутати повідомляли, що обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів. 9 січня розгляд законопроєкту в комітеті продовжився. Близько 18:00 стало відомо, що засідання комітету завершилось, а ухвалення рішення щодо законопроєкту перенесли на завтра.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
Волонтерку Богдану Ярову призначили радницею заступника міністра оборони
Волонтерку, членкиню Громадської антикорупційної ради при Міноборони, голову громадської організації «Мрія дітей України» Богдану Ярову сьогодні призначили радницею заступника міністра оборони України (на громадських засадах), повідомляє пресслужба міністерства.
«Призначення Богдани Ярової – це крок до фундаментальних змін у системі. Її досвід і рішучість не залишать жодного шансу для корупції в закупівлях», – зазначив заступник міністра оборони Дмитро Клименков, якого цитує пресслужба.
На його думку, Богдана Ярова посилить команду міністерства оборони для «ще більш ефективного запобігання корупції під час проведення закупівель для ЗСУ».
У квітні 2023 року Богдана Ярова увійшла до складу Громадської антикорупційної ради при Міноборони.