Генштаб повідомив, скільки ракет і дронів Росія випустила по Україні за тиждень
Із 3 по 10 листопада російські війська випустили по території України 17 ракет і 50 безпілотників, повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, бригадний генерал Олексій Громов.
«Із них 24 відсотки ракет та 64 відсотки БПЛА було знищено. Загалом протягом тижня підрозділами ППО знищено 53 повітряні цілі», – зазначив він.
У період від 27 жовтня до 3 листопада, як повідомляли у Генштабі, Росія застосувала у війні проти України 68 ракет та 30 БПЛА-камікадзе типу «Шахід-136», при цьому дві третини таких ракет та 40 відсотків дронів-камікадзе були збиті українською ППО.
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
Із окупованої частини Запоріжжя в день випускають не більше 150 автівок – мер Мелітополя
Російські окупанти значно сповільнили виїзд цивільних з окупованої частини Запорізької області, повідомив мер Мелітополя Іван Федоров на брифінгу 10 листопада.
«На Василівці сьогодні черги немає. Але черги немає не через те, що немає охочих виїхати, а через те, що виїхати надскладно. Сьогодні, щоб через Василівку виїхати до Запоріжжя, треба подати заяву на виїзд і отримати спеціальний дозвіл, перепустку для виїзду. В Мелітополі просто щоб записатися на подачу цієї заявки, треба місяць чекати в черзі», – розповів він.
Федоров додав, що через великі черги в місті мелітопольці подають заявки у найближчих селах. Розгляд заявки триває два тижні, після яких окупаційна адміністрація дозволяє або забороняє виїзд.
«Який алгоритм ухвалення цього рішення, нікому не відомо. Але в цифрах, на жаль, це виглядає наступним чином: якщо у вересні або серпні ми бачили щодня тисячу автівок, які приїжджали до Запоріжжя з тимчасово окупованих територій, то останніми днями це не більше ніж 150 автівок на добу, майже в десять разів менше», – порівняв Федоров.
Він також зазначив, що російські війська активно використовують окуповане місто як логістичний центр, надто після того, як через підриви залізничних мостів не можуть користуватися залізницею.
«Сьогодні є переміщення як у бік Херсонського напрямку, так і в біг Запорізької лінії фронту», – додав мер Мелітополя.
Мелітополь перебуває під контролем військ РФ від 25 лютого. Російська влада оголосила про анексію територій чотирьох українських областей, в тому числі Запорізької, наприкінці вересня. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
7 листопада мер міста заявив, що армія РФ ускладнила виїзд з окупованого Мелітополя та інших окупованих територій Запорізької області на підконтрольні Україні території, вимагаючи від людей спецзаяви та влаштовуючи спецперевірки.
Москва висловила Латвії протест через знесення радянських памʼятників
Міністерство закордонних справ Росії викликало посла Латвії в Москві Маріса Рієктіньша. У відомстві йому заявили «рішучий протест» через «політику державного вандалізму з демонтажу радянських меморіалів».
«Також було заявлено про протизаконні кроки латвійської влади, спрямовані на створення перешкод у роботі культурного центру «Будинок Москви» в Ризі та санаторію «Бурштиновий берег» у Юрмалі з метою можливої експропріації цієї російської власності», – ідеться в повідомленні російського МЗС.
Раніше цього тижня в Латвії знесли памʼятник радянським солдатам. Монумент був встановлений у 1976 році на честь червоноармійців, які загинули під час взяття міста Резекне в роки Другої світової війни.
Улітку 2022 року сейм Латвії ухвалив закон «Про заборону експонування обʼєктів, що прославляють радянський та нацистський режими, та їхній демонтаж на території Латвійської Республіки». Згідно з цим рішенням, влада Латвії має намір до 15 листопада демонтувати памʼятники часів СРСР.
У Ризі в серпні прибрали памʼятник радянським воїнам у парку Перемоги. Демонтують або переносять памʼятники і в інших містах країни, називаючи їх символами радянської окупації.
Також після початку повномасштабної війни Росії проти Україниі влада Латвії оголосила про плани конфіскувати російську власність – «Будинок Москви» в Ризі та санаторій «Бурштиновий берег» у Юрмалі.
Британія заморозила російські активи на 20,5 мільярдів доларів
Британський уряд заявив 10 листопада, що заморозив активи російських олігархів та інших фізичних і юридичних осіб на суму 18 мільярдів фунтів стерлінгів (20,5 мільярдів доларів), які перебувають під санкціями через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Заморожені російські активи були на 6 мільярдів фунтів (6,8 мільярда доларів) більшими, ніж сума, зазначена в усіх інших британських режимах санкцій.
«Ми запровадили найсуворіші санкції проти Росії, і це руйнує її військову машину, – цитує агентство Reuters Ендрю Ґріффіта, молодшого міністра фінансів. – Наше послання чітке: ми не дозволимо Путіну досягти успіху в цій жорстокій війні».
Британія наразі запровадила санкції проти понад 1200 осіб і понад 120 організацій у Росії, включно з відомими бізнесменами й політиками і компаніями.
Армія РФ масово не забирає тіла своїх загиблих солдатів із поля бою – Нацгвардія
Російська армія масово не забирає тіла своїх загиблих солдатів із поля бою, заявив тимчасовий виконувач обов’язків директора Департаменту планування застосування головного управління Нацгвардії Микола Уршалович.
«Наші розвідники фіксують надзвичайний рівень цинізму і зневажливого ставлення російських окупаційних військ до власних загиблих: їхні тіла не забирають із поля бою. Такі явища вже носять масовий характер і дедалі частіше стають одним із негативних чинників для наших оборонців не лише з точки зору загальнолюдської моралі, але і з точки зору прямої санітарно-епідемічної загрози у районах виконання бойових завдань», – наголосив він.
Станом на ранок 10 листопада, російські війська, за даними Генштабу ЗСУ, втратили близько 740 осіб за останню добу, а загалом від початку повномасштабного вторгнення – понад 78 тисяч.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
9 листопада голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що, за даними Пентагону, у війні в Україні було вбито і поранено понад 100 тисяч російських військовослужбовців. «Те саме, ймовірно, з українського боку», – додав Міллі.
Отримати незалежне підтвердження оцінок втрат в умовах воєнного конфлікту, що триває, неможливо.
У Чорному морі до 14 російських кораблів, з них один носій ракет – речник Одеської ОВА
На бойове чергування в Чорному морі вийшли до 14 російських кораблів, повідомив речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук 10 листопада.
«Серед них – 1 носій крилатих ракет «калібр», загальний залп – вісім ракет», – заявив він.
Вночі проти 10 листопада оперативне командування «Південь» повідомило, що Росія вчетверо збільшила кількість своїх кораблів в Чорному морі, але ракетоносіїв серед них не було.
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
Приїхав в Україну і поширював в ЄС фейки про війну». СБУ заявила про затримання «блогера RT»
Служба безпеки України заявляє, що викрила чотирьох «ворожих інтернет-агітаторів» у Чернігівській і Дніпропетровській областях, серед яких – іноземний «блогер кремлівського рупора Russia today, який приїхав в Україну і поширював в ЄС фейки про війну».
«Для цього (блогер – ред.) використовував власні Ютуб- і Телеграм-канали, загальна аудиторія яких становила понад пів мільйона підписників. У своїх дописах і відеосюжетах він підтримував збройну агресію РФ і виправдовував воєнні злочини окупантів проти цивільного населення та критичної інфраструктури українських міст. Також зловмисник розповсюджував дезінформацію з фронту і закликав країни ЄС обмежити допомогу нашій державі», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, затриманим виявився громадянин однієї з європейських країн, який «готував пропагандистські матеріали для російського RT».
«Згодом він прибув в Україну та оселився на Чернігівщині. Після початку повномасштабного вторгнення розпочав виконувати «редакційні завдання» кремлівського рупора щодо збору матеріалів для підготовки і випуску замовних сюжетів про війну в Україні. До злочинної діяльності він залучив свою співмешканку, яка допомагала йому «монтувати» фейкньюз для зарубіжних інтернет-користувачів», – повідомили в СБУ.
За даними спецслужби, згаданим особам повідомили про підозру за статтею «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників, вчинені групою осіб».
«Ще двох ворожих пропагандистів викрито на Дніпропетровщині. Одна з них – жителька Покрова, інший проросійський агітатор – житель Новомосковська», – йдеться в повідомленні.
У СБУ заявили, що цим особам повідомили про підозру за статтями «колабораційна діяльність» і «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» відповідно.
Минулого місяця президент Володимир Зеленський підписав два укази про санкції проти Росії, у переліку – майже 4000 осіб, зокрема російські пропагандисти.
Два японські автовиробники йдуть із Росії
Японські автовиробники Mazda та Isuzu йдуть із Росії. Ці дві компанії припинили роботу в РФ ще навесні 2022 року, після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Корпорація Mazda Motor вирішила передати частку у спільному підприємстві у Владивостоку ПАТ «Соллерс авто», йдеться у повідомленні концерну. Вартість угоди символічна – 1 євро. Японський автовиробник залишив за собою опціон на зворотний викуп частки протягом трьох років.
Компанія «Соллерс» підтвердила РБК, що викупить частку Mazda у спільному підприємстві. Компанія планує перезапуск заводу на новій модельній лінійці наступного року. Раніше у Владивостоку збирали моделі CX-5, CX-9 та Mazda6.
Японський виробник вантажівок та пікапів Isuzu також оприлюднив план відходу з Росії. За прогнозами компанії, збитки від діяльності в Росії до кінця 2023 року становитимуть мільярди єн (мільйони доларів), а перспективи відновлення роботи заводу Isuzu в Ульяновську невизначені.
Завод Isuzu в Ульяновську працював із 2012 року. 2021 року з конвеєра зійшло 3,7 тисячі вантажівок. У березні 2022 року виробництво припинилося.
Залужний розповів, скільки населених пунктів звільнили ЗСУ на Херсонщині за добу
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний прокоментував повідомлення Росії про відведення військ із Херсона. Він вказав на те, що ймовірний вихід загарбників із Херсону є результатом дій української армії, як це було раніше на Київщині та Харківщині.
«Безпосередньо на Херсонському напрямку Сили оборони України зруйнували логістичні шляхи та систему забезпечення, порушили систему управління військами противника. Тим самим не залишили ворогу іншого виходу, ніж вдатися до втечі», – додав він.
Залужний зазначив, що не може ані підтвердити, ані заперечити інформацію про можливий вихід російських військ із Херсону, натомість навів дані щодо контрнаступу ЗСУ в регіоні. Натомість він навів дані про звільнені території Херсонщини за останню добу:
«На напрямку Петропавлівка-Новорайськ підрозділи Сил оборони просунулись на 7 кілометрів, взяли під контроль шість населених пунктів, повернули Україні до 107 квадратних кілометрів території. На напрямку Первомайське-Херсон ми просунулись на 7 кілометрів, взяли під контроль шість населених пунктів, площа звільненої землі – 157 квадратних кілометрів».
З 1 жовтня, за його словами, українські підрозділи просунулися до 36,5 кілометрів в глибину оборони російської армії, звільнивши 41 населений пункт, або 1 381 квадратний кілометр.
9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
На думку британської розвідки, «здатність Росії утримувати свої сили на західному березі Дніпра була під тиском через українські удари по маршрутах постачання Росії».
Генштаб не може «ні спростувати, ні підтвердити» виведення військ РФ із Херсону
Генеральний штаб Збройних сил України не може ані спростувати, ані підтвердити виведення російських військ з Херсону, заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, бригадний генерал Олексій Громов.
«Ймовірний вихід із Херсону – результат наших активних дій. Безпосередньо на Херсонському напрямку сили оборони України зруйнували логістичні шляхи та системи забезпечення противника. Порушили його управління військами. Тим самим не залишили ворогу іншого виходу, ніж вдатися до втечі. Але наразі ми не можемо ні спростувати, ні підтвердити інформацію про так зване виведення російських військ із Херсону», – повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, бригадний генерал Олексій Громов.
Наразі ЗСУ, за його словами, продовжують ведення активних дій на Херсонщині і Миколаївщині.
9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
На думку британської розвідки, «здатність Росії утримувати свої сили на західному березі Дніпра була під тиском через українські удари по маршрутах постачання Росії».
ЗСУ просунулися на Луганщині, на Донеччині оперативна ситуація «найбільш складна» – Генштаб
Збройні сили України просунулися на деяких напрямках на Луганщині на відстань до двох кілометрів, повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, бригадний генерал Олексій Громов.
«На Луганщині лише за минулу добу підрозділи наших військ просунулися на деяких напрямках в ході ведення бойових дій на відстань до двох кілометрів», – зазначив він.
Водночас, за словами Громова, на Донеччині оперативна ситуація наразі є «найбільш складна»: російські війська ведуть там наступальні дії, а також здійснюють ракетні удари та авіаційні обстріли не лише позицій ЗСУ, а й об’єктів цивільної інфраструктури.
«Про стійкість оборони наших військ і мужність наших воїнів може свідчити те, що противник зазнає суттєвих втрат. Лише протягом однієї доби на Бахмутському напрямку у складі ПВК втрати склали 138 осіб. З них – третина вбитими, решта – пораненими (з яких – 24 важкі і, напевно, вже теж ніколи не побачать своїх рідних і близьких)», – зазначив Громов.
Станом на ранок 10 листопада, російські війська, за даними Генштабу ЗСУ, втратили близько 740 осіб за останню добу.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
9 листопада голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що, за даними Пентагону, у війні в Україні було вбито і поранено понад 100 тисяч російських військовослужбовців. «Те саме, ймовірно, з українського боку», – додав Міллі.
Отримати незалежне підтвердження оцінок втрат в умовах воєнного конфлікту, що триває, неможливо.
Правозахисники організації Amnesty International опитали майже 90 цивільних, насильно вивезених з окупованих територій України до Росії – висновки вони виклали в звіті «Ніби тюремний конвой»: Незаконне вивезення та насильство проти цивільних в Україні під час російської «фільтрації», який оприлюднили 10 листопада.
Організація задокументувала випадки примусового вивезення до інших окупованих регіонів України або до Росії. Один зі співрозмовників правозахисників – 11-річний хлопчик, який розмовів, що його силоміць розлучили з матір’ю під час процедури фільтрації в Маріуполі.
Також зафіксовані випадки, коли дітей, які намагалися втекти без батьків чи опікунів на вільні території України, російські військові зупиняли на блокпостах і передавали окупаційній владі в Донецьку.
«Люди, яких затримували під час «фільтрації», розповідали Amnesty International, що їх катували та жорстоко з ними поводились, зокрема лупцювали, били струмом і погрожували стратою. Іншим відмовляли в їжі та воді, багатьох тримали в небезпечних приміщеннях, переповнених людьми», – йдеться в пресрелізі, який супроводжує звіт.
Загалом опитали 88 людей, переважно – цивільних із Маріуполя, а також із Харківської, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
«Майже всі, особливо люди з Маріуполя, описували умови, у яких вони опинялися, як примусові, – це означає, що вони по суті не мали іншого вибору, окрім як поїхати до Росії або окупованих Росією територій», – повідомляють правозахисники.
Вони описують примусове вивезення до Донецька 92 мешканців маріупольського інтернату для людей похилого віку та людей з інвалідністю. У деяких випадках літні люди опинялися в інституціях на окупованих територіях та в Росії, що порушує їхні права та ускладнює повернення до України.
Крім того, російська влада, за свідченнями опитаних, тиснула на них із вимогами отримати громадянство Росії. Надання громадянства, зокрема, спростили для дітей, яких Росія вважає сиротами.
Amnesty вказує на те, що закони війни забороняють примусове перевезення людей із захищених груп населення. Всиновлення вивезених з України дітей російськими сім’ями також порушує міжнародне право.
«Такі дії підкреслюють свідомий підхід Росії в її політиці, пов’язаній із депортацією з України в Росію цивільних осіб, включно з дітьми, а також наводять на думку, що – на додачу до воєнного злочину незаконної депортації та вивезення – Росія, швидше за все, вчинила злочин проти людяності (у вигляді депортації чи примусового вивезення)», – підсумовують у організації.
Українська влада неодноразово повідомляла про примусове вивезення РФ дітей з тимчасово окупованих територій України.
20 жовтня уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук заявила, що понад 8700 українських дітей уже примусово депортовані до Росії. За її словами, їх розселяють по всій території Росії, щоб було якомога складніше знайти.
«Снігурівка – під контролем України»: військові показали відео, але офіційних заяв ще немає
Місто Снігурівка на Миколаївщині повернулося під контроль України – про це йдеться у відео, оприлюдненому у соцмережах 10 листопада (зокрема військовим журналістом Андрієм Цаплієнком і Telegram-каналом Оперативний ЗСУ).
«Сьогодні було звільнено населений пункт Снігурівка силами 131-го окремого розвідувального батальйону», – зазначають у ньому українські військові.
На те, що ЗСУ звільнили Снігурівку, натякнув у своєму Telegram-каналі голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Водночас офіційних заяв про це від військово-політичного керівництва країни наразі не було.
4 листопада ЗСУ знищили два російські склади з боєприпасам поблизу Снігурівки, розташованої на Херсонському напрямку.
9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
На думку британської розвідки, «здатність Росії утримувати свої сили на західному березі Дніпра була під тиском через українські удари по маршрутах постачання Росії».
Гайдай розповів про ситуацію в районі Сватового та Кремінної
Збройні сили України продовжують просуватися вперед на Луганщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай у ефірі каналу «Еспресо».
Про це він розповів, відповідаючи на питання про ситуацію в районі міст Сватове та Кремінна.
«Там достатньо важка ситуація у військовому плані, тому що все-таки накопичували сили й засоби російські окупаційні влади, але в першу чергу це свіжо мобілізовані. Це не дуже хороші вояки, єдине що їх просто дуже-дуже багато і вони все одно несуть смертельну небезпеку. Плюс вони встигли побудувати фортифікаційні споруди, але Збройні сили України рухаються вперед. Не так звісно, як на Харківщині, але все одно просуваються вперед», – сказав він.
Гайдай висловив надію, що найближчим часом зможе «зробити матеріал із нових неокупованих населених пунктів у Луганській області».
Голова області підтвердив, що російські війська все ще мають можливість забезпечувати свої підрозділи в районі Сватового та Кремінної, хоча «не таку, як їм хотілося б», адже деякі траси уже контролюють ЗСУ.
«Тобто в принципі комфортне переміщення боєкомплекту, чи важкої техніки, чи особового складу, воно, звісно, розірвано. Більш того – там у них потужна деморалізація, том що свіжо мобілізованих взводами просто кидають напризволяще. От їх кинули на якийсь напрямок і забули за них», – додав він.
Гайдай також додав, що територія Білогорівка все ще контролюється українськими військами, хоча село повністю зруйноване.
5 жовтня місцева влада повідомила про початок деокупації Луганщини.
Стремоусова вирішили поховати не на Херсонщині, а в Криму
Загиблого в ДТП заступника голови російської окупаційної адміністрації в Херсонській області Кирила Стремоусова поховають не на Херсонщині, а в окупованому Росією Криму, повідомило російське державне агентство ТАСС із посиланням на представника родини загиблого.
Повідомляється, що Стремоусова поховають у Сімферополі 11 листопада.
Напередодні президент Росії Володимир Путін нагородив Стремоусова російським орденом мужності посмертно.
Стремоусов, за повідомленнями російських ЗМІ та влади РФ, загинув 9 листопада у ДТП на Херсонщині.
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич повідомив, що українська влада не може підтвердити або спростувати інформацію про загибель Стремоусова.
Після захоплення Херсонщини російськими військами Стремоусов був головним російським спікером у регіоні.
До лютневого вторгнення російської армії Стремоусов був регіональним політиком, організатором проросійських акцій і обіймав посади у місцевих відділеннях політичних рухів і партій, що орієнтувалися на Москву.
«Точка зору» Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії:
«Заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Андрій Руденко заявив, що його країна готова до переговорів з Україною без жодних попередніх умов. На перший погляд, ця заява високопоставленого дипломата може здатися значним відступом від тих вимог, які Росія висувала в перші місяці війни, від усіх цих «демілітаризацій» та «денацифікацій»...
Ексчиновнику повідомили про підозру за організацію псевдореферендуму на Запоріжжі – ДБР
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику Державної міграційної служби у Запорізької області за участь у організації так званого референдуму на окупованій частині області. Про це відомство заявило 10 листопада.
Йдеться про заступника начальника одного з міських відділів Управління Державної міграційної служби у Запорізькій області. За даними ДБР, на початку окупації частини області він добровільно вступив до незаконного «міграційного органу» та виконував вказівки російської окупаційної адміністрації.
«Він особисто брав участь у видачі паспортів РФ та організації «референдуму», що намагалися провести окупанти. Також колишній посадовець отримав нагороду від ворога за активну участь у процесі проведення так званого «волевиявлення», – йдеться в повідомленні.
Чоловіка підозрюють у державній зраді. Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацію майна.
5 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав закони про «входження до складу Росії» чотирьох частково окупованих областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Раніше він підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
«Слідом за воєнним роком йде рік голодний». Чи буде Україна з хлібом?
В якому стані перебувають аграрні підприємства на звільнених від російської армії територіях Херсонщини? Якої допомоги потребують місцеві фермери та хто її надає? Чи може російська окупація призвести до голоду на захопленій частині півдня України, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
«Масоване вогневе ураження». У Генштабі розповіли, як діятимуть у разі повторного наступу з Білорусі
У Генеральному штабі Збройних сил України заявили, що вдадуться до активної оборони в разі можливого повторного наступу російських сил із території Білорусі.
«Активна оборона. Так будуть діяти наші воїни на випадок, якщо ворог надумає повторити наступ з території республіки Білорусь. Із моменту перетину державного кордону з Україною почнеться масоване вогневе ураження окупантів. Кожна дорога і стежина, ліси та пагорби стануть для ворога пасткою або неприємним сюрпризом. Його втрати будуть величезними», – наголосили у Генштабі вранці 10 листопада.
Там додали, що для оборони й відсічі збройної агресії українські військові задіють всі можливі інженерні загородження, мінування місцевості й використання фугасів. «Активно діятимуть підрозділи спеціального призначення, Сухопутних військ, Повітряних сил та Ракетних військ і артилерії», – йдеться в повідомленні.
Раніше у Генштабі ЗСУ повідомили, що протягом жовтня Росія перекинула до Білорусі залізницею військову техніку, майно і солдатів, вказавши, що таким чином РФ продовжує використовувати Білорусь для завдання ударів по території України.
Олександр Лукашенко, фактичний лідер Білорусі, раніше заявив, що біля українського кордону буде розгорнуте регіональне угруповання військ. При цьому він послався на «загрози» з боку України та Заходу, не надавши доказів своїх слів.
Водночас українська розвідка стверджує, що Лукашенко не впевнений, що білоруси готові підтримати можливу участь Білорусі у війні проти України.
Наразі Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню. Зокрема, надає російським військам доступ на територію Білорусі, звідки російські сили здійснюють бойові вильоти для бомбардування українських міст, а також запускають ракети по території України.
За співучасть у війні, яку розв’язала Росія, проти Білорусі були запроваджені міжнародні санкції.
Російські війська понесли найбільші втрати на Лиманському та Авдіївському напрямку – штаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 740 осіб за останню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 листопада.
Загальні втрати Росії від початку вторгнення українське командування оцінює в 78 690 військових, а також:
- 2804 танків (+3)
- 5682 бойових броньованих машин (+16)
- 1805 артилерійських систем (+3)
- 393 реактивні системи залпового вогню
- 205 засобів протиповітряної оборони
- 278 літаків
- 260 гелікоптерів
- 1499 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+16)
- 399 крилатих ракет
- 16 кораблів
- 4242 автомобілів і автоцистерн (+15)
- 159 одиниць спеціальної техніки
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що, за даними Пентагону, у війні в Україні було вбито і поранено понад 100 тисяч російських військовослужбовців. «Те саме, ймовірно, з українського боку», додав він.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.