«Снігурівка – під контролем України»: військові показали відео, але офіційних заяв ще немає
Місто Снігурівка на Миколаївщині повернулося під контроль України – про це йдеться у відео, оприлюдненому у соцмережах 10 листопада (зокрема військовим журналістом Андрієм Цаплієнком і Telegram-каналом Оперативний ЗСУ).
«Сьогодні було звільнено населений пункт Снігурівка силами 131-го окремого розвідувального батальйону», – зазначають у ньому українські військові.
На те, що ЗСУ звільнили Снігурівку, натякнув у своєму Telegram-каналі голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Водночас офіційних заяв про це від військово-політичного керівництва країни наразі не було.
4 листопада ЗСУ знищили два російські склади з боєприпасам поблизу Снігурівки, розташованої на Херсонському напрямку.
9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
На думку британської розвідки, «здатність Росії утримувати свої сили на західному березі Дніпра була під тиском через українські удари по маршрутах постачання Росії».
Гайдай розповів про ситуацію в районі Сватового та Кремінної
Збройні сили України продовжують просуватися вперед на Луганщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай у ефірі каналу «Еспресо».
Про це він розповів, відповідаючи на питання про ситуацію в районі міст Сватове та Кремінна.
«Там достатньо важка ситуація у військовому плані, тому що все-таки накопичували сили й засоби російські окупаційні влади, але в першу чергу це свіжо мобілізовані. Це не дуже хороші вояки, єдине що їх просто дуже-дуже багато і вони все одно несуть смертельну небезпеку. Плюс вони встигли побудувати фортифікаційні споруди, але Збройні сили України рухаються вперед. Не так звісно, як на Харківщині, але все одно просуваються вперед», – сказав він.
Гайдай висловив надію, що найближчим часом зможе «зробити матеріал із нових неокупованих населених пунктів у Луганській області».
Голова області підтвердив, що російські війська все ще мають можливість забезпечувати свої підрозділи в районі Сватового та Кремінної, хоча «не таку, як їм хотілося б», адже деякі траси уже контролюють ЗСУ.
«Тобто в принципі комфортне переміщення боєкомплекту, чи важкої техніки, чи особового складу, воно, звісно, розірвано. Більш того – там у них потужна деморалізація, том що свіжо мобілізованих взводами просто кидають напризволяще. От їх кинули на якийсь напрямок і забули за них», – додав він.
Гайдай також додав, що територія Білогорівка все ще контролюється українськими військами, хоча село повністю зруйноване.
5 жовтня місцева влада повідомила про початок деокупації Луганщини.
Стремоусова вирішили поховати не на Херсонщині, а в Криму
Загиблого в ДТП заступника голови російської окупаційної адміністрації в Херсонській області Кирила Стремоусова поховають не на Херсонщині, а в окупованому Росією Криму, повідомило російське державне агентство ТАСС із посиланням на представника родини загиблого.
Повідомляється, що Стремоусова поховають у Сімферополі 11 листопада.
Напередодні президент Росії Володимир Путін нагородив Стремоусова російським орденом мужності посмертно.
Стремоусов, за повідомленнями російських ЗМІ та влади РФ, загинув 9 листопада у ДТП на Херсонщині.
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич повідомив, що українська влада не може підтвердити або спростувати інформацію про загибель Стремоусова.
Після захоплення Херсонщини російськими військами Стремоусов був головним російським спікером у регіоні.
До лютневого вторгнення російської армії Стремоусов був регіональним політиком, організатором проросійських акцій і обіймав посади у місцевих відділеннях політичних рухів і партій, що орієнтувалися на Москву.
«Точка зору» Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії:
«Заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Андрій Руденко заявив, що його країна готова до переговорів з Україною без жодних попередніх умов. На перший погляд, ця заява високопоставленого дипломата може здатися значним відступом від тих вимог, які Росія висувала в перші місяці війни, від усіх цих «демілітаризацій» та «денацифікацій»...
Ексчиновнику повідомили про підозру за організацію псевдореферендуму на Запоріжжі – ДБР
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику Державної міграційної служби у Запорізької області за участь у організації так званого референдуму на окупованій частині області. Про це відомство заявило 10 листопада.
Йдеться про заступника начальника одного з міських відділів Управління Державної міграційної служби у Запорізькій області. За даними ДБР, на початку окупації частини області він добровільно вступив до незаконного «міграційного органу» та виконував вказівки російської окупаційної адміністрації.
«Він особисто брав участь у видачі паспортів РФ та організації «референдуму», що намагалися провести окупанти. Також колишній посадовець отримав нагороду від ворога за активну участь у процесі проведення так званого «волевиявлення», – йдеться в повідомленні.
Чоловіка підозрюють у державній зраді. Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацію майна.
5 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав закони про «входження до складу Росії» чотирьох частково окупованих областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Раніше він підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
«Слідом за воєнним роком йде рік голодний». Чи буде Україна з хлібом?
В якому стані перебувають аграрні підприємства на звільнених від російської армії територіях Херсонщини? Якої допомоги потребують місцеві фермери та хто її надає? Чи може російська окупація призвести до голоду на захопленій частині півдня України, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
«Масоване вогневе ураження». У Генштабі розповіли, як діятимуть у разі повторного наступу з Білорусі
У Генеральному штабі Збройних сил України заявили, що вдадуться до активної оборони в разі можливого повторного наступу російських сил із території Білорусі.
«Активна оборона. Так будуть діяти наші воїни на випадок, якщо ворог надумає повторити наступ з території республіки Білорусь. Із моменту перетину державного кордону з Україною почнеться масоване вогневе ураження окупантів. Кожна дорога і стежина, ліси та пагорби стануть для ворога пасткою або неприємним сюрпризом. Його втрати будуть величезними», – наголосили у Генштабі вранці 10 листопада.
Там додали, що для оборони й відсічі збройної агресії українські військові задіють всі можливі інженерні загородження, мінування місцевості й використання фугасів. «Активно діятимуть підрозділи спеціального призначення, Сухопутних військ, Повітряних сил та Ракетних військ і артилерії», – йдеться в повідомленні.
Раніше у Генштабі ЗСУ повідомили, що протягом жовтня Росія перекинула до Білорусі залізницею військову техніку, майно і солдатів, вказавши, що таким чином РФ продовжує використовувати Білорусь для завдання ударів по території України.
Олександр Лукашенко, фактичний лідер Білорусі, раніше заявив, що біля українського кордону буде розгорнуте регіональне угруповання військ. При цьому він послався на «загрози» з боку України та Заходу, не надавши доказів своїх слів.
Водночас українська розвідка стверджує, що Лукашенко не впевнений, що білоруси готові підтримати можливу участь Білорусі у війні проти України.
Наразі Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню. Зокрема, надає російським військам доступ на територію Білорусі, звідки російські сили здійснюють бойові вильоти для бомбардування українських міст, а також запускають ракети по території України.
За співучасть у війні, яку розв’язала Росія, проти Білорусі були запроваджені міжнародні санкції.
Російські війська понесли найбільші втрати на Лиманському та Авдіївському напрямку – штаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 740 осіб за останню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 листопада.
Загальні втрати Росії від початку вторгнення українське командування оцінює в 78 690 військових, а також:
- 2804 танків (+3)
- 5682 бойових броньованих машин (+16)
- 1805 артилерійських систем (+3)
- 393 реактивні системи залпового вогню
- 205 засобів протиповітряної оборони
- 278 літаків
- 260 гелікоптерів
- 1499 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+16)
- 399 крилатих ракет
- 16 кораблів
- 4242 автомобілів і автоцистерн (+15)
- 159 одиниць спеціальної техніки
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що, за даними Пентагону, у війні в Україні було вбито і поранено понад 100 тисяч російських військовослужбовців. «Те саме, ймовірно, з українського боку», додав він.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
США відмовляються надати Україні дрони Gray Eagle, щоб «уникнути ескалації» з Росією – WSJ
Адміністрація президента США Джо Байдена не надаватиме Україні безпілотні літальні апарати Gray Eagle, попри запити Києва – про це повідомляє американське видання The Wall Street Journal із посиланням на свої джерела.
«Пентагон відхилив цей запит через побоювання, що надання безпілотників Gray Eagle MQ-1C може призвести до ескалації конфлікту та бути сигналом Москві, що США надають зброю, яка може вражати позиції всередині Росії», – цитує видання американських посадовців та «інших осіб, знайомих із рішенням».
За їхніми словами, у Вашингтоні також побоюються можливого викрадення технологій, якщо дрони будуть захоплені на полі бою, проте це не є головною мотивацією рішення.
WSJ також наводить позицію речника компанії General Atomics, яка виготовляє безпілотники – він підтверджує, що Білий дім повідомив виробника про своє рішення, але не наводить деталей.
Пентагон і Білий дім також наразі не коментували ці дані.
У червні агенція Reuters повідомляла, що адміністрація президента США Джо Байдена розглядає можливість продажу Україні чотирьох безпілотних літальних апаратів MQ-1C Gray Eagle.
Розвідка Британії прокоментувала заяви Росії про відхід із Херсону
Розвідка Великої Британії прокоментувала заяви російського командування про намір відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра.
«Здатність Росії утримувати свої сили на західному березі Дніпра була під тиском через українські удари по маршрутах постачання Росії. Відступаючи, російські сили зруйнували кілька мостів і, ймовірно, заклали міни, щоб уповільнити і затримати просування українських сил. Втрата західного берега Херсону, ймовірно, завадить Росії досягти свого стратегічного прагнення прокласти сухопутний міст до Одеси», – йдеться у повідомленні, яке 10 листопада у твітері опублікувало Міністерство оборони Британії.
У британській розвідці наголосили, що з обмеженими пунктами перетину російські війська будуть вразливими при перетині річки Дніпро.
«Цілком ймовірно, що відхід триватиме кілька днів з оборонними позиціями й артилерійським вогнем, що прикриватиме сили, які відходять», – йдеться у повідомленні.
9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсону. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів.
В аналізі американського Інституту вивчення війни йдеться про те, що битва за Херсон не завершена, проте останні рішення Росії вказують на новий етап: її війська «віддають перевагу організованому відведенню замість спроб повністю зупинити український контрнаступ».
3 листопада окупаційні сили РФ прибрали блокпости в Херсоні. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич припускав, що зробили це, щоби створити ілюзію виходу з міста. Цього ж дня повідомлялося, що з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні зняли прапор Росії. Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що це може бути провокацією.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
У Пентагоні оцінили втрати Росії й України у війні
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що, за даними Пентагону, у війні в Україні було вбито і поранено понад 100 тисяч російських військовослужбовців. «Те саме, ймовірно, з українського боку», – додав Міллі.
Він також заявив, що, за його оцінками, було вбито близько 40 тисяч цивільних громадян України. «Це величезні масштаби людських страждань», – сказав Міллі.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив дипломатичного рішення для припинення війни, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США зазначив, що початкова відмова від переговорів під час Першої світової війни посилила людські страждання і призвела до мільйонів жертв.
«Тому, коли є можливість вести переговори, коли можна досягти миру, користуйтеся цим моментом», – сказав генерал Міллі.
Отримати незалежне підтвердження оцінок втрат в умовах воєнного конфлікту, що триває, неможливо.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Генеральний штаб Збройних сил України заявляє, що за даними на 10 листопада, на війні було вбито понад 78 тисяч російських військових.
Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Російська служба Бі-бі-сі спільно з виданням «Медіазона» і командою волонтерів веде поіменний список втрат російських військовослужбовців в Україні на основі підтверджених повідомлень про загибель. На початок листопада у ньому є дані про 8300 загиблих.
Точне число загиблих військових з боку України також не розкривається. 22 серпня головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9 тисяч українських військових. Президент Володимир Зеленський у вересні заявляв, що щодня у війні проти російської агресії Україна втрачає близько 50 воїнів у напрямках наступальних і оборонних дій.
9 серпня у Пентагоні заявляли, що від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
За добу стало відомо про 3 загиблих цивільних на Донеччині, виявили 5 вбитих під час окупації – ОВА
Протягом доби 9 листопада було встановлено загибель трьох цивільних у Донецькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці в п’ятницю.
«За 9 листопада стало відомо про трьох цивільних, убитих росіянами на Донеччині: двох у Бахмуті та одного у Павлівці», – написав він у своєму Телеграмі.
Кириленко не уточнив, коли саме загинули мирні жителі.
«Крім того, правоохоронці виявили тіла п’ятьох убитих росіянами під час окупації – у Яровій», – додав голова області.
Ще 12 людей в області отримали поранення протягом доби.
За даними штабу, протягом попередньої доби українські Сили оборони відбили російські атаки поблизу Новоселівського і Макіївки Луганської області, а також Соледара, Кліщіївки, Майорська, Яковлівки, Андріївки, Білогорівки, Веселого, Невельського, Первомайського і Новомихайлівки на Донеччині.
Херсон позбавив сну кримських колаборантів: із листів кримчан
«Точка зору» Зареми Сеїтаблаєвої – кримчанки, блогерки (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки):
«Військова ситуація в Херсоні з кожним днем стає дедалі гіршою для російських окупантів. Це дуже турбує і кримських колаборантів. Вони чудово розуміють, що втрата для окупантів Херсона – це не просто наближення ЗСУ до Криму, а свідчення нездатності російської армії утримувати окуповані території, зокрема Крим...»
ISW: заява Росії про відхід із Херсона «навряд чи» є пасткою
Битва за Херсон не завершена, проте останні рішення Росії вказують на новий етап – про це йдеться в аналізі американського Інституту вивчення війни, оприлюдненому увечері 9 листопада.
«Російські війська увійшли в нову фазу – вони віддають перевагу організованому відведенню військ замість спроб повністю зупинити український контрнаступ», – йдеться у висновках.
Аналітики додають, що український поступ на Херсонщині, який триває із серпня, «ймовірно, виявився успішним». Зокрема, вони наводять слова командувача військ Росії в Україні Сергія Суровікіна, який визнав неможливість забезпечувати російське угруповання в Херсоні через удари ЗСУ по критичних лініях постачання на західному березі.
«Відхід Росії із західного берега Дніпра навряд чи є пасткою, яка має на меті заманити українські війська у складний бій поблизу Херсона, як припускають деякі українські та західні джерела. Раніше ISW спостерігала за багатьма ознаками того, що російські сили, військові та економічні активи, а також окупаційні елементи постійно відступають із західного берега через річку Дніпро, і російські офіційні особи передбачали і готувалися до відведення у спосіб, несумісний із кампанією з метою обдурити і заманити в пастку українські війська», – вважають у Інституті.
Водночас ISW припускає, що деякі російські підрозділи можуть залишитися, аби затримати ЗСУ в самому Херсоні, проте це матиме на меті забезпечити організований відхід якомога більшої кількості російських військ.
Аналітики також вказують на те, що, попри критику такого рішення в Росії, чимало так званих «військових кореспондентів» підтримали рішення про відхід військ. Зокрема, вони вказують на заяви засновника ПВК «Вагнера» Євгена Пригожина, який назвав відведення «найбільшим досягненням» Суровікіна.
Раніше 9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсона. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів. Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ наразі немає.
3 листопада окупаційні сили РФ прибрали блокпости в Херсоні. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич припускав, що зробили це, аби створити ілюзію виходу з міста. Цього ж дня повідомлялося, що з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні зняли прапор Росії. Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що це може бути провокацією.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
80-річна жінка постраждала через обстріл Нікополя – голова ОВА
Російські війська вночі обстріляли Марганецьку, Червоногригорівську та Нікопольську громади Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко вранці 10 листопада.
«Били по мирних містах та селах з реактивних систем залпового вогню та важкої артилерії. У Нікополі постраждала 80-річна жінка. Вона отримала медичну допомогу та лікується вдома», – заявив він.
Обстріли пошкодили 10 багатоповерхових та приватних будинків у Нікополі, а також автозаправку, газогін та лінії електропередач.
Пожежу на приватному обійсті вже загасили.
У Марганецькій та Червоногригорівській громадах ніхто не постраждав, натомість в останній обстріли пошкодили будинки та електромережі.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Росія припинила «евакуацію» з Херсона «через відсутність охочих» – Генштаб
Російські війська продовжують наступальні дії на Бахмутському та Авдіївському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 листопада.
Протягом попередньої доби українські Сили оборони відбили російські атаки поблизу Новоселівського і Макіївки Луганської області, а також Соледара, Кліщіївка, Майорська, Яковлівки, Андріївки, Білогорівки, Веселого, Невельського, Первомайського і Новомихайлівки на Донеччині.
Загалом командування зафіксувало 11 ракетних та 22 авіаційних удари з боку Росії, а також 35 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Від них постраждали понад 30 населених пунктів Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Сумської та Херсонської областей.
«За уточненою інформацією, з міста Херсон припинено так звану евакуацію населення через відсутність охочих. У місті окупаційна влада припинила видачу заробітної платні та соціальних виплат», – йдеться в заяві штабу.
Крім того, за зведенням, у Джанкої в окупованому Криму Росія переоблаштувала під військовий шпиталь цивільну лікарню, де зараз перебуває до 800 поранених російських військових.
Командування також звітує про шість ударів по російських позиціях протягом попередньої доби, а також збиття п’ятьох російських безпілотників Shahed та трьох «Орланів».
Українські військові на півдні вразили два опорні пункти російських окупантів, колону техніки та склад боєприпасів, повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь» за підсумками 9 листопада.
«Нашою авіацією відпрацьовано 8 ударів по опорному пункту, районах зосередження ворожих сил та засобів. Ракетно-артилерійськими підрозділами виконано понад сотню вогневих завдань, зокрема по пункту управління, колоні військової техніки та складах з боєприпасами ворога», – йдеться у повідомленні.
У соцмережах повідомлялося про вибухи у населеному пункті Червоний Маяк на окупованій частині Херсонщини. Український військовий кореспондент Андрій Цаплієнко з посиланням на місцеві джерела повідомив, що були влучання по штабу російських окупантів, в якому, ймовірно, перебувало командування російських підрозділів, які окупували селище. Але офіційного підтвердження цих даних немає.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. В Офісі президента Зеленського кажуть – Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою.
Водночас у соцмережах повідомлялось про звільнення ще кількох населених пунктів на Херсонщині. Генштаб наразі офіційно це не підтвердив.
3 листопада окупаційні сили РФ прибрали блокпости в Херсоні. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич вважає, що зробили це, щоб створити ілюзію виходу з міста. Цього ж дня повідомлялося, що з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні зняли прапор Росії. Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що це може бути провокацією.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
Росія вчетверо збільшила кількість своїх кораблів в Чорному морі, але серед них ракетоносіїв немає, повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь».
«Корабельне угруповання рашистського недофлоту в Чорному морі збільшилось до 12 одиниць. При цьому в його складі так і не з’явилось ракетоносіїв», – йдеться у повідомленні.
Вдень 9 листопада Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що Росія вивела на бойове чергування в Чорному морі три своїх кораблі, серед яких немає носіїв крилатих ракет «Калібр».
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
«По «Іскандерах» – це близько 13% залишилося, по ракетах типу «Калібр-ПЛ», «Калібр-НК» – близько 43%, по ракетах Х-101 і Х-555 – теж близько 45%. Просідати нижче 30% взагалі дуже небезпечно, тому що це вже йде НЗ (недоторканий запас – ред.)», – заявив він.
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
Британія надає Україні приблизно 1000 додаткових ракет «земля-повітря»
Велика Британія надає Україні приблизно 1000 додаткових ракет «земля-повітря», щоб допомогти протистояти російським атакам по інфраструктурі, повідомляє пресслужба британського уряду.
«Зобов’язання надати ще сотні ракет класу «земля-повітря» є продовженням нашої оборонної підтримки України проти російської агресії та допоможе Україні протистояти загрозі незаконного ураження критично важливих об’єктів національної інфраструктури», – розповів британський міністр оборони Бен Воллес.
Він уточнив, що Велика Британія найближчим часом завершить цю поставку Збройним силам України.
Ракети можуть використовуватись у комплексі з наявними засобами ЗСУ. Обладнання складається з пускових установок і ракет, здатне збивати повітряні цілі, зокрема, російські безпілотники та крилаті ракети.
У жовтні Росія здійснила низку масованих ракетних атак та атак дронами по об’єктах критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це проводяться періодичні відключення електроенергії.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Байден: відхід від Херсона вказує на «реальні проблеми» Росії з військовими
Президент США Джо Байден заявив, що рішення Росії про відхід війська із західного берега річки Дніпро поблизу Херсона показує, що Москва має «реальні проблеми» зі своїми військовими – повідомляє агенція Reuters.
Байден сказав журналістам, що було цікаво, що Росія чекала до закінчення виборів до Конгресу США, щоб оголосити про вихід.
«Це свідчить про те, що у них є реальні проблеми з російськими військовими», – сказав він.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. В Офісі президента Зеленського кажуть – Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою.