У Київській ОВА повідомили про наслідки падіння уламків дронів
У Київській області внаслідок падіння уламків дронів на території одного з підприємств виникла пожежа, повідомили в обласній військовій адміністрації.
За повідомленням, пошкоджені складські приміщення, СТО, ангар, адмінбудівля підприємства, легковий автомобіль і навантажувач, а пожежу оперативно ліквідували.
Жертв і постраждалих серед населення немає, кажуть в ОВА.
«Вночі ворог у черговий раз атакував область. Цього разу дронами-камікадзе. В регіоні працювали сили ППО. Завдяки вдалій роботі наших мобільно вогневих груп влучань в об’єкти житлової та критичної інфраструктури не зафіксовано», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що в ніч на 11 лютого Росія атакувала Україну 45-ма ударними безпілотниками типу Shahed-136/131 із районів Балаклави і мису Чауда в окупованому Криму, 40 із них збили сили ППО.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що у 2023 році Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Марк Рютте – єдиний офіційний кандидат на посаду генсека НАТО – ексречниця
Єдиним офіційним кандидатом на посаду генсекретаря НАТО замість Єнса Столтенберґа є премʼєр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який завершує свій термін керування урядом Нідерландів.
Про це в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода повідомила Оана Лунгеску, колишня речниця генсекретаря НАТО (2010–2023 роки), яка наразі є почесною членкинею Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI). Читайте і дивіться за лінком
Втрати РФ у війні проти України перевищили 395 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 395 200 своїх військових, зокрема 930 – за останню добу – такі дані станом на ранок 11 лютого наводить український Генштаб.
У Генеральному штабі ЗСУ також заявили про інші втрати Росії:
- танки ‒ 6406 (12 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11956 (+14)
- артилерійські системи – 9475 (+16)
- РСЗВ – 981
- засоби ППО ‒ 666
- літаки – 332
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7257 (+22)
- крилаті ракети ‒ 1881
- кораблі /катери ‒ 24
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 12592 (+13)
- спеціальна техніка ‒ 1513 (+1).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Миколаєві внаслідок російського удару дронами в ніч на 11 лютого поранена одна людина, а на відкритій території інфраструктурного обʼєкту сталася пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Внаслідок влучань відбулося займання на відкритій території інфраструктурного обʼєкту, яке було оперативно ліквідовано підрозділами ДСНС. Також пошкоджень зазнали адміністративна будівля, житлові будинки, автомобілі, газопровід. Поранення дістала одна людина – стан середнього ступеня тяжкості. Наразі чоловіку надається вся необхідна медична допомога», – написав він у телеграмі.
За словами Кіма, вночі сили протиповітряної оборони знищили на Миколаївщині 18 БпЛА типу Shahed 131/136.
Водночас Сили оборони півдня повідомили, що «напружена робота» підрозділів протиповітряної оборони вночі тривала понад 5,5 годин.
«Пріоритетом ворога знову була прибережна смуга інфраструктури та агропромислові об’єкти. Через влучання в один із них в Миколаєві спалахнула пожежа, вибуховою хвилею пошкоджено навколишні житлові будинки, приватний автотранспорт місцевих мешканців і газогін», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що в ніч на 11 лютого Росія атакувала Україну 45-ма ударними безпілотниками типу Shahed-136/131 із районів Балаклави і мису Чауда в окупованому Криму, 40 із них збили сили ППО.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що у 2023 році Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Син боявся, кричав: «Солдатику, не стріляй». Історії українських дітей, яких убила Росія
523 дитини в Україні загинули внаслідок російської агресії. Про це свідчать дані сайту «Діти війни».
Ми ж продовжуємо карбувати пам’ять про цих дітей, розповідаючи їхні історії. Цього разу читайте про 17-річну Настю з Херсону, семирічну Ангеліну та п’ятирічного Артема з Маріуполя. Їхні життя обірвалися у перший місяць повномасштабної війни.
Публікація зі світлинами за лінком
Трамп заявив, що заохочував би Росію нападати на членів НАТО, які не дотримуються виплат на оборону
Колишній президент США, фаворит на висування на нових виборах від Республіканської партії Дональд Трамп заявив, що попередив союзників по НАТО про наміри заохочувати напади Росії на країни, які, за його словами, є «порушниками» і роблять недостатні внески на оборону.
Трамп сказав про це, виступаючи на мітингу в штаті Південна Кароліна 10 лютого.
Згадуючи про зустріч з лідерами НАТО, він процитував президента неназваної «великої країни», який, за словами Трампа, запитав у нього: «Сер, якщо ми не платимо і на нас напала Росія – ви захистите нас?».
«Я кажу: «Ви не платили? Ви порушник?» Він сказав: «Так, припустимо, що це сталося». Ні, я б не захищав вас. Насправді, я б заохочував їх робити все, що їм заманеться. Ви повинні платити», – заявив Трамп.
У Білому домі засудили цю заяву, назвавши її «жахливою і безглуздою» і такою, що ставить під загрозу національну безпеку США й глобальну стабільність.
Заяви Трампа пролунали на тлі того, як у США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт із посилення міграційної політики, який також передбачав додаткові кошти для України, Ізраїлю й Тайваню.
Після цього, 8 лютого, Сенат проголосував за початок роботи над пакетом допомоги Україні, Ізраїлю та іншим союзникам Сполучених Штатів.
Водночас у делегації Конгресу, яка прибули до України, 9 лютого заявили, що у Палаті представників та Сенаті американського Конгресу є переважна підтримка схвалення допомоги України. Про це сказав голова Постійного спеціального комітету Палати представників США з розвідки, республіканець Майк Тернер під час брифінгу в Києві.
Як Білий дім, так і Київ наголошують на критичній важливості продовження військової допомоги Україні. Про це також йшлося під час недавньої зустрічі президента США Джо Байдена і канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Генштаб: за добу на фронті було 98 боєзіткнень
Протягом минулої доби на фронті відбулося 98 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Загалом ворог завдав три ракетних і 64 авіаційних ударів, здійснив 93 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі й поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали багатоповерхові і приватні будинки, а також інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, під артилерійським вогнем опинилися понад 100 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської і Миколаївської областей.
У командуванні повідомили, що українські військові відбили атаки російських сил на сімох напрямках, зокрема 33 – на Авдіївському напрямку, 35 – на Мар’їнському, 14 – на Бахмутському.
Днями розвідка Британії констатувала, що місто Авдіївка на Донеччині залишається основним об’єктом російських атак. За даними розвідки, за останні два тижні російські війська перекинули додаткові сили на Авдіївський напрямок, посиливши тиск на українські позиції навколо міста.
Напередодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що на Авдіївському напрямку російські війська хочуть отримати контроль над логістичними шляхами забезпечення українських підрозділів на північному фланзі, але українські сили дають «адекватну відповідь на дії противника».
ВМС: у Чорному морі чергують російські носії ракет із 32 «Калібрами»
У Чорному морі станом на 08:00 11 лютого перебувають 14 російських кораблів, серед яких – чотири носії крилатих ракет із загальним залпом – до 32 «Калібрів», заявили у Військово-морських силах Збройних сил України.
За даними ВМС, в Азовському морі чергує один російський корабель, у Середземному морі – два, з яких один носій «Калібрів» із загальним залпом – до восьми ракет.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня 2023 року внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
1 лютого в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявили, що в ніч із 31 січня на 1 лютого бійці його спецпідрозділу Group 13 знищили ракетний катер «Ивановец» Чорноморського флоту Росії. Російська сторона не коментувала ймовірне знищення катера.
Військово-морські сили ЗСУ заявляли, що катер «Ивановец» входив до 41 бригади ракетних катерів Чорноморського флоту, а його екіпаж складався з 40 моряків.
ВМС: у Чорному морі чергують російські носії ракет із 32 «Калібрами»
У Чорному морі станом на 08:00 11 лютого перебувають 14 російських кораблів, серед яких – чотири носії крилатих ракет із загальним залпом – до 32 «Калібрів», заявили у Військово-морських силах Збройних сил України.
За даними ВМС, в Азовському морі чергує один російський корабель, у Середземному морі – два, з яких один носій «Калібрів» із загальним залпом – до восьми ракет.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня 2023 року внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
1 лютого в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявили, що в ніч із 31 січня на 1 лютого бійці його спецпідрозділу Group 13 знищили ракетний катер «Ивановец» Чорноморського флоту Росії. Російська сторона не коментувала ймовірне знищення катера.
Військово-морські сили ЗСУ заявляли, що катер «Ивановец» входив до 41 бригади ракетних катерів Чорноморського флоту, а його екіпаж складався з 40 моряків.
Повітряні сили: вночі збили 40 «Шахедів», запущених Росією
Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що в ніч на 11 лютого Росія атакувала Україну 45-ма ударними безпілотниками типу Shahed-136/131 із районів Балаклави і мису Чауда в окупованому Криму, 40 із них збили сили ППО.
«До відбиття повітряного нападу залучено підрозділи зенітних ракетних військ, мобільних вогневих груп Повітряних сил і Сил оборони України, засоби радіоелектронної боротьби. У результаті бойової роботи знищено 40 «Шахедів» противника у межах Київської, Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Миколаївської, Черкаської, Одеської, Дніпропетровської та Херсонської областей», – йдеться в повідомленні.
Тим часом, у Київській міській військовій адміністрації заявили, що російські дрони, які летіли на Київ, збили на підступах до міста. Точної кількості в КМВА не повідомляють. Повітряна тривога в Києві тривала майже дві години.
За попередніми даними оперативного зведення, у столиці України – без жертв і руйнувань, зауважив Сергій Попко, начальник КМВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що у 2023 році Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Дрони, снаряди, артилерія»: Зеленський провів нараду щодо виробництва зброї
Президент Володимир Зеленський 10 лютого провів нараду щодо українського виробництва зброї та боєприпасів.
«Провів детальну й широку нараду щодо українського виробництва зброї та боєприпасів – усього того, що ми вже виробляємо і що плануємо до виробництва. Дрони, снаряди для дронів, артилерія та боєприпаси, наша техніка», – розповів Зеленський у своєму вдеозверненні.
Окремо, за словами президента, «на нараді обговорили розвиток і забезпечення мобільних вогневих груп».
«Головком, командувачі, урядовці. Чіткі завдання щодо фінансування, прискорення контрактів. Усе те, що заплановане на рік, буде виконано», – додав він.
Раніше, 1 лютого, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Президент Володимир Зеленський днями зазначив, що Україна продовжує нарощувати виробництво нових видів зброї. Він також назвав «одним із ключових завдань для ОПК» виробництво далекобійних дронів.
Внаслідок обстрілів села на Херсонщині загинула жінка – влада
Увечері 10 лютого російські військові обстріляли село Токарівка Херсонської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Внаслідок обстрілу мінно-вибухову травму та поранення черевної порожнини отримав 43-річний чоловік. Вже надвечір стало відомо про ще одну постраждалу – матір пораненого. На жаль, жінка загинула на місці. Їй було 68 років», – зазначив він.
Прокудін додав, що за життя пораненого чоловіка борються медики.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Атака «шахедів» на Харків: у поліції встановили, скільки дронів детонувало
Поліція завершила огляд будинків, знищених в результаті атаки дронів на Харків, йдеться в повідомленні пресслужби відомства..
Як розповіли в Нацполіції, правоохоронці ще продовжують роботу на території нафтобази, яка була атакована російськими безпілотниками.
На місці нічних вибухів було виявлено фрагменти фюзеляжу та крил, елементи системи наведення та навігації, роз’єми електромереж, частини управління, кажуть правоохоронці.
«Поліцією вже встановлено, що відбулася детонація трьох безпілотників типу «Шахед», які прилетіли з Росії», – зазначили в Нацполіції.
Крім того, харківські слідчі та криміналісти закінчили роботу в морзі з тілами загиблих та відібрали всі зразки ДНК для їхнього упізнання.
Внаслідок російської атаки дронами вночі 10 лютого у Харкові виникло кілька масштабних пожеж – 15 житлових приватних будинків вщент згоріли. За даними місцевої влади, загинули семеро людей. Як уточнили в Офісі генпрокурора, в одному з приватних будинків загинула ціла родина: чоловік, дружина та їх троє дітей: хлопчики віком 7 місяців, 4 та 7 років. В іншому будинку загинуло подружжя: чоловік 66 років та його 65-річна дружина.
Крім того, через дронову атаку постраждали 57 людей.
Голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що також війська РФ атакували нафтобазу, звідки стався витік палива. За його словами, наразі один резервуар ще заповнений, тому небезпека зберігається – ймовірно буде розширена зона евакуації й відселення.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 31 безпілотником типу Shahed-136/131. Основні напрямки російського удару – Одещина та Харківщина.
11 лютого у Харкові оголосили днем жалоби за загиблими.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Львові на фотовиставці «Обережно крихке!» представили втрачену красу вітражів Маріуполя
У Львові в офісі «Mariupol Reborn» презентують фотопроєкт маріупольського фотографа, дослідника злочинів Росії проти українців Івана Станіславського «Обережно Крихке!».
Ця виставка мала відбутись у Маріуполі у березні 2022 року. Але у цей час вже тривала повномасштабна війна Росії проти України й Маріуполь зазнавав жахливих обстрілів.
Іван Станіславський протягом 2019-2021 років фотографував вітражі у різних місцях рідного Маріуполя. Ці твори, які фотомитець зумів зафіксувати на світлинах, навесні 2022, ймовірно, були знищені російськими військовими. Адже Іван Станіславський дослідив, що будівлі, де знаходилися вітражі, зазнали руйнувань, тому навряд чи вітражі вціліли. Має митець і підтвердження цілковито знищених окремих творів. І тепер ці вітражі «живуть» лише у фотографіях маріупольського митця.
«Ці вітражі були у Маріуполі розташовані в будівлях громадського призначання, у закладах освіти, у палацах мистецтва. Сюжет вітражів, як це часто буває, пов'язаний з тими просторами, де знаходились частина ансамблю з вітражів зображує сюжети з життя моряків і він був у палаці культури «Чайка», «Прометей» ‒ у Технічному університеті. На жаль, деякі вітражі були замкнені в закинутих приміщеннях або ж у таких установах, де був лише режимний доступ. Тому вітражі Маріуполя залишалися невідомими широкому загалу, а мені доводилось туди проникати різними шляхами», – каже Іван Станіславський.
Переселенець з Маріуполя три тижні поспіль перебував у місті під постійними обстрілами, але йому вдалося евакуюватись із рідними у Львів. Все майно його знищене.
«Після виїзду побачили наш спалений багатоповерховий будинок, який потім окупанти знесли», ‒ зауважує фотограф.
На виставці у Львові представлено 16 фотографій маріупольських вітражів, надрукованих на акрилі.
Іван Станіславський фотовиставкою хотів показати різноманіття Маріуполя до повномасштабного вторгнення Росії і присвятив свій проєкт маріупольцям, життя яких «розбилося, неначе вітражі у їхньому рідному місті».
У Харкові 11 лютого оголосили днем жалоби за загиблими від російського обстрілу
У Харкові неділю, 11 лютого, оголосили днем жалоби за загиблими під час російського обстрілу людьми, повідомив в ефірі телемарафону міський голова Ігор Терехов,
«Вночі (10 лютого – ред.) був обстріл міста Харкова, і як результат цього обстрілу відбулося загоряння приватних будинків. Загалом згоріли 15 житлових будинків. На жаль, загинуло сім людей, із них троє дітей. І завтра у Харкові буде день жалоби. Ми оголосимо про це», – сказав Терехов.
Також міський голова розповів, що крім семи загиблих, у Харкові поранені дві жінки та один чоловік.
«Чоловік зараз перебуває у лікарні, у нього 50% опіків тіла. Медики роблять усе можливе, щоб врятувати його життя», – додав Терехов.
Міський голова подякував харків'янам, які приходили до оперативного гуманітарного штабу та приносили допомогу для постраждалих під час нічного обстрілу.
Внаслідок російської атаки дронами вночі 10 лютого у Харкові виникло кілька масштабних пожеж – 15 житлових приватних будинків вщент згоріли. За даними місцевої влади, загинули семеро людей. Як уточнили в Офісі генпрокурора, в одному з приватних будинків загинула ціла родина: чоловік, дружина та їх троє дітей: хлопчики віком 7 місяців, 4 та 7 років. В іншому будинку загинуло подружжя: чоловік 66 років та його 65-річна дружина.
Крім того, через дронову атаку постраждали 57 людей.
Голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що також війська РФ атакували нафтобазу, звідки стався витік палива. За його словами, наразі один резервуар ще заповнений, тому небезпека зберігається – ймовірно буде розширена зона евакуації й відселення.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 31 безпілотником типу Shahed-136/131. Основні напрямки російського удару – Одещина та Харківщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Протягом доби на фронті відбулося 87 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Сили РФ «не відмовляються від планів окупувати Україну, попри значні втрати», йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 10 лютого.
За даними військових, протягом доби на фронті відбулося 87 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Дворічна, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Харківської області», – повідомили військові.
Також відомо, що на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 9 атак поблизу Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області, «де ворог безуспішно намагався покращити тактичне положення». У Генштабі уточнили, що «під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Васюківка, Богданівка, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка, Нью-Йорк Донецької області».
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 22 атаки в районах Новобахмутівки, Авдіївки та ще 10 атак біля Сєверного, Тоненького та Невельського Донецької області, де ворог намагався прорвати оборону наших військ. Артилерійських та мінометних обстрілів противника зазнали понад 15 населених пунктів, серед них Керамік, Новобахмутівка, Бердичі, Ласточкине, Авдіївка, Нетайлове Донецької області», – зазначають у ЗСУ.
Крім того відомо, що «протягом доби підрозділами ракетних військ завдано ударів по 3 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 1 пункту управління та 2 артилерійських засобах противника».
Зеленський призначив заступників головнокомандувача ЗСУ і начальника Генштабу
Президент України Володимир Зеленський призначив заступників головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського і начальника Генштабу Анатолія Баргилевича.
«Продовжуємо перезавантаження команди управління в Силах оборони. Тепер до виконання нових обов’язків приступають люди, яких добре знають в армії і які самі добре знають, що потрібно армії. Бойові командири цієї війни, чий досвід буде корисним саме на загальноармійському рівні», – сказав глава держави у новому зверненні.
Так, за словами Зеленського, заступниками головкома Сирського стали:
- полковник Вадим Сухаревський (відповідатиме за безпілотні системи і розвиток застосування дронів нашими воїнами);
- полковник Андрій Лебеденко (відповідатиме за інновації, технологічний компонент армії та бойових систем).
Заступниками нового начальника Генштабу, як розповів президент, стали:
- бригадний генерал Володимир Горбатюк (оперативна робота, робота штабів, планування, управління);
- бригадний генерал Олексій Шевченко (логістика, максимальна якість логістики в армії);
- бригадний генерал Михайло Драпатий (підготовка та якісне тренування військових).
«Увесь реальний досвід бойових командирів, бойових бригад, наших підрозділів, які побудували якісну систему тренування воїнів та оцінки й аналізу бойових дій, – увесь цей досвід має бути реалізований для успіху Сил оборони України», – наголосив Зеленський.
Раніше, 9 лютого, президент України Володимир Зеленський призначив новим начальником Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича, який від жовтня 2023 року керував Силами територіальної оборони.
«Новим начальником Генштабу на пропозицію головкома Олександра Сирського призначив генерал-майора Анатолія Баргилевича. Досвідчена людина – розуміє завдання цієї війни та українські цілі», – сказав президент України.
Внаслідок атаки сил РФ на Харків загинула прокурор із родиною – ОГП
Внаслідок атаки російських військових на Харків ввечері 9 лютого загинула прокурор Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Ольга Путятіна, її чоловік і троє синів, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
У відомстві кажуть, що родина «опинилася заручником вогню всередині свого ж будинку».
Як відомо, Ользі Путяніній було 35 років. В органах прокуратури Харківської області вона працювала із червня 2012 року. Віднедавна перебувала в декретній відпустці.
В Офісі генпрокурора кажуть, що старшому синові, Олексію, було сім років, середньому, Михайлу, – майже чотири, а найменшому, Павлу, – десять місяців.
«Весь колектив органів прокуратури висловлює щирі співчуття рідним та близьким. Розділяємо біль та схиляємо голови в глибокій скорботі. Світла пам‘ять! Держава-терорист понесе відповідальність за кожне людське життя, яке вона забрала», – зазначили в ОГП.
Внаслідок російської атаки дронами вночі 10 лютого у Харкові виникло кілька масштабних пожеж – 15 житлових приватних будинків вщент згоріли. За даними місцевої влади, загинули семеро людей. Як уточнили в Офісі генпрокурора, в одному з приватних будинків загинула ціла родина: чоловік, дружина та їх троє дітей: хлопчики віком 7 місяців, 4 та 7 років. В іншому будинку загинуло подружжя: чоловік 66 років та його 65-річна дружина.
Крім того, через дронову атаку постраждали 57 людей.
Голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що також війська РФ атакували нафтобазу, звідки стався витік палива. За його словами, наразі один резервуар ще заповнений, тому небезпека зберігається – ймовірно буде розширена зона евакуації й відселення.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 31 безпілотником типу Shahed-136/131. Основні напрямки російського удару – Одещина та Харківщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Зеленський провів наради щодо «оновлення» Збройних сил та Сил і анонсував зміни
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 10 лютого, провів наради щодо «оновлення» Збройних сил та Сил оборони.
Зеленський не розкрив деталей нарад, але наголосив, що наради були «важливими» та анонсував подальші зміни.
«Важливі наради сьогодні (10 лютого – ред.). Продовжуємо оновлення Сил оборони і безпеки України. Команда – ефективна. Зміни – будуть. Більше сили для України. Більше можливостей», – написав глава держави у телеграмі.
Зеленський обговорив з Макроном ситуацію на фронті та оборонні потреби України
Президент України Володимир Зеленський обговорив зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном ситуацію на полі бою та оборонні потреби України.
«Провів телефонну розмову з Президентом Франції Еммануелем Макроном. Висловив найщиріші співчуття рідним та близьким французьких гуманітарних працівників, які загинули від російського удару по Херсонщині, побажав найшвидшого одужання пораненим», – зазначив глава держави у телеграмі.
За словами Зеленського, вони «обговорили поточну ситуацію на полі бою та оборонні потреби України, зокрема дрони, артилерійські системи та снаряди, засоби РЕБ і системи ППО, від переносних до далекобійних».
Президент подякував «за започаткування Францією та США Коаліції артилерії, у межах якої Париж виготовить і передасть Україні десятки артилерійських систем «Цезар», а також снарядів до них».
«Окрім того, поспілкувалися про підготовку двостороннього документа щодо безпекових гарантій у межах Вільнюської декларації G7. Активна підготовка провідними європейськими країнами двосторонніх безпекових угод демонструє лідерство Європи, мотивує українське суспільство та воїнів і посилає потужні сигнали Росії щодо неослабної підтримки Європою України», – наголосив Зеленський.
Раніше, у січні 2024 року, канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що Берлін і Київ невдовзі можуть узгодити угоду про безпекові зобов’язання відповідно до Рамкової декларації «Групи семи», яку ухвалили на саміті НАТО в липні 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.
Зеленський за підсумками розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном 18 січня повідомив, що лідери країн доручили політичним і військовим радникам, зокрема, прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії в межах Вільнюської декларації G7.