Рада ЄС схвалила надання 1 мільярда євро на закупівлі боєприпасів для України
Рада Європейського Союзу ухвалила виділення безпекової допомоги на суму 1 мільярд євро в рамках Європейського фонду миру для Збройних сил України – про це рішення вона повідомила 13 квітня.
Цей крок дозволить компенсувати країнам-членам Євросоюзу надання Україні боєприпасів зі своїх запасів або через зміни призначення своїх замовлень на період 9 лютого по 31 травня 2023 року.
Читайте також: Лідери ЄС схвалили спільні закупівлі боєприпасів для України
«Сьогоднішнім рішенням ми вводимо в дію першу частину історичної угоди, досягнутої лідерами ЄС, щодо підтримки негайного постачання артилерійських боєприпасів для Збройних сил України на суму 1 мільярд євро. Немає кращого прояву єдності та рішучості ЄС продовжувати підтримувати законне право України на самооборону від жорстокого російського агресора», – заявив голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель.
Це рішення втілює в життя першу частину угоди Ради ЄС від 20 березня 2023 року про пришвидшене надання Україні боєприпасів. Як додають у Раді, воно також збільшує загальну суму допомоги, наданої Україні в рамках Європейського фонду миру, до 4,6 мільярда євро.
«Путін все ще впевнений, що може перемолоти українців і виснажити Захід» – директор ЦРУ
Директор ЦРУ Вільям Бернс вважає, що президент Росії Володимир Путін не зробив висновків з першого року війни і все ще хоче завоювати всю Україну та розколоти єдність країн Заходу. Цей намір Путіна штовхає Росію у все більшу залежність від Китаю і в результаті може її перетворити на «економічну колонією» Пекіна.
Директор головного розвідувального управління при уряді США (ЦРУ) Вільям Бернс виступив в Університеті Райса в Х'юстоні.
Він заявив, що війна, яку розв'язала Росія проти України, обернулася «величезним стратегічним провалом» Кремля, але Путін досі готовий впевнений, що зможе завоювати Україну та ослабити НАТО і Захід в цілому.
Україну відвідав начальник штабу армії Франції – Залужний розповів йому про потреби ЗСУ
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний зустрівся в Україні з начальником Об’єднаного штабу Збройних сил Франції Тьєрі Бюркаром – про це він повідомив 13 квітня.
Залужний зазначив, що це перший візит Бюркара до України, назвавши його «чітким сигналом підтримки української армії з боку французьких колег».
Читайте також: Рада ЄС схвалила надання 1 мільярда євро на закупівлі боєприпасів для України
«З генералом Бюркаром провели змістовні перемовини. Ознайомив із ситуацією на фронті. Детально зупинився на потребі України в артилерійських снарядах та інших боєприпасах, засобах протиповітряної оборони та винищувачах F-16», – розповів головнокомандувач ЗСУ.
Сторони домовилися продовжувати співпрацю, повідомив Залужний. Він додав, що українські військові готові ділитися з партнерами досвідом.
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив про телефонну розмову з начальником Об’єднаного штабу Збройних сил Франції генералом армії Тьєрі Бюркаром у березні 2023 року.
Японія виділить загалом 3,5 мільярда доларів на бюджетну підтримку України у 2023-му – Мінфін
Міністр фінансів України Сергій Марченко зустрівся з японським колегою Сунучі Судзукі під час робочого візиту до Сполучених Штатів, повідомило Міністерство фінансів 13 квітня.
Сторони обговорили потреби держбюджету України на пріоритетні напрями відновлення і реконструкції країни.
Марченко вказав на те, що Японія головує в G7 і демонструє лідерство, зокрема, в «покращенні координації фінансової допомоги для України».
Читайте також: Світовий банк надасть 200 мільйонів доларів на відновлення енергетики України – Шмигаль
«Сунічі Судзукі підтвердив наміри Уряду Японії спрямувати в Україну 3,5 мільярдів доларів США прямої бюджетної підтримки протягом 2023 року. Ці кошти дозволять профінансувати пріоритетні, зокрема соціальні та гуманітарні видатки», – заявило українське відомство.
За даними Мінфіну, Японія від початку повномасштабного вторгнення надала Україні 581 мільйон доларів пільгового фінансування.
Наприкінці березня стало відомо, що Японія виділяє 400 мільйонів доларів на відновлення критичної інфраструктури України.
Найзапекліші бої тривають за Бахмут і Мар’їнку – Генштаб
Російські війська завдали 11 авіаційних ударів і понад 20 разів обстріляли з реактивних систем залпового вогню українські позиції та населені пункти, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 13 квітня.
За даними штабу, російські сили не відмовляються від планів з окупації українських територій, попри значні втрати, і продовжують зосереджувати наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
Читайте також: Україну відвідав начальник штабу армії Франції – Залужний розповів йому про потреби ЗСУ
«Найзапекліші бої тривають за Бахмут та Мар’їнку. Протягом доби, завдяки злагодженості дій підрозділів сил оборони та стійкості наших воїнів, було відбито близько 20 атак противника», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, на Бахмутському напрямку тривають важкі бої за Бахмут, російські війська атакували село Предтечине, проте безуспішно, додає штаб.
«На Мар’їнському напрямку протягом доби наші захисники відбили численні ворожі атаки в районі Мар’їнки Донецької області. В той же час, ворожих обстрілів зазнали Невельське, Красногорівка, Мар’їнка, Побєда та Новомихайлівка», – повідомляє командування.
Читайте також: Генштаб про втрати РФ у районі Бахмута: 4500 осіб лише за два тижні
За зведенням, у окремих населених пунктах окупованого Троїцького району Луганської області російські загарбники посилюють контррозвідувальний режим через побоювання витоку інформації щодо дислокації їхніх підрозділів:
«Збільшилась кількість патрулів. Під час обходу помешкань, у людей відбираються мобільні телефони. Введено заборону щодо залишення населених пунктів».
Генштаб звітує про три авіаційних удари по місцях зосередження російського особового складу та військової техніки окупантів, а також удари ракетних військ і артилерії по двох пунктах управління, двох районах зосередження живої сили, озброєння та військової техніки військ РФ.
НАЗК внесло Xiaomi до списку міжнародних спонсорів війни
Національне агентство з питань запобігання корупції внесло китайську компанію з виробництва електроніки до переліку міжнародних спонсорів війни. Про це відомство повідомило 13 квітня.
Рішення НАЗК пояснило тим, що корпорація не лише продовжила працювати в Росії після початку повномасштабного вторгнення, а й лишається лідером із продажів смартфонів там. Окрім інтернет-продажів, Xiaomi також має мережу офіційних магазинів Mi Store по всій РФ.
«Поки росіяни бомбили мирні українські міста, Xiaomi встигла збільшити поставки в РФ на 39% у третьому кварталі 2022 року порівняно з попереднім. Так, протягом 2022 року року Xiaomi подвоїла свою частку ринку та зараз є лідером продажів смартфонів в країні-агресорці», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Нафтогазова компанія Wintershall Dea оголосила про вихід із Росії
За повідомленням НАЗК, російський ринок залишається «надзвичайно важливим» для Xiaomi, і компанія зараз відковлює набір персоналу для російських офісів.
«Так, Xiaomi Corporation спонсорує військову агресію терористичної держави і має понести як репутаційні, так і юридичні наслідки своїх дій», – підсумували в Агентстві.
НАЗК звітує про внесення 21 міжнародної компанії до переліку спонсорів війни. Усі включені до переліку компанії вносяться до бази даних World-Check, що здійснює облік осіб і організацій із підвищеним ризиком та використовується в усьому світі для виявлення та управління фінансовими, регуляторними та репутаційними ризиками.
Читайте також: Британія: нові санкції спрямовані проти тих, хто допомагає російським олігархам продовжувати бізнес
Таким чином співпраця з подібними компаніями стає ризикованою та небажаною для будь-кого на міжнародному ринку, що захищає міжнародний фінансовий сектор від спонсорів російської війни.
Докладніше про роль НАЗК у санкційній політиці можна дізнатися в в Дорожній карті індивідуальних санкцій, розробленій Стенфордською міжнародною робочою групою з російських санкцій.
Представники української влади неодноразово закликали міжнародні компанії вийти з Росії після початку її повномасштабної агресії проти України.
Обстріли Очакова залежать від насиченості фронту артилерією – речник тактичної групи «Грім»
Російським обстрілам Очакова можуть запобігти заходи контрбатарейної боротьби – про це заявив пресофіцер тактичної групи «Грім» Дмитро Плетенчук у ефірі Радіо Свобода 13 квітня.
Про це він сказав у відповідь на питання про те, як можна запобігти обстрілам Очакова з Кінбурнської коси.
«Контрбатарейна боротьба. Це залежить виключно від насиченості лінії фронту артилерійськими засобами з будь-якого боку. Всі проблеми можна вирішити. Питання лише, грубо кажучи, в наявності цих засобів. Тобто в бюджеті, в математиці війни», – сказав він.
Читайте також: Жителя Миколаївщини затримали за підозрою в зборі даних про оборону Південноукраїнської АЕС – СБУ
Плетенчук додав, що вигнання російських військ із Кінбурнської коси – це «стратегічне питання»:
«Можу лише особисту думку з цього приводу сказати. Будь-які подібні заходи передбачають якусь військову операцію, яка має кілька складових – це і сухопутна складова, в даному випадку, і морська складова, і артилерійська, і повітряна. Це комплексна проблема, і вирішується вона комплексними рішеннями так само. Це не має бути лише бомбардування або артилерійський обстріл».
Речник тактичної групи зазначив, що територія не вважається зайнятою, доки на ній не розташована піхота.
Читайте також: Як Путін оголосив війну Очакову | Крим.Реалії
«Ми можемо контролювати вогнем, що дуже часто відбувається. Вони це чудово знають, розуміють, але тим не менш, вони там можуть вискакувати, підскакувати, щось робити. Доки територія не буде зайнята піхотою, щось казати про звільнення цієї території або повний контроль, звісно, неможливо. Це стратегічний рівень планування, відповідно, я думаю, інакше як повномасштабна операція, ніяк це не змінить», – підсумував Плетенчук.
Російські військові вночі проти 12 квітня обстріляли місто Очаків на Миколаївщині.
Очаків – наразі найнебезпечніше місце на Миколаївщині через регулярні артилерійські обстріли. Агресор систематично б’є по місту з окупованої Кінбурнської коси, розташованої за 10 кілометрів, – кажуть українські військові.
На Донеччині заборонили масові зібрання людей на Великдень – ОВА
Влада Донеччини заборонила масові зібрання людей на Великдень. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Підписав розпорядження щодо заборони масових зібрань на великодні свята. Всі богослужіння та релігійні обряди повинні пройти в онлайн-форматі, адже для росіян будь-яке велике зібрання, скупчення людей може стати бажаною мішенню. Це повинен розуміти кожен, хто перебуває чи проживає на території Донецької області», – заявив Кириленко у відео, яке поширене в його телеграмі.
За його словами, також на період великодніх свят заборонено відвідувати кладовища.
«Ми вже неодноразово бачили, як росіяни обстрілюють місця поховань. На цьому тижні завдали ракетного удару по Краматорську – місто, яке є відносно віддалене від лінії фронту», – додав голова ОВА.
Християни східного обряду цього року святкують Великдень 16 квітня
Раніше у поліції повідомили, що під час святкування Великодня правоохоронці посилять заходи безпеки. У поліції нагадали, що комендантська година в ніч Великодня не скасовується, тому до заходів, які відбуваються під час обмежень, віряни можуть долучитись онлайн.
Німеччина дозволила Польщі передати п’ять винищувачів МіГ-29 Україні
Уряд Німеччини дозволив передати Україні п’ять винищувачів МіГ-29, які перебувають у ВПС Польщі. Про це повідомила пресслужба уряду ФРН 13 квітня.
«Я радий повідомити, що ми можемо обіцяти нашим польським партнерам постачання п’яти МіГ-29 із резервів армії ФРН Україні. Ми тільки сьогодні отримали заявку. Я вітаю той факт, що ми у федеральному уряді разом ухвалили це рішення», – заявив голова німецького Міноборони Борис Пісторіус.
Читайте також: Російські техніки могли навмисне пошкодити винищувачі для України – міністр оборони Словаччини
У німецькому уряді також зазначили, що ці літаки належали армії ФРН, потім Німеччина передала їх Польщі, і як країна походження цієї військової техніки ФРН мала дати згоду на їх реекспорт. Всього в армії ФРН налічувалося 24 винищувачі МіГ-29.
У березні Польща вже передала Україні чотири МіГ-29, а президент Анджей Дуда оголосив, що незабаром буде передано ще кілька літаків.
Україна давно просить союзників про надання сучасних винищувачів, зокрема, F-16. Під час зустрічі в Парижі на початку лютого президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії.
У Мелітополі вдруге за добу пролунав вибух – Федоров
В окупованому російськими військами Мелітополі вдруге за добу пролунав вибух, повідомив мер міста Іван Федоров, який перебуває на підконтрольній Україні території.
«У Мелітополі знову гучно: вдруге за день. Жителі фіксують одиночний вибух і стрілянину у північній частині міста», – написав він у телеграмі.
Вдень 13 квітня Федоров повідомляв про «сильний вибух» в центрі Мелітополя.
Данілов: є «певні затримки» у постачанні зброї України
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що є «певні затримки» у постачанні зброї, яку обіцяли партнери України.
«Хочу звернути увагу на слова президента, що ми чекаємо на обіцяну допомогу від наших партнерів. Я можу зауважити, на превеликий жаль, ще не всі партнери відгукнулися. Постачання зараз йде – я не можу сказати, що його немає – але є певні затримки по тих чи інших питаннях. Будемо вважати, що це тимчасова ситуація, яка буде відпрацьована», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Секретар РНБО не уточнив, про який вид озброєння йдеться.
«Що стосується достатності чи недостатності. Повірте – військовим ніколи не буде достатньо. Тому що наші військові мають велике бажання мати якомога більше зброї, щоб якомога швидше знищити терористів, які вдерлися на нашу територію», – додав Данілов.
13 квітня президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні зауважив, що Україна «дуже чекає постачання зброї, обіцяного партнерами».
Витік секретних документів Пентагону. Генпрокурор CША підтвердив арешт підозрюваного
Генеральний прокурор США Меррік Гарленд підтвердив, що ФБР заарештувало Джека Тейшейру, підозрюваного у причетності до витоку секретних документів Пентагону.
«Агенти ФБР взяли під варту раніше сьогодні вдень без інцидентів», – сказав Гарленд на брифінгу, повідомляє CNN.
Арешт пов’язаний з «ймовірним несанкціонованим видаленням, утриманням і передачею секретної інформації національної оборони», сказав Гарленд.
Генпрокурор сказав, що Тейшейра служить у Національній гвардії ВПС США.
Раніше The Wall Street Journal і Reuters з посиланням на джерела повідомили, що арешт відповідального за витік неминучий. WSJ стверджує, що це може відбутися вже 13 квітня.
Президент США Джо Байден заявив, що розслідування витоку документів «близьке до розв’язки».
Газета The Washington Post раніше повідомила, що джерелом найбільшого за багато років витоку документів Пентагону став співробітник американської військової бази, який публікував їх у закритому чаті для геймерів.
Читайте також: Данілов прокоментував витік секретних документів США
Американське видання New York Times 6 квітня повідомило, що у твітері і телеграмі того тижня з’явилися нібито засекречені документи з подробицями планів США і НАТО щодо зміцнення українських збройних сил перед запланованим контрнаступом. Як повідомляє CNN з посиланням на свої джерела, через витік секретних документів Україна вже змінила деякі свої військові плани.
Проте міністр оборони України Олексій Резніков заперечив це твердження, зауваживши, що будь-яка правдива інформація в файлах вже не актуальна. Його заступниця Ганна Маляр 11 квітня заявила, що «ризик витоку дуже мінімальний», оскільки лише «дуже вузьке коло людей» знає про українське військове планування.
Зеркаль: 5 млрд дол – справедлива компенсація від РФ для «Нафтогазу»
Радниця міністра енергетики України Лана Зеркаль прокоментувала рішення Арбітражу в Гаазі щодо виплати Росією компенсацій Україні.
«Це найбільша компенсація, яка була присуджена за позовами українських компаній до Росії у зв’язку з окупацією и експропріацією активів в Криму. Я дійсно вважаю, що це відповідна сума. Нафтогаз очікував трохи більше, тому що всі в арбітражах виходять з позиції: проси більше, а отримаєш справедливо. Так воно і вийшло. Але я вважаю, що це дуже хороший результат», – сказала вона в коментарі програмі Свобода Live.
За її словами, це рішення можна виконати в будь-якій країні, яка є стороною Нью-Йоркської конвенції (таких країн 162).
«Тобто в будь-якій країні подається позов про виконання рішення Арбітражу. І вже судові інстанції цієї країни вирішують в який спосіб і як буде виконуватися рішення, і які активи РФ будуть використовуватися для виконання цього рішення. Зараз можливостей стягнення коштів, які належать РФ, набагато більше, ніж це було до початку повномасштабної війни», – додала Зеркаль.
Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов’язав Росію сплатити НАК «Нафтогаз України» 5 млрд дол за збитки, заподіяні захопленням активів «Групи Нафтогаз» в Криму в 2014 році, повідомив 13 квітня очільник компаній Олексій Чернишов. Йдеться про компенсацію за збитки та втрачене майно Нафтогазу у Криму, починаючи з 2014 року.
Цей арбітражний розгляд проти Росії «Нафтогаз» і його дочірні компанії ініціювали у жовтні 2016 року, а в вересні 2017 року було подано заяву до суду при суді в Гаазі.
«До 50 російських штурмів щодня». Маляр про ситуацію в Бахмуті
Російські війська у Бахмуті щодня здійснюють до 50 штурмів, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
«Там він сконцентрував найпрофесійніші свої підрозділи, використовує значну кількість артилерії та авіації. Щодоби ворог здійснює у Бахмуті від 40 до 50 штурмів та понад 500 обстрілів. Не полишаючи мети взяти Бахмут під контроль ворог перегрупував свої сили та засоби на цьому напрямку. Оскільки противник зазвичай програє нам у вуличних боях, він обирає тактику тотального знищення будівель і споруд. Просто рівняє місто з землею. Це робиться з метою позбавити наших оборонців можливості тримати позиції в місті. Разом з тим, ворог не досяг своєї мети», – написала вона в телеграмі.
За словами Маляр, за Бахмут тривають важкі бої – ситуація складна, але контрольована.
Заступниця міністра оборони зазначила, що противник продовжує наступ одночасно на чотирьох напрямках – Лиманському, Авдіївському, Мар‘їнському, Бахмутському.
«На всіх цих напрямках тривають бої. Найзапекліші бої точаться за Мар’їнку та Бахмут. На трьох напрямках – Лиманському, Авдіївському, Мар‘їнському – наступальні дії ворога безуспішні. Найбільше наступальних зусиль ворог застосовує на Бахмутському напрямку», – додала вона.
Росія активно штурмує Бахмут та населені пункти на підступах до нього з липня 2022 року. У грудні наступ посилився – передусім за рахунок частин, які відступили з правобережжя Херсонської області. Крім того, місто стало головною ціллю ПВК «Вагнер».
Російський суд знову оштрафував «Вікіпедію» за статтю про війну в Україні
Московський суд знову оштрафував Вікіпедію за російськомовну статтю про вторгнення Росії в Україну, яку вона відмовилася видалити. Це останній із низки кроків уряду, спрямованих на те, щоб замовчувати об’єктивне висвітлення чи критику війни та обмежити доступ російської громадськості до інформації.
Суд оштрафував Wikimedia Foundation – некомерційну організацію, яка керує безкоштовною загальнодоступною онлайн-енциклопедією – на 2 мільйони рублів (майже 25 тисяч доларів) за те, що вона не видалила статтю з Wikipedia під назвою «Російська окупація Запорізької області».
Раніше російський суд вже призначав організації штрафи за відмову видалити з онлайн-енциклопедії статті про війну в Україні.
У США готують санкції проти угорських чиновників, пов’язаних із урядом Орбана – ЗМІ
Група конгресменів США готує законопроєкт про санкції, які будуть націлені на провідних угорських політичних діячів, пов’язаних із урядом Віктора Орбана, повідомляє видання The Guardian.
Законопроект про санкції спрямований на колишніх чиновників і прихильників уряду, переважно пов’язаних з партією прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес».
Як повідомляє видання, законопроєкт готується з минулого року і, як очікується, подадуть до Конгресу вже наступного місяця, де він, ймовірно, отримає широку підтримку, за словами чиновників, знайомих з процесом розробки.
Документ розробляється в період постійного погіршення відносин між Вашингтоном і Будапештом.
Днями після візиту глави МЗС Угорщини Петера Сійярто до Москви Будапешт продовжив угоду з Росією про додаткові постачання газу.
Критики вважають Віктора Орбана найближчим союзником Володимира Путіна в ЄС. Блокування його урядом вступу Швеції до НАТО ще більше погіршило відносини з Вашингтоном. Угорщина також блокувала участь України в кількох зустрічах НАТО високого рівня з 2017 року.
Мінспорту заборонило збірним змагатися у турнірах за участі РФ і Білорусі
Міністерство молоді та спорту України заборонило офіційним делегаціям національних збірних брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, в яких беруть участь спортсмени з Росії чи Білорусі. Про це йдеться в наказі міністерства № 2031 від 12 квітня 2023 року.
«Заборонити офіційним делегаціям національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю (далі – офіційна делегація) брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, в яких беруть участь спортсмени з Російської Федерації та/або Республіки Білорусь», – йдеться в документі.
Також міністерство рекомендує всеукраїнським спортивним федераціям моніторити можливу участь російських чи білоруських спортсменів у міжнародних спортивних змаганнях та своєчасно інформувати Мінмолодьспорт.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) 28 березня рекомендував допустити до змагань спортсменів із Росії та Білорусі в нейтральному статусі.
Комітет назвав такі умови допуску спортсменів:
- вони мають виступати в нейтральному статусі, без використання прапорів, гімнів та символіки своїх країн;
- вони мають виступати індивідуально, без допуску до командних змагань;
- спортсмени не повинні підтримувати вторгнення в Україну;
- спортсмени не повинні бути представниками збройних сил чи силових відомств.
У Росії ці критерії назвали «дискримінаційними». Україна та низка інших країн засудили це рішення МОК.
Зеленський призначив нових керівників Луганщини та Сумщини
Президент України Володимир Зеленський призначив голів Луганської і Сумської обласних державних адміністрацій. Відповідні укази від 12 квітня оприлюднені на сайті Офісу президента.
Очільником Луганської ОДА призначили Артема Лисогора, а Сумської – Володимира Артюха.
11 квітня уряд погодив їх призначення на ці посади.
Президент Володимир Зеленський звільнив Сергія Гайдая з посади очільника Луганщини 15 березня, Дмитра Живицького з посади голови Сумщини – 24 січня 2023 року.
Глава МВФ Георгієва закликає світ уникнути «другої холодної війни»
Країни повинні зробити більше, щоб запобігти дорогим наслідкам зростаючої фрагментації глобальної торгівлі та допомогти запобігти «другій холодній війні», заявила 13 квітня голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, яка народилася та виросла в Болгарії – колишній радянській державі.
«Я є серед тих, хто знає, до яких наслідків може призвести холодна війна», – сказала вона на прес-конференції під час офіційного початку весняних зустрічей Світового банку та МВФ у Вашингтоні, повідомляє AFP.
«Холодною війною» називають період у ХХ столітті, який характеризувався конфронтацією між СРСР і його союзниками та Заходом – США, країнами Західної Європи та їхніми союзниками. «Холодна війна» почалась після Другої світової війни та тривала до 1990-х років.
Нині у світі спостерігається протиставлення між Росією та країнами Заходу. Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну воно загострилося.