Влада Німеччини аналізує майбутнє НАТО і готується до тривалого конфлікту з Росією – NYT
У Німеччині високопоставлені політики та чиновники останнім часом неофіційно обговорюють можливе майбутнє НАТО в разі перемоги Дональда Трампа на виборах президента США і прогнозують десятиліття протистояння з Росією, пише газета The New York Times.
За даними видання, в Берліні побоюються, що в разі повернення Трампа в Білий дім він здійснюватиме ще більш ізоляціоністську політику, ніж під час першого президентського терміну, це може означати, що основний тягар підтримки України в боротьбі з Росією ляже на країни ЄС.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, як зазначає The New York Times, останнім часом почав виступати з попередженнями про те, що Німеччина має готуватися до «десятиліть» протистояння з Росією. На думку Пісторіуса, слід вважати реальною і перспективу нападу Росії на одну з країн-членів НАТО через кілька років. Очільник оборонного відомства закликає до швидкого переозброєння німецької армії та збільшення її чисельності.
The New York Times зазначає, що публічні висловлювання Пісторіуса, одного з найвпливовіших політиків у Німеччині, свідчать про зміни у свідомості німецької політичної еліти. При цьому, як стверджує видання, поки що не можна сказати, що громадська думка ФРН сприймає Росію як пряму загрозу Німеччині.
Окремо газета звертає увагу на обговорення у владних колах ФРН можливої перемоги Трампа на виборах у США. У цьому випадку, як побоюються у Берліні, Сполучені Штати, формально не виходячи з НАТО, можуть перестати бути основною силою цього союзу. Політики в Німеччині серйозно стурбовані питанням, чи зможе НАТО в такому разі зберегтися.
The New York Times зазначає, що в німецькому керівництві, як і раніше, є розбіжності щодо того, наскільки жорсткою має бути лінія щодо Росії. Прикладом таких розбіжностей може бути те, що Берлін досі не схвалив постачання Україні далекобійних ракет Taurus. Водночас газета зазначає, що Німеччина перебуває на другому місці після США за обсягами військової допомоги Україні, а цього року її витрати на оборону вперше сягнуть 2% ВВП.
Публікація повʼязана з візитом канцлера Німеччини Олафа Шольца до Вашингтона, його зустріч із президентом США Джо Байденом запланована на найближчу пʼятницю, 9 лютого.
Вибори у США можуть стати «референдумом про майбутнє України» – Toronto Star
Впливова канадська щоденна газета Toronto Star занепокоєна тим, що тема України зникає з американської передвиборчої кампанії, яку ведуть республіканці. Вона назвала цьогорічні президентські вибори у США «референдумом про майбутнє України».
Читайте про це за лінком
Зеленський провів нараду в Кривому Розі – про водо- та енергопостачання регіону
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого в Кривому Розі провів нараду про водо- та енергопостачання всього Дніпропетровського регіону. Про це глава держави розповів у вечірньому відеозверненні.
«Зараз – Кривий Ріг, увесь район та інші громади області, нарада щодо енерго- та водозабезпечення міст і сіл Дніпровщини, зокрема й Кривого (Рогу). Захист енергообʼєктів. Посилення мобільних вогневих груп, ППО, РЕБ. Відновлення енергопотужностей. Я дякую всім, хто цими днями оперативно відновив енергопостачання після нещодавніх ударів, – кожній ремонтній бригаді», – сказав Зеленський.
Він також подякував «тим, хто працює зараз на будівництві нової інфраструктури постачання води». «Це стратегічне завдання. Сотні тисяч людей залежать від цього. Нікополь, Марганець, Покров, частина Кривого Рогу та Криворізького району», – наголосив президент України.
Упродовж останнього тижня через російські обстріли у Кривому Розі та навколишніх населених пунктах були перебої з електропостачанням. Також частина Дніпропетровської області має додаткові проблеми з водопостачанням, які виникли після руйнування в червні 2023 року греблі Каховської ГЕС.
«Це питання української влади» – Салліван про ймовірне звільнення Залужного
Кадрові рішення в Збройних силах України є «питаннями української влади», заявив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван в ефірі телеканалу CBS News 4 лютого. Так високопосадовець відповів на запитання, чи був поінформований Білий дім про можливе звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
«Уряд США не має так чи інакше втручатися в це питання. Тому ми тримаємось осторонь цих кадрових рішень. І, звичайно, це суверенне право України і право президента України ухвалювати свої кадрові рішення. Ми чітко дали зрозуміти, що не збираємося брати участь у цьому конкретному рішенні», – сказав радник Байдена.
Раніше цього тижня, 2 лютого, видання The Washington Post із посиланням на двох осіб, обізнаних із питанням, повідомило, що Україна поінформувала Білий дім про те, що президент Володимир Зеленський вирішив звільнити генерала Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України.
Ввечері 29 січня низка медіа з посиланням на свої джерела повідомила, що головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного можуть звільнити. Зокрема, як повідомило агентству «Інтерфакс-Україна» близьке до військово-політичного керівництва країни джерело, домовленості про це було досягнуто під час зустрічі Валерія Залужного з президентом Володимиром Зеленським. При цьому відповідного указу президента не було.
Міністерство оборони України після цього оприлюднило коротку заяву: «Шановні журналісти, одразу відповідаємо всім: Ні, це неправда».
Також речник президента Сергій Никифоров в коментарі «Українській правді» на запитання, чи звільняв президент Залужного, відповів: «точно ні».
Попри те, що офіційно українська влада на різних рівнях заперечила наявність указу президента про звільнення Залужного, медіа продовжують вказувати на тривалі розбіжності у поглядах між президентом і головнокомандувачем на тлі складної ситуації на фронті й зменшення чи затримки західної підтримки для Києва.
Понад половина з 59 бойових зіткнень відбулася на Авдіївському напрямку – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 лютого на фронті відбулося 59 бойових зіткнень, із них понад половина зафіксована на Авдіївському напрямку, повідомив Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 21 атаку в районах населених пунктів Новобахмутівка, Степове, Авдіївка та ще 10 атак біля Тоненького, Сєверного, Первомайського, Невельського Донецької області, де ворог за підтримки авіації намагався прорвати оборону наших військ», – вказано в повідомленні.
Сили РФ атакували ще й на Лиманському, Бахмутському, Марʼїнському, Запорізькому напрямках і намагалися вибити українських військових із плацдарму на лівобережжі Дніпра в Херсонській області.
«Також ворог завдав 32 авіаційних удари та здійснив 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – відзначають українські військові.
Впродовж дня авіація Сил оборони завдала ударів по пʼяти районах зосередження особового складу противника, додають у Генштабі.
Білий дім виступив проти надання допомоги Ізраїлю без підтримки України
Адміністрація президента США виступає проти поданого в Палаті представників американського Конгресу законопроєкту про допомогу Ізраїлю без додаткових асигнувань на підтримау України, заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.
За її словами, Вашингтон рішуче виступає проти цих «хитрощів, які нічого не роблять для охорони кордону, нічого не роблять для допомоги жителям України» у самообороні та «позбавляють гуманітарної допомоги цивільне палестинське населення».
3 лютого спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що наступного тижня Палата представників США голосуватиме за законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 мільярдів доларів. Він твердить, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
Раніше, 2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорена процедура розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
Зеленський на Дніпропетровщині подякував силам ППО «за влучні дії»
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого відвідав розташування Повітряного командування «Схід» Збройних сил України та вручив державні нагороди пілотам, повідомляє офіційний сайт глави держави про відвідини Дніпропетровської області.
Командувач Повітряного командування «Схід» Іван Теребуха розповів Зеленському про прикриття з повітря міст і громад, об’єктів критичної інфраструктури та лінії фронту.
«Президентові розповіли деталі серії російських атак із використанням БпЛА на об’єкти у Дніпропетровській області та заходи з підсилення ефективності роботи українських мобільних вогневих груп і радіоелектронної боротьби для відбиття ударів ворожих дронів.
Також обговорювалися особливості застосування західних і гібридних систем ППО, перспективи зміцнення спроможностей ПвК «Схід» з урахуванням майбутніх надходжень озброєння», – ідеться в повідомленні.
Володимир Зеленський нагородив бойових пілотів орденами Богдана Хмельницького І-ІІ ступенів та «За мужність» І ступеня.
«Я бачу перед собою потужних воїнів, які захищають наше небо і з неба захищають Україну, наші домівки, наших людей – дітей і дорослих. Дякую за ваші влучні дії, за знищення ворога. Бажаю вам усім здоров’я та перемоги. І побратимам вашим також перекажіть нашу подяку», – сказав президент.
Раніше цього ж дня Володимир Зеленський побував на позиціях Збройних сил поблизу села Роботине в Запорізькій області.
«Наказу покидати позиції не було». Боєць ЗСУ 46 днів наодинці бився з окупантами в тилу
Піхотинець 22 окремої механізованої бригади ЗСУ Володимир Гудім – єдиний, хто залишився живим на своєму спостережному пункті під час наступу армії РФ в районі Кліщіївки біля Бахмуту восени минулого року. Півтора місяці (46 днів) він майже без їжі та води, із пораненням, переховувався, паралельно знищуючи російських штурмовиків.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» поговорили з бійцем у шпиталі, де він відновлюється після ампутації ступні. Читайте і дивіться тут
РФ стверджує, що внаслідок обстрілу пекарні в окупованому Лисичанську загинули 28 людей
В окупованому місті Лисичанськ Луганської області завершилися пошуково-рятувальні роботи на місці, де розташовувалася двоповерхова пекарня, заявили 4 лютого в російському міністерстві з питань надзвичайних ситуацій. За останніми даними, внаслідок обстрілу пекарні загинули 28 людей, у тому числі дитина, ще 10 людей постраждали.
Угруповання «ЛНР», яке діє на Луганщині, звинуватило в обстрілі українських військових.
Українське командування цю інформацію наразі не коментувало.
3 липня 2022 року ЗСУ відійшли з Лисичанська. Наразі місто окуповане російськими військовими.
Окупований російськими військовими Донецьк також часто потрапляє під обстріли, там лунають вибухи. 1 вересня 2023 року через атаку по місту постраждало понад 10 людей, а 6-річна дівчинка загинула.
1 листопада 2023 року в Будьоннівському районі окупованого Донецька на вантажній залізничній станції Мушкетове сталася пожежа. Підконтрольне РФ угруповання «ДНР» заявило про нібито двох загиблих під час удару по станції. Підтвердити правдивість заяв окупаційної влади неможливо.
На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.
У Росії на тлі санкцій зросло число авіаційних інцидентів – WSJ
У Росії у 2023 році зафіксовано зростання авіаційних інцидентів, пише видання The Wall Street Journal. Воно посилається на німецьку дослідницьку компанію Jacdec, яка збирає інформацію про авіапригоди по всьому світу.
За цими даними, в РФ у 2023 році сталося не менш як 74 інциденти з літаками, розрахованими на перевезення щонайменше 19 пасажирів, а за 2022 рік було відомо про 36 пригод.
За відомостями дослідницької компанії Cirium, які також наводить видання, у Росії на кожні 100 тисяч вильотів у 2023 році траплялося близько 10 подій, а роком раніше – лише пʼять.
Хоча серйозних збитків і катастроф у більшості випадків удалося уникнути, опитані WSJ фахівці з безпеки попереджають, що постійні технічні проблеми створюють значний ризик для пасажирів і посилюють тиск на пілотів.
Значна частина авіаційних інцидентів у Росії, на думку експертів, найімовірніше, повʼязана з санкціями, що забороняють іноземним компаніям обслуговувати літаки російських авіакомпаній та постачати запчастини для них.
Як зазначає WSJ, до статистики увійшли й авіапригоди, не повʼязані з технічними несправностями, наприклад, влучання птахів у двигун, а також аварія літака засновника угруповання ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
Російська авіаційна влада, нагадує видання, регулярно заявляє, що санкції не позначаються на безпеці польотів у Росії. Проте співрозмовники видання вважають, що це не так.
«У них немає доступу до запчастин, вони мало що можуть зробити», – сказав директор зі стратегії та політики безпеки правозахисної організації Flight Safety Foundation Генрі Ґурджі, додавши, що хоча в Росії «роблять усе, що можуть», щоб підтримувати робочий стан. літаків, санкції «вже починають серйозно впливати».
До початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну парк російських авіакомпаній налічував загалом 1031 літак, розрахований на перевезення від 19 пасажирів. Майже дві третини флоту складали літаки виробництва Boeing та Airbus, наводить WSJ дані дослідницької компанії Cirium.
«Росавіація» в середині грудня 2023 року оголосила, що на повітряному транспорті в РФ «відсутня тенденція до зростання кількості авіаційних інцидентів». «Росавіація» тоді не пояснювала, що стало приводом для такої заяви, але російські незалежні ЗМІ та іноземні медіа неодноразово писали про зростання кількості авіапригод.
Російські військові обстріляли Вовчанськ з артилерії: пошкоджені адмінбудівля і ЦНАП
Російські військові 4 лютого вдарили по місту Вовчанськ на Харківщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Ворог продовжує терор цивільного населення Харківщини. Окупанти завдали артилерійських ударів по м. Вовчанськ Чугуївського району. Внаслідок обстрілу пошкоджено скління та фасад адміністративної будівлі, дах, перекриття, скління будівлі ЦНАПу», – зазначили в Харківській ОВА.
Також відомо, що через російські обстріли було пошкоджено чотири приватні будинки, цивільні не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Президент призначив Федорова головою Запорізької ОВА
Президент Володимир Зеленський призначив Івана Федорова головою Запорізької ОВА 4 лютого.
«Призначити Федорова Івана Сергійовича головою Запорізької обласної державної адміністрації», – сказано в указі №48/2024.
У неділю, 4 лютого, Зеленський відвідав Запоріжжя і провів нараду з силовиками, а також представив Івана Федорова як новопризначеного голову Запорізької обласної державної адміністрації.
«Потрібно зробити все, щоб Україна повернулась у ваш рідний Мелітополь. Україна сьогодні бореться за це. Це обов’язково станеться», – сказав Зеленський Федорову.
До сьогодні Федоров був мером Мелітополя. У 2022 році потрапив у російський полон за відмову співпраці з окупантами. Наступного дня близько двох тисяч жителів міста вийшли на протест з вимогою звільнити Федорова. Після 6 днів полону його було обміняно на 9 полонених російських солдатів-строковиків.
Наприкінці січня Кабмін затвердив кандидатуру мера Мелітополя Івана Федорова на посаді голови Запорізької обласної військової адміністрації. Тоді Федоров розповів, що в разі його призначення главою Запорізької ОВА, «виконувати обов’язки мера буде, або його перший заступник, або секретар ради».
Зеленський відвідав позиції ЗСУ в Роботиному на Запорізькому напрямку
Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції Збройних сил України у Роботиному на Запорізькому напрямку 4 лютого.
«Запорізька область. Роботине. Розташування 65-ї окремої механізованої бригади. Поспілкувався із захисниками, подякував їм та вручив державні нагороди», – розповів він.
За словами президента, «для нього честь бути сьогодні тут – підтримати воїнів і нагородити».
«На їхніх плечах складна, вирішальна місія – відкинути ворога й захистити Україну. Пишаємося нашими воїнами, дякуємо кожному!», – додав голова держави.
Наприкінці липня 2023 року Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська просунулися у напрямку Роботиного. 22 серпня 2023 року стало відомо, що ЗСУ з боєм увійшли в село Роботине Запорізької області та організували евакуацію мирних мешканців.
Сили РФ атакували житлову забудову Торецька, є загиблий та поранені – ОВА
Російські військові 4 лютого атакували місто Торецьк, повідомляє Донецька обласна військова адміністрація (ОВА).
За даними відомства, щонайменше одна людина загинула і 2 було поранено внаслідок обстрілу Торецька на Донеччині 4 лютого.
«Близько першої години дня росіяни обстріляли місто з артилерії — поцілили у житлову забудову. Поранені доставлені до найближчої лікарні для надання медичної допомоги», – уточнили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Білорусі залишається менш як тисяча «вагнерівців», це впливає на Україну – розвідка Британії
У Білорусі залишається менше від тисячі бойовиків ПВК «Вагнер», але «це грає на руку Кремлю і впливає на Україну», повідомляє Міністерство оборони Британії.
«Цілком ймовірно, що в Білорусі залишилося менш як 1000 російських найманців «Вагнера». Вони присутні в країні з червня 2023 року, тоді там було 8 тисяч найманців «Вагнер», – розповідають розвідники.
Британська розвідка зазначає, що «вагнерівці» продовжують навчати білоруських військових. Проте, за даними Міноборони Британії, «навряд чи ватажок білоруського режиму Олександр Лукашенко використовуватиме найманців ПВК «Вагнера» за межами їх компетенції».
У розвідці припускають, що «скоріш за все, бойовики беруть участь у підготовці військ міністерства внутрішніх справ, але навряд чи причетні до внутрішньої або прикордонної безпеки в Білорусі».
«Тривала присутність найманців групи «Вагнер» в Білорусі майже напевно також приносить користь військовим зусиллям Росії, змушуючи Україну підтримувати оборонні позиції та особовий склад уздовж свого північного кордону з Білоруссю для захисту від можливих майбутніх вторгнень», – наголошує розвідка Британії.
Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою засновник угруповання Євген Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російська влада оголосила, що ПВК «Вагнер» поїде до Білорусі. За чисельними повідомленнями ЗМІ, для «вагнерівців» там розгорнули наметовий табір. Білоруська влада заявляла, що вони займатимуться навчанням військових Білорусі.
23 серпня стало відомо, що у Бологовському районі Тверської області РФ розбився літак бізнес-класу, що був у власності Євгена Пригожина. Повідомлялося, що голова ПВК «Вагнер» був у списку пасажирів. Згодом смерть сімох пасажирів і трьох членів екіпажу літака офіційно підтвердили. Після цього табір найманців у Білорусі почали згортати.
Евакуація з Донеччини: поїзди рухатимуться за новим графіком
З 4 лютого евакуація з Донеччини до Житомирської області здійснюватиметься спеціальним поїздом 1 раз на 8 днів по парних числах, йдеться в повідомленні Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
За даними відомства, евакуйованим передбачені такі соціальні гарантії:
- безплатне житло у місцях компактного проживання в Житомирській області;
- виплата допомоги на проживання ВПО;
- гуманітарна, психологічна та медична допомога.
У Мінреінтеграції кажуть, що для евакуації люди мають залишити заявку за телефонами: (098) 890-33-18 або (066) 285-62-90.
Для евакуації тяжкохворих та осіб з інвалідністю варто телефонувати за номерами: (099) 710-48-72, (099) 311-53-36, (099) 311-53-14, (096) 108-60-48, (096) 108-52-24.
Потім необхідно дістатися до місця збору (про це повідомляють під час запису), звідки буде безплатне підвезення до евакуаційного поїзда в Покровську, уточнили у відомстві.
Раніше, 29 січня, на Донеччині оголосили примусову евакуацію людей із сіл Мар’їнської та Очеретинської громад.
16 січня через безпекову ситуацію влада Харківщини також запровадила обов’язкову евакуацію населення ще з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської і Курилівської громад.
Місцева влада обіцяла, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом і підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.
У серпні минулого року через посилення обстрілів у Куп’янському районі оголосили обов’язкову евакуацію. Зокрема, жителям 37 наближених до зони бойових дій населених пунктів пропонували виїхати до Харкова, а далі за бажанням – в інші області України.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російська ДРГ намагалась прорвати кордон на Сумщині, бій тривав півтори години – Наєв
У суботу, 3 лютого, російська диверсійно-розвідувальна група (ДРГ) здійснила чергову спробу прорвати кордон України на Сумщині, повідомив командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв у телеграмі.
За його словами, сили РФ кілька разів змінювали тактику, «після півторагодинного бою окупантів вдалося відкинути далеко від кордону».
Наєв каже, що 3 лютого о 18:20 на підступах до Глухівської громади бійцями одного з опорних пунктів «було помічено рух озброєної групи у складі десяти осіб». Українські військові відразу розпочали стрілецький бій та «викликали протидиверсійні резерви зі складу свого батальйону», уточнив командувач.
«Вже за кілька хвилин до бою приєдналися мінометники, щільно накриваючи вогнем місце зосередження ворожих сил», – розповів Наєв.
Зазнавши втрат, за даними генерала, «ворог змінив тактику, розділившись на дві групи».
«Одна з яких під прикриттям своєї артилерії здійснювала евакуацію тіл вбитих та поранених. Друга група здійснила спробу обійти опорний пункт з бокового флангу. Але на цей час до місця бою прибула контрдиверсійна група. Звитяжний бій тривав протягом півтори години», – констатував він, додавши, що «ворога вдалось відкинути далеко за межі кордону».
Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв раніше заявляв про посилення північного кордону України особовим складом і бойовою технікою задля протидії диверсантам. У Державній прикордонній службі наголошували, що Росія «найбільш активно» використовує своїх диверсантів на Сумщині.
Крім того, російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини.
«Укренерго»: вчорашня атака на енергетику у Кривому Розі була «наймасовішою» за рік
Атака на енергетичну інфраструктуру Кривого Рогу 3 лютого стала «однією з найбільш масованих атак на енергетику за рік», йдеться в повідомленні «Укренерго».
Як зазначається, в ніч проти 3 лютого відновлювальні роботи «перервала атака російських дронів на високовольтні енергетичні об’єкти».
«Відновлювальні роботи були непростими: оскільки після атак знижується надійність живлення пошкодженого енерговузла, ремонтним бригадам довелося протягом дня двічі повертати світло споживачам в регіоні», – пояснюють енергетики.
В «Укренерго» наголошують, що зараз тривають роботи на магістральних та розподільчих мережах, але світло споживачам вже повернули.
«Укренерго» пояснює, що енергетикам вдалося значно мінімізувати наслідки атак завдяки підготовці влітку. Фактично, це були перші відключення світла в Україні після повітряних атак з початку опалювального сезону, зазначили спеціалісти.
Внаслідок російського удару по Кривому Рогу в ніч на 2 лютого без світла залишалися 62 тисячі споживачів, через знеструмлення шахти під землею перебували 120 шахтарів.
Росія втратила за добу понад 800 військових і 31 артсистему – нові дані Генштабу ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російських військ за добу вранці 4 лютого.
За даними командування, російські війська втратили близько 810 людей особового складу за добу. Загальні російські втрати, за оцінкою, протягом війни в Україні сягнули 388 750 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки за добу:
- танків – 6343 (+2 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11818 (+13)
- артилерійських систем – 9331 (+31)
- РСЗВ – 979
- засобів ППО – 663
- літаків – 332
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7173 (+12)
- крилатих ракет – 1848 (+1)
- кораблів/катерів – 24
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн - 12393 (+41)
- спеціальної техніки = 1479 (+6)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
31 січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні.
За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Росія «піддала жорсткій цензурі» акцію протесту дружин за повернення додому мобілізованих – ISW
Росія «піддала жорсткій цензурі» акцію протесту дружин мобілізованих солдатів, яка відбулася у Москві 3 лютого, йдеться у звіті американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики кажуть, що «таким чином, влада РФ намагається придушити ймовірне відновлення ширшого громадського руху на підтримку російських солдатів і проти режиму диктатора Володимира Путіна».
Зазначається, що 3 лютого учасники російського громадського руху «Шлях додому» поклали квіти до Могили Невідомого солдата в Москві, а опісля провели акцію протесту на прилеглій Манежній площі з нагоди 500 днів від початку часткової мобілізації, оголошеної президентом РФ у вересні 2022 року.
Американські експерти наголошують, що російські провладні ЗМІ здебільшого не висвітлювали цю подію, але повідомили, що «прокуратура Москви застерегла від відвідування акції протесту, маючи на увазі, скоріш за все, саме акцію «Шлях додому».
Водночас за даними ISW, опозиційні російські ЗМІ «детально висвітлили цей протест, в якому, за підрахунками, взяли участь близько 200 осіб». Вони повідомили, що поліція Москви затримала 27 осіб, більшість із яких були російськими та іноземними журналістами, кажуть аналітики.
Опозиційні ЗМІ також повідомили, що «пізніше влада відпустила затриманих без висунення звинувачень, і що деякі члени акції протестували біля відділку міліції за звільнення усіх затриманих».
«Російська поліція дозволила протестувальникам «Шлях додому» пізніше відвідати передвиборчий штаб Путіна (президента Росії Володимира Путіна – ред.) та від руки написати звернення до нього з проханням повернути мобілізованих додому», – кажуть в ISW.
Однак «штаб дозволив зробити це лише невеликим групам мітингувальників та суворо обмежив доступ ЗМІ до висвітлення цього процесу», зазначають у зведенні.
«Ймовірно, російські правоохоронні органи навмисне затримували журналістів, а не протестувальників, аби обмежити висвітлення події, позбавивши організацію «Шлях додому» статусу «платформи для мучеництва» в інформаційному просторі через арешти її членів», – йдеться у звіті ISW.
У Росії акції за повернення мобілізованих проводить рух «Шлях додому». Після останньої акції в Санкт-Петербурзі дружини мобілізованих заявили про тиск із боку співробітників силових структур, зазначає телеканал «Дождь». До цього учасниці руху «Шлях додому» говорили про тиск із боку влади різних регіонів.
У вересні 2022 року влада Росії оголосила так звану часткову мобілізацію на війну проти України. За офіційними даними, призвали близько 300 тисяч людей. Указ про мобілізацію досі є чинним. Представники російської влади неодноразово заявляли, що мобілізовані залишаться в армії до кінця так званої «спеціальної військової операції».
Востаннє масштабні протести в Росії були після оголошення Путіним так званої часткової мобілізації у вересні 2022 року.