Війська РФ від 24 лютого пошкодили понад 1000 медзакладів, вбили 29 лікарів – МОЗ
Російські військові від початку повномасштабної війни пошкодили понад тисячу медзакладів в Україні, внаслідок їхніх дій загинули 29 цивільних лікарів і понад 100 – зазнали поранень, повідомило Міністерство охорони здоров’я України.
«Від початку широкомасштабної війни ворог цілеспрямовано намагається зруйнувати медичну систему в Україні», – заявили у МОЗ.
За даними міністерства, 94 медзакладів вдалося повністю відновити, 203 – відновили частково.
«Значна кількість лікарів мобілізується до лав ЗСУ. Налагоджена медична евакуація з нашими партнерами з Європи. Українці продовжують отримувати послуги та доступ до ліків у повному обʼємі, а лікарні щотижня отримують нове обладнання на заміну пошкодженому», – йдеться в повідомленні.
Станом на 25 серпня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила, що за шість місяців повномасштабної війни українські медустанови зазнали 473 атаки російської армії.
«Їм дуже страшно»: російські військові підірвали два мости на Луганщині – Гайдай
Російські військові підірвали два мости на Луганщині – через річку Красна біля Красноріченського та біля Кремінної, повідомив у телеграмі голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.
«Їм дуже страшно, бо ми дуже близько. Росіяни підірвали міст через річку Красна біля Красноріченського», – зазначив Гайдай.
Також, за його словами, нав
Гайдай наголосив, що командування РФ поставило задачу своїм військовим зупинити просування ЗСУ. Так, окупанти системно атакують Білогорівку, а після цього відправляють бійців на розвідку, але вони «традиційно не повертаються назад».
«Тривають запеклі бої на Сватівському напрямку», – зазначив він.
Перевірити ці дані незалежно редакція в умовах бойових дій не може.
За словами голови ОВА, нещодавно мобілізованих громадян Росії вже направили на окуповану частину Луганської області.
Сергій Гайдай також розповідав, що на Луганщині Збройні сили України просуваються на Сватівському та Кремінському напрямках.
5 жовтня місцева влада повідомила про початок деокупації Луганщини.
Російський бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно визнав свою роль у створенні й фінансуванні «ПВК Вагнера», що бере активну участь у війні проти України, відправив генпрокурору Росії Ігорю Краснову заяву з проханням заблокувати в країні доступ до відеохостингу Youtube й оголосити його власника, корпорацію Google, «небажаною організацією».
Про це повідомила пресслужба корпорації «Конкорд», що належить Пригожину. Вона опублікувала скан листа прокурору.
Як пише Пригожин, YouTube «наповнений фейками, спрямованими на дискредитацію російських військових, поширює свідомо неправдиву інформацію про дії збройних сил РФ, органів державної влади й управління, а також патріотичних сил».
На його думку, сервіс є знаряддям «інформаційної війни», яку нібито ведуть з Росією США, і проводить «послідовну політику цензури для російських каналів».
Як стверджує Пригожин, на Youtube публікують «русофобський контент, заклики до повалення влади у Російській Федерації та деструктивні матеріали».
Google він пропонує визнати «небажаним», оскільки той, як стверджується, «розповсюджує інформацію, спрямовану на створення загрози обороноздатності країни і безпеці держави».
Євген Пригожин, відомий також як «кухар Путіна» (його компанія забезпечувала харчування на прийомах у Кремлі), а згодом через діяльність так званої «фабрики тролів» і «ПВК Вагнера», після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну все частіше виступає щодо суспільно-політичних питань. Разом із головою Чечні Рамзаном Кадировим він, зокрема, критикував командувача російського угрупування «Центр» в Україні генерала Олександра Лапіна (напередодні з посиланням на джерела повідомлялося про те, що його зняли з посади).
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну в Росії було заблоковано доступ до низки соцмереж, зокрема Twitter, Facebook та Instagram. Власника двох останніх із названих соцмереж, корпорацію Meta, було внесено до переліку «терористів й екстремістів» – влада Росії обґрунтувала це тим, що модераторам Meta дозволено не видаляти заклики до збройної боротьби проти російського вторгнення і вбивств російських солдатів, якщо йдеться про загальний контекст, а не про конкретних осіб.
Youtube після початку масштабної війни заблокував низку російських каналів. Нещодавно – на виконання санкцій США – було заблоковано акаунт Ради федерації. При цьому представники російської влади стримано говорять про можливість блокування популярного сервісу.
10 загиблих, 13 поранених – Тимошенко про виявлених за добу жертв серед цивільного населення
Заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко оприлюднив у неділю дані про виявлених за останню добу жертв серед цивільного населення внаслідок збройної агресії РФ.
Тож, за даними, наданими очільниками обласних військових адміністрації, упродовж 29 жовтня виявили:
- 10 загиблих (у тому числі виявлено 5 вбитих раніше), 8 поранених у Донецькій області;
- 2 поранених – у Запорізькій області;
- 1 поранений – у Харківській області;
- 2 поранених у Херсонській області.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини повідомляє, що змогло підтвердити 6 374 випадки загибелі і 9 776 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані УВКПЛ ООН від 24 лютого до півночі 23 жовтня, повідомили в організації. В ООН наголошують, що реальні цифри - значно вищі.
Москва, попри численні докази, заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
Кубраков заявляє про неможливість експорту зерна через перекриття РФ «зернового коридору»
Судно Ikaria Angel із 40 тисячами тонн зерна для Ефіопії в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП ООН) не змогло в неділю, 30 жовтня, вийти з українського порту, як планувалося, через дії Росії, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
«Ці продукти були призначені для жителів Ефіопії, що перебувають на межі голоду. Але через перекриття Росією «зернового коридору» експорт неможливий», – написав він у твітері в неділю.
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито вибухами в Севастополі того дня.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що заява Росії щодо призупинення участі в зерновій угоді була очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року.
Як наголосив очільник українського МСЗС Дмитро Кулеба, Київ неодноразово попереджав про плани Росії зірвати Чорноморську зернову угоду.
Представники української влади останнім часом неодноразово заявляли про гальмування Росією експорту зерна Чорноморським коридором.
Президент США Джо Байден назвав рішення Москви «абсолютно обурливим». Глава американської держави зауважив, що такий крок РФ посилить голод і що «нема жодних причин це робити».
Держсекретар США Ентоні Блінкен у заяві 29 жовтня закликав Москву «відновити свою участь в ініціативі», додавши, що з кінця липня угода дозволила експортувати понад 9 мільйонів метричних тонн зерна та «знизити ціни в усьому світі, що було критично важливим для країн з низьким і середнім рівнем доходу».
В Організації Об’єднаних Націй заявили, що «життєво важливо, щоб усі сторони утримувалися від будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу Чорноморську зернову ініціативу», щодо цього тривають переговори із владою Росії.
22 липня представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію.
За даними Мінінфраструктури України, за час дії зернової угоди з України експортували понад 9 мільйонів тонн харчів.
Зруйнована «Азовсталь» та знищені житлові будинки: світлини з окупованого Маріуполя (фотосвідчення)
Фотограф агенції Reuters 29 жовтня побував в окупованому Росією Маріуполі.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб масштабного вторгнення РФ, яке розпочалося 24 лютого.
Завод «Азовсталь» був останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових.
Фотогалерею дивіться за лінком
Росія внесла до списку «недружніх» 11 британських заморських територій
Уряд Росії розширив список про недружніх іноземних держав і територій. До нього внесли 11 британських заморських територій, серед яких є відомі офшорні юрисдикції, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
До переліку увійшли Бермуди, Британська антарктична територія, Британська територія в Індійському океані, Кайманові острови, Фолклендські острови, Монтсеррат, острови Піткерн, острови Святої Єлени, Вознесіння та Тристан-да-Кунья, Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови Акротирі та Декелія, Теркс та Кайкос. Перелік країн опублікований на сайті кабінету міністрів РФ.
Йдеться головним чином про невеликі острови, деякі з них не мають постійного населення або ж кількість жителів там складає сотні чи десятки. У списку, однак, є й території, що часто використовуються в тому числі і росіянами для реєстрації офшорних компаній, насамперед Бермуди та Кайманові острови.
На Бермудах, серед іншого, зареєстровані сотні літаків, офіційно придбаних російськими авіакомпаніями у лізинг. Після російського вторгнення в Україну влада Бермуд офіційно відкликала у цих літаків сертифікати льотної придатності, проте президент Росії Володимир Путін дозволив їх експлуатувати всупереч забороні. Через можливість арешту ці лайнери не можуть літати у більшість країн світу.
Раніше у списку недружніх вже опинилися британські коронні володіння Джерсі, Гернсі та Мен та заморські території Ангілья, Британські Віргінські острови та Гібралтар, також популярні офшорні юрисдикції. Усього недружніми після вторгнення в Україну російська влада визнала понад 40 країн (з британськими володіннями їх понад 60).
Список «недружніх» країн з’явився в Росії у 2021 році. Спочатку туди увійшли США та Чехія. Із початком війни в Україні та запровадженням санкцій щодо Росії список поповнили США та Канада, держави Євросоюзу, Велика Британія (в тому числі Джерсі, Ангілья, Британські Віргінські острови, Гібралтар), Україна, Чорногорія, Швейцарія, Албанія, Андорра, Ісландія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Сан-Марино, Північна Македонія, а також Японія, Південна Корея, Австралія, Мікронезія, Нова Зеландія, Сінгапур, Тайвань, Багамські острови, острови Гернсі та Мен.
У Києві відповіли Лаврову на «готовність до переговорів» із Заходом щодо України
Про готовність керівництва РФ, зокрема Володимира Путіна, до переговорів із Заходом щодо України Сергій Лавров заявив цього дня дещо раніше. Його слова поширили російські ЗМІ.
«Ми завжди готові вислухати наших західних колег, якщо вони звернуться з черговим проханням організувати розмову. Сподіваюся, що, крім відтворення в контактах по лінії дипломатичних відомств і по інших каналах того, що вони публічно в пропагандистському запалі кажуть, нам зможуть запропонувати якісь серйозні підходи, які сприятимуть розрядці напруженості й повністю враховуватимуть інтереси Російської Федерації та її безпеки», – заявив Лавров.
Очільник російського МЗС, тим часом, додав, що Росія готова говорити із Заходом, якщо він звертатиметься до РФ «з реалістичними пропозиціями, що спираються на принципи рівноправності та взаємної поваги інтересів, спрямованих на пошук компромісів і балансу інтересів усіх країн у цьому регіоні».
За його словами, Путін неодноразово говорив про те, що РФ ніколи не відмовлялася і не відмовляється від переговорів, а відмовляється нібито «Україна за прямою вказівкою західних спонсорів».
Лавров також сказав, що «чим довше вони тягнуть із переговорами, тим складніше їм буде з нами домовлятися».
Президент Росії Володимир Путін, продовжуючи заперечувати український суверенітет під час виступу у дискусійному клубі «Валдай» 27 жовтня, фактично засвідчив, що серйозні переговори із РФ є неможливими, йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) за 27 жовтня.
Напередодні президент РФ Володимир Путін виступив на засіданні дискусійного клубу «Валдай», де заявив, що Захід бачить скрізь «підступи Кремля» і повторив раніше відомі наративи Кремля про «допомогу Донбасу», Україну і Росію «як єдиний народ» і державу Україна як «штучну державу». В ОПУ заявили, що висловлювання Путіна були сформульовані «за Фрейдом».
На початку цього місяця президент України Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні Європейської ради, наголосив, що нещодавні заяви представників російської влади про переговори з Україною щодо припинення війни є лише намаганням виграти час, «щоб зупинити звільнення України».
Раніше Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 вересня, яке, зокрема, передбачає неможливість ведення переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним і необхідність посилення обороноздатності України.
30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. Він же раніше підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
У Кремлі заявили, що Путін і Байден могли б дещо обговорити
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що платформою для переговорів Володимира Путіна з президентом США Джо Байденом могло б стати бажання США «дослухатися до занепокоєнь Росії» щодо гарантій безпеки. Таку заяву Пєскова під час програми «Москва. Кремль. Путін» поширили російські ЗМІ.
«Бажання Сполучених Штатів дослухатися до наших занепокоєнь, тобто фактично бажання Сполучених Штатів повернутися до стану на грудень-січень і поставити собі запитання: те, що пропонують росіяни, може, не все нас влаштовує, але, можливо, варто все-таки з ними сісти за стіл переговорів. Я маю на увазі проєкти документів, які були передані і в Брюссель, і у Вашингтон», – сказав Пєсков.
17 грудня 2021 року МЗС Росії опублікувало проєкт договору про так звані «гарантії безпеки», яких російська сторона вимагала від НАТО і передала Вашингтону.
Російські проєкти угод із Північноатлантичним альянсом і Сполученими Штатами передбачали, зокрема, гарантії нерозширення НАТО, у тому числі, на Україну.
Щодо вимоги Кремля «додаткових гарантій безпеки» від НАТО, генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ виявив готовність до розмови. Однак він відкинув ідею про те, що НАТО може, наприклад, виключити прийняття України до складу альянсу.
У Росії ж заявили, що хочуть обговорювати «гарантії безпеки» лише зі США.
24 лютого Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, заявивши про «загрозу» для РФ з боку України і НАТО.
У Великій Британії дозволили частково розморозити рахунки підсанкційного Петра Авена
Міністерство фінансів Великої Британії дозволило розморозити частину заблокованих активів російського олігарха Петра Авена. Йому нададуть доступ до одного мільйона фунтів стерлінгів із коштів, що зберігаються на його банківських рахунках. Авен зможе щомісяця знімати до 60 тисяч фунтів для оплати повсякденних витрат.
Крім того, 388 тисяч фунтів він зможе витратити на виплату термінових боргів – у тому числі оплати приватної школи для одного з дітей, інформує Російська служба Радіо Свобода.
Авен, який має також латвійське громадянство, потрапив під санкції через війну Росії проти України, він оскаржив їх у суді.
У травні агентство Bloomberg розповідало, що Авена запідозрили у порушенні режиму санкцій. На засіданні у Лондоні представники мільярдера стверджували, що його витрати сплачує дружина. За словами джерела агентства, більшість витрат пов’язані з оплатою охорони та страхування колекції творів мистецтва бізнесмена, яку оцінюють у 300 мільйонів фунтів.
Крім колекції, Авен володіє у Великій Британії трьома особняками класу люкс. Після накладання на нього персональних санкцій та замороження рахунків мільярдер скаржився, що не може оплатити витрати на утримання своєї нерухомості, послуги прибиральниці та водія.
Петро Авен – колишній міністр зовнішніх економічних зв’язків Росії в уряді Бориса Єльцина. Творець і один із основних власників російського «Альфа-банку», найбільшого приватного у Росії. У квітні банк потрапив під блокуючі санкції США. Журнал Forbes оцінює статки Авена в 4,3 мільярда доларів.
Кім повідомляє про обстріли військами РФ Миколаївщини
Російські війська впродовж попередньої доби і вночі обстрілювали Миколаївщину. Постраждалих немає. Утім, є руйнування. Про це вранці 30 жовтня повідомив голова ОВА Віталій Кім.
За його даними:
- у Миколаївському районі 29 жовтня наслідок російських обстрілів Мішково-Погорілівської громади була пошкоджена споруда сільгосппідприємства;
- 29 жовтня внаслідок обстрілів Галицинівської громади були пошкоджені три житлових будинки та авто;
- в Очаківській громаді 29 жовтня російські війська завдали ударів по території аквазони та 30 жовтня (вночі) внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки та гаражі;
- 29 жовтня та 30 жовтня російських артилерійських ударів зазнавала Шевченківська громада – інформація щодо пошкоджень уточнюється.
- у Баштанському районі 29 жовтня та 30 жовтня тривали обстріли населених пунктів Березнегуватської громади, що розташована на лінії розмежування – інформація щодо пошкоджень уточнюється.
- 29 жовтня та 30 жовтня обстрілів зазнала Широківська громада, внаслідок чого зруйновано один житловий будинок, два будинки зазнали пошкоджень. Також зафіксовано влучання поза межами населеного пункту по дорогах та сільгоспугіддях.
Очільник Миколаївщини останнім часом щоденно повідомляє про російські обстріли області.
Голова Миколаївської ОВА в інтерв’ю Суспільному заявив, що станом на 29 жовтня українські бійці продовжують просуватися на південному напрямку. Є доволі позитивні зрушення на фронті, сказав він, але їхні деталі наразі не розголошують із міркувань безпеки.
Проте, за словами голови Миколаївської ОВА, зараз залишається складною ситуація на окупованій території, зокрема, в Снігурівці.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною воєнною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
«Госпіталізована жителька Куп’янського району» – Синєгубов про російські обстріли Харківщини
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив вранці 30 жовтня, що впродовж минулої доби російські війська обстрілювали місто Куп’янськ, населені пункти Вовчанської громади Чугуївського району, а також села та селища Чугуївського, Харківського та Куп'янського районів області.
За даними обласного Центру екстреної медичної допомоги, протягом доби з пораненням госпіталізована 58-річна жителька Куп’янського району, зауважив очільник Харківщини.
«В Куп’янську внаслідок обстрілів пошкоджено цивільний промисловий об'єкт, сталася масштабна пожежа. На місці працюють рятувальники, пожежу локалізовано. Попередньо, ніхто не постраждав», – йдеться у повідомленні.
29 жовтня Синєгубов повідомляв про трьох поранених за добу мирних жителів Харківщини внаслідок російських обстрілів.
У результаті наступу на Харківщині у вересні українські сили звільнили близько 8500 тисяч квадратних кілометрів території. Через дії ЗСУ російській армії довелося залишити прикордоння на півночі від Харкова, свій відступ російська сторона назвала «перегрупуванням».
Минулого тижня у Харківській ОВА повідомили, що російські війська продовжують окуповувати трохи менше ніж два відсотки від загальної кількості населених пунктів Харківської області.
На Дніпропетровщині внаслідок російського обстрілу поранена жінка – Резніченко
Вранці 30 жовтня російські війська обстріляли Нікопольський район Дніпропетровщини, внаслідок чого, за попередніми даними, була поранена одна людина, повідомив голова ОВА Валентин Резніченко.
«Під вогонь потрапила Марганецька громада. Попередньо, одна людина поранена. Це 73-річна жінка. Вона у лікарні. Пошкоджені будинки. Деталі обстрілу з’ясовуються», – повідомив він у телеграмі.
Про те, що всю ніч від російських «Градів» та важкої артилерії потерпала Нікопольщина Дніпропетровської області, очільник області повідомляв 28 жовтня. Тоді обійшлося без людських жертв.
Внаслідок російського удару по АЗС у Дніпрі ввечері 25 жовтня загинули двоє людей, четверо були поранені.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини повідомляє, що змогло підтвердити 6 374 випадки загибелі і 9 776 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані УВКПЛ ООН від 24 лютого до півночі 23 жовтня, повідомили в організації. В ООН наголошують, що реальні цифри - значно вищі.
Москва, попри численні докази, заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
РФ за добу втратила в Україні близько 950 своїх військових – Генштаб
Росія за добу втратила в Україні близько 950 своїх військових, повідомив вранці 30 жовтня Генеральний штаб Збройних сил України. Загалом від початку повномасштабного вторгнення російські війська втратили близько 71 200 осіб, йдеться в повідомленні.
Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу, такі:
- 2672 (+13 за добу) танки,
- 5453 (+52) бойові броньовані машини,
- 1724 (+16) артилерійські системи,
- 383 (+3) РСЗВ,
- 197 (+2) засобів ППО,
- 274 (+1) літаки,
- 252 гелікоптери,
- 1412 (+6) БПЛА оперативно-тактичного рівня,
- 352 (+1) крилаті ракети,
- 16 кораблів /катерів,
- 4120 (+13) одиниць автомобільної техніки та автоцистерн,
- 154 (+2) одиниці спеціальна техніка.
У Генштабі зауважили, що найбільших втрат окупанти зазнали на Донецькому та Лиманському напрямках: «Дані уточнюються».
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
У США відреагували на вихід Росії із зернової угоди
Сполучені Штати відреагували на заяву Росії щодо призупинення участі в зерновій угоді.
Президент США Джо Байден назвав рішення Москви «абсолютно обурливим». Глава американської держави зауважив, що такий крок РФ посилить голод і що «нема жодних причин це робити».
Держсекретар США Ентоні Блінкен у заяві 29 жовтня закликав Москву «відновити свою участь в ініціативі», додавши, що з кінця липня угода дозволила експортувати понад 9 мільйонів метричних тонн зерна та «знизити ціни в усьому світі, що було критично важливим для країн з низьким і середнім рівнем доходу».
Напередодні в Організації Об’єднаних Націй заявили, що «життєво важливо, щоб усі сторони утримувалися від будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу Чорноморську зернову ініціативу», щодо цього тривають переговори із владою Росії.
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито вибухами в Севастополі того дня.
Президент України Володимир Зеленський зауважив, що заява Росії щодо призупинення участі в зерновій угоді була очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року.
Як наголосив очільник українського МСЗС Дмитро Кулеба, Київ неодноразово попереджав про плани Росії зірвати Чорноморську зернову угоду.
Представники української влади останнім часом неодноразово заявляли про гальмування Росією експорту зерна Чорноморським коридором.
22 липня представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію.
Після виходу РФ з зернової угоди голова Міністерства сільського господарства Росії Дмитро Патрушев заявив, що Москва готова надати 500 тисяч тонн зерна «найбіднішим країнам» безкоштовно в найближчі чотири місяці.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вказав на те, що обсяг зерна, пропонований російською владою, набагато менший за той, який Кремль погрожує заблокувати в Україні.
Армія РФ готується до оборони поблизу Херсону – Генштаб
У Генштабі Збройних сил України повідомили вранці 30 жовтня, що у населених пунктах поблизу Херсону армія РФ здійснює заходи з підготовки до оборони.
«Відзначено прибуття з міста Грозний до населеного пункту Каланчак близько сотні «росгвардійців». За наявною інформацією, під час проведення заходів так званої «евакуації» з виправної колонії №90 міста Херсон окупанти вивезли ув’язнених. Територію зазначеного виправного закладу противник використовує для розміщення особового складу та військової техніки», – йдеться у повідомленні.
У Генштабі додали, що на території міста Нова Каховка Херсонської області російські спецслужби активно прослуховують телефонні розмови цивільного населення.
У розвідці Великої Британії, яку 29 жовтня процитувало Міністерство оборони країни, вважають, що Росія, ймовірно, хоче у прискореному темпі вийти із Херсонщини, яку вона окупувала.
Днями президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera заявив, що війська РФ не збираються відступати з Херсону, хоч і влаштували інформаційну операцію, щоб Україна перекинула туди війська з інших напрямків.
Напередодні Генштаб ЗСУ повідомляв, що армія РФ продовжує «евакуюватися» із тимчасово окупованої території Херсонської області, незаконно вивозячи українське майно, навіть з лікарень.
Влада Донеччини повідомляє про загиблих і поранених цивільних
Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив вранці 30 жовтня про загиблих і поранених цивільних впродовж минулої доби в області через обстріли військ РФ.
«За 29 жовтня стало відомо про 5 мирних жителів Донеччини, убитих росіянами: в Антонівці, Первомайському, Дружбі, Кліщіївці та Єлизаветівці. Ще 8 людей за вчора отримали поранення», – написав Кириленко у телеграмі вранці 30 жовтня.
Крім того, зазначив він, правоохоронці виявили тіла 5 цивільних, які загинули під час окупації: 2 – у Коровиному Яру, 2 – у Святогірську та 1 – у Лимані.
За його даними, від початку повномасштабного вторгнення РФ на Донеччині загинули 1125 цивільних, 2499 осіб були поранені. При цьому неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі й Волновасі.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною воєнною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
З Мелітополя – до Грузії. Як українці долають шлях із російської окупації?
Оголошена у Росії мобілізація торкнулася також нових окупованих територій України – там почали формувати так звані «добровольчі батальйони» з місцевих жителів.
Багато чоловіків призовного віку прислухались до порад керівництва України та вирішили уникнути перспективи бути кинутими на фронт проти своїх. Серед них – 40-річний житель міста Мелітополя Запорізької області, який розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» про евакуацію своєї родини з окупованого міста. Читайте про це за лінком
У Генштабі ЗСУ розповіли про удари по армії РФ та наступальні дії противника
Російські війська не припиняють ведення наступальних дій на Бахмутському та Авдіївському напрямках. За добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів: Яковлівка, Бахмут, Бахмутське, Олександропіль, Кам’янка, Авдіївка, Первомайське, Красногорівка, Мар’їнка, Новомихайлівка Донецької області. Про це повідомив Генштаб ЗСУ вранці 30 жовтня.
«Ворог продовжує обстріли підрозділів Сил оборони вздовж лінії зіткнення, здійснює фортифікаційне обладнання рубежів на окремих напрямках та веде повітряну розвідку. Завдає ударів по критичній інфраструктурі та помешканнях цивільного населення, порушуючи норми Міжнародного гуманітарного права, закони та звичаї ведення війни», – йдеться в повідомленні.
Протягом минулої доби, зауважили в Генштабі ЗСУ, війська РФ завдали 5 ракетних та 23 авіаційних удари, здійснили понад 100 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«Від цієї злочинної діяльності постраждали райони більш як 45 населених пунктів. Серед них – Словʼянськ і Сіверськ Донецької області, Запоріжжя та Новоолександрівка на Херсонщині», – зазначили в повідомленні.
У Генштабі також повідомили про низку російських обстрілів на різних напрямках. І зазначили, що продовжує зберігатися загроза завдання ракетних ударів та задіяння ударних БпЛА з території Білорусі.
«Республіка Білорусь і надалі підтримує збройну агресію РФ проти українців. РФ продовжує перекидання окремих підрозділів на територію цієї країни. Так, 26 жовтня, відзначено прибуття на залізничну станцію Брест ешелону військової техніки з РФ. Разом з військовослужбовцями збройних сил РФ прибувають так звані «кадирівці». Крім того, російські військових помітили в населених пунктах між містами Брест та Малорита», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, авіація Сил оборони протягом доби завдала по військах РФ 32 удари: із них 23 – по районах зосередження озброєння та військової техніки, 3 – по взводних опорних пунктах, а також 6 по позиціях протиповітряної оборони противника. Воїни української протиповітряної оборони, за цими ж даними, збили ракету «Іскандер-К» та 2 БпЛА противника «Орлан -10».
«Підрозділи ракетних військ і артилерії за поточну добу уразили 6 районів зосередження озброєння та військової техніки, 3 склади боєприпасів, 2 засоби протиповітряної оборони та 9 інших важливих військових об’єктів противника», – йдеться в повідомленні.
Перевірити ці дані в умовах війни неможливо.
Розпочалась двісті сорок дев’ята доба протистояння України російському широкомасштабному вторгненню.
У МЗС Литви розповіли, як забезпечити роботу «зернового коридору» після виходу РФ з угоди
У МЗС Литви розповіли, яким чином країнам світу можна обійти шантаж РФ та забезпечити подальшу роботу «зернового коридору».
«Переговори з Росією не працюють. Володимир Путін порушує угоди та шантажує всіх нас. Якщо він продовжить ставити під загрозу експорт зерна з України, вільний світ має об’єднатися, щоб захистити перевезення за допомогою військових супроводів. Давайте обійдемо шантаж», – написав міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс у твітері.
Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито вибухами в Севастополі 29 жовтня.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував наміри Росії відмовитися від зернової угоди. Він вказав на те, що Київ неодноразово попереджав про плани Росії зірвати Чорноморську зернову угоду.
За словами президента Володимира Зеленського, «в Кремлі не мають права вирішувати, чи продовжуватимуть свою роботу зернові коридори з експорту аграрної продукції».
Представники української влади останнім часом неодноразово заявляли про гальмування Росією експорту зерна Чорноморським коридором.
22 липня представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію.