Можливості російського ОПК не є стійкими в перспективі – ISW
Можливості російського оборонно-промислового комплексу (ОПК) є нестійкими в середньо- та довгостроковій перспективі, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Експерти вказують, що їхні висновки узгоджуються з оцінками, які дає український військовий оглядач Костянтин Машовець.
За його словами, російське військове командування має на меті створити «стратегічний резерв» для наступальних операцій навесні та влітку 2024 року, але не планує оснащувати новостворені частини та з'єднання доктринально необхідною кількістю озброєння і техніки – через поточні виробничі обмеження російського ОПК. Це може підтримувати нинішній темп російських операцій, але нездатне забезпечити потенційну наступальну операцію оперативного або стратегічного рівня.
Також кілька західних і українських фахівців зазначили, що цифри виробництва танків, про які повідомляє Росія, здебільшого відображають відновлені і модернізовані танки, а не виробництво нової техніки.
На думку аналітиків, російський ОПК зазнаватиме браку робочої сили, скорочення запасів озброєння і техніки для відновлення й модернізації та нездатності повністю компенсувати військові товари і товари подвійного призначення, які оборонна промисловість РФ більше не може купувати через санкції.
Україна потребує американської допомоги – керівники розвідки США
Керівники американської розвідки 11 березня попередили американських законодавців, що затримка з наданням військової допомоги Україні дозволить Росії захопити більше української території.
За словами директора ЦРУ Вільяма Бернса, відмова фінансувати військову допомогу Україні буде «масштабною історичною помилкою». «Якщо ми відмовимося підтримувати Україну, це тільки підживлюватиме сумніви серед наших союзників і партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, це підігріє амбіції китайського керівництва», – заявив Бернс під час публічних слухань у сенатському комітеті в справах розвідки.
За оцінкою американських розвідслужб, без додаткової американської допомоги Україна може втратити частину територій, повернутих під час контрнаступу в 2022 року. Якщо Україні не буде виділена допомога, то ми побачимо «нові Авдіївки», сказав очільник ЦРУ, маючи на увазі відступ української армії з Авдіївки після багатомісячної оборонної операції. Ця допомога особливо актуальна на тлі зростання виробництва снарядів у Росії та закупівель Москвою боєприпасів у Північній Кореї та Ірані.
Виділення Україні 60 мільярдів доларів, які просить Білий дім у Конгресу, значно змінить ситуацію на полі бою, прогнозують американські розвідслужби. Українська армія зможе не лише утриматись на нинішніх позиціях – до початку наступного року до неї може перейти «стратегічна ініціатива». Отримавши нові озброєння, вона зможе, за словами Бернса, підвищувати ціну війну для Росії, завдаючи ударів по обʼєктах у Криму, в тому числі й тих, що належать Чорноморському флоту. За останні шість місяців Україна знищила 15 російських кораблів. Очільниця національної розвідки Авріл Хейнс наголосила, що Росія зазнала в Україні найбільших втрат із часу Другої світової війни. Було знищено тисячі її найсучасніших танків та бронемашин.
Законопроєкт, який передбачає військову допомогу Україні на 60 мільярдів доларів, схвалений Сенатом у середині лютого. Спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон відмовляється дати поставити законопроєкт на голосування у цій палаті Конгресу. Прихильники цього законопроєкту сподіваються, що їм вдасться за допомогою парламентських процедур подолати опозицію спікера.
Від України до Мальти: куди ще могло б розширитись НАТО після вступу Швеції
У штаб-квартирі НАТО 11 березня в Брюсселі відбулася церемонія підняття прапору Швеції, яка тепер вже стала повноцінним 32-м членом Північно-атлантичного альянсу, відмовившись від понад 200-літнього нейтралітету. Перед цим, минулого року, 31-членом НАТО стала також традиційно раніше нейтральна Фінляндія. На вибір цих країн вплинула війна Росії проти України. А хто ще потенційно міг би стати членом НАТО? Таких країн, виявляється, не так вже й мало, але ймовірність членства в НАТО для них дуже різна.
У Держдепі США кажуть, що видатки на оборону країн НАТО треба збільшувати «крок за кроком»
Перед тим, як обговорювати пропозицію Польщі підвищити видатки на оборону країн Північноатлантичного альянсу до 3%, варто забезпечити цей показник на рівні 2% від їхнього ВВП, зазначив речник Державного департаменту США Метью Міллер.
«Я вважаю, що перший крок – це досягнення кожною країною порогу 2%. І ми побачили покращення цього показника, який зараз досягли майже дві третини (країн-членів НАТО – ред.)»,- зауважив представник Держдепу.
Він також наголосив, що «після того, як всі країни досягнуть цього показника, можна буде обговорювати пропозицію польського президента Анджея Дуди щодо підвищення витрат».
«Я думаю, що це (досягнення всіма країнами порогу 2% – ред.) є першим кроком перед тим, як ми почнемо обговорювати додаткові пропозиції»,– зазначив речник зовнішньополітичного відомства США.
Раніше прапор Швеції у понеділок урочисто підняли перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. Країна офіційно приєдналася до альянсу 7 березня.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті проаналізував матеріал CNN. Аналітики зауважили, що українські сили кілька разів переступали російські ядерні «червоні лінії» протягом повномасштабної війни. Відсутність ядерного удару з боку Росії вказує на те, що багато російських «червоних ліній» є, швидше за все, інформаційними операціями, спрямованими на стримування дій України та Заходу, спрямованих на боротьбу з російською агресією.
У звіті зазначається, що звільнення Україною окупованих РФ територій під час контрнаступу на сході та півдні України восени 2022 року та подальші українські удари по окупованій Україні порушили «червоні лінії» Росії, вступ Швеції та Фінляндії до НАТО також їх порушив.
ISW продовжує оцінювати, що використання Росією ядерної зброї в Україні залишається дуже малоймовірним.
Єрмак обговорив із Салліваном потреби ЗСУ
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів телефонну розмову з радником президента США з питань національної безпеки Джейком Салліваном.
За даними пресслужби Осі президента України, співрозмовники обговорили ситуацію на полі бою та «актуальні потреби українських захисників».
Зокрема, Єрмак відзначив важливість якнайшвидшого схвалення Палатою представників Конгресу США пакета допомоги для України, якої «дуже потребують українські війська».
«Керівник Офісу глави держави висловив вдячність за нещодавню промову президента Сполучених Штатів Джозефа Байдена в Конгресі під час щорічного послання, у якій прозвучали сильні меседжі щодо необхідності підтримки України в протистоянні з російською агресією», – йдеться в повідомленні.
В Офісі президента також кажуть, що Єрмак від «щирого серця» подякував президентові США та його адміністрації, обом палатам Конгресу та обом партіям і всьому американському народу за «незмінну підтримку України в боротьбі за свою незалежність і територіальну цілісність та свободу й демократичні цінності у Європі».
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
Байден сказав, що «ніколи не думав, що побачу щось подібне до того, що ми бачимо зараз» на Капітолійському пагорбі, і звинуватив свого опонента, колишнього президента Дональда Трампа в тому, що він «погрожував» законодавцям «відплатою», якщо вони підтримають пакет із допомогою Україні, Ізраїлю і Тайваню.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за окремий законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон перед розглядом зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
ЗСУ: на Таврійському напрямку триває ротація українських військових
На Таврійському напрямку триває ротація військових Збройних сил України, зазначив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону.
«Виведення бригад на ротацію і відновлення триває. Воно відбувається настільки, наскільки дозволяє оперативна ситуація. Але вона подекуди дозволяє. І це позитивний момент – те, що бригади, які були на першій лінії, брали участь у складних операціях, спершу наступальних минулого року, а тепер оборонних, мають змогу потроху, одна за одною, виходити на відновлення», – наголосив речник.
При цьому він відмітив, що на операційну зону ОСУВ «Таврія» припадає «близько двох третин ворожих атак».
Раніше командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що російська армія збільшила кількість штурмів та авіаударів на Таврійському напрямку, а українські війська посилюють лінію оборони під Авдіївкою.
Також Тарнавський казав про те, що в операційній зоні оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» тривають запеклі бої.
Поки Україна тримається, армія Франції може залишатися на своїй території – Зеленський
Французькі військові не гинутимуть на українській землі, але «якщо Росія нападе на одну з країн НАТО, то для її захисту армія Франції може встати до бою», зазначив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю французькому каналу BFMTV.
«Те, що Макрон (президент Франції Еммануель Макрон – ред.) сказав – мовляв, ми не можемо нічого виключати, – я думаю, це в першу чергу пов'язано з Путіним. Адже поки Україна тримається, французька армія може залишатися на території Франції. Але якщо Путіну вдасться напасти на якусь державу НАТО, то саме країни Альянсу повинні будуть вирішити, як і в якій кількості вони повинні відправити свої армії, свої батальйони, для війни на її території», – сказав Зеленський.
Він також відповів ведучому, який висловив побоювання, що Франція може стати «стороною війни», якщо відрядить своїх військових в Україну.
«Ваші діти не будуть гинути в Україні, але якщо Росія вдереться в країни НАТО, ваші діти можуть бути відправлені в одну з цих країн. І це вже інше питання, це буде колегіальне рішення НАТО, тут мені немає чого коментувати. Але наші діти дійсно гинуть просто тому, що ми маємо спільний кордон з Російською Федерацією», – заявив президент.
За його словами, «Україна не потребує іноземних військ на своїй території. Однак пропозиції щодо технічного персоналу, який може приїздити в нашу країну, щоб не відправляти військову техніку на ремонт до Європи, варто розглянути».
Президент Франції Емманюель Макрон за підсумками телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським підтвердив, що здійснить офіційний візит до Києва найближчими тижнями, повідомила пресслужба Єлисейського палацу.
Минулого місяця президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не можна виключати можливість направлення західних військ в Україну. Пізніше офіційні особи Франції спробували роз’яснити слова Макрона і пом’якшити реакцію на них, водночас наполягаючи на необхідності надіслати Росії чіткий сигнал про те, що вона не може перемогти у війні в Україні.
Проєкт бюджету США на 2025 рік передбачає 482 млн доларів на підтримку України – Білий дім
У понеділок, 11 березня, Білий дім опублікував бюджетну пропозицію на 2025 фінансовий рік, яка передбачає виділення 1,5 мільярда доларів на «протидію агресії Кремля» і зокрема 482 мільйони доларів на допомогу Україні, повідомили в Державному департаменті.
За даними відомства, з-поміж 482 мільйонів доларів більшість – 250 мільйонів – будуть спрямовані «на економічну допомогу та допомогу в розвитку для підтримки реформ в Україні, громадянського суспільства, верховенства права та доброчесності виборів».
Також відомо, що ще 95 мільйонів доларів будуть виділені на програму фінансування закордонних військових операцій (FMF) Державного департаменту США, 71 мільйон – на програми у сфері охорони здоров'я, і 66 мільйонів – на «інші види безпекової допомоги», зокрема цивільний захист, розмінування та нерозповсюдження зброї масового знищення.
Решта фінансування обсягом 1,5 мільярда доларів буде скерована на протидію зловмисному впливу Росії та Китаю у Європі, Євразії та Центральній Азії, уточнили в Держдепі США.
Зокрема йдеться про «зміцнення стійкості союзників і партнерів США, просування демократичних реформ, протидію російській дезінформації, покращення доступу громадян до неупереджених ЗМІ, зміцнення енергетичної та кібербезпеки, а також стабілізація економік, які постраждали від війни в Україні».
Як наголошує Держдеп, «кошти на підтримку України, які містяться в бюджетному запиті президента США Джо Байдена, доповнюють асигнування на національну безпеку – де, як відомо, передбачені понад 61 мільярд доларів на військову, фінансову та іншу допомогу Києву».
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
Байден сказав, що «ніколи не думав, що побачу щось подібне до того, що ми бачимо зараз» на Капітолійському пагорбі, і звинуватив свого опонента, колишнього президента Дональда Трампа в тому, що він «погрожував» законодавцям «відплатою», якщо вони підтримають пакет із допомогою Україні, Ізраїлю і Тайваню.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за окремий законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон перед розглядом зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
Російські військові атакували Херсонщину, загинув чоловік – влада
У понеділок, 11 березня, сили РФ атакували село Іванівка на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Вдень окупанти вдарили по населеному пункту в Дар’ївській громаді. На жаль, від отриманих травм загинув чоловік 1958 року народження», – зазначив місцевий чиновник.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Директор Центрального розвідувального управління CША Вільям Бернс заявив, що «в українців не вичерпується мужність і стійкість. У них закінчуються боєприпаси, а у нас закінчується час, щоб допомогти їм». Про це він заявив на слуханнях в Сенаті.
Розвідувальні служби США вважають, що тупикова ситуація в Україні «зміщує імпульс» у війні на користь Москви.
Високопосадовці розвідки у своїй щорічній презентації щодо найбільших «світових загроз» розповіли членам Комітету з розвідки Сенату, що з кінця 2023 року Москва досягла поступових успіхів на полі бою та отримує користь від невизначеності щодо майбутньої військової допомоги від США та союзників.
«Цей глухий кут грає на користь стратегічних військових переваг Росії та дедалі більше зміщує імпульс на користь Москви», – сказали розвідники, повідомляє агенція Bloomberg.
Співробітники розвідки США часто дають відверті та політично делікатні оцінки на слуханнях щодо загроз, 11 березня не стало винятком як у письмовому звіті, так і в свідченнях офіційних осіб.
У доповіді розвідка попереджає про ризик регіональної ескалації війни між Ізраїлем і «Хамас» – визнаним США та ЄС терористичним угрупованням. У звіті йдеться про те, що збройний опір Ізраїлю з боку «Хамасу», ймовірно, триватиме роками, і «цілком ймовірно, що конфлікт у Газі матиме вплив на тероризм через покоління».
Автори доповіді також попереджають, що Росія, Китай та Іран можуть спробувати вплинути на президентські вибори в США у 2024 році. Пекін прагне відтіснити на другий план критиків Китаю і посилити розбіжності в американському суспільстві, йдеться в доповіді.
Читайте також: Росія може воювати в Україні з нинішньою інтенсивністю ще щонайменше два роки – спецслужби Литви
У своєму вечірньому відеозверненні президент України Володимир Зеленський сказав, що військові працюють над стабілізацією українських позицій на фронті в умовах «все ще обмеженого» постачання від партнерів.
У лютому український президент констатував, що Україні було надано лише 30% від обіцяного Євросоюзом мільйона снарядів. У Конгресі США від осені минулого розглядають різні варіанти законопроєктів щодо допомоги Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України перехопити у Росії ініціативу на полі бою є оперативно обґрунтованою, але тривалі затримки військової допомоги Заходу, ймовірно, відстрочать ці зусилля Києва відновити ініціативу.
За даними джерел телеканалу CNN, Росія виробляє майже втричі більше артилерійських снарядів, ніж Сполучені Штати та інші країни Заходу можуть постачати Україні. Москва виробляє за місяць 250 тисяч артилерійських снарядів, західні країни можуть виробляти для України 100 тисяч.
Українська армія, за повідомленнями кількох джерел, відчуває зараз снарядний голод. За цими даними, Росія використовує за день близько 10 тисяч снарядів, Україна – близько двох тисяч. Країни Заходу шукають можливості купити необхідні снаряди на зовнішніх ринках та збільшити виробництво.
У Повітряних силах попередили про рух «шахедів» у деяких областях України
Увечері, 11 березня, російські військові запустили по території України ударні безпілотники, йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
О 21:08 стало відомо про БпЛА, які рухаються з Херсонщини у напрямку Кривого Рогу.
О 21:33 у Повітряних силах уточнили, що БпЛА, що рухалися на Кривий Ріг, змінили напрямок та заходять у Миколаївську область західним курсом. Ще декілька груп БпЛА на межі Дніпропетровської та Херсонської областей, заходять на Миколаївщину західним курсом.
О 21:54 у ЗСУ наголосили, що чергова група БпЛА на півдні Миколаївської області, курс північно-західний.
«БпЛА на межі Миколаївщини та Одещини, курс північно-західний. Декілька груп БпЛА з Миколаївської області зайшли у Кіровоградську область, курс північний», – зазначили у Повітряних силах о 22.15.
Російські військові регулярно із різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський про ситуацію на фронті: краще, ніж було протягом останніх кількох місяців
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація на фронті є кращою, ніж протягом останніх кількох місяців. Про це він заявив в ефірі BFMTV.
«Ситуація набагато краща, ніж протягом останніх трьох місяців… У нас були деякі труднощі через брак артилерійських боєприпасів, повітряну блокаду, російську далекобійну зброю і високу щільність російських безпілотників», – заявив він.
За його словами, «наступ Росії зупинено», а її армія«втрачає велику кількість своїх життєво важливих сил».
У своєму вечірньому відеозвернення Зеленський сказав, що військові працюють над стабілізацією українських позицій на фронті в умовах «все ще обмеженого» постачання від партнерів.
У лютому український президент констатував, що Україні було надано лише 30% від обіцяного Євросоюзом мільйона снарядів. У Конгресі США від осені минулого розглядають різні варіанти законопроєктів щодо допомоги Україні.
Читайте також – NBC: республіканці розробляють свій законопроєкт про допомогу Україні
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України перехопити у Росії ініціативу на полі бою є оперативно обґрунтованою, але тривалі затримки військової допомоги Заходу, ймовірно, відстрочать ці зусилля Києва відновити ініціативу.
За даними джерел телеканалу CNN, Росія виробляє майже втричі більше артилерійських снарядів, ніж Сполучені Штати та інші країни Заходу можуть постачати Україні. Москва виробляє за місяць 250 тисяч артилерійських снарядів, західні країни можуть виробляти для України 100 тисяч.
Українська армія, за повідомленнями кількох джерел, відчуває зараз снарядний голод. За цими даними, Росія використовує за день близько 10 тисяч снарядів, Україна – близько двох тисяч. Країни Заходу шукають можливості купити необхідні снаряди на зовнішніх ринках та збільшити виробництво.
Держдеп щодо заяви папи Римського: «США підтримують право України на захист»
Сполучені Штати підтримують «право України на захист, а також українську формулу миру», зазначив речник Держдепартаменту США Метью Міллер, коментуючи останні заяви папи Римського Франциска щодо війни Росії проти України.
«Очевидно, ми підтримуємо право України на захист», – підкреслив представник зовнішньополітичного відомства США на прохання журналістів прокоментувати заяву понтифіка.
Міллер також підтвердив позицію Сполучених Штатів щодо підтримки формули миру, запропонованої президентом України Володимиром Зеленським, а також зусиль Києва, спрямованих на мирне припинення війни.
Не згадати агресора: як в Італії реагують на слова папи Римського про «білий прапор»
РИМ – В Україні та у світі зірвався шквал гострої критики на слова папи Римського Франциска про «відвагу підняти білий прапор і розпочати переговори». На відміну від попередніх скандальних заяв, справжньою «бомбою» назвали оприлюднену 9 березня частину інтерв’ю швейцарській телерадіомовній компанії RSI. Одні обурилися тим, що, на їхню думку, світовий лідер християн відкрито запропонував жертві нападу скласти зброю і не апелював до агресора зробити крок назад. Інші – видихнули спокійно, бо нібито нарешті Франциск озвучив реальне вирішення російсько-української війни: капітуляція України.
Радіо Свобода звернулося до експертів та греко-католицьких священників, щоб проаналізувати можливі наслідки резонансної заяви:
- про різні позиції папи і УГКЦ щодо російсько-української війни;
- про зміну традиційної ватиканської дипломатії;
- про майже неможливе тепер посередництво Ватикану у вирішенні протистояння;
- про неактуальність візиту понтифіка в Україну.
Кажуть, що від минулої суботи у Держсекретаріаті Ватикану не знають, до якого святого звертатися. Нібито таким несподівано вибуховим і неприємним для них був ефект від слів папи Римського, що їх не наважуються обговорювати навіть у приватних розмовах.
«20 днів у Маріуполі»: головне про перший оскароносний фільм України (фотогалерея)
Документальний фільм «20 днів у Маріуполі» здобув головну нагороду у світі кіно – премію «Оскар». Вручення нагороди відбулося вночі 11 березня за київським часом в американському місті Лос-Анджелес.
Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка і журналістка Василіса Степаненко.
Фільм вже отримав низку нагород – зокрема, приз глядацьких симпатій на фестивалі незалежного кіно «Санденс», а також BAFTA – премію Британської академії кіно і телевізійних мистецтв
Суспільне заявляє, що з міжнародної телеверсії «Оскар» вирізали перемогу «20 днів у Маріуполі»
У скороченій міжнародній телеверсії 96-ї Церемонії вручення нагород премії «Оскар» організатори вирізали номінацію «Найкращий повнометражний документальний фільм», у якій перемогу здобула українська документальна стрічка «20 днів у Маріуполі».
Як заявляє Суспільне, 11 березня о 20:30 на телеканалі Суспільне Культура, який є ексклюзивним транслятором церемонії вручення «Оскар» в Україні, був запланований показ міжнародної скороченої версії, однак після отримання матеріалів для трансляції від організаторів команда виявила, що нагородження українських документалістів відсутнє.
Читайте також: «Фільм, який показує правду про російський тероризм»: Зеленський подякував авторам «20 днів у Маріуполі»
Команда Суспільного висловила своє обурення організаторам цьогорічної премії The Walt Disney Company Limited.
«Наша команда була шокована та глибоко розчарована, коли не побачила у монтажі міжнародної версії номінацію «Найкращий повнометражний документальний фільм», де справедливу нагороду здобула стрічка «20 днів у Маріуполі». Потужна промова Мстислава Чернова підкреслила єдність між Україною й світом – тим прикріше бачити виключення цього повного правди й сили епізоду з версії, розповсюдженої для світових ліцензіатів премії «Оскар». Сподіваємось, що організатори премії дослухаються до нашого протесту», – зазначив виконавчий продюсер телеканалу Суспільне Культура Лук’ян Галкін.
Консул Генерального консульства України в Любліні Сергій Царук за результатами поїздки до пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин» наголосив на «неприпустимості» будь-яких затримок руху пасажирських автобусів. Натомість польська поліція заперечила факти навмисного блокування протестувальниками пасажирського транспорту.
«Сповільнення руху може бути спричинене технічними причинами, повʼязаними з проходженням через коридор протестувальників інших транспортних засобів. У таких випадках автобуси можуть очікувати до пів години часу. У момент перебування консула на місці протесту, рейсовий пасажирський автобус безперешкодно проїхав в напрямку України», – вказано у повідомлені консульства у фейсбуці.
Зазначається, що Генеральне консульство України в Любліні окремо звернулося з офіційним листом до коменданта поліції Люблінського воєводства з проханням забезпечити надалі й безперешкодний рух автобусів у місцях проведення протестів.
Раніше посол України в Польщі Василь Зварич повідомив, що український консул виїхав до пункту перетину кордону у Дорогуську через блокування польськими протестувальниками пасажирських автобусів.
Перед цим міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що польські протестувальники та поліція зупиняють пасажирські автобуси, що прямують до Польщі та з Польщі. За його словами, пасажирів затримують без будь-яких пояснень.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Читайте також: «Вся Польща зупиниться»: фермери анонсували протест по всій країні
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва. За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Акції фермерів зі схожими вимогами також тривають в інших країнах Європи.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові працюють над стабілізацією українських позицій на фронті в умовах «все ще обмеженого» постачання від партнерів.
«Зараз військові працюють над стабілізацією наших позицій на фронті. І це в умовах, коли постачання від партнерів усе ще суттєво обмежене. Я дякую кожному солдату й командиру – усім нашим воїнам, які забезпечують нашу оборону, наші фронтові дії своєю силою та стійкістю», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський повідомив про обговорення з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та міністр оборони Рустемом Умєров ситуації на фронті, а також підготовки до наступного засідання у форматі «Рамштайн», зокрема, ключових акцентів комунікації з партнерами щодо зброї та снарядів.
Умєров і Сирський поспілкувались з головою Пентагону – йшлося про війну та «ключові пріоритети»
У понеділок, 11 березня, міністр оборони Рустем Умєров і головком ЗСУ Олександр Сирський провели розмову з очільником Пентагону Ллойдом Остіном.
Український міністр оборони розповів у фейсбуці, що під час розмови обговорювалася підготовка до наступної зустрічі Контактної групи з питань оборони України. Умєров каже, що надав Остіну «актуальну інформацію про оперативну обстановку на фронті».
Також, за словами Умєрова, вони обговорили «середньострокові та короткострокові потреби і конкретні запити України». Серед «ключових пріоритетів» залишаються боєприпаси та протиповітряна оборона, наголосив міністр.
«З нетерпінням чекаємо більш детальної взаємодії з кожною з коаліцій можливостей під час нашої зустрічі у форматі «Рамштайн». Вдячний за чітку та послідовну підтримку України», – написав міністр оборони.
Наступне засідання Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») відбудеться 19 березня на авіабазі Рамштайн у Німеччині.