МЗС про перспективи 4-сторонніх переговорів щодо зерна: конкретних домовленостей немає
Конкретних домовленостей про проведення чотиристоронніх переговорів за участі України, Росії, Туреччини й ООН у Стамбулі щодо вивезення українського зерна наразі не досягнуто, заявили в українському Міністерстві закордонних справ.
«Україна вітає зусилля генерального секретаря ООН задля вирішення питання вивезення зернових із заблокованих Росією українських морських портів. Нині тривають експертні консультації між зацікавленими сторонами. Конкретних домовленостей про проведення чотиристоронніх переговорів за участі України, Росії, Туреччини та ООН наразі не досягнуто», – заявив у коментарі Радіо Свобода речник МЗС Олег Ніколенко.
Він наголосив, що «як і раніше, принциповим елементом української позиції залишаються питання безпеки».
Cім ракет по Миколаєву: як Україна може відповідати на ракетні атаки Росії?
- У Росії палав нафтопереробний завод. Що сталося?
У Росії вранці на нафтопереробному заводі в Новошахтинську Ростовської області сталася пожежа, зараз її вже загасили, повідомило російське МНС. У МНС заявили, що причини пожежі уточнюються, проте, за даними телеграм-каналу «Сота», пожежа почалася через удар безпілотника.
Цей телеграм-канал оприлюднив відео нібито удару по заводу, на якому видно як безпілотник завдає удар по місцю, яке у відео називають «НПЗ». Достовірність цього відео наразі перевірити неможливо.
Губернатор Ростовської області Василь Голубєв заявив, що на Новошахтинському НПЗ знайшли фрагменти двох безпілотників. За його словами, атака безпілотника є однією з версій пожежі на підприємстві. Удар по заводу у Росії – дії України?
Про це у програмі Свобода Live:
Супутникові знімки зафіксували руйнування на Зміїному після атаки ЗСУ – фото Після атаки Збройних сил України на захоплений Росією український острів Зміїний видно сліди руйнувань – свідчать супутникові фотографії американської компанії Maxar Technologies.
Агентство Reuters опублікувало супутникові знімки острова Зміїний перед (17 червня) і після (21 червня) атаки ЗСУ.
21 червня повідомлялося про завдання українськими військовими удару по силах російських військ на українському острові Зміїний.
При цьому Міноборони РФ стверджує, що російська ППО «знищила випущені по острову засоби ураження противника, жоден із них не досягнув цілі».
Українські військові заявили, що на острові Зміїному ЗСУ вразили російський ЗРК «Панцир С1», станцію радіолокації й автомобільну техніку.
Пізніше ЗСУ уточнили, що по силах армії РФ на українському острові Зміїний було завдано кілька ударів, «операція триває».
Острів Зміїний у Чорному морі перебуває під російською окупацією, починаючи з атаки РФ у перші дні повномасштабної війни. Час від часу українська сторона повідомляє про ураження російських сил на острові чи поруч. Зокрема 17 червня стало відомо, що в акваторії Чорного моря був уражений російський буксир «Василий Бех». Це сталося під час транспортування ним на острів Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу чорноморського флоту.
Нафтопереробна галузь України зупинила роботу через ракетні обстріли РФ – Вітренко
Уся нафтопереробна галузь України зупинила роботу через російські ракетні обстріли, заявив голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.
«На жаль, ці удари почалися фактично з перших днів війни. У нас є загиблі, які працювали на цих об’єктах... На жаль, фактично вся нафтопереробка в Україні зараз через масовані неодноразові атаки агресора не працює і тому якраз складно забезпечувати логістику нафтопродуктів на український ринок, через що виникає їхній дефіцит», – пояснив він.
Наприкінці березня російські військові почали завдавати авіаційних ударів по базах паливно-мастильних матеріалів. Було знищено або пошкоджено нафтобази на Львівщині, на Волині, Рівненщині, Полтавщині, Дніпропетровщині та Одещині.
Також внаслідок російських авіаобстрілів 2 квітня було знищено інфраструктуру Кременчуцького НПЗ – найбільшого підприємства з виробництва нафтопродуктів в Україні, яке забезпечує понад третину всього українського ринку палива.
12 травня і 18 червня обласна влада повідомила про черговий обстріл Кременчуцького НПЗ.
ЄС заморозив активи російських олігархів на 12,5 млрд євро – єврокомісар з юстиції
Європейський союз заморозив активи російських олігархів на 12,5 мільярдів євро, повідомив єврокомісар із юстиції Дідьє Рейндерс.
В інтерв’ю Радіо Свобода він зауважив, що Євросоюз арештовує насамперед рахунки в банках, нерухомість російських олігархів, що потрапили до санкційних списків, на своїй території, мистецькі твори. До процесу намагаються залучити й країни-партнери.
«Ми також намагаємося домовитися з Балканськими країнами та країнами-учасницями «Східного партнерства» взяти участь у процесі, як ми зробили зі Швейцарією, щоб уникнути передачі одних активів в інше місце. Отже, сумарно якщо рахувати активи олігархів і різних компаній, крім резервів російського Центробанку, – то станом на сьогодні сума заморожених грошей – 12 з половиною мільярдів євро», – уточнив Рейндерс.
Одна людина загинула, дві поранені через обстріл Миколаєва – мер
У Миколаєві внаслідок ранкового ракетного обстрілу загинула одна людина, ще двоє – поранені, повідомив мер міста Олександр Сєнкевич.
«На даний час маємо інформацію про постраждалі два підприємства. Це підприємства приватні, на території яких були паливо-мастильні матеріали тощо. Одна школа у нас постраждала, вибиті вікна, пошкоджено дах. П’ять 5-поверхівок, у них вибиті двері у під’їздах, вікна. Тобто повний комплект», - сказав міський голова в ефірі телемарафону 22 червня.
За словами Сєнкевича, через влучання ракети на одному з підприємств почалася пожежа, через що «майже все місто – у чорному диму».
Росія готова випустити по Україні до 44 ракет із Чорного моря – Міноборони
Росія готова випустити по території України до 44 ракет з акваторії Чорного моря, заявив речник Міністерства оборони України Олександр Мотузяник.
«У готовності до застосування ракетного озброєння в акваторії Чорного моря перебуває шість носіїв КРМБ типу «Калибр» (сумарний залп – до 44 ракет)», – зазначив він на брифінгу 22 червня.
За словами Мотузяника, кораблі Чорноморського флоту РФ продовжують блокувати цивільне судноплавство у північно-західній частині Чорного моря.
Суд у Львові продовжив арешт Медведчуку до 9 серпня
Личаківський районний суд Львова продовжив арешт народному депутату України Віктору Медведчуку до 9 серпня.
Рішення було ухвалене ще 9 червня, проте у реєстрі судових рішень опубліковане пізніше.
Таким чином, суд задовольнив клопотання прокурора. Арешт продовжено на 60 днів без визначення розміру застави.
Увечері 12 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього співголови партії «Опозиційна платформа – За життя», народного депутата Віктора Медведчука, який після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну втік з-під домашнього арешту.
Згодом Зеленський запропонував обміняти кума російського президента на українців, які потрапили у російський полон.
16 квітня суд обрав Медведчуку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без визначення застави. 18 квітня Служба безпеки України оприлюднила відеозвернення, в якому Медведчук просить обміняти його на захисників та жителів оточеного російськими військами Маріуполя.
Голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя», діяльність якої заборонена судом, Віктор Медведчук – український політик, що має тісні особисті зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним.
Читайте також: У Москві «вивчать питання» обміну Медведчука на українських військових
Міноборони Білорусі оголосило про початок мобілізаційних навчань на кордоні з Україною
Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок мобілізаційних навчань у Гомельській області – на кордоні з Україною. Вони триватимуть до 1 липня, повідомляє телеграм-канал відомства.
У міністерстві зазначили, що подібні навчання в країні проводять щороку: наприклад, 2021 року в навчальних зборах брали участь військкомати Могильовської області.
На відміну від минулих навчань цього разу мобілізованих не відправлятимуть у військові частини, а після формування команд усі військовозобов’язані будуть відправлені додому. Також повідомляється, що для створення ситуації, наближеної до реальної, в навчаннях запланована участь підрозділів спеціальних операцій.
Як повідомляють у Міноборони Білорусі, мета навчань – перевірити готовність військових комісаріатів до виконання своїх завдань.
«Під час проведення навчань відпрацьовуватимуться питання щодо доукомплектування військових комісаріатів шляхом призову військовозобов’язаних запасу. Під час перебування на військових зборах із військовослужбовцями проведуть заняття», – йдеться у повідомленні. Кількість тих, кого призивають із запасу, не називається.
Наразі південний кордон Білорусі, зокрема у Гомельській області, охороняється у посиленому режимі, пише «Зеркало». Відпрацьовується комплекс заходів, спрямованих на протидію можливим загрозам. Під охорону взяті важливі об’єкти, зокрема дороги й шляхопроводи.
Білоруські військові не беруть участь у війні Росії проти України, але саме з території Білорусі російські війська запускають ракети, і звідти йшов наступ на територію України.
Речник Міністерства оборони України Олександр Мотузяник напередодні заявив, що Білорусь зосередила біля кордонів України близько чотирьох тисяч військових, і Росія може перекинути туди свої війська та підготувати новий наступ.
У Севастополі розширюють причал, біля якого раніше швартувалися кораблі ВМС України – фото
На північному березі Севастопольської бухти ведуться роботи з розширення причалу №8, що перебуває у віданні Чорноморського флоту Росії, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
На причалі працюють крани, екскаватори, вантажні автомобілі й інша будівельна техніка. Над бухтою чути гуркіт відбійних молотків, у східній частині причалу видно тонни вибраного ґрунту.
На фотографіях, зроблених на початку травня, видно, що будівельні роботи лише розпочинаються. У червні причал уже значно розширили, на двох ділянках зведено підпірні стіни.
Офіційних повідомлень про роботи від російської влади Севастополя і командування Чорноморського флоту Росії не було.
Причал №8 розташований у Севастопольській бухті між Куриною пристанню та Інженерною бухтою. Довжина причальної стіни – 218 метрів. У сусідній Куриній пристані, як повідомляли Крим.Реалії, пришвартовано низку кораблів Чорноморського флоту Росії та захоплений український корабель управління «Славутич».
До окупації Криму Росією біля причалу №8 швартувалися кораблі Військово-морських сил України. З 2014 року біля причалу №8 розміщувалися російські кораблі берегової охорони. Наразі кораблі берегової охорони перебазовані в інші бухти Севастополя.
Проєкт підсумкової декларації саміту Європейського союзу, який пройде цього тижня, пропонує підтримати надання Україні й Молдові статусу кандидата на членство в ЄС, свідчить копія документа, яку має у своєму розпорядженні Радіо Свобода.
«Європейська рада вирішила надати Україні й Молдові статус країни-кандидата», – йдеться в документі від 21 червня. Там також вказано, що Грузія отримає такий же статус, як тільки Тбілісі виконає низку умов.
«Майбутнє цих країн та їхніх громадян лежить у Європейському союзі», – йдеться в документі.
Усі 27 членів блоку мають схвалити це рішення. У Європейському союзі «немає жодної країни, яка б мала проблеми» з цим кроком, сказав голова МЗС Люксембургу Жан Ассельборн перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС 21 червня. Декілька його колег висловили подібні настрої на зустрічі.
Рішення щодо надання статусу кандидата у члени ЄС для України лідери Євросоюзу ухвалюватимуть на черговому саміті в Брюсселі 23–24 червня. Європейська комісія 17 червня рекомендувала надати Україні офіційний статус кандидата на вступ до Європейського союзу.
Інформація про «смерть» депутата Олексія Ковальова на окупованій Херсонщині, за попередніми даними, є «фейком», заявив у коментарі Радіо Свобода обізнаний із ситуацією співрозмовник у правоохоронних органах.
Водночас правоохоронці відмовляються офіційно коментувати дані про можливу «загибель» колишнього «слуги народу».
У самій монобільшості теж не можуть ані підвердити, ані спростувати подібні повідомлення.
«Наша фракція не підтримує жодних контактів із Ковальовим ще від початку широкомасштабної війни. Ми з ним не спілкуємося. Новину про його «смерть» так само дізналися з соцмереж, але не маємо жодної інформації, яка б могла підтвердити чи спростувати це», – зазначила у коментарі Радіо Свобода речниця фракції «Слуга народу» Юлія Палійчук.
Інформацію про те, що народний депутат Олексій Ковальов нібито «загинув» в результаті вибуху автомобіля на окупованій території Херсонщини поширив 22 червня Євген Шевченко, відомий як «агент НАБУ».
Олексій Ковальов був обраний народним депутатом у 2019 році як мажоритарник на одному із округів Херсонської області. У парламенті він входив до фракції «Слуга народу» та був членом комітету з питань фінансів, податкової і митної політики.
Наприкінці 2021 року Ковальов заявив, що набув у власність «4 канал».
Після початку широкомасштабної війни він поїхав на окуповану російськими військами територію Херсонської області. У коментарі «Схемам» (Радіо Свобода) Ковальов заявив, що зробив це через виборців і власний бізнес, а також наголосив, «не зраджував інтересів держави» і «в будь-який момент може повернутися та надати будь-які пояснення будь-якому правоохоронному органу».
Пізніше Ковальова виключили із парламентської фракції «Слуга народу».
При цьому він все ще залишається народним депутатом. Верховна Рада може позбавити його мандату, якщо він сам попросить про це через особисту заяву (як це було у випадку з Іллею Кивою), або ж якщо суд винесе щодо нього обвинувальний вирок (8 червня Державне бюро розслідувань повідомило, що ще у квітні генеральна прокурорка порушила кримінальне провадження щодо народного депутата Олексія Ковальова).
Заборона проросійських партій: безпека країни чи імітація бурхливої діяльності?
В Україні рішенням суду заборонені 10 проросійських партій, ще у процесі розгляду у Восьмому апеляційному суді у Львові ‒ шість справ. Політичні експерти прогнозують оскарження рішень суду окремими політичними силами.
Але чи не запізно взялись в Україні за проросійські партії, чи достатньо доказової бази в Ради нацбезпеки та оборони і Служби безпеки України?
Те, що справи розглядають у Львові, пояснюють воєнним станом і безпекою.
Війська РФ вранці продовжили обстріли Харкова, є постраждалі – ОВА
Харкові вночі під російські обстріли потрапили Слобідський та Індустріальний райони, були руйнування і кілька масштабних пожеж, а від ранку тривають обстріли Немишлянського району, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередніми даними, поранені три людини. Інформація уточнюється.
Олег Синєгубов також поінформував, що війська РФ вночі знову обстрілювали Чугуїв – попередньо 2 людини загинули, ще двоє поранених, зруйновані житлові будинки та господарські споруди.
У Золочеві через обстріли пошкоджено багатоквартирний будинок, сталася пожежа. Виявили тіло загиблого. Наразі тривають рятувальні роботи, є імовірність, що під завалами є ще 2 людей.
У Шевченкове внаслідок російського обстрілу учора ввечері 1 людина зазнала поранення.
У Харківській ОВА повідомляли, що внаслідок російських обстрілів 21 червня у Харківської області 15 людей загинули, 16 зазнали поранень. Згодом стало відомо, що кількість постраждалих зросла до 34 людей.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
В ООН станом на 16 червня підтвердили 4509 випадків загибелі, 5585 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну Росії. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Москва, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в України.
Путін сьогодні скликає Раду безпеки РФ – Пєсков
Президент Росії Володимир Путін сьогодні планує провести оперативну нараду з постійними членами Ради безпеки РФ. Про це повідомив його речник Дмитро Пєсков, інформують російські ЗМІ.
Він не уточнив, які питання планують обговорити на нараді.
Ймовірно, обговорюватимуть війну проти України, як це робили під час попередніх засідань, або ж ситуацію в Калінінградській області.
Раніше секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев пригрозив Литві заходами у відповідь на заборону транзиту низки вантажів з Росії в Калінінградську область.
19 червня Литва офіційно оголосила, що припинила залізничний транзит частини вантажів із основної території Росії до Калінінградської області. Крім того, після 10 серпня обмеження можуть торкнутися також постачання нафтопродуктів. Губернатор Калінінградської області Антон Аліханов назвав дії Литви незаконними.
Представник литовського залізничного концерну LTG Мантас Дубаускас заявив, що його компанія застосовує проти Росії та Білорусі санкції, які мали повністю набрати чинності до середини червня.
Заборона транзиту вантажів через країни Євросоюзу, навіть якщо транзит здійснюється з однієї російської території в іншу, торкнеться вугілля, металів, цементу, деревини, будівельних матеріалів та високотехнологічних виробів.
Журналіста Левіна стратили російські солдати – «Репортери без кордонів»
Журналіста Макса Левіна, якого знайшли мертвим на звільненій від армії РФ території Київщини, стратили російські солдати, йдеться у розслідуванні «Репортерів без кордонів».
«Докази, зібрані RSF, вказують на те, що український фотожурналіст Макс Левін і його друг, який був із ним, були страчені російськими військовими – ймовірно, після допитів і тортур, у день їх зникнення, 13 березня 2022 року», – йдеться у їхньому матеріалі.
За даними «Репортерів без кордонів», вбивство могло бути скоєне військовослужбовцями 106-ої повітряно-десантної дивізії або бійцями спецназу.
Припущення, оприлюднені в розслідуванні, базуються на основі зібраних репортерами доказів на місці, де було виявлено тіло Левіна та його друга.
Зокрема, вони нарахували 14 кульових отворів в обгорілій частині їхньої машини, а неподалік знайшли сліди перебування російських військових (упаковки продуктів харчування та пластикові столові прилади, які все ще можуть містити сліди ДНК).
Зібрані докази «Репортерів без кордонів» передали українській владі.
Після тривалих пошуків тіло Левіна поліція виявила 1 квітня у районі села Гута Межигірська на Київщині. Журналістові було 40 років.
За свою карʼєру він був у штаті або на фрілансі в складі багатьох видань і агентств, працював у гарячих точках – під час Революції гідності та на Донбасі з 2014 року. В Іловайському котлі він зміг урятуватися з групою колег, із оточення виходив разом із українськими добровольцями.
3 квітня президент України Володимир Зеленський нагородив посмертно Макса Левіна орденом «За мужність».
«Це ж – крайній ступінь нарцисизму»: Арестович відреагував на критику своїх заяв
Позаштатний радник голови ОП Олексій Арестович вважає, що постійна критика його заяв (зокрема, нещодавньої про роль активістів) пов'язана з нарцисизмом суспільства. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода.
«У мене питання до всіх тих людей, які жваво реагують на мої слова: а чому ви всі мої заяви проектуєте одразу на себе? Це ж – крайній ступінь нарцисизму! Набагато більший, ніж у мене! Тільки я до свого нарцисизму ставлюсь іронічно, а ви до свого – занадто серйозно. То, можливо, це і треба було виявити, щоб показати суспільству деякі недопрацювання?» – зазначив Арестович.
Загалом суперечливі настрої суспільства щодо своєї постаті (коли для одних він є «найбільшим заспокійливим», а для інших – «найбільший подразник») Арестович вважає цілком логічним явищем.
«Я – специфічна особа. Маю дивну рису: підсвічувати в людях найбільш проблемні місця. Це – риса справжнього терапевта. Тому якщо у людини чи суспільства є проблеми, то і реакція жвава. Це – явище «психологічного переносу», коли клієнт або хоче вбити психотерапевта, або у нього закохується», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
Водночас Арестович наголошує: його заяви не завжди слід сприймати як заяви радника Офісу президента, адже він може давати коментарі і як приватна особа.
«Розрізняти дуже просто: я завжди говорю, що роблю заяву як радник і завжди говорю українською мовою, коли спілкуюся як радник. А Олексій Арестович може дозволити собі робити заяви російською інколи. У Фейгіна я як Олексій Арестович, але який користується можливостями радника ОП (який знає більше, ніж знав би просто Олексій Арестович)», – пояснює він.
Олексій Арестович був призначений позаштатним радником голови ОП 1 грудня 2020 року. Незадовго до повномасштабної війни він повідомив, що звільняється з Офісу президента, але жодних офіційних заяв про звільнення не писав.
24 лютого Олексій Арестович повернувся на Банкову та продовжив свою роботу як позаштатний радник голови ОП.
Захисників Сєвєродонецька атакують з усіх напрямків – Стрюк
Керівник військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк заявляє, що захисників Сєвєродонецька атакують з усіх напрямків.
«Фактично бої тривають у промзоні – це лінія заводу «Азот», частково навіть на території заводу, це лінія по селах прилеглих – Сиротіне, Воронове, де ворог намагається атакувати постійно, продавлювати лінію оборони. Досить складно – місто і оборонні рубежі атакуються з усіх напрямків», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, на українських військових кинуті всі сили, які є в Росії.
«Атакують фактично по всій лінії фронту, але ЗСУ стоять і відбиваються. Ми вже півтора місяця живемо в режимі активних бойових дій і постійного нападу на нас», – додав він.
Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний назвав Сєвєродонецьк ключовою точкою в системі оборони Луганської області.
Наприкінці травня в Інституті вивчення війни заявляли, що після завершення битви за Сєвєродонецьк, незалежно від того, на чиєму боці буде місто, російський наступ на оперативному та стратегічному рівнях, найімовірніше, досягне кульмінації, що дасть Україні шанс відновити контрнаступ на оперативному рівні, щоб відкинути російські війська.
«Болісні удари ЗСУ в Чорному морі». Що змусить Росію відступити з півдня?
Чи є ймовірним звільнення Херсону і Мелітополя найближчим часом? Що потрібно Збройним силам України для проведення деблокади Чорного моря? Наскільки успіхи українських військових на морі та суходолі впливають на наміри Росії з приводу анексії півдня, з’ясовували в проєкті Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Лещенко пояснив, як став радником Єрмака і чим займається в Офісі президента
Сергій Лещенко став позаштатним радником голови ОП Андрія Єрмака, тому що сам запропонував свою допомогу Офісу президента. Про це він розповів у коментарі Радіо Свобода.
«28 лютого я зв’язався з Андрієм Єрмаком із запитанням, чи потрібна моя участь і присутність як людини, яка має досвід та певні знання у сфері інформаційної політики. Він сказав, що буде радий мене бачити. 28 лютого я виїхав вечірнім потягом зі Львова (де був у справах «Укрзалізниці») до Києва, а вже 1 березня був у Офісі президента та почав працювати», – зазначив він.
За словами Лещенка, указ про його призначення на посаду позаштатного радника Андрія Єрмака з’явився 3 березня, а сам він протягом усього цього часу займається розвінчуванням російських фейків (щоб показати українцям та всьому світу, «наскільки Росія заряджена на цю війну» і «наскільки примітивними є її пропагандистські технології») та багатьма іншими ініціативами.
«Я виступив автором ідеї, щоб активніше залучити свого старого товариша Майкла Макфола до роботи на підтримку України, і це було зроблено. Допомагав контактувати з різними діячами світової культури (Міла Куніс, Ештон Кутчер, Анджеліна Джолі). Допомагав у підготовці певних виступів президента перед парламентами чи на публічних заходах. Загалом дуже багато активностей мною було ініційовано і реалізовано», – розповів Лещенко Радіо Свобода.
2 лютого Сергій Лещенко був призначений заступником голови нової Наглядової ради «Укрзалізниці».